Главная              Рефераты - Химия

 

Вирішення задач по аналітичній хімії - контрольная работа

№ 1

В задачі потрібно знайти масу KOH, необхідну для приготування 1,0 л 20% розчину КОН густиною 1,19 г/мл, як також розрахувати молярну та нормальну концентрації розчину

Молярна маса

М (КОН) = 39 + 16 + 1 = 56 г/моль ;

еквівалент рівний 1 моль ; еквівалентна маса Е (КOH) = 56 г/моль-екв .

Маса 1 л розчину 1,19∙1000 = 1190 г.

20%-на концентрація означає, що у 100 г розчину має знаходитись 20 г КОН, а у 1190 г розчину (в 1 л ) буде

Маса(КОН) =

Кількість молей КОН в 1 л розчину

Тому,

СМ = 4,25 М .

Кількість моль-екв. КОН в 1 л розчину

моль-екв . Отже,

СН = 4,25 н .

№ 2

В задачі потрібно знайти об’єм 0,2 М розчину H2 SO4 густиною 1,09 г/мл за умови розчинення маси 98,0 г H2 SO4 , як також розрахувати процентну та нормальну концентрації розчину

Молярна маса M (H2 SO4 ) = 2+32+16∙4 = 98 г/моль ; еквівалент рівний моль ; еквівалентна маса

г/моль-екв .

Маса 1 л розчину 1,09∙1000 = 1090 г .

В 1 л розчину має бути m = 0,2∙98 = 19,6 г H2 SO4 , а в невідомому об’ємі V розч її буде 98,0 г . Звідси

Якщо у 1090 г розчину маємо 19,6 г H2 SO4 , то у 100 г буде Тому,С% = 1,80 % .

Кількість моль-екв. H2 SO4 в 1 л розчину моль-екв . Отже, СН = 0,4 н .

№ 3

В задачі потрібно знайти масу HCl, необхідну для приготування 0,5 л 0,1 н розчинуHCl густиною 1,02 г/мл, як також розрахувати процентну та молярну концентрації розчину

Молярна масаМ (HCl) = 35,5 + 1 = 36,5 г/моль ; еквівалент рівний 1 моль ; екві-валентна маса Е (НCl) = 36,5 г/моль-екв .

Маса 1 л розчину 1,02∙1000 = 1020 г .

В 1 л розчину має знаходитись m = 0,1∙36,5 = 3,65 г HCl, а у 0,5 л буде

Маса(HCl) = 3,65∙0,5 = 1,825 г .

Якщо у 1020 г розчину маємо 3,65 г HCl, то у 100 г буде Тому, С% = 0,36 %.

Кількість молей HClв 1 л розчину Отже,СМ = 0,1 М .

№ 4

В задачі потрібно знайти масу NaOH, необхідну для приготування 2,0 л 0,5 н розчину NaOH густиною 1,06 г/мл, як також розрахувати процентну та молярну концентрації розчину

Молярна маса

M (NaOH) = 23 + 16 + 1 = 40 г/моль ;

еквівалент рівний 1 моль ; еквівалентна маса E (NaOH) = 40 г/моль-екв .

Маса 1 л розчину 1,06∙1000 = 1060 г .

В 1 л розчину має знаходитись

m = 0,5∙40 = 20 г NaOH, а у 2,0 л буде

Маса(NaOH) = 2∙20 = 40 г .


Якщо у 1060 г розчину маємо 20 г NaOH, то у 100 г буде Тому, С% = 1,89 % .

Кількість молей NaOH в 1 л розчину Отже,

СМ = 0,5 М .

№ 5

В задачі потрібно знайти масу H2 SO4 , необхідну для приготування 2,5 л 2,0 н розчину H2 SO4 густиною 1,04 г/мл, як також розрахувати процентну та молярну концентрації розчину

Молярна маса M (H2 SO4 ) = 2 + 32 + 16∙4 = 98 г/моль ; еквівалент рівний моль ; еквівалентна маса г/моль-екв .

Маса 1 л розчину 1,04∙1000 = 1040 г .

В 1 л розчину має знаходитись m = 2∙49 = 98 г H2 SO4 , а у 2,5 л буде

Маса(H2 SO4 ) = 98 ∙ 2,5 = 245 г .

Якщо у 1040 г розчину маємо 98 г H2 SO4 , то у 100 г буде Тому,С% = 9,42 % .

Кількість молей H2 SO4 в 1 л розчину Отже,

СМ = 1,0 М .

№ 6

В задачі потрібно знайти об’єм 10%-го розчину NH3 густиною 0,96 г/мл за умови розчинення маси 28,8 г аміаку, як також розрахувати молярну та нормальну концентрації розчину

Молярна маса M (NH3 ) = 14 + 3 = 17 г/моль ; еквівалент рівний моль ; еквівалентна маса

г/моль-екв .

10%-на концентрація означає, що у 100 г розчину має знаходитись 10 г NH3 . А 28,8 г аміаку мають бути у розчину.

Якщо об’єм розчину 1л має масу 0,96∙1000 = 960 г , то невідомий об’єм розчину V розч має масу 288 г . Звідси

Якщо в 0,3 л розчину знаходиться 28,8 г аміаку, то в 1 л розчину буде 3 . Кількість молей аміаку в 1 л розчину Тому,


СМ = 5,647 М .

Кількість моль-екв. аміаку в 1л розчину

моль-екв .

Отже,

СН = 16,941 н .

№ 7

Знайти масу КОН, необхідну для приготування 4,0 л 0,5 М розчину КОН густиною 1,03 г/мл. Розрахувати процентну та нормальну концентрації розчину

Молярна маса

М (КОН) = 39 + 16 + 1 = 56 г/моль ;

еквівалент рівний 1 моль ; еквівалентна маса

Е (КОН) = 56 г/моль-екв .

Маса 1 л розчину 1,03∙1000 = 1030 г .

В 1 л розчину має знаходитись

m = 0,5∙56 = 28 г КОН, а в 4 л буде

Маса(КОН) = 4∙28 = 112 г .

Якщо у 1030 г розчину маємо 28 г КОН, то у 100 г буде Тому,С% = 2,72 % .

Кількість моль-екв. КОН в 1 л розчину моль-екв . Отже,

СН = 0,5 н .

№ 8

В задачі потрібно знайти масу MgCl2 , необхідну для приготування 0,5 л 0,2 н розчину MgCl2 густиною 1,01 г/мл, як також знайти процентну та молярну концентрації розчину

Молярна маса М (MgCl2 ) = 24,3+35,5∙2 = 95,3г/моль ; еквівалент рівний моль ; еквівалентна маса

г/моль-екв .

Маса 1 л розчину 1,01∙1000 = 1010 г .

В 1 л розчину має знаходитись m = 0,2∙47,65 = 9,53 г MgCl2 , а у 0,5 л буде

Маса(MgCl2 ) =

Якщо у 1010 г розчину маємо 9,53 г MgCl2 , то у 100 г буде Тому,

С% = 0,94 % .

