Правильні відповіді на всі запитання |
2 розміщення з 3 правильні |
Правильно розв’язані 2 задачі з 3 |
Правильне повторення 1 рядка цифр із 3 |
Правильно складено 2 фрази з 3 (із певним змістом) |
Підібрано по 3 рими для 2 слів |
Тести шкільної зрілості
1. Тест Керна-Ірасека
1. Малюнок чоловічої фігури (1-5 балів).
2. Копіювання (імітація) написаного тексту (1-5 балів).
3. Змальовування групи крапок (1-5 балів).
4. Загальний результат:
готовий до шкільного навчання – 3-5 балів;
готовий до школи з умовою виконання спеціальних вправ (за рекомендацією психолога) - (6-9 балів);
не готовий до школи, індивідуальна робота з дитиною за рекомендацією психолога – 10-14 балів;
рекомендація для медико-педагогічного обстеження дитини – 15 балів.
2. Тест шкільної зрілості (вербальне мислення)
1. Кількість балів (окремо за всіма 20 питаннями).
2. Загальна кількість балів (від +24 до –24).
Методика «Малюнок сім’ї»
1. Відомості про дитину (вік, склад сім’ї, вік братів і сестер, поведінка дитини в дитячому садку і сім’ї).
2. Аналіз структури “Малюнка сім’ї”.
3. Інтерпретація зображень членів сім’ї.
4. Аналіз процесу малювання.
ДодатокБ
Анкета для працівників, які працюють з підлітками з особливими потребами
1. Як Вам працюється з дітьми? Чому?
2. Як Ви почуваєтесь на роботі? Чому?
3. Коли діти Вас не розуміють, що Ви тоді відчуваєте?
4. Що Ви робите, коли не знаєте як працювати з дітьми?
5. Чи виникають у Вас труднощі на роботі, з дітьми, з колективом? Чому?
6. Чи були моменти, коли Вам хотілось залишити роботу? Чому?
7. Чи було у Вас таке, що Ви прийшовши додому, поводились так як на роботі? (поганий настрій, сварки, теплота почуттів)
Додаток В
ІГРИ ТА ВПРАВИ НА РОЗВИТОК ОРІЄНТАЦІЇ В ПРОСТОРІ
Вверх — вниз, вперед — назад
Ставимо дитині запитання: «Що в тебе знаходиться наверху? А внизу? Що спереду, а що ззаду?» Спочатку дитина оперує загальними поняттями, педагог уточнює та збагачує її знання. Починати потрібно з називання частини тіла й одночасного доторку до неї.
Пропонуємо дитині також показати й назвати відповідні частини тіла на іншій дитині, на ляльці.
Кольорові прапорці
Вихователь пропонує дітям згадати, яка рука є правою (лівою), взяти в неї прапорець; перекласти прапорець до іншої руки, піднести руку вгору, помахати прапорцем та знову перекласти у праву. Або: синій прапорець у правій руці, а жовтий — у лівій. Завдання: поміняти прапорці місцями. Після цього педагог запитує: «Якого кольору прапорець? У якій він руці?» Можна також використовувати кольорові стрічки, іграшки.
Переклади камінчики до іншої руки
Кілька камінців потрібно по одному перекладати з однієї руку До іншої. У процесі виконання завдання дитина розрізняє свої руки, позначає їх. Одночасно вчиться розрізняти терміни «один» та «багато».
Якою рукою точніше?
Завдання: поцілити м'ячем у мішень, наприклад: у щит, кошик, ворота, намальоване на землі коло тощо. Визначити та назвати, яка рука — права чи ліва — була точнішою.
Рукавички
Дитина має на малюнку з'єднати лінією однакові рукавички у пари, показати, яку рукавичку одягнемо на праву руку, а яку — на ліву. Учні початкових класів можуть під кожною рукавичкою зробити відповідні літерні позначення: «П»
— права, «Л» — ліва рукавичка. Це завдання діти можуть виконувати і з реальними предметами або з вирізаними з кольорового картону шаблонами.
Веселий клоун
У гості до дітей приходить іграшка-клоун. Педагог каже, що клоун хоче розказати дітям про свій виступ у цирку та показати, як гарно та весело він уміє танцювати. Клоун, стаючи обличчям до дітей, «показує» їм різні рухи, за потреби «пояснює», а діти ці рухи повторюють. Особливо звертаємо увагу дітей на положення правої та лівої рук та ніг, запобігаючи просто дзеркальному повторенню. У разі потреби надаємо дітям допомогу, наприклад:
• спочатку показуємо дітям рухи, ставлячи іграшку збоку від них;
• просимо дітей показати на іграшці її праву та ліву руки;
• позначаємо праву руку в дитини та в іграшки, пов’язавши на неї кольорову стрічку тощо.
Аналогічне завдання діти можуть виконувати з опорою на малюнки із зображенням відповідних рухів — «фотографії» з виступу веселого клоуна.
Стань на місце
Вихователь пропонує кожній дитині зайняти певне місце відносно іншого. Наприклад: «Іро, стань ліворуч від мене; Сашко нехай стане праворуч від Іри...» тощо. Виконавши завдання, кожна дитина має назвати своє розміщення стосовно інших дітей.
Вгорі — внизу
Педагог називає різноманітні предмети, які знаходяться або тільки на землі (тоді діти кажуть: «Унизу»), або тільки у повітрі (тоді вони кажуть: «Угорі»). Наприклад: орел — «угорі», ведмідь — «унизу» тощо. Замість слів «угорі», «внизу» діти можуть виконувати певні рухи: якщо предмет знаходиться вгорі, діти підносять руки, якщо внизу—присідають.
Що змінилося?
Дитина має запам'ятати розміщення у просторі кількох предметів (або на площині аркуша паперу). Потім вона заплющує очі, а педагог у цей час змінює просторове розміщення одного чи кількох з них. Дитина має сказати, що змінилося, згадати, як були розміщені предмети спочатку.
Прогулянка парком
Діти сидять за столами (партами). Педагог кожній дитині дає з будівельного конструктора кілька різноколірних цеглинок (4—6).
Ліворуч від дітей умовно позначено «вхід до парку». Педагог каже: «Ми йдемо доріжкою. Перша лавка на нашому шляху зелена (діти ставлять зелену цеглинку). Наступна лавка — жовта, за нею — синя. У кінці доріжки червона».
содержание ..
456
457
458 ..
|
|