Главная      Учебники - Менеджмент     Лекции по менеджменту - часть 4

 

поиск по сайту            

 

 

 

 

 

 

 

 

 

содержание   ..  795  796  797   ..

 

 

Реалізація контрольної функції з використанням концепції контролінгу

Реалізація контрольної функції з використанням концепції контролінгу

РОЗДІЛ 2. ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ПЕРЕОБЛІКУ З МЕТОЮ ОТРИМАННЯ ДОДАТКОВОГО ПРИБУТКУ

2.1 Аналіз системи обліку на підприємстві

2.1.1 Характеристика підприємства

Приватний підприємець малого бізнесу Дем’яненко І.І. заснований на праві приватної власності громадян України " Про підприємства в Україні"

"Про підприємництво", "Про власність". Даний підприємець веде свою діяльність в місті Харкові.

Основною метою діяльності є здійснення ринкових відносин й одержання прибутку на основі задоволення потреб громадян у сферах, обумовлених предметом діяльності. Предметом діяльності підприємства є роздрібна реалізація непродовольчих товарів та товарів змішаного типу, а також надання послуг ксерокопіювання та прийняття замовлень на друк фотокарток. Ч.П, Дем’яненко має круглу печатку із зображенням свого найменування.

Керування підприємством здійснюється відповідно до дійсного Уставу на основі сполучення принципів врахування інтересів трудового колективу, закріплених у колективному договорі, і праві власника Засновника підприємства про використання свого майна. Колективним договором регулюються виробничі й трудові відносини на підприємстві, питання охорони праці, соціального розвитку й здоров'я його членів. Трудовий колектив фірми состовляют всі громадяни, що беруть участь своєю працею в її діяльності. Підприємство має самостійність у здійсненні своєї господарської діяльності, розпорядженні прибутком, що залишився після сплати податків й інших обов'язкових платежів Ч.П.Дем’яненко здійснює послуги за цінами, установленим самостійно або на договірній основі. Основним узагальнюючим показником результатів фінансово - господарської діяльності фірми є прибуток.

За штатним реєстром кількість працівників нараховує 5 чоловік.

Схема організаційної структури управління підприємством представлена на рис.2.1.

Рис. 2.1 - Схема організаційної структури підприємства

Основні показники господарської діяльності магазина «ДОМОВИЧОК» представлені у таблиці 2.1

Таблиця 2.1 - Основні показники господарської діяльності магазина “ДОМОВИЧОК” за 2005-2006 роки

Показники 2005 рік 2006 рік Відхилення (2006-2005) Темп росту % до 2006р
Товарообіг (грн) 192960 230400 +37440 19.4
Чистий товарообіг (грн) 150508 177408 +26900 19.4
Валовий прибуток (грн.) 108056 124416 +16360 15.1
Собівартість реалізованих товарів, (грн). 42451.2 52992 +10540.8 24.8
Адміністртивні витрати (грн) 30873.1 35547.4 +4674.3 15.1
Витрати на збут (грн) 15436.57 17773.7 +2337.13 13.1

За даними таблиці 2.1.1 можна зробити наступний аналітичний висновок:

- сума валового прибутку магазину «Домовичок» в звітному періоді склала 124416 грн.. Темп зростання фактичного валового прибутку попереднього періоду дорівнює 97%, тобто валовий прибуток звітного періоду більший за валовий прибуток попереднього на 19,4%. Абсолютний приріст суми валового прибутку складає 16360 грн..

2.1.2 Аналіз облікової діяльності у магазині «Домовичок»

Дохід є збільшенням економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників (учасників)).

Методологічні засади формування, оцінки і визнання в бухгалтерському обліку інформації про доходи та фінансові результати діяльності, а також порядок їх розкриття у фінансовій звітності визначаються П(С)БО 15 «Дохід» та П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати», норми яких поширюються на підприємства, організації та інші юридичні особи незалежно від форм власності (крім бюджетних та банківських установ) [11, 15].

Доходи включаються до складу об'єктів облікового процесу на підставі принципів нарахування та відповідності.

Принцип нарахування передбачає відображення в обліку доходів і витрат на момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових дотів.

Принцип відповідності передбачає визначення фінансового результату шляхом порівняння доходів звітного періоду з витратами цього ж періоду, донесеними для отримання цих доходів.

Визнання доходу відбувається, якщо:

- існує імовірність збільшення майбутніх економічних вигод у вигляді збільшення активу або зменшення зобов'язань;

- оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Разом з тим окремі види доходу мають певні особливості визнання.

При визнанні доходу від звичайної діяльності необхідно враховувати наступні умови (табл. 2.2).

Таблиця 2.2 - Порядок визнання доходів від звичайної діяльності

з/п

Класифікаційні групи доходів Особливості визнання
1 Дохід (виручка) від реалізації і товарів

- передача покупцю ризиків та вигод, пов'язаних з правом власності на товар (інший актив);

- втрата підприємством подальшого контролю та управління за реалізованими товарами (іншими активами);

- можливість визначення витрат, пов'язаних з даною операцією.

2 Дохід від надання послуг

- можливість оцінки ступеня завершеності операцій надання послуг на дату балансу;

- можливість визначення витрат, пов'язаних з наданням послуг, необхідних для їх завершення.

3

Дохід від використання активів підприємства іншими сторонами

-відсотки визнаються у тому звітному періоді, до якого вони відносяться, виходячи з бази нарахування та терміну користування відповідними активами;

-роялті визнаються за принципом нарахування відповідно до економічного змісту відповідного договору;

дивіденди визнаються у періоді прийняття рішення про їх виплату.

Для визначення моменту визнання доходу потрібно знати економічний зміст господарської операції, внаслідок якої отримується дохід. Дохід від продажу (реалізації) відповідно до принципу превалювання сутності над формою може бути визнаний на дату відвантаження, до або після неї.

Пізнаний дохід від реалізації (товарів, робіт, послуг) не коригується на величину пов'язаної з ним суми безнадійної або сумнівної заборгованості, яка згідно з ІІ(С)БО10 "Дебіторська заборгованість" визнається витратами [14].

Дохід від надання послуг визнається за різними методами.

Визнання доходу за методом оцінки ступеня завершеності операції здійснюється трьома способами:

1)вивчення наданих послуг (коли сторони, вивчивши надані вже послуги, визначили ступінь їх готовності та оцінили їх конкретну суму);

2)визначення питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у загальному обсязі послуг, які повинні бути надані;

3)визначення питомої вага витрат, понесених підприємством у зв'язку з наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат. При цьому сума витрат, понесених на певну дату, включає лише ті витрати, які не відображають обсяг наданих послуг саме на цю дату.

Визнання доходу за методом рівномірного нарахування застосовується тоді, коли надання послуг полягає у виконанні необмеженої кількості дій (операцій) за певний період часу.

Якщо дохід від надання послуг не може бути правильно визначений, то він відображається в розмірі визначених витрат, що підлягають відшкодуванню, а якщо не існує імовірності відшкодування вказаних витрат, то дохід не визнається, а вказані витрати відносяться до витрат облікового періоду.

Дохід від цільового фінансування визнається тільки в сумі витрат, пов'язаних із цим фінансуванням, і лише в тих періодах, коли ці витрати були понесені. При цьому не є обов'язковим надходження "цільових" сум на рахунок підприємства, для цього досить мати підтвердження, що таке фінансування буде отримано.

Не визнаються доходами наступні надходження від інших осіб:

- сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету та

позабюджетних фондів;

- сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо;

- сума попередньої оплати товарів (робіт, послуг);

- сума авансу в рахунок оплати товарів (робіт, послуг);

- сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором.

Дохід також не визнається у випадку здійснення обміну товарами (роботами, послугами та іншими активами), які є подібними за призначенням та мають однакову справедливу вартість.

Деякі із зазначених надходжень мають особливий порядок відображення в обліку. Зокрема, це стосується непрямих податків, а також надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором. Відповідно до вимог П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати" до складу доходу від реалізації товарів (робіт, послуг) включається вся сума надходжень без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів та непрямих податків.

Таким чином, зазначені надходження мають бути відображені за кредитом рахунку з обліку доходів, а потім вирахувані проведенням через дебет того самого рахунку або дебет рахунку 704 "Вирахування з доходу". Інші надходження, які не визнаються доходом, відображаються в обліку проводками без застосування рахунків класу 7.

Під звичайною діяльністю розуміють будь-яку статутну діяльність підприємства (або операції, які її забезпечують чи виникають внаслідок здійснення такої діяльності). Прикладом звичайної діяльності може бути виробництво та реалізація продукції, розрахунки із постачальниками, замовниками, працівниками, банківськими установами, податковими органами тощо, звичайної діяльності відносять також списання знецінених запасів, курсові різниці, економічні санкції за господарськими договорами, за порушенням податкового законодавства та інші операції, як такі, що супроводжують цю діяльність.

Звичайна діяльність поділяється на операційну та не операційну (фінансову та інвестиційну).

Операційна діяльність - це основна статутна діяльність підприємства, також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Основна діяльність - це здійснення операцій, пов'язаних із виробництвом або реалізацією продукції (товарів, послуг), що є визначальною метою створення підприємства та забезпечує основну частку його доходу. Для комерційного торговельного підприємства такими операціями будуть операції з придбання товарів, для виробничого - придбання матеріалів і сировини, виготовлення продукції та її реалізації для інвестиційної компанії - формування портфелю інвестицій тощо.

До операційної діяльності відноситься основна діяльність, пов'язана з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), які є визначальною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу.

У складі інших операційних доходів відображаються всі інші доходи, не пов'язані з реалізацією (товарів, робіт, послуг), до яких, зокрема, належать:

- дохід від реалізації іноземної валюти;

- дохід від реалізації інших оборотних активів (виробничих запасів, малоцінних швидкозношуваних предметів тощо);

- дохід від операційної оренди активів;

- дохід від операційної курсової різниці;

- пені, штрафи, які визнані боржником або щодо яких отримано рішення судових органів про стягнення;

- доходи від відшкодування раніше списаних активів;

- дохід від списання кредиторської заборгованості, що виникла під час операційного циклу, після закінчення строку позовної давності;

- одержані гранти, асигнування та субсидії;

- інші доходи від операційної діяльності.

Крім основної та іншої операційної діяльності підприємство може здійснювати іншу звичайну діяльність, тобто фінансову та інвестиційну.

Під фінансовою діяльністю розуміють таку діяльність, яка пов'язана зі змінами розміру та складу власного і позикового капіталу підприємства. До фінансових доходів відносяться: дивіденди одержані; відсотки одержані; доходи від інвестицій в асоційовані, спільні підприємства, інші фінансові доходи.

Під інвестиційною діяльністю розуміють такий вид діяльності, коли підприємство купує та продає основні засоби, цілісні майнові комплекси та інші необоротні активи, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів. До складу інших доходів включаються доходи, які виникають під час звичайної діяльності (крім операційних і фінансових доходів), але не пов'язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг).

До таких доходів, зокрема, належать доходи від:

- реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів (основних засобів, нематеріальних активів тощо), майнових комплексів;

-коопераційних курсових різниць;

-безоплатно отриманих активів;

- інші доходи від звичайної діяльності, в тому числі від списання кредиторської заборгованості, що виникла не під час операційного циклу, а після закінчення строку позовної давності, від вартості негативного гудвілу, яка визнається доходом тощо.

До надзвичайної діяльності відносять такі операції або події, які відрізняються від звичайної діяльності і не відбуваються часто або регулярно.

Відповідно, надзвичайна подія - це подія, яка є випадковою і нехарактерною для діяльності даного підприємства. Прикладами таких подій є стихійні лиха, пожежі, техногенні аварії та інші форс-мажорні обставини.

В бухгалтерському обліку дохід відображається в сумі справедливої вартості активів, які отримані або підлягають отриманню.

Сума доходу, що виникає в результаті господарської операції, як правило, визначається шляхом домовленості між підприємством і покупцем або користувачем активу. Вона оцінюється за справедливою вартістю отриманої компенсації (або компенсації, яка може бути отримана), з урахуванням суми будь-якої торговельної знижки, що надасться підприємством.

У разі відстрочення платежу, внаслідок чого виникає різниця між справедливою вартістю та номінальною сумою коштів або їх еквівалентів, які підлягають отриманню за продукцію (товари, роботи, послуги та інші активи), така різниця визнається доходом у вигляді відсотків.

Сума доходу за бартерними контрактами визначається:

-за справедливою вартістю активів, робіт, послуг, отриманих або які підлягають отриманню, зменшеної або збільшеної, відповідно, на суму переданих або отриманих коштів та їх еквівалентів;

-при неможливості визначення справедливої вартості отриманих активів, біт, послуг або таких, що підлягають отриманню, дохід визначається за справедливою вартістю переданих активів, робіт, послуг за даним бартерним контрактом.

Таким чином, дохід виражається в тій сумі грошових коштів або їх еквівалентів, які були отримані або підлягають отриманню.

В багатьох випадках (наприклад, в роздрібній торгівлі) передача ризиків і вигод від володіння товаром співпадає з передачею юридичного права власності або передачею майна у власність покупця. Крім того, від моменту переходу права власності залежить розподіл ризику випадкової загибелі або псування майна. Юридичним документом, який підтверджує згоду при певних її умовах на покупку (продаж) товарів, є договір купівлі-продажу. Право власності або право оперативного управління у користувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не передбачено договором.

Договором може бути передбачено момент переходу права власності до передачі майна, тобто до формального виписування первинних документів або після кінцевого розрахунку. У випадку, якщо підприємство залишає за собою істотний ризик володіння, право власності не переходить і операція не розглядається як реалізація, а, отже, дохід не визнається.