Кількість молей MgCl2 в 1 л розчину Отже,

СМ = 0,1 М .

№ 9

В задачі потрібно знайти об’єм 0,1 М розчину CaCl2 густиною 1,03 г/мл при розчиненні 55,5 г препарату CaCl2 , як також розрахувати процентну та нормальну концентрації розчину

Молярна маса М (CaCl2 ) = 40 + 35,5∙2 = 111 г/моль ; еквівалент рівний моль ; еквівалентна маса

г/моль-екв .

Маса 1 л розчину 1,03∙1000 = 1030 г .

В 1л розчину має бути m = 0,1∙111 = 11,1г CaCl2 , а в невідомому об’ємі V розч буде 55,5 г . Звідси

Якщо у 1030 г розчину міститься 11,1 г CaCl2 , то у 100 г буде ТомуС% = 1,08 % .

Кількість моль-екв. CaCl2 в 1 л розчину моль-екв . Отже,

СН = 0,2 н .

№ 10

В задачі потрібно знайти масу NaOH, необхідну для приготування 0,2 л 15% розчину NaOH густиною 1,12 г/мл, як також знайти молярну та нормальну концентрації розчину

Молярна маса М (NaOH) = 23 + 16 + 1 = 40 г/моль ; еквівалент рівний 1 моль ; еквівалентна маса Е (NaOH) = 40 г/моль-екв .

Маса 1 л розчину 1,12∙1000 = 1120 г .

Концентрація 15% означає, що у 100 г розчину має знаходитись 15 г NaOH, а у 1120 г (в 1 л ) його має бути

Для приготування 0,2 л розчину треба взяти

Маса(NaOH) = 168∙0,2 = 33,6 г .

Кількість молей NaOH в 1 л розчину Тому,


СМ = 4,2 М .

Кількісь моль-екв. NaOH в 1 л розчину моль-екв . Отже,

СН = 4,2 н .

№ 11

Що собою уявляє: а) якісний аналіз у розчині та “сухий” метод аналізу; б) макро-, мікро- та напівмікроаналіз?

У переважній більшості випадків аналізовану речовину переводять спочатку в розчин, потім визначають окремі компоненти – іони або молекули. Так наприклад, для визначення іонів калію в солі KCl останню розчиняють у воді, і, за допомогою певних, характерних для іонів калію, реакцій визначають їх присутність.Поруч з цим, наявність ряду іонів можна встановити, не переводячи речовину в розчин. Так, щоб виявити натрій, невелику кількість речовини на платиновій дротинці вносять у безбарвне полум’я. Якщо в досліджуваній речовині присутній натрій, полум’я забарвиться в жовтий колір. Наявність іонів амонію також можна встановити, не переводячи речовину в розчин. Досить розтерти дослідний зразок з вапном або лугом. При наявності іонів амонію з’явиться характерний запах аміаку. Такий метод називають“сухим” .

Метод, коли для аналізу беруть 0,1–1,0 г речовини, називають макроаналізом .Якщо для аналізу беруть менше 0,01 г речовини, такий метод називають мікроаналізом .Проміжні значення маси досліджуваної речовини (від 0,01 до 0,1 г) визначають метод напівмікроаналізу .

№ 12

Поняття про аналітичну реакцію. Чутливість, селективність та специфічність аналітичної реакції. Навести приклади

Аналітичною називається реакція, за допомогою якої відкривають ті чи інші речовини (або іони) і/або встановлюють кількість речовини.

Найменша кількість речовини або іонів, яку можна виявити за допомогою тієї чи іншої реакції в даних умовах називається відкриваним мінімумом або чутливістю реакції. Ця величина дуже мала і позначається буквою γ (γ = 10-6 г).

Чутливість не слід характеризувати лише абсолютною кількістю речовини. Має значення ще концентрація іона або речовини в розчині. Найменшу концентрацію іонів або речовини, при якій їх ще можна виявити, називають граничним розведенням .

Наприклад, треба встановити чутливість реакції

Fe3+ + 3SCN ↔ Fe(SCN)3 .

Для цього готують розчин, в 500 мл якого міститься 1г-іон заліза. Відомо, що при розведенні в 20 разів в 1 краплі об’ємом 0,02 мл ще можна виявити іони заліза (ІІІ). Граничне розведення суть

Знаходимо відкриваний мінімум: , звідси


Селективність реакції – її вибірковість до тих чи інших речовин або іонів. Існують реакції, проведенню яких не заважають сторонні іони. Так, іони амонію можна виявити лугом.

Ця реакція, та їй подібні називаються специфічними . Високоспецифічних реакцій відомо надзвичайно мало .

№ 13

Умови виконання аналітичних реакцій. Приклади реакцій, що проходять на холоді і при нагріванні розчину

Реакції проводять при нагріванні чи охолодженні лише в тих випадках, коли нагрівання чи охолодження сприяє проходженню прямої реакції до кінця, прискорює її.

Так, при виявленні іону амонію реакція

NH4 OH ↔ NH3 ↑ + H2 O

йде швидше при підвищеній температурі, як також при даних умовах зростає чутливість і вихід даної реакції.

Приклад реакції, яку слід проводити на холоді:

NaCl + K[Sb(OH)6 ] → Na[Sb(OH)6 ]↓ + KCl

З ростом температури розчинність осаду Na[Sb(OH)6 ] зростає, через це вищезазначену реакцію треба вести на холоді.

Умовами проведення аналітичних реакцій взагалі є температура, концентрація і тиск, які максимально сприяють виявленню тих чи інших іонів.

№ 14

Що собою уявляють буферні розчини? Яка їх роль у виконанні аналітичних реакцій? Навести конкретні приклади

Буферними називають розчини суміші слабкої кислоти (або слабкої основи) та її солі. Такою є, наприклад, суміш оцтової кислоти і оцтовокислого натрію. При добавлянні до такої суміші сильної кислоти або сильної основи мають місце наступні реакції:

CH3 COONa + HCl → CH3 COOH + NaCl

CH3 COOH + NaOH → CH3 COONa + H2 O.

Звідси видно, що при дії на буферний розчин сильної кислоти або сильної основи змінюється концентрація слабкої кислоти. У першому випадку вона збільшується, у другому – зменшується. Проте, рН розчину практично не змінюється. Це пояснюється тим, що слабка кислота взагалі мало дисоціює, а в присутності однойменних іонів її солі дисоціація йде значно меншою мірою. Отже, концентрація іонів Н+ буферної суміші під впливом сильної кислоти або сильної основи практично є величина стала .

У хімії, біології, медицині, у промисловому виробництві в результаті тих чи інших процесів можуть виділятись або поглинатись іони Н+ . Щоб процес відбувався при сталому значенні рН, у розчин вводять буферні суміші, які поглинають водневі або гідроксильні іони. Можна також довести, що при розведенні буферної суміші рН розчину залишається сталим.

№ 15

Хімічні реактиви. Поняття про їх чистоту, кваліфікацію. Чи можна застосовувати для хімічного аналізу технічні реактиви?

