Товарные рынки Украины - реферат

Тенденції і суперечності розвитку зовнішньої торгівлі України в 1992—1995 рр.

Україна належить до країн з високою експортною квотою у валовому внутрішньому продукті (ВВП). В середньому кожен третій україн­ський виріб або послуга реалізуються за допомогою зовнішніх еконо­мічних зв'язків. Отже, світогосподарські зв'язки відіграють помітну роль у національній економіці, суттєво впливаючи на темпи і пропор­ції економічного зростання, створення конкурентного ринкового сере­довища, на весь системний трансформаційний процес.

Ключові проблеми розвитку зовнішньої торгівлі України пов'язані з диверсифікацією її геополітичних, регіональних пріоритетів, оптимі-зацією структури експорту та імпорту, гармонізацією національного законодавства з вимогами і нормами ГАТТ-СОТ. Врешті-решт завдан­ня полягає в реалізації у світовій економіці порівняльних і конку­рентних переваг України, що об'єктивно існують у різних галузях її господарства і можуть знайти практичне втілення і діяльності україн­ських фірм та підприємств на міжнародній арені.

ТАБЛИЦЯ 1. Зовнішня торгівля України у 1992—1995 рр.* (у до­ларах США)

* Розраховано за: Внешняя торговля в нових независимьіх государствах. — С. 70;

Економічний і соціальний розвиток України у 1995 році. — С. 327.

Важливого значення набуває також урахування різної інтенсивності українських товарів і послуг порівняно із зарубіжними, цінових та інших відмінностей, що формують конкурентні переваги націй у міжнародній торгівлі.

Суттєвий вплив на динаміку, структуру, географію зовнішньої тор­гівлі України справили такі основоположні причини і фактори.

По-перше, перебування в колишньому народногосподарському комплексі СРСР, де Україні відводилась роль виробника і постачаль­ника на світові ринки та в міжреспубліканський обмін головним чи­ном товарів важкої індустрії, яка разом з ВПК складала майже 70% валового внутрішнього продукту республіки.

По-друге, розпад Ради Економічної Взаємодопомоги (1991 р.), на економічний простір якої значною мірою були зорієнтовані зовнішньо­економічні зв'язки України.

По-третє, розрив традиційних зв'язків з численними підприємства­ми колишнього СРСР, у тому числі тих, які розвивались на умовах кооперації.

По-четверте, глибока і всеосяжна системна економічна криза, що притаманна трансформаційним процесам постсоціалістичного етапу.

По-п'яте, розпад платіжної системи, неконвертованість національ­ної валюти.

По-шосте, недосконалість, а подекуди (особливо на початковому етапі) і повна відсутність необхідної законодавчої бази, інституційних структур зовнішньоекономічного менеджменту, відповідної інфраст­руктури.

Усі ці та деякі інші причини і фактори зумовили суперечливий, зигзагоподібний процес розвитку зовнішньої торгівлі і торговельної політики України. Склалася вкрай несприятлива тенденція, пов'яза­на, з одного боку, із значним скороченням обсягів зовнішньої торгівлі, іншого — з погіршенням умов торгівлі (іегтз оі ігаае).

Якщо перша тенденція є наслідком загальноекономічної ситуації, то друга випливає з архаїчної структури експорту та асиметрії в ці­нах, що склались на експортні та імпортні товари України. Відсут­ність необхідних статистичних даних не дає можливості здійснити повні розрахунки індексу умов торгівлі. Тому обмежимося лише окремими прикладами. Так, за період з 1991 р. по 1993 р. умови торгівлі України з країнами СНД погіршились із 96,0% до 88,8%¹ . Це свідчить про існуючу асиметрію в цінах, що погіршує умови тор­гівлі України.

Структура експорту України зорієнтована переважно на продукцію металургійної промисловості — 36,2%, машини і устаткування — 11,8%, вироби хімічної та пов'язаної з нею галузей — 9,7%, міне­ральні продукти — 10,5%, продовольчі товари — 14,7%² . Вона, як бачимо, є далекою від оптимальної. Суттєві зрушення у напрямі по­ліпшення товарної структури експорту можуть відбутися лише за умов проведення в Україні глибокоешелонованої структурної перебу­дови усієї економіки, що потребуватиме значного (10— 15 років) часу Лише тоді можна буде говорити про їх нову якість.

Імпорт України зумовлений необхідністю ввезення великої кіль­кості мінерального палива, нафти та продуктів їх переробки, що скла­ло понад 55% від загального обсягу у 1995 р. За цією ж статтею формується найбільша питома вага негативного сальдо торговельного балансу. Дефіцит спостерігається також у торгівлі текстилем і виро­бами з нього, деревиною та виробами з неї, машинами і устаткуван­ням, пластмасами та каучуком¹ .

ТАБЛИЦЯ 2. Товарна структура зовнішньої торгівлі України у 1995 році, %*

* Складено за: Україна у цифрах у 1995 році. — С. 97.

Позитивною тенденцією у розвитку зовнішньої торгівлі є динаміка по статті "послуги". По-перше, вони зростають темпами, що пере­вищують розвиток зовнішньої торгівлі в цілому, що відповідає і за­гальносвітовим процесам. По-друге, у 1995 році досягнуто значного позитивного сальдо — 1937,5 млн. американських доларів у обміні послугами . По-третє, відбувається поступова диверсифікація струк­тури послуг за рахунок збільшення питомої ваги комунікаційних по­слуг. Головними партнерами України у торгівлі послугами є: Росія, Німеччина, США, Італія, Великобританія, Греція, Туреччина³ .

Розраховано за: Зовнішньоекономічна діяльність України за 1995 рік // Статистичний довідник. — К. — 1996. — С. 14—17.

о

Україна в цифрах у 1995 році. — С. 98.

о

Зовнішньоекономічна діяльність України за 1995 рік. — С. 29—31.

ТАБЛИЦЯ 3. Торгівля послугами у 1995 р. (млн. дол. СшА)*

* Складено за: Україна в цифрах у 1995 році. — С. 98.

Характерною особливістю зовнішньої торгівлі України є висока питома вага бартерних угод (1995 р. — в експорті 27%, в імпорті 21,4%). Найбільша кількість поставок на бартерній основі здійсню­ється з Росією, Білорусією, США, Німеччиною, Туркменистаном¹ . Го­ловні експортні поставки за бартером складають чорні метали та ви­роби з них — 28,1% від загального обсягу бартерних операцій, руди і концентрати — 9,6%, цукор і кондитерські вироби з цукру — 10%, реактори ядерні, котли, устаткування — 7,1%, каучук і гумові виро­би — 5,1%.

В імпорті України бартер охоплює паливно-мінеральні ресурси і нафту — 34,6%, реактори ядерні, котли, устаткування і механічні пристрої — 12%, каучук і гумові вироби — 7,2%, електричні маши­ни — 4,8% ² .