Главная              Рефераты - Сельское хозяйство

Удосконалення технології виробництва молока у TOB ім. Воровського Полтавського району Полтавської області - дипломная работа

Міністерство аграрної політики України

Полтавська державна аграрна академія

Факультет технології виробництва і переробки продукції тваринництва

Магістерська робота

на тему:

"Удосконалення технології виробництва молока у TOB ім. Воровського Полтавського району Полтавської області"

студента спеціальності

8.130201 "Технологія виробництва і

переробки продукції тваринництва"

Мізернюка Юрія

Полтава2009


Зміст

Вступ

1. Огляд літератури. Особливості виробництва молока при різних способах утримання корів

1.1 Особливості виробництва молока при прив'язному способіутримання корів

1.2 Особливості виробництва молока при безприв'язному способі утримання корів

1.3 Технологія машинного доїння корів

2. Матеріал, методика і аналіз результатів досліджень

2.1 Характеристика господарства

2.2 Характеристика галузі тваринництва

2.2.1 Історія створення стада

2.2.2 Породний, класний та віковий склад стада

2.2.3 Продуктивні та відтворювальні якості маточного стада

2.2.4 Технологія виробництва молока

2.2.5 Удосконалення технології машинного доїння корів

3. Економічна ефективність досліджень

4. Екологічна експертиза

5. Охорона праці

Висновки

Пропозиції

Список використаної літератури


Реферат

Тема: "Удосконалення технології виробництва молока у TOB ім. Воровського Полтавського району Полтавської області"

Магістерська робота: с. 86, рис. 6, 29 табл., 35 літературних джерел.

Мета роботи - аналіз технології виробництва молока в TOB ім. Воровського Полтавського району Полтавської області.

Методи вивчення - статистичні, математичні, економічні.

У дипломній роботі проведено аналіз технології виробництва молока в TOB ім. Воровського, виявлені недоліки даної технології, запропоновані обґрунтовані заходи щодо удосконалення технології виробництва молока.


Вступ

Одною з провідних галузей тваринництва є молочне скотарство. На сучасному етапі це актуальна і важлива галузь сільського господарства. Це зумовлюється не тільки кількістю худоби в господарстві України, а й високою вагою молока та яловичини у структурі тваринницької продукції

У 2008 році в сільськогосподарських підприємствах обсяг виробництва молока зменшився на 4% і становив 2090,3 тис. тонн. Скорочення виробництва відбулося в 19 регіонах, з яких найбільше у Житомирській (на 20%), Одеській (на 19,2%), Закарпатській (на 18,5%), Запорізькій (на 18,4%), Тернопільській (на 11,7%) областях. Зросло виробництво молока лише у Полтавській (на 5,3%), Херсонській (на 4,1%), Харківській (на 3,4%), Чернігівській (на 0,7%), Черкаській (0,6%), Сумській (на 0,3%>) областях.

Поголів'я великої рогатої худоби в усіх категоріях господарств на 01.01.2009 становило 5156,3 тис. гол., що на 6,1% менше проти 01.01.2008 року. У сільськогосподарських підприємствах поголів'я ВРХ зменшилось на 10,7 % і склало 1719,9 тис. гол., у господарствах населення - зменшилось на 3,6% і становило 3436,4 тис. голів.

Головним напрямком розвитку скотарства в Україні є удосконалення матеріально-технічної бази, яка дозволить галузь перевести на інтенсивний шлях розвитку, суть якого заклечається в максимальному виробництві продукції при найменших трудових і матеріальних витратах. Це направлення повинно бути засноване на досягненнях науково-технічного прогресу та використанні системного підходу до виробництва високоякісної продукції, все більшого застосування перспективних, високоефективних технологій виробництва молока на основі наукових досягнень, які зроблені в останні роки в скотарстві та дозволяють навіть в самих екстремальних умовах організовувати та вести рентабельне молочне скотарство.


1. Огляд літератури. особливості виробництва молока при різних способах утримання корів

1.1 Особливості виробництва молока при прив'язному способі утримання корів

В.І. Костенко та ін. (1995) відмічають, що характерною особливістю прив'язного утримання є відпочинок корови у стійлі та поїдання кормів в зафіксованому положенні, тобто на прив'язі. При цьому доять корів також у стійлах на прив'язі, але в деяких випадках можливе використання доїльного залу. Гній із стійл згрібають вручну у гнойові канали, де змонтований транспортер, який видаляє його із корівника. На фермах з прив'язним утриманням корів прийнята павільйонна забудова основних виробничих приміщень. Типові корівники, де утримують тварин, розраховані на 200-400 голів. У них корів розміщують в чотирьох рядах стійл. Для роздавання кормів мобільними засобами між двома рядами годівниць обладнують кормові проходи.

М.М. Іванченко, Ю.Д. Рубан (1991) пропонують застосовувати прив'язне утримання у племінних господарствах, де необхідно якомога точніше виявити індивідуальні генотипові та фенотипові особливості корів при індивідуальній годівлі, догляді, утриманні та роздоюванні, одержати максимальну продуктивність, вести чіткий облік за комплексом ознак. Для цієї мети найбільш прийнятним способом є прив'язний з високим ступенем механізації і автоматизації виробництва.

СІ. Адмін та ін. (1983) відмічають, що при прив'язному способі утримання корів вдається добре організувати індивідуальну годівлю тварин і догляд за ними, що сприяє підвищенню їх молочної продуктивності. Однак прив'язне утримання, особливо якщо корови доять в стійлах, пов'язано з відносно високими витратами праці по догляду за худобою, тому воно не може розглядатися як прогресивний метод при промисловому виробництві молока.

Є.А. Арзуманян та ін. (1991) вказують, що при прив'язному способі утриманні тварини в приміщеннях знаходяться в стійлах на прив'язі, корми отримують з годівниць, раціон складають або індивідуально для кожної тварини, або в середньому на групу з урахуванням живої маси, віку, фізіологічного стану й рівня продуктивності. Для утримання худоби на прив'язі господарства повинні мати добре оснащені приміщення. Витрати праці по догляду за тваринами при такому утриманні вищі, ніж при безприв'язному.

М. В. Зубець, Ф.Ф. Ейснер та ін. (1988) відмічають, що прив'язне утримання корів поширене в усіх зонах країни, особливо в зимовий період. При цьому кожну тварину розміщують в окремому стійлі з індивідуальною годівнице і напувалкою ПА-1А або АП-1А. Прив'язне утримання застосовують на більшості племзаводів, умови технології яких передбачають ретельний догляд, нормовану індивідуальну годівлю і роздоювання корів. Всі роботи по утриманню, годівлі та доїнню корів виконують відповідно до встановленого розпорядку дня. Доять корів у стійлах переносними апаратами або в молокопровід. В останні роки застосовують доїння корів у доїльних залах на установках типу "Ялинка" або "Тандем". Для зменшення затрат часу на відв'язування і прив'язування корів застосовують стійлове обладнання ОСП-Ф-26, яке забезпечує автоматичне самоприв'язування і групове відв'язування корів.

Вертійчук А.І., Мощенко М.І. (1995) вказують, що прив'язне утримання дає можливість забезпечувати індивідуальний догляд за тваринами, точно нормувати годівлю, спостерігати за їх фізіологічним станом і здоров'ям, успішно роздоювати корів тощо. Поряд з цим утримання на прив'язі потребує значних затрат праці та енергоресурсів на роздавання кормів, видалення гною, доїння корів, організацію прогулянок (моціону). Тому закріплення тварин за одним працівником при прив'язному утриманні невелике, а вартість продукції висока.

О.Т. Бусенко та ін. (2005) рекомендують застосовувати прив'язну систему утримання у племінних господарствах для худоби молочних та комбінованих порід. У приміщенні для кожної тварини обладнують стійло, годівницю і автонапувалку ПА-1А або АП-1А, використовують прив'язь типу ОСП-Ф-26, яка дає можливість автоматизувати процес прив'язування та відв'язування корів. Біля приміщення влаштовують вигульні або вигульно-кормові майданчики. Над стійлом кожної корови має бути табличка з зазначенням клички, ідентифікаційного номера, породи і породності, походження, дати народження, чергового отелення та продуктивності.

В.і. Мосійко та ін. пропонують технологію прив'язного утримання корів з доїнням в стійлах у молокопровід або з доїнням у доїльному залі. Корів утримують в стійлах, оснащених обладнанням з автоматичною прив'язю ОСП-Ф-26. Для видалення та транспортування гною використовують гнойові транспортери і установку УТН-10, гнойові канали закриваються металевою решіткою. Роздають грубі корми и кормосуміші мобільним кормороздавачем КТУ-1ОА.

I.A. Бузун та ін. (1989) відмічають, що характерною особливістю прив'язного індивідуально-групового утримання є утримання корів у стійлах з доїнням на лінійних доїльних установках при розподілі по групах з урахуванням чи без урахування фізіологічного і продуктивного стану.

Є. Петруша (1998) пропонує ефективні елементи технології прив'язного утримання молочних корів:

- для ферм з прив'язним утриманням тварин застосовувати змінний режим штучного освітлення приміщень люмінесцентними лампами на рівні 10 лк -від 21-ї до 5-ї год., 300 лк - від 5-ї до 8-ї і від 17-ї до 20-ї, 150 лк - від 8-ї до 12-ї і від 16-ї до 17-ї. Це сприяє кращому поїданню кормів в зимовий період, зростанню молочної продуктивності при збільшенні витрат електроенергії на 1 кг молока лише на 3% (0,65-0,67 кВт/год.);

- підвищення інтенсивності штучного освітлення доїльного залу від 75 до 150лк поліпшує якість молока за механічним забрудненням, підвищує продуктивність та якість праці операторів машинного доїння;

- при дворазовому доїнні найдоцільніше чотириразове видалення гною, а саме: за 0,5-1 год. до початку ранкового і вечірнього доїння і через годину після закінчення кожного доїння;

- для обладнання підлоги в стійлах корівників з прив'язним утриманням худоби поряд з дубовими дошками пропонується використовувати також конішерні плити з тирсовим наповненням, керамічну плитку та гумокордобітумні килимки;

Рубан Ю. Д. (2005) відмічає, що прив'язний спосіб утримання худоби передбачає індивідуальні стійла, стрічкову прив'язь. Протягом дня тваринам надається прогулянка на вигульних майданчиках тривалістю не менше двох годин. Годівля і напування худоби проводиться в стійлах.

Цілорічне стійлове утримання дозволяє в літній період годувати тварин на вигульно-кормових майданчиках. Доїння корів проводиться в стійлах або в доїльних приміщеннях.

Попков H.A. та ін. (2007) виокремлюють наступні основні переваги традиційного прив'язного утримання: постійні місця годівлі, поїння, відпочинку та доїння, які забезпечують сприятливі умови для індивідуальної годівлі й обслуговування кожної корови відповідно до її продуктивності і фізіологічних особливостей. Основними вимогами до корів при прив'язному утриманні є придатність їх до машинного доїння. Крім того, наявність постійних місць годівлі й поїння, відпочинку и доїння, обладнання теплого сухого лігва, індивідуальний підхід при годівлі, доїнні та інших операцій при цьому способі утримання сприяють ефективному роздою.

Богданов Г. А. (1983) вказує на ряд недоліків прив'язного утримання, пов'язаних з неможливістю в більшості випадків досягти високої продуктивності праці. Обумовлено це тим, що при утриманні тварин на прив'язі більшість технологічних операцій, враховуючи індивідуальне дозування концентратів та коренеплодів, підготовка вим'я, переміщення доїльних апаратів, відключення їх після доїння, очищення стійл виконується вручну і важко піддаються механізації, а тим більш автоматизації.

1.2 Особливості виробництва молока при безприв'язному способі утримання корів

М.М. Іванченко, Ю.Д. Рубан відмічають різні варіанти технології безприв'язного утримання. Утримання тварин на глибокій довго незмінюваній підстилці характеризується тим, що тварини відпочивають у приміщеннях на цій підстилці. Гній з вигульних майданчиків видаляють бульдозером 1-2 рази на рік. Технологія відрізняється простотою і високою експлуатаційною надійністю, але потрібні великі витрати підстилки (по 3-5 кг на одну корову за день). В.І. Костенко та ін.. (1995) характеризують різні варіанти технології з безприв'язним утриманням тварин (табл.Л .1).

Таблиця1.1

Спосіб утримання корів Елементи технології та варіанти їх організації
годівля доїння відпочинок тварин Видалення гною
Безпри­в'язний Без фіксації корів біля годівниць при поїданні кормів: у корівнику, на вигульно-кормовому майданчику чи на пасовищі У доїльному приміщенні Безприв'язно: у боксах у комбібоксах на глибокій підстилці на, вигульно-кормових майданчиках

Трактором

Скреперною

установкою

Через щілину

підлогу у

підвальне

приміщення

Без при­в'язний 3 фіксацією корів біля годівниць при поїданні кормів: у їдальні, у корівнику. Роздавання кормів при всіх варіантах мобільними або стаціонарними роздавачами

Бенке та ін. (1990) стверджують , що при використанні методу безприв"язного утримання:

· тварини швидко адаптуються до нових умов;

· доїння потребує менших витрат людської праці, так як його можна проводити в доїльних залах в більш оптимальних умовах праці;

· якість молока при охоложденні його безпосередньо після доїння поліпшується;

· рух, сонячне випромінювання та свіже повітря благодійно впливають на організм тварин;

· з'являється можливість для формування груп тварин з окремим поголів'ям з врахуванням продуктивності та періоду лактації.

Є.І. Адмін та ін. (2006) вважають, що в порівнянні з прив'язним, безприв'язне утримання корів сприяє значному скороченню витрат праці за доглядом за тваринами, так як дозволяє ефективніше використовувати засоби механізації та краще організовувати працю тваринників. При цьому способі тварин утримують без прив'язі. Годувати корів можна на вигульно-кормовому майданчику з годівниць або в приміщеннях при вільному доступі тварин до кормів. Доять корів в спеціальному приміщенні, оснащеному доїльними установками. Є.А. Арзуманян, А.П. Бегучєв та ін. (1991) виокремлюють переваги безприв'язного утримання: порівняна простота будівлі та обладнання приміщень, полегшення обслуговування тварин, більша можливість для впровадження засобів механізації, значне скорочення витрат робочого часу на виробництво продукції й підвищення продуктивності праці. М.В. Зубець та ін. (1988) рекомендують безприв'язне утримання корів, яке порівняно з прив'язним забезпечує скорочення затрат праці внаслідок того, що засоби механізації і автоматизації при цій технології використовуються ефективніше. Безприв'язне утримання потребує застосування в господарстві надійних засобів механізації виробничих процесів, наявності спеціальних приміщень, міцної кормової бази і високого рівня зоотехнічної роботи. За технологією тварин утримують без прив'язі. Годують їх на вигульно-кормових майданчиках з годівниць або у приміщеннях при вільному доступі до кормів. Доять у доїльних залах на установках "ялинка", "тандем", "карусель". Важливе значення має розподіл всього стада корів ферми на однорідні групи за віком і часом отелення. Для кожної групи виділяють окрему секцію у приміщенні і частину вигульно-кормового майданчика. Відпочивають тварини взимку в приміщенні з боксами, комбібоксами, або на глибокій підстилці, а влітку - на відкритих майданчиках. Вертійчук А.І., Мощенко М.І. (1995) відмічають, що безприв'язне утримання може бути вільно-вигульним на глибокій незмінюваній протягом 6-12 місяців підстилці або боксовим, при якому кожна тварина має окремий бокс для відпочинку. О.Т. Бусенко та ін. (2005) пропонують на молочних підприємствах промислового типу застосовувати безприв'язний спосіб утримання корів. Із його застосуванням зростає ефективність використання засобів механізації, збільшується навантаження на одного працівника, підвищується продуктивність праці, збільшується рухова активність тварин і реакція їх на споживання корму. Проте ці переваги мають значення тоді, коли в господарстві створена міцна кормова база. Бузун I.A. вказує переваги і недоліки безприв'язного утримання:

Таблиця 1.2

Спосіб утримання Переваги Недоліки
Безприв'язний на довго незмінюваній підстилці Забезпечує різке зниження витрат на основі ефективного використання техніки, розподілу праці, поліпшує відтворну здатність тварин, активізує моціон Потребує великих витрат підстилки, тварини забруднюються, що збільшує час на підготовку вим'я до доїння, обмежує відпочинок і рух тварин.
Безприв'язний боксівий Крім переваг попередньої технології, знижує витрати підстилки, поліпшує відпочинок тварин Збільшує витрати корму, обмежує рух тварин, що спричиняє стреси і травмування
Безприв'язний змінно-потоковий Крім переваг попередньої технології, поліпшує використання кормів, зменшує фермський вантажооборот Неорганізований як слід рух тварин, що призводить до стресів, травмування, збільшується загроза інфікування тварин

В.Н. Тимошенко, A.A. Музика (2000) відмічають переваги безприв'язного утримання корів:

Таблиця 1.3 Продуктивність праці при різному утриманні худоби

Показники Спосіб утримання
прив'язне безприв'язне
Витрати праці на 1 голову (год) 185,6 87,6
Витрати праці на 1 ц молока (год) 11,0 3,4
Вироблено молока на оператора машинного доїння (ц) 482,3 602,7
Навантаженння на 1 оператора машинного доїння (корів) 35 72

Таблиця 1.4 Витрати енергії на виконання ручних операцій при різних способах утримання корів

Операція Питомі витрати енергії (кДж/хв) Витрати енергії за добу на 1 голову (кДж)
прив'язне безприв'язно -боксове на глибокій підстилці прив'язне безприв'язно -боксове на глубокій підстилці
Доїння дворазове .9,29 8,37 8,37 44,59 8,37 8,37
Роздача кормів -19,24
Транспортування та розбрасування підстилки 17,66
Чистка: стійл та Гнойових проходів годівниць тварин

17,51

15,54 16,88

15,10 14,71

54,28

8,86 19,07

17,31 16,20
Прибирання кормового переходу 15,54 12,51 12,51 4,04 2,91 2,91
Прив'язування й відв'язування тварин 16,88 - - 11,3 - -
Участь в зооветзаходах 16,88 16,88 16,88 5,91 5,91 5,91

С. Шарій та ін. (2004) стверджують, що при переході до сучасної безприв'язної системи утримання успіх можливий і при використанні існуючих будівель та економному використанні капіталу. Цей перехід приносить значні переваги з точки зору продуктивності праці, продуктивності корів та якості молока, а також умов утримання тварин, що в кінцевому випадку може позитивно вплинути на прибуток підприємства. Перехід повинен організовуватися комплексно, тобто перебудова коровників повинна обов'язково супроводжуватися змінами в годівлі, доїнні та менеджменті. Для успіху справи при виконанні робочих завдань від керівника ферми, ведучого зоотехніка, ветеринара, роздавача кормів і доярок потрібна висока дисципліна.