Хімічними реактивами називають речовини, склад яких відповідає їх хімічним формулам в межах кваліфікації, і які застосовуються для проведення хімічних реакцій.Кваліфікація хімічних реактивів та відповідні їй позначення наступні:

Т – технічний реактив. Вміст основної речовини менше 98%. Найнижча ступінь чистоти реактиву.

Ч – чистий. Вміст основної речовини 98% і вище. Вміст домішок або нелеткого залишку 0,01– 0,5%, масова доля залишку після прожарювання до 0,5%.

ЧДА – чистий для аналізу. Вміст основної речовини не менше 99%. Домішки не перевищують допустимої межі, яка дозволяє проводити точні аналітичні дослідження.

ХЧ – хімічно чистий. Найвища ступінь чистоти реактиву. Вміст основної речовини більше 99%, домішок – в межах 0,001– 0,00001%, масова доля залишку після прожарювання не більше 0,1%.

Для хімічного аналізу застосовують реактиви з кваліфікацією не нижче ЧДА . Технічні реактиви для проведення аналітичних визначень застосовувати ні в якому разі не можна через велику кількість домішок.

№ 16

Що собою уявляють кристалічний та аморфний осади? Навести приклади та основні умови отримання

Кристалічний осад – це осад з порівняно сильними зв’язками між його частинками. Утворення кристалічних осадів характеризується тим, що при додаванні окремих порцій осаджувача нові центри кристалізації утворюються не відразу. Основною умовою отримання кристалічних осадів є повільне додавання реактиву, при якому кристалічні центри виростають у порівняно великі кристали.

Концентрація розчинів . Для осадження кристалічних осадів користуються розбавленими розчинами, так як у цих умовах утворюються осади у формі більших кристалів.Температура . При осаджуванні кристалічних осадів з гарячих розчинів збільшується їх розчинність, тому виникає менше центрів кристалізації. Внаслідок цього створюються умови для утворення крупніших кристалів.

Приклади: BaSO4 , BaCrO4 , CaC2 O4 та ін.

Аморфний осад характеризується слабкими зв’язками між його частинками. По суті це коагульований внаслідок швидкого доливання розчину осаджувача колоїдний розчин. При швидкому доливанні реактиву, яке, до речі, є основною умовою отримання аморфного осаду, відразу виникає багато центрів кристалізації та дрібних агрегатів кристалів. Концентрація розчинів . Аморфні осади, особливо гідроксиди металів, краще осаджувати з концентрованих розчинів. Це сприяє зменшенню загальної поверхні і утворенню осаду. Внаслідок зменшення загальної поверхні зменшується адсорбція сторонніх речовин, що робить осади чистішими.

Температура . При осаджуванні аморфних осадів нагрівання сприяє коагуляції колоїдних частинок і укрупненню зерен осаду.

Аморфні осади характерні для багатьох важкорозчинних сполук: гідроксидів та сульфітів металів, силікатної та вольфрамової кислот, та інших.

№ 17

Який основний посуд використовують та як його готують для якісного аналізу?

У якісному аналізі (в основному напівмікроаналізі) застосовують такий посуд: колби, пробірки, чашки, стакани, скляні лійки, скляні палички, промивалки, бюкси, кухлі, ступки, ексикатори . Піпетки градуйовані та бюретки застосовують тільки в кількісному аналізі.Застосовуваний для якісного аналізу посуд має бути чистим . Його слід мити відразу після вживання. Для миття посуду застосовують теплий насичений розчин соди, теплий лужний розчин KMnO4 або розчин хромової суміші. Посудина вважається чистою, якщо після виливання з неї води внутрішні стінки змочуються водою рівномірно і на них не залишається крапель. Добре вимитий посуд, перекинутий догори дном, має здаватись сухим. Після миття посуд споліскують 2–3 рази невеликою кількістю дистильованої води, що є також способом перевірки чистоти посудини.

№ 18

Чим дистильована вода відрізняється від звичайної питної води? Чому посуд для аналітичних визначень обов’язково споліскують дистильованою водою?

Головна відмінність дистильованої води від питної – практично нульовий рівень концентрації солей кальцію і магнію та інших речовин, які обов’язково присутні в питній воді.Вимитий посуд двічі споліскують невеликою кількістю дистильованої води. Мета споліскування – перевірка чистоти посудини . Посудина вважається чистою, якщо при обмиванні внутрішньої поверхні дистильованою водою остання рівномірно стікає, не залишаючи краплин.

№ 19

Розкрити суть дробного та систематичного методів якісного аналізу. Чи можливе виконання аналізу речовини з використанням лише одного з цих методів?


Дробний метод аналізу передбачає виявлення кожного іона певними, характерними реакціями в присутності всіх інших іонів. У складніших випадках спочатку відділяють даний іон від тих, які заважають визначенню.

Систематичний аналіз полягає в тому, що складну суміш іонів спочатку розділяють за допомогою групових реактивів на кілька окремих груп, потім у межах кожної групи виявляють окремі іони певними, характерними реакціями. Розділяють іони на групи і виявляють їх в кожній групі в цілком певній послідовності, що виключає помилки, які часто роблять недосвідчені хіміки, проводячи аналіз дробним методом.

Використання лише одного з цих методів (дробного) можливе тільки у випадку високоспецифічних реакцій (таких, наприклад, як визначення іона амонію за допомогою лугу), та у випадку, коли визначуваний іон вдається без проблем відділити від іонів, які заважають визначенню.

№ 20

Які хімічні реагенти належать до групових, селективних, специфічних? Навести приклади. Написати рівняння реакцій

Груповими називають реактиви, якими визначають певну групу катіонів або аніонів. Наприклад, розчин сульфіду амонію є груповим реактивом на катіони 3-ї аналітичної групи. Розчин хлориду барію є груповим реактивом на аніони 1-ї аналітичної групи, і т. п.

Селективними називають реактиви, що визначають ті чи інші іони за певних умов. Так, фероціанід калію дає з іонами Ca2+ осад K2 Ca[Fe(CN)6 ]. Якщо в розчині немає зовсім або є незначна концентрація іонів Ba2+ , даний реактив “віддає перевагу” іонам Ca2+ . Якщо ж має місце значна концентрація іонів Ba2+ , фероціанід калію вже не буде селективним на іони Ca2+ , тому що іони Ba2+ в значних концентраціях утворюють аналогічний осад.

Специфічними називають реактиви, дії яких незаважає жоден сторонній іон. Так, в одній з небагатьох високоспецифічних реакцій визначення іону амонію

NH4 Cl + NaOH → NH4 OH + NaCl

NH3 ↑ + H2 O

гідроксид натрію можна вважати специфічним на іон амонію. Специфічних реактивів, рівно як і специфічних реакцій, дуже мало .

№ 21

Що покладено в основу розподілу катіонів на аналітичні групи? Чи збігається даний розподіл з розподілом на групи в періодичній системі Д.І.Менделєєва?

Навести молекулярні та іонні рівняння реакцій дії групових реактивів на катіони: NH 4 + , Ca 2+ , Fe 3+ .

