| Якою рукою:
|
Якою рукою:
|
Якою рукою:
|
Якою рукою:
|
2.2 Психофізіологічні методи дослідження
Розділ ІІІ. Психологічне дослідження між профілями латеральності у правшей та лівшей методом математичних розрахунків
При проведенні дослідження між профілями латеральності між правшами та лівшами методом математичних розрахунків було опитано 40 здорових дівчат – студенток віком від 19 до 24 років ( Додаток 1). Вони були опитані за допомогою методики, що давала можливість визначити індивідуальний профіль латеральності ( Додаток 2). Методика складається з моторних (рука (5 варіантів), нога(4 варіанти)) та сенсорних(око(3 варіанти), вухо (2 варіанти)) проб, а також містить питання про наявність в сім‘ї опитуваних ліворуких родичів, що дає можливість спостерігати за спадковістю. Розрахунки, за якими проводилось визначення домінування правої чи лівої асиметрії мозку, визначались за формулою, яку запропонували Брагіна Н.Н та Доброхотова Т.А.:
Кпр = ∑п - ∑л
х 100
∑п +∑л + ∑0
де,
Кпр – коефіцієнт праворукості ;
∑п – кількість правих проб;
∑л – кількість лівих проб;
∑0 – кількість невизначених проб.
Показники від – 20% розраховувались як домінування лівої руки;
+ 20% як домінування правої руки;
проміжок між – 20% до + 20% , як відсутність
За допомогою розрахунків стало відомо, що серед 40 опитуваних дівчат 19 з домінуванням правої асиметрії, 13 – з домінуванням лівої, 8 – невизначених асиметрій (амбідекстрів) і одна лівша. В подальших розрахунках, дівчина з лівою латералізацією функцій мозку буде включена до списку досліджуваних з домінуванням лівих асиметрій через свою не чисельність (Додаток 3). Таким чином, на основі індивідуальних показників було виділено дві групи досліджуваних – з домінуванням правої та лівої асиметрії, як зазначено на таблицях 1 і 2.
Таблиця 1
Індивідуальні профілі латеральності у досліджуваних з домінуванням правих функцій
| №
|
Дата обстеження
|
П.І.Б.
|
Рік народження
|
Спеціальність
|
Профіль
латеральності
|
Спадковість
|
| 1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
19.
|
15. 01. 04
15. 01. 04
15. 01. 04
15. 01. 04
3. 02. 04
4. 02. 04
5. 01. 04
15. 01. 04
26. 01. 04
3. 02. 04
3. 02. 04
3. 02. 04
15. 01. 04
15. 01. 04
26. 01. 04
5. 01. 04
5. 01. 04
15. 01. 04
5. 01. 04
|
Новицька О. В.
Новицька С. В.
Андрійчук Я. О.
Литвінова Л. Н.
Головань Ю. Р.
Чібісова М. М.
Подвисоцька. Н. Є.
Смірнова А. М.
Біла А. Ю.
Сопільняк І. В.
Кантемірова М. С.
Вецига О. М.
Булгакова Л. В.
Федорова М. В.
Шляхова Л. В.
Яковлєва І. В.
Бурячок А. М.
Сищук О. М.
Морозова Г. С.
|
1985
1985
1983
1980
1983
1982
1980
1980
1985
1982
1983
1983
1980
1980
1983
1982
1980
1980
1980
|
Економіст
Бухгалтер
Програміст
Фінансист
Психолог
Психолог
Фінансист
Фінансист
Бухгалтер
Психолог
Психолог
Психолог
Економіст
Філолог
Економіст
Програміст
Фінансист
Фінансист
Фінансист
|
ПППЛ
ПЛПП
ППЛП
ППЛП
ПЛПП
ПЛПП
ПППЛ
ЛППП
ППЛП
ПППЛ
ППЛП
ППЛП
ПППЛ
ПЛПП
ППЛП
ППЛП
ПЛПП
ЛППП
ППЛП
|
Нікого
Нікого
Матір
Нікого
Бабуся
Нікого
Нікого
Нікого
Матір
Дідусь
Батько
Нікого
Нікого
Нікого
Нікого
Нікого
Нікого
Нікого
Нікого
|
Таблиця 2
Індивідуальні профілі латеральності в досліджуваних з домінуванням лівих функцій
| №
|
Дата обстеження
|
П.І.Б.