Попков H.A., Карсєка І.В. та ін. (2007), аналізуючи різні технології виробництва молока при безприв'язному утриманні, рекомендують у тих господарствах, де солома або інший підстилковий матеріал накопичуються у великій кількості, використовувати "підстилкову" технологію утримання, яка в найбільшій мірі відповідає потребам молочних корів. Основні переваги утримання тварин на глубокій підстилці призводять до наступного:

- при достатній кількості підстилки тварини чисті, лігво їх м'яке й тепле;

- завдяки прибиранню гною раз на рік трактором, повністю виключена ручна праця при виконанні цієї операції;

- на поля поступає гній високої якості;

- зменшується потреба в гнойосховищах, так як в них поступає гній тільки з вигульних майданчиків.

А. Лазаре А. Лазаревич (2007) стверджує, що при освоєнні безприв'язно-боксового утримання належну увагу необхідно приділяти комплектації груп тварин за періодом лактації. На фермах з безприв'язно-боксовим утриманням зростає роль і змінюється характер праці зоотехніка-технолога, який повинен не лише контролювати дотримання всіх вимог технології, але й впроваджувати в довірене йому виробництво нові досягнення науки. Досвід застосування технології безприв'язно-боксового утримання молочної худоби свідчить про його перспективність, а її впровадження - одним із реальних резервів забезпечення рентабельності виробництва продукції.

Т.А. Шевцова (2007) відмічає, що в основу безпри'вязного утримання корів на глибокій беззмінній підстилці покладено утримання тварин великими групами без фіксації місць годівлі і відпочинку. Висока ефективність виробництва молока на комплексі з безприв'язним утриманням досягається за рахунок безперебійного та чіткого функціонування заготівлі кормів, кормороздавання, доїння і гноєвидалення. Вони можуть бути організовані по-різному і в залежності від цього можлива велика кількість варіантів безприв'язного утримання корів.

1.3 Технологія машинного доїння корів

І. Г. Веліток (1975) відмічає, що технологія машинного доїння використовує знання по утриманню, годівлі, доїнню корови в умовах комплексної механізації, морфології та фізіології вим'я, конструюванню та експлуатації доїльної машини, селекційно-генетичним питанням формування типу молочної худоби для виробництва молока на індустріальній основі, боротьбі з маститами, економіці та організації процесу доїння, архітектурно-планувальним рішенням доїльних установок, естетики праці. Сучасне4поняття про технологію машинного доїння корів включає сукупність знань про виробничі процеси ферми, які забезпечують видоювання молока з вимені машиною. В практичному відношенні технологія машинного доїння - комплекс виробничих операцій, які забезпечують повне та швидке видоювання молока з вим'я доїльною машиною без застосування ручної праці. Основні проблеми технології машинного доїння можна розділити на дві групи: безпосередньо пов'язані з процесом видоювання молока; ті, що опосередковано впливають на доїльний процес. Ця друга група проблем технології машинного доїння корів набуває найважливішого значення для організації виробництва молока на індустріальній основі незалежно від розміру ферми та способу утримання корів.

Олєнев В. А. (1981) вказує, що у виробництві молока виникає потреба доїти корову вручну. Цей спосіб доїння повинен освоїти кожен оператор машинного доїння, оскільки це необхідно при здоюванні перших цівок молока, доїння в ізоляторі, хворобах вим'я, сильному набряку вим'я після отелення, перевірка правильності запуску корів, тимчасова відсутність електроенергії на фермі.

Існує два способи доїння вручну - кулаком (стискують дійку в кулаці) і пучкою. Краще доїти кулаком, оскільки зусилля при розподіляється на всю руку, а не на два-три перших пальці. Крім того, доїння пучкою часто спричинює травмування слизистої оболонки і м'язової тканини дійки, що призводить до виникнення запальних процесів в ній. Доять кулаком так: дійку захоплюють пальцями так, щоб вказівний захоплювався великим, а решта розміщувалась під вказівним і щоб мізинець був на рівні запирального м'яза дійки (сфінктера дійки). Стискують дійки почергово - спочатку великим і вказівним пальцями одночасно, а потім іншими.

На думку Адміна Є. І. (1980), доїння - складна технологічна операція, основна мета якої полягає не тільки в тому, щоб швидко, повною мірою, без шкоди для здоров'я корови та з найменшими затратами праці добути молоко, яке утворилось у вим'ї, а й створити добрі умови для подальшої секреції, сприяти збільшенню продуктивності тварин. Доїльним апаратом молоко з вим'я одержують завжди в постійному режимі незалежно від інтенсивності потоку молока, яке видоюється, продуктивності та індивідуальних особливостей корів. Тільки за умови якісної підготовки корови та "її вим'я до доїння, яке виконують вручну, а також при своєчасному знятті апарата по завершенню видоювання досягають необхідної ефективності машинного доїння. При поганій переддоїльній стимуляції молоковіддачі (неякісній підготовці корови), несвоєчасному його відключенні й знятті у корів недостатньою мірою проявляється рефлекс молоковіддачі, знижується швидкість видоювання, підвищується сприйнятливість молочної залози до маститу та зменшується молочна продуктивність.

Як зазначають Адмін Є. І., Волосожар В. О. (1971), доїння корів необхідно розпочинати з виконання підготовчих операцій в їх безперервній послідовності: обмивання вим'я теплою водою; витирання його рушником; масажу вим'я; здоювання перших цівок молока; одягання доїльних стаканів на дійки вим'я. За цим наступає процес безпосереднього видоювання корови апаратом. До заключних операцій відносять: перехід оператора до корови; машинне додоювання; відключення й знімання доїльних стаканів із дійок вим'я; контроль його стану. При видоюванні однієї із корів (основна операція) у оператора з'являється час виконання підготовчих та заключних операцій для інших тварин.

Кансволь Н. (2009) відмічає, що при будь-якому методі доїння головне те, щоб у вимені не залишилось молоко, тому що це несприятливо діє на його наступне утворення, викликає захворювання вим'я, систематично знижуються надої. Інтенсивність молоковіддачі та повнота видоювання залежить від наповнення вим'я молоком. При заповненні вим'я менш ніж на 40% доїти корів не рекомендується. Величина надоїв, швидкість молоковіддачі корів і затрати праці операторів залежать від"прийомів підготовки до доїння, яка відповідає фізіології молоковіддачі.

Як встановив Ю. Симарев (2004), що одна з причин зниження молочної продуктивності корів на механізованих фермах - недотримання операторами технологічних вимог по підготовці вим'я до доїння. Ігнорування таких прийомів, як масаж вим'я та здоювання перших цівок молока при машинному доїнні корів веде до зменшення надоїв на 5-12%. Корови, вим'я яких ретельно готували до доїння на протязі 45с, проводили машинне додоювання і, як тільки молоко припиняло здоюватися^ відключали апарат, дають на 12% молока, ніж корови, на підготовку вим'я яких витратили 20с, машинного додоювання не проводили, не вели контролю за молоковіддачею.

Власов В. І. , Лапченко А. І. (1984) пропонують вести селекцію на придатність корів до машинного доїння. Серед показників, що визначають цю придатність, такі:

- тип худоби, що відповідає молочному напрямку;

- морфофізіологічні властивості вимені корів (форма вимені, інтенсивність молоковиведення , об'єм вимені та ін.);

- висока продуктивність;

Оцінка форми і розташування вимені і дійок, рівномірність розвитку окремих часток вимені є обов'язковим при створенні стад, придатних до машинного доїння.

Єрьомін Г.А. (1973) вказує основні вимогами для оцінки корів: висота розташування вимені від підлоги - не менше 45-50 см, довжина дійок - 6-8 см, відстань між передніми дійками - 10-15 см, задніми - 6-10 см і між передніми і задніми - 7-12 см.

Як зазн Як зазначають Д.Т. Вінничук, П.Б. Духовний (1979), для отримання максимальної кількості молока від корови найбільше значення має не число доїнь за добу, а їх якість. При рівномірному та швидкому видоюванні корів їх надої підвищуються і вміст жиру в молоці зростає.

Оператори машинного доїння протягом 8 годин робочого дня зайняті тільки видоюванням корів. Проте швидко і повністю можна видоїти корову лише за умови повного заповнення вим'я молоком. А це спостерігається тоді, коли проміжки між доїннями становлять 10-12 годин. Секреція молока краще відбувається в спокійних умовах утримання тварин, коли процеси жуйки і рубцеве травлення протікають нормально. Саме тому бажано протягом доби менше турбувати корів. У цих умовах виробництва молока найбільш оптимальними є дворазові доїння. Дворазове машинне доїння стало основною ланкою технології промислового виробництва молока. За цих умов стає можливим полегшити працю доярок, впровадити прогресивні технології, впорядкувати робочий день працівників ферми.

На думку Адмін Є. І., Волосожар В. О, Мянд А. Є. (1983), для одержання високих надоїв і доброякісного молока необхідно:

· за 1 годину до доїння почистити стійла, підіслати чисту підстилку;

· з метою найповнішого використання рефлексу молоковіддачі починати доїння корів у одній і тій ж годині згідно з розпорядком дня;

· необхідно помити руки однією з антисептичних речовин;

· перед доїнням переодягнутися в інший спецодяг (білий халат, косинка);

· перед підмивання вим'я оглянути на наявність запалень, болючості, щільностей, ранок;

· за хвилину до доїння обмити вим'я чистою теплою водою (температура 40-45°С) і витерти чистим рушником;

· провести підготовчий масаж вим'я;

· перед надіванням доїльних стаканів з кожної дійки здоїти кілька цівок молока в спеціальний кухоль, звертаючи увагу на наявність в молоці пластівців, домішок крові, слизу та інших змін;

· в процесі доїння уважно спостерігати за роботою доїльних апаратів і поведінкою корови;

· не допускати зайвого "холостого" доїння;

· у кінці доїння провести машинне додоювання.

Фененко Фененко А.І. (1981) класифікує доїльні установки за конструкцією і технологічними параметрами:

• за місцем доїння корів - стаціонарні для доїння корів у стійлах (з переносними доїльними відрами і з транспортуванням молока в процесі доїння по молокопроводу), стаціонарні для доїння корів в доїльних залах, пересувні для доїння корів на пасовищах;

• за засобами збирання й індивідуального обліку надоєного молока - з переносними доїльними відрами і поплавковими молоко камерами, із транспортуванням молока через лічильник по молокопроводу, з мірними циліндрами і подальшим транспортуванням молока по молокопроводу;

• за типом доїльних станків - з індивідуальними станками (прохідного типу, "Тандем", "Карусель", ,"Юнілактор", "Юнікар"), із груповими станками ("Ялинка", "Полігон", "Карусель");

• за зручністю обслуговування корів - з розташуванням тварин і операторів на одному рівні підлоги, з розташуванням тварин і операторів на різних рівнях підлоги (вим'я корови знаходиться на рівні рук оператора, що дозволяє йому обслуговувати тварин не нагинаючись);

• за розміщенням тварин у доїльних станках'- кільцеві конвеєрні з розміщенням станків за типом установок "Тандем", "Ялинка"; з прямолінійними конвеєрами й індивідуальними доїльними станками;

Палкін Г. (2002) вказує, що при прив'язному утриманні корів в основному доять переносними апаратами у відра чи в молокопровід. Застосування доїльних установок з молокопроводом порівняно з переносними відрами дає можливість підвищити продуктивність праці у господарстві. Найважливішою технологічною особливістю доїння корів у стійлах корівника є те, що для його виконання не потрібно зрушувати корів з місця, де вони поїдають корми і відпочивають на прив'язі.

Як відзначає Адмін Є. І. (1974), при доїнні корів переносними відрами найбільш доцільно використовувати два апарати. При використанні трьох апаратів оператору машинного доїння не вистачає часу, щоб якісно виконати підготовчі і дві заключні ручні операції у чотирьох корів за період машинного видоювання п'ятої тварини. В цьому випадку можливі перетримки апаратів, тобто холосте доїння. Використання оператором для доїння тільки одного апарата недоцільне із-за неминучих простоїв та низької продуктивності.

При доїнні в стійлах двома, апаратами в переносні відра оператор за 1 годину може видоїти 16-18 корів.

Беляєвський Ю. І. (1984) рекомендує доїти корів у молокопровід трьома апаратами. При цьому простої мінімальні, тривалість підготовчих та заключних операцій оптимальним, робота виконується найбільш ефективно. Доїння корів трьома апаратами в молокопровід ефективне, якщо видоювання апаратом кожної корови триває в середньому не менше 4-6 хв. За такої тривалості величина разового надою повинна становити не менше 5-7 л. При доїнні в стійлах двома-трьома апаратами в молокопровід оператор за 1 годину може видоїти 22-26 корів.

За даними Могильного О. Д. (1999) , доїння у залах знижує витрати праці на 1 ц молока, зменшує і кількість захворювань корів маститами до рівня 2-3%, пає можливість отримати високоякісне молоко, вести племінну роботу на належному рівні, створити комфортні умови праці оператору машинного доїння Основною перевагою цих технологій є те, що вони дають змогу автоматизувати процеси доїння, згодовування концентратів, зоотехнічного та ветеринарного обслуговування тварин

Для доїння корів у доїльних залах використовують сучасні високоавтоматизовані доїльні установки "Тандем", "Ялинка", "Карусель".

Мосійко В. І. та ін. (1989) відмічають, що доїльні установки типу "Тандем" -це два ряди індивідуальних станків для корів, розміщених послідовно один за одним по боках траншеї завглибшки близько 0,7 м, в якій знаходяться доярки. Кожна корова входить в станок через одні бокові двері, які відчиняє доярка, а виходить після видоювання через інші і бокові двері цього станка. У кожному станку, довжина якого 2,7 м, ширина 1 м, а висота 1,65м, є годівниця для концентрованих кормів і доїльний апарат, пристрій для підмивання вимені. Установка типу "Тандем" устаткована молокопроводом, по якому молоко надходить в молочарню.

Носов Г Кондратец В. А. та ін. (1985) вказують, що на установках "Ялинка" корів розміщують під кутом близько 30° до робочої траншеї, головами до стіни. Оператор при цьому має зручний доступ до вим'я корови. Перегородок між тваринами немає, що дозволяє рцзмістити їх у груповому станку близько одна до одної. При доїнні на неавтоматизованій установці "Ялинка" кожний із двох операторів за 1 годину може видоїти 35-40 корів, а на автоматизованій - 65 - 70 корів, оскільки не виконує автоматизовані операції.

За дани За даними Костенка В. І., Сірацького Й. 3. (1995), в Україні вже зараз є немало молочних ферм з прив'язним утриманням тварин, де успішно використовують доїльні установки "Тандем" і "Ялинка". Найважливішою особливістю цієї технології є застосування на фермі зимою прив'язного утримання тварин в корівниках, обладнаних автоматичними прив'язями, влітку - утримання та годівля без прив'язі на впорядкованих вигульно-кормових майданчиках, розміщених поблизу корівників ферми і виконуючих роль літнього табору. Застосування автоматичних прив'язей і автоматизованих установок "Тандем" і "Ялинка" дає змогу досягти практично такої ж продуктивності праці в обслуговуванні тварин, як і в умовах безприв'язного утримання.