Торговельне підприємство може отримувати істотні ризики і вигоди від володіння, коли:

1) у підприємства виникають зобов'язання відносно незадовільного виконання робіт, яке не передбачено звичайними гарантійними положеннями;

2) отримання доходу від певної реалізації залежить від доходу, який отримав покупець від власної реалізації цих товарів:

3) відвантажені товари підлягають подальшому монтажу, і цей монтаж є істотною частиною контракту;

4) покупець має право анулювати придбання з причин, визначених контрактом на реалізацію, і підприємство не має впевненості щодо його повернення.

Якщо підприємство залишає за собою тільки незначний ризик володіння, така операція буде вважатися реалізацією і дохід визнається.

Передача ризиків і вигод від володіння товаром співпадає з передачею юридичного права власності або передачею у володіння покупця.

В умовах ринкових відносин в торгівлі, як правило, виникають різні варіанти реалізації товару, коли виникнення доходу не співпадає з формальним відвантаженням або коли виникають незрозумілості з моментом визнання доходу.

Для обліку доходів діяльності підприємства використовують рахунки сьомого класу.

Рахунок 70 "Дохід від реалізації" призначено для узагальнення інформації про доходи від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, доходів від страхової діяльності, а також про суму знижок, наданих покупцем, та про інші вирахування з доходу.

Відображення в бухгалтерському обліку доходів від реалізації відбувається на підставі первинних документів: рахунків-фактур; договорів купівлі-продажу, міни: товарно-транспортних накладних; платіжних вимог; розрахунків (довідок) бухгалтерії.

По кредиту цього рахунку відображається збільшення (отримання) доходів віл реалізації продукції, товарів, надання послуг і виконання робіт без вирахування наданих знижок. А по дебету цього рахунку відображається належна сума непрямих податків (акцизного збору, ПДВ тощо), суми, які утримуються на користь комітента, та суми, що списуються у порядку закриття на рахунок 79 "Фінансові результати" [46, 54, 60, 63].

Бухгалтерський облік доходів від реалізації товарів ведеться щодо кожного об'єкта за відповідними групами, для яких відкривається окремий субрахунок, що передбачений Планом рахунків бухгалтерського обліку.

Аналітичний облік доходів від реалізації ведеться за видами (групами) продукції, товарів, робіт, послуг, регіонами збуту та/або іншими напрямками, визначеними підприємством.

Підприємство може самостійно розробляти додаткові аналітичні рахунки, виходячи із специфіки діяльності, конкретних потреб, завдань управління та контролю.

Типові господарські операції та кореспонденція рахунків по рахунку 70 «Доходи від реалізації", відображено в табл. 2.3.

Рахунок 71 "Інший операційний дохід" призначено для узагальнення інформації про інші доходи від операційної діяльності підприємства у звітному періоді, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Відображення в бухгалтерському обліку операцій при накопиченні інформації про інші операційні доходи відбувається на підставі: рахунків-фактур, договорів, товарно-транспортних накладних, платіжних вимог, специфікацій, довідок та розрахунків бухгалтерії.

Збільшення (одержання) доходів від операційної діяльності а саме від реалізації іноземної валюти; від реалізації інших оборотних активів; від операційної курсової різниці; одержані штрафи, пені, неустойки; від списання кредиторської заборгованості; одержані гранти та субсидії; інші доходи від операційної діяльності відображаються по кредиту рахунку, а сума непрямих податків та списання в порядку закриття в кінці звітного періоду на рахунок 79

"Фінансові результат" - по дебету цього рахунку.

Бухгалтерський облік інших операційних доходів ведеться щодо кожного об’єкта за відповідними групами, для яких відкривається окремий субрахунок

передбачений Планом рахунків бухгалтерського обліку. Аналітичний облік інших операційних доходів ведеться за видами доходів та іншими напрямками, визначеними підприємством [54, 72].

Рахунок 72 "Дохід від участі в капіталі" призначено для узагальнення інформації про доходи від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких здійснюється за методом участі в капіталі.

Відображення в бухгалтерському обліку операцій для обліку доходів від участі в капіталі відбувається на підставі розрахунків та довідок бухгалтерії.

Таблиця 2.3 - Типові господарські операції та кореспонденція рахунків з обліку доходів від реалізації

Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків
Д-т К-т
1 Відображено суми, що не є доходом (які підлягають виключенню з нього) 70 36
2 Відображено непрямі податки у складі доходу від реалізації 70 64
3 Відображено надходження страхових платежів від страхувальника 70 76
4 Віднесено на фінансовий результат дохід від реалізації продукції (закриття рахунку 70 наприкінці звітного періоду) 70 791
5 Визнано дохід на суму активів переданих як внесок до статутного капіталу або в обмін на довгострокові цінні папери (фінансові інвестиції) 14 70
6 Отримано основні засоби в обмін на неподібний об'єкт 15 70
7 Визнано дохід від реалізації на суму одержаних коштів готівки

30

31

70
8 Виставлено вексель на забезпечення заборгованості покупцем на суму визнаного доходу від реалізації 34 70
9 Визнано дохід від реалізації покупцям та замовникам на умовах відстрочки платежу 36 70
10 Визнано дохід від реалізації іншим дебіторам 37 70
11 Визнано дохід від погашення кредиторської заборгованості перед постачальниками та підрядчиками шляхом реалізації 63 70
12 Визнано дохід від погашення заборгованості з оплати праці робітників у натуральній формі 66 70
13 Визнано дохід від реалізації різним контрагентам 68 70
14 Віднесено до складу доходу поточного періоду доходи майбутніх періодів, одержані від реалізації 69 70
15 Списано на рахунок фінансових результатів дебетові обороти: за наданими після дати реалізації знижками, сумами, продукції або товарами, поверненими покупцями, та іншими сумами, що підлягають виключенню з доходів 791 704

Збільшення (одержання) доходів від участі в капіталі відображається по кредиту, а списання в порядку закриття в кінці звітного періоду на рахунок 79 "Фінансові результати" - по дебету цього рахунку.

Аналітичний облік доходів від участі в капіталі ведеться за кожним об'єктом інвестування та іншими ознаками, визначеними підприємством.

Рахунок 73 "Інші фінансові доходи" призначений для обліку доходів, які виникають у ході фінансової діяльності підприємства, зокрема, дивідендів, відсотків та інших доходів, одержаних від фінансової діяльності (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).

Відображення в бухгалтерському обліку операцій для обліку інших фінансових доходів та віднесення на фінансові результати відбувається на підставі рахунків та довідок бухгалтерії'.

Визнана сума доходів від фінансової діяльності, а саме дивіденди одержані; відсотки одержані; інші доходи від фінансових операцій відображаються по кредиту, а списання кредитового обороту в кінці звітного періоду на рахунок 79 "Фінансові результати" - по дебету цього рахунку.

Аналітичний облік фінансових доходів ведеться за об'єктами інвестування.

Рахунок 74 "Інші доходи" призначений для узагальнення інформації про доходи, що виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною та фінансовою діяльністю підприємства.

По кредиту рахунку 74 відображається збільшення (одержання) доходів від інвестиційної діяльності, а саме від реалізації фінансових інвестицій; від реалізації необоротних активів; від реалізації майнових комплексів; від не операційної курсової різниці; від безоплатно одержаних активів; інші доходи від звичайної діяльності, а належна сума непрямих податків та списання в порядку закриття на рахунок 79 "Фінансові результати" - по дебету цього рахунку.

Відображення в бухгалтерському обліку операцій з обліку інших доходів від інвестиційної діяльності та віднесення на фінансові результати відбувається на підставі актів переоцінки, довідок та розрахунків бухгалтерії тощо.

Рахунок 75 "Надзвичайні доходи" призначений для обліку доходів, пов’язаних з подіями або операціями, які відрізняються від звичайної діяльності підприємства. По кредиту рахунку 75 відображається визнана сума відшкодування, зокрема, від страхових організацій; втрат від надзвичайних подій, включаючи: відшкодування витрат на попередження втрат від надзвичайних подій, а списання в порядку закриті на рахунок 79 "Фінансові результати" - по дебету цього рахунку.

Формування доходів підприємства тісно пов'язане з його витратами.

Під витратами розуміють зменшення економічних вигод внаслідок вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок вилучення внесків власників).

Методологія обліку і порядок розкриття витрат у фінансовій звітності визначається П(С)БО 16 "Витрати" [16].

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони були здійснені. Це відповідає принципу відповідності витрат доходам. Якщо витрати неможливо прямо пов'язати з доходами певного періоду, то вони відображаються в складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені. Так, витрати визнаються за наступних умов:

1. Зменшення активів або збільшення зобов'язань, яке призводять до зменшення власного капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками). Наприклад, списання пакувальних матеріалів; нарахування заробітної плати торговельного персоналу підприємства.

2. Визнання на підставі систематичного і раціонального розподілу економічних вигод, які забезпечує актив протягом декількох звітних періодів (наприклад, нарахування амортизації основних засобів, нематеріальних активів тощо).

3. Негайне визнання, якщо економічні вигоди не відповідають критеріям активів підприємства (наприклад, уцінка товарів, створення резерву сумнівних боргів тощо).

4. Можлива достовірна оцінка суми витрат. Дотримання цієї умови означає. що оцінка витрат відбувається на підставі положень національних стандартів.

В основі організації обліку витрат торговельних підприємств лежить їх класифікація. Розрізняють такі основні групування витрат, а саме:

- за елементами витрат;

- за статтями витрат;

- в залежності від способу їх включення до витрат окремих структурних підрозділів організації;

- в залежності від обсягу товарообігу;

- за звітними періодами;

- за функціональним призначенням.

Групування витрат за елементами витрат дозволяє отримати інформацію про величину витрат в залежності від їх економічного змісту.

Витрати операційної діяльності групуються за такими економічними елементами: 1) матеріальні витрати; 2) витрати на оплату праці; 3) відрахування на соціальні заходи; 4) амортизація; 5) інші операційні витрати [16].

Групування витрат за статтями витрат використовується для розподілу витрат за видами, що дозволяє контролювати витрати з точки зору їх призначення.

При групуванні витрат в залежності від способу їх включення до витрат окремих структурних підрозділів підприємства розрізняють прямі і непрямі витрати. Прямі витрати - це витрати, які можна віднести безпосередньо до витрат конкретних структурних підрозділів (магазинів, складів тощо). Непрямими визнаються витрати, які відносяться до всього підприємства в цілому і розподіляються між його структурними одиницями розрахунковим шляхом.

Групування витрат в залежності від обсягу товарообігу передбачає поділ витрат на змінні і постійні. Змінні представляють собою витрати, величина яких змінюється (збільшується чи зменшується) прямо пропорційно зміні обсягу товарообігу. До них відносяться транспортні витрати, витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи, зберігання, сортування, передпродажну підготовку товарів тощо. Постійні - витрати, величина яких при зміні обсягу товарообігу залишається незмінною. До їх складу входить амортизація необоротних активів, орендна плата, витрати з оплати послуг охорони тощо [50, 70].

Групування витрат за звітними періодами передбачає, визнання витрат в тому періоді, в якому вони реально виникли, незалежно від часу їх оплати. Це дає підставу для класифікації витрат на витрати звітних періодів (витрати, які відносяться до звітного періоду, в якому вони були здійснені) і витрати майбутніх періодів (витрати, які понесені в поточному звітному періоді, але відносяться до майбутніх періодів). До останніх, зокрема, відносять орендну плату, внесену наперед тощо.

Залежно від видів діяльності всі витрати розподіляються на дві великі групи: витрати, що виникають в процесі звичайної діяльності та витрати, що виникають в процесі надзвичайної діяльності. В свою чергу витрати, що виникають в процесі звичайної діяльності, можна поділити на витрати від операційної (основної та іншої), інвестиційної, фінансової та іншої діяльності. Планом рахунків передбачені окремі рахунки для обліку витрат у розрізі видів діяльності. Найменування рахунків і субрахунків до них представляють собою докладний опис складу витрат з класифікацією за видами діяльності.

Бухгалтерський облік повинен забезпечити отримання інформації про витрати за видами діяльності, за функціональною ознакою, а також за елементами витрат. Для обліку витрат підприємства призначені рахунки 8 та 9 класів.

Розглянемо поняття, склад та облік витрат, що виникають під час звичайної діяльності підприємства.

Витрати, пов'язані з операційною діяльністю торговельних підприємств включають:

- собівартість реалізованих товарів;

- адміністративні витрати;

- витрати на збут,

- інші операційні витрати.

Рахунок 902 "Собівартість реалізованих товарів" призначений для обліку собівартості реалізованих товарів. Відображення в бухгалтерському обліку операцій з обліку собівартості реалізованих товарів відбувається на підставі розрахунків та довідок бухгалтерії тощо.

Фактична собівартість реалізованих товарів, що визначається П(С)БО 9 "Запаси" відображається по дебету, а списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 "Фінансові результати" - по кредиту цього рахунку.

Типові господарські операції та кореспонденція рахунків з обліку собівартості реалізованих товарів наведено в табл. 2.4.

Таблиця 2.4 - Типові господарські операції та кореспонденція рахунків з обліку собівартості реалізованих товарів

Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків
Д-т К-т

1. Відображено собівартість реалізованих у звітному періоді:

- товарів підприємствами оптової торгівлі

- товарів підприємствами роздрібної торгівлі

- тари

902 281 282 284
2. Списано собівартість реалізованих товарів на фінансовий результат 79 902

Рахунок 92 "Адміністративні витрати" призначений для відображення загальногосподарських витрат, пов'язаних з управлінням та обслуговуванням підприємства.

