| Нижче середнього |
7,1
|
3
|
10,8
|
3
|
7,1
|
3
|
3,6
|
1
|
Анкета для учнів
1. Прізвище, ім’я, по-батькові.
2. Кого з однокласників ти можеш назвати як свого найкращого друга?
3. З ким би із однокласників ти хотів би сидіти за однією партою?
4. На яку допомогу з боку однокласників ти очікує в разі, якщо вона потріба
а) підказка;
б) щоб дав списати;
в) пояснення товариша;
г) не розраховую на допомогу однокласника.
5. До кого першого з однокласників ти би звернувся за допомогою у виконанні завдань з:
а) з мови;
б) математики;
в) я і Україна
6. Кого ти б хотів обрати старостою?
7. Хто з однокласників, на твою думку, перший пришов би тобі на допомогу?
8. Чи звертаються до тебе однокласники за допомогою?
а) так, завжди;
б) ніколи;
в) інколи;
г) зветаються, але я не допомагаю.
Додаток 2
Анкета для вчителів
1. Прізвище, ім’я, по-батькові.
2. Педагогічний стаж.
3. Що закінчили (підкреслити) педучилище, педуніверситет.
4. В якому класі працюєте на даний час.
5. Яким формам навчальної діяльності ви надаєте перевагу (поставити відповідно цифри):
В першому класі В другому класі В третьому класі
Фронтальні фронтальні фронтальні
групові групові групові
індивідуані індивідуані індивідуані
колектині колектині колектині
6. Що берете за основу, при підготовці до уроку окремих форм навчальної діяльності (поставити відповідно цифри 1, 2, 3 і т.д.):
Зміст навчального матеріалу Рік навчання
Навчальні цілі уроку Необхідність здійснення
Виховні цілі уроку Індивідуальний підхід
Розвивальні цілі уроку (Інше, назвіть що?)
Застосування окремих методів навчання
Матеріальне забезпечення школи, кабінету.
Специфіку навчального предмету
Місце уроку в системі навчальної теми
7. За якими ознаками визначаєте різні форми навчальної дільності учнів (відзначте знаком +):
| Зайнятість учнів |
Характер
завдання
|
Характер роботи
учнів
|
Характер керівництва
учнів
|
все
|
час-
тина
|
окре-мі учні |
оди-накові
|
різні
|
ізольо-
вані
|
поруч,
але не
разом
|
спіл-
кую-чись
|
без-
посе-
редньо
|
роль
рад-ника
|
| Фронтальні |
| Групові |
| Індивідуальні |
| Колективні |
8. Чи відчуваєте ви труднощі при підготовці і проведенні різних форм навчальної-діяльності учнів?
Яких, (поставте відповідно цифри)
Чому? фронтальних
групових
індивідуальних
колективних
9. Чи вважаєте ви можливим спілкування, учнів вашого класу, в робочому порядку безпосередньо на уроці?
На яких?
При яких умовах?
10.В якій формі використовуєте таку взаємодію (підкресліть):
Вваємонавчання взаємоконтроль взаємодопомога
Додаток 3
„Робота в парах”
1. Запропонуйте учням завдання, поставте запитання для невеличкої дискусії чи аналізу гіпотетичної ситуації. Після пояснення питання або фактів, наведених у завданні, дайте їм 1-2 хвилини для продумування можливих відповідей або рішень індивідуально.
2. Об'єднайте учнів у пари, визначте, хто з них буде висловлюватись першим, і попросіть обговорити свої ідеї один' з одним. Краще відразу визначити час на висловлення кожного в парі і спільне обговорення. Це допомагає звикнути до чіткої організації роботи в парах. Вони мають досягти згоди (консенсусу) щодо відповіді або рішення.
3. По закінченні часу на обговорення кожна пара .представляє результати роботи, обмінюється своїми ідеями та аргументами з усім класом. За потребою це може бути початком дискусії або іншої пізнавальної діяльності.
„Ротаційні (змінювальні) трійки”
1. Розробіть різноманітні питання, щоб допомогти учням почати обговорення нового або роз'ясненого матеріалу. Використовуйте переважно питання, що потребують неоднозначної відповіді.
2. Об'єднайте учнів у трійки. Розмістіть трійки ' так, щоб кожна з них бачила трійку справа й трійку зліва. Разом усі трійки мають утворити коло.
3. Дайте кожній трійці відкрите питання (однакове для всіх). Кожен у трійці має відповісти на це питання по черзі.
4. Після короткого обговорення попросіть учасників розрахуватися від 0 до 2. Учні з номером 1 переходять до наступної трійки за годинниковою стрілкою, а учні з номером 2 переходять через дві трійки проти годинникової стрілки учні з номером 0 залишаються на місці і є постійними членами трійки. Результатом буде повністю нова трійка.