|
Рік народження
|
Спеціальність
|
Профіль латеральності
|
Спадковість
|
| 1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
|
26. 01. 04
26. 01. 04
26. 01. 04
15. 01. 04
5. 01. 04
5.01. 04
15. 01. 04
26. 01. 04
15. 01. 04
4. 02. 04
4.02. 04
26. 01. 04
5.01.04
|
Данілюк О. С.
Павлєнко О. В.
Шпакова Г. І.
Грачова О. О.
Коваль Г. Є.
Бикова М. Ю.
Романєнко І. Г.
Біла Л. Ю.
Красу ляк І. М.
Козлова Т. С.
Гур‘янова О. О.
Атановська О. М.
Бугаєнко М. В.
|
1982
1983
1983
1980
1980
1983
1980
1983
1980
1980
1983
1982
1984
|
Економіст
Лінгвіст
Журналіст
Філолог
Фінансист
Програміст
Фінансист
Ветеринар
Фінансист
Психолог
Психолог
Ветеринар
Юрист
|
ПЛЛЛ
ПЛЛЛ
ЛЛЛП
ЛПЛЛ
ЛЛЛП
ЛПЛЛ
ПЛЛЛ
ЛЛЛЛ
ЛЛЛП
ПЛЛЛ
ЛЛЛП
ЛЛПЛ
ПЛЛЛ
|
Нікого
Нікого
Батько
Нікого
Нікого
Бабуся
Нікого
Матір
Нікого
Нікого
Нікого
Бабуся
Нікого
|
Після визначення індивідуальних профілів латеральності у досліджуваних був проведений ІІ етап дослідження. Використовуючи опитувальник
„16 особистісних факторів Кеттела” по формі С на 105 питань, було отримано 32 особистісних профілі по 16 факторам:
Індивідуальні показники по тесту „16 особистісних фактори Кеттела” у досліджуваних з домінуванням правих асиметрій
| №
|
П.І.Б.
|
A.
|
B.
|
C.
|
E.
|
F.
|
G.
|
H.
|
I.
|
L.
|
M.
|
N.
|
O.
|
Q1
|
Q2
|
Q3
|
Q4
|
| 1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
19.
|
Новицька О. В.
Новицька С. В.
Андрійчук Я. О
Литвінова Л. Н.
Головань Ю. Р.
Чібісова М. М.
Подвисоцька Н.
Смірнова А. М.
Біла А. Ю.
Сопільник І. В.
Кантемірова М
Вецига О. М.
Булгакова Л. В.
Федорова М. В.
Шляхова Л. В.
Яковлєва І. В.
Бурячок А. М.
Сищук О. М.
Морозова Г. С.
|
1
1
1
10
1
1
8
1
4
5
1
4
3
10
1
1
5
8
3
|
5
3
5
8
10
3
5
5
8
5
3
7
7
10
3
3
5
5
8
|
4
4
8
1
4
1
8
10
8
6
2
6
8
2
4
6
6
10
4
|
2
6
10
4
6
4
4
8
8
6
2
6
2
6
6
4
8
4
6
|
8
6
4
10
6
8
4
1
4
6
1
2
4
8
6
6
6
4
6
|
4
1
2
4
4
1
8
8
10
1
1
4
8
2
2
4
1
10
4
|
1
1
2
8
2
1
4
8
8
2
2
4
4
8
1
2
2
4
1
|
6
4
4
8
6
2
10
2
1
8
1
6
4
10
4
6
8
8
6
|
5
8
8
2
8
8
2
8
8
8
2
5
2
2
10
8
8
2
10
|
3
5
5
1
3
3
1
1
3
5
1
1
5
1
5
1
5
3
1
|
2
2
8
2
2
8
2
8
6
6
6
4
4
2
1
2
6
1
2
|
4
4
1
4
4
1
8
1
1
6
1
4
1
4
4
1
6
8
4
|
1
1
3
8
1
1
1
8
3
1
1
1
3
6
3
3
1
3
3
|
4
6
8
1
4
6
1
10
1
6
6
1
1
4
6
4
8
1
4
|
9
3
7
9
3
1
9
7
9
5
9
9
10
7
1
3
7
10
1
|
2
2
9
7
2
2
7
10
4
2
1
4
4
9
2
2
9
7
1
|
| ∑
|
|
69
|
143
|
96
|
102
|
85
|
79
|
61
|
104
|
114
|
53
|
74
|
67
|
49
|
82
|
119
|
86
|
| Середнє арифметичне
|
4
|
8
|
5
|
5
|
4
|
4
|
3
|
6
|
6
|
3
|
4
|
3
|
3
|
5
|
6
|
6
|
Індивідуальні показники по тесту „16 особистісних фактори Кеттела” у досліджуваних з домінуванням лівих асиметрій
| №
|
П.І.Б.
