МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Тютюн Пляшки

1.2 Підприємство як первинна ланка економіки

1.3 Підприємство при рішенні основної економічної проблеми

Минула праця - праця, матеріалізований в ОФ і оборотних фондів підприємства.

Собівартість показує наскільки ефективно використовуються засоби і предмети праці і сама праця.

Зниження собівартості дозволяє збільшити конкурентноспроможність продукції, збільшити прибуток підприємства, характеризує

ефективність організаційних і господарських заходів.

Існує 2 засоби розрахунку собівартості:

1. упорядкування кошторису витрат - дозволяє визначити собівартість всього обсягу валові або товарні продукції. Це необхідно для бухгалтерського обліку, аналізу господарської діяльності, ув'язування планів виробництва і збуту продукції з планами постачання і фінансування. Не можна визначити конкретні причини зміни витрат, розрахувати витрати на один виріб.

У зміну витрат включаються такі елементи:

1.1 сировина й основні матеріали (за відрахуванням поворотних відходів);

1.2 допоміжні матеріали і напівфабрикати;

1.3 паливо;

1.4 енергія;

1.5 заробітна плата промислово-виробничого персоналу;

1.6 відрахування на соціальне страхування - 37,5% від пункту 5;

1.7 амортизаційні відрахування;

1.8 інші витрати.

2. Калькуляція собівартості одиниці продукці - це необхідно для встановлення ціни, аналізу прибутковості й ефективності виробництва, виявлення конкретних причин зміни витрат.

Калькуляція собівартості являє собою документ, що відбиває такі елементи витрат:

2.1 сировина і матеріали;

2.2 напівфабрикати;

2.3 поворотні відходи (відраховуються із собівартості);

2.4 паливо й енергія на технологічні цілі;

2.5 основна заробітна плата виробничих робітників;

2.6 додаткова заробітна плата виробничих робітників;

2.7 відрахування на соціальне страхування (37,5% від п.п.5 і 6);

2.8 витрати на підготування й освоєння виробництва;

2.9 відшкодування зносу інструментів і пристосувань (МБЦ);

2.10 витрати на утримання й експлуатацію устаткування (у т.ч. амортизація);

2.11 витрати цеху;

2.12 згальнозаводські витрати;

2.13 утрати від шлюбу;

2.14 інші виробничі витрати;

2.15 позавиробничі витрати (транспортування, збереження продукції і т.д.).

Калькуляція складається на одиницю виробництва в натуральному вираженні. Калькуляційна одиниця повинна відповідати вимірювачам у плані виробництва і технічних умов підприємства.

Під структурою собівартості розуміється питома вага вхідних статей і витрат.

Структура собівартості залежить від :

1. виду виробництва;

2. технічного оснащення виробництва;

3. автоматизації виробництва.

Структура собівартості, розмір собівартості залежить від обсягу виробництва.

4.2 Види собівартості і шлях и її зниження

1. Технологічна ( пункти 1-10)

сума витрат пов'язана з виконанням технологічних

операцій

2. Цехова ( пункти 1-11)

додатково включає непродуктивні витрати цеху

3. Заводська ( пункти 1-14)

додатково включає непрямі витрати підприємства

4. Повна або комерційна (пункти 1-15)

включає усі витрати по виробництву і збуту продукції

Для розрахунку доданої вартості потрібно відняти з повної собівартості пункти з 1 по 4, тобто прямі матеріальні витрати.

Розрізняють собівартість планову і фактичну .

Планова собівартість розраховується по прогресивних нормах витрат ресурсів використання устаткування і праці.

Фактична собівартість вище або нижче планової по причинах, що залежить або не залежить від підприємств.

У практику планування собівартості використовуються такі методи:

1. балансовий; аналітичний (при цьому визначаються причини і резерви зниження собівартості і методи впливу на них);

2. економіко-математичне моделювання ( дозволяє зробити оптимізацію цільової функції витрат і визначити умови виробництва, при яких собівартість витрат найменша).

