Прийняття управлінських рішень в умовах ризику на прикладі діяльності Колективного господарства "Чернечеслобідське"
Прийняття управлінських рішень в умовах ризику на прикладі діяльності Колективного господарства "Чернечеслобідське"
Вступ
Площа, га
Структура, %
Відхилення (+,-)
2006
2007
2008
2009
2006
2007
2008
2009
Загальна площа
4594
4685,41
4235,91
4235,91
100
100
100
100
-358,09
в т.ч сільгосп – угіддя
4273
4278,21
4147,91
4147,91
93,0
91,3
97,9
97,9
-125,09/
з них рілля
3862
3867,41
3793,01
3793,01
90,4
90,4
91,4
91,4
-68,99/
сіножаті
34
36,3
28,88
28,88
0,8
1,0
0,7
0,7
-5,12/
пасовища
377
374,2
326,2
326,2
8,8
8,6
7,9
7,9
-50,8/
Площа лісу
213
213
-
-
4,6
4,6
-
-
-213
Ставки і водойма
108
108
88
88
2,4
2,3
2,1
2,1
-20/
Господарські двори
86,2
88
88
88
Показники
2006
2007
2008
2009
Відхилення
чол
%
чол
%
чол
%
чол
%
в кількості
в частці %
Чисельність персоналу
155
100
155
100
159
100
148
100
-7
-4,5
Виробничий персонал в т.ч.
139
89,6
139
89,6
141
88,7
141
95,3
+2
+5,7
основні
121
87,1
121
87,1
121
85,8
120
85,1
+1
-2
допоміжні
18
12,9
18
12,9
20
14,2
21
14,9
+3
+2
Керівники
16
10,4
16
10,4
18
11,3
7
4,7
-9
-5,7
Показники
2006 р.
2007 р.
2008 р.
2009 р.
2009 р. у % до 2006 р.
Середньорічна чисельність працівників, всього
155
155
159
148
95,5
В рослинництві
119
118
118
116
97,5
В тваринництві
2
3
3
4
200
Відпрацьовано
281470
281490
277021
270292
96,0
1 працівником всього, люд. – год.
1816
1816
1742
1826
100,6
Річний фонд оплати праці, тис.грн..
532,7
532,7
353,0
406,0
77,5
Вироблено валові продукції на 1 працівника, тис.грн..
7,12
7,12
2,67
6,.51
91,5
Коефіцієнт використання трудових ресурсів
0,46
0,46
0,52
1,84
138.0
Структура ОФ
Наявність на початок року
Поступило за рік
Вибуло за рік
Наявність на кінець року
у сумі, тис.
питома вага
у сумі, тис.
питома вага
у сумі, тис.
питома вага
у сумі, тис.грн.
питома вага
1
2
3
4
5
6
7
8
9
Виробничі основні фонди
741,3
98,3
117,4
82,2
-
-
858,7
95,7
2008
858,7
95,7
162,2
87,1
45,0
86,2
975,9
94,6
2009
975,9
94,6
227,1
95,6
82,4
67,5
1120,6
97,7
Невиробничі основні фонди
12,8
1,7
25,5
17,8
-
-
38,3
4,3
2008
38,3
4,3
24,1
12,9
7,2
13,8
55,3
5,4
2009
55,3
5,4
10,5
4,4
39,6
32,5
26,2
2,3
Всього основних фондів
2007
754,1
100
142,9
100
-
-
897,0
100
2008
897,0
100
186,3
100
52,2
100
1031,2
100
2009
1031,2
100
237,6
100
122
100
1146,8
100
Основні фонди
2007
2008
2009
Відхилення
у сумі, тис.грн
питома вага
у сумі, тис.грн
питома вага
у сумі, тис.грн
питома вага
у сумі, тис.грн
%
Виробничі
858,7
95,7
975,9
94,6
1120,6
97,7
+261,9
Невиробничі
38,3
4,3
55,3
5,4
26,2
2,3
-12,1
Всього
897,0
100
1031,2