Зазначити колір осаду, розчинність. Пояснити, чому відсутній груповий реактив на катіони 1-ї аналітичної групи.

Систематичний аналіз ділить всі катіони на 5 аналітичних груп за розчинностями карбонатів і сульфідів. Принцип класифікації катіонів на аналітичні групи наступний:

1-ша група – карбонати і сульфіди катіонів даної групи добре розчинні у воді;

2-га група – катіони даної групи утворюють нерозчинні у воді карбонати;

3-тя група – сульфіди і гідроксиди катіонів даної групи нерозчинні у воді, але розчинні в розведених кислотах;

4-та група – сульфіди катіонів даної групи нерозчинні у воді і у розведеній соляній кислоті;

5-та група – сульфіди катіонів даної групи нерозчинні у воді і у розведеній соляній кислоті, проте розчинні у полісульфіді амонію.

Багато в чому класифікація катіонів на аналітичні групи збігається з поділом на групи в Періодичному Законі. Особливо це стосується катіонів 1-ї, 2-ї та 5-ї аналітичних груп. У 3-ю аналітичну групу включені катіони тріад.

За визначенням, до 1-ї аналітичної групи входять катіони, які не утворюють важкорозчинних сполук з карбонат- і сульфід-іонами. Наприклад, майже всі солі натрію, калію та амонію добре розчинні у воді. Тому не існує групового реактиву, здатного осадити всі катіони 1-ї аналітичної групи.

Рівняння реакцій:

1) груповий реактив на іони амонію відсутній через належність вказаного катіона до 1-ї аналітичної групи;

2) CaCl2 + (NH4 )2 CO3 → CaCO3 ↓ + 2NH4 Cl

Ca2+ + CO3 2– → CaCO3

білий аморфний осад, розчинний в кислотах;

3) Fe2 (SO4 )3 + 3(NH4 )2 S → Fe2 S3 ↓ + 3(NH4 )2 SO4

2Fe3+ + 3S2– → Fe2 S3

чорний осад, розчинний в оцтовій і мінеральних кислотах.

№ 22

Що покладено в основу розподілу катіонів на аналітичні групи? Чи збігається даний розподіл з розподілом на групи в періодичній системі Д.І.Менделєєва?

Навести молекулярні та іонні рівняння реакцій дії групових реактивів на катіони: K + , Mn 2+ , Ca 2+ .

Зазначити колір осаду, розчинність. Пояснити, чому відсутній груповий реактив на катіони 1-ї аналітичної групи.

Систематичний аналіз ділить всі катіони на 5 аналітичних груп за розчинностями карбонатів і сульфідів. Принцип класифікації катіонів на аналітичні групи наступний:

1-ша група – карбонати і сульфіди катіонів даної групи добре розчинні у воді;

2-га група – катіони даної групи утворюють нерозчинні у воді карбонати;

3-тя група – сульфіди і гідроксиди катіонів даної групи нерозчинні у воді, але розчинні в розведених кислотах;

4-та група – сульфіди катіонів даної групи нерозчинні у воді і у розведеній соляній кислоті;

5-та група – сульфіди катіонів даної групи нерозчинні у воді і у розведеній соляній кислоті, проте розчинні у полісульфіді амонію.

Багато в чому класифікація катіонів на аналітичні групи збігається з поділом на групи в Періодичному Законі. Особливо це стосується катіонів 1-ї, 2-ї та 5-ї аналітичних груп. У 3-ю аналітичну групу включені катіони тріад.

За визначенням, до 1-ї аналітичної групи входять катіони, які не утворюють важкорозчинних сполук з карбонат- і сульфід-іонами. Наприклад, майже всі солі натрію, калію та амонію добре розчинні у воді. Тому не існує групового реактиву, здатного осадити всі катіони 1-ї аналітичної групи.

Рівняння реакцій:

1) на іон калію груповий реактив відсутній через належність вказаного катіона до 1-ї аналітичної групи;

2) MnSO4 + (NH4 )2 S → MnS↓ + (NH4 )2 SO4

Mn2+ + S2– → MnS↓

світло-рожевий осад, розчинний в кислотах;

3) CaCl2 + (NH4 )2 CO3 → CaCO3 ↓ + 2NH4 Cl

Ca2+ + CO3 2– → CaCO3

білий аморфний осад, розчинний в кислотах.

№ 23

Що покладено в основу розподілу катіонів на аналітичні групи? Чи збігається даний розподіл з розподілом на групи в періодичній системі Д.І.Менделєєва?

Навести молекулярні та іонні рівняння реакцій дії групових реактивів на катіони: Na + , Cu 2+ , Zn 2+ .

Зазначити колір осаду, розчинність. Пояснити, чому відсутній груповий реактив на катіони 1-ї аналітичної групи.

Систематичний аналіз ділить всі катіони на 5 аналітичних груп за розчинностями карбонатів і сульфідів. Принцип класифікації катіонів на аналітичні групи наступний:

1-ша група – карбонати і сульфіди катіонів даної групи добре розчинні у воді;

2-га група – катіони даної групи утворюють нерозчинні у воді карбонати;

3-тя група – сульфіди і гідроксиди катіонів даної групи нерозчинні у воді, але розчинні в розведених кислотах;

4-та група – сульфіди катіонів даної групи нерозчинні у воді і у розведеній соляній кислоті;

5-та група – сульфіди катіонів даної групи нерозчинні у воді і у розведеній соляній кислоті, проте розчинні у полісульфіді амонію.

Багато в чому класифікація катіонів на аналітичні групи збігається з поділом на групи в Періодичному Законі. Особливо це стосується катіонів 1-ї, 2-ї та 5-ї аналітичних груп. У 3-ю аналітичну групу включені катіони тріад.

За визначенням, до 1-ї аналітичної групи входять катіони, які не утворюють важкорозчинних сполук з карбонат- і сульфід-іонами. Наприклад, майже всі солі натрію, калію та амонію добре розчинні у воді. Тому не існує групового реактиву, здатного осадити всі катіони1-ї аналітичної групи.

Рівняння реакцій:

1) на іон натрію груповий реактив відсутній через належність вказаного катіона до 1-ї аналітичної групи;

2) CuSO4 + H2 S → CuS↓ + H2 SO4

Cu2+ + S2– → CuS↓

чорний осад, нерозчинний в розведених соляній та сірчаній кислотах, проте розчинний в 2 н розчині азотної кислоти;

3) ZnSO4 + (NH4 )2 S → ZnS↓ + (NH4 )2 SO4

Zn2+ + S2– → ZnS↓

білий осад, нерозчинний в оцтовій кислоті, але розчинний в розведених міне-ральних кислотах.

№ 24

Що покладено в основу розподілу катіонів на аналітичні групи? Чи збігається даний розподіл з розподілом на групи в періодичній системі Д.І.Менделєєва?

Навести молекулярні та іонні рівняння реакцій дії групових реактивів на катіони: Mg 2+ , Fe 3+ , Cu 2+ .

