АНОТАЦІЯ

Інвентаризація проводиться в цілях забезпечення достовірності даних обліку та звітності. З точки зору технології аудиторської справи інвентаризація - це метод отримання найбільш цінних та дійсних доказів про реальність і точність статей активу балансу, фактів здійснення господарських операцій.

Спостереження за виконанням бухгалтерських операцій - це нескладна процедура, але дуже важлива для оцінки системи внутрішнього контролю та організації обліку ТзОВ «Інтер-Синтез». Цю процедуру бере на себе ведучий аудитор. Іноді буває достатньо простежити за тим, як виконується в бухгалтерському обліку оформлення тієї чи іншої господарської операції, щоб точно оцінити стан внутрішнього контролю та бухгалтерського обліку на підприємстві, що перевіряється. Насамперед перевіряється відображення в обліку операцій з відвантаження товарів та операції з підзвітними особами.

Усне опитування або бесіда повинні бути проведені практично із всіма працівниками «Інтер-Синтез», що приймають участь у веденні обліку та складанні звітності. Для того, щоб бесіда дала необхідні аудитору результати, вона, як і всі аудиторські процедури, повинна бути гарно спланована.

Однією з не менш важливих процедур є перевірка документів, отриманих від третіх осіб. Проводячи цю процедуру, аудитори звертають увагу на правильність складання і оформлення цих документів, а також на своєчасність, точність та повноту відображення їх в бухгалтерському обліку.

Перевірка арифметичних розрахунків проводиться в залежності від оцінки аудитором стану внутрішнього контролю на ТзОВ «Інтер-Синтез». В даному випадку стан системи внутрішнього контролю є задовільним, тому перевірка арифметичних розрахунків проводиться вибірково. Зокрема перевіряються суми в журналі № 3 та відомостям до нього.

В аудиторській перевірці широко застосовується ряд прийомів і методів економічного аналізу, зокрема аналіз фінансового стану підприємства, який наведений у пункті 2.7.

2.6 Опис контрольних процедур для виявлення можливих порушень під час проведення аудиту дебіторської заборгованості

Аудит розрахунків проводиться в кілька етапів. На першому необхідно встановити, чи не є відображена в балансі заборгованість простроченою, на другому етапі розглядається дебіторська і кредиторська заборгованість, щодо якої минув термін позову, списання заборгованості та правильність ведення обліку. Спочатку перевіряють дані активу балансу за відповідними рахунками. Ці дані за рахунками 16, 36, 37, 38, 63 та ін. порівнюють з даними журналів та відомостей на певну дату (1-ше число місяця). Після цього аудитор вивчає договори на поставку продукції, передбачену форму розрахунків, застосування попередньої оплати покупця продукції, зокрема плановими платежами, розрахунковими чеками, векселями, акредитивами, дорученнями, установлює, з чиєї ініціативи обрана невигідна для підприємства форма розрахунків і які заходи вживаються щодо поліпшення системи розрахунків. Важливим питанням є оцінка дебіторської заборгованості для відображення її в балансі підприємства. Згідно зі Стандартом 10 дебіторська заборгованість має відображатись у балансі за чистою реалізаційною вартістю, тобто за реальною сумою заборгованості, яку підприємство може мати. Необхідно також врахувати знижки з ціни, що їх надають клієнтові, а також повернення товарів покупцями. Для аудиту важливо знати відсоток безнадійної дебіторської заборгованості, для того щоб перевірити інформацію про створення резерву сумнівних боргів. Згідно з принципом обережності підприємство повинно наприкінці року визначити суму безнадійних боргів і створити резерв для її погашення за рахунок витрат поточного року. Під час перевірки обліку дебіторської заборгованості було виявлено, що на підприємстві не створено резерву сумнівних боргів. Для отримання інформації про реальний стан дебіторської заборгованості можна надіслати листи-запити підприємствам-боржникам про звірку даних та самостійно провести зустрічні перевірки.

