Реферат

на тему:

Емульсатори і диспергатори

Для приготування емульсій типу ВО і високодисперсних неводних сумішей в'язкістю до 80 с за віскозиметром ВЗ-4 (крім вибухонебезпечних) застосовують емульсатори, диспергатори, а також акустичні установки. Здебільшого ними обладнують фарбозаготівельні цехи або пересувні малярні станції. На будівництві застосовують насос-емульсатор О-58.

Насос-емульсатор О-58 (рис. 1) використовують для приготування емульсій і неводних ґрунтувальних і фарбувальних сумішей, а також транспортування їх на робочі місця. Він складається з бачка, електродвигуна, редуктора і гвинтового насоса. У корпусі гвинтового насоса 5 обертається вал 3, на кінці якого розміщений чотиризахватний гвинт 6. У нижній частині вал спирається на підшипник 7 .

Корпус насоса щільно прилягає до внутрішньої поверхні кожуха насоса 4, на якому закріплені спеціальні патрубки-насадки 9. У корпусі зроблені отвори, які при певному положенні кожуха збігаються з отворами патрубків. Це дає змогу, користуючись рукояткою, повертати кожух так, щоб отвори в корпусі насоса перекривались або відкривались. Усі деталі насоса-емульсатора змонтовані в один вузол разом з кришкою бачка.

До початку роботи в бачок завантажують вихідні матеріали суміші, опускають в нього насос з кришкою, яку міцно притискують спеціальним замком. Повертають кожух так, щоб отвори на корпусі насоса збіглись з отворами патрубків кожуха, і включають електродвигун 1 . Електродвигун за допомогою редуктора 2 приводить в рух гвинтовий насос. При цьому суміш буде засмоктуватись у порожнину насоса і викидатись через патрубки в порожнину бачка. При такій циркуляції протягом певного часу суміш стає однорідною і готовою для використання. Щоб вивантажити суміш, рукоятку кожуха повертають на 90° у інший бік. При цьому отвори на корпусі насоса перекриваються і він, засмоктуючи суміш, подає її через штуцер з краном 11 у підставлену посудину або по шлангу до робочого місця маляра.

Після закінчення роботи бачок і гвинтовий насос очищають від суміші, яку приготовляли, промивають і висушують.

Диспергатор СО-128 (рис. 2) застосовують для приготування емульсій і високодисперсних малярних сумішей в'язкістю до 80 с. Він складається із корпусу з робочими органами, електродвигуна і пульта керування (електрошафи). Двигун і пульт керування змонтовані на металевій основі 8. Корпус диспергатора 4 приєднаний до фланця електродвигуна 5. Корпус являє собою камеру з двома патрубками: завантажувальним 3 , що міститься на рівні осі ротора 2, і розвантажувальним, розміщеним по дотичній до ротора. Всередині корпусу є нерухомий башмак 1 і ротор.

Рис 1 Насос-емульсатор О-58:

1 — електродвигун, 2 — редуктор, 3 — вал, 4 — кожух насоса, 5 — корпус насоса, 6 — гвинт насоса 7 — опорний підшипник, 8 —- бачок, 9 — патрубки-насадки, 10 — штуцер для приєднання матеріального шланга, 11 — кран

Рис 2. Диспергатор CO-128.

1 — башмак, 2 — рухомий ротор, 3 — завантажувальний патрубок 4 — корпус, 5— фланець електродвигуна, 6 — електродвигун, 7— електрошафа, 8 — основа

До початку роботи диспергатор з'єднують шлангом із змішувачем, в якому будуть попередньо перемішувати вихідні матеріали суміші. Цей шланг закріплюють на завантажувальному патрубку диспергатора. Другий шланг надівають на розвантажувальний патрубок і протягують його до змішувача. Це дає змогу суміші під час роботи диспергатора циркулювати і багаторазово оброблятись диспергатором.

При роботі диспергатора ротор, обертаючись, створює в робочій камері розрідження. При цьому суміш із змішувача надходить в робочу камеру, потрапляє в щілини між ротором і зубчастою поверхнею башмака, перетирається і, під дією надлишкового тиску, через розвантажувальний патрубок по шлангу повертається у змішувач. Багаторазова циркуляція суміші дає змогу зробити її однорідною з високим ступенем дисперсності. Коли суміш готова, її видаляють через розвантажувальний патрубок у підставлену посудину.

Під час роботи диспергатора спостерігають підвищення температури його і суміші. Тому в шафі пульта керування встановлюють температурне реле, яке у разі потреби відключає електродвигун і машина зупиняється.

Вихровий диспергатор ВД-75 (рис. 3) призначений для приготування емульсій та рідких неводних сумішей. Він складається з електродвигуна і клинопасової передачі, бачка об'ємом 75 л, всередині якого міститься пропелерна мішалка, і пристрою для перевертання бачка. Всі деталі диспергатора змонтовані в металевому рамному каркасі 2.

Для приготування емульсії знімають кришку бачка і, поступово перевертаючи за допомогою спеціального пристрою 4 бочку з оліфою, наливають в бачок 6 оліфу і добавляють до неї лужну воду. Закривши бачок кришкою, включають електродвигун 5 , який за допомогою клинопасової передачі 1 приводить в рух пропелерну мішалку 8. Обертаючись з великою частотою (2600— 3000 хв-¹ ), вона перемішує суміш протягом 5—10 хв. Готову суміш видаляють після зупинення машини через зливний патрубок 7, який до цього перекривався пробковим краном.

Крім диспергатора ВД-75 промисловість випускає вихрові диспергатори марок ВД-40 і ВД-100 з об'ємом бачка відповідно 40 і 100 л. Принцип дії їх такий самий, як і диспергатора марки ВД-75.

Технічну характеристику машин для приготування емульсій наведено в табл. 1.

Рис 3. Вихровий диспергатор ВД-75:

а — вигляд збоку б — вигляд зверху, 1 — климопасова передача, 2 — рамний каркас, 3 - електродвигун, 4 — пристрій для перевертання бочки; 5 — рама, де встановлюється бочка 6 — бачок, 7 — зливний патрубок, 8 — пропелерна мішалка

Таблиця 1 .Технічна характеристика машин для приготування емульсій

Список використаної літератури

1. Белогуров В. П., Чмырь В. Д. Справочник молодого маляра.— М.- Высш. шк., 1984.— 176 с.

2. Белоусов Е. Д. Технология малярных робот.— М.: Высш. шк., 1980,— 240 с

3. Лебедев А. М. Справочник молодого штукатура.— М.: Высш. шк., 1984.— 155 с.

4. Максимова О. М., Стесин М. С., Тищенко И. И. Машины для отделочных работ.— М.: Стройиздат, 1984.— 224 с.

5. Оборудование, оснастка и средства малой механизации для отделочных работ: Справочник строителя.— Л.: Стройиздат, 1989.— 240 с.

6. Поволоцкий Ю. А., Северинова Г. В. Индустриальное производство отделочных работ.— М.: Стройиздат, 1983.— 152-с.

7. Смирнов А. А., Дадонов В. А. Ручные машины для строительных работ.— М.: Стройиздат, 1988.— 320 с.

8. Трухан В. Г., Лисневич В. С., Северинова Г. В. Передвижные штукатурные и малярные станции.— М.: Высш. шк., 1989.— 152 с.

9. Шепелев А М