2. Матеріал, методика і аналіз результатів досліджень

2.1 Характеристика господарства

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "імені Боровського" розташоване в с. Калашники Полтавського району Полтавської області. Товариство створене відповідно до законів України "Про господарські товариства", "Про колективне сільськогосподарське підприємство", "Про підприємство" та іншого законодавства України. Головною метою діяльності товариства є виробництво, переробка та реалізація сільськогосподарської продукції, а також надання учасникам товариства та іншим особам послуг щодо ведення сільського господарства та здійснення інших, пов'язаних з ним видів діяльності. Предметом діяльності товариства є:

· ведення сільськогосподарського виробництва;

· переробка сільськогосподарської продукції, як власного виробництва, так і придбаної у інших виробників;

· надання агротехнічних та інших послуг жителям сільських населених пунктів, селянським (фермерським) господарствам, сільськогосподарським та іншим підприємствам;

Товариство ім. Воровського є юридичною особою з дня, його державної реєстрації. Товариство є власником майна, переданого йому учасниками; продукції, виробленої в результаті господарської діяльності; одержаних доходів. Воно самостійно визначає перспективи розвитку, планує та здійснює свою діяльність, виходячи з попиту на вироблену ним продукцію, роботи, послуги; реалізує свою продукцію за цінами, що встановлюються на самостійній або на договірній основі.

Вищим органом управління TOB ім. Воровського є збори учасників. Вони складаються з учасників або призначених ними представників. Збори учасників обирають голову товариства на 1 рік.

Землекористування протягом року

Показники 2006 2007 2008 2008до 2006 %
га % га % га %
Всього земельних угідь 1894 100 1894 100 1894 100 100

в т.ч.

сільськогосподарських угідь

1824 96,3 1824 96,3 1824 96,3 100
з них: рілля 1774 93,7 1774 93,6 1774 93,6 100
Пасовища 50 2,7 50 2,7 50 2,7 100
Інші угіддя 70 3,8 70 3,7 70 3,7 100

У 2008 У 2008 році за господарством закріплено 1894 га земельних угідь. Площа сільськогосподарських угідь та пасовищ порівняно з 2006 роком не змінилась.

Таблиця 2.2 Виробництво рослинництва

У 2008 році в господарстві вироблено 14220 ц зернових та зернобобових , що складає 55% від виробленої продукції в 2006 році. Зменшилась площа посівів пшениці, гречки, кукурудзи порівняно з 2006 роком. Площа посівів соняшнику, сої, цукрових буряків збільшилась. Внаслідок низької врожайності зменшилось виробництво пшениці, гречки, кукурудзи .

За TOB ім. Воровського закріплено дві тваринницькі ферми. Поголів'я тварин, яких утримують у господарстві, наведено у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3. Поголів'я тварин у господарстві

2006 2007 2008 2008 до 2006 %
Велика рогата худоба, всього: 169 210 225 133
У т.ч. корови 70 72 80 114
Свині, всього 240 240 240 100
У т.ч. основні свиноматки 24 24 24 100
Гуси 515 870 990 192

Поголів'я тварин порівняно з 2006 р. в 2008 р. збільшилося: ВРХ - на 33%, свиней - не змінилось. Поголів'я гусей, яких вирощують в господарстві, збільшилося на 92% . Продуктивність тварин, яких утримують в господарстві ,представлена в таб.2.4

Таблиця 2.4

2006 2007 2008 2008 до 2006%
Зібрана площа Виробництво продукції, Зібрана площа, Виробництво продукції, Зібрана площа, Виробництво продукції, Зібрана площа, Виробництво продукції,
Зернові та зернобобові 802 26018 685 20488 628 14220 78 55
всього
3 них 435 14614 230 9872 120 3640 27,5 25
Пшениця 70 740 110 542 50 128 78 17
Гречка 70 740 110 542 50 128 71 17
Кукурудза на зерно 120 5800 75 2966 90 2607 75 45
Ячмінь 170 7605 270 7108 340 7210 200 156
Інші зернові 7 259 10 385 28 635 400 245
Соняшник 170 2292 300 5315 350 7109 206 310
Соя 210 2481 350 3413 298 2909 142 117
Цукрові буряки 120 33295 230 34750 190 30130 158 91

Валовий надій молока в господарстві за 2008 р. склав 2800 ц, порівнюючи з 1306 р. виробництво цього виду продукції збільшилося на 29%. Виробництво яловичини в господарстві збільшилося на 3%, а виробництво свинини - на 9%.


Таблиця 2.5 Виробництво продукції тваринництва

2006 2007 2008 2008 до 2006 %
Середньорічне поголів'я, Виробництво продукції Середньорічне поголів'я Виробництво продукції, Середньорічне поголів'я, Виробництво продукції, Середньорічне поголів'я Виробництво продукції
Вирощування худоби та
птиці (в живій масі):
Вел. рогатої худоби 154 147 169 169 210 191 136 130
Свиней 180 26 240 36 240 50 133" 192
ЦІїиїн 603 13 515 11 97 2 16 15
43 1653 72 1869 72 1994 167 121
Бджільництво: мед 21 295 21 293 21 312 100 106

У 2008 р. в господарстві середньорічне поголів'я великої рогатої худоби: збільшилося на 43%, свиней - 53% порівняно з 2006 р. Поголів'я птиці збільшилося на 60%.

У 2008 р. вироблено молока на 21% більше , ніж в 2006 р. Виробництво меду протягом цих років не змінилося.

Таблиця 2.6 Середньооблікова чисельність працівників

2006 2007 2008
Середньооблікова чисельність працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві - всього 75 80 79
У тому числі:
Рослинництві 50 52 79
Тваринництві 25 28 27

2.2 Характеристика галузі тваринництва

2.2.1 Історія створення стада

Молочна ферма, яка на даний час належить TOB ім.Воровського, побудована в 1975 році і розрахована на 200 голів молочного стада. У господарство було завезене поголів'я корів чорно-рябої породи. Молочна продуктивність кращих корів господарства складала 4000-5000 кг молока жирністю 36%. Жива маса дорослих корів - 450-500 кг, бугаїв -7 850-1000 кг. У господарстві застосовувалося чистопородне розведення.

В даний час поголів'я на молочній фермі скоротилося.

Таблиця 2.7

2006 2007 2008 2008 до 2006, %
Корови молочного стада 70 72 80 114
Телиці від 2 років і старше 17 27 32 188
Телята до року 57 86 95 167
доросла худоба на відгодівлі 25 25 25 100

2.2.2 Породний, класний та віковий склад стада

На молочній фермі TOB ім.Воровського утримують корів чорно-рябої породи.

Українська чорно-ряба молочна порода почала створюватися з 1925 р., коли в колишньому Радянському Союзі чорно-ряба худоба була прийнята як планова порода. З 1930 р., почався її імпорт із Німеччини й інших країн. За даними породного переобліку в 1935 р. її було лише 0,8% від усього поголів'я худоби, у 1955 р. - 6,04%, у 1960 т.- 6,93%, у 1969 р. - 9,18%, у 1974 р. - 11,95%, у 1985 р. -28,75%, у 1990 р. - 34,39 %. Зараз в Україні порода займає перше місце серед інших порід худоби. Нова чорно-ряба порода в СРСР була затверджена в 1959 р. Завдяки активній роботі селекціонерів створено великий масив породи в Україні, де були сформовані три групи: у західних областях (львівська порода), Хмельницькій області (подільська порода), та східних областях (східна порода).

У 1996 р. наказом Мінсільгосппроду України затверджена нова українська чорно-ряба порода худоби. Автори нової породи М.Я.Єфименко, В.М.Макаров, М.С.Пелехатий, Т.І.Хмара та ін. У породі три внутріпородних типи (центрально- східний, західний і поліський), три заводських типи (київський, харківський, подільський), 6 заводських ліній і 55 заводських родин. У породі об'єднані кращі селекційні ознаки поліпшуючої, гольштинської породи, (високий надій молока, технологічність) і місцевої чорно-рябої породи (високий жир у молоці і плідність, добра пристосованість до місцевих умов утримання). Молочна продуктивність кращих корів складає 4000-6000 кг молока жирністю 3,6-3,8%о. Жива маса дорослих корів - 600-650 кг, бугаїв - 850-1100 кг. Телиці досягають живої маси в 12-місячному віці 290-300 кг, у 18-місячному - 400-420, бички, відповідно, 380-400 та 500-520 кг. Екстер'єр корів, яких утримують у господарстві, відповідає екстер'єру молочної худоби. У корів голова легка, довга. Груди досить глибокі, але не широкі. Спина у тварин відносно широка і рівна. Кінцівки правильно і широко поставлені. Вим'я за формою ванноподібне або чашоподібне.


Породний склад стада у TOB ім.Воровського представлений у таблиці 2.8.

Таблиця 2.8 Породний склад стада

Показник 2006 2007 2008 4 2008 до 2006, %
Чистопородні, гол 59 62 66 112
Помісі, гол 11 10 12 109

У 2008 році кількість чистопорідних тварин у господарстві збільшилася на 12 : о, а помісних - на 9% порівняно з 2006 роком. У господарстві проводять оцінку корів за комплексом ознак: живою масою, конституцією, екстер'єром, молочністю, породністю, відтворною здатністю. Згідно цих показників кожній тварині присвоюють відповідний клас. За результатами проведеної оцінки корів визначають напрям їхподальшого використання. Тварини, які мають незадовільні показники, підлягають вибракуванню.

Таблиця 2.9 Класний склад стада

Клас 2006 2007 2008 2008 до 2006, %
Еліта 7 12 14 200
І 48 54 60 125
II 8 6 6 100

Основну частину молочного стада складають корови 1-го класу. В господарстві є також корови класу еліта? кількість яких збільшується. Ведеться робота по зменшенню у стаді корів ІІ-го класу, оскільки вони мають нижчі показники продуктивності. У різному віці корови мають неоднакову молочну продуктивність, тому у господарстві враховують вік корови при оцінці молочної продуктивності. Дорослі тварини дають більше молока, ніж молоді. У корів чорно-рябої породи найвищі: добові надої припадають на п'яту лактацію. Відповідно до молочної продуктивності на фермі корів утримують до 8 років.


Таблиця2.10 Віковий склад стада

Вік по лактаціях 2006 2007 2008 2008 до 2006, %
Перша лактація 16 17 19 119
Друга 16 16 • 16 100
3 і старше 38 39 45 118

У господарстві основну частину молочного стада складають корови, які мають З і більше лактацій. Порівняно з 2006 р. їх кількість збільшилася на 18 %.

2.2.3 Продуктивні і відтворювальні якості маточного стада

Молоко та молочні продукти - одні з найважливіших продуктів харчування людини. За хімічним складом воно є повноцінним продуктом: сухі речовини освоюються на 92-97%. В середньому у молоці корови міститься 12,5-13,0% сухої речовини, в тому числі 3,6% жиру, 3,3% білка, 4,8%) молочного цукру, близько 1% мінеральних речовин. Воно має близько 200 необхідних для людини поживних речовин, що в оптимальному співвідношенні та легкозасвоюваній формі. У молоці нараховується більше 20 вітамінів, близько ЗО ферментів, понад 20 мікроелементів та до 10-ти мікроелементів. До складу молочного жиру входить більше 150 жирних кислот, а в молочних балках утримується близько 20 амінокислот. Молочний жир освоюється організмом людини на 95%, білок - на 96%, молочний цукор - на 98%). Завдяки цим властивостям молоко вважають унікальним дієтичним продуктом.

Основними показниками, що характеризують продуктивність корів, є надій, зміст жиру і білка в молоці.


Таблиця 2.11 Показники молочної продуктивності маточного стада у ТОВ(ім. Воровського)

Показники 2006 2007 2008 2008 до 2006, %
Надій за лактацію, кг 3100 3300 3500 -116
Вміст молочного жиру, % 3,6 3,6 3,6 100
Вміст молочного білка, % 3,2 3,2 3,2 100

Молочна продуктивність безпосередньо Пов'язана з відтворною функцією організму, оскільки розвиток і секреторна діяльність молочної залози знаходяться у тісному зв'язку з розвитком органів розмноження, з періодом тільності й отелення. Під лактацією розуміють утворення і виділення молочною залозою молока за проміжок часу від отелення до запуску на сухостій, або ж проміжок часу між двома допоміжними отеленнями. Момент припинення утворення молока в молочній залозі це запуск, а час від моменту запуску до наступного запліднення уже через 20-30 діб. Проміжок часу від отелення до плідного парування (осіменіння) називають сервіс-періодом.

Таблиця 2.12 Тривалість сервіс-періоду корів, днів

Кількість корів, голів
2006 2007 2008
60-90 25 28 32
91-120 26 26 28
більше 120 19 18 20

Подовжений сервіс-період зменшує валовий надій кожної корови за ряд років. За один день продуктивного життя корови у господарстві одержують нижчі надої, ніж при короткому сервіс-періоду, а це економічно невигідно. Подовжений сервіс-період призводить до зменшення виходу телят.


Таблиця 2.13 Тривалість міжотельного періоду, днів

Кількість корів, голів
* 2005 2006 2007
345-375 J 25 28 3iL
376-405 26 26 28 '
більше 405 19 18 20

Міжотельний період (МОП) - це період від отелення до отелення. Тривалість )П понад 365 днів призводить до неплідності корів і зниження надоїв. Для оцінки плодючості корів у господарстві TOB ім. Воровського використовують показник - заплідненість їх від першого осіменіння - це виношення кількості тварин, які запліднилися, до всіх, яких осіменяли протягом періоду. Визначається у відсотках. У господарстві в 2007 році цей показник становив 82% (59:72 х100).

Таблиця 2.14 Вихід телят від корів за рік в залежності в тривалості сервіс-періоду

Тривалість сервіс-періоду, днів Вихід телят, голів
60-90 98-107
91-120 90-97
більше 120 менше 90

Таблиця 2.15 Коефіцієнт відтворної здатності корів у TOB ім.В оровського

Тривалість МОЦ, днів КВЗ
345-375 4* 0,97-1,05
376-405 0,90-0,-97
більше 405 менше 0,9

Ос Основними резервами збільшення відтворення тварин є:

- повноцінний раціон годівлі, збалансований за багатьма поживними речовинами;

- скорочення сервіс-періоду до 60 днів;

- лікування гінекологічних захворювань корів;

- зменшення кількості абортів;

- упорядкування системи вибракування корів;

- Щоб підвищити продуктивність стада, в господарстві необхідно прискорити якісне поліпшення маточного поголів'я. Потрібно вибраковувати низькопродуктивних корів, а високопродуктивних використовувати більш тривалий час .

2.2.4 Технологія виробництва молока

Одержання і вирощування молодняку. Система вирощування молодняку передбачає ефективне використання біологічних закономірностей росту і розвитку тварин в ембріональний і постембріональний періоди життя. Ріст і розвиток плоду в ембріональний період значною мірою залежить від умов годівлі й утримання корів нетелей під час тільності. Для тільних сухостійних корів у господарстві заготовляють сіно, силос, коренебульбоплоди, концентровані корми, зеленумасу. Передбаченийраціон,який наведений у таб.2.16


Таблиця 2.16 Раціони для сухостійних корів і нетелей

Корми Корови нетелі
Норма витрат кормів на 1 гол., кг Фактичні витрати кормів на 1 гол., кг (+/-) Норма витрат кормів на 1гол., кг Фактичні витрати кормів на 1 гол., кг (+/-)
сіно злаково- 3 5 зима 3 2,5 -0,5
бобове -0,5
солома 1 2 +1 1 2 -1
силос 10 11 +1 10 11 -1
кукурудзяний
кормові 5 4 -1 4 3,5 -0,5
буряки
концкорми 2,5 2 -0,5 0,8 0,7 -од
зелені корми ЗО 29

літо

-1

27 26 -1
концкорми 2,2 -од 1,5 1,3 -0,2

Аналізуючи раціони годівлі сухостійних корів і нетелей,: спостерігається тенденція до економії кормів. Необхідно довести до норми видачу сіна, кормових буряків, концкормів, зелених кормів, оскільки ріст і розвиток плода в ембріональний період вимагає збалансованої, повноцінної годівлі.

У господарстві застосовують прив'язний спосіб утримання корів і нетелей в останні місяці тільності. Для нормалізації фізіологічного стану тваринам надають активний моціон.

Для отелення корів і утримання новонароджених телят у перші 20 днів життя а фермі влаштоване родильне відділення. Тут створені необхідні зооветеринарні мови для нормального перебігу родів, післяродового періоду і одержання здорових телят. Цех обладнаний в окремому приміщенні, розділеному на чотири секції -дородову, родову, післяродову, профілакторій.