Особливу увагу аудитор має зосередити на контролі позовної давності заборгованості, що значиться на балансі як реальна, а насправді строки її стягнення через арбітраж чи суд адміністрацією підприємства пропущені, тому вона підлягає списанню на збитки. Аудитор мусить виявити причини безгосподарності, місце утворення збитків та винних за них осіб. З'ясовують, чи немає випадків приховування дебіторської заборгованості відбиттям в балансі вгорнутого сальдо замість розгорнутого. Під час вивчення цього питання розглядають такі рахунки: «Розрахунки з покупцями і замовниками», «Розрахунки з постачальниками і підрядниками», «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами» тощо. Необхідно підкреслити, що зменшення дебіторської заборгованості не порушує рівності активу й пасиву балансу. Іноді окремі керівники та головні бухгалтери вуалюють дебіторську заборгованість, щоб мати підставу для одержання премій. У зв'язку з цим необхідно перевіряти первинні документи. Завданням аудиту дебіторської заборгованості є перевірка реальності (правдивості) та правильності її оформлення, правильності визначення ймовірності повернення цієї заборгованості.

Перевіряється заборгованість у розрізі окремих покупців, замовників і дат виникнення заборгованості, термін утворення якої більше року. Така заборгованість (за наявності виправдовувальних документів) може бути віднесена до позареалізаційних витрат і списана на збитки як дебіторська заборгованість, за якою минув строк позовної давності, або за іншими боргами, нереальними до стягнення за рішенням інвентаризаційної комісії. Необхідно вивчити аналітичні рахунки за кожним дебітором і встановити, чи немає знеособлених аналітичних рахунків. Важливим є вивчення показників якості та ліквідності дебіторської заборгованості. За даними відомості обліку з покупцями і замовниками аудитор може скласти аналітичну таблицю, за якою аналізується стан дебіторської заборгованості за строками виникнення.

Щомісячне ведення такої відомості дає змогу бухгалтеру аналізувати дебіторську заборгованість і своєчасно вживати заходів щодо усунення простроченої заборгованості. Такий аналіз дебіторської заборгованості, як було зазначено вище, здійснюється за даними внутрішньої звітності підприємства і використовується для потреб управління. Але, як відомо, зовнішні користувачі інформації, які перебувають у ділових взаємовідносинах з підприємством, також дуже заінтересовані мати інформацію про його дебіторську заборгованість, оскільки зростання її завжди свідчить про нестабільний фінансовий стан. Тому для аудитора дуже важливо дати достовірну оцінку такої заборгованості. За даними бухгалтерської звітності (ф. 1, ф. 2), визначається цілий ряд показників, що характеризують стан заборгованості, наприклад частка сумнівної дебіторської заборгованості в загальному обсязі заборгованості, відсоток, оборотність дебіторської заборгованості тощо. Методика аудиту показників оборотності дебіторської заборгованості: дані за звітний період зіставляються з даними за минулий рік (або за інший звітний період). Вивчення претензійних сум починається з аналізу та інвентаризації заборгованості за кожною сумою. На підприємствах звіряння розрахунків необхідне. Для цього дебіторам надсилають виписки з особистих рахунків або направляють до них для взаємозвіряння спеціалістів.

Перевірка відомості № 3.5 і журналу № 3 за рахунком 374 «Розрахунки за претензіями» дає можливість дізнатися про задоволення пред'явленими сумами претензій щодо невідповідності якості продукції, цін і тарифів, наявності арифметичних помилок і нестач, простоїв, штрафів, пені, що їх належить утримати з постачальників і підрядників на підставі рішень господарських судів, письмової згоди постачальників на задоволення претензій, актів приймання вантажів, виписок банку або про відмову від цих претензій.

Аудитор за результатами перевірки з’ясовує недоліки, узагальнює їх і відображає в аудиторському висновку.