|
A.
|
B.
|
C.
|
E.
|
F.
|
G.
|
H.
|
I.
|
L.
|
M.
|
N.
|
O.
|
Q1
|
Q2
|
Q3
|
Q4
|
| 1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
|
Данілюк О. С.
Павленко О. В.
Шпакова Г. І.
Грачова О. О.
Коваль Г. Є.
Бикова М. Ю.
Романенко І. Г.
Біла Л. Ю.
Красуляк І. М.
Козлова Т. С.
Гур‘янова О. О.
Атановська О.
Бугаєнко М. В.
|
8
1
10
1
8
1
3
1
3
1
1
4
1
|
10
5
8
5
3
3
5
7
8
10
3
5
8
|
10
4
1
8
10
1
8
6
1
1
1
6
2
|
6
8
6
10
4
4
10
2
4
4
4
6
4
|
6
8
8
1
4
2
1
4
8
6
1
8
10
|
8
4
2
8
10
1
10
6
4
6
1
2
1
|
6
2
8
10
4
2
10
4
10
2
1
1
10
|
6
6
8
1
8
1
1
4
8
2
2
10
8
|
5
8
2
8
2
2
8
2
2
8
10
8
2
|
1
5
3
3
3
1
3
3
1
3
5
5
3
|
2
2
1
10
1
8
8
6
1
8
8
6
2
|
1
4
4
2
8
4
2
4
4
4
4
6
4
|
8
1
6
10
3
1
8
3
10
1
1
3
6
|
4
4
1
8
1
6
8
1
1
4
10
6
1
|
3
9
5
7
9
9
7
10
9
3
3
7
5
|
2
2
10
9
2
1
9
4
7
7
7
2
9
|
| ∑
|
|
42
|
80
|
59
|
72
|
65
|
63
|
70
|
65
|
67
|
39
|
63
|
51
|
61
|
55
|
86
|
71
|
| Середнє арифметичне
|
3
|
6
|
4
|
6
|
5
|
5
|
5
|
5
|
5
|
4
|
5
|
4
|
4
|
4
|
8
|
5
|
За допомогою первинної математичної обробки було розраховано середнє квадратичне відхилення для двох груп досліджуваних за формулою:
Ơ = √ ∑ (хі - х)
n – 1
де, Ơ – середнє квадратичне відхилення;
хі – кожне досліджуване значення ознаки;
х – середнє арифметичне значення ознаки;
n – кількість спостережень.
Отримані дані дали можливість перейти до методів вторинної математичної обробки, а саме до t – критерію Ст‘юдента. [43] Цей критерій виявляє відмінності на рівні досліджуваної ознаки між двома вибірками (групами), тобто саме те, що нам необхідно для відповіді на запитання чи є відмінності між особистісними профілями людей з різною латералізацією мозку.
