Главная              Рефераты - Культура

Вертеп. Сценарій вертепу - реферат

Реферат на тему:

Вертеп

(19 дійових осіб)
Дійові особи (19): Звіздар, 4 Пастушків, 2 Анґели, 3 Царі, Ірод, 2 Воїни,
Жид, Жидівка, Циган, Біда, Смерть, Чорт.

(Всі заходять до хати з колядою 'Небо і земля...')
Всі: Христос родився...Отворіть двері, Отворіть дверіМи йдемо без стримуМи вам розкажем, Ми вам розкажемВеселу новинуХристос родився...

(На передньому плані Звіздар, за ним Пастушки)

Звiздар:

(стукає тричi палицею із звiздою):

Мир вкраїнській світлій хаті!Просим ґаздо нас прийнятиПрославляти Христа-Бога...Ох, важка була дорога.
Пастушок 1: Хай радість буде в вашій хаті!На хвилю просим нас прийняти,Пригода дивна нині стала:У небі зірка засіяла.
Пастушок 2: Позолотила доли, гори,Ліси, далекій простори,І дивен голос розстелився,Із неба Анґел нам з’явився.

(Входять Анґели)

Анґел 1: Де з молока тече дорога,Де безліч зір,Де царство Бога,Я звідти йду і вість веселуНесу у Вашу я оселю.
Анґел 2: На світ цей грішний нині Прислав Господь свого Сина.Він народився у яскині,Де бідні люди, де бидлина.
Анґел 1: Не лякайтесь, не смутітесь,Сину Божому вклонітесь.До вертепу поспішайте,Сина Божого вітайте,І всім людям говоріть,Що Христос прийшов на світ!
Пастушок 1: Слава Богу, мир цій хаті,Перестаньте сумувати,Ми Вам новину принесли,Що всі темні сили щезли.
Пастушок 2: Весь світ нині звеселився,Бо Син Божий народився,І Ви, браття, звеселіться, Рожденному поклоніться.
Пастушок 3: Ясна зірка засвітила,Нам дорогу возвістилаАж до того Вифлеєму,В ту країну незнаєму,Де Пречиста Сина малаСвіт добром обдарувала.
Пастушок 4: Ми дорогами-стежкамиПоспішали із дарами,Там Анґели стали в лавуЙ заспівали Богу славу.Пастирі там поклонились,Богу щиро помолились.І славили Бога-Сина,Що прийшла святая днина!

Коляда 1: 'Во вифлеємi нинi новина'
(до 'За світлом зірки ...' включно)


(Заходять царі)

Цар 1: Ми з далеких доріг,Чужеземних сторін.
Цар 2: Залишили свій почет увесь і палати
Цар 3: І з дарами оцими йдемонового царя привітати

(Входить Жид)

Жид: Ох, витаю ясне панство!Які благородні панове,Я щиро вас ради вітати,Я вам прислужитись готовий,Щось можу в дорогу продати.
Жидiвка: І далеко, добрі люди?Може в корчмі лєпше буде?Є в нас шинка і ковбаси,Водка, піво, ананаси...Треба би з дороги сісти,Трохи випити і з’їсти.
Звіздар: Забирайся, Мошку, з хати, Бо торгу не буде.Нині хочуть святкувати усі чесні люди.

(Царі відходять на другий план )

Жид: Ну, то купіть собі краму у моїй крамниці.Як Вам будуть тішитися файні молодиці!А як грошей забракує,то Моісей Якович Вам заборгує.
Пастушок 1: Ти наразі заборгуєш, а потому не даруєш,Людей з хати виганяєш, і маєтки забираєш.
Пастушок: Спровадьте жидів з хати,Ми не хочем торгувати.
Жид: Що?! Єврея гнати? Єврея з хати випихати?Щоб до Вас Біда прийшла,Щоб Вам Циган коні вкрав,Щоб Вас Чорт у пекло взяв.
Чорт: Хто мене тут поминає,Хто мене не забуває?Там де бійки, сварки, крики,Там мої грають музики!А де інші шахраї,Там товариші мої.А де інші чарівниці,Там мої рідні сестриці.Бо жвавий я й моторний,Тілько що я трохи чорний.За те й ім’я таке маю-Чортом мене називають.
Біда: Я ваша біда,Я вас всіх віддавна знаю!Я вас мучу, пригинаю, Відбираю ваші статки,Не лишаю на вас й латки!Сію вам у душі страх!Сила в мене є в руках!