5. Ви можете рухати трійками стільки пазів, скільки у вас є питань. Так, наприклад, коли проходить три ротації, кожен учень зустрічається із шістьма іншими учнями.
„Карусель”
1. Розставте стільці для учнів у два кола.
2. Учні, що сидять у внутрішньому колі, розташовані спиною до центру, а в зовнішньому — обличчям. Таким чином, кожен сидить навпроти іншого.
3. Внутрішнє коло нерухоме, а зовнішнє рухливе: за сигналом ведучого всі його учасники пересуваються на один стілець вправо і опиняються перед новим партнером. Мета — пройти все коло, виконуючи поставлене завдання.
Учасники внутрішнього кола є прихильниками однієї точки зору, а зовнішнього — протилежної. Спочатку йде обмін точками зору у перших парах, подаються необхідні відомості (аргументи, оригінальний поворот проблеми тощо). Учні фіксують у себе в записничках усе, що подає протилежна сторона. За сигналом ведучого відбувається зміна партнерів, дискусія продовжується, однак учні намагаються підібрати нові контраргументи. До кінця кола учні, як правило, уже відточують свою систему аргументів, а т.акож здобувають досвід спілкування з різними партнерами.
„Акваріум”
Учитель об'єднує учнів у групи по 4-6 осіб і пропонує їм ознайомитися із. завданням.
Одна з груп сідає в центр класу (або на початку середнього ряду в класі, де стоять парти). Це необхідно для того, щоб відокремити діючу групу від слухачів певною відстанню.
Ця група отримує завдання для проведення групової дискусії, сформульоване приблизно так:
— прочитайте завдання вголос;
— обговоріть його в групі;
— за 3-5 хвилин дійдіть спільного рішення або підсумуйте дискусію.
Поки діюча група займає місце в центрі, вчитель знайомить решту класу з завданням і нагадує правила дискусії у малих групах. Групі пропонується вголос протягом 3-5 хвилин обговорити можливі варіанти розв'язання проблемної ситуації. Учні, що знаходяться у зовнішньому колі, слухають, не втручаючись у хід обговорення-
По закінченні відведеного для дискусії часу група повертається на свої місця, а вчитель ставить до класу такі запитання:
— Чи погоджуєтесь ви з думкою групи?
— Чи була ця думка достатньо аргументованою, доведеною?
— Який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливим? На таку бесіду відводиться не більше 2-3 хв. Після цього місце в «Акваріумі» займає інша група й обговорює наступну ситуацію.
Наприкінці вчитель повинен обговорити з учнями хід групової роботи, прокоментувати ступінь володіння навичками дискусії у малих групах і звернути увагу на необхідність та напрями подальшого вдосконалення таких навичок. У межах «акваріуму» можна підбити підсумки уроку або за браком часу обмежитись обговоренням роботи кожної групи.
„Мікрофон”
Визначивши тему, з якої учні будуть висловлюватись в колі ідей або використовуючи уявний мікрофон, учитель формулює незакінчене речення і пропонує учням висловлюючись закінчувати його, Кожний наступний учасник обговорення повинен починати свій виступ із запропонованої формули. Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад; «На сьогоднішньому уроці для мене найбільш важливим відкриттям було...» або «Ця інформація дозволяє нам зробити висновок, .що...» або «Це рішення було прийнято тому, що...» тощо.
„Мозковий штурм”
Після презентації проблеми та чіткого формулювання проблемного питання (його краще записати на дошці) запропонуйте всім висловити ідеї, коментарі, навести фрази чи слова, пов'язані з цією проблемою.
Запишіть усі пропозиції на дошці чи на великому аркуші паперу в порядку їх виголошення без зауважень, коментарів чи запитань.
Зверніть увагу на такі моменти.
1. Під час «висування ідей» не пропускайте жодної. Якщо ви будете судити про ідеї й оцінювати їх під час висловлювання, учні зосередять більше уваги на відстоюванні своїх ідей, ніж на спробах запропонувати нові і більш досконалі.
2. Необхідно заохочувати всіх до висування якомога більшої кількості ідей. Варто підтримувати й фіксувати навіть фантастичні ідеї. (Якщо під час мозкового штурму не вдасться одержати багато ідей, це може пояснюватися тим, що учасники піддають свої ідеї цензурі — двічі подумають, перед тим як висловлять).
3. Кількість ідей заохочується. В остаточному підсумку кількість породжує якість. В умовах висування великої кількості ідей учасники штурму мають можливість пофантазувати.
4. Спонукайте «всіх учнів розвивати або змінювати ідеї інших. Об'єднання або зміна висунутих раніше ідей часто веде до висунення нових, що перевершують первинні.
Додаток 4
Фрагмент уроку природознавства у третьому класі
Тема. Охорона природи. Чисте довкілля
Етап мотивації
Дітям пропонується підготовлена вчителем сторінка «Мої думки».