Статистичну значимість різниці між середніми величинами розраховують за формулою:
td = M
1 -
M
2
√m1² + m2²
де,
M1 та M2 - порівнювальні середні арифметичні величини вибірок N1 та N2
m1² та m2² - квадрати помилок середніх величин. В свою чергу, квадрати помилок середніх величин розраховуються за формулою з урахуванням середнього квадратичного відхилення (Ơ) та об‘єму вибірки (N):
m = Ơ
, а в наслідок: m² = Ơ
²
√N N
Різниця середніх арифметичних величин вважається значимою, якщо td ≥ tst.
Стандартне значення (tst) визначається з урахуванням об‘єму вибірки (N) або числа степенів свободи (N = N1 + N2 - 2).
Таким чином були розраховані середні арифметичні величини по двом вибіркам, що дало можливість оцінити факторам, які впливають на цю різницю:
| |
Фактори
|
| A
|
B*
|
C
|
E
|
F
|
G
|
H*
|
I
|
L
|
M
|
N
|
O
|
Q1
|
Q2
|
Q3*
|
Q4
|
| M1
|
4
|
8
|
5
|
5
|
4
|
4
|
3
|
6
|
6
|
3
|
4
|
3
|
3
|
5
|
6
|
6
|
| M2
|
3
|
6
|
4
|
6
|
5
|
5
|
5
|
5
|
5
|
4
|
5
|
4
|
4
|
4
|
8
|
5
|
| Ơ1
|
2,95
|
3,31
|
2,83
|
2,24
|
2,72
|
3,13
|
2,40
|
2,35
|
3,30
|
2,97
|
3,34
|
2,93
|
2,90
|
2,71
|
2,51
|
2,21
|
| Ơ2
|
2,54
|
2,51
|
3,36
|
2,51
|
3,18
|
3,06
|
3,9
|
2,12
|
2,51
|
3,61
|
2,85
|
2,56
|
2,06
|
3,19
|
2,32
|
2,55
|
| m1
|
0,45
|
0,42
|
0,42
|
0,26
|
0,38
|
0,51
|
0,30
|
0,30
|
0,41
|
0,40
|
0,42
|
0,47
|
0,44
|
0,39
|
0,48
|
0,23
|
| m2
|
0,49
|
0,48
|
0,86
|
0,48
|
0,77
|
0,72
|
0,45
|
0,37
|
0,48
|
0,53
|
0,81
|
0,51
|
0,70
|
0,75
|
0,33
|
0,50
|
| td
|
1,04
|
2,2
|
0,88
|
1,16
|
0,93
|
0,90
|
2,32
|
1,11
|
1,12
|
1,04
|
0,90
|
1,02
|
0,87
|
0,94
|
2,2
|
1,17
|
| tst
|
2,0
|
2,0
|
2,0
|
2,0
|
2,0
|
2,0
|
2,0
|
2,0
|
2,0
|
2,0
|
2,0
|
2,0
|
2,0
|
2,0
|
2,0
|
2,0
|
де, * -p = 0,05
Критичні значення tst для трьох порогів вірогідності (p1=0,05, p2=0,01, p3=0,001) наведені в додатку.
Як видно з таблиці, критичні значення оцінки різниці між двома середніми арифметичними величинами спостерігаються за трьома факторами по тесту Кеттела, а саме: фактором B, фактором H та фактором Q3.
Відмінність показників за фактором B у тих, в кого домінує права рука від тих у кого ліва пояснюється різним рівнем інтелекту. Інтелект слід розглядати через призму способу мислення:
До процесів мислення лівої півкулі належать такі функції, як послідовне сприйняття та переробка інформації, аналітична, вербальна, локальна, лінійна, алгебраїчна, логічна, раціональна, у той час, як до процесів мислення правої півкулі – паралельне сприйняття та переробка інформації, синтетична, невербальна, глобальна, просторова, геометрична, інтуїтивна та чуттєва.
Відмінність показників за фактором H пояснюється постійною боротьбою між ліворуким населенням з набагато більшим за своєю кількістю праворуким. Відстоювання свого права на інше, нестандартне (креативне) мислення спідкає лівшей частіше йти на ризик, аби зміцнити свої позиції.