Зазначити колір осаду, розчинність. Пояснити, чому відсутній груповий реактив на катіони 1-ї аналітичної групи.

Систематичний аналіз ділить всі катіони на 5 аналітичних груп за розчинностями карбонатів і сульфідів. Принцип класифікації катіонів на аналітичні групи наступний:

1-ша група – карбонати і сульфіди катіонів даної групи добре розчинні у воді;

2-га група – катіони даної групи утворюють нерозчинні у воді карбонати;

3-тя група – сульфіди і гідроксиди катіонів даної групи нерозчинні у воді, але розчинні в розведених кислотах;

4-та група – сульфіди катіонів даної групи нерозчинні у воді і у розведеній соляній кислоті;

5-та група – сульфіди катіонів даної групи нерозчинні у воді і у розведеній соляній кислоті, проте розчинні у полісульфіді амонію.

Багато в чому класифікація катіонів на аналітичні групи збігається з поділом на групи в Періодичному Законі. Особливо це стосується катіонів 1-ї, 2-ї та 5-ї аналітичних груп. У 3-ю аналітичну групу включені катіони тріад.

За визначенням, до 1-ї аналітичної групи входять катіони, які не утворюють важкорозчинних сполук з карбонат- і сульфід-іонами. Наприклад, майже всі солі натрію, калію та амонію добре розчинні у воді. Тому не існує групового реактиву, здатного осадити всі катіони 1-ї аналітичної групи.

Рівняння реакцій:

1) Іноді Mg2+ відносять до 1-ї аналітичної групи, на катіони якої не існує групового реактиву. Проте, карбонат амонію при нагріванні з солями магнію і відсутності солей амонію осаджує магній у вигляді білого аморфного осаду непостійного складу, найчастіше утворюється Mg(OH)2 ∙3MgCO3 . Саме тому Mg2+ часто відносять до 2-ї аналітичної групи;


2) Fe2 (SO4 )3 + 3(NH4 )2 S → Fe2 S3 ↓ + 3(NH4 )2 SO4

2Fe3+ + 3S2– → Fe2 S3

чорний осад, розчинний в оцтовій і мінеральних кислотах;

3) CuSO4 + H2 S → CuS↓ + H2 SO4

Cu2+ + S2– → CuS↓

чорний осад, нерозчинний в розведених соляній та сірчаній кислотах, проте розчинний в 2 н розчині азотної кислоти.

№ 25

Що покладено в основу розподілу катіонів на аналітичні групи? Чи збігається даний розподіл з розподілом на групи в періодичній системі Д.І.Менделєєва?

Навести молекулярні та іонні рівняння реакцій дії групових реактивів на катіони: NH 4 + , Cu 2+ , Mn 2+ .

Зазначити колір осаду, розчинність. Пояснити, чому відсутній груповий реактив на катіони 1-ї аналітичної групи.

Систематичний аналіз ділить всі катіони на 5 аналітичних груп за розчинностями карбонатів і сульфідів. Принцип класифікації катіонів на аналітичні групи наступний:

1-ша група – карбонати і сульфіди катіонів даної групи добре розчинні у воді;

2-га група – катіони даної групи утворюють нерозчинні у воді карбонати;

3-тя група – сульфіди і гідроксиди катіонів даної групи нерозчинні у воді, але розчинні в розведених кислотах;

4-та група – сульфіди катіонів даної групи нерозчинні у воді і у розведеній соляній кислоті;

5-та група – сульфіди катіонів даної групи нерозчинні у воді і у розведеній соляній кислоті, проте розчинні у полісульфіді амонію.

Багато в чому класифікація катіонів на аналітичні групи збігається з поділом на групи в Періодичному Законі. Особливо це стосується катіонів 1-ї, 2-ї та 5-ї аналітичних груп. У 3-ю аналітичну групу включені катіони тріад.

За визначенням, до 1-ї аналітичної групи входять катіони, які не утворюють важкорозчинних сполук з карбонат- і сульфід-іонами. Наприклад, майже всі солі натрію, калію та амонію добре розчинні у воді. Тому не існує групового реактиву, здатного осадити всі катіони 1-ї аналітичної групи.

Рівняння реакцій:

1) на іон амонію груповий реактив відсутній через належність вказаного катіона до 1-ї аналітичної групи;

2) CuSO4 + H2 S → CuS↓ + H2 SO4

Cu2+ + S2– → CuS↓

чорний осад, нерозчинний в розведених соляній та сірчаній кислотах, але розчинний в 2 н розчині HNO3 ;

3) MnSO4 + (NH4 )2 S → MnS↓ + (NH4 )2 SO4

Mn2+ + S2– → MnS↓

світло-рожевий осад, розчинний в кислотах.

№ 26

Що покладено в основу розподілу катіонів на аналітичні групи? Чи збігається даний розподіл з розподілом на групи в періодичній системі Д.І.Менделєєва?

Навести молекулярні та іонні рівняння реакцій дії групових реактивів на катіони: Ca 2+ , Mg 2+ , Zn 2+ .

Зазначити колір осаду, розчинність. Пояснити, чому відсутній груповий реактив на катіони 1-ї аналітичної групи.

Систематичний аналіз ділить всі катіони на 5 аналітичних груп за розчинностями карбонатів і сульфідів. Принцип класифікації катіонів на аналітичні групи наступний:

1-ша група – карбонати і сульфіди катіонів даної групи добре розчинні у воді;

2-га група – катіони даної групи утворюють нерозчинні у воді карбонати;

3-тя група – сульфіди і гідроксиди катіонів даної групи нерозчинні у воді, але розчинні в розведених кислотах;

4-та група – сульфіди катіонів даної групи нерозчинні у воді і у розведеній соляній кислоті;

5-та група – сульфіди катіонів даної групи нерозчинні у воді і у розведеній соляній кислоті, проте розчинні у полісульфіді амонію.

Багато в чому класифікація катіонів на аналітичні групи збігається з поділом на групи в Періодичному Законі. Особливо це стосується катіонів 1-ї, 2-ї та 5-ї аналітичних груп. У 3-ю аналітичну групу включені катіони тріад.

За визначенням, до 1-ї аналітичної групи входять катіони, які не утворюють важкорозчинних сполук з карбонат- і сульфід-іонами. Наприклад, майже всі солі натрію, калію та амонію добре розчинні у воді. Тому не існує групового реактиву, здатного осадити всі катіони 1-ї аналітичної групи.

Рівняння реакцій:

1) CaCl2 + (NH4 )2 CO3 → CaCO3 ↓ + 2NH4 Cl

Ca2+ + CO3 2– → CaCO3

білий аморфний осад, розчинний в кислотах;

2) іноді Mg2+ відносять до 1-ї аналітичної групи, на катіони якої не існує групового реактиву. Проте, карбонат амонію при нагріванні з солями магнію і відсутності солей амонію осаджує магній у вигляді білого аморфного осаду непостійного складу. Найчастіше утворюється Mg(OH)2 ∙3MgCO3 . Саме тому Mg2+ часто відносять до 2-ї аналітичної групи;

3) ZnSO4 + (NH4 )2 S → ZnS↓ + (NH4 )2 SO4

Zn2+ + S2– → ZnS↓

білий осад, нерозчинний в оцтовій кислоті, проте розчинний в розведених мінеральних кислотах.