2.7 Проведення аудиту фінансового стану ТзОВ «Інтер-Синтез»

У сучасних умовах формування ринкової економіки в Україні, її трансформації та інтеграції у світову економічну систему все більш актуальним стає питання об’єктивної та ефективної системи аналізу й оцінки фінансово-господарського стану суб’єктів господарювання.

На основі форм фінансової звітності проведемо фінансово-економічний аналіз діяльності і розрахуємо показники фінансового стану ТзОВ «Інтер-Синтез».

Показники майнового стану ТзОВ «Інтер-Синтез» наведені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Показники майнового стану ТзОВ «Інтер-Синтез» за 2007 – 2008 роки

Коефіцієнт зносу основних засобів використовують в аналізі для характеристики якісного стану основних засобів як загалом, так і за окремими їх видами на початок і кінець звітного періоду. Чим меншою є величина коефіцієнта зносу, тим кращим є якісний (технічний) стан основних засобів.

Коефіцієнт зносу основних засобів ТзОВ «Інтер-Синтез» за 2008 рік зріс на 14 %, але це супроводжується збільшенням кількості і основних засобів.

Здійснимо аналіз і оцінювання ліквідності ТзОВ «Інтер-Синтез» (табл. 2.3).

Таблиця 2.3

Аналіз ліквідності ТзОВ «Інтер-Синтез» за 2007 - 2008 роки

Коефіцієнти ліквідності ТзОВ «Інтер-Синтез» мають позитивне значення. Підприємство може покрити свої поточні зобов’язання за рахунок оборотних активів на 153% і 309 % в 2007 і 2008 роках відповідно. Коефіцієнт швидкої ліквідності в порівняні з нормативним значення мав позитивне значення в 2007р. Коефіцієнт показує, що за умови вчасного проведення розрахунків з дебіторами ТзОВ «Інтер-Синтез» в 2007 р. могло оплати 80 % поточних зобов’язань, в 2008р. – 154 %. Коефіцієнт абсолютної ліквідності ТзОВ «Інтер-Синтез» в загальному має позитивне значення. В 2008 р. він збільшився. Підприємство у 2007 р. могло за необхідності негайно погасити 0,4% своїх поточних зобов’язань, а в 2008р. – 3,4%. Чистий оборотний капітал у 2007 р. і 2008 р. мав додатне значення, що для ТзОВ «Інтер-Синтез» є позитивним. В 2008 р. він збільшився аж до 5997 тис. грн.

Оцінка платоспроможності підприємства наведена в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Оцінка платоспроможності ТзОВ «Інтер-Синтез» за 2007-2008 роки

За 2008 рік відбулося спадання платоспроможності порівняно з 2007 роком, проаналізувавши коефіцієнт фінансування можна сказати, що у 2007р на кожну одиницю власних коштів припадає 0,57 грн. залучених, а у 2008 – 0,64 грн. Підприємство не є залежним від позикових коштів, про це свідчить коефіцієнт фінансової залежності, хоч він трохи більший від нормативного значення. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами має позитивне значення.

Здійснимо аналіз і оцінювання ділової активності ТзОВ «Інтер-Синтез» (табл. 2.5).

Таблиця 2.5

Оцінка ділової активності ТзОВ «Інтер-Синтез» за 2007 - 2008 роки

Показники оборотності мають велике значення для оцінки фінансового стану, тому що швидкість обертання майна безпосередньо впливає на платоспроможність підприємства. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості у 2008 знизився до 6,51, це означає, що при 360 робочих днях дебітори погасять нам свою заборгованість через 55,33 дні. Це негативно вплине на діяльність підприємства, так як зменшується обертання коштів.

Показник кредиторської заборгованості показує скільки оборотів необхідно підприємству для оплати заборгованості. У 2007 році термін погашення кредиторської заборгованості становить 23,71 дні, а у 2008 – 13,86 днів, що позитивне для підприємства.