І, нарешті, відмінність показників за фактором Q3 пояснюється тим, що рівень самоконтролю у лівшей більше тому, що їм для оволодінням тими навичками, котрі в правшей формуються й закріплюються незалежно від їхнього бажання, просто за певними законами психічного розвитку, треба докладати багато зусиль. Лівші всякий раз наче винаходять нові способи оволодіння світом правшей. Це й формує в них високий рівень самоконтролю.
Індивідуальні профілі людей формуються з багатьох складників. Властивості темпераменту визначають динамічну сторону особистості, є найбільш стійкими та постійними у порівнянні з іншими психічними особливостями людини. Від темпераменту залежить:
швидкість виникнення психічних процесів;
темп і ритм діяльності та поведінки;
інтенсивність психічних процесів.
Причина індивідуальних особливостей поведінки обумовлено властивостями нервових процесів збудження й гальмування, та їх різними варіаціями. Мова йде про такі властивості, як сила (тобто властивість нервової системи витримувати сильні подразники; вона характеризується витримкою та робото здатністю нервових клітин), врівноваженість (що характеризується співвідношенням процесів збудження та гальмування) та рухливість (як показник швидкості зміни процесів збудження та гальмування). [5]
Останнім часом отримано дані, що свідчать про спадковість окремих властивостей нервової системи.
Властивості нервової системи слід вивчати з урахуванням особливостей поведінки людей у життєвих ситуаціях. Природні властивості нервової системи можуть бути замасковані системою внутрішніх зв‘язків, що сформувалися протягом життя. Ніяка психічна риса не є тільки спадковою. Однак прояв властивості нервової системи, як такої, можливо лише в екстремальних ситуаціях.
До конкретних властивостей темпераменту відносять особливості емоційно – вольової сфери: активність, стриманість, емоційне збудження, швидкість виникнення та зміни почуттів, особливості настрою, а також низку інших властивостей психіки: робото здатність, швидкість включення в нову роботу, загальна ригідність особистості, особливості уваги, тощо.
Не менш важливим складником індивідуальності людини є характер, який, з одного боку, являється типом нервової системи, з іншого – системою часових
зв‘язків, що виникають під впливом зовнішніх обставин.
В структурі характеру виділяють декілька груп рис, що виявляють різне ставлення людини до дійсності.
До першої групи належать риси, які проявляються в діяльності: ініціативність, любов до праці, та ін.
Другу групу складають риси, які формують відношення до інших: тактовність, чутливість, чуйність, та ін.
Третя група – це система ставлення людини до себе: самокритичність, сором‘язливість, гордість, тощо.
Таким чином, знання про функціональну асиметрію мозку дають можливість розглядати індивідуальні особливості людини не просто як її окремі властивості, а більш глибоко проникати й класифікувати ці особливості.
Висновки та рекомендації
В результаті проведення психодіагностичного дослідження на 40 здорових дівчатах – студентках віком від 19 до 24 років стало відомо, що більша частина домінуючих функцій головного мозку належить правій півкулі.
Для діагностики профілей латеральності використовувався метод сенсорно – моторних проб.
Порівняння між собою особистісних 16 факторів за тестом Кеттела дало можливість спостерігати й виділяти ті, які є більш виразно різними між собою(а саме фактори В, Н, Q3 ).
На основі розрахунків підтверджується гіпотеза, а саме, що люди відрізняються за функціональною латералізацією мозку і їхні особистісні профілі різні.
Вивчення проблеми функціональної асиметрії мозку є дуже важливою для використання практичних знань в житті кожної людини. Ці знання дають можливість правильно сприймати один одного, будувати стосунки й взагалі суспільство. Також ці знання можна використовувати майже у всіх галузях науки.
Використання психодіагностичних методів дає можливість краще розуміти один одного, вирізняти відмінні особистісні якості, які необхідно враховувати в багатьох ситуаціях, наприклад, в таких як навчання та професійний відбір, тому потрібно впроваджувати їх в більший кругообіг.
Знання закономірностей розвитку правої та лівої півкулі дає змогу по – новому сприймати історичні світові події, аналізувати їх, складати індивідуальні портрети з врахуванням асиметрій.