3. По характеру витрат що включаються в собівартість вони підрозділяються на такі групи: прямі (статті 1-7 калькуляції собівартості); непрямі.

Прямі - безпосередньо і цілком включаються в собівартість продукції.

Непрямі - пов'язані з роботою цеху або підприємства і не можуть бути включені в собівартість продукції цілком.

Їх розподіляють між що випускаються видами продукції побічно по якийсь пропорції.

1. Витрати діляться на: умовно-перемінні витрати; умовно-постійні витрати.

Умовно-перемінні витрати знаходяться в прямої залежності від обсягу виробництва. Це попит, матеріали, праця робочих, паливо й енергія на технологічні цілі, соціальні відрахування.

Умовно-постійні витрати незначно змінюються при зміні обсягу виробництва.

На машинобудівних підприємствах для розподілу непрямих витрат використовується метод машино- годин :

по кожному виробу розраховується кількість машинних годин необхідних для його виробництва, ділиться на загальний час роботи устаткування і знаходиться коефіцієнт. Пропорційно коефіцієнтам машинних часів розподіляються непрямі витрати.

Резерви зниження собівартості продукції - це об'єктивно існуючі, але не використовувані можливості здешевлення виробництва.

Три види резервів:

1. підвищення технологічного рівня виробництва;

2. поліпшення організації і керування виробництва;

3. поліпшення комерційної діяльності підприємства.

4.3 Маркетинг і ціноутворення

Маркетинг - являє собою спрямованість планування і керування розробкою виробництвом і збутом продукції, щоб що досягається розмаїтість товарів, забезпечувало найбільше задоволення потреб окремих споживачів і товариства в цілому.

Керування на основі маркетингу містить у собі таке :

1. Урахування потреб, стани і динаміки попиту, конкуренції і прийняття господарських рішень.

2. Створення умов для максимального пристосування виробництва до структури попиту в майбутньому.

3. Вплив на ринок і споживача за допомогою реклами й інших засобів.

Маркетинг - це процес безупинного узгодження можливостей підприємства і потреб ринку, котре підприємство може задовольняти, одержуючи достатній прибуток для успішної діяльності і розвитки.

Процеси маркетингу відбуваються у визначеному зовнішньому середовищі, що характеризується такими чинниками:

1. політичні,

2. соціально-економічні (визначає життєвий рівень населення, характер зайнятості і т.д.),

3. демографічні, правові, науково-технічні,

4. інфраструктурні (пов'язані з обслуговуванням бізнесу: чинники комунікації, страхові компанії і т.д.),

5. географічні і кліматичні.

З урахуванням перерахованих чинників підприємство впливає на споживача керуючи комплексом маркетингу :

1. основними якостями товару;

2. ціною; умовами і зручністю продажу;

3. сервісом і післяпродажним обслуговуванням.

Сегментація ринку являє собою поділ споживачів на групи, що характеризуються однотипною реакцією на захід комплексу маркетингу.

У задачі підприємства входить максимальне зосередження на окремому сегменті, замість того щоб розпорошувати зусилля по всьому ринку.

Сегмент ринку повинний мати такі властивості:

1. бути достатньо ємним;

2. подавати можливості для розвитку підприємства;

3. бути недоступним для конкурентів;

4. характеризується потребами, що підприємство може

задовольнити.

Для споживача найбільше важливим є ринкове оточення продукту, що містить у собі :

1. дизайн

2. післяпродажне обслуговування зручність і надійність покупки торгову марку продукту

3. ціна

Період від появи товару на ринку до моменту відходу з ринку і заміною більш зробленим товаром називається життєвим циклом товару .

Життєвий цикл товару ілюструється в координатах обсяг продажів - час.

V

4

3 5

2

1 T

1 стадія: життєвого циклу: упровадження на ринок

характерні великі витрати на освоєння виробництва і рекламу, високий ризик.