Коефіцієнт оборотності запасів характеризує швидкість реалізації товарно-матеріальних запасів підприємства. У 2008 році цей коефіцієнт зменшився порівняно з попереднім роком і становить 5,02.

Коефіцієнт оборотності активів показує, що в 2008 р. оборот активів ТзОВ «Інтер-Синтез» сповільнився порівняно з 2007 р. Капітал, авансований в активи підприємства, в 2007р здійснив 3,15 обороти, в 2008 р. – 2,85 обороти. Спад даного показника говорить про зниження ефективності їхнього використання.

Здійснимо оцінювання рентабельності ТзОВ «Інтер-Синтез» (табл. 2.6).

Таблиця 2.6

Аналіз рентабельності ТзОВ «Інтер-Синтез» за 2007 – 2008 роки

У 2007 р. кожна гривня інвестованого в активи підприємства капіталу принесла 0,09 грн. прибутку. Коефіцієнт рентабельності капіталу показує, що в 2007р. одиниця інвестованого в підприємство капіталу принесла засновникам товариства 0,25 грн. прибутку. У 2008 році підприємство отримало збитки.

Отже, на основі розрахованих показників фінансового стану ТзОВ «Інтер-Синтез»можна зробити висновок, що підприємство залежить від позикових коштів, так як коефіцієнт автономії не перевищує 0,5. Тому ТзОВ «Інтер-Синтез»не може виконувати зовнішні зобов’язання за рахунок власного капіталу. Також у 2008 році підприємство є нерентабельним, оскільки отримало збитки у розмірі 106 тис. грн.

2.8 Результати проведення аудиту

За результатами проведення аудиту у ТзОВ «Інтер-Синтез» складається аудиторський звіт (Додаток Н) та аудиторський висновок (Додаток О). Аудиторський звіт містить відомості про стан обліку, внутрішнього контролю, достатність і достовірність фінансової звітності. Аудиторський звіт складається тільки для замовника і може бути опублікований тільки за його дозволом. В аудиторському висновку подається оцінка помилок у системах обліку та внутрішнього контролю підприємства та їхнього впливу на фінансову звітність.

Після проведення аудиторської перевірки складається акт приймання здачі виконаних аудиторських робіт (Додаток М). цей документ складається у двох примірниках, один з яких залишається у замовника, а другий – у виконавця.

Аудиторський звіт складається з:

- вступної частини;

- описової частини (результати аудиту);

- аудиторського висновку;

- рекомендацій.

Аудиторський висновок загалом може бути:

- позитивним - підтверджується достовірність фінансової звітності;

- позитивним із застереженням - засвідчується, що фінансову звітність можна прийняти, однак є застереження до певних господарських операцій або відображення їх в обліку і звітності; при цьому застереження суттєво не впливають на достовірність звітності;

- негативним - застерігається, що фінансова звітність підприємства є недостовірною, оскільки виявлені і не усунуті відхилення, недоліки чи порушення суттєво впливають на достовірність звітності [23, c.553].

При проведенні аудиту дебіторської заборгованості аудитором складено умовно-позитивний висновок.

РОЗДІЛ ІІІ. ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ В УМОВАХ ВИКОРИСТАННЯ КЛІЄНТОМ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ОБЛІКУ

Інтенсивний розвиток комп’ютерної техніки дав відповідний поштовх започаткуванню, а відтак і удосконаленню методів аудиту в комп’ютерному середовищі. Значний вплив на аудит у розвинутих країнах світу мають електронно-обчислювальна техніка і технології, елементами яких є комп’ютери.

Запровадження комп’ютерної техніки і технології вплинуло і на ефективність аудиту, особливо внутрішніх перевірок. З’явилася можливість точного розрахунку ліквідності підприємств, довгострокової платоспроможності, оцінки рентабельності активів, капіталу і фондовіддачі. Причому облікові системи, які використовують комп’ютери, сприяють здійсненню аудиторських перевірок із використанням комп’ютерної мережі клієнта. Цей прийом відомий як методика аудиту з використанням комп’ютерів.