Відображення в бухгалтерському обліку операцій з обліку адміністративних витрат відбувається на підставі авансових звітів, актів виконаних робіт, накладних, рахунків, посвідчень про відрядження, довідок бухгалтерії тощо.

Суми визнаних адміністративних витрат, до яких відносяться: загальні та корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо); витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу; витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського призначення (оренда, податки, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо); витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо); амортизація нематеріальних активів загальногосподарського призначення; витрати на врегулювання спорів у судових органах; податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг); плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків; інші витрати загальногосподарського призначення відображаються по дебету, а списання на рахунок 79 "Фінансові результати" - по кредиту цього рахунку.

Рахунок 93 "Витрати на збут" призначений для обліку витрат на збут, відображення в бухгалтерському обліку яких відбувається на підставі: авансових звітів, актів виконаних робіт, накладних, рахунків, посвідчень про відрядження, довідок бухгалтерії, розрахунків бухгалтерії тощо.

Сума визнаних витрат на збут товарів, зокрема; витрати пакувальних матеріалів; витрати на ремонт тари; оплата праці за комісійні винагороди продавцям, торговим агентам, працівникам підрозділу, які займаються збутом; витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг); витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням товарів відповідно до умов договору (базису) поставки; витрати на гарантійний ремонт і постгарантійне обслуговування; інші витрати, пов'язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг - відображається по дебету, а списання на рахунок 79 "Фінансові результати" - по кредиту цього рахунку.

Аналітичний облік по рахунках 92 "Адміністративні витрати" та 93 Витрати на збут" ведеться за статтями витрат.

Типові господарські операції та кореспонденція рахунків з обліку адміністративних витрат та витрат на збут наведено в таблиці 2.5.

Рахунок 94 "Інші витрати операційної діяльності" призначений для обліку їх витрат операційної діяльності підприємства, крім витрат, які відображаються на рахунках 90 "Собівартість реалізації", 92 "Адміністративні витрати". 93 "Витрати на збут".

Відображення в бухгалтерському обліку операцій з обліку інших витрат операційної діяльності відбувається на підставі авансових звітів, актів виконаних робіт, накладних, рахунків, посвідчень про відрядження, довідок бухгалтерії, розрахунків бухгалтерії, актів уцінки, порівняльних відомостей, актів інвентаризації, інвентаризаційних описів тощо.

Облік витрат операційної діяльності (крім основної діяльності), а саме облік собівартості реалізованої іноземної валюти, яка визначається шляхом перерахунку іноземної валюти в грошову одиницю в еквіваленті, вираженому в грошовій одиниці України за курсом НБУ на дату продажу іноземної валюти, плюс витрати, пов'язані з продажем іноземної валюти; собівартості реалізованих виробничих запасів, яка складається з їх облікової вартості та витрат, пов'язаних з їх реалізацією; безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування, до резерву сумнівних боргів; втрат від операційної курсової різниці; втрат, пов'язаних зі знеціненням (уцінкою) запасів; недостач і втрат від псування цінностей, зберігання та реалізації товарів, якщо на момент їх недостачі винних не встановлено; визнаних економічних санкцій за невиконання підприємством законодавства та договорів; інших операційних витрат, зокрема, витрат на виплату матеріальної допомоги, витрат на утримання будинків відпочинку, санаторіїв та закладів оздоровчого та культурного призначення відображається по дебету, а списання на рахунок 79 "Фінансові результати" - по кредиту цього рахунку.

У фінансовій звітності витрати операційної діяльності групуються не лише за функціональною ознакою, але і за економічними елементами.

Так, витрати операційної діяльності, які понесло підприємство в процесі своєї діяльності протягом звітного періоду, групуються за економічними елементами. Під елементами витрат розуміють сукупність економічно однорідних витрат підприємства. Для обліку витрат за елементами призначено рахунки класу 8 "Витрат за елементами".

Торговельному підприємству надається право вибору варіанту обліку витрат:

- використанням рахунків класу 8 "Витрати за елементами" і класу 9 "Витрати діяльності";

- використанням рахунків тільки класу 8 "Витрати за елементами" – для суб’єктів малого підприємництва, а також інших організацій, діяльність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності;

- використанням рахунків тільки класу 9 "Витрати діяльності" - для всіх підприємств.

Якщо торговельне підприємство вибирає другий варіант обліку витрат, то використовує для цього рахунки 80 "Матеріальні витрати", 81 "Витрати на оплату праці", 82 "Відрахування на соціальні заходи", 83 "Амортизація", 84 "Інші операційні витрати", 85 "Інші затрати". При чому рахунок 85 "Інші

Таблиця 2.5 - Типові господарські операції та кореспонденція рахунків з обліку адміністративних витрат та витрат на збут

з/п

Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків
Д-т К-т
1 2 3 4
1

Нараховано знос основних засобів та нематеріальних активів:

- адміністративного призначення

- пов'язаних зі збутом

92,

93

13

2

Списано вартість виробничих запасів, МШП, використаних на:

- адміністративні потреби

- потреби збуту

92,

93

20,

22

3

Списано витрати на відрядження:

- адміністративного персоналу

- персоналу, пов'язаного зі збутом

92,

93

372
4 Відображено суму, раніше віднесену до складу витрат майбутніх періодів і визнану витратами звітного періоду

92,

93

39
5

Нараховано суму зборів на обов'язкове соціальне страхування, розрахованого виходячи із суми витрат на оплату праці та інші виплати:

- адміністративного персоналу

- працівникам, зайнятих збутом

92,

93

651,

652,

653

6

Нараховано заробітну плату:

- адміністративному персоналу

- працівникам, зайнятих збутом

92,

93

661
7 Відображено суму, спрямовану на формування резерву сумнівних боргів за операціями, пов'язаними із збутом товарів 93 38
8 Нараховано суму забезпечення майбутніх витрат на проведення гарантійних ремонтів проданої продукції

93

473

9

Списано суми витрат за елементами (для підприємств, що застосовують рахунки класу 8)

- на адміністративні витрата

- на витрати на збут

92,

93

80,

81,

82,

83

10

Відображено у складі фінансових результатів суму:

- адміністративних витрат

- витрат на збут

79 92 93

витрати" ведеться тільки тими підприємствами, які не застосовують рахунки класу 9 "Витрати діяльності".

Рахунок 80 "Матеріальні витрати" призначений для узагальнення інформації про матеріальні витрати за звітний період [54, C. 293].

Відображення в бухгалтерському обліку операцій з обліку матеріальних витрат відбувається на підставі актів-вимог, актів на списання палива, енергії, накладних, лімітно-забірних карток, довідок бухгалтерії, розрахунків бухгалтерії тощо.

Суми визнаних матеріальних витрат, а саме витрати на сировину і матеріали, куповані напівфабрикати; паливо і енергію, тару і тарні матеріали; запасні частини; товари відображається по дебету, а списання на рахунки класу 9 "Витрати діяльності" матеріальних витрат, що відносяться до адміністративних витрат і витрат на збут, або на рахунок 79 "Фінансові результати", якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9 - по кредиту цього рахунку.

Рахунок 81 "Витрати на оплату праці" призначений для узагальнення інформації про витрати на оплату праці за звітний період.

Відображення в бухгалтерському обліку операцій з обліку оплати праці відбувається на підставі нарядів, табелів, актів виконаних робіт, довідок бухгалтерії, розрахунків бухгалтерії тощо.

Сума визнаних витрат на оплату праці, а саме витрати на виплати за окладами і тарифами; премії та заохочення; компенсаційні виплати; оплата відпусток; оплата іншого невідпрацьованого часу відображається по дебету, а списання на рахунки класу 9 "Витрати діяльності" витрат на оплату праці, що відносяться до адміністративних витрат та витрат на збут, або на рахунок 79 "Фінансові результати", якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9 - по кредиту цього рахунку.

Рахунок 82 "Відрахування на соціальні заходи" призначений для узагальнення інформації про витрати та відрахування на соціальні заходи.

Відображення в бухгалтерському обліку операцій з обліку витрат та відрахувань на соціальні заходи відбувається на підставі розрахунків та довідок бухгалтерії тощо.

Належна сума відрахувань на соціальні заходи, а саме відрахування на пенсійне забезпечення; відрахування на соціальне страхування; страхування на випадок безробіття; відрахування на індивідуальне страхування; відрахування на інші соціальні заходи відображається по дебету, а списання на рахунки класу 9 "Витрати діяльності" витрат та відрахування на соціальні заходи, що відносяться до адміністративних витрат та витрат на збут, або на рахунок 79 "Фінансові результати", якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9 - по кредиту цього рахунку.

Рахунок 83 "Амортизація" призначений для узагальнення інформації про суму нарахованої амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів.

Відображення в бухгалтерському обліку операцій з обліку амортизації відбувається на підставі розрахунків бухгалтерії та довідок бухгалтерії.

По дебету рахунку 83 відображається сума нарахованих амортизаційних відрахувань, а списання на рахунки класу 9 "Витрати діяльності", або на рахунок 79 "Фінансові результати", якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9. - по кредиту цього рахунку.

Рахунок 84 "Інші операційні витрати призначений для обліку операційних витрат, що не відображаються на інших рахунках класу 8.

Відображення в бухгалтерському обліку операцій з обліку інших операційних витрат відбувається на підставі актів виконаних робіт, накладних, актів уцінок, розрахунків бухгалтерії, довідок бухгалтерії, авансових звітів, рахунків тощо.

По дебету рахунку 84 відображається вартість робіт, послуг сторонніх підприємств, суми податків, зборів (обов'язкових платежів), крім податків на прибуток, втрат від курсових різниць, знецінення запасів, псування цінностей, списання та уцінки активів, суми фінансових санкцій тощо, а списання на рахунки класу 9 "Витрати діяльності", витрат, що належать до адміністративних витрат і витрат на збут, або на рахунок 79 "Фінансові результати" якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9, - по кредиту цього рахунку.

Рахунок 85 "Інші затрати" призначений для обліку витрат на інвестиційну та фінансову діяльність підприємства, витрат від надзвичайних подій, а також про суму податку на прибуток.

Відображення в бухгалтерському обліку операцій з обліку витрат на інвестиційну та фінансову діяльність відбувається на підставі розрахунків та довідок бухгалтерії, актів уцінки, актів на списання основних засобів, рахунків, накладних тощо.

По дебету рахунку 85 відображається сума визнаних витрат, а списання на рахунок 79 "Фінансові результати" - по кредиту цього рахунку.

В ході звичайної діяльності можуть виникати витрати, пов’язані з фінансовою та інвестиційною діяльністю підприємства.

Рахунок 95 "Фінансові витрати" призначений для обліку витрат фінансової діяльності підприємства.

Відображення в бухгалтерському обліку операцій з обліку витрат фінансової діяльності відбувається на підставі виписок банку, довідок бухгалтерії, розрахунків бухгалтерії тощо.

По дебету рахунку відображаються суми визнаних витрат, а саме витрат, пов'язаних з нарахуванням та сплатою відсотків, процентів тощо; користування кредитами банків; витрат, пов'язаних із залученням позикового капіталу, зокрема, витрат, пов'язаних з випуском, утриманням та обігом власних цінних паперів; нарахуванням відсотків за договорами кредитував фінансового лізингу тощо, а списання на рахунок 79 - по кредиту цього рахунку.

Рахунок 96 "Втрати від участі в капіталі" призначений для обліку втрат від зменшення вартості інвестицій, облік яких ведеться за методом участі в капіталі, що виникають в процесі інвестиційної діяльності підприємства.

Відображення в бухгалтерському обліку операцій з обліку втрат зменшення вартості інвестицій відбувається на підставі довідок бухгалтерії, розрахунків бухгалтерії тощо.

По дебету рахунку 96 відображаються суми визнаних витрат, а списані в порядку закриття на рахунок 79 "Фінансові результати" - по кредиту цього рахунку.

При здійсненні фінансової діяльності підприємство може зазнавати втрати від участі в капіталі. Метод участі в капіталі передбачає збільшення і зменшення балансової вартості фінансових інвестицій на суму, відповідну збільшенню або зменшенню частки інвестора у власному капіталі об'єкту інвестування. Такими інвестиціями можуть бути інвестиції в асоційовані спільні підприємства. Втрати від участі в капіталі виникають у випадку, якщо результатом діяльності підприємства є збиток. Основні вимоги до обліку інвестицій викладені в П(С)БО 12 "Інвестиції" [72].

Рахунок 97 "Інші витрати" призначений для обліку витрат, що виникають в процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов'язаних з реалізацією товарів.

Відображення в бухгалтерському обліку операцій з обліку інших витрат відбувається па підставі актів на списання основних засобів, виписок банку, актів уцінки, порівняльних відомостей, інвентаризаційних описів, довідок бухгалтерії, розрахунків бухгалтерії тощо.

Суми визнаних витрат, а саме: балансова вартість реалізованих фінансових інвестицій (на дату їх реалізації) та інших витрат, пов'язаних з їх реалізацією; балансова (залишкова) вартість реалізованих необоротних активів та майнових комплексів (на дату їх реалізації) та інших витрат, пов'язаних з їх реалізацією; втрат за активами й зобов'язаннями від неопераційноі діяльності підприємства; зміни курсу гривні до іноземної валюти; суми знецінення (уцінки) необоротних активів і фінансових інвестицій; залишкова вартість списаних необоротних активів та витрат, пов'язаних з їх ліквідацією (розбирання, демонтаж) тощо, відображаються по дебету, а списання на рахунок 79 "Фінансові результати" - по кредиту цього рахунку.

Під надзвичайними витратами розуміють невідшкодовані збитки від надзвичайних подій, включаючи витрати на запобігання виникненню втрат від стихійного лиха та техногенних аварій, які визначені за вирахуванням суми страхового відшкодування та покриття втрат від надзвичайних ситуацій за рахунок інших джерел.