За 8-10 дні до очікуваного отелення тварину переводять із сухостою у дородову секцію цеху отелення. При цьому роблять її клінічний огляд із визначенням стану вим'я, з настанням ознак родів тварину переводять у родову секцію.

Першими ознаками родів є неспокій корови: вона часто лягає і встає, реве, оглядається. При такій ситуації обмивають задню частину тіла, кінцівки й хвіст 2%-м содовим розчином, а зовнішні статеві органи - теплим (1:5000) розчином калію перманганату, забруднену і мокру підсталку замінюють чистою і сухою. Всі ці роботи проводять і після родів.

У деннику корову утримують разом із телям 12 год. Це позитивно впливає як на теля, так і на корову, оскільки вона може проявити материнський інстинкт.

Кількість молодняку, одержаного в господарстві за останні три роки, наведена в таблиці 2.17.

Таблиця 2.17 Поголів'я молодняку в господарстві

Показники 2005 2006 2007
Народилося телят від корів і осіменених телець 69 57 86
Пало та загинуло молодняку
Продано та видано населенню 28 • 26 35

У господарстві застосовують спосіб напування з відра для згодовування молозива. Для цього способу використовують чисте, продезінфіковане відро.

Наливають молозиво у відро, змочують ним соску і дають теляті. Як тільки воно почне ссати резинову соску, її спокійно опускають у відро з молозивом і коли теля відчує смак молозива і почне пити, соску забирають і воно п'є з відра самостійно. Молозиво згодовують 5-6 разів за добу.

Профілакторний період вирощування телят триває від народження до 20-денного віку. В цей період господарство застосовує утримання телят в індивідуальних дерев'яних клітках. При таких умовах утримання тварини не контактують з сусідами та менше хворіють, але важко доглядати за ними, знижуються норми обслуговування та різко збільшується вартість утримання.

Молочний період триває до 4-місячного віку і за цей час випоюють не менше 500 кг незбираного молока. Згідно зі схемами годівлі теличкам до 6-місячного віку передбачено випоювати від 180 до 500 кг незбираного і 200-700 кг збираного молока. Збиране молоко до раціону теляти вводять з 20-30-денного віку.

Концентровані корми починають згодовувати поступово, невеликими порціями. За добу телята 1-2-місячного віку споживають 0,2-0,4 кг, а 2-3-місячного близько 0,8-1,6 кг концкормів. Норму сіна збільшують поступово і в 3-місячному і доводять до 1,3-1,4, а в 6-місячному - до 2,5-3 кг на добу. Коренеплоди телятам починають згодовувати з місячного, а силос - з 2-місячного віку. Згодовування соковитих кормів з раннього віку підвищує біологічну повноцінність раціонів, поліпшує травлення і сприяє повнішому засвоєнню поживних речовин. До зелених кормів телят привчають з 20-денного віку. Добову даванку їх поступово збільшують, доводячи у 3-місячному віці до 7-8, а у 6-місячному - до 18-кг (разом з пасовищною травою). На фермі застосовують прив'язне утримання телят до 6-місячного віку в приміщенні для вирощування молодняку.


У післямолочний період телиць вирощують на раціонах, що складаються тільки з рослинних кормів. За структурою вони поступово наближаються до раціонів дорослої худоби, але мають необхідну кількість енергії, перетравного протеїну, мінеральних речовин і вітамінів. У стійловий період у раціони телиць включають (3 розрахунку на 100 кг живої маси), кг: силосу - 5-6 сінажу - 3-4, сіна .5-2 за добу. При нестачі сіна частину його заміняють доброякісною соломою ярих культур. Кількість концентрованих кормів залежить від якості грубих і соковитих.

Влітку телиць підгодовують зеленими кормами, вирощеними у кормовій сівозміні, якщо продуктивність пасовища невисока. При цьому загальна добова даванка зеленого корму (разом з пасовищем) становить: у 7-9-місячному віці - 18-22 кг, 10-12-місячному - 22-26, 13-15-місячному - 36-30 кг.

На фермі TOB ім. Воровського застосовують у стійловий період прив'язне тримання телицы Корми роздають мобільним кормороздавачем КТУ-10А. для видалення гною з приміщень використовують скребковий транспортер ТСН-160.

Влітку телиць утримують в літньому таборі з використанням пасовищ. Годівля. Норми годівлі на молочній фермі ТОВ ім. Воровського розраховують відповідно до живої маси, продуктивності дійних корів. Нормування годівлі базується не тільки на знанні деталізованих норм і поживності кормів, а й на особливостях кормової бази.

Таблиця 2.18 Раціон для корів молочного стада

Корми Норма витрат кормів на 1 гол., кг Фактичні витрати кормів на 1 гол., кг Нестача (-), перевитрати (+) корму, кг
Концентровані 2 1,8 -0,2
Грубі: всього у -
тому числі Сіно 5 4 -1
Солома 2 2 -
Соковиті: всього
у тому числі Силос 17 . 18 +1
кормові буряки 10/ 9 -1
У раціоні: корм.од. 8,6 8,4
перетравний 820 798 -22
протеїн, г
Кальцій, г 57 123 +66
Фосфор, г 39 70 +31
Каротин, мг 325 340 +15

Аналізуючи раціон для корів молочного стада, спостерігається нестача кормів та поживних речовин. Необхідно збалансувати раціон за витратами поживних речовин, оскільки їх нестача веде до зниження рівня молочної продуктивності.

Таблиця 2.19 Забезпеченість кормами молочного стада ВРХ у 2008 році

Порівнявши аналіз забезпеченості кормами молочного стада у 2008 році, спостерігається тенденція до економії кормів. У господарстві необхідно підвищити заготівлю концентрованих, грубих, зелених кормів та кормових буряків за рахунок раціонального використання полів та пасовищ. Для підтримання пасовищ на високому виробничому рівні потрібно проводити заходи:

· періодично давати відпочинок травостою;

· витримувати строки випасу;

· доглядати за пасовищем (підживлення, підсів, підкошування). Для забезпечення міцної кормової бази необхідно здійснювати заходи:

· підвищення врожайності кормових культур;

· перехід на сучасні технології заготівлі, підготовки і використання кормів;

- впровадження зрошення,, підвищення доз мінеральних і органічних добрив під кормові культури.

У господарстві застосовують чотирикратне протягом доби роздавання кормів. Роздавання кормів заплановано перед початком і після закінчення кожного доїння. Вранці до доїння протягом 15-20 хв. доярки роздають коровам вручну ¼ добової норми концкормів і більшу частину коренеплодів. По закінченню ранкового доїння проводиться друге, механізоване роздавання кормів у вигляді силосу та сіна, видаються концкорми. У другій половині для за 1-1,5 год до вечірнього доїння здійснюють третє, механізоване роздавання кормів у вигляді, сінажу та сіна. Коровам видають концкорми. До початку вечірнього доїння в корівник завозять концентровані корми і кормові буряки з врахуванням їх витрат на ранок наступного а також сіно поточного дня, після закінчення вечірнього доїння корів годують четвертий раз - роздають концкорми, буряки, які залишилися від добового раціону, завершення закладають в годівниці сіно для поїдання коровами вночі.

Така черговість роздавання кормів зручна щодо організації праці робітників і відповідає природній кормовій поведінці тварин, їх біологічним потребам. Утримання корів. На молочній фермі TOB ім. Воровського застосовують прив"язне утримання корів. Такий спосіб утримання характеризується тим, що корови відпочивають у стійлах і поїдають корми у зафіксованому положенні, тобто на прив'язі.

В умовах прив'язного утримання кількість періодів і тривалість відпочинку на добу у корів більше пов'язані з режимом прибирання гною у стійлі, бо тварин доводиться піднімати. Корови триваліше та спокійніше відпочивають в стійлах лежачи вночі, коли створюється спокійна обстановка.

У корівнику на 200 голів худобу розміщують у чотири ряди, в кожному з яких по 50 місць. Корів у двох рядах розміщують головами всередину. Вздовж кожного ряду з одного боку обладнані годівниці, у які корм роздають за допомогою мобільного кормороздавача, а з другого - гнойовий прохід, звідки гній виділяють скребковим транспортером.

Прив'язують корів до стійлової рами, змонтованої вздовж задніх бортів годівниць. До неї прикріплені водопровідні труби на висоті 160 см і автонапувалки на висоті 60 см, а також вакуум-провід доїльної установки. Ширина стійл становить 1,2 м, а довжина - 2,1 м. Довгі стійла зручні для тварин, але вони потребують значних затрат ручної праці при видаленні гною. В таких стійлах при поїданні корму корова просувається вперед ближче до годівниці. При цьому її задня частина тулуба віддаляється від гнойового каналу на 50-70 см. Під час дефекацій екскременти потрапляють саме на цю частину стійла. При закінченні годівлі корова зідступає назад і, якщо гній своєчасно не прибраний, їй доводитеся лягати на нього, забруднюючись при цьому.

На фермі використовують високі годівниці з висотою попереднього борта 20-30 см і заднього - 70 см. Такі годівниці мають великий об'єм, з них тварини майже зовсім не викидають корм. Однак, якщо частково корм викидається з годівниці, то його важко знову закинути у годівницю.

Підлога в стійлах зроблена на добрій термоізоляційній основі, утеплена -дерев'яна. Вона має нахил в бік гнойового каналу, а в задній частині - до 2%.

В умовах прив'язного утримання корів велике значення має підстилка для стійл. її використовують для утеплення стійл і поліпшення гігієнічних умов утримання тварин. Для підстилки використовують солому з розрахунку 2-4 кг на корову за добу. Підстилка вбирає вологу та шкідливі гази, а тому відіграє значну роль у створенні мікроклімату приміщення.

Одним з важливих технологічних елементів утримання великої рогатої худоби є прив'язь. Вона забезпечує фіксацію тварини з метою обмеження її руху, але не стискає тварину, а дозволяє їй нормально стояти, лежати, поїдати корми, пити воду тощо. На фермі використовують найпростіший прив'язний пристрій -короткий металевий ланцюг, прикріплений одним кінцем внизу до стійлової рами, а двома верхніми - охоплює шию корови і закріплюється за допомогою кільця та фіксуючої ланки.

В корівниках встановлені одночашкові поїлки ПА - 1А. кількість води, яка надходить в автонапувалку, регулюється спеціальною педаллю. Одна автонапувалка встановлена для двох суміжно розміщених корів. Вони змонтовані над годівницями, щоб вода при переливанні не потрапляла на стійловий майданчик.

Основним засобом для роздавання кормів на фермі є кормороздавач тракторний універсальний КТУ - 10. Він призначений для транспортування і роздавання подрібнених листостеблової маси кукурудзи, злакових або бобових трав, грубих кормів, силосу, жому або суміші їх з сипкими кормами в годівниці в тваринницьких приміщеннях, на вигульних майданчиках та в літніх таборах. Може бути використаний для перевезення різних сільськогосподарських вантажів з вивантаженням назад, при завантаженні сховищ кормів.

Для видалення гною з приміщень по фермі застосовують скребковий транспортер ТСН - 160А. він складається з горизонтального транспортера для прибирання гною з приміщень та похилого транспортера для одночасного завантаження його в транспортні засоби.

При роботі транспортера ТСН гній, видалений в канал, переміщується в нижній поворотний сектор похилого транспортера і подається в тракторний причеп.

Для забезпечення надійної роботи транспортерів їх не перевантажують гноєм. Вмикають їх тоді, коли оператор прибирає гній зі стійл в гнойовий канав. Цим запобігається: перевантаження транспортерів, забезпечується підтримання в чистоті тварин і нормального мікроклімату в приміщенні.

На фермі застосовується вентиляція з природним збудженням повітря. Повітрообмін відбувається через пори будівельних матеріалів і нещільності в огородженнях через різницю тисків і температур зовнішнього і внутрішнього повітря, швидкості вітру. Вітер з навітряної сторони будинку створює підвищений тиск (повітря нагнітається в приміщення), а з підвітряної - знижене (видаляється з приміщення).

Однак при такій вентиляції важко забезпечити необхідний повітрообмін у різні періоди року, тому що її не можна регулювати.

У корівнику TOB ім. Воровського встановлені вікна горизонтальної форми, які погіршують інтенсивність світла у приміщенні на 15% порівняно з вікнами вертикальної форми. Вікна підняті вгору, до стелі, що сприяє кращому освітленню приміщення углибину. Відстань від підлоги до підвіконня становить 1,4 м. Вікна регулярно очищають від пилу, бруду, усувають щілини.

Ширина зовнішніх воріт у корівнику становить 2,4 м, висота - 2,5 м. Вони легко відчиняються й щільно зачиняються, не травмують тварин. Двері виготовлені завширшки 0,8-1,2 м, заввишки - 1,8 м. Вони відчиняються назовні. Для запобігання втратам тепла їх утеплюють.

Літнє утримання корів. У літній період господарство одержує 60-70% продукції молока і приростів худоби. Зелена маса пасовищ - найдешевший корм.

В літній період в-господарстві з'являються найбільш сприятливі можливості для оздоровлення тварин, підвищення їх продуктивності і відтворних функцій, зниження собівартості одержуваного молока. Річна тривалість літнього і пасовищного утримання становить 160 днів.

TOB ім. Воровського має 50 га природних пасовищ, які знаходяться від ферми на відстані 2 км. Застосовують табірно-пасовищне безприв'язне утримання. Поблизу пасовища організований літній табір, який має вигульно-кормовий майданчик, навіси для худоби і легкі будівлі для персоналу. Основну частину об'ємистих кормів тварин одержують на пасовищі. В період нестачі чи відсутності кормів на пасовищах корів підгодовують на вигульних майданчиках з годівниць скошеною і підвезеною мобільним кормороздавачем КТУ - 10 зеленою масою кормових культур.

Використання культурних пасовищ дає можливість підвищити молочну продуктивність, оздоровити корів і знизити собівартість молока, створюються умови для підготовки зимових приміщень до чергового стійлового утримання худоби. Приміщення піддають ремонту і санації.

Рис. Випасання корів на пасовищі

Доїння корів і первинна обробка молока. В господарстві доїння розпочинають з виконання шести підготовчих операцій в їх безперервній послідовності: переходу оператора до наступної корови; обмивання вим'я теплою водою: витирання його рушником; масажу вим'я; здоювання перших цівок молока; одягання доїльних; стаканів на дійки вим'я. За цим настає процес безпосереднього видоювання корови апаратом. До заключних операцій відносять: перехід оператора до корови; машинне додоювання; відключення й знімання доїльних стаканів із дійок вим'я; контроль його стану; зливання молока. При видоюванні однієї із корів (основна операція) у оператора з'являється час для виконання підготовчих та заключних операцій для інших тварин.

Підготовчі операції. Оператор підходить до кожної наступної корови і підмивав її вим'я чистою водою температурою 40-45°С, маючи напоготові працюючий апарат. Потім вим'я витирають сухим чистим рушником або спеціальною серветкою. Одночасно з витиранням вим'я масажують. Після підмивання і витирання вим'я у більшості корів з'являються ознаки початку рефлексу молоковіддачі: набрякання вим'я, порозовіння дійок, підвищення їх пружності. Якщо рефлекс молоковіддачі ще не настав, то знову швидко проводять легкий масаж вим'я, захоплюючи. пальцями рук окремі його частки і погладжуючи їх вниз у напрямку дійок. Потім здоюють руками із кожної дійки по 2—3 перші цівки молока у спеціальний кухоль з чорним дном. Закінчивши підготовку корови до доїння і переконавшись, що вона припустила молоко, оператор одягає доїльні стакани на дійки вим'я. Готують корову до доїння, тобто виконують вручну шість підготовчих операцій послідовно, затрачуючи не більше 50 с. Тільки переконавшись, що доїльні стакани стійко зафіксовані і розпочалося витікання молока широким струменем, оператор починає готувати до доїння наступну корову або відключає апарат від вже видоєної.

Видоювання корови апаратом. Для однократного Щцоювання корови апаратом затрачують 3-6 хв. На тривалість і швидкість видоювання впливають також індивідуальні особливості тварини, якість підготовки її до доїння, конструкція доїльного апарата та інші фактори.

У деяких корів тривалість видоювання кожної частки вим'я може досить суттєво відрізнятися.

Заключні операції. По закінченню молоковиведення, проводять заключні операції, тобто вчасно підходять до корови, здійснюють машинне додоювання, відключають вакуум і знімають доїльні стакани з дійок вим'я. На ці операції затрачається від 40 до 55с для кожної корови.

П Після зняття доїльного апарата з вим'я оператор перевіряє у окремих корів повноту видоювання шляхом прощупування кожної частки вим'я. Виявивши на дійках тріщини, змазує антисептичною емульсією. Про корів, у яких на вим'ї виявлені затверділості, пухлини, повідомляють ветеринарному працівникові.