Існують дві основних складові методики аудиту з використанням комп’ютерів, які використовує внутрішній аудитор [24, с.289]:

- програмне забезпечення аудиту: комп’ютерні програми, що використовуються для перевірки змісту файлів клієнта;

- контрольні дані: дані, що використовуються аудитором для комп’ютерної обробки з метою перевірки функціонування комп’ютерних програм клієнта.

Аудитор повинен або оволодіти технічними знаннями і навичками роботи на комп’ютері, або одержати практичну допомогу від експертів, необхідну для того, щоб зробити компетентні висновки.

Можна використати аналітичну перевірку як сферу застосування аудиторського програмного забезпечення, коли записи клієнта збираються у файлах комп’ютера.

Аудитор може використовувати також програмний метод контролю, який свідчить про повноту, правильність і законність записів у облікових регістрах. Загальний контроль відрізняється від прикладного тим, що належить до середовища, в якому система розробляється, підтримується і функціонує, тобто має найбільш широке застосування.

Переваги застосування комп’ютерної техніки при проведенні аудиту можна згрупувати за наступними категоріями [24, с.291]:

- зменшення кількості даних, що оброблюються в ручну. Облікові реєстри містять інформацію щодо проміжних і кінцевих підсумків. Перевірку таких підсумків можна легко здійснити за допомогою комп’ютерної техніки. У результаті в аудитора з’являється час для детальнішої перевірки документів;

- економія часу на виконання одноманітних прийомів порівняння фактичних даних з обліковими;

- в автоматичному порядку перевірка тотожності чи взаємної ув’язки показників різних форм звітності;

- зберігання і багаторазове використання отриманих даних;

- здійснення попередньої оцінки результатів робіт за відхиленнями.

Комп’ютерна техніка, що знаходиться в аудиторській фірмі, має велике значення в організації її роботи, дозволяє значно спростити здійснення внутрішнього контролю за виконанням аудиторами своїх обов’язків.

Для ефективної організації роботи аудитора необхідним є створення автоматизованого робочого місця, яке передбачає наявність:

- комп’ютера;

- програмного забезпечення організації і проведення аудиту;

- довідкової бази нормативних документів;

- бухгалтерських програм, що застосовуються господарюючими суб’єктами;

- набору автоматизованих прийомів контролю.

В ході проведення аудиту можна використовувати довідкову нормативну базу в електронному варіанті, яка зберігається на комп’ютері або ком пакт-диску і містить всі діючі нормативні акти і роз’яснення.

Для автоматизації управлінських робіт в аудиторській фірмі і для проведення аудиту у господарюючих суб’єктів комп’ютери застосовуються за наступними напрямами [24, с.291]:

- нескладні розрахунки, друк типових форм документів аудитора, опитувальних листів, анкет;

- організація нормативно-правової довідкової бази в електронному вигляді;

- перевірка окремих ділянок обліку;

- комплексна перевірка всіх розділів і рахунків бухгалтерського обліку, роботи персоналу, проведення економічного аналізу.

Ведення обліку в ручну пов’язане з відображенням даних про об’єкти аудиту в первинних документах та облікових регістрах, що отримуються в результаті ручної обробки інформації. При цьому дані фіксуються на паперових носіях, а інформація, що зафіксована в документах, - сприймається візуально.

Для виявлення можливих відхилень аудитор складає різні групувальні таблиці, на що витрачає багато часу. Все це вимагає застосування комп’ютерної техніки та програмного забезпечення для полегшення роботи аудитора.

При наявності портативного комп’ютера і відповідного програмного забезпечення, яке містить вірні алгоритми розрахунку відповідних показників, аудитор має можливість вводити вхідну інформацію і отримувати результативні значення. Порівняння суми, отриманої аудитором, з сумою, що відображена в обліку господарського об’єкта, дозволяє визначити правильність розрахунків, що здійснюється бухгалтером.