2 стадія: інтенсивний ріст попиту

характерна поява нових споживачів, прояв інтересу до товару підприємства потребуває в інвестиціях для розширення обсягу виробництва.

3 стадія : уповільнення росту попиту або зрілість товару

характерно поява конкурентів, збільшення витрат на рекламу.

4 стадія: насичення

характерно такий стан - обсяг збуту досяг максимуму і залишається на тому ж рівні; необхідні витрати на удосконалювання товарів, що дозволяють продовжити цю стадію.

5 стадія: різке зниження попиту

Характерно такий стан - підприємству необхідно ліквідувати виробництво даної продукції і зайнятися освоєнням нової.

Життєвий цикл підприємства.

V

T

Визначений набір продукції що випускається підприємством життєвого циклу , що знаходиться на різних стадіях , називаного товарним портфелем.

У задачі маркетингу входить скоординувати окремі товари по стадіях життєвого циклу, тобто збалансувати товари на ранній стадії життєвого циклу, найбільше ризиковане з погляду прибули і товари на пізніх стадіях вже приносять прибуток.

У керуванні підприємством на основі маркетингу є частка ринку.

Частка ринку - це відношення обсягу продажів даної фірми до сумарного обсягу продажів усіх конкурентів.

Ріст

ринку

Кішка Зірки

Собака Корова

Частка ринку

Стандартні (базові) стратегії в маркетинговій діяльності:

Для «корів» прибуток, отриманий за допомогою цих продуктів,

використовується підприємством (відповідає 4 стадії життєвого циклу).

Для «зірок» розвивати й оберігати (відповідає 2 стадії життєвого циклу).

Для «кішок» досліджувати їхнє непередбачене поводження.

Для «собак» рятуватися.

ТЕМА 5. ЕКОНОМІЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

5.1 Прибуток підприємства

На момент реалізації продукції виявляється її ціна. Ціна продукції містить у собі витрати минулої і живої праці. За відрахуванням цих двох елементів із ціни продукції залишається чистий прибуток, що і є прибутком (у грошовій формі).

Прибуток - це чистий прибуток, одержуваний підприємством у результаті господарської діяльності.

Прибуток виконує ряд важливих функцій:

1. є мірою економічного ефекту, отриманого підприємством; стимулююча функція;

2. прибуток бере участь у формуванні бюджетів усіх рівнів;

3. прибуток є регулятором економічних процесів і розподіли ресурсів в економіці (у залежності від норми прибули інвестор розміщає капітал)

У умовах ринкової економіки існує два джерела прибутку:

1. пов'язані з монопольним положенням на ринку;

2. інноваційна діяльність.

Прибуток від реалізації продукції - виторг і собівартість продукції розраховується на об’єм реалізації. Реалізація залежить не тільки від зробленої продукції, але і від змін залишків на складі.

Прибуток від іншої реалізації - реалізація ОФ, оборотних коштів, продаж не матеріальних активів, продаж і переоцінка валюти, продаж своїх цінних паперів.

Позареалізаційний прибуток - оренда (прибуток від її), вкладення коштів у депозитах (довгострокове і короткострокове), прибуток від вкладення майна інших підприємств (акції і …)

Фонд накопичення - науково-технічний розвиток виробництва, на соціальний розвиток, оплата довгострокових кредитів.

Фонд споживання - матеріальне стимулювання робітників підприємства, виплата дивідендів.

Нерозподілений прибуток - виконує роль фінансового резерву.

5.2 Рентабельність

Рентабельність - це відношення фінансових результатів до витрат, пов'язаним із використанням ресурсів.

1. Рентабельність буває двох видів: рентабельність, що розраховується для виробництва продукції - відношення прибули від реалізації продукції до її собівартості.

2. рентабельність капіталу - це відношення балансового прибутку

до вартості авансованого (вкладеного) капіталу.

Ці показники пов'язані між собою швидкістю авансованого капіталу.

; ; ; .

П - кількість оборотів авансованого капіталу

Рентабельність може розраховуватися для:

1. для окремих видів продукції

;

.