Надзвичайні витрати поділяються на три категорії:

1.Прямі витрати від події, яка вже здійснилася. Якщо матеріальні цінності повністю непридатні до подальшого використання, то їх списують з балансу відповідно до стандартів бухгалтерського обліку.

2.Витрати, пов'язані з ліквідацією наслідків. Наприклад, витрати за договором про надання послуг сторонніх організацій по роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків надзвичайної події, нарахована зарплата робітникам, зайнятим на відновлюваних роботах.

3.Витрати, пов'язані з попередженням надзвичайних подій. Ці витрати необхідно відрізняти від звичайних ремонтних робіт.

Надзвичайні витрати включаються до фінансової звітності за вирахуванням суми, на яку зменшується податок на прибуток від діяльності підприємства внаслідок збитків від надзвичайних подій. Зміст і вартісну оцінку витрат від кожної надзвичайної події слід окремо розкривати в Примітках до фінансової звітності.

Рахунок 99 "Надзвичайні витрати" призначений для накопичення інформації про надзвичайні витрати торговельних підприємств.

Відображення в бухгалтерському обліку операцій з обліку надзвичайних витрат відбувається на підставі авансових звітів, актів виконаних робіт, накладних, рахунків, актів відремонтованих об'єктів, актів на списання основних засобів, довідок бухгалтерії, розрахунків бухгалтерії тощо.

Облік втрат і витрат, пов'язаних з подіями або операціями, які відрізняються від звичайної діяльності підприємства, та не очікується, що вони повторюватимуться періодично або в кожному звітному періоді, а саме: втрат від стихійного лиха (повінь, землетрус, град тощо); втрат, понесених підприємством у результаті техногенних катастроф і аварій, що сталися на самому підприємстві чи іншому підприємстві тощо, відображається по дебету, а списання на рахунок 79 "Фінансові результати" - по кредиту цього рахунку.

Методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати, доходи, зобов'язання з податку на прибуток та її розкриття у фінансовій звітності визначає П(С)БО 17 "Податок на прибуток" [72].

Рахунок 98 "Податки на прибуток" призначений для обліку належної за даними бухгалтерського обліку суми податку на прибуток від звичайної діяльності та надзвичайних подій.

Відображення в бухгалтерському обліку операцій з обліку податків на прибуток відбувається на підставі довідок та розрахунків бухгалтерії.

Нарахована сума податку на прибуток відображається по дебету рахунку 98 "Податок на прибуток", а списання - по кредиту цього рахунку на рахунок 79 "Фінансові результати".

Важливу роль при складанні фінансової звітності відіграють Примітки до неї. В Примітках до фінансової звітності про витрати обов'язково повинна наводитися наступна інформація:

- склад і сума витрат, відображених у статтях "Інші операційні витрати" та "Інші витрати" Звіту про фінансові результати";

- склад та сума витрат і втрат за кожною надзвичайною подією;

- склад і сума витрат, які не включені до статей витрат Звіту про фінансові результати, а відображені безпосередньо у складі власного капіталу (крім вилучення капіталу та розподілу між власниками)

Магазин роздрібної торгівлі “Домовичок “ реалізує товари безпосередньо населенню. Одній з особливостей бухгалтерського обліку в торгівлі є те, що облік роздрібного товарообігу ведеться в грошовому еквіваленті за продажними (роздрібним) цінами, що обумовлене великою номенклатурою товарів, а також тим, що виручка від реалізації відбивається тільки в грошовому еквіваленті.

Облік діяльності торгових підприємств здійснюється на підставі плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій (затвердженого наказам Мінфіну України від 30.11.99. №291), Закону України “ Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні ”, національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, Інструкції по обліку роздрібного товарообігу і товарних запасів ( затвердженою наказом Міністра України від 28.12.97 № 383), а також загальноприйнятих законодавчих і нормативних актів.

Привезений товар здається в магазин по накладним. Вони виписуються в двох екземплярах фірмою постачальником і після звірки і підпису уповноваженого обличчя фірми і адміністратора магазина здаються на склад.. Один екземпляр накладної з розпискою адміністратора магазина про ухвалення товару повертається фірмі постачальникові. Фірма - постачальник надає платіжний документ, по якому адміністратор оплачує відвантаження через обумовлений період часу. У встановлені терміни адміністратор повинен перевірити товар і описати всі виявлені дефекти, тобто дати згоду на оплату або заявити обґрунтовану відмову. При повній відмові від оплати адміністратор повинен письмово повідомити про це постачальникові, прийняти товар на відповідальне зберігання, а потім відправити за адресою, вказаною постачальником. На підставі другого екземпляра накладної адміністратор робить записи в картках обліку і проводить націнку товару.

Вже націнений товар переписується в накладну на ім'я продавця, що працює в магазині на даний період часу. Адміністратор по прибутковій накладній здає товар продавцеві, який підтверджує акт прийому товару своїм підписом.

Облік фотозамовлень ведеться в спеціальному зошиті, який повинен заповняться у вигляді таблиць, що складаються з двох частин: перша частина “Віддали кур’єру” включає запис про номери конвертів з новими замовленнями, яке замовлення містить конверт і скільки склала оплата замовлення; друга частина таблиці ”Отримали у курьєра” складається з даних про те, з якими номерами конверти отримані у кур'єра, скільки в наявності друку в кожному конверті при його поверненні з лабораторії. Перша частина таблиці заповнюється за одну годину (по приїзду кур'єра - редагується) до приїзду кур'єра, кількість відданих конвертів обов'язково фіксується і підтверджується підписом кур'єра. Кількість відданих конвертів повинна дорівнювати кількості привезених конвертів(якщо привезли конвертів менше, ніж забрали, і цей факт підтверджується підписом кур'єра - матеріальну відповідальність за втрату конверта несе кур'єр або лабораторія; у разі відсутності підпису кур'єра в таблиці - відповідальність за втрату конверта несе продавець-консультант.

Друга частина таблиці заповнюється при отриманні готових замовлень, обов'язково фіксується точна кількість привезених фотографій(по форматах і типу друку) і проявів, підтверджується підписом кур'єра. Всі дані при заповненні таблиць повинні бути гранично чіткими, всі виправлення - підтверджується підписом кур'єра. Кількість привезеного фотодруку за даними зошита повинна співпадати з кількістю у відомості з лабораторії, в якій що приймає замовлення зобов'язаний розписатися. Неспівпадіння в даних про друк, відсутність підпису кур'єра в зошиті карається штрафом.

Облік ксерокопій проводиться таким чином: ксерокопіювальний аппарат обладнаний лічильником, данні на якому на початку робочого дня переписуються і заносяться в обліковий зошит., ця ж процедура проводиться в кінці робочого дня, з другого показника віднімається перший, сума помножуеться на вартість однієї копії, і кількість грошей отриманих за копії в перебігу робочого дня заноситься в обліковий зошит.

В кінці кожного робочого дня продавець заповнює спеціальну звітну відомість у вигляді таблиці. По цій відомості адміністраторові або директорові здається грошова сума за минулий робочий день, яку і дирекція і продавець фіксують у себе в облікових зошитах.

Звітна відомість за робочий день №__________

Магазин непродовольчих товарів «____________________________»

Дата: ____/___________/2006г.

Ф.І.О. реалізатора ___________________________________________

Сума товару / у магазині/ на початок дня: ___________________

Касса Попов-нения

Ксерокс

лічільник

Ксерокс

Кіл-ть і сумма

Кіл-ть фото

Сумма фото

і Пб/о

Приходи Витрати

Сума товару / у магазине/ на кінець дня: ____________________

Поповнення рахунку / залишилося на кінець дня/ штук


А4

на

продажу

Джинс

UMS

10

Джинс

UMS

25

Джинс

UMS

50

КST

25

KST

50

LIFE

10

LIFE

25

LIFE

50

Білайн

5

Білайн

15

Телеф.

карт.

Товар, необхідний на завтра:

Всього за робочий день здана сума = _______________/___________________________________________________

Здала: прізвище _/____________Прийняла: _____________/_____

Підпис_/_____________

Робоча зміна в магазині триває один тиждень (сім днів). Кожен понеділок в магазині проводиться переоблік (перезміна) .Переоблік проходить наступним чіном : у неділю магазин закривається на три години раніше звичайного графіка і продавець починає перепис товару на полицях в торговому залі. Для цього існує спеціалні таблиці. В понеділок магазин не працює весь день. Адміністратор, продавець, що здає зміну і продавець, що приймає зміну переписують товар на полицях, в підсобках і на складі, перевіряють і звіряються по кількості і найменуванню товару. Вже на наступний день продавець, що прийняв зміну, виходить на роботу і приступає до своїх обов’язків в звичайному режимі. Цього ж дня продавці проводять звірку за підрахованими списками перерахунку і виводять суму на яку в даний момент існує товару.

Потім, той, що здав зміну і адміністратор проводять звірку по облікових зошитах і відомостях по сумах приходів, витрат, кас. Виявлення недостач або надлишків прораховується по формулі:

Ск.с= (Сн.с.+Ск.+Спр.) -Срас., де

Ск.с.-сумма по товару на кінець робочої зміни;

Сн.с- сума по товару на початок робочої зміни;

С.к- сума кас за робочу зміну;

Спр.- сума приходів за робочу зміну;

Срас.- сума витрат за робочу зміну.

Після закінчення звірки продавцеві виплачують зарплату.

2.2 Вдосконалення обліку за допомогою придбання нового устаткування

2.2.1 Аналіз витрат на проведення переобліку у магазині ”Домовичок”

Витрати комерційної діяльності торгових підприємств є просуванням товарів від виробників до споживачів. До них відносяться витрати по перевезеннях, зберіганні, реалізації товарів, за змістом будівель і устаткування, по оренді основних засобів, рекламі і ін., а також на управління діяльністю торгового підприємства. Відповідно до національного плану рахунків бухгалтерського

Обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств відбивається на рахунках: "адміністративні витрати", "витрати на збут", "інші витрати операційної діяльності".

До адміністративних витрат відносяться витрати, пов'язані з управлінням і обслуговуванням торгового підприємства в цілому. Такі як:

-витрати на зміст адміністративно-управлінського персоналу(оплата праці, пенсійне і соціальне страхування, додаткові виплати і ін.);

-витрати на зміст основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського призначення (оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, комунальні послуги, охорона і ін.);

- винагорода за професійні заслуги;

- витрати на зв'язок (поштові, телефонні, факс і ін.);

- амортизація нематеріальних активів загальнохозяйственного призначення;

- організаційні витрати;

- представницькі витрати;

- інші адміністративні витрати.

Витрати на збут враховують витрати, пов'язані з реалізацією товарів і послуг:

- витрати по перевезеннях;

- витрати на оплату послуг збутових організацій;

- витрати на оплату праці продавцям, торговим агентам і др.;

- витрати по страхуванню;

- витрати на рекламу.

Інші витрати операційної діяльності враховують:

- витрати на дослідження і розробки;

- недостачі і втрати від псування цінностей;

- визнані штрафи, пеня, неустойки;

- інші витрати операційної діяльності .

У перебігу звітного періоду торгове підприємство витрати, пов'язані з комерційною діяльністю, відображають в рахунках.

Я пропоную детальніше розглянути і вивчити систему обліку товару при переобліку(перезміні). За допомогою таблиць відобразимо годинні (таб.2.6) і матеріальні(таб.2.7.) витрати.


Таблиця 2.6 - Годинні витрати за час переобліку

ПРОЦЕС ТРИВАЛІСТЬ ПРОЦЕСУ / год.
Магазин не працює 14
Споживання енергоресурсів 14
Робота продавця 1 14
Робота продавця 2 11
Робота адміністратора 11

Таблиця 2.7 - Матеріальні витрати за час переобліку

ПОКАЗНИК УМОВНЕ ПОЗНАЧЕННЯ ВЕЛИЧИНА грн/год
Витрати на оренду приміщення Ва 3.80
Витрати на електроенергію Ве 0.06

Витрати на оплату праці

Продавець 1

Воп1 4.09

Витрати на оплату праці

Продавець 2

Воп2 4.09

Витрати на оплату праці

Адміністратор

Вопа 5.45
Втрачений прибуток Вп 16.00

Таблиця 2.8 - Сумарні витрати за період переобліку

ПОКАЗНИК УМОВНЕ ПОЗНАЧЕННЯ ВЕЛИЧИНА грн/одиниця ВЕЛИЧИНА грн/рік
Витрати на оренду приміщення Ва 53.2 2553.6
Витрати на електроенергію Ве 0.84 40.32

Витрати на оплату праці

Продавець 1

Воп1 57.26 2748.48

Витрати на оплату праці

Продавець 2

Воп2 45 2160

Витрати на оплату праці

Адміністратор

Вопа 60 2880
Втрачений прибуток Вп 224 10752
ВСЬОГО 440 21120

Такі втрати достатньо значні і за допомогою придбання додаткового устаткування ми зможемо прискорити процес переобліку, зменшити витрати і, як наслідок, отримати додатковий прибуток.

2.2.2 Економічний ефект як результат мінімізації витрат

Економічний ефект

Економічний ефект - збільшення об'ємів товарів і послуг, проведених за певний період часу.

Збільшення сукупного виробництва розраховується у відсотках по відношенню до попереднього періоду.

Економічний ефект може вимірюватися в натуральних вартісних показниках. Зіставлення об'ємів виробництва у фізичних одиницях (тоннах, кілометрах і т. д.) дозволяє уникнути інфляції, що викликається. Проте не завжди можливо зіставити колишні види товарів і послуг. Тому застосовується вартісне вимірювання, очищене від зростання цін.