У TOB ім. Воровського для доїння корів застосовують доїльний агрегат АД -100А, який укомплектований тритактними доїльними апаратами "Волга" і розрахований на обслуговування 100 корів 4 доярками при доїнні в переносні відра.

Рис. 5. Доїння корів на фермі

Доїльний апарат "Волга" складається з доїльного відра, кришки, пульсатора, молочного шланга, повітряного шланга, колектора і чотирьох доїльних стаканів.

Доїльне устаткування, апарати і посуд, що контактують з молоком, миють відразу після кожного доїння і використання доїльного інвентарю. Для миття застосовують тільки теплу воду (не вище 35 °С), тому що холодна вода призводить до затвердіння жиру й осідання інших речовин молока. Потім устаткування миють гарячим 0,5%-м розчином миючого засобу при температурі 40-45°С, після чого ополіскують чистою теплою водою (25—ЗО °С) до видалення залишків розчину.

Доїльні апарати один раз на тиждень розбирають і всі частини промивають водою і теплим мийним розчином. Один раз на місяць для видалення нальоту солей і лужних розчинів доїльні установки промивають 1 %-м розчином соляної чи оцтової кислоти й ополіскують теплою водою до видалення залишків мийного розчину.

Вимитий і продезінфікований посуд висушують, перевертають догори дном і таким чином кладуть на полички і стелажі. У цьому положенні вода добре стікає і посуд краще захищений від пилу. Якщо посуд недостатньо просушений, у краплях води, що залишилися на ньому, можуть розмножуватися мікроорганізми.

Для одержання молока високої якості на фермі забезпечують належний ветеринарно-санітарний стан, своєчасну первинну обробку молока, дотримання гігієнічних умов його одержання.

Первинну обробку молока на фермі проводять згідно з ГСТУ 46.069-2003 "Молоко коров'яче незбиране. Первинне оброблення, зберігання і транспортування. Основні вимоги".

Первинну переробку і зберігання молока здійснюють за такою схемою: очищення молока фільтруванням, охолодження і зберігання в резервуарі-охолоджувачі.

Надоєне молоко надходить у молочну. Тут спочатку визначають його кількість, а потім проціджують через ватяні фільтри чи фільтри з нетканої полотнини. Для фільтрації використовують вафельну, лавсанову чи фланелеву тканини. У молоці можуть бути механічні домішки (шматочки шерсті, гною, корму, пилу, бруду тощо) і мікрофлора.

Профільтроване молоко охолоджують до температури 4—6 °С і направляють у резервуари для зберігання. Проміжок часу між видоюванням молока і початком його охолодження не перевищує 16—20 хв.

Молоко зберігається в спеціальному резервуарі - охолоджувачі місткістю 1000 л.

Тривалість зберігання молока на фермі до надходження його для реалізації:

- не вище 4° С - 24 год.,

- не вище 6° С- 18 год.,

- не вище 8° С - 12 год.

Молоко, що здається TOB ім. Воровського за всіма показниками відповідає вимогам ДСТУ 3662-97. Молоко, отримане від корів протягом перших 7 днів після отелення й останніх 7 днів до кінця лактації, з ферми не вивозять і використовують на корм молодняку.

На якість сировини, у тому числі і на мікробіологічні показники, впливає система транспортування молока з4ферми на молокозаводи.

На фермі застосовується надійна й економічна система - це безпосереднє приймання молока на фермі і доставка його на Решетилівський молокозавод.

Догляд тварин. Крім раціональної годівлі, напування та оптимальних умов утримання, тварини потребують постійного догляду.

В санітарний день (1 раз на місяць) персонал оглядає всіх дійних корів і особливо уважно вим'я та дійки. Перед доїнням вим'я обмивають чистою водою (40-50°С), витирають рушником. .Одночасно з підмиванням вим'я злегка масажують. В отворах дійок нагромаджується велика кількість бактерій. Тому перед надіванням доїльних апаратів з кожної дійки здоюють перші цівки молока в спеціальний кухоль, що дозволяє виявити корів, хворих на мастит (наявність в молоці пластівців, домішок крові, слизу, інших змін).

При обмиванні, масажі доярка оглядає й прощупує вим'я корови. При виявленні змін у молоці або почервонінні, ущільненні на вим'ї корову не можна доїти апаратом. її видають руками в спеціальний посуд. Таку корову відокремлюють від основного стада і доять до повного видужування вручну. Для профілактики маститів проводять заходи:

- суворе дотримання правил машинного доїння;

- виконання зоогігієнічних і санітарних умов утримання тварин;

- дотримання санітарних правил при доїнні, догляді за доїльною апаратурою та молочним посудом;

- дезінфекція дійок, вим'я після доїння;

- правильний запуск корів;

- своєчасне вибракування корів, хворих на мастит і які не підлягають лікуванню;

- лікування субклінічних маститів у сухостійному періоді.

Профілактика травматизму в господарстві. Травматизм тварин може

завдавати господарству значних економічних збитків, тому проводять заходи з його попередження:

- звертають увагу на стан рогів у корів і молодняку, і якщо вони загострені, кінчики зрізують;

- упорядковують належним чином тваринницькі приміщення до зимівлі худоби, проводять ремонт приміщень;

- щоб запобігти виникненню експлуатаційного травматизму, слідкують за справністю доїльних апаратів;

- якщо з кормом в організм тварини потрапили сторонні предмети, проводять раціональні розрізи під час операції і належну організацію післяопераційного лікування, добру годівлю і утримання. Це забезпечує швидке одужування й відновлення продуктивності тварини.

Ветеринарно-санітарний режим господарства передбачає профілактику інфекційних хвороб. Для зменшення втрат від цих хвороб господарство поповнюють власним молодняком, який має однотипний імунобіологічний фон і характеризується підвищеною резистентністю до умов навколишнього середовища. Тварин, що надійшли на ферму з господарств-поставщиків, карантинують, проводять ретельний клінічний огляд, підозрілих щодо захворювання вибраковують. Профілактика антропозоонозів полягає в ретельному ветеринарно-санітарному нагляді, своєчасний ветеринарно-санітарній обробці тварин і суворій ізоляції хворих, у дезінфекції приміщень, дотриманні персоналом заходів особистої профілактики і санітарно-ветеринарних правил. Ветеринарні обробки худоби забезпечують профілактику незаразних і заразних хвороб.

Для боротьби з інвазійними хворобами в кінці липня або на початку серпня змінюють ділянки випасання на пасовищі. Профілактичну дегельмінтизацію великої рогатої худоби проводять у січні-лютому, в разі потреби ще й за місяць до вигону на пасовище. їх витримують в тому ж приміщенні 5-7 днів. Слідкують за напуванням тварин, санітарним режимом у приміщенні.

У господарстві ведуть цілеспрямовану боротьбу з гризунами й комахами, проводять очищення й дезінфекцію звільнених приміщень, контролюють параметри мікроклімату, забезпечують гігієну годівлі, вагітності, родів і вирощування молодняка.

У корівниках санітарний день організовують один раз на місяць. Перелік робіт у приміщенні: очищають огороджуючи конструкції будівлі і устаткування від пилу, павутиння, бруду, гною; промивають годівниці, напувалки; видаляють залишки гною; підстилки кормів; очищають дезкилимки; інвентар по догляду за тваринами очищають від бруду, знезаражують; цементовапняним розчином замазують щілини; усувають всі дефекти годівниць, напувалок, підлоги, дверей, воріт, устаткування; огороджуючи конструкції підбілюють свіжо гашеним вапном. Виконуються інші роботи: проводять більш ретельний огляд шкіри тварин; забруднені ділянки шкіри-обмивають водою; обтирають. Молочний посуд і доїльна апаратура піддаються чищенню, миттю і дезінфекції.

До загальних заходів боротьби з крилатими комахами відноситься підтримання чистоти в приміщеннях, недопущення нагромадження гною та кормових залишків. Винищувальні заходи проводять хімічними засобами вигляді розчинів, порошків, емульсій. Для боротьби з вошами тварин обробляють інсектицидними препаратами.

Для боротьби з гризунами застосовують хімічні, біологічні та механічні методи. З хімічних методів застосовують отруто антикоагулянти: зоокумарин, криси, фосфід цицку, ратиндан. При біологічних методах використовують препарат бактокумарин, що містить живі бактерії тифу гризунів і натрієву сіль зоокумарину. До механічних методів відносять верші й пастки.

Реалізація продукції. Все молоко, виготовлене в господарстві, відповідає державному стандарту ДСТУ 3662-97 "Молоко коров'яче. Вимоги при закупівлях". Молоко, яке реалізують, отримують від здорових корів, фільтрують і охолоджують в господарстві не пізніше ніж через 2 години після доїння. Молоко є натуральним, незбираним, без сторонні, не властивих свіжому молоку присмаків і запахів. За зовнішнім виглядом та консистенцією воно є однорідною рідиною від білого до ясно-жовтого кольору, без осаду та згустків. В молоці відсутні інгібувальні речовини (мийно-дезінфікуючі засоби, консерванти, формалін, сода, аміак, перекис водню, антибіотики). За фізико-хімічними, санітарно-гігієнічними та мікробіологічними показниками якості молоко розподіляють на три гатунки: вищий, перший та другий згідно з вимогами ДСТУ 3662-97 "Молоко коров'яче. Вимоги при закупівлі".

Молоко всіх гатунків має густину не менше ніж 1027 кг/м за температури 20°С. масова частка жиру та масова частка білку в молоці відповідають базисним нормам, які затверджені Кабінетом Міністрів України. За показниками безпеки молоко вищого, першого та другого гатунків відповідає вимогам ДСТУ 3662-97.

Під час виробництва та закупівлі молока керуються вимогами безпеки, що встановлені ГОСТ 12.3.002, ГОСТ 12.2.042, "Медико-биологическими требованиями и санитарными нормами качества продовольственного сырья и пищевых продуктов", затвердженими Міністерством охорони здоров'я СРСР 01.08.89 № 5061-89, "Санитарными и ветеринарными правилами для молочных ферм, колхозов, совхозов и подсобных хозяйств", та "Санитарными правилами по уходу за доильными установками и молочной посудой, контролю за их санитарным состоянием", які затверджені Держагропромом СРСР, 1986 р. Закупівля-прийманнЯ молока проводиться партіями згідно з ГОСТ 13928 та "Инструкции о порядке проведения государственных закупок (сдачи и приёмки) молока и молочной продукции". Під^ч&с реалізації молока в кожній партії визначаються маса нетто молока згідно з РД 10-02-02-8 "Методика определения массы молока коровьего заготовляемого при приёмке" та показники якості.

2.2.5 Удосконалення технології машинного доїння корів

16 травня 2008 року Україна стала Членом Світової організації торгівлі. Харчове законодавство країн, що є членами СОТ, досить вимогливе до виробників харчових продуктів і стоїть на захисті здоров'я споживачів. Це законодавство сприяє виробництву гарантовано якісних та безпечних харчових продуктів. Вимоги харчового законодавства країн-учасників СОТ стосуються гігієни харчових продуктів, ветеринарного контролю за виробництвом, гігієни кормів, якості утримування тварин.

Для одержання якісних показників продукції, підвищення ефективності її виробництва та конкурентоспроможності у TOB ім. Воровського необхідно вдосконалити технологію машинного доїння корів. Мета впровадження нової технології - виробництво молока, якість якого відповідає вимогам COT.

Для доїння корів в господарстві пропоную застосовувати установку типу "Тандем". При цьому досягається вища продуктивність, праці, ніж при доїнні в стійлах корівника, суттєво змінюється організація і характер праці оператора машинного доїння, відкриваються більші можливості Для механізації та автоматизації рунних операцій. Не менш важливо те, що при такому способі доїння доїльний зал блокується з прифермською молочною, утворюючи доїльно-молочний блок. Це дає змогу одержувати молоко високої якості, суттєво спрощує і здешевлює операції, пов'язані з транспортуванням молока до молочної, забезпечує добрі умови для технічного обслуговування доїльного та молочного обладнання, яке концентрується в одному місці.

У доїльно-молочному блоці влаштовують переддоїльний майданчик, де зосереджується чергова група корів перед потраплянням у доїльний зал. Розміри цього майданчика визначаються чисельністю групи з розрахунку не менше 2 м2 на кожну корову. При виході із доїльного залу обладнують майданчик для видоєних корів. Обидва майданчики зв'язані відгородженими скотопрогонами із секціями, де утримують тварин. У доїльно-молочному блоці розміщують також молочну, службові та побутові кімнати.

Якщо при прив'язному утриманні доїти на установках типу "Тандем", то економія праці на операції доїння суттєво зменшується за рахунок додаткових затрат на організацію переміщення тварин до доїльного залу, в тому числі затрат на ручне відв'язування і прив'язування. Проте і в цих умовах застосування доїльного залу, особливо коли використовують автоматизовану установку УДА-8, набагато ефективніше порівняно з установкою молокопровід АДМ-8 та переносними відрами для доїння корів у стійлах. На даний час освоєне виробництво стійлового обладнання ОСП-Ф-26. Спостереження, за їх роботою показали, що якщо на разове ручне прив'язування та відв'язування в середньому для кожної корови необхідно затратити 12-15 люд.-с, при використанні автоматичної прив'язі - тільки 1,5-2 люд.-с. Автоматична прив'язь забезпечує індивідуальне самоприв'язування корів та групове їх відв'язування. При необхідності можливе ручне прив'язування та відв'язування окремих тварин. Ланцюгова самоприв'язь для корів складається з нашийника з підвіскою та гумового грузила, які постійно знаходяться на шиї тварини. На стінці годівниці є замок-вловлювач. При підході до годівниці з кормом тварина нахиляється і підвіска з грузилом, що закріплена на шиї зісковзує по косих спрямовуючих плечових обмежувачах і потрапляє в замок-вловлювач. Корова самоприв'язується. Застосування підвіски з гумовим грузилом (маса 200-250 г) не спричиняє тваринам незручностей. Наявність такої прив'язі дає змогу значно ефективніше використовувати доїльні зали на молочній фермі з" прив'язним утриманням корів.

Автоматизована доїльна установка УДА-8 "Тандем" призначена для машинного доїння в доїльних станках і первинної обробки молока при прив'язному та безприв'язному утриманні корів на фермах з поголів'ям до 400 голів.

Доїльна установка УДА-8 "Тандем" забезпечує:

- переддоїльне полоскание молочного обладнання;

- впуск корів в доїльний зал і станки;

- доїння та механічне додоювання;

- зняття доїлЄних стаканів з вим'я корови по закінченню доїння;

- облік надою від кожної корови та взяття проби молока для визначення жирності (при контрольних доїннях);

- транспортування молока по молокопроводу;"

- фільтрацію, охолодження молока з наступним перекачуванням в ємності для зберігання;

- промивання доїльного обладнання та молокопровідних шляхів;

- роздавання концентрованих кормів (при наявності кормороздавача).

Установка УДА-8А складається з обладнання промивання, вакуумної лінії, приводу воріт, лічильника молока, технологічної лінії, лінії обмивання вим'я, маніпулятора доїння МД-Ф-1, станків, лінії промивання, обладнання молочної, вакуумної установки.

Установка може випускатися з кількістю скотомісць 2х 2 і 2Х3; с з електронним пристроєм керування маніпуляторами.

Станок призначений для фіксації в певному положенні корів під час доїння та розміщення технологічного обладнання.

Каркас складається зі стойки та вертикальних труб. На стойці в петлях шарнірно закріплені вхідні та вихідні ворота. Передню частину станка огороджує щиток з годівницею. Стойки станка з'єднані між собою повітроводом і вакуумпроводами. В кінці повітропроводу встановлений повітряний фільтр. Вхідні та вихідні ворота обладнані пневматичними приводами, які керуються перемикачем. Конструкцією передбачено також ручне відкривання воріт.

Технологічна ліня призначена для транспортування молока в молочне відділення, розміщення пульсаторів і подачі вакууму до пульсаторів. Складається з двох незалежних ліній молокопроводу з муфтами для підключення автомата керування маніпуляторів для доїння та вакуум проводу.

Протилежні від молокозбірника кінці молокопроводу з'єднані з лінією промивання гумовими шлангами з надітими на них затискачами.

Лінія промивання призначена для подачі миючих і дезінфікуючих розчинів, а також води від промивного обладнання до доїльної апаратури і до молокопроводу.

Лінія промивання включає дві незалежних лінії з пластмасових і металевих груб, з'єднувальних муфт, відводів, гумових шлангів і миючих головок для приєднання до доїльних стаканів.

Обладнання промивання призначене для автоматичного промивання миючим розчином молокопровідних шляхів установки.

Обладнання молочної призначене для приймання молока з молокопроводу, фільтрації, охолодження та подачі в ємність для зберігання.

Вакуумна установка включає в себе чотири вакуум-насоси УВУ-60/45 з запобіжниками, вакуум балон, вакуум регулятор з вакуумметром. Призначена для відсмоктування повітря із складових частин установки, робота яких основана на різниці атмосферного тиску та розрідження, створеного вакуумним насосом.