2-ий вид рентабельності розраховується на весь капітал, вкладений у підприємство.

;

.

2. Рентабельність може бути розрахована на власний капітал підприємства, тобто частку власних засобів в УФ.

3. Рентабельність позикових засобів.

R

ОП

5.3 Формування фінансових ресурсів підприємства

Джерела формування фінансових ресурсів підрозділяються на власні і позикові.

Власні:

1) При формуванні статутного фонду акціонерний капітал або пайовий внесок учасників є початковим джерелом фінансових резервів.

2) У процесі функціонування підприємства відношення фінансовий ресурс - прибуток.

3) Амортизаційний фонд.

Позикові:

1) Кредити (короткострокові (до 1 року), середньострокові (1-5), довгострокові (більш 5 років)).

- Кредит має два різновиди : банківський (пряме кредитування у вигляді позички), торговий (відстрочка платежів за поставлений товар)

Банківський кредит потребує заявку на кредит , установчий документ із зразком преси і підпису. У результаті банк укладає кредитний договір, у якому зазначена сума, термін кредиту і відсотки.

Важливою умовою є заможність кредиту майном, страховкою, поручництвом або поручництвом третьої особи.

Засобами фінансування підприємства є:

- лізинг (передача основних фондів підприємства в довгострокову оренду. Підприємство може набути дорогого устаткування не відволікаючи великі засоби від розкручування. Платежі по лізингу у витрати на виробництво);

- факторинг (діяльність, пов'язана з придбанням боргів вашого підприємства факторинговой фірмою).

5.4 Ціноутворення

Ціна є невід'ємною властивістю продукту.

Стратегії ціноутворення :

1. Стратегія високих цін:

a) ціна зняття сливок;

b) слідство престижності, ексклюзивності товару;

2. Стратегія низьких цін

a) низька ціна - стратегія проникнення на ринок;

b) ціна, що викликає підвищення попиту і зниження витрат;

3. Цінова диференціація

Q

Графік попиту

max

P

4. Стратегія пільгових цін

Перед установленням ціни, розглядається статистика ринку.

Уявлення про неї дають інформація про фактичні угоди зроблених підприємством

b) інформація про біржові котування, цін аукціонів і торгівлі.

Оптові ціни що фіксуються в контрактах на продаж і придбання продукції може бути не тільки фіксованими, але і рухливими , тобто ціна може бути переглянута при зміні визначених умов, які вказані у договорі.

Змінна ціна - ціна, що розраховується в момент виконання контракту виходячи з базової ціни і витрат виробництва , що змінюються.

;

П - прибуток;

Ц - ціна;

З/із - собівартість;

О_пр – об’єм виробництва.

Існують 2 протилежні тенденції:

Збільшення ціни веде до збільшення обсягу виробництва, а зменшення обсягу виробництва веде до збільшення задач, таким чином, потрібно вирішувати оптимизаційну задачу.

Рішення задачі складається з таких етапів:

1. Вибір цінової стратегії;

2. Визначення попиту на продукцію;

Q

P1

P _опт

P2

Р

Нееластичный попит Еластичний попит

Прибуток від Р_опт

продажів

Р₁ Р₂

Р

Ф_опт

Еластичний попит - прибуток при зниженому рості швидше чим знижується ціна.

Нееластичный попит - прибуток знижується.

У точці Р_опт утворюється квадрат із найбільшою площею.

- Аналіз витрат виробництва; витрати виробництва

З_общ

З_общ

З_перем

З_пост

ОП

ОП - обсяг виробництва; З_общ - загальні витрати;

З_пост - постійні витрати; З_перем - перемінні витрати;

- питомі витрати, тобто на одиницю продукції

З_общ

З_общ

З_перем

З_пост

Витрати виробництва є нижньою межею при встановленні ціни. Верхньою межею є ринкова ціна або ціна головних конкурентів.