Висновок
Загадковість асиметрії мозку, приваблює багато наук, заохочує до вивчення її, нових експериментів та дослідів. Та велика кількість відкриттів, яка вже має місце в науках, насправді, лише крихітна частина цієї величезної проблеми. З розвитком цивілізації зростає й потреба в нових знаннях, які б допомагали розвивати нові технології. Тому актуальність у нових відкриттях у галузі функціональної асиметрії мозку зростає з кожним днем. Її широке впровадження вже має місце в процесах навчання, профвідборі, медицині тощо. Таким чином вона ще довго залишатиметься в центрі уваги вчених різних наук.
Для оцінки взаємовідношення півкуль головного мозку розроблена велика кількість методів: опитувальники, тести, проби, психофізіологічні методики (тахіскопічний, дихотомічне прослуховування, моноауральне тестування). З їхньою допомогою наукова психологія з кожним днем робить нові досягнення по вивченню даної проблеми.
В результаті проведення дослідження став очевидним зв‘язок між різними особистісними профілями та функціональною латералізацією мозку.
Література
1. http: // gladkeeh. boom.ru/Rarnye/Asymmetry.htm
2. http: // solaris.surgut.ru/library/psychology.
3. http:// www.ru smedstrv.com/psychsex/neirops.shtml
4. http://www.voppsy.ru
5. www.aires.ru/ Gold_ ru.html
6. www.follow.ru/article/147
7. www.psychology.ipd.ru
8. Абрамова Г. С. Практическая психология. – М.: Академия, 1997.
9. Аминев Г. А. Новое направление в изучении нейроструктурных основ индивидуальных различий// Вопросы психологии - №2, 1999. - с 114.
10. Анохин П. К. Системные механизмы высшей нервной деятельности. – М.: Наука, 1979.
11. Ахутина Т. В., Каширская Е. В. Нейропсихологический анализ индивидуальных особенностей переработки лексической информации// Вопросы психологии - № 3, 2000. – с. 102
12. Блум Ф. Мозг, разум и поведение. – М., 1988.
13. Бурлачук Л. Ф., Морозов С. М. Словарь – справочник по психодиагностике. – СПб.: „Питер”,2000.
14. Вассерман Л. И., Дорофеева С. А., Емерсон Я. А. Методы нейропсихологической диагностики. – СПб, 1997.
15. Гамезо М. В., Домашенко И. А. Атлас по психологи. – М.: Просвещение, 1986.
16. Годфруа Ж. Что такое психология: В 2 – х т. – Т. 2. – М.: Мир, 1996.
17. Горбатков А. А. Две модели положительных и отрицательных эмоций// Вопросы психологии - №3, 2004.
18. Грегори Р. Л. Глаз и мозг: психология зрительного восприятия. – М.: Прогресс, 1970.
19. Гримак Л. П. Резервы человеческой психики. – М., 1987.
20. Данилова Н. Н. Психофизиологическая диагностика Функциональных состояний. – М.: Изд – во МГУ, 1992.
21. Доброхотова Т. А., Брагина Н. Н. Левши. – М., 1994.
22. Доброхотова Т. А., Брагина Н. Н. Функциональная асимметрия и психопатология очаговых поражений. – М.: Медицина, 1977.
23. Доброхотова Т. А., Брагина Н. Н. Функциональные асимметрии человека. – 2 – е изд., перераб. и доп. – М.:Медицина, 1988.
24. Егорова М. С. Психология индивидуальных различий. – М. 1997.
25. Естественно научные основы психологии. / Под ред. А. А. Смирнова., А. Р. Лурии., В. Д. Небылицина. – М.: Педагогика, 1978.
26. Ильин Е. П. Дифференциальная психофизиология. – СПБ.: Питер, 2001 – 464 с. (Серия «Учебник нового века»)
27. Ильин Е. П. Методические указания к практикуму по психофизиологии. Л., 1981 – 83с.
28. Индивидуально – психологические различия и биоэлектрическая активность мозга человека. – М.:Наука, 1988.
29. Кабардов М. К., Матова М. А. Межполушарная асимметрия и вербальные и невербальные компоненты познавательных способностей //Вопросы психологии, - 1988, №6. – с. 106 – 115.