Доїльна апаратура включає в себе маніпулятор для доїння МД-Ф-1 та пристрій зоотехнічного обліку УЗМ-1А.

Лінія обмивання призначена для санітарної обробки вим'я корів перед доїнням. Вода для обмивання вим'я підігрівається підігрівачем і подається до розбризкувача по трубі.

Для відкривання та закривання дверей доїльного зала при впуску й випуску корів передбачена система пневмоприводу.

Кормороздавачі доїльної установки УДА-8А призначені для транспортування та дозованої видачі сухих, сипучих комбікормів. Машинне доїння корів в доїльних залах включає в себе наступні операції:

- організацію руху тварин в молочно-доїльний блок і з нього в корівник;

- перегін чергової групи корів на переддоїльну площадку, з переддоїльної

площадки в доїльний зал, а потім в корівник. На установках "Тандем" в результаті зручної організації робочого місця оператор дає більш високу продуктивність праці, ніж при доїнні в молокопровід або в переносні відра в стійлах корівників. Оператори знаходяться в траншеї глибиною 0,6...0,7 м, по боках паралельно якій встановлені індивідуальні станки для корів. Оператори вільно рухаються вздовж траншеї, рухи тварин обмежені стінками станка. Для виконання підготовчих і заключних операцій не доводиться нагинатися й працювати в зігнутому положенні.

В кожному станку є свій доїльний апарат. Впускають корів в станок для доїння та випускають кожну тварину індивідуально. Тому можна затримати корову в станку на необхідний час, не заважаючи працювати на інших станках. Корови під

час доїння поїдають із годівниць доїльних станків нормовану підкормку із концентрованих кормів.

Черговість проведення підготовчих і заключних операцій тут така ж, як і при доїння корів в стійлах.

На доїльній установці одночасно працюють два оператори. Причому кожний із них обслуговує корів в чотирьох станках, послідовно розміщених з однієї сторони траншеї.

До початку доїння чергова партія корів повинна знаходитися на переддоїльній площадці.

Послідовність виконання операцій кожним із двох операторів на установці наступна.

Оператор підходить до , першого станку, не виходячи з траншеї, за допомогою пневмомеханічного приводу відкриває вхідні двері переддоїльного приміщення, пропускаючи з нього корову, після цього відкриває вхідні двері першого доїльного станка, включає дозатор концентрованих кормів. Корова заходить в станок і починає поїдати корм. В цей час оператор обмиває її вим'я струменем теплої води із розбризкувача, витирає його, робить масаж, здоює вручну перші цівки молока та надіває доїльні стакани.

Впевнившись, що молоковіддача почалась, оператор підходить до другого станка та виконує ті ж - підготовчі операції з другою коровою^ Потім з третьою в третьому станку та четвертою коровою в четвертому станку.

Після завершення підготовчих операцій для четвертої корови перший процес видоювання закінчується. Оператор підходить до першого станка, перевіряє стан вимені і, відкрив вихідні двері станку, випускає видоєну корову. Відкрив вхідні двері першого станку та включив дозатор концентрованих кормів, впускає п'яту корову на місце видоєної. Закінчивши підготовчі операції в першому станку для п'ятої корови, оператор переходить до другого станка й виконує заключні операції для другої корови. Потім впускає в цей станок шосту корову та проводить підготовчі операції. Далі все повторюється в тій же послідовності.

Аналогічні операції одночасно виконує другий оператор в чотирьох станках, розміщених на протилежній стороні траншеї. Його робота зовсім не пов'язана з роботою першого оператора. На установках "Тандем" можна доїти корів, які мають різну тривалість доїння.

Отримання молока високої якості залежить від догляду за доїльним обладнанням. Доїльна установка типу "Тандем" УДА-8 має спеціальний автомат промивання. Строк санобробки встановлено до 20 хв. Витримка режиму обробки установки в часі гарантує чистоту молочної лінії (приблизно 50 мікробів для 1 см2 поверхні). Санітарна обробка доїльної установки, встановлена санітарними правилами, гарантує отримання першосортного молока на 95-98 %.

Операцію згідно догляду за доїльним обладнанням і залом виконують після закінчення доїння всіх груп корів. Після виходу останньої корови із доїльного зала оператори машинного доїння змивають проточною водою бруд з підлоги доїльної площадки та зовнішніх поверхонь вузлів доїльної установки (переднє огородження, решітки та підлога, де стояли тварини), а крім того промивають зовнішню поверхню лічильників молока, молочних вакуум-кранів, доїльних апаратів, молочних і вакуум ліній. Тільки після цього підготовлюють установки до включення в положення "промивання". Ці операції оператори машинного доїння проводять не виходячи із траншеї доїльного зала. В першу чергу транспортують залишки молока із апаратів і молокопроводу.

Кінцеві затискачі, якими перекривають під час доїння молокопровід від лінії промивання, відкривають. Лінії промивання з'єднуються з молокопроводом, забезпечуючи шлях току промивної рідини по замкнутому колу.

Доїння корів на установці типу "Тандем" потребує спеціального приучения до доїння в доїльному залі.

Роботу по приучения корів починають з їх перевірки на придатність до машинного доїння, а також на мастит і молоковіддачу. Процес приучения складається з декількох етапів: звикання до вигляду доїльного приміщення^ приучения до заходження тварин в станки для поїдання корму, звикання до звуків працюючої установки та маніпуляціям оператора, до доїння на установці.

Приучения стада до зовнішнього вигляду доїльного приміщення проводять раз на день на протязі 7 днів після закінчення денного доїння корів в стійлах. В цей період кожна в складі групи із 24 голів не менше чотирьох разів проходить через доїльний зал не заходячи в станки. В наступні 5 днів тварин заманюють в доїльні станки кормовим буряком або іншим кормом. Потім на протязі 8 днів при заходженні тварин в доїльний зал вмикають в роботу доїльну апаратуру та подачу концкормів. Таким чином вони звикають до звуків працюючих пульсаторів і системи роздавання кормів. В період приучения тварин до доїльного залу оператори заходять в траншею установки та обережно обмацують вим'я для того, щоб корови звикли до них. Для найкращого приучення корів до доїння на установках "Тандем" необхідно розміщувати їх як з правої сторони, так і з лівої сторони, що виключає формування гальмівних рефлексів, які перешкоджають добрій молоковіддачі. Тільки після 14-20-денного приучения корів можна доїти в залі на установках "Тандем". За цей проміжок й оператори добре засвоюють технологію доїння, доїльну апаратуру та догляд за нею.


3. Економічний аналіз

Сільське господарство має свої особливості факторів досягнення високоефективного господарювання. Особливе значення має земля як головний засіб виробництва, а в тваринництві продуктивна худоба.

Ефективність виробництва - складна економічна категорія, яка показує кінцевий результат(ефект) від застосування виробничих ресурсів(земля + трудові ресурси + засоби праці + предмети праці) і зазначається відношенням ефекту до ресурсів (витрат), або навпаки відношенням витрат до ефекту.

Ек еф Економічна ефективність виробництва продукції тваринництва здійснюється з урахуванням особливостей галузі, а саме: валова продукція, валовий дохід, чистий дохід на 1 умовну голову худоби, витрати кормів на 1 ц, собівартість 1 кормової одиниці, 1 ц продукції тваринництва, прибуток на 1 голову, рівень рентабельності в тваринництві.

Валова продукція - обсяг виробленої продукції за певний проміжок часу. На сільськогосподарських підприємствах в неї включають: вартість валового збору всіх сільськогосподарських культур у поточному році, витрати на вирощування молодих багаторічних насаджень, зміну вартості незавершеного виробництва у рослинництві від початку до кінця року, вартість всієї продукції від використання сільськогосподарських тварин, вартість виготовленого в господарстві інвентарю та інших виробів, а також грошові надходження за роботи і послуги, виконані на сторону.

Товарність продукції (Тп) - питома вага товарної продукції в загальному обсязі виробленої. Визначається по господарству, галузях і окремих видах продукції в % за формулою:

Тп = Т/В*100,

де Т - товарна продукція;

В - валова продукція.

Собівартість продукції - витрати сільськогосподарських підприємств на виробництво продукції та її реалізацію в грошовому виразі. Собівартість визначається у вигляді величини витрат на всю продукцію, показника витрат на одиницю продукції чи витрат на 1 грн. валової продукції в порівняльних цінах.

Валовий доход (Вд) - вартість валової продукції за мінусом матеріальних витрат, тобто заново створена вартість.

Вд = В-М, де В-валова продукція, М-матеріальні витрати.

Чистий доход (Чд) - різниця між валовим доходом і витратами на оплату праці. Чистий доход підприємства прийнято називати прибутком.

Прибуток від реалізації ,(Пр) розраховують як різницю між товарною продукцією (Тп) і матеріальними витратами (М), оплатою праці (Оп) та іншими грошовими витратами (Гв) за формулою:

Пр = Тп - (М +Оп +Гв)

Рентабельність - це прибутковість чи доходність виробництва. Рівень рентабельності (Рр) - відношення прибутку (Пр) до собівартості реалізованої продукції в % (Сп). Вираховують за формулою:

Рр = Пр/Сп*100.

Економічна ефективність виробництва молока у ТО>В ім. Воровського розрахована за наведеними показниками і представлена в таблиці 3.1.

Аналіз показників господарської діяльності підприємства показує, що його земельні угіддя використовуються нераціонально: на 100 га сільськогосподарських угідь припадає лише 12,7 голів великої рогатої худоби, у т. ч. 4,4 корів.

Нині, коли встановлюються нормальні закупівельні ціни на молоко його виробництво стало рентабельним, об'єм грошових надходжень лімітується наявністю продуктивного поголів'я. Тому на 5-річну перспективу доцільно довести поголів'я корів до 200 голів (11 голів на 100 га сільськогосподарських угідь). Це дасть змогу збільшити прибуток від реалізації молока, знизити собівартість 1 ц молока.

Показники за 2008 рік на 2012 рік (план-проект) 2012 до 2008 року, %
Поголів'я корів у господарстві, гол. 80 200 250
Удій молока на фуражну корову, кг 3500 4000 114
Валове виробництво молока, ц 2800 8000 286
Реалізовано молока, ц 2520 7440 295
Товарність молока, % 90 93 103
Реалізаційна ціна 1 ц молока* в грн. -250 260 104
Виручка від реалізації молока, тис. грн. 630 1934,4 307
Вартість 1 ц к. од. кормів, грн. 47,4 54,6 115
Вартість використаних кормів, тис. грн. 208,6 600,6 288
Інші затрати, тис. грн 265,3 678,56 240
Загальні витрати на виробництво молока, тис. грн. 474 1279,16*, 270
Прибуток від реалізації молока, грн. 156 655,24 420
Собівартість 1 ц молока, грн. 188 172 92
Рентабельність виробництва молока, % 33 51,2 153

4. Економічна експертиза

Екологічна експертиза в Україні - вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки. [Закон України] Завдання екологічної експертизи полягають у регулюванні суспільних відносин в галузі екологічної експертизи для забезпечення екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання та відтворення природних ресурсів, захисту екологічних прав та інтересів громадян держави.

Мета екологічної експертизи - запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на природне середовище та здоров'я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях та об'єктах.

Вимоги до проведення екологічної експертизи такі:

· Дотримання пріоритету права суспільства на сприятливе екологічне середовище.

· Гармонійне поєднання екологічних та економічних інтересів;

· Екологічна сумісність об'єктів з вимогами охорони довкілля;

· Комплексна еколого-економічна оцінка існуючого чи передбачуваного впливу на навколишнє середовище;

· Альтернативні варіанти зменшення негативних впливів об'єктів експертизи на оточуюче середовище.

Суворе дотримання законодавства та державних норм природокористування.

Форми екологічної експертизи в Україні: державна, громадська та інші. Основними завданнями екологічної експертизи є:

- визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності;

- організація комплексної, науково обґрунтованої оцінки об'єктів екологічної експертизи;

- встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам екологічного законодавства, санітарних, будівельних норм і правил;

- оцінка впливу діяльності об'єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища і здоров'я людей;

- підготовка об'єктивних, всебічно обґрунтованих висновків екологічної експертизи.

Висновки державної екологічної експертизи .обов'язкові для виконання, а громадської та інших видів екологічної експертизи мають рекомендаційний характер, вони враховуються при проведенні державної екологічної експертизи.

Порядок проведення екологічної експертизи включає:

· Перевірку наявності повноти матеріалів екологічної експертизи.

· Аналітичне опрацювання матеріалів екологічної експертизи.

· Узагальнення окремих експертних досліджень та наслідків діяльності об'єктів експертизи.

· Підготовку висновків.

Проведення екологічної експертизи передбачено Законами України "Про корону навколишнього природного середовища" (від 25.06.1991 р.), "Про екологічну експертизу" (від 09.02.1995 р.).

За обсягами і чисельністю використовуваних ресурсів (включаючи и природні) агропромисловий комплекс належить до найбільш ресурсномістких ,і природо містких сфер господарської діяльності людини. Водночас, за масштабами і характером впливу на навколишнє природне середовище, його слід відносити до найпотужніших негативних антропогенних чинників. Тому особливе значення для подолання екологічної кризи, що охопила майже всю територію України, для зменшення антропогенних навантажень на навколишнє середовище, для припинення його забруднення та виснаження мають розробка й практична реалізація заходів спрямованих на екологобезпечну організацію виробництва в агропромисловому комплексі.

Отже, по-справжньому науковий підхід до сільськогосподарської діяльності повинен ґрунтуватися на всебічному врахуванні екологічних чинників, вимог екологічної безпеки будь-якого виробничого процесу, раціонального використання и охорони природних ресурсів, тощо.

У TOB ім. Воровського не виділена особа, яка стежить за дотриманням правил екологічної безпеки, але ,дані функції покладено на районного еколога. Своєчасна та швидка дія механізму охорони навколишнього середовища залежить від працівників сільського господарства і, перш за все, його спеціалістів.

TOB ім. Воровського знаходиться у більш-менш екологічно чистій частині Полтавського району Полтавської області, оскільки досить віддалене від шкідливих промислових підприємств. Проте досить значним джерелом забруднення атмосферного повітря і земельних ресурсів є транспортні засоби, зокрема автомобілі, автобуси та маршрутні таксі. Часточки вихлопних викидів транспортних засобів тривалий час знаходяться в повітрі, а потім, поступово осідають на верхній шар ґрунту прилеглих до трас полів, а також на посіви сільськогосподарських культур, які ростуть на них. Це досить негативне явище. Тому, через кореневу систему та через надземну вегетативну частину, рослини вбирають шкідливі речовини, які надходять до зерна, насіння та коренеплоди, що в сою чергу погіршує якість товарної продукції і негативно впливає на тварин, їх фізіологічний стан та продуктивність, а також на здоров'я людей, споживачів.

У господарстві з метою недопущення погіршення екологічної ситуації здійснюють наступні заходи. Тваринницькі ферми розташовані на санітарно-безпечній відстані від населених пунктів. З підвітряного боку від них нижче за рельєфом. В умовах господарства гній видаляють за допомогою системи

транспортерів. Гній із транспортерів потрапляє на рухомі засоби перевезення його до гноєсховища або вивозиться безпосередньо на поля, де його буртують. Гноєсховища є місцями для складання, дозрівання гною, та його зберігання, вони влаштовані біля ферми не ближче як за 50-100 м від тваринницьких приміщень і 200 м - від житлового масиву. Гноєсховища розташовані на місцях із водонепроникним ґрунтом, на ділянці, віддаленій від джерел водопостачання. Всі види гною використовуються під сільськогосподарські культури і вносяться у будь-яку пору року, за винятком зимового періоду, коли температура повітря опускається нижче мінус 10°С.

Боротьба з забрудненням повітря в приміщеннях для тварин і охорона повітряного басейну територій ферми включає загальні заходи і спеціальні рішення, направлені на очищення, знезараження, і дезодорацію повітря. До заходів по попередженню забруднення повітря відносяться строге дотримання і своєчасне виконання всіх ветеринарно-санітарних і зоогігієнічних правил і норм утримання і годівлі тварин, організація безперебійної і чіткої роботи систем забезпечення мікроклімату, видалення гною, старанного очищення і дезінфекції приміщень, правильної годівлі тварин сипучими і грубими кормами.

При розробці ветеринарно-санітарних заходів у TOB ім. Воровьского керуються ветеринарним законодавством і ветеринарною обстановкою в стаді і господарстві. Заходи включають загальну профілактику, профілактику незаразних, інфекційних і , інвазійних захворювань. Загальна профілактика передбачає дотримання санітарного режиму на фермі, створення оптимального мікроклімату в приміщеннях, контроль за технологією і повноцінністю годівлі великої рогатої худоби. Робітники і спеціалісти регулярно проходять медичне обстеження. Щоденно забезпечується прибирання гною>, очищення поїлок, годівниць, кормороздавачів, а також постійний контроль за якістю кормів і годівлею тварин, станом пасовищ.