3. Аналіз цін конкурентів;

При цьому враховуються всі знижки: серійні покупки, постійний клієнт, експортна знижка, функціональна знижка, схована знижка.

Визначення методу ціноутворення: а) метод витрат + прибуток, як правило, у монополістів.

б) метод на основі аналізу беззбитковості.

З_общ

ЦП

П<0

Точка беззбитковості

ОП

Підприємство працює

Збитково

ЦП - цільовий прибуток; П - прибуток;

в) установлення ціни на унікальні товари - враховується психологія покупця.

ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України “Про підприємництво”// Відомості Верховної Ради України.-1991.-N20.

2. Закон України "Про власність" // Відомості Верховної Ради України. - 1991.-N20.

3. Закон України "Про підприємства в Україні // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - N 24.

4. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визначення його банкрутом" // Вїдомості Верховної Ради України,- 1999.-N31.

5. Закон України "Про оплату праці" // Галицькі контракти. - 1995. – N 21.

6. Закон України "Про господарські товариства" //Д1БП,- 1992. - N 2.

7. Економіка підприємства: Підручник/ За заг. ред. С.Ф. Покропивного.-К.:КНЕУ, 2001.-526с..

8. Економіка підприємства: Збірник практичних задач і конкретних сітуацій: Навч. посібник/ За ред. С.Ф. Покропивного.-К.:КНЕУ, 2000.-328с.

9. Экономика предприятия: Тесты, задачи, ситуации: Учеб. пособие для вузов/ Под ред. В.А. Швандара.-М.:ЮНИТИ-ДАНА, 2001.

10. Экономика предприятия: Учебник/ Под ред. Н.А. Сафронова.-М.: “Юристъ”, 1998.

11. Экономика предприятия: Учеб. пособие/ Грузинов В.П., Грибов В.Д.-М.: Финансы и статистика, 1998.

12. Экономика предприятия: Учебник для вузов/ Под ред. В.Я.Горфинкеля.-М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1996.-С.52-73.

13. Основы предпринимательской деятельности: экономическая теория: Учебное пособие/ Под ред. В.М.Власовой.-М.: Финансы и статистика, 1999.-С.31-41.

14. Покропивннй С.Ф., Колот В.М. Підприємництво: стратегія, організація, ефективність: Навч. посібник - К.: КНЕУ, 1997. - 358 с.

15. Иванов Г.П. Антикризисное управление: от банкротства к финансовому оздоровлению. - М.: Закон и право; ЮНИТИ, 1995. - 318 с.

16. Липсиц И.В. Бизнес-план - основа успеха. Практическое пособие. - М.: Машиностроение, 1992. - 80 с.

17. Львов Ю.А. Основы экономики и организации бизнеса. - С-Пб.: ГМП "Формика", 1992. - 382 с.

18. Уткин ЭА. Управление фирмой. - М.: СП "Интер-эксперт", 1992. - 350 с.

19. Хоскинг А. Курс предпринимательства. Практическое пособие. Пер. c англ. - М.: Международные отношения, 1993. - 352 с.

20. Экономика предприятия: Учебник для вузов // ВЛ.Горфинкель,

Е.М.Купряков, В.П.Прасолова и др. - М.: Банки и биржи: ЮНИТИ, 1996.-367

21. Бусыгин А.В. Предпринимательство: Учебник для ВУЗов. - М.: ИНФРА-М, 1997.

22. Горфинкель В.Я. Курс предпринимательства: Учебник для ВУЗов. -М.: Финансы, ЮНИТИ, 1997.

23. Ильенкова С.Д. Экономика и статистика фирм. - М.: Финансы и статистика, 1996.

24. Ковалева A.M. Финансы в управлении предприятием. - М.: Финансы и статистика,1995.

25. Курс экономики // Под ред. Райзберга Б.А. - М.: ИНФРА-М. 1997.

26. Менеджмент организаций: Учебник / Под ред. З.П. Румянцевой - М.:ИНФРА-М, 1996.