Основними показниками служать:

Збільшення річного об'єму ВВП (ВНП, НД)

Збільшення частки ВВП, країни, що доводиться на душу населення

Економічний ефект залежить не тільки від загальних тенденцій, обумовлених середньо- і довгостроковими циклами, але і від рівня розвитку народного господарства країни, форми політичної системи, характеру економічної політики, що проводиться, і т.п.

Типи економічного ефекту.

Якість і темпи економічного зростання залежать від його типу. Виділяють екстенсивний і інтенсивний типи.

Екстенсивний тип зростання заснований на залученні до виробництва додаткових ресурсів при рівні технології і якості самих ресурсів, що зберігається.

Інтенсивний тип - зростання виробництва за рахунок вдосконалення технологій, підвищення якості ресурсів, зростання продуктивності і т.д.

Обидва типи зростання існують одночасно, домінуючи один над одним на різних тимчасових етапах. Переважання того або іншого типу обумовлюється існуванням різних комбінацій чинників виробництва.

Реальний об'єм проведених товарів і послуг - це результат застосування чинників виробництва, до яких відносяться: праця, земля і природні ресурси, капітал, підприємницька здатність, НТП.

Чинники економічного ефекту.

Економічний ефект досягається шляхом додаткових витрат чинників виробництва, які взаємозалежні.

Оскільки економічне зростання є однією з найважливіших цілей суспільства, то можна припустити, що всі наявні в суспільстві ресурси будуть залучені у виробництво і що чим більше в країні ресурсів, тим вище будуть темпи зростання. Проте в реальному житті застосування нових додаткових ресурсів приводить до їх дорожчання і наслідком цього є зростання витрат, роблячи невигідним збільшення виробництва. Чисто механічному збільшенню використовуваних ресурсів протистоїть дія закону віддачі чинників виробництва, тобто при зростанні застосування чинника його гранична продуктивність убуває.

Надлишок вільних ресурсів негативно впливає на економічне зростання. Зростання трудових ресурсів в африканських або азіатських країнах, що не супроводжується зростанням капіталу, вимагає збільшення витрат на соціальні програми. Отримуваний дохід витрачається на споживання, а рівень заощаджень і інвестицій недостатній для зростання.

Країни, багаті природними ресурсами, як правило, починають торгувати ними, перетворюючись на сировинну базу світової економіки, або застосовують застарілі матеріаломісткі технології, поступово відстаючи в технічному розвитку від передових країн. Держави, в яких немає значних запасів природних ресурсів, вимушені розробляти ресурсосберегающие технології, розвивати наукоємкі виробництва і галузі оброблювальної промисловості.

Таким чином, для економічного ефекту необхідна не тільки наявність ресурсів, а досягнення їх ефектної комбінації.

Кожен ресурс постійно змінюється залежно від інших ресурсів, а так само від соціально - економічного розвитку суспільства, і виконує різні функції в дії на економічне зростання. Він вимірюється різними показниками - ціннісними і натуральними

Основні напрямки підвищення ефективності виробництва

Перехід до ринкових відносин вимагає глибоких зрушень в економіці - вирішальній сфері людської діяльності. Необхідно здійснити крутий поворот до інтенсифікації виробництва, переорієнтувати кожне підприємство, організацію, фірму на повне й першочергове використання якісних факторів економічного росту. Повинен бути забезпечений перехід до економіки вищої організації й ефективності із всебічно розвиненими продуктивними чинностями й виробничими відносинами, добре налагодженим господарським механізмом. У значній мірі необхідні умови для цього створюються ринковою економікою.

• Найважливішим фактором підвищення ефективності суспільного виробництва, забезпечення високої його ефективності був і залишається науково-технічний прогрес. До останнього часу науково-технічний прогрес протікав по суті эволюционно. Перевага віддавалася вдосконалюванню діючих технологій, часткової модернізації машин і встаткування. Такі міри давали певну, але незначну віддачу.

Недостатні були стимули розробки й впровадження заходів щодо нової техніки. У сучасних умовах формування ринкових відносин потрібні революційні, якісні зміни, перехід до принципово нових технологій, до техніки наступних поколінь - корінне переозброєння всіх галузей народного господарства на основі новітніх досягнень науки й техніки.

Найважливіші напрямки науково-технічного прогресу: широке освоєння прогресивних технологій', мембранної, лазерної, плазменной, технологій з використанням надвисоких тисків і імпульсних навантажень і ін.;

В умовах переходу до ринкової економіки, її початкового етапу дуже важливі заходи науково-технічного характеру. Колективи підприємств, їхні керівники головну увагу приділяють матеріальному стимулюванню праці. Більша частина прибутку після сплати податків направляється у фонд споживання. Таке положення ненормально. Очевидно, у міру розвитку ринкових відносин підприємства почнуть приділяти належну увагу розвитку виробництва на перспективу й будуть направляти необхідні кошти на нову техніку, відновлення виробництва, на освоєння й випуск нової продукції.

2.2.3 Характеристики обладнання

Переоблік в магазині проводиться уручну і саме по цьому займає велику кількість часу- 14 годин. Оскільки на час переобліку магазин закривається і торгівля припиняється, підприємство не отримує прибуток, а фактично терпить збитки. Це оплата оренди приміщення, енергоресурсів, оплата праці персоналу. Наше завдання прискорити технологічний процес і зменшити витрати. Це не складно зробити, якщо придбати ручний сканер штрих кодів Cipher Lab 1021. Контактний сканер штрих коду Cipher 1021, найбільш популярний, в модельному ряду CipherLab.

Його особливість надзвичайно низьке енергоспоживання і висока надійність, підтверджена багаторічним досвідом успішної експлуатації в українських умовах, а також досить висока швидкість ськанірованія- 80 сканувань в секунду! Ручний сканер штрих-кодів Cipher Lab 1021 коштуе 3500 грн. та мае гарантію якості від виробника три роки.

Функціональні характеристики

Тип сканера – світлодіодний, ручний

Джерело випромінювання видимий червоний діод (довжина хвилі 660 нм)

Глибина поля сканування (дальність сканування) 0 - 15 мм

Ширина поля сканування 67 мм

Мінімальна ширина елементу коду 0.125 мм

Швидкість сканування 80 сканувань в секунду

Типи прочитуваних кодів все поширені штрих-коди

Звукова індикація - регульований оператором сигнал успішного прочитування

Фізичні характеристики

Розміри 48х167х71 мм

Маса 130 г (без кабелю)

Умови експлуатації

Допустима вологість 20%...90% без конденсації

Витримує падіння з висоти 1метр

Сканер під’єднується до комп’ютера, в який, в свою чергу, необхідно занести весь асортимент товару та його роздрібні ціни. При роботі, сканер зчитує інформацію зі штрихкода та передає інформацію про товар до комп’ютера, який і проводить математичний підрахунок кількості товару.

Покладаючись на наявні дані ми можемо порахувати економічний ефект від впровадження цього устаткування.

2.2.4 Розрахунок й аналіз показників ефективності технологічних процесів

Економічну ефективність (як абсолютну, так і порівняльну) оцінюють шляхом розрахунку й аналізу комплексу показників, що доцільно розділяти на групи різними факторами.

Основою розрахунків варіантів є методика оцінки ефективності, однак:

а)при необхідності абсолютної оцінки розраховують показники для кожного окремого варіанта (і автономні, і результуючі), а розглянуті варіанти порівнюють показниками економічного ефекту й ефективності;

б)при порівняльній оцінці для кожного варіанта автономні показники розраховують так само, як і при абсолютній оцінці, а результуючі - шляхом порівняння автономних показників базового та нового варіантів.

Показники розраховують для кожного варіанта окремо і поділяють на основні (капітальні вкладення, собівартість робіт, зведені витрати) і додаткові (трудомісткість робіт, чисельність виконавців і т. ін.).

Основні результуючі показники представлені двома групами - абсолютними показниками економічної ефективності й відносними показниками економічної ефективності.

Основним підсумковим показником є показник економічного ефекту:

- при абсолютній оцінці - це розмір прибутку від реалізації продукції (робіт) що залежить від застосування розглянутої техніки і розраховується за варіантом без порівняння з іншими;

- при порівняльній оцінці - це економія витрат (додатковий прибуток) І порівнянні нового варіанта з базовим.

Показники економічного ефекту погоджують із календарними періодами життєвого циклу техніки і технології, а також із кількістю комплектів техніки передбачуваних до виробництва.

З урахуванням цих факторів розрізняють ефекти:

- від використання варіанта техніки і застосованої технології при заданому річному обсязі робіт EN і за термін служби EN T ;

- від одиниці нової техніки і застосованої технології за один рік її служби в умовах конкретного підприємства;

- від річного випуску нової техніки й обсягу впровадження технологій за

один рік;

- від одиниці техніки та застосованої технології за термін служби;

- від загального обсягу випуску техніки і впровадження технологій за термін служби.

Показник річного економічного ефекту ЕN визначають шляхом зіставлення зведених витрат нового та базового варіантів.

(2.1)

де 3N 6a3 , ЗN H0B - зведені витрати за варіантами при тому річному обсязі робіт N, грн.;

С баз, С нов - технологічна собівартість виготовлення N виробів, грн.;

Кнов, К6аз - капітальні вкладення за варіантами, грн.;

Ен - нормативний коефіцієнт економічної ефективності;

- економія (додатковий прибуток) від зниження собівартості продукції, що виготовляється, за рік з часу освоєння технологічних процесів, грн.;

- додаткові капітальні вкладення, необхідні при впровадженні нового варіанта технологічних процесів, грн.

Річна економія може бути представлена формулою:

(2.2)

При по-факторному аналізі слід ретельніше аналізувати ефект за окремими елементами собівартості робіт і факторами ефективності. При цьому річна економія є сумою економії за окремими видами витрат:

(2.3)


де Єі; - річна економія по і-му елементу витрат або фактору ефективності; С баз і, і -річні витрати по і-му елементу собівартості в базовому і новому варіантах

m- кількість розглянутих елементів собівартості.

Кожна з величин у формулі (2.3) може бути або позитивною, або негативною тому значення ЄСО б визначаються їх алгебричною сумою.

Додаткові капітальні вкладення являють собою різницю капітальних вкладень за порівнюваними варіантами при однакових річних масштабах їхнього використання (при Кнов > Кбаз)

(2.4)

При впровадженні нової техніки на діючому підприємстві має бути вирішене питання про основні фонди, що вивільняються. Тоді

(2.5)

де Кбаз вик - використовувана на інших роботах частина основних фондів базового варіанта, грн.;

Кбаз нєвик - невикористовувана частина основних фондів базового варіанта що йде на списання, грн.

Загальний ефект від експлуатації техніки і застосування технологій

(2.6)

де - економічний ефект від використання одиниці техніки в t-му році (при цьому обсяги робіт приймають по завантаженню одиниці нової техніки), гри.;

- коефіцієнт зведення ефекту t-ro року до першого року реалізації проекту

Т - число років розрахункового періоду.

Термін окупності додаткових капітальних вкладень Ток визначає період часу, протягом якого додаткові капітальні вкладення нового варіанта будуть відшкодовані за рахунок економії від зниження собівартості (додаткового прибутку):

(2.7)

Коефіцієнт економічної ефективності Е є зворотною величиною , і визначае розмір річної економії, що припадає на одну грошову одиницю додаткових капітальних вкладень.

(2.8)

Розрахункові значення показників Ток і Е порівнюють з нормативними значеннями Ток н і Ен. при цьому повинна виконуватися умова Ток менше Ток н, Е більше Ен

Крім основних необхідно розраховувати і додаткові показники зниження трудомісткості на річний обсяг робіт , кількість виконавців, що умовно звільняються, і т.д.

(2.9) (2.10)

Тл.ров - річний дійсний фонд часу робітника, год.

Скористаємося вихідними даними та результати розрахунків. Розрахуємо показники ефекту й ефективності застосування нової технології та нового обладнання при річних нормах переобліків N = 48.

Розрахунки оформимо у вигляді таблиць 2.9, 2.10. На рис. зображена економія часу на термін одного переобліку завдяки впровадженню нової технології. На рис.2.2. відображені грошові витрати на один переоблік в базовому і новому технологічному процесі. На рис.2.3 зображені річну витрати на переоблік у базовому і новому технологічному процесі. За допомогою графіку фінансового профілю (рис.2.4) бачимо, що нащі витрати на спорядження, а саме 3500 грн, ми відпрацюємо вже на 10 місяць експлуатації. Це гарний показник, що ще раз доводить правильність нашого рішення.

Таблиця 2.9 - Автономні показники порівняльної економічної ефективності варіантів технологічних процесів

Показник Річний обсяг робіт і варіанти технологічних процессів
N = 48 переобліків
Базовий Новий

Зведені витрати:

- річні

- питомі

21120

440

11523,2

240.07

Капітальні вкладення:

- річні

- питомі

3500

72.92

Таблиця 2.10 – Результативні показники порівняльної економічної ефективності варіантів технологічних процесів

ПОКАЗНИК РІЧНИЙ ОБСЯГ РОБІТ 48 ПЕРЕОБЛІКІВ
Річний економічний еффект 9596,8
Додаткові капітальні вкладення(загальні),грн 3500

Економія на собівартості (додатковий прибуток), грн:

- річна

- питома

9596.8

199.9

Термін окупності додоткових капітальних вкладень 0.365

Зниження трудомістскості:

- операції,год.