Завдання: закінчити речення одним із варіантів відповіді.
1. На мою думку, проблеми охорони природи виникли тому, що {зростає чисельність населення, людство споживає занадто багато природних ресурсів. Земля надто мала, можливості природи обмежені).
2. На мою думку, основними чинниками недбалого ставлення до природи є (розвиток науки і виробництва, втручання в глибини Землі, порушення екологічної рівноваги, забруднення космічного простору).
3. На мою думку, виробництво весь час потрібно (обмежувати, нарощувати, удосконалювати).
4. На мою думку, глобальні екологічні проблеми мене (не стосуються, безпосередньо стосуються, залежать від моїх дій).
Додаток 5
Фрагмент уроку читання у третьому класі
Тема. Г.К. Андерсен «П'ятеро з одного стручка»
Етап оголошення теми і очікуваних результатів. Учитель пише на дошці: Г.К.Андерсен.
— Які асоціації викликає у вас це прізвище? (Казка)
— Отже, якого жанру буде сьогоднішній літературний твір? (Казка)
— Тоді оберіть з цих назв назву тієї казки Андерсена, над якою ми сьогодні працюватимемо, з огляду на ту бесіду, якою починався наш урок.
Запис на дошці:
«Дюймовочка», «Кресало», «П'ятеро з одного стручка». Діти шляхом логічних роздумів обирають казку «П'ятеро з одного стручка».
— Отже, Г. К. Андерсен, «П'ятеро з одного стручка». Тепер з'ясуємо завдання, які ставить перед нами сьогоднішній урок.
— Чого він навчить кожного з нас? Діти по черзі читають записи на дошці.
Додаток
6
Фрагмент уроку математики у третьому класі
Тема. Задачі на різницеве і кратне порівняння
Етап надання необхідної інформації.
Технологія «Робота в парах».
Учитель готує картки з двома задачами різних типів. Роздавши кожній парі по дві однакові картки, він пропонує за хвилину ознайомитися із завданням і обміркувати свій висновок. За сигналом учителя упродовж ЗО с учні висловлюються вголос. Ще півхвилини вони узгоджують думки й визначаються, хто висловлюватиметься перед класом. Представник пари робить висновок про те, чим схожі й чим відрізняються подані задачі. Решта учнів, у разі потреби, доповнює. Весь клас робить висновок, що різницеве порівняння показує, «на скільки» більша чи менша одна величина від іншої, а кратне - «у скільки разів» вони відрізняються.
Додаток
7
Фрагмент уроку читання у третьому класі
Тема. Вавилонська вежа
Інтерактивна вправа. Технологія «Займи позицію».
Організаційна підготовка — 2 хвилини.
Учитель дає можливість пригадати, що «Вавилонська вежа» - це біблійна легенда. З цієї легенди історично склалися різні висновки:
— різноманітність мов на землі;
— могутність Вавилонської держави;
— міцність віри в Бога;
— неминуче покарання за людську погорду.
Завдання цього уроку - проаналізувати ці висновки і, можливо, дійти до єдиної думки.
На протилежних стінах класу розміщено 3 плакати.
«Вавилонська вежа» - легенда про виникнення різних мов.
«Вавилонська вежа» - легенда про погорду як найбільший людський гріх.
«Вавилонська вежа» - легенда-згадка про часи, коли на землі панував мир, вселюдське розуміння і злагода.
Діти, займаючи певну позицію, утворюють групи. З хвилини обговорюють свій вибір у групах.
2-4 учні від кожної групи обґрунтовують свою думку, цитуючи твір. У процесі обговорення допускається перехід до Іншої групи, а в результаті обговорення весь клас може дійти до єдиної думки або так і залишитися на різних позиціях.
Фрагмент уроку математики у третьому класі Тема. Дії з дробами. Знаходження частини від числа
Етап оголошення теми та очікуваних результатів уроку.
Метод «Карусель»
Усний рахунок. Учні утворюють «річку» (І варіант) і «бережок» (II варіант). Пересідаючи з парти на парту, учні І варіанту обчислюють приклади, що їх задають учні IIваріанту.
38 : 2; 24 : 4; 48 : 3; 72 : 12; 60 : 4; 15 : 15; 67-52; 100-99;
48 : 12; 99 : 11; 60 : 15; 100 : 100; 65 : 5; 36 : 2; 56 : 4; 78 : 3.
Результати обчислень записують на картках. Потім учні міняються ролями.
- Ваші числа-відповіді повинні утворити слова.
Таблиця
| 1 |
6 |
4 |
9 |
13 |
14 |
| А |
Е |
Г |
И |
Н |
О |
| 15 |
16 |
18 |
19 |
21 |
10 |
| П |
Р |
Т |
Ч |
X |
К |
содержание ..
719
720
721 ..
|
|