27. Семенов В.М., Баев И.А., Терехова СА. и др. Экономика предприятия. - М.: Центр экономики и-маркетинга, 1996.

28. Финансы предприятий : Учебное пособие / Под ред. АД. Шеремет, Р.С. Сайфулина - М.: ИНФРА-М, 1998.

29. Экономика предприятия: Учебник для экономических ВУЗов / Под ред. А.И. Руденко. - Минск, 1995.

30. Алексеев М.Ю. Рынок ценных бумаг. -М.: Финансы и статистика, 1992.- 352с.

31. Гайдуцкий П.И. Организация акционерных и паевых обществ: Практическое пособие.-Киев:Изд-во УСХА,1992.-211с.

32. Дагаев А.А. О налоговых порогах для развития малого бизнеса (некоторые дискуссионные рассуждения)//США: экономика, политика, идеология,1992,N2, С.36 - 44.

33. Долан Э.Дж, Линдсей Д. Микроэкономика / Пер.с англ. В.Лукашевича др.;Под общ.ред. Б.Лисовика И В. Лукашевича, - Спб.:"Литера плюс","Санк-Петербург оркестр",1994.-448с.

34. Евдокимов Д.Е.,Покараев Г.М. Нормирование материальныхресурсов:Словарь-справочник.-М.:Экономика,1988.-199с.

35. Мацкевичюс И.С., Кальчинскаас Г.Л. Управление затратами в АСУП.-М.:Финансы и статистика,1989.-2912с.

36. Микро-макроэкономика. Практикум/Под общ. ред. Ю.А.Огтбина. - Спб.:"Литера плюс","Санк-Петербург оркестр",1994.-432с.

37. Петра Энгстлер. Рыночная экономика для начинающих бизнесменов/Пер.с нем. Л.Логвиненко, - К.:Вик,1992. - 223с.

38. Пиндайк Р.,Рубенсельд Д. Микроэкономика/ Пер с англ. - М.: "Экономика","Дело" , 1992, 510с.

39. Организация, планирование и управление деятельностью промышленного предприятия/А.В. Антонец, Н.А. Белов, С.М. Бухало и р.;Под ред.С.М .Бухало.- 2-е изд.доп. перераб..-К.:Вища к.,1989. - 472с.

40. Статистические методы повышения качества: Пер с нгл./Под ред. Х. Кумэ.-М.:Финансы и статистика,1990.-304с.

41. Тейлор Фредерик Уинслоу. Принципы научного менеджмента.-М.:Журнал"Контроллинг",1991. - 104с.

42. Концепція державної промислової політики Укоаїни/ М.Г.Чумаченко, О.І.Амоша, М.І.Іванов та ін.-Донецьк:ІЕП НАН України, 2000.-424с.

43. Иванов Н.И. Экономические аспекты производственного потенциала. Теория и практика.-Донецк: ИЭП НАН Украины, 2000.-420с.

44. Хобта В.М., Горобец И.В. Стимулирование инвестиционной деятельности через налоговую и амортизационную политику государства.-Донецк, 1998.-28с.

45. Современная экономика: 100 экзаменационных вопросов и ответов (экспресс справочник для студентов вузов).- Ростов Н/Д: Издательский центр «МарТ», 2002.-192с.

46. Шемякина Н.В. Планирование деятельности предприятия. Курс лекций.-Донецк: ДИЭХП, 2001.-120с.

47. Шемякина Н.В. Экономика и организация деятельности фирмы. Курс лекций.-Донецк:ДИЭХП, 2001.-77с.

48. Ситник Л.С. Організаційно-економічний механізм антикризового управління підприємсвом.-Донецьк: ІЕП НАН України,2001.

49. Янковский Н.А. Повышение эффективности внешнеэкономической деятельности крупного производственного комплекса.-Донецк:Донеччина.-2001.-448с.

50. Лагутін В.А. Кредитування: теорія і практика. Навч.посіб..-К.:”Знання”.-2002.-215с.

содержание   ..  547  548  549   ..