річного обсягу робіт, год

9

432

Коефіціент економічної ефектавності додоткових капітальних вкладень 2.74

Рис 2.2 - Годинні витрати на технологічний процес

Рис 2.3 - Матеріальні витрати на термін одного переобліку

Рис. 2.4 - Річні показники витрат на технологічний процес

Аналіз результатів розрахунків показників показав, що вдосконалення процесу переобліку за допомогою впровадженняручного сканера штрих-кодів Cipher Lab 1021 (який коштує 3500 грн, але має велику швидкість сканування) економічно виправдане при річному обсязі робіт 48 переобліків. При річному обсязі робіт N=48 переобліків таке вдосконалення дозволяє одержав річний економічний ефект ЕN =9596,8грн., коефіцієнт порівняльної економічної ефективності Е=2.74 грн., а зниження трудомісткості робіт =432 год. За допомогою графіку фінансового профілю бачимо, що витрати на спорядження, а саме 3500 грн, ми відпрацюємо вже на 10 місяць експлуатації.

Це робить процесс впровадження ручного сканера штрих-кодів Cipher Lab 1021ще привабливішим. Так як підвищаться термін річних робіт, а відсутність великих перерв у роботі магазину дасть можливість більшій кількості споживачів задовольнити свої потреби, що підвисить конкурентоспроможність магазину


2.3. Рекомендації з вдосконалення діяльності підприємства

2.3.1 Розробка бюджетів (бюджетування) як інструмент оперативного контролінга

Оперативний контролінг опирається на систему бюджетів, що дозволяє керівникові заздалегідь оцінити ефективність управлінських рішень, оптимальним образом розподілити ресурси між підрозділами, намітити шляхи розвитку підприємства й уникнути кризової ситуації. Поряд з поняттям "розробка бюджетів" на багатьох вітчизняних підприємствах використається термін "бюджетування ".

Поняття бюджету. Мети й завдання бюджетів

Однієї з найважливіших завдань системи оперативного контролінга на підприємстві є розробка, аналіз і контроль бюджетів.

Бюджет - це план діяльності підприємства або підрозділи, виражений у натуральних і грошових одиницях. Бюджет служить інструментом для керування доходами, витратами й ліквідністю підприємства. В економічно розвинених країнах бюджети підприємств почасти відповідають таким документам, прийнятим у вітчизняній практиці, як техпромфінплан, кошторис витрат. Вони охоплюють всі сфери фінансово-господарської діяльності підприємства: виробництво, реалізацію продукції, діяльність допоміжних підрозділів, керування фінансовими потоками.

Мета складання бюджетів:

· розробка концепції ведення бізнесу;

· планування фінансово-господарської діяльності підприємства на певний період;

· оптимізація витрат і прибутку підприємства;

· комунікація - доведення планів до відомості керівника;

· мотивація керівників на місцях на досягнення цілей організації;

· контроль і оцінка ефективності роботи керівників місцях шляхом порівняння фактичних витрат з нормативом;

· виявлення потреб у грошових ресурсах і оптимізація фінансових потоків.

Звичайно бюджети становлять на рік, на квартал, на місяць. На багатьох підприємствах становлять так називані "ковзні" бюджети. Бюджет, складений на досить тривалий період часу (на рік), коректується в процесі виконання (наприклад, щомісяця).

Етапи розробки бюджетів:

· розробка основних напрямків розвитку підприємства й інформування осіб, відповідальних за розробку бюджетів (крім відділу контролінгу, у розробці бюджетів повинні брати участь керівники відповідних підрозділів, а також інші економічні служби підприємства);

· розробка першого варіанта бюджетів;

· координація й аналіз першого варіанта бюджетів, внесення корективів;

· затвердження бюджетів керівництвом підприємства;

· наступний аналіз і коректування бюджетів відповідно до змінючих умов.

Структура системи бюджетів на підприємстві

Бюджети в широкому змісті підрозділяються на два основних види:

· поточні (операційні) бюджети, що відображають поточну (виробничу) діяльність підприємства;

· фінансовий план, що представляє собою прогноз фінансової звітності.

Поточний (операційний) бюджет містить у собі: бюджет реалізації; бюджет виробництва (виробничу програму); бюджет перехідних запасів; бюджет потреб у матеріалах; бюджет прямих витрат на оплату праці; бюджет загальвиробничих витрат; бюджет цехової собівартості продукції; бюджет комерційних витрат; бюджет загальногосподарських витрат; бюджет прибутків і збитків.

Фінансовий план містить у собі: план грошових потоків; прогнозний баланс; план капіталовкладень.

Основні взаємозв'язки бюджетів представлені на рис.2.5.

На нашому підприємстві доречним буде розробити фінансовий план.


Рис. 2.5 - Структура системи бюджетів на підприємстві


Види бюджетів, їхні особливості. Гнучкі й фіксовані бюджети. Бюджетування "з нуля"

Існують різні підходи до розробки бюджетів. Їхня класифікація представлена на рис. 2.6.


Рис. 2.6 - Класифікація підходів до розробки бюджетів

Гнучкий бюджет показує розміри витрат і результати при різному обсязі діяльності відповідного центра відповідальності. Залежно від обсягу діяльності змінні й змішані витрати міняються, а постійні залишаються незмінними. Тому в гнучкому бюджеті вказуються ставка змінних витрат на одиницю продукції й приріст змішаних витрат на одиницю приросту обсягу продукції. Ця ставка є норма, помножена на ціну. Постійні витрати виділяються окремо. За допомогою формули, що зв'язує витрати й обсяг продажу, можна розробляти кошториси й плани для різних рівнів ділової активності. Гнучкий бюджет щонайкраще підходить для центрів повністю регульованих витрат, а також для центрів виторгу, тому що він показує, яким образом керівник, міняючи обсяг випуску або реалізації, може впливати на витрати або виторг. За принципом гнучкого бюджету планують виторг, витрати на основні матеріали, відрядну зарплату й ін.

Фіксований бюджет не міняється залежно від змін рівня ділової активності, тому його використають для планування частково регульованих витрат, які не залежать безпосередньо від обсягу випуску й для яких взаємозв'язок "вхід- вихід" носить не настільки явний характер. Фіксовані бюджети використають насамперед для центрів частково регульованих витрат, а також для інших видів центрів відповідальності. Прикладом фіксованих бюджетів може служити план витрат на НИОКР, на рекламу й ін.

На нашому підприємстві доречним буде розробити саме гнучку систему бюджетування.

Достоїнства й недоліки бюджетування

Як і будь-яке явище, бюджетування має свої позитивні й негативні сторони.

Недоліки бюджетування:

- різне сприйняття бюджетів у різних людей (наприклад, бюджети не завжди здатні допомогти в рішенні повсякденних, поточних проблем, не завжди відображають причини подій і відхилень, не завжди враховують зміни умов; крім того, не всі менеджери мають достатню підготовку для аналізу фінансової інформації);

- складність і дорожнеча системи бюджетування;

- якщо бюджети не доведені до відомості кожного співробітника, то вони не роблять практично ніякого впливу на мотивацію й результати роботи, а замість цього сприймаються винятково як кошти для оцінки діяльності працівників і відстеження їхніх помилок;

- бюджети жадають від співробітників високої продуктивності праці; у свою чергу, співробітники протидіють цьому, намагаючись мінімізувати своє навантаження й ін., що приводить до конфліктів, викликає стан пригніченості, страху, а, отже, знижує ефективність роботи;

- протиріччя між досяжністю цілей і їхнім стимулюючим ефектом: якщо досягти поставлених цілей занадто легко, те бюджет не має стимулюючого ефекту для підвищення продуктивності; якщо досягти цілей занадто складно, - стимулюючий ефект пропадає, оскільки ніхто не вірить у можливість досягнення цілей.

Як і будь-яке явище, бюджетування має свої позитивні й негативні сторони.

Достоїнства бюджетування:

- впливає на мотивацію й настрой колективу;

- дозволяє координувати роботу підприємства в цілому;

- аналіз бюджетів дозволяє вчасно вносити коригувальні зміни;

- дозволяє вчитися на досвіді складання бюджетів минулих періодів;

- дозволяє вдосконалити процес розподілу ресурсів;

- сприяє процесам комунікацій;

- допомагає менеджерам низової ланки зрозуміти свою роль в організації;

- дозволяє співробітникам-новачкам зрозуміти "напрямок руху" підприємства, у такий спосіб допомагаючи їм адаптуватися в новому колективі;

- служить інструментом порівняння досягнутих і бажаних результатів.

2.3.2 Розрахунок маржинального прибутку двох груп товарів

За допомогою методу розрахунку маржинального прибутку аналізується ефективність тих або інших продуктів відносно поліпшення економічного результату діяльності підприємства в цілому. Предметами аналізу можуть бути різні об'єкти: групи продуктів, регіони, замовлення, групи клієнтів.

Аналіз повинен указати на "носія збитку". Далі повинні бути підібрані адекватні заходи щодо корегування цього "носія збитків" або корекції з метою поліпшення ситуації для контрольованого об'єкта.

Можливе вирахування величини маржинального прибутку по різних рівнях: продукт - група продуктів - продуктовий сегмент ринку - підприємство в цілому.

Розрахунок маржинального прибутку є інструментом управлінського обліку (умовний термін контролінга).

Управлінський облік - це основний елемент системи контролінга на підприємстві. Найчастіше саме поняття контролінга асоціюється з поняттям управлінського обліку, але це не зовсім вірно: основне завдання управлінського обліку - надання релевантної інформації для прийняття управлінських рішень; функції контролінга ширше, вони містять у собі не тільки управлінський облік, але й планування, контроль, координацію, а також вироблення рекомендацій для прийняття управлінських рішень.

Одним з методів управлінського обліку є облік по усіченій собівартості ("директ-кост") і облік по плановій собівартості ("стандарт-кост").

Основною функцією методу "стандарт-кост" є контроль витрат виробництва, причому прямі змінні витрати плануються по видах продукції, а інші - по центрах витрат. Базується на розробці стандартів (норм) на витрати праці, матеріалів, накладних витрат, упорядкування стандартної (нормативної) калькуляції й обліку фактичних витрат з виділенням відхилень від стандартів (нормативів).

Облік по усіченій собівартості ("директ-кост") передбачає, що на об'єкт калькуляції відносять лише ті витрати, які розглядаються як безпосередньо пов'язані з даним об'єктом.

Підприємство не одержить прибутки, поки сума постійних витрат не буде повністю покрита. Отже, маржинальний прибуток являє собою проміжний результат діяльності підприємства, за допомогою якого можна визначити прибуток або збитковість калькулюємого об'єкта.

Аналіз існуючих методів обліку витрат показує, що найбільш підходящими для цілей контролінга є системи обліку по плановій собівартості (стандарт-костинг) у сполученні з різними варіантами обліку по усіченій собівартості (директ-костинг), оскільки саме ці системи забезпечують максимум інформації для прийняття управлінських рішень.

Змішаний метод обліку витрат передбачає багатоступінчастий облік маржинального прибутку (сум покриття). Основною його особливістю є те, що собівартість продукції враховується й планується тільки в частині змінних витрат. Постійні ж витрати поетапно списуються за рахунок фінансового результату.

Отже, у системі «директ-кост» витрати необхідно оцінити по факторі поводження витрат залежно від обсягу виробництва (реалізації). Тобто, витрати необхідно розглядати з позиції зміни обсягу виробництва (реалізації). За цією ознакою можна виділити наступні групи витрат .

1. Змінні витрати, тобто витрати, що пропорційно залежать від обсягу виробництва (реалізації). Ці витрати враховуються бухгалтерією й служать технологічною собівартістю продукції. Величина цих витрат у більшості випадків становить нижню припустиму границю ціни продукції.

2. Постійні витрати (витрати інфраструктури). Під інфраструктурою варто розуміти все підприємство, його організацію й потенціал для підтримки фінансово-господарської діяльності. Зміна інфраструктури (устаткування, кадри, приміщення й ін.) спричиняє зміна витрат, що носить східчастий характер (тобто в міру прийняття рішень).

У бухгалтерії вони враховуються як непрямі витрати. Однак для забезпечення можливості регулювання прибутку окремого виду продукту необхідно розкласти постійні витрати на окремі щаблі.

У такий спосіб постійні витрати діляться на дві групи: постійні витрати, які можна розподілити по підрозділах звітності й ті, які будуть розглядатися як загальфірмові витрати.

Ціль даного східчастого підрозділу постійних витрат полягає в тому, щоб виявляти місця їхнього виникнення, здійснювати контроль, а отже, сприяти оптимізації витрат і раціональному керуванню. Розкладання постійних витрат на щаблі також дозволить визначати прибуток окремого продукту.

Загальний виторг від реалізації складається з виторгу від продажу реалізованої продукції. При цьому частина виторгу йде на покриття змінних витрат. Інша частина виторгу становить маржинальний прибуток (суму покриття): "маржинальний прибуток - це внесок на покриття постійних витрат, і тільки потім, коли постійні витрати покриті (досягнута крапка рівноваги), - внесок у скарбничку прибутку".

Підприємство не одержить прибутки, поки сума постійних витрат не буде повністю покрита. Отже, маржинальний доход являє собою проміжний результат діяльності підприємства, за допомогою якого можна визначити прибуток або збитковість калькулюємого об'єкта.

Загальна маржа, що містить всі постійні витрати й прибуток, розпадається на окремі щаблі, що відповідають їхній участі у виробництві продукції, і непокритий залишок зменшується.

Таким чином, використання даного методу обліку витрат дозволить не тільки оцінити кожний рівень витрат, а отже, можливість впливу на ситуацію, але й виявити причинно-наслідкові зв'язки виникнення цих витрат.

У нашому дипломному проекті я пропоную оцінити рівень витрат і рівень

прибутку для двох груп товарів, що випускають фірма «Юсі», та фірма «Джонсонс єнд Джонсонс». Це здійснюється для того, щоб виявити більше прибутковий виріб і виходячи із цього приймати рішення щодо просування або скорочення продажу кожного із двох груп.