№ 27

Що покладено в основу розподілу катіонів на аналітичні групи? Чи збігається даний розподіл з розподілом на групи в періодичній системі Д.І.Менделєєва?

Навести молекулярні та іонні рівняння реакцій дії групових реактивів на катіони: Na + , Ba 2+ , Al 3+ .

Зазначити колір осаду, розчинність. Пояснити, чому відсутній груповий реактив на катіони 1-ї аналітичної групи.

Систематичний аналіз ділить всі катіони на 5 аналітичних груп за розчинностями карбонатів і сульфідів. Принцип класифікації катіонів на аналітичні групи наступний:

1-ша група – карбонати і сульфіди катіонів даної групи добре розчинні у воді;

2-га група – катіони даної групи утворюють нерозчинні у воді карбонати;

3-тя група – сульфіди і гідроксиди катіонів даної групи нерозчинні у воді, але розчинні в розведених кислотах;

4-та група – сульфіди катіонів даної групи нерозчинні у воді і у розведеній соляній кислоті;

5-та група – сульфіди катіонів даної групи нерозчинні у воді і у розведеній соляній кислоті, проте розчинні у полісульфіді амонію.

Багато в чому класифікація катіонів на аналітичні групи збігається з поділом на групи в Періодичному Законі. Особливо це стосується катіонів 1-ї, 2-ї та 5-ї аналітичних груп. У 3-ю аналітичну групу включені катіони тріад.

За визначенням, до 1-ї аналітичної групи входять катіони, які не утворюють важкорозчинних сполук з карбонат- і сульфід-іонами. Наприклад, майже всі солі натрію, калію та амонію добре розчинні у воді. Тому не існує групового реактиву, здатного осадити всі катіони 1-ї аналітичної групи.

Рівняння реакцій:

1) на іон натрію груповий реактив відсутній через належність вказаного катіона до 1-ї аналітичної групи;

2) BaCl2 + (NH4 )2 CO3 → BaCO3 ↓ + 2NH4 Cl

Ba2+ + CO3 2– → BaCO3

білий аморфний осад, розчинний в кислотах, крім сірчаної;

3) 2AlCl3 + 3(NH4 )2 S + 6H2 O → 2Al(OH)3 ↓ + 6NH4 Cl + 3H2 S↑

2Al3+ + 3S2– + 6HOH → 2Al(OH)3 ↓ + 3H2 S↑

осад білого кольору, що має амфотерні властивості.

№ 28

Що покладено в основу розподілу катіонів на аналітичні групи? Чи збігається даний розподіл з розподілом на групи в періодичній системі Д.І.Менделєєва? Навести молекулярні та іонні рівняння реакцій дії групових реактивів на катіони: Mn2+ , Fe2+ , Na+ . Зазначити колір осаду, розчинність. Пояснити, чому відсутній груповий реактив на катіони 1-ї аналітичної групи

Систематичний аналіз ділить всі катіони на 5 аналітичних груп за розчинностями карбонатів і сульфідів. Принцип класифікації катіонів на аналітичні групи наступний:

1-ша група – карбонати і сульфіди катіонів даної групи добре розчинні у воді;

2-га група – катіони даної групи утворюють нерозчинні у воді карбонати;

3-тя група – сульфіди і гідроксиди катіонів даної групи нерозчинні у воді, але розчинні в розведених кислотах;

4-та група – сульфіди катіонів даної групи нерозчинні у воді і у розведеній соляній кислоті;

5-та група – сульфіди катіонів даної групи нерозчинні у воді і у розведеній соляній кислоті, проте розчинні у полісульфіді амонію.

Багато в чому класифікація катіонів на аналітичні групи збігається з поділом на групи в Періодичному Законі. Особливо це стосується катіонів 1-ї, 2-ї та 5-ї аналітичних груп. У 3-ю аналітичну групу включені катіони тріад.

За визначенням, до 1-ї аналітичної групи входять катіони, які не утворюють важкорозчинних сполук з карбонат- і сульфід-іонами. Наприклад, майже всі солі натрію, калію та амонію добре розчинні у воді. Тому не існує групового реактиву, здатного осадити всі катіони 1-ї аналітичної групи.

Рівняння реакцій:

1) MnSO4 + (NH4 )2 S → MnS↓ + (NH4 )2 SO4

Mn2+ + S2– → MnS↓


світло-рожевий осад, розчинний в кислотах;

2) FeSO4 + (NH4 )2 S → FeS↓ + (NH4 )2 SO4

Fe2+ + S2– → FeS↓

чорний осад, розчинний в кислотах;

3) на іон натрію груповий реактив відсутній через належність вказаного катіона до 1-ї аналітичної групи.

№ 29

Що покладено в основу розподілу катіонів на аналітичні групи? Чи збігається даний розподіл з розподілом на групи в періодичній системі Д.І.Менделєєва? Навести молекулярні та іонні рівняння реакцій дії групових реактивів на катіони: Mg2+ , Fe3+ , Cu2+ . Зазначити колір осаду, розчинність. Пояснити, чому відсутній груповий реактив на катіони 1-ї аналітичної групи

Систематичний аналіз ділить всі катіони на 5 аналітичних груп за розчинностями карбонатів і сульфідів. Принцип класифікації катіонів на аналітичні групи наступний:

1-ша група – карбонати і сульфіди катіонів даної групи добре розчинні у воді;

2-га група – катіони даної групи утворюють нерозчинні у воді карбонати;

3-тя група – сульфіди і гідроксиди катіонів даної групи нерозчинні у воді, але розчинні в розведених кислотах;

4-та група – сульфіди катіонів даної групи нерозчинні у воді і у розведеній соляній кислоті;

5-та група – сульфіди катіонів даної групи нерозчинні у воді і у розведеній соляній кислоті, проте розчинні у полісульфіді амонію.

Багато в чому класифікація катіонів на аналітичні групи збігається з поділом на групи в Періодичному Законі. Особливо це стосується катіонів 1-ї, 2-ї та 5-ї аналітичних груп. У 3-ю аналітичну групу включені катіони тріад.

За визначенням, до 1-ї аналітичної групи входять катіони, які не утворюють важкорозчинних сполук з карбонат- і сульфід-іонами. Наприклад, майже всі солі натрію, калію та амонію добре розчинні у воді. Тому не існує групового реактиву, здатного осадити всі катіони 1-ї аналітичної групи.