30. Калинин С. И. Компьютерная обработка данных для психологов/ Под ред. А. А. Тулупьева. – СПб.:Речь, 2002.
31. Клиническая психология./ Под ред. Н. В. Тарабриной. – СПб.: Питер, 2000.
32. Краткий психологический словарь./ Под ред. А. В. Петровського, М. Г. Ярошевского. – М., 1985.
33. Куликов Л. В. Психологическое исследование. – СПб., 1995.
34. Леутин В. П., Николаева Е. Н. Психофизиогогические механизмы адаптации и функциональная асимметрия мозга. – Новосибирск, 1988.
35. Лурия А. Р. Основы нейропсихологии. – М., 1973.
36. Мак – Фарленд Д. Поведение животных. – М.: Мир, 1988.
37. Медведєв В. И., Леонова А. Б. Функцианальные состояния человека. – СПб.: Наука, 1993.
38. Москвин В. А. Межполушарная асимметрия и индивидуальные стили эмоционального реагирования // Вопросы психологии, - 1988, №6. – с. 116 – 120.
39. Москвин В. А. Межполушарная асимметрия и проблемы цветовосприятия// Вопросы психологии - №6, 1997.
40. Николаева Е. И., Сафонова А. М., Купчик В. И. Оценка эмоциональной значимости слов и ее психофизиологические корреляты в норме и при неврозе. – М. 1990.
41. Николаенко Н. Н. Творчество и мозг. – СПб. 2001
42. Практикум по общей психологии. / Под ред. А. И. Щербакова. – М.: Просвещение, 1979.
43. Практикум по общей, экспериментальной и прикладной психологии. Под общей ред. А. А. Крылова, С. А. Маничева. – СПб.: Питер, 2000.
44. Психология. Под общ. ред. В. Н. Дружинина. – СПб.,2000.
45. Рубинштейн С. Л. Проблемы общей психологии. – М.: Педагогика, 1973.
46. Русалов В. М. Биологические основы индивидуально – психологических различий. – М.: Наука, 1979.
47. Савельев С. В. Изменчивость мозга. – М., 1998.
48. Семенович А. В. Нейропсихологическая диагностика и коррекция в детском воздасте. – М.: Изд – во „Академия”, 2002, - 232с.
49. Симерницкая Э. Г. Доминантность полушарий. – М.: Изд – во МГУ, 1978.
50. Симонов П. В. Высшая нервная деятельность человека: мотивационно – эмоциональные аспекты. – М.: Наука, 1975.
51. Спрингер С., Дейч Г. Левый мозг – правый мозг. – М.: Мир, 1983.
52. Теплов Б. М. Проблемы индивидуальных различий. – М.,1961.
53. Хайнд Р. Поведение животных. - М.: Мир,1975.
54. Хомская Е. Д. Нейропсихологическая диагностика. – М.: Изд – во МГУ,1994.
55. Хомская Е. Д. Нейропсихология. – М.:Изд – во МГУ, 1987.
56. Хомская Е.Д., Батова Н. Я. Мозг и эмоции (нейропсихологическое исследование). – М.: Изд – во МГУ, 1992. – 180с.
57. Хьюбел Д. Глаз, мозг, зрение. – М.: Мир, 1990.
58. Шапкин С. А. Межполушарная асимметрия в переработке эмоционально окрашеной информации// Вопросы психологии - № 3, 2000.
59. Шевандрин Н. И. Психодиагностика, коррекция и развитие личности. – М.:ВЛАДОС, 1999.
60. Щекин Г. В. Визуальная психодиагностика: познание людей по их внешности и поведению. – К.:МАУП, 1995.
Додаток 1
| №
|
Дата обстеження
|
П.І.Б.
|
Рік народження
|
Спеціальність
|
Профіль
латеральності
|
Спадковість
|
| 1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
19.
20.
21.
22.
23.
24.
25.
26.
27.
28.
29.
30.
31.
32.
33.
34.
35.
36.
37.
38.
содержание ..
740
741
742 ..
|
|
|