Програмне забезпечення може застосовуватись для перевірки правильності ведення бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості.

Аудитору надається ряд можливостей в частині застосування програмного забезпечення при перевірці дебіторської заборгованості. Перевірка дебіторської заборгованості вимагає значних витрат часу і зосередженості, тому полегшити і спростити роботу аудитора можна шляхом введення інформації в комп’ютер, із використанням спеціального програмного забезпечення.

Таким чином отримані дані про дебіторську заборгованість порівнюють з даними, які отримані від бухгалтера підприємства.

У процесі функціонування комп’ютерної системи можуть виникнути такі загрози: зникнення інформації через комп’ютерні мережі; шахрайство, помилки тощо; збої обладнання системи.

Тому керівництво підприємства зобов’язане розробити політику дотримання безпеки інформації шляхом вжиття програмно-технічних заходів забезпечення юридичної достовірності інформації.

Середовище комп’ютерно-інформаційної системи може вплинути [24,с.292]:

- на процедури, яких дотримується аудитор у процесі визначення системи обліку і внутрішнього контролю;

- розгляд власного ризику і ризику контролю, за допомогою яких аудитор здійснює оцінку ризику;

- розробку і здійснення аудитором тестів контролю та процедур за суттю.

Способи комп’ютерної обробки можуть позитивно вплинути на прийоми застосування аудиторських процедур для збирання доказів. При цьому аудитор може застосувати ручні або комп’ютеризовані методи аудиту чи разом з метою одержання достатніх доказів.

ВИСНОВКИ

У курсовому проекті були розглянуті теоретичні основи організації аудиторської перевірки дебіторської заборгованості, методика аудиторської перевірки і особливості проведення аудиту в умовах використання клієнтом обчислювальної техніки для ведення обліку.

У процесі діяльності підприємство не завжди здійснює розрахунки з іншими підприємствами або фізичними особами одночасно з передачею майна, виконанням робіт, наданням послуг тощо. У зв'язку із цим у нього виникає дебіторська заборгованість. Дебітори - юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів. Дебіторська заборгованість - сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Порядок бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості та її відображення у фінансовій звітності регулюються П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість.

Перед початком перевірки дебіторської заборгованості аудитор повинен визначитися з нормативною базою, яку він буде використовувати в процесі дослідження. При перевірці витрат основної діяльності аудитору слід керуватися наступними нормативними документами: Закон України «Про аудиторську діяльність», Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», Інструкцією «Про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій» та інші.

Через підприємницький ризик, на основі певних чинників провели оцінку аудиторського ризику. Також спланували проведення аудиту дебіторської заборгованості. Для цього розробили план і програму аудиту витрат основної діяльності.

При перевірці було встановлено що у ТзОВ «Інтер-Синтез» не створено Наказу про облікову політику.

Також аудитором було здійснено перевірку розрахунків з покупцями та замовниками, розрахунків з підзвітними особами, за авансами виданими та з іншим дебіторами. Особливу увагу було звернено на заповнення первинних документів та журналу № 3 і відомостей до нього.

До основних методів збирання аудиторських доказів відносять спостереження за інвентаризацією або участь у ній; спостереження за виконанням господарських або бухгалтерських операцій; усне опитування; одержання письмових підтверджень; перевірка документів, одержаних клієнтом від третіх осіб; перевірка документів клієнта; перевірка арифметичних розрахунків; проведення аналізу.

На основі розрахованих показників фінансового стану ТзОВ «Інтер-Синтез» можна зробити висновок, що підприємство залежить від позикових коштів, оскільки коефіцієнт автономії не перевищує 0,5. Тому підприємство не може виконувати зовнішні зобов’язання за рахунок власного капіталу. Також підприємство отримало збитки у 2008 році.