(Заходить Циган)

Циган:< Добрий вечір, газдинонько.Слава Богу, що покликали,Бо мороз на дворі. Ой, як смачно салом пахне у Вашій коморі!Я є циган щедрий, умію робити,Кую, дую та й краду, вмію ворожити.Можу навіть жінку вкрасти, у кого є файна.Можу коника гнідого вивести із стайні.Можу мотику скувати, дайте сала, то я Вам і заграю.
Чорт: Добре, цигане і жиде, так треба робити.Я подбаю, щоб Вам у світі було добре жити.Тобі красти я поможу, і тобі, пан Мошку,Ану, заграй, цигане, я з Мошком погуляю трошки.

(Жид, Жидівка Біда і Чорт танцюють циганочку)

Пастушки разом: Боже, Боже, поможи позбутися цієї сатани.

(З’являються Анґели, нечиста сила відходить вбік)

Анґел: Мир Вам, браття мої милі,Тут слабкі пекельні сили.Нічого ся не лякайте,Тільки віру в Бога майте.А хто Бога споминає,То там місця Чорт не має.
Анґел: Бог мене сюди послав,Щоб я вас охороняв.Стеріг і в хаті, і на поліЛюдей від всякої недолі.Хто горілку не буде пити,Бари буде обминати,Жінку, дітей, шанувати,Той завжди щасливий будеЙ шанувати будуть люди.
Жид до Цигана: Чуєш, що воно сказало?Щоб хлоп пити перестало!А як хлоп не буде пити, То з чого бідний єврей буде жити?
Чорт до Мошка: Не журися, любий свату,Я буду людей цькувати,Щоб на нашу йшли дорогу,Менше щоб молились Богу,Один одного щоб били,Добре щоб горілку пили,Отоді ми будем жили.
Анґел 1:

(відганяє Чорта):

Йди геть від них нечиста сило!
Звіздар: Геть, шубавці, з хати!

(Циган і Чорт втікають)

Жид: (Мошко виходить і за хвилю входить цар Ірод з воїнами)
Воїн: Чого тут шум, чого всiм треба?!
Ірод: Що за крики тут у хаті? Я вас хочу запитати- І скажіть же мені, Що ви за люди?А то зараз всім від мене страшна кара буде.
Жид: Яснійший царю, вони слугу твого вірного зобиджають,І тебе тут зневажають!Кажуть, що іншого царя мають.
Пастушок 1: Ти є цар, Та тільки земний,А вродився цар таємний,Що буде понад царями,Над землею, небесами.
Пастушок 2: То не цар, то вічний Бог,Що панує без тривог!Ти боїшся того Бога,Бо лиха Твоя дорога!
Ірод (грізно): Що?!!
Жид: Мій Царю, вони тут повідають такi вiстi, що цар свiту народився... У Вифлеємi мiстi!
Iрод (до воїна): Який там цар?! Що вiн плете?
Воїн: Мiй царю, кажуть що новина - зродила Дiва Сина.

(Здивовано):

Месiю начебто - Царя усього Свiту! Обiцяного в Заповiтi.
Iрод: Ха - ха ! Зумiли розсмiшити!
Воїн: Царю мій, прийшли зі Сходу мудреці,котрим відомо, що родився новий Цар,новий земний володар.
Iрод: Хто? Що? Месiя? Цар?Чи ти може помилився?Тож зараз же, мершій Поклич зі Сходу мудреців.
Царі: Ми царі зі СходуУ твій край приходим,Поклонитись тій ДитиніЩо родилась в Палестині.
Цар 1: Я - цар Єгипетського роду,де мiй народ з давнiх давенПророкував i проповiдував,що має народитись Божий Син - спаситель свiту. Побачив я зорю i дари з собою взявщоб Iсуса привiтав.
Цар 2: Я - цар iндiйського народу, Де мiй народ по горах i лiсах блукає,Рiзних богiв собi шукає. А сьогоднi Анґел менi сповiстив, Що Христос ся народив.I я дари з собою взяв, щоб Iсуса привiтав.
Цар 3: Я - цар грецького народу,я не боюсь нiчого зроду,Де мiй народ по морю гуляєi Бога - Зевса величає.А на Сходi зоря засiялаі дорогу менi показала.I я дари з собою взяв, щоб Iсуса привiтав.
Iрод: Що ж, ідіть, ідіть у ВифлиємІ царю вклоніться,А назад вертатемите-сюди поверніться.Вкажете мені путьКуди йти требаБо вклонитись йому У мене велика потреба.