Калькуляція витрат по цим двох виробах наведена в табл. 2.9 і табл. 2.10.


Таблиця 2.9 - Калькуляція витрат по фірмі «Юсі»

Найменування статей калькуляції Факт, грн.
Статті витрат
Разом матеріальних витрат 332704
Основна заробітна плата 12960
Адміністративно-управлінські витрати 14400
Витрати на збут 12000
Повна собівартість 462064
Виторг 54860

Таблиця 2.10 - Калькуляція витрат по фірмі «Джонсонс енд Джонсонс»

Найменування статей калькуляції факт
Статті витрат
Разом матеріальних витрат 869299
Основна заробітна плата 12960
Адміністративно-управлінські витрати 14400
Витрати на збут 12000
Повна собівартість 908659
Виторг 199938

Далі необхідно розділити витрати на групи, на: змінні, постійні й постійні прямі.

До змінних витрат відносять:

· сировина й матеріали;

· покупні комплектуючі вироби;

· основна заробітна плата;

· додаткова заробітна плата;

· відрахування в соцстрах;

· відшкодування зношування інструмента.

До постійних витрат відносять:

· загальвиробничі витрати;

· адміністративно-управлінські витрати;

· витрати по підготовці виробництва.

До постійних прямих витрат ставляться витрати на збут.

Після поділу витрат на групи можна приступати до багатоступінчастого розрахунку маржинального прибутку.

Щоб одержати маржу №1 (М1) необхідно з виторгу відняти змінні витрати.

Змінні витрати по фірмі «Юсі» рівні 12960 грн.

Змінні витрати по фірмі «Джонсонс енд Джонсонс» рівні12960 грн.

М1 для фірми «Юсі» дорівнює:

М1 для фірми «Д енд Д» дорівнює:

Для розрахунку маржі №2 (М2) необхідно з маржі №1 (М1) відняти постійні прямі витрати.

Постійні прямі витрати для фірми «Юсі» рівні 12000 грн., ідля фірми «Д енд Д» рівні 12000 грн.

Із цього треба що М2 для фірми «Юсі» дорівнює:

М2 для фірми «Д енд Д» дорівнює :

І нарешті, маржу №3 (М3) або прибуток від продажу товару фірми «Юсі» й фірми «Д енд Д» визначається шляхом вирахування з маржі №2 (М2) постійних витрат.

Постійні витрати по фірми «Юсі» рівні 14400 грн., і по фірми «Д енд Д» рівні 14400 грн.

М3 або прибуток від продажу товару фірми «Юсі» дорівнює:

М3 або прибуток продажу товару фірми «Д енд Д» дорівнює:

Щоб визначити рівень прибутку від продажу товару фірми «Юсі» і фірми «Д енд Д» необхідно знайти відсоток прибутку від витрат цих товарів (x).

Для фірми «Юсі» x дорівнює:

Для фірми «Д енд Д» x дорівнює:

Для зручності розрахунок маржинального прибутку й рівня доходу від продажу товарів фірми «Юсі» і фірми «Д енд Д» зведемо в одну таблицю (табл. 2.11).

Таблиця 2.11 - Маржинальний прибуток і рівень доходу продажу товарів фірми «Юсі» і фірми «Д енд Д»

Найменування товарів М1, грн. М2, грн. М3 або прибуток, грн. Кровень доходу, %
фірми «Юсі» 41936 29936 15536 4,3
фірми «Д енд Д» 186978 174978 160578 17,7

Таким чином, із проведених вище розрахунків видно, що від реалізації товарів фірми «Джонсонс енд Джонсонс» прибуток більше чим від реалізації товарів фірми «Юсі».Це обумовлено передовсім тим, що товари фірми «Юсі» реалізуються за встановленним роздрібним достатньо низьким відсотком. Але цей товар користується попитом у малозабезпеченій ланці населення (пенсіонерів), і і знаходиця в магазині більше для ассортименту, ніж для прибутку. Тому треба більше уваги приділити продажу товарів фірми «Д енд Д». Також можна знайти нові ринки збуту, приділити більше уваги рекламі, маркетинговим заходам щодо залучення клієнтів і тим самим збільшити обсяг реалізації, що у свою чергу теж сприяє збільшенню прибутку. У цьому напрямку дуже сильно допоможе те, що поблизу з місцем розташування магазину «Домовичок» немає місць продажу товарів цієї фірми, отже й конкурентів практично немає, а це дуже важливий фактор, якому можна й потрібно використати з користю для підприємства.

Реалізація товарів фірми «Юсі»теж не збиткова, хоча й менш прибуткова, але знімати їх з продажу не потрібно тому, що від їх реалізації підприємство теж дістає прибуток.

2.4 БЖД в магазині “Домовичок”

2.4.1 Аналіз можливих надзвичайних ситуацій в будівлі магазина “Домовичок”

У будівлі магазина “Домовичок” можливе виникнення таких надзвичайних ситуацій

- замикання електромережі, пов'язане з безприривною роботою комп'ютера і ксерокопіювального апарату, слідством чого може бути поразка людей електрострумом і виникнення пожежі.

- прорив труб водопостачання, які розташовані в будівлі магазина, пов'язаний з неакуратним поводженням з предметами гігієни. Це може привести до часткового псування майна магазина.

- виникнення пожежі, причиною якої може стати недбале поводження з вогнем, замикання електромережі або спалах довколишніх будівель, слідством чого може бути часткове або повне руйнування будівлі, пошкодження комунікацій, поразка людей вогнем.

2.4.2 Шкідливі і небезпечні чинники в магазині « Домовичок»

Шкідливий виробничий фактор- виробничий чинник, дія якого на того, що працює в певних умовах приводить до захворювання або зниження працездатності. Небезпечний виробничий чинник – виробничий чинник, дія якого на того, що працює, в певних умовах, приводить до травми, або іншого раптового погіршення здоров'я. Згідно ГОСТ 12.0.003-74 шкідливі і небезпечні виробничі чинники підрозділяються за природою дії на фізичні, хімічні, психологічні.

- підвищена запилена і загазованість робочої зони

- підвищена або знижена температура повітря робочої зони

- підвищений рівень шуму на робочому місці

- підвищена або знижена вологість повітря

- підвищена або знижена рухливість повітря

- підвищена напруга в електричному ланцюзі, замикання якого може пройти через тіло людини.

- підвищений рівень електромагнітних випромінювань

- відсутність або недолік природного світла

- недостатня освітленість робочої зони

- підвищена яскравість світла

- підвищена пульсація світлового потоку

- фізичні перевантаження

- нервово-психічні перевантаження

- розумове перенапруження

- емоційне перенапруження

2.4.3 Аналіз санітарно-гігієнічних розумів праці

Магазин “Домовичок” розташований в одноповерховому торгівельному павільйоні. Загальна площа приміщення 28 кв. м. Висота приміщення 2,96 м. Будінок оснащень системами водопостачання, каналізації. Стіни –оббиті пластиком, стелючи -підвісна. Колір приміщення – білий. Вікна будівлі металопластикові, що перешкоджають проникненню шуму та допомагають підтримувати постійну температуру в приміщенні.. На вікнах білі жалюзі.

Приміщення магазину поділяються на наступні функціональні групи:

1)торгівельний зал;

2) приміщення допоміжного й обслуговуючого призначення.

На підлогах – керамічна плитка. Освітлення природне й штучне. Світильники вмонтовані у стелю на висоті 1,7 м від робочого столу.

Вентиляція повітря природна й механічна (за допомогою вентиляторів). Опалення централізоване, вмонтоване в підлогу.. У магазині є приміщення допоміжного й обслуговуючого призначення, де перебуває все необхідне для відпочинку - м'які зручні стільці, загальна аптечка. У кімнаті гігієни перебуває умивальник, рушник, поличка для зберігання мила й мийних засобів, унітаз.

Електронно-обчислювальні машини перебувають на робочому столі продавця. Значення параметрів, що характеризують санітарно-гігієнічні умови праці в магазині “Домовічьок”, занесені в таблицю 2.12

Фактичне значення параметрів, що впливають на трудову діяльність людини.

Таблиця 2.12

Параметри Фактичне значення Норматив за ДСТ 12.1.005.88, СН і П 2.04.05-9 й іншим державним стандартам Відповідність фактичного значення державному нормативу
1 Температура повітря в перехідний період, З 22 - 23 22 - 24 відповідає
2 Відносна вологість % 50 40 - 60 відповідає
3.Швидкість рухуповітря, м/с 0,1 До 0,1 відповідає
5 Освітленість ЛК 407 400 відповідає
6 Рівень шуму, дБА 55 – 60 50 - 65 відповідає
7. Значення КЕО % 1,279

Створення здорових і безпечних розумів праці починається, насамперед із правильного вибору території для розміщення підприємства й раціонального розташування на ній виробничих і допоміжних будинків і споруджень.

При будівництві будинків і споруджень необхідно дотримувати певні санітарно - гігієнічні вимоги. Ці вимоги обумовлені необхідністю створення для персоналу найбільш сприятливих розумів праці: забезпечення найкращих розумів для природного висвітлення, провітрювання приміщень, зниження рівнів шуму й вібрації й т.д.

Приміщення магазину "Домовичок" розташовано вдалині від головних міських вулиць, тому рівень шуму й вібрації не перевищує припустиму норму.

Що стосується забруднення повітря шкідливими пилами, парами й газами, слід зазначити, що поблизу магазину "Домовичок" їхній рівень прирівнюється до середнього по місту.

Трудова діяльність людини завжди протікає в певних метеорологічних умовах, які визначаються сполученням температури повітря, швидкості його руху й відносної вологості, барометричним тиском і тепловим випромінюванням від нагрітих поверхонь. Ці показники в сукупності (крім барометричного тиску) називаються мікрокліматом приміщення. Під оптимальними мікрокліматичними умовами розуміють такі сполучення параметрів мікроклімату, які при тривалому й систематичному впливі на людину забезпечуют збереження нормального функціонального й теплового стану організму.

Мікрокліматичними умовами називають такі сполучення параметрів мікроклімату, які при тривалому й систематичному впливі на людину можуть викликати прихожі швидко, що нормалізуються зміни, функціонального й теплового стану організму.

Відповідно до характеристики робіт з вазі, прийнятої в ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1.005.-76, роботи в магазині "Домовичьок" ставляться до легкої категорії (роботи, вироблені сидячи, коштуючи, або пов'язані з ходьбою, але не потребуючої систематичної фізичної напруги або підняття й перенесення ваг).

Оптимальні параметри мікроклімату в холодний і перехідний сезон: температура повітря 19-22 °С, відносна вологість 60 -50 %, швидкість руху повітря 0,1 м/с; у теплий сезон - 22 - 24 °С, 60 - 40 %, 0,1 м/с.

Для нормалізації мікроклімату в магазині "Домовичок" застосовується кондиціонування, що приводити до створення в приміщенні сприятливої для роботи повітряного середовища, що у свою чергу, приводити до підвищення працездатності й зниженню захворюваності.

2.4.4 Техніка безпеки

Безпека забезпечується насамперед цілим комплексом проектних організаційних рішень, що полягають у відповідному виборі робочих приміщень, устаткування, засобів захисту працюючихі т.д. Веліке значення має правильний розподіл функцій між працюючими, а також організація професійного відбору й навчання працюючих.

Одним з головних пунктів техніки безпеки при роботі в магазині є забезпечення електробезпечності. Електробезпечність - система організаційних і технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого й небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля й статистичної електрики.

Нещасні випадки пов'язані з дією електричного струму діляться на два види:

- електротравми (опік);

- електричні удари.

Індивідуальні особливості людини значно впливають на результат поразки при електротравмах. У стані порушення нервової системи, депресії, хвороби, особливо шкіри, нервово-судинної системи й сп'яніння люди більше чутливі до струму, що протікає.

Основними технічними способами й засобами захисту від поразки електричним струмом є: захисне заземлення, занулення, мала напруга, вирівнювання потенціалів ізоляція струмоведучих частин, попереджувальна сигналізація, що ізолюють захисні й запобіжні пристосування. Захиснім заземленням називається електричне з'єднання із землею або її еквівалентом металевих неструмоведучих частин, які можуть виявитися під напругою. Захисне заземлення або виконують у всіх випадках, при змінній номінальній напрузі 380 У і вище. Заземлення повинне розташовуватись поблизу джерела харчування або біля стін будови, де перебувають люди. Навчання новачків магазину "Домовичьок" безпечним прийомам виконання роботи проводитися на ділянках адміністратором, що має відповідні обов'язки. Він же проводити вступний інструктаж. Знову вступниках знайомлять із правилами внутрішнього трудового розпорядку, основами трудового законодавства, розповідають про відповідальність за недотримання норм і правив охорони праці. Мірами захисту від електроструму в магазині "Домовічьок" є заземлення й ізоляція проводки. Наявність обчислювальної техніки та копіювального апарату спричиняється необхідність ознайомлення персоналу із правилами роботи з нею.

Нижче наведена пам'ятка при роботі з обчислювальною технікою. 1).Перед качаном роботи зробити зовнішній огляд машини; перевірити стан шнура (напруженість 220 – 127В).

2).Живлення приладу необхідно здійснювати через вимикач.

3).Забороняється приступати до роботи на машині не перевіривши наявність заземлення (труб відносних систем). Застосування як заземлення труб опалювальних систем забороняється.

4).Робоче місце оператора машини повинне бути обладнане двухполотною розеткою із заземлюючим контактом, що входити у комплект постачання.

5).Не допускається робота на машині при знятому кожусі.

6).У робочому стані машині не повинна піддаватися впливу нагрівальних приладів.