Рівняння реакцій:

1) Іноді Mg2+ відносять до 1-ї аналітичної групи, на катіони якої не існує групового реактиву. Проте, карбонат амонію при нагріванні з солями магнію і відсутності солей амонію осаджує магній у вигляді білого аморфного осаду непостійного складу, найчастіше утворюється Mg(OH)2 ∙3MgCO3 . Саме тому Mg2+ часто відносять до 2-ї аналітичної групи;

2) Fe2 (SO4 )3 + 3(NH4 )2 S → Fe2 S3 ↓ + 3(NH4 )2 SO4

2Fe3+ + 3S2– → Fe2 S3

чорний осад, розчинний в оцтовій і мінеральних кислотах;

3) CuSO4 + H2 S → CuS↓ + H2 SO4

Cu2+ + S2– → CuS↓

чорний осад, нерозчинний в розведених соляній і сірчаній кислотах, проте розчинний в 2 н розчині азотної кислоти.

№ 30

Що покладено в основу розподілу катіонів на аналітичні групи? Чи збігається даний розподіл з розподілом на групи в періодичній системі Д.І.Менделєєва? Навести молекулярні та іонні рівняння реакцій дії групових реактивів на катіони: Mn2+ , Ba2+ , NH4 + . Зазначити колір осаду, розчинність. Пояснити, чому відсутній груповий реактив на катіони 1-ї аналітичної групи

Систематичний аналіз ділить всі катіони на 5 аналітичних груп за розчинностями карбонатів і сульфідів. Принцип класифікації катіонів на аналітичні групи наступний:

1-ша група – карбонати і сульфіди катіонів даної групи добре розчинні у воді;

2-га група – катіони даної групи утворюють нерозчинні у воді карбонати;

3-тя група – сульфіди і гідроксиди катіонів даної групи нерозчинні у воді, але розчинні в розведених кислотах;

4-та група – сульфіди катіонів даної групи нерозчинні у воді і у розведеній соляній кислоті;

5-та група – сульфіди катіонів даної групи нерозчинні у воді і у розведеній соляній кислоті, проте розчинні у полісульфіді амонію.

Багато в чому класифікація катіонів на аналітичні групи збігається з поділом на групи в Періодичному Законі. Особливо це стосується катіонів 1-ї, 2-ї та 5-ї аналітичних груп. У 3-ю аналітичну групу включені катіони тріад.

За визначенням, до 1-ї аналітичної групи входять катіони, які не утворюють важкорозчинних сполук з карбонат- і сульфід-іонами. Наприклад, майже всі солі натрію, калію та амонію добре розчинні у воді. Тому не існує групового реактиву, здатного осадити всі катіони 1-ї аналітичної групи.

Рівняння реакцій:

1) MnSO4 + (NH4 )2 S → MnS↓ + (NH4 )2 SO4

Mn2+ + S2– → MnS↓

світло-рожевий осад, розчинний в кислотах;


2) BaCl2 + (NH4 )2 CO3 → BaCO3 ↓ + 2NH4 Cl

Ba2+ + CO3 2– → BaCO3

білий аморфний осад, розчинний в кислотах (крім сірчаної);

3) на іон амонію груповий реактив відсутній через належність даного катіона до 1-ї аналітичної групи.

№ 35-36-37

Відповідно до номеру завдання вказати, які з катіонів

NH4 + , Na+ ,K+ ,Mg2+ ,Ca2+ ,Ba2+ ,Mn2+ ,Fe2+ ,Fe3+ ,Al3+ ,Cu2+ ,Zn2+

та за допомогою яких специфічних реактивів визначають дробним аналізом. Напи-сати молекулярні та іонні рівняння відповідних реакцій, казати умови виконання та зовнішній ефект для катіонів 2-ї аналітичної групи

Характерна реакція на іон Ba2+ :

К2 Сr2 O7 + 2ВаСl2 + H2 O + 2NaCH3 COO → 2ВаСrO4 + 2КСl + 2NaСl + 2CH3 COOН

Основна умова – присутність ацетату натрію. Хромати стронцію і кальцію, розчиняючись в оцтовій кислоті, не заважають виявленню іона Ba2+ . Спостерігатиметься жовтий осад у присутності вказаного іона.

Характерна реакція на іон Ca2+ :

CaSO4 + K4 [Fe(CN)6 ] → K2 Ca[Fe(CN)6 ]↓ + K2 SO4

2K+ + Ca2+ + [Fe(CN)6 ]4– → K2 Ca[Fe(CN)6 ]↓

В даному випадку утворюється білий осад фероціаніду калію і кальцію K2 Ca[Fe(CN)6 ]. У присутності солей амонію утворюється менш розчинна сіль фероціаніду кальцію, калію і амонію змінного складу. Ця реакція виявляє іон кальцію у присутності іона Sr2+ , але іони Ba2+ в значних концентраціях можуть утворити аналогічні осади. Користуватись даною реакцією для виявлення іонів кальцію в присутності іонів барію небажано .

Катіон Cu2+ теж можна виявити дробним аналізом за допомогою надлишку гідроксиду амонію, проте вказаний катіон не належить до 2-ї аналітичної групи.

№ 38-39-40

Відповідно до номеру завдання вказати, які з катіонів

NH4 + ,Na+ ,K+ ,Mg2+ ,Ca2+ ,Ba2+ ,Mn2+ ,Fe2+ ,Fe3+ ,Al3+ ,Cu2+ ,Zn2+

та за допомогою яких специфічних реактивів визначають дробним аналізом? Написати молекулярні та іонні рівняння відповідних реакцій, вказати умови виконання та зовнішній ефект для катіонів 3-ї аналітичної групи. Характерні реакції на катіони Fe2+ та Fe3+ :

3FeSO4 + 2K3 [Fe(CN)6 ] → Fe3 [Fe(CN)6 ]2 ↓ + 3K2 SO4

3Fe2+ + 2[Fe(CN)6 ]3– → Fe3 [Fe(CN)6 ]2

4FeCl3 + 3K4 [Fe(CN)6 ] → Fe4 [Fe(CN)6 ]3 ↓ + 12KCl

4Fe3+ + 3[Fe(CN)6 ]4– → Fe4 [Fe(CN)6 ]3

В обох випадках у присутності вказаних іонів випаде темно-синій осад, який відповідно має назву “турнбульова синь” та “берлінська лазур”.

Характерна реакція на катіон Mn2+ :

2MnSO4 + 5NaBiO3 + 16HNO3 → 2HMnO4 + 5Bi(NO3 )3 + 2Na2 SO4 + NaNO3 + 7H2 O

2Mn2+ + 5BiO3 ‾ + 14H+ → 2MnO4 ‾ + 5Bi3+ + 7H2 O

Умови: холодний азотнокислий розчин. Зовнішній ефект – малиново-фіолетове забарвлення у присутності іонів Mn2+ .

Інша характерна реакція на цей же катіон:

2MnSO4 + 5(NH4 )2 S2 O8 + 8H2 O → 2HMnO4 + 5(NH4 )2 SO4 + 7H2 SO4

2Mn2+ + 5S2 O8 2– + 8HOH → 2MnO4 ‾ + 12SO4 2– + 16H+

Умови: присутністьAgNO3 . Зовнішній ефект: малиново-фіолетове забарвлення у присутності іонів Mn2+ . Буре забарвлення при надлишку вказаних іонів.