(Царі виходять)

Iрод: Відколи я вчув оцю новину,Що новий цар народився,Не маю спочину.Я не можу цього знести!Я зітру цього Месію,Бо трон мій царський забрати він не сміє!Воїни! Всіх дітей в краю зібрати,Всіх дволітніх постинати!Кожен хлопчик до двох літХай загине! - Так зробіть!А між ними певно й він,Знайде свій смертельний згин.
Воїн: Твiй наказ святий для нас,ми виконуєм в цей час.
Iрод: І мале дитя в яскинімусите знайти ще нині!Бо інакше - всім вам смерть!
Смерть: О! Хтось закликує за мною, готова я усiх стесать косою!
Iрод: Смерте люба, Смерте мила, ти завжди мені слудила, всіх косила ворогів, всіх кого я повелів. А тепер скоси Того, що в вертепі народився, З Пречистої воплотився
(Коляда 3: 'Не плач Рахиле')
Iрод: Гей солдати мої вірні!
Воїн: Ми тут, царю!
Iрод (до воїна): Ну то що? Всi дiти вбитi?
Воїн: Так, мiй царю!
Анґел 1: Не тішся, Iроде лукавий,нажився ти лихої слави.Ніщо безкарно не пройде,і ніщо не зникає,і над катом кожним меч долі звисає.
Анґел 2: Хоч діток ти вбив,Свою душу - загубив.Тож знай, що Месія не вмер - Він живий!
Анґел 1: Ось тобi - новина:Межи дiтьми, не вбито Божого Сина!
Iрод:

(з розпачем)

Що?!! Бунт, зрада!!!

(і, оговтавшись)

О Смерте, Смерте моя мила,Ти всякий бунт у зародку душила!Прилинь, махни косою раз i вдруге,Нехай не будуть в свiтi добрi люди!
Смерть:

(немов відлуння)

О-го-го-го!Нi синку, їх нам не здолати.Ходім зі мною в темряви і вічності палати.Бо мале дитя в яскині Має владу в світі нині,Мушу я йому служити,А тебе я маю вбити.
Чорт: (захекано): Пройшов я тисячі доріг,стоптав я тисячі чобіт,аж поки долетів сюди.(Нюх, нюх) Ха-хаО, тут вже чую грішну душу!Її з собою взяти в пекло мушу!

(приступає до Ірода)

Iрод: Гей, сторожа!
Смерть:

(відганяє косою солдатів)

Вона вже не поможе.
Iрод: О Смерте, Смерте моя мила!Зостав мене, я жити хочу -Усю тебе я озолочу!
Смерть: Вiд мене не вiдкупишся ти злотом,вражий сину, - пiшли зi мною в домовину!
Чорт: Ходім, ходім, мiй любий царю, тебе в смолi я покупаю!Пішли зі мною в пекло,там нам буде тепло!

(Смерть косою за шию забирає Ірода, Чорт підштовхує його ззаду рогачем).

Анґел 1: Прощавайте, добрі люди,Вже спокій від нині буде.Щиро Господа благайте,Своїх діток научайте.Щоб до церкви всі ходили,Щиро Богу ся молили,Здержуйтеся від пустоти,Не робіть батькам гризоти.
Анґел 2: В хаті клопіт не ведіть.Із сусідами, звичайно, Не сваріться, бо не файно.Кожен з Вас запам’ятав,Як важко Ірод умирав.Він не хотів по правді жити,Бога не хотів любити,Все в гріхах бенкетував,Чорту душу продавав,
Анґел 1: Шляхом Ірода не йдіть,До Бога ся поверніть,То Вас Бог буде любити,Буде Вас благословити,Пошле Вам щасливу долюІ удома, і на полю.
Пастушок 1: Добре сталось, слава Богу, Тож збираймося в дорогу.
Пастушок 2: Але заки вийдем з хати, Треба щастя побажати.
Пастушок 3: Дім добром обдарувати
Пастушок 4:

(урочисто говорить і засіває):

Віншуєм вам нині усі добрі люди,Нехай поміч Божа завжди з вами буде.Хай кожної днини, кожної годиниБог благословить, біда хай загине!Бувайте здорові разом з діточками,Нехай смутку й горя не буде між вами,Худібка і джмілка нехай виростає,А град, вогонь, туча - Нехай вас минає.Нехай добре родить жито і пшениця,Усякеє збіжжя, усяка пашниця.Христос ся рождає!
Звіздар: Господарі, прощавайте!Хай минає усе лихо,Нехай Біда сидить тихо.Тож збираймося в дорогу,Заспіваймо славу Богу.

(Жид з торбною)