Один раз на місяць на фермі оголошують санітарний день. Це генеральне прибирання і чищення, коли з приміщення і ферми видаляються накопичені нечистоти, які залишаються після щоденного прибирання приміщення, апаратури, інвентарю, тварин. На території ферми прибирають залишки гною, підстилки, кормів, сміття і інші непотрібні матеріали і інвентар. У приміщенні виконують роботи: очищають огороджуючи конструкції будівлі і устаткування від пилу, павутини, прилиплого бруду і гною; вікна промивають і протирають вологою тканиною; стелю і стіни, особливо кутки звільняють від пилу мітлами і щітками; гарячою водою промивають забруднені місця годівниць, напувалок; цементно-вапняним розчином замазують щілини, усувають всі дефекти годівниць, напувалок, підлоги, дверей, устаткування; молочний посуд і доїльна апаратура піддаються чищенню, миттю і дезінфекції.

Після весняного обстеження й очищення пасовища від усього наносного (трупів диких тварин, кісток) видаляють залишки мінеральних добрив, металеві предмети, рідкі кущі, ремонтують прогони для тварин, дороги.

Для підвищення рівня екологічної безпеки на території TOB ім.. Воровського необхідно забезпечити виконання наступних заходів:

- миття машин проводити лише у спеціально відведених для цього місцях;

- при заправці технічних засобів паливо-мастильними матеріалами не допускати потрапляння їх у ґрунт;

- проводити очищення стічних побутових вод;

- підтримувати густоту, і розмір захисних лісосмуг, ширина яких повинна бути не менше 10 м;

- проводити регулярні огляди фізіологічного стану тварин, як на фермах господарства, так і худоби приватного сектора і у разі виявлення збудників інфекційних захворювань, проводити індивідуальне утримання тварин, організувати належний їх догляд та лікування;

- здійснювати нагляд за недопущенням, поширення карантинних бур'янів на території підприємства, і у разі виявлення, організувати їх знищення та утилізацію решток.

Виробництво екологічно безпечної продукції тваринництва можливе лишепри створенні тваринам комфортних умов утримання, наявністю якісних кормів. Особливо важливо контролювати стан мікроклімату в тваринницьких приміщеннях.

Оскільки система вентиляції з природним збудженням повітря не може забезпечити потреби тварин у свіжому повітрі, необхідно обладнати приміщення спеціальними пристроями, завдяки яким посилюється приплив повітря за рахунок природних сил збудження.

Необхідно систематично заправляти дезінфікуючим розчином дезкилимки, які розміщені в тамбурах корівників та інших виробничих приміщень. Дезінфікуючи килимки є надійним захистом від розповсюдження заразних хвороб.

У господарстві потрібно проводити постійний контроль за повітряним середовищем, ґрунтом, кормовими культурами, водою. Він дозволяє виділити найбільш небезпечні забруднювачі в навколишньому середовищі, які прямо або опосередковано потрапляють в живий організм і можуть спричинити виникнення хвороб різної етології, зниження продуктивності тварин і якості тваринницької продукції.

Розв'язання цих питань призведе до значного поліпшення умов охорони навколишнього природного середовища ТОВ ім. Воровського.


5. Охорона праці в галузі

Необхідність вирішення проблем безпеки зумовлює формування цілісної системи знань з проблем охорони праці, необхідних для прийняття за будь-яких умов обґрунтованих рішень щодо безпеки на рівні людини, колективу, підприємства, галузі.

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, направлених на збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці ( ст.1 Закону України "Про охорону праці ").

Соціальне значення охорони ;праці полягає в сприянні росту ефективності суспільного виробництва шляхом безперервного вдосконалення і поліпшення умов праці, підвищення їх безпеки, зниження травматизму і професійних захворювань. Соціальне значення проявляється в зростанні продуктивності праці, збереженні трудових ресурсів і збільшенні сукупного національного продукту.

Основними законами та підзаконними актами, які урегулюють правові відносини у сфері охорони праці в умовах виробництва і загалом -у суспільстві є: Конституція України, Кодекс законів про працю, Закон України "Про охорону праці" від 21 листопада 2002 року за № 229-4, Закон України " Про забезпечення санітарного і епідеміологічного благополуччя населення", і розробленими на їх основі положеннями, постановами, нормами, інструкціями, стандартами.

Відповідно до Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань на підприємстві проводяться навчання та інструктажі працівників з охорони праці. Навчання та перевірка знань здійснюється не менше одного разу на рік для всіх працівників і один раз на три роки для посадових осіб і керівника підприємства.

Вступний інструктаж проводить спеціаліст з охорони праці з усіма новоприйнятими працівниками та студентами під час виробничої практики в кабінеті з охорони праці. Це загальний інструктаж. Він включає правила безпеки: при перебуванні на території господарства, організації та утриманні робочих місць, обслуговуванні сільськогосподарських . машин, а також загальні правила електробезпеки. Після вступного інструктажу заповнюють картку, яку зберігають у особистій справі працівника.

Первинний інструктаж на робочому місці проводять керівники даної ділянки робіт: бригадири, завідуючі фермами, зоотехніки та ін. У програму цього інструктажу входять: ознайомлення з технологічним процесом на даній ділянці роботи, будовою машин, установок та іншого обладнання, дорученого обслуговувати робітнику, небезпечними зонами і запобіжними пристроями, інвентарем та обладнанням, що застосовуються при роботі, підготовкою до роботи обладнання, приведенням в порядок спецодягу, індивідуальних; захисних засобів тощо. При цьому ознайомлюють з безпечними методами і прийомами праці, з інструкцією з охорони праці для даного виду робіт, правилами транспортування й перенесення вантажів, вкладення їх, перевезенням тварин. Після інструктування працівник проходить стажування від 2 до 15 змін і тільки після засвоєння безпечних методів допускається до самостійної роботи. Звільняються від стажування розпорядженням керівника працівники, що мають стаж не менше 3 років по даному виду робіт.

Повторний інструктаж проводять у TOB ім. Воровського раз в 6 місяців, а з підвищеною небезпекою - раз в 3 місяці.

Позаплановий інструктаж проводять при порушенні вимог безпеки, що призвели або призведуть до нещасного випадку; при змінах в технології, в нормативних актах з охорони праці; при перерві роботи працівника не менше 60 днів, а для робіт з підвищеною небезпекою - не менше 30 днів. Цільовий інструктаж проводять при виконанні разових робіт, не пов'язаних з професією, і виконанні робіт, на які оформляється наряд-допуск.

Відповідають за безпеку людей при роботі, догляді та утриманні сільськогосподарських тварин директор сільськогосподарського підприємства, головний зоотехнік та ветеринарний лікар, керуючі відділеннями, бригадири. Вони перевіряють періодично знання правил безпеки і створюють для цього відповідні умови.

Кожний працівник, якому дозволено доглядати велику рогату худобу, ознайомлюється з основними правилами утримання й догляду за тваринами, а також з правилами надання першої допомоги при нещасних випадках.

Фінансування заходів з охорони праці у господарстві здійснюються за рахунок фонду охорони праці і коштів господарської діяльності. Фонд охорони праці формується із розрахунку не менше 0,5% виручки від реалізації продукції. На підприємстві кошти вище вказаного фонду використовуються тільки на виконання заходів, що забезпечують доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог або підвищення існуючого рівня охорони праці на виробництві і не можуть використовуватись на інші заходи, безпосередньо не пов'язані з покращенням умов і підвищенням рівня безпеки на виробництві. Дані про затрати на охорону праці TOB ім. Воровського за 2006-2008 роки наведені в таблиці 5. 1.

Види затрат Роки
2006 2007 2008
Всього затрат\, (Зой) у тому числі: 7500 9400 12400
- на номенклатурні заходи (Зн) 4100 5500 8325
- на засоби індивідуального захисту (Зіз) 2225 2100 2725
- на лікувально-профілактичні заходи (Злп) 1175 1800 1350
Коефіцієнт розподілу коштів (Крк=Зн/Зоп) 0,547 0,585 0,671

Дані таблиці 5.1. свідчать про те, що за аналізований період затрати на охорону праці зростають. Так, порівняно з 2006 роком у 2008 році затрати на охорону праці зросли на 4900 гривень, або на 65%. Збільшився також показник розподілу коштів за аналізований період на 0,124.

Планування робіт з охорони праці здійснюється на основі:

· комплексних заходів, що забезпечують досягнення встановлених нормативів безпеки праці, гігієни праці і виробничого середовища;

· заходів щодо усунення недоліків і виконання приписів органів державного нагляду;

· заходів щодо поліпшення умов і безпеки праці, запропонованих органами державного нагляду;

· заходів щодо усунення недоліків, виявлених при розслідуванні нещасних випадків і аварій;

· перспективних і поточних планів створення безпечних і нешкідливих умов праці.

Віднос Відносно до ст. 13 закону роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці (СУОП). СУОП - це складна, штучна, відкрита, не детермінована комплексна система, яка представляє собою регламентовану законодавчими актами, нормативними і організаційно-розпорядчими документами; сукупність взаємопов'язаних соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, методів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності у всіх ланках.

У TOB ім. Воровського на кожному рівні управління охороною праці вирішуються такі основні завдання:

- навчання безпечним методам праці й пропаганда питань охорони праці;

- забезпечення безпеки устаткування, що застосовується;

- забезпечення безпеки виробничих процесів, будівель і споруд;

- нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;

- забезпечення працівників 313 і ЗКЗ;

- забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку;

- організація лікувально - профілактичного обслуговування працівників;

- забезпечення санітарно-побутового обслуговування працівників;

- професійний відбір працівників з окремих професій.

Основні функції управління охороною праці:

· організація та координація робіт;

· облік, аналіз та оцінка стану умов та безпеки праці;

· планування та фінансування робіт;

· контроль за станом охорони праці;

· стимулювання охорони праці

Аналіз Аналіз умов праці ставить собі за мету виявлення причин та травмуючих чинників, що є характерними для даного технологічного процесу, для конкретного робочого місця та визначення їх впливу на рівень травматизму, стан здоров'я та працездатність працюючих для підвищення рівня безпеки галузевих виробництв.

Аналіз стану виробничого травматизму та захворювань у TOB ім. Воровського проведено на основі змісту актів по формі Н-1, звітної форми 7-ТНВ, лікарняних листів за останні 3 роки. Показники стану виробничого травматизму та захворювань наведені в таблиці 5.2.

Таблиця 5.2 Показники стану виробничого травматизму та захворювань

Показники 2006р. 2007р. 2008р.
1. Середньорічне число працюючих (Р), чол. 75 80 79
2. Число нещасних випадків (К), в тому числі: з тимчасовою втратою працездатності з стійкою втратою працездатності з смертельним наслідком 1. 2 -
3. Показник частоти нещасних випадків (П „ N * 1000 / Р ) 13,3 25 -
4. Показник тяжкості нещасних випадків (П т =Т тр /Щ 10 12,5 -
5. Показник втрати робочого часу (Пвтр= Пч.* ТІт) 133 312,5 -
6. Втрати працездатності по травматизму, дн. (Ттр.) 10 25 -
7. Втрати працездатності по захворюванням, дн. (Т захв) 1 56 70 49
8. Сумарне число днів непрацездатності по виробничому травматизму, за захворюваннями за рік (Ттр+ Тзахв.), дн. 66 95 49

За даними таблиці 5.2. слід відзначити, що за аналізовані роки на підприємстві відбулося 3 нещасних випадки на виробництві. Так, у 2006 році відбувся один нещасний випадок з тимчасовою втратою працездатності; у 2007 році - 2 нещасних випадки ( у т. ч. один у стані алкогольного сп'яніння), у 2008 році нещасні випадки на виробництві відсутні.

У відповідності із Законами України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності та про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності ТОВ ім. Воровського сплачує страхові тарифи у Фонд соціального страхування від нещасних випадків ті Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Розмір страхового тарифу (у % до фактичних витрат на оплату праці) ФСС від н/в для сільського господарства становить 0,2. Розмір страхового тарифу ФСС з тимчасовою втратою працездатності складає 2,9% від фонду заробітної плати.

Для оцінки економічної ефективності впроваджених заходів по покращенню умов та охорони праці використовують показник річного економічного ефекту.

Різниця між відверненим збитком та фактичними витратами на заходи з охорони праці буде визначати економічний ефект від заходів з охорони праці.

Розрахунок витрат- від виробничого травматизму у ТОВ ім. Воровського представлений в таблиці 5.3.

Таблиця 5.3 Втрати від виробничого травматизму у TOB ім. Воровського за 2006-2008рр.

Види втрат Роки
2006 2007 2008

А. Втрати ФСС від н/в

1. Виплачено по лікарняних листах, грн.

- по проф. захворюванням

- по виробничому травматизму

240 735

2. Виплати по інвалідності, грн.

3. Виплати по смерті потерпілого, грн..

- - -

Б. Втрати ФСС з тимчасової втрати працездатності

1. Виплачено по лікарняних листах, грн. - по загальним захворюванням

768 980 700
В. Втрати підприємства (Впід)
1а. Середньоденна заробітна плата, грн. 48 49 50

1. Виплати по лікарняних листах (5 днів), грн.

- по виробничому травматизму

- по загальним захворюванням

240 1920 490 2450 1750
2. Виплати по штрафах, грн.. - - -
3. Вартість зіпсованого обладнання, грн. - - -
4а. Загальна вартість продукції, виробленої підприємством за рік, грн. 250000 272840 396300
4. Втрати через недоодержання продукції, грн. 772 1136,8 862
5. Втрати на розслідування нещасного випадку, грн. 580 1267 -
6. Страхові тарифи в ФСС від н/в (0,2% ФВЗП для с/г) 2880 2940 3000
7. Страхові тарифи в ФСС з тимчасової втрати працездатності (2,9%) (2,9:0,2=14,5) 41760 42630 43500
8. Сумарні економічні втрати, грн. 49160 52628,8 49812
9. Річний економічний ефект, грн. - -6596,8 -1050

Річний економічний ефект впроваджених заходів по покращенню умов та охорони праці на підприємстві у 2008р. від'ємний, проте порівняно із попереднім роком збільшився на 5546,8 грн. У 2008 році в TOB ім. Воровського відсутні випадки виробничого травматизму та зменшилася кількість загальних захворювань, в результаті чого скоротилися виплати по лікарняних листах, відсутні витрати' на розслідування нещасного випадку, підвищилась продуктивність праці. Втрати через недоодержання продукції зменшилися на 274,8 грн. або 24% порівняно з попереднім роком. Ці показники свідчать про ефективне проведення заходів щодо поліпшення умов і охорони праці.

Типові норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам сільського господарства (Витяг з Наказу ДНОП від 10.06.98р. №117) визначають для власника або уповноваженого ним органу обов'язків до виконання мінімуму безплатної видачі засобів індивідуального захисту працівникам сільського господарства. Засоби захисту видають згідно з установленими нормами й строками носіння.

Таблиця 5.4

Найменування
Найменування професії та посади спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту Термін зносу засобів захисту, в місяцях Необхідна кількість
Бригадир на Халат бавовняний 12 1
дільниці Чоботи гумові 12 1
виробництва Головний убір 6 2
молока (1)
Годувальник (2) Фартух бавовняний з водовідштовхувальним 12 2
просоченням Рукавиці комбіновані 6 4
Чоботи кирзові 24 2
Плащ прогумований Головний убір Черговий 6 2 4
Дояр (4) Халат бавовняний 12 4
Чоботи гумові 12 4 ,
Жилет утеплений із 24 4 •
віскозно-лавсанової
тканини
Головний убір 6 8
Ветеринарний Халат бавовняний 12 1
лікар (1) Безрукавка утеплена 24 1
Фартух прогумований Чоботи гумові 24 24 1 1
Рукавички гумові 6 2

Під час механізованого доїння корів необхідно дотримуватись наступних мір безпеки:

1. До доїння тварин допускаються особи, які не мають медичних протипоказань та пройшли спеціальне теоретичне і практичне навчання, склали іспит кваліфікаційній комісії і отримали відповідне посвідчення на право експлуатації застосовуваних механізмів та обладнання, пройшли вступний інструктаж з охорони праці. Проведення інструктажу і перевірка знань повинні реєструватись в журналі реєстрації вступного інструктажу на робочому місці (особистої картки інструктажу). Підлітки від 16 років допускаються до обслуговування худоби і доїльних установок з дозволу медичної комісії та за погодженням профспілкового комітету.

Не допускаються до робіт вагітні жінки та жінки, які годують немовлят.