Характерна реакція на катіон Zn2+ :

ZnSO4 + H2 S + 2CH3 COONa → ZnS↓ + 2CH3 COOH + Na2 SO4

Zn2+ + H2 S + 2CH3 COO‾ → ZnS↓ + 2CH3 COOH

Умови: повне осадження тільки за присутності ацетату лужного металу; середовище з РН 2–3. Зовнішній ефект – білий осад ZnS у присутності іонів Zn2+ .

Характерна реакція на катіон Al3+ :

NaAlO2 + NH4 Cl + 2H2 O → Al(OH)3 ↓ + NH4 OH + NaCl

AlO2 ‾ + NH4 + + 2H2 O → Al(OH)3 ↓ + NH4 OH

Умови:присутність твердої солі NH4 Cl. Зовнішній ефект – білий осад Al(OH)3 у присутності іонів Al3+ .

Катіон Cu2+ теж можна виявити дробним аналізом за допомогою надлишку гідроксиду амонію, проте вказаний катіон відносять не до 3-ї, а до 4-ї аналітичної групи.

№ 41

Дати обґрунтовану відповідь, який висновок роблять за результатами дробного аналізу, якщо при дії на окрему порцію розчину, що аналізується: гідроксиду калію чи натрію (при нагріванні) виділяється газ з різким запахом, в присутності якого синіє червоний лакмусовий папірець, змочений водою. Написати молекулярне та іонне рівняння реакції відкриття встановленого катіону. Зазначити умови її виконання

Це означає, що в досліджуваному розчині присутні катіони амонію :

NH4 Cl + KOH → NH4 OH + KCl

NH3 ↑ + H2 O

NH4 + + OH ↔ NH3 ↑ + H2 O

Умови – нагрівання. Червоний лакмусовий папірець, змочений водою, синіє у присутності пари аміаку, оскільки утворює з водою луг:

NH3 + H2 O → NH4 OH

№ 42

Дати обґрунтовану відповідь, який висновок роблять за результатами дробного аналізу, якщо при дії на окрему порцію розчину, що аналізується:

дихромату калію (у присутності ацетату натрію) утворюється жовтий осад.

Написати молекулярне та іонне рівняння реакції відкриття встановленого катіону. Зазначити умови її виконання.

Це означає, що у досліджуваному розчині присутні катіони Ва2+ :


K2 Cr2 O7 + 2BaCl2 + H2 O + 2NaCH3 COO → 2BaCrO4 ↓ + 2KCl + 2NaCl + 2CH3 COOH

2Ba2+ + Cr2 O7 2– + 2CH3 COO + H2 O → 2BaCrO4 ↓ + 2CH3 COOH

Основна умова – присутність ацетату натрію. Хромати стронцію і кальцію, розчиняючись в оцтовій кислоті, не заважають виявленню іона Ba2+ .

№ 43 -44

Дати обґрунтовану відповідь, який висновок роблять за результатами дробного аналізу, якщо при дії на окрему порцію розчину, що аналізується: гексаціаноферату (ІІІ) калію утворюється темно-синій осад. Написати молекулярне та іонне рівняння реакції відкриття встановленого катіону. Зазначити умови її виконання

Це означає, що досліджуваний розчин містить катіони Fe 2+ :

3FeSO4 + 2K3 [Fe(CN)6 ] → Fe3 [Fe(CN)6 ]2 ↓ + 3K2 SO4

3Fe2+ + 2[Fe(CN)6 ]3– → Fe3 [Fe(CN)6 ]2

Осад має назву “турнбульова синь”.

Умови: нелужне середовище (нейтральне або слабокисле), оскільки вказаний осад розчинний в лугах.

№ 45 -46

Дати обґрунтовану відповідь, який висновок роблять за результатами дробного аналізу, якщо при дії на окрему порцію розчину, що аналізується: гексаціаноферату (ІІ) калію утворюється темно-синій осад. Написати молекулярне та іонне рівняння реакції відкриття встановленого катіону. Зазначити умови її виконання

Це означає, що досліджуваний розчин містить катіони Fe 3+ :

4FeCl3 + 3K4 [Fe(CN)6 ] → Fe4 [Fe(CN)6 ]3 ↓ + 12KCl

4Fe3+ + 3[Fe(CN)6 ]4– → Fe4 [Fe(CN)6 ]3

Осад має назву “берлінська лазур”.

Умови: не додавати надлишок реактиву; не додавати щавелеву кислоту (осад в ній розчинний); нейтральне середовище.

№ 47 -48

Дати обґрунтовану відповідь, який висновок роблять за результатами дробного аналізу, якщо при дії на окрему порцію розчину, що аналізується: вісмутату натрію в присутності HNO3 розчин забарвлюється в малиново-фіолетовий колір. Написати молекулярне та іонне рівняння реакції відкриття встановленого катіону. Зазначити умови її виконання

Це означає присутність у досліджуваному розчині катіонів Mn 2+ :

2Mn(NO3 )2 + 5NaBiO3 + 14HNO3 → 2NaMnO4 + 3NaNO3 + 5Bi(NO3 )3 + 7H2 O

2 Mn2+ + 4H2 O – 5е → MnO4 + 8H+

5 BiO3 + 6H+ + 2е → Bi3+ + 3H2 O

2Mn2+ + 5BiO3 + 14H+ → 2MnO4 + 5Bi3+ + 7H2 O

Умови: реакцію виконувати на холоді.

№ 49 -50

Дати обґрунтовану відповідь, який висновок роблять за результатами дробного аналізу, якщо при дії на окрему порцію розчину, що аналізується: надлишку гідроксиду амонію утворюється розчин координаційної сполуки інтенсивно-синього кольору. Написати молекулярне та іонне рівняння реакції відкриття встановленого катіону. Зазначити умови її виконання

Це означає присутність у досліджуваному розчині катіонів Cu 2+ :

2Cu2+ + 2SO4 2– + 2NH4 OH → [Cu(OH)]2 SO4 + 2NH4 + + SO4 2–

[Cu(OH)]2 SO4 + 2NH4 + + 6NH3 → 2[Cu(NH3 )4 ]2+ + SO4 2– + 2H2 O

Умови виконання реакції – непідкислений розчин.

№ 51

Скласти молекулярні та іонні рівняння основних реакцій визначення катіонів Ca2+ , Al3+ . Навести умови виконання цих реакцій. Звернути увагу на іони, що заважають визначенню

CaCl2 + (NH4 )2 C2 O4 → CaC2 O4 ↓ + 2NH4 Cl

Ca2+ + C2 O4 2– → CaC2 O4

Іони барію та стронцію заважають виявленню іона Ca2+ , так як дають з оксалатом амонію аналогічні осади.

CaCl2 + K4 [Fe(CN)6 ] → K2 Ca[Fe(CN)6 ]↓ + 2KCl

2K+ + Ca2+ + [Fe(CN)6 ]4– → K2 Ca[Fe(CN)6 ]