7).Під година роботи стежити за тим, щоб у машину не попадали сторонні предмети, що може викликати коротке замикання або відмова машини при включенні.

8).При поломці або непередбачених зупинках електронно-обчислювальної техніки необхідно відключити її від мережі, повідомити механікові для вживання заходів.

9).Під година огляду несправності або профілактичному огляді обчислювальної техніки, треба її спочатку відключити від електромережі

Правила безпечного поводженнякопіювальним апаратом

Забороняється:

1.Облакачиваться, упиратися об ксерокс або розміщувати на кришці ксерокса сторонні предмети, особливо небезпечно розміщувати на, над або поблизу ксерокса ємності з рідинами;

2.Ксерокопіювання вологих, мокрих або забруднених оригіналів зображень, а також ксерокопіювання частин тіла або інших предметів *небумажного происхождения*;

3.Поміщати у лоток для чистого паперу вологий, мокрий, забруднений, пом'ятий, заломлений папір, а також папір принесену клієнтом(із-за невідповідності точних форматів, якості і щільності), щоб уникнути зажовування паперу, засмічення і поломки апарату;

4. Залишати кришку ксерокса у відкритому положенні до і після виконання ксерокопіювання;

5.Тягнути і висмикувати папір з ксерокса без попереднього відключення апарату;

6.Вимикати ксерокс до відповідного сигналу про припинення виконання операції, навіть у разі неправильно заданої функції друку;

7.Застосовувати додаткову фізичну силу при відкритті або закритті будь-яких висувних або таких, що відкриваються части копіювального апарату;

8.Залишати аппарат ввімкненим під час відсутності в магазині.


2.4.5 Пожежна безпека

Безпека людей при пожежах і вибухах, а також скорочення можливого збитку від них, досягається забезпеченням пожежної безпеки виробничих об'єктів. Під пожежною безпекою мається на увазі такий стан об'єкта, при якому з великою ймовірністю запобігає можливість виникнення пожежі, а у випадку його виникнення забезпечується ефективний захист людей від небезпечних і шкідливих факторів пожежі й порятунку матеріальних цінностей. Пожежна безпека підприємства забезпечується розробкою й здійсненням систем запобігання пожеж і систем пожежного захисту Пожежний захист забезпечується: правильним вибором вогнестійкості об'єкта, обмеженням поширення вогню у випадку виникнення пожежі, застосуванням систем активного придушення вибуху, застосуванням систем противодимного захисту, забезпеченням безпечної евакуації людей, застосуванням засобів пожежної сигналізації, повідомлення й пожежегасіння, організацією пожежної охорони об'єкта. Велике значення при здійсненні заходів пожаробезпеки має оцінка пожежної небезпеки й вогнестійкості будинку.

Будинки й спорудження по ступені вогнестійкості діляться на 5 ступенів. Приміщення магазину "Домовичок" ставитися до 3 ступеню (з кам'яними стінами й дерев'яними оштукатуреними перегородками й перекриттями). Орієнтовний годину розвиток пожежі до повного охоплення будинку вгинатимемо не більше години.

Можливі причинами розвитку пожежі в магазині "Домовичок" можуть бути: замикання в електромережі, ушкодження ізоляції у електропроводці, необережний обіг з електроприладами, недотримання основних правив безпеки на робочому місці. Безпечна евакуація персоналу магазину "Домовичок" забезпечується двома розосередженими виходами з різних сторін будинку. У магазині "Домовичок" є вогнегасники ОХП - 10. призначені для гасіння загорянь і пожеж у початковій стадії їхнього розвитку. Є пожежна сигналізація нового зразка.

У противопожежних цілях всі службовці магазину ознайомлені з правилами пожежної безпеки, які розташовані на спеціальному стенді на стіні біля робочого місця

Правила дотримання правил пожежної безпеки у магазині

1.Куріння на території магазина заборонене;

2.Користування відкритим вгинатимемо в магазині заборонене;

3.Зберігання легкозаймистих предметів поблизу розетки заборонене;

4.Застосування однієї розетки призначене для використання тільки одного енергоспоживача; використання кип'ятильників і печей заборонене;

5.У період відсутності продавця на робочому місці, а також перед закриттям магазина, всі електроприлади (і лічильники) повинні бути знеструмлені (відключені);

6.Самовільне використання електроприладів з метою опалювання магазина заборонене;

7.При виникненні пожароопасной ситуації - дзвонити 01(скористатися системою пожежної сигналізації)

2.4.6 Охорона навколишнього середовища

Приміщення магазину "Домоичок" розташоване вдалечині від проїзної частини, забруднення повітря від автомобілів на роботові не впливає. Навколо будинку посаджені дерева й чагарники.

Сміття є одним з головних джерел забруднення навколишнього середовища в місті. З метою недопущення забруднення прилягаючих територій співробітники зобов'язані використати спеціалізовані мусоросбірні контейнери окремо для харчових і канцелярських відходів.

Навколо будинку немає промислових підприємств. У основному, це навчальні заклади, лікарні, встанови й магазини.


2.4.7 Загальній висновок про стан охорони праці в магазини "Домовичок"

У цілому, санітарно-гігієнічні умови й стан пожежної безпеки на підприємстві відповідає стандартам. Висвітлення, вентиляція й площа забезпечують нормальні умови роботи для службовців. Загазованість, шум і запиліность приміщень незначна.

Приміщення магазину відповідає нормам пожежної безпеки. Для забезпечення захисту службовців на робочому місці передбачені заземлення й ізоляція. Щоб захистити службовців від шкідливого впливу електромагнітного випромінювання ЕОМ, в організації передбачені правила користування комп’ютером та копіювальним апаратом.

ВИСНОВКи

У даній дипломній роботі вивчалися основні аспекти й напрямки котролінга, його основні концепції, а також аналізувався рівень витрат на систему обліку в магазині «Домовичок».

При вивченні даної теми було виявлено, що перехід до ринкової економіки вимагає нових підходів до керування: на перший план виходять економічні, ринкові критерії ефективності, підвищуються вимоги до гнучкості керування. Економічне середовище в цей час украй нестабільні. Науково-технічний прогрес і динаміка зовнішнього середовища змушують сучасні підприємства перетворюватися в більш складні системи. Для забезпечення керованості таких систем необхідні нові методи, що відповідають складності зовнішнього й внутрішнього середовищ підприємств. Новим словом у керуванні стала поява контролінга як функціонально відособленого напрямку економічної роботи на підприємстві, пов'язаного з реалізацією фінансово-економічної функції, що коментує, у менеджменті, що забезпечує прийняття оперативних і стратегічних управлінських рішень.

В роботі був розроблен план впровадження нового устаткування, для вдосконалення системи обліку та мінімізації витрат на його здійснення. За допомогою проведенних розрахунків було виявлено, що впровадженняручного сканера штріхкодов Cipher Lab 1021 (який коштуе 3500 грн, але мае велику швидкість сканування) економічно виправдане при річному обсязі робіт 48 переобліків.При річному обсязі робіт N=48 переобліків таке вдосконалення дозволяє одержа річний економічний ефект ЕN =9596,8грн., коефіцієнт порівняльної економічної ефективності Е=2.74 грн., а зниження трудомістскості робіт =432 год.

За допомогою графіку фінансового профілю бачимо, що нащі витрати на спорядження, а саме 3500 грн, ми відпрацюемо вже на 10 місяць експлуатаціі.

Це робить процес впровадження ручного сканера штрих-кодів Cipher Lab 1021 ще привабливішим. Так як підвищаться термін річних робіт, а відсутність великих перерв у роботі магазину дасть можливість більшій кількості споживачів задовольнити свої потреби, що підвисить конкурентоспроможність магазину.

Займаючи особливе місце в системі керування підприємством, контролінг здійснює інформаційне забезпечення прийняття рішень із метою оптимального використання наявних можливостей, об'єктивної оцінки сильних і слабких сторін підприємства, а також щоб уникнути банкрутства й кризових ситуацій.

Одним з інструментів контролінга є розрахунок маржинального прибутку. Цей метод дозволяє виявити місця виникнення витрат, здійснювати їхній контроль, а отже, сприяти оптимізації витрат і раціональному їхньому керуванню.

За допомогою методу розрахунку маржинальной прибутку аналізується ефективність тих або інших продуктів відносно поліпшення економічного результату підприємства в цілому. Цей аналіз указує на «носія збитків». Після чого розробляються заходи для цього «носія збитків» або корекція з метою поліпшення ситуації для контрольованого продукту, що дозволить підвищити прибуток підприємства, збільшити його можливості. Так в роботі були проведені розрахунки маржинального прибутку двох груп товарів: фірми «Джонсонс енд Джонсонс» та фірми «Юсі».

Із проведених розрахунків видно, що від реалізації товарів фірми «Джонсонс енд Джонсонс» прибуток більше чим від реалізації товарів фірми «Юсі». Тому треба більше уваги приділити продажу товарів фірми «Д енд Д».

Також був розглянутий такий інструмент контролінгу як розробка бюджетної системи на підприємстві, та зроблені висновки про необхідність її впровадження, тому що бюджетування позитивно впливає на мотивацію та настрій колективу, дозволяє вдосконалювати процес розподілення ресурсів, координувати роботу підприємства в цілому та багато іншого.

Використання концепцій контролінга має свої особливості й певні вимоги. Для їх реалізації необхідні певні витрати, але вони звичайно ж себе виправдають. Завдяки концепціям контролінга на підприємстві вдосконалюються інформаційні потоки. Вони забезпечують нормальну роботу підприємства, тобто оптимізують роботу підприємства.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1. В.Б. Ивашкевич, С.Н. Зайцев. Контролінг на предприятиях ФРГ. Бухгалтерский учет. - №10, 1996.

2. С.Н. Колесников. Как организовать управленческий учет. АКДИ "Экономика и жизнь", 1998.

3. Лия Купчина. Управленческий учет помогает увеличить прибыль компании. АКДИ "Экономика и жизнь", 1998.

4. В. Нестеров, А. Важнов, Управленческий учет как основа для принятия эффективных решений. АКДИ "Экономика и жизнь", 1998.

5. С.В. Шебек Управленческий учет как средство управления ресурсами предприятия. АКДИ "Экономика и жизнь", 1999.

6. Шейхов М.О. "Контролинг - как маркетинговый инструмент эффективного управления малым и средним бизнесом в строительстве" Материалы с сайта Информконтакт, 1999.

7. Комплекс консалтинговых услуг по совершенствованию бизнеса предприятия. Материалы с сайта Информконтакт, 1999.

8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року № 87 // Національні стандарти бухгалтерського обліку в Україні: Закон. Положення. Інструкції: Зб. норм.-прав. актів / Упоряд. В.П. Лисовський – К.: Консалт, 2000.- 256 с.

9. Положення (стандарт) бухгалтера»кого обліку 10 «Дебіторська заборгованість» від 08.10.99р, № 273.

10. Положение (стандарт) бухгалтерского учета 16 «Затраты», утвержденный приказом Министерства финансов Украины № 318 от 31.12.99 // Національні стандарти бухгалтерського обліку в Україні: Закон. Положення. Інструкції: Зб. норм.-прав. актів / Упоряд. В.П. Лисовський – К.: Консалт, 2000. – 256 с.

11. Грабова Н.Н., Добровский В.Н. Бухгалтерский учет в производственных и торговых предприятиях: Учеб. Пособие для студентов вузов./ Под ред. Н.В. Кужельного. – К.: А.С.К., 2003. – 624 с.

12. Буфатина И. Учет доходов и расходов в соответствии с новим Планом счетов.//Бухгалтерский учет и аудит, 2000, № 2, с. 37-47.

13. Завгородний В.П. Бухгалтерский учет в Украине (с использ. Нац. Стандартов): Учеб. Пособие для студентов вузов. – 5-е изд., доп. И перераб. – К.: А.С.К., 2001. – 848 с. (Экономика. Финансы. Право).

14. Загородній А.Г. та ін. Аудит: теорія і практика: Навч. посібник / Загородній А.Г., Коряг ін М.В., Єлисєєв А.В., Полякова Л.М., Блотнер В.Г. та ін. – 2-ге вид., перероб. І доп. Львів; Видавництво НУ «Львівська політехніка», 2004. – 456 с.

15. Кравченко Л.И. Анализ хозяйственной деятельности в торговле: учебник. - 6-е изд., перераб и доп. - Мн.: Высш. Шк., 2003. - 526 с.

16. Лень В.С, Гливенко В.В. Бухгалтерський облік в Україні: основи та практика: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 576 с.

17. Національні стандарти бухгалтерського обліку в Україні: Закон. Положення. Інструкції: 36. Норм.-прав. Актів / Упоряд. Д.О. Горлов, І.В. Шпак. - К.: Юрінком Інтер, 2000. - 232 с.


АНОТАЦІЯ

У ході виконання випускній роботи була розглянута тема: «Реалізація контрольної функції з використанням концепції контролінга». Дана тема актуальна, тому що контролінг - це нововведення, що має величезне значення для успішної діяльності підприємства.

Об'єктом досліджень дипломної роботи є аналіз системи обліку в магазині «Домовичок».

Дана робота дуже тісно пов'язана з дослідженням нового для нашої країни напрямку такого, як контролінг. У процесі виконання дипломної роботи було запропоновано придбати нове устаткування для вдосконалення системи переобліку та зменшення витрат на його проведення, а також такі інструменти контролінга: як бюджетна система підприємства та розрахунок маржинального прибутку для визначення прибутковості або збитковості реалізованої продукції.

Пропозиції, вироблені в процесі виконання роботи можна впроваджувати на підприємстві.

 

 

 

 

 

 

 

содержание   ..  795  796  797   ..