2. До самостійного виконання робіт допускаються особи, які пройшли стажування на робочому місці протягом 2-15 змін під керівництвом завідуючого фермою (бригадира) або досвідченого працівника і оволоділи навиками безпечного виконання робіт. Дозвіл на самостійне виконання робіт фіксують датою і підписом інструктора в журналі реєстрації інструктажу на робочому місці (особовою карткою інструктажу).

3. Працівники, які обслуговують електрифіковане обладнання, повинні пройти додаткове навчання і інструктаж з електробезпеки з присвоєнням І групи допуску.

4. До виконання робіт не допускаються особи у стані алкогольного, наркотичного або медикаментозного сп'яніння, у хворобливому або стомленому стані.

5. Необхідно дотримуватися гранично допустимих норм піднімання і переміщення вантажів.При виконанні робіт жінками дозволяється піднімати і переміщувати вантажі при чергуванні з іншою роботою (до 2 разів за годину), маса яких не перевищує 10 кг, піднімати і переміщувати вантажі постійно протягом робочої зміни - 7 кг. Сумарна вага вантажу, який переміщується протягом кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати: з робочої поверхні - 350 кг, з підлоги - 175 кг.

6. Експлуатацію доїльних установок проводять у відповідності з вимогами експлуатаційної документації.

7. Персоналу, який бере участь в процесах доїння, необхідно:

- знати конструкцію, принцип дії машин і механізмів;

- вміти проводити запуск і зупинку обслуговуваних агрегатів;

- знати призначення і місцезнаходження контрольно-вимірювальних приладів і сигналізації, а також правила користування ними;

- знати призначення і зміст виконуваної операції, її зв'язок з іншими операціями технологічного процесу та робіт по догляду за тваринами;

- знати способи аварійного відключення механізмів та обладнання;

- вміти користуватися засобами колективного та індивідуального захисту.

8. Спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту повинні відповідати умовам і характеру виконуваної роботи. Засоби індивідуального захисту повинні відповідати розміру працюючого, застосовуватися в справному, чистому стані за призначенням і зберігатися в спеціально відведених та обладнаних місцях з дотриманням санітарних правил.

9. Робітник повинен ознайомитися з правилами використання засобів сигналізації і пожежогасіння та з їх розташуванням.

10.Необхідно переходити через транспортери і конвеєри в місцях, обладнаних перехідними містками; не заважати руху машин і тварин.

11.Доїння корів проводять згідно з встановленим на фермі режимом і розпорядком дня, що сприяє формуванню і закріпленню у тварин спокійного і слухняного норову.

12. Поводятся з тваринами при виконанні всіх технологічних операцій потрібно спокійно, впевнено, лагідно. Грубе ставлення до тварин може викликати у них агресивність, наслідком якої є травмування працівника.

13.Підготовчі до доїння операції виконуються в такій послідовності: обмивання, витирання, масаж вим'я, здоювання перших цівок молока, надівання доїльних стаканів на соски вим'я. Порушення послідовності проведення підготовчих операцій викликає занепокоєння і больові відчуття у корови і вона може травмувати оператора машинного доїння.

14.Необхідно бути особливо уважним і обережним при надіванні доїльних апаратів на соски полохливих та неспокійних тварин.

15.Після закінчення віддачі молока негайно і без ривків знімають доїльні стакани з сосків вим'я. Перетримування доїльного апарату на сосках вим'я корови викликає больові відчуття і занепокоєння її, що може призвести до травмування.

16. При роботі на доїльній площадці типу "Тандем" не заходять в станок, якщо в ньому знаходиться корова. Не стоять в дверях, не проходять і не виходять з доїльного залу, коли корів впускають на доїльний майданчик або випускають з нього.

17.Після закінчення роботи необхідно вимкнути обладнання, електроустаткування.

18.Після доїння тварин заганяють на місце їх постійного утримання, закривають ворота, двері.

19.Після доїння всі доїльні апарати і молокопроводи, молочний посуд добре промивають і продезинфікують спеціальним мийним розчином. При приготуванні його застосовують засоби індивідуального захисту (окуляри, гумові рукавиці, чоботи та прогумований фартух).

20.Під час з'єднання трубопроводу гарячої води з молокопроводом слідкують, щоб крани молокопроводу були закриті, а шланги надійно надіті на кінці патрубків.

21 .По закінченню доїння знімають і приводять в порядок спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту, складають їх у шафи в побутових кімнатах для зберігання, миють руки і обличчя теплою водою з милом, приймають душ.

22.При здачі зміни повідомляють змінника про технічний стан обладнання. Про всі несправності, помічені в процесі роботи, і вжиті заходи до їх усунення повідомляють керівника робіт.

Усі виробничі приміщення - корівники, телятники, ізолятори - відповідають вимогам безпеки та виробничої санітарії.

Господарство забезпечене системою водопроводу, каналізації, зовнішнього освітлення, твердого покриття території, зеленими насадженнями.

Вхід і в'їзд на територію ферми дозволяється через ветеринарно-санітарний пропускник. Обслуговуючий ферму транспорт при в'їзді у виробничу зону має проїхати через дезінфікуючий бар'єр.

Проходи, двері та інші місця не мають гострих кутів, колод, дощок, гвіздків та інших предметів, об які можна вдаритися або зачепитися. З метою уникнення протягів зовнішні входи в приміщення і виїзди з них обладнані тамбурами і дверима, що самозакриваються.

Поверхні стін, стелі та підлога виробничих приміщень рівні, стійкі до хімічно агресивного середовища, не допускають абсорбції шкідливих речовин, легко обробляються під час проведення дезінфекції та вологого прибирання. Годівниці не мають гострих кутів та інших небезпечних виступів.

У виробничих приміщеннях передбачені місця для інструменту, вогнегасників, аптечок першої допомоги. В приміщеннях не зберігається обладнання, інвентар, матеріали, які не мають безпосереднього відношення до даного виробництва.

У добре видимих місцях вивішені плакати з безпеки праці, пожежної безпеки, виробничої санітарії та плани безпечної евакуації людей і тварин під час пожежі або іншого стихійного лиха.

Підлога у виробничих приміщеннях, де можливе забруднення молоком, промивається гарячим розчином мила або кальцинованої соди раз на зміну, а панелі стін - за необхідністю. У нижній частині станків доїльних установок, які мають траншею для оператора, встановлений бризковідбивний щиток висотою 0,12 м з нахилом 75° у бік стійла корови. Підлога в робочій зоні оператора доїльних

установок з траншеями має настил у вигляді дерев'яних решіток. Для запобігання надходженню в доїльний зал забрудненого повітря встановлена ізоляція доїльного залу від корівників розсувними воротами.

У виробничих приміщеннях застосовується вентиляція з природним збудженням повітря. Вікна встановлені горизонтальної форми, підняті вгору, до стелі, що сприяє кращому освітленню приміщення углибину. Вікна регулярно очищають від пилу, бруду, усувають щілини. Гній з приміщень видаляють регулярно.

Один раз на місяць на фермі оголошують санітарний день.

Ветеринарно-санітарний режим господарства передбачає профілактику інфекційних хвороб. Тварин, що надійшли на ферму з господарств-постачальників, карантинують, проводять ретельний клінічний огляд, підозрілих щодо захворювання вибраковують.

Профілактика антропозоонозів полягає в ретельному ветеринарно-санітарному нагляді, своєчасний ветеринарно-санітарній обробці тварин і суворій ізоляції хворих, у дезінфекції приміщень, дотриманні персоналом заходів особистої профілактики і санітарно-ветеринарних правил. Ветеринарні обробки худоби забезпечують профілактику незаразних і заразних хвороб.

Обслуговуючий персонал допускається до роботи тільки після медичного огляду. Надалі персонал один раз на квартал, доярки раз на місяць проходять профілактичний медогляд. Доярок 1-2 рази на рік піддають диспансерному обстеженню на туберкульоз і бруцельоз.

Стан охорони праці у TOB ім. Воровського відповідає вимогам Закону України "Про охорону праці", Кодексу законів про працю, Закону України " Про забезпечення санітарного і епідеміологічного благополуччя населення", і розроблених на їх основі положень, постанов, нормам, інструкцій.

Пропозиції по зниженню виробничого травматизму та захворювань у TOB ім. Воровського наведені в таблиці 5.5.


Таблиця 5.5 Пропозиції з охорони праці у TOB ім. Воровського

Пропозиція Строк виконання Відповідальний за виконання
покращити навчання й атестацію безпосередніх керівників робіт з боку керівника господарства та служби охорони праці; 2 місяці керівник господарства, служба охорони праці
забезпечити керівників робіт необхідною кількістю законодавчої та нормативної документації по охороні праці; 2 тижні керівник господарства
розробити та затвердити інструкції по заходах безпеки по всіх видах робіт в господарстві; 1 місяць безпосередні керівники робіт, керівник господарства
контролювати додержання правил внутрішнього розпорядку господарства, не допускати невиконання вказівок керівника робіт; безпосередні керівники робіт
розробити заходи впливу на робітників, які порушують виробничу дисципліну та правила безпеки; 1 місяць безпосередні керівники робіт, керівник господарства
провести модернізацію діючого технологічного обладнання; 1 рік керівник господарства
забезпечити своєчасне проведення обов'язкового періодичного медичного огляду працівників господарства для зниження числа захворювань. 1 місяць служба охорони праці

Висновки

1. TOB ім. Воровського Полтавського району - господарство середнього рівня розвитку, яке спеціалізується на виробництві широкого спектру рослинницької продукції з відносно розвиненим молочним скотарством і свинарством.Загальна земельна площа господарства складає 1894 га, у т. ч. сільськогосподарські угіддя 1824 га (96,3 %). Розораність угідь висока і складає 96,3 %. Пасовища для тваринництва лише 50 га (2,7% сільськогосподарських угідь).Поголів'я великої рогатої худоби невелике і дорівнює 225 голів, у т. ч. 80 корів. На 100 га сільськогосподарських угідь припадає худоби 12,7 голів, у т. ч. 4,4 корів, що свідчить про недостатню ефективність використання земельних угідь в господарстві.

2. В господарстві застосовують традиційний спосіб утримання корів, характерний тим, що худоба знаходиться в стійлах приміщення. Цей варіант утримання визначається простотою організації праці, забезпечує гарні умови для догляду, але має низький коефіцієнт використання для більшості машин і обладнання, високий рівень затрат праці. З метою удосконалення технології виробництва молока рекомендується застосовувати доїльну установку типу "Тандем".

3. Молочна продуктивність корів складає 3500 кг молока у рік. Рентабельність виробництва молока невисока і лише в останні роки, у зв'язку з підвищенням закупівельних цін, вона зросла до 33 %. Причини низької прибутковості галузі - недостатнє поголів'я тварин при порівняно невисокій їх продуктивності і високих затратах на виробництво продукції.

4. В результаті удосконалення технології виробництва молока в TOB ім. Воровського зростуть економічні та господарські показники: якість молока, молочна продуктивність до 4000 кг, собівартість 1ц молока - 172 грн., рентабельність виробництва молока - 51,5%.


Пропозиції

1. Для раціонального використання наявних земельних угідь збільшити у наступні 5 років поголів'я корів до 200 голів з продуктивністю 4000 кг молока від корови в рік. У подальшому поголів'я корів треба збільшувати до 20-25 голів на 100 га сільськогосподарських угідь.

2. При цьому заготовляти кормів не менше 48 ц кормових одиниць на 1 корову в рік. Наявні земельні і технічні умови господарства дають можливість забезпечити виконання цих показників.

3. Для доїння корів в господарстві пропоную застосовувати установку типу "Тандем". При цьому досягається вища продуктивність праці, ніж при доїнні в стійлах корівника, суттєво змінюється організація і характер праці оператора машинного доїння, відкриваються більші можливості для механізації та автоматизації ручних операцій.

4. При такому способі доїння доїльний зал блокується з прифермською молочною, утворюючи доїльно-молочний блок. Це дає змогу одержувати молоко високої якості, суттєво спрощує і здешевлює операції, пов'язані з транспортуванням молока до молочної, забезпечує добрі умови для технічного обслуговування доїльного та молочного обладнання, яке концентрується в одному місці.


Список використаної літератури

1. Админ Е.И. и др. Технология производства молока на промышленной основе. - К.: Урожай, 1983- 168 с;

2. Админ Е. И. Доение коров на фермах промышленных комплексов. - 2-е изд., доп. и перераб. - К.: Урожай, 1980. - 144с;

3. Адмін Є. І. Доїння корів при різному утриманні. - К.: Урожай, 1974. - 167с;

4. Админ Е. И., Волосожар В. А., Гребень Г. Д. Учебная книга доярки. - М.: Колос, 1971.-231с;

5. Адмін Є. І., Волосожар В. О., Мянд А, Є. Підручник оператора машинного доїння корів. - К.: Вища школа, 1983. - 232с;

6. Адмін Є., КорольА. Безприв'язне утримання корів при реконструкції чи будівництві молочної ферми // Тваринництво України. - 2006.-№7-с.4-7;

7. Арзуманян Е.А. Скотоводство. -М.: Колос, 1984.-319 с;

8. Беляевский Ю. И. Индустриализация молочного скотоводства. -М.: Россельхозиздат, 1984. -383с;

9. Бенке И., Дж.Чиффо, Ш.Ковач. Производство молока при беспривязном содержании коров; Пер. с венг. Ш.Эрдсса. - М.: Агропромиздат, 1990.-144с;

10. Богданов Г.А. Промышленное производство молока и говядины. -М.: Колос, 1983. - 3 19 с. ;

11. Бузун I.A. Потокові технології виробництва молока. - К.: -Урожай, 1989. - 192 с;

12. Бусенко О.Т. Технологія виробництва продукції тваринництва. - К. .: Вища освіта , 2005. - 495 с;

13. Велиток И. Г. Технология машинного доения. -М.: Колос, 1975. - 255с;

14. Вертийчук А.І., Мощенко МЛ. Технологія виробництва продукції тваринництва. К.: - Урожай, 1995. - 325 с;

15. Власов В. П., Лапченко А. И. Оценка и отбор молочного скота. - К.: Урожай, 1984.- 112с;

16. Вінничук Д. Т., Духовний П. Б. Дворазове доїння корів. - К.: Урожай, 1979. -86с.;

17. Еремин А. Г. Зоотехническое обоснование выбора доильных машин. -М.: Россельхозиздат, 1973.- 111с;

18. Зубець M.B, Ейснер Ф.Ф. Молочне скотарство . - К .: Урожай, 1988. - 230 с;

19. Іванченко М. М. Годівля та утримання високопродуктивних корів/ М. М. Іванченко, Ю. Д. Рубан. - К.: Урожай, 1991. - 80с;

20. Кансволь Н. Эффективное доение при полном комфорте / Н. Кансволь, М. Шпегель // Новое сельское хозяйство. - 2009. - №1 - с. 56-59;

21. Костенко В.Г, Сірацький Й.З., Шевченко М.І. та ін. Скотарство і технологія виробництва молока і яловичини. - К.: -Урожай, 1995. - 472 с;

22. Лазаревич А. Молочне скотарство за ринкових умов//Тваринництво України. - 2007. - №12. - с.37-39;

23. Могильний О. Д. Доїльні зали - майбутнє скотарства // Техніка АПК. - 1999. -№3-с. 33;

24. Мосийко В.И. Интенсификация молочного скотоводства . - М.: Агропромиздат , 1989;

25. Носов Г. Р., Кондратец В. А. Пащенко В. Ф. Автоматизация процессов доения на животноводческих комплексах. - К.: Высшая школа, 1985. - 215с;

26. Палкін Г. Чим доїти корів на прив'язному утриманні // Пропозиція. - 2002. -№12-с.86-89;

27. Петруша Є. Ефективні елементи технологій утримання молочних коров // Тваринництво України . - 1998 . - № 1. - с.6 - 8;

28. Попков H.A., Карсека И.В., Тимошенко В.И. Современные системы и способы содержания животных/УЕфективне тваринництво . -2007.-№ 7. - с.18-24;

29. Оленев В. А. Руководство по машинному доению коров. -М.: Колос, 1981. -111с;

30. Рубан Ю.Д. Скотарство і технологія виробництва молока та яловичини: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. Видання 2-е, доповнене і перероблене. -X.: Еспада, 2005. - 576 с;

31. Симарев Ю. Эффективность машинного доения //"Сельский механизатор". -2004. - №12;

32. Тимошенко В.Н., Музыка A.A. Преимущества беспривязного содержания коров // Зоотехния. - 2000. - №9. - с.19-21;

33. Шарій С. Прогресивні технології у молочному скотарстві//Тваринництво України. - 2004. - №5. - с.8-10;

34. Шевцова Т.А. , Наумова A.A. Свободновыгульное содержание коров на глубокой несменяемой подстилке // Зоотехния. - 2007. -№ 8.-с.21-22;

35. Фененко А. І. Механізація доїння корів і первинної обробки молока на комплексах / А. І. Фененко, С. П. Москаленко, А. В. Ремезов та інші. - К.: Урожай, 1981.- 136с;