Після проведення аудиторської заборгованості складено аудиторський звіт та аудиторський висновок (умовно-позитивний).

Способи комп’ютерної обробки можуть позитивно вплинути на прийоми застосування аудиторських процедур для збирання доказів. При цьому аудитор може застосувати ручні або комп’ютеризовані методи аудиту чи разом з метою одержання достатніх доказів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.1993р. №3125-ХІІ, із змінами та доповненнями.

2. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. №996-ХІІ із змінами і доповненнями.

3. Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року.

4. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств організацій, затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 № 251.

5. Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних цінностей, грошових коштів та документів, розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України №69 від 11.08.94 р.

6. Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 29.12.00р. № 356.

7. Міжнародні стандарти аудиту.

8. Методичні рекомендації до виконання курсового проекту з дисципліни «Організація і методика аудиту» для студентів спеціальності «Облік і аудит» / Укл.: Л.М. Полякова, І.В. Борщук, Н.І. Яцишин. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2007. – 20 с.

9. Національні стандарти аудиту, затверджені Постановою АПУ №73 від 18.02.1998.

10. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99. № 291.

11. Положення бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 №87.

12. Положення бухгалтерського обліку 2 «Баланс» затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 № 87.

13. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №4 «Звіт про рух грошових коштів», затверджений наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.99 р.;

14. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №10 «Дебіторська заборгованість», затверджений наказом Міністерства фінансів України №237 від 08.10.99 р.

15. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №11 «Зобов`язання» затверджений наказом Міністерства фінансів України №20 від 31.01.2000 р.

16. Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підручник. – 2-ге вид., перероб. та доп. – Житомир, 2002. – 672 с.

17. Бухгалтерський облік та оподаткування: Навч. посібник / За ред. Р. Л. Хом’яка, В. І. Лемішовського. – Львів: Бухгалтерський центр «Ажур», 2008. – 1112 с.

18. Бухгалтерський облік в Україні. Навч.посібник. За ред. Р.Л. Хомяка, В.І.Лемішовського. – 6-те вид., доп. і перероб. – Львів: Національний університет „Львівська політехніка” (Інформаційно – видавничий центр „Інтелект +” Інституту післядипломної освіти), „ Інтелект –Захід”, 2007. - 1200с.

19. Кіндрацька Г.І., Білик М.С., Загородній А.Г. Економічний аналіз: Навч. посібник / За ред. А.Г. Загороднього. Серія „Дистанційне навчання”. - № 31. – Львів: Видавництво національного університету „Львівська політехніка”, 2005. – 428 с.

20. Левицька С.О. Правове регулювання аудиту ефективності // Економіка України. – 2005. – № 3. – С. 68 – 76.

21. Петрик О.А. ,Аудит: методологія і організація: Монографія. –К., 2003. – 260 с.

22. Полякова Л.М., Корягін М.В., Воськало В.І., Чубай В.М. Аудит: Навч. посібник. Сер. Дистанційне навчання. Львів: Вид-во Нац.ун-ту «Львівська політехніка», 2004. - № 21. – 248 с.

23. Савченко В.Я. Аудит: Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 2002. – 322с.

24. Сопко В.В., Верхоглядова Н.І., Шило В.П., Ільїн С.Б., Брадул О.М. Організація і методика проведення аудиту: Навч. – прак. Посібник. – К.: ВД «Професіонал», 2004. – 642 с.

25. Усач Б.Ф. Аудит: Навч. посібник. – К., 2002. – 223 с.

26. Усач Б.Ф., Душко З.О., Колос М.М. Організація і методика аудиту: Підручник.-К.: Знання, 2006.-295с.

27. Чабанова Н.В., Василенко Ю.А. Бухгалтерський фінансовий облік: Посібник. – К.: Видавничий центр „Академія” 2002. - 671с.

содержание   ..  180  181  182   ..