100
1146,8
100
№ п/п
Показник
Алгоритм розрахунку
Значення
1
Коефіцієнт оновлення
Вартість фондів що надійшли/
0,191
2
Коефіцієнт вибуття
Вартість фондів що вибули/
0,190
3
Коефіцієнт приросту
Вартість приросту /
0,0008
4
Коефіцієнт зносу
Сума зносу основних фондів/
0,474
5
Коефіцієнт гідності
Залишкова вартість фондів /
0,526
Показники
2007р
2008р
2009р
Відхилення +/-
Вартість основних виробничих фондів, тис грн
858,7
975,9
1120,6
+261,9
Чисельність виробничого персоналу, чол
139
141
141
+2
Фондоозброєність
6,7
6,92
7,94
+1,77
Показники
2007р
2008р
2009р
Відхилення +/-
Обсяг виробництва. тис грн
7935,1
9661,3
15706,4
+7771,3
Вартість основних фондів, тис грн
858,7
975,9
1120,6
+261,9
Фондовіддача
9,24
9,9
14,02
+4,78
Показник
2007 р
2008 р
2009 р
Темп зростання, %
Власний капітал, тис грн
485,0
1287,6
715,3
147,5
Загальна сума власного і позикового капіталу
1639,6
1986,8
2098,7
128,0
Основні виробничі засоби за залишковою вартістю, тис грн
438,9
515,1
652,7
148,7
Інші основні засоби
38,3
39,6
-
Питома вага активної частини основних засобів, %
92,0
92,9
100
+8,0
Знос основних виробничих засобів
419,8
476,5
494,1
117,7
Показники
2006 р.
2007 р.
2008 р.
2009 р
2009 р. у % до 2006 р.
1
2
3
4
5
6
Вироблено валової продукції в співставних цінах 2006 р. всього, тис. грн
2186
2186
633
1100
50,3
в т.ч. на 100 га сільськогосподарських угідь
358,9
358,9
103.9
237,0
66,0
на 1 середньорічного працівника
7.12
7.12
2,,67
6.51
91,5
на 1 грн виробничих витрат
0,77
0,77
0,,33
1.03
133,7
на 100 грн основних виробничих фондів
9,2
9,2
3.1
12,6
137,0
Виробленої продукції всього, тис грн
2613,9
2613,9
835
1304
49,9
1
2
3
4
5
6
в т. ч. на 100 га сільськогосподарських угідь
429,2
429,2
137,1
281,0
65,4
на 1 середньорічного працівника
8,51
8,51
3,52
7,72
90,5
на 1 грн. виробничих утрат
0,77
0,77
0,48
1,14
148,0
на 100 грн основних виробничих фондів
11,02
11,02
4,07
14,9
135,1
Отримало валового доходу
-322,8
-322,8
-1172
311
633,8
в т. ч. на 100 га сільськогосподарських угідь
-53,0
-53,0
-192,4
67,0
120
Отримало чистого доходу, тис грн
-984,6
- 984,6
- 150,7
- 27
957,6
в т. ч. на 100 га сільськогосподарських угідь
-161,6
-161,6
- 247,5
- 5,8
155,8
на 1 середньорічного працівника
- 3,21
- 3,21
- 6,36
- 0,16
3,05
отримано прибуток (+), збиток (-)
-795,7
- 795,7
- 979
160
955,7
в т. ч. на 100 га сільськогосподарських угідь
-130,6
- 130,6
- 160,8
34,5
165,1
на 1 середньорічного працівника
-2,59
-2,59
- 4,13
0,95
3,55
Рівень рентабельності (+), збитковості(-),%
-34.6
-34.6
- 79,7
-2,5
3,21
Норма прибутку, %
- 3.9
- 3.9
- 4,9
4,6
8,5
Вид
2006 р.
2007 р.
2008 р.
В середньому за
виручка
стуктура
виручка
структура
виручка
структура
виручка
структура
1
2
3
4
5
6
7
8
9
Зерно
88,2
3,4
106
12,7
160
12,4
118,1
7,5
Овочі відкритого ґрунту
177,6
6,8
138
16.5
154
11,8
156,5
10,2
Овочі закритого ґрунту
1962,9
75,1
387
46,3
844
64,7
1064,6
69,4
Інша продукція
58,8
2,2
17
2,1
65
4,9
46,9
3,0
Разом по рослинництву
2287,5
87,5
648
77,6
1223
93,8
1386,1
90,1
Мед
5,1
0,2
-
-
4
0,3
4,55
0,3
Разом по тваринництву
5,1
0,2
-
-
4
0,3
4,55
0,3
Промислова продукція
143,3
5,5
-
-
-
-
-
-
Реалізація іншої продукції, робіт і послуг
178,0
6,8
187
22,4
77
5,9
147,3
9,6
Всього
2613,9
100
835
100
1304
100
1537,9
100
Таблиця 3.3.1
Можливі рішення щодо вибору методу управління ризиком
3.4 Організаційні методи контролю за рівнем ризиків:можливості та сфера їх застосування
На даному етапі доцільно впроваджувати в практику діяльності підприємства системи заходів, що спрямовані на недопущення виникнення ризикових подій або мінімізацію їх наслідків для підприємства.
До групи організаційних методів контролю за ризиком в КГ “Чернечеслобідське” можна віднести такі методи.
1. Відхилення (або уникнення) ризику.
Цей метод управління ризиком передбачає відмову від певного управлінського рішення (господарської операції, проекту), якщо рівень його ризикованості не прийнятний для підприємства. Цей метод боротьби з ризиком носить радикальний характер, проте в практиці фінансового менеджменту використовується відносно рідко. Це пояснюється тим, що відмовляючись від певного роду діяльності, операцій або проектів, підприємство втрачає в повному обсязі і прибутки, які могли бути отримані.
Прикладом уникнення ризику на підприємстві, що досліджується є:
- відмова від здійснення господарських операцій, ризик яких є надмірно високим та обтяжливим для підприємства, а саме відмовитись від вирощування овочів закритого ґрунту, що є нерентабельним для даного підприємства;
- відмова від застосування банківських кредитів та позик в умовах несприятливої для підприємства кон'юнктури фінансового ринку;
- відмова від будь-якої інвестиційної діяльності заради підтримання високої платоспроможності підприємства;
- відмова від укладання угод з іноземними постачальниками міндобрив у зв'язку з постійною зміною митного законодавства;
- відмова від авансових оплат постачальникам або реалізації на умовах відстрочки платежу споживачам підприємства.
2. Недопущення збитків (попередження ризику).
Це досить ефективний метод управління ризиком. Він передбачає здійснення підприємством певних заходів та дій, які спрямовані на недопущення виникнення ризикових подій, а отже, і збитків від них. Недопущення виникнення ризикових подій може бути досягнуто за рахунок:
- підвищення обґрунтованості підготовки та реалізації управлінських рішень;
- пошуку та отримання додаткової інформації;
- розробки таких схем проведення діяльності (операцій), які обминають зони найбільших ризиків.
3. Мінімізація збитків.
Цей метод управління ризиком передбачає впровадження заходів, що спрямовані на мінімізацію збитків у разі виникнення ризикових подій.
У КГ “Чернечеслобідське” необхідно мінімізувати проведення найбільш ризикових операцій. Необхідно переглянути:
- обсяги реалізації продукції, попит на яку є нестабільним або знаходиться у процесі формування;
- обсяги закупівлі сировини, матеріалів на умовах попередньої оплати;
- обсяги збуту продукції на умовах відстрочки платежу;
- обсяги залучення позикових коштів, у тому числі від одного кредитора;
- обсяги інвестування одного проекту тощо.
4. Передача контролю за ризиком.
Цей організаційний метод управління ризиком передбачає передачу відповідальності за виникнення та наслідки ризикових подій іншим юридичним особам-контрагентам підприємства відповідно до умов договірних відносин з ними.
Передача контролю за ризиком у КГ “Чернечеслобідське” має місце під час:
- використання підприємством практики прийому магазинами господарства товарів під реалізацію (згідно з умовами договору ризик непродажу товарів несе постачальник, в разі нереалізації торговельне підприємство мусить лише повернути йому прийняті під реалізацію товари);
- транспортування товарів, що закуповуються підприємством, спеціалізованою транспортною організацією (це дозволяє уникнути транспортного ризику, оскільки згідно з умовами договору транспортування відповідальність за збереження товарів несе транспортувальник);
- укладання договорів гарантійного обслуговування обладнання підприємства (договірні умови мають передбачати відповідальність ремонтної організації за якість ремонту та безвідмовність роботи обладнання);
- використання підприємством індивідуальної або колективної форми матеріальної відповідальності за збереження товарно-матеріальних цінностей (що дозволяє передати матеріально відповідальним особам ризик втрати матеріальних цінностей у процесі господарської діяльності);
- використання позавідомчої охорони майна господарства.
Висновок
Підприємницька діяльність зв'язана з різними видами ризиків: виробничими, фінансовими, інвестиційними. При правильному і вмілому керівництві підприємством імовірність ризику втрат може бути знижена.
Існують різні методи оцінки ризику і способи зниження імовірності втрат при здійсненні господарської діяльності підприємства. Підприємець не повинний забувати, що не можна ризикувати більше, ніж дозволяє власний капітал, забувати про ризик і ризикувати більшим заради малого.
Щодо реформування в аграрному секторі економіки, то економічний стан в аграрному секторі на початку 2002 року залишаються складними.
Не вирішено цілу низку економічних проблем, що не дозволяє повною мірою вирішити соціальні проблеми. Кризова ситуація охопила всі галузі агропромислового комплексу. Загрозливого характеру набули тенденції спаду виробництва. Погіршується загальний фінансовий стан господарств. Так, зниження обсягів виробництва продукції сільського господарства Сумської області у 2009 році проти 2008 року становило 40,8%. Виробництво зерна зменшилося на 41,8%, виробництво молока на 46,9%, цукрового буряку на –61,4%. Затрати на виробництво продукції рослинництво істотно перевищують ціну попиту.
Основними причинами такого становища є послаблення державної підтримки сільськогосподарських виробників, відсутність необхідних кредитних внесків, порушення паритетності міжгалузевого обміну, поглиблення диспаритету цін на промислову продукцію, звуження внутрішнього ринку внаслідок зниження платоспроможності населення.
Сьогодні фактично немає контролю за тим, що відбувається на селі.
Однак навіть найефективніші заходи не дадуть належних результатів без кардинальних аграрних реформ у всіх напрямах: від матеріально-технічного забезпечення до реальної приватної власності на землю
Відсутність урегульованої приватної власності на землю та інше нерухоме майно унеможливлює інвестування в сільське господарство. Банки практично припинили кредитування аграрного сектора економіки, оскільки відсутні механізми гарантії повернення запозичень через заставу.
Процеси якісного реформування сільськогосподарських підприємств ускладнюється їхнім скрутним становищем, розвалом системи матеріально-технічного постачання, а також тим, що основні засоби виробництва , в першу чергу , сільськогосподарські машини, трактори, комбайни, автомобілі, в основному, вже давно відпрацювали свій амортизаційний термін і потребують відновлення. У більшості сільськогосподарських підприємств капітального ремонту потребують приміщення для утримання худоби .
Не в кращому стані на селі і об’єкти соціальної сфери: будинки культури, магазини, бібліотеки, школи, медичні заклади тощо , життєдіяльність яких, чого гріха таїти, в основному забезпечувалась колективними сільгосппідприємствами. До цього додається і невпевненість селян у стійкому характері реформ. Ось чому під час проведення загальних зборів у КСП переважна більшість працівників виявляє бажання працювати в колективному господарстві.
В Указі Президента України “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки” передбачено здійснити організаційні заходи щодо реформування КСП на засадах приватної власності на землю та майно.
Головну увагу треба звернути на те, щоб таке реформування знову не носило формального характеру.
Зміна організаційної структури господарств, має на меті досягнення ними позитивних кінцевих результатів на основі підвищення ефективності праці робітників. Отже, формування категорії селянина-власника, який одночасно буде і об’єктом господарювання, спонукає його до ефективної праці на основі тіснішого зв’язку між доходами працівників та результатами господарювання підприємства. Відомо, що підвищення ефективності праці кваліфікованих працівників пропорційно впливає на збільшення обсягів виробництва, а значить, і дохідності підприємств. Не слід забувати про те, що найбільш ефективна праця кваліфікованих працівників забезпечувалась саме в крупних господарствах. Ось чому Указ не передбачає руйнування КСП, а навпаки, на їхній організаційній територіальній та майновій основі повинні формуватися великі спеціалізовані підприємства, засновані на добровільних засадах на основі приватної власності та персональній відповідальності за результатами праці.
Тут залишається збереження цілісності майнових комплексів, оптимальна організація сівозмін, соціальна сфера села, підвищується зацікавленість робітників в ефективному використанні виробничого потенціалу, у першу чергу, земельних ресурсів, техніки та обладнання.
Щодо ризиків у господарській діяльності, то резервування частини матеріальних та фінансових ресурсів є в сучасних умовах господарювання найбільш розповсюдженою практикою самострахування від ризику.
В умовах нестабільного економічного середовища, несвоєчасного виконання прийнятих рішень, помилок в обґрунтуванні потреб підприємства в матеріальних та фінансових ресурсах суттєве значення має рівень ризику недостатності фінансування та ресурсного забезпечення діяльності торговельного підприємства.
Інструментом боротьби з цим ризиком є створення на підприємстві таких видів запасів та резервів.
Створення запасу позитивно впливає на діяльність підприємства, забезпечує можливості його нормального функціонування в умовах невиконання графіків постачання продукції та можливості одержання прибутків у періоди ажіотажного попиту на продукцію. Створення та підтримання на необхідному рівні страхового товарного запасу сприяє зростанню конкурентоспроможності підприємства та його іміджу.
Водночас слід враховувати і негативні наслідки формування страхового запасу для фінансового становища підприємства. Створення страхового запасу заморожує частину обігових коштів підприємства, збільшує тривалість його операційного циклу, обумовлює зростання потреби у фінансуванні діяльності підприємства.
Запас грошових коштів підприємства створюється з метою компенсації коливань надходжень та витрачання грошових коштів підприємства.
Хоча підприємство може деякою мірою впливати на обсяги надходження грошей на його розрахунковий рахунок, ймовірно можуть виникнути ситуації недостатності грошових коштів на конкретну дату в обсягах, необхідних для покриття пріоритетних платежів. Інструментом захисту від цього виду ризику і виступає створення на підприємстві резервного запасу грошових коштів.
Страховий резерв на покриття випадкових витрат повинен створюватися у процесі оцінки витрат на ведення діяльності підприємства (витрат обігу) або на здійснення певного проекту (інвестиційного, комерційного чи іншого) та закладатися до плану витрат (бюджет).
Необхідність створення резерву на покриття випадкових витрат обумовлена тим, що у процесі планування певної діяльності в сучасних умовах господарювання точно визначити перелік та обсяг усіх необхідних витрат неможливо. У той же час недостатність фінансування може стати причиною неможливості продовження діяльності або реалізації проекту, суттєво знижує їх ефективність.
Формування резерву на покриття випадкових витрат дозволяє суттєво знизити ризик недостатності фінансування.
Можуть створюватися загальний резерв проекту, спеціальні резерви для компенсування додаткових витрат у зв'язку з дією окремих факторів (зміни в цінах, в термінах оплати та виконання робіт, в податковій системі та ін.) або за видами витрат (на оплату праці, придбання матеріалів, оплату послуг сторонніх підприємств та ін.).
Формування резервного фонду проводиться в процесі розподілу чистого прибутку, що отримало підприємство за звітний період.
Розміри формування резервного фонду визначаються підприємством самостійно, крім підприємств, створених у формі акціонерних товариств. Визначаючи конкретні розміри формування резервного фонду, слід враховувати ступінь ризикованості діяльності даного підприємства, перелік ризиків, що залишені на самострахуванні, та ймовірний розмір прямих збитків від них (необхідність додаткового витрачання власних коштів підприємства).
Другим за значенням та сферою застосування методом самострахування ризику є розробка та впровадження системи штрафних санкцій для компенсації можливих втрат підприємства з вини його контрагентів.
Цей метод самострахування може використовуватися лише за тими видами ризику, ймовірність виникнення та рівень яких залежить від контрагентів підприємства. Прикладом таких ризиків є ризик невиконання дебіторських зобов'язань, ризик невиконання зобов'язань з поставки, ризик подорожчання послуг сторонніх підприємств, засновницький, кредитний ризик та деякі інші.
Захист підприємства від перелічених видів ризику може бути здійснено за допомогою розрахунку та включення у договори з відповідними контрагентами різних форм фінансових санкцій за порушення взятих на себе зобов'язань (штрафів, пені, неустойок та інше).
Список використаної літератури
1. Указ Президента України “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки”; - К., 2007
2. Фінанси підприємств: Навчальний посібник / Колл. авторів під ред. Е. Бородіної. – М.: Банки і біржі, ЮНИТИ, 2005
3. Економіка і статистика фірм / Під ред. В. Горфинкеля, Е. Куприянова. – М.: Банки і біржі, ЮНИТИ, 2006.
4. Підручник по основах економічної теорії / під ред. В. Камаева. – М.: Владос, 2004.
5. Економіка підприємства / Під ред. Професора Н.А. Сафронова. – М.: Юність, 2006
6. Цивільний Кодекс Російської Федерації, частина перша
7. Котлер Ф. Основи маркетингу. М: Прогрес, 2002
8. Липсиц И.В. Бізнес-план - основа успіху. М: Машинобудування, 2003
9. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основи медеджмента. М: Справа, 2002
10. Черников Г.П. Підприємец-хто він? М: Міжнародні відносини, 2002
11. Хойер В. Як робити бізнес у Європі. М: Прогрес, 2002
12. Хоскинг А. Курс підприємництва. М: 2003
13. Хизрич Р., Питерс М. Підприємництво, чи як завести власна справа і домогтися успіху. М: 2001
14. Указ Президента України “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки”; - К., 2007
15. Бакланов М.Н., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. – М: финансы и статистика, 2005
16. Балабанов И.Т. Анализ и планирование финансов хозяйствующего субъекта. – М: финансы и статистика, 2004
17. Кудрявцев А.А. Анализ хозяйственной деятельности кооперативных организаций. – М.: Экономика, 2000
18. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятий АПК. – Мн.: ИП Экоперспектива, 2006
19. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятий . – Мн.: ИП Экоперспектива, 2007
20. Хомин П.Я., Лисий Г.А. Облік у сільському господарстві. – К.: Вища шк., 2003
21. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа. – М.: ИНФРА – М, 2006
22. Экономіка, Фінанси, Право. №8, 2007 .: К: Аналітик, 2007Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій. Затв. Наказом Агенства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій від 21 березня 2007 р., №37.
23. Артеменко В.Г., Беллендир М.В. Финансовый анализ: Учебное пособие - М.: Издательство “Дело и Сервис”, 2007.
24. Бернстайн Л.А. Анализ финансовой отчетности. - М.: Финансы и статистика, 2006. Ковалев В.В. Финансовый анализ. - М.: Финансы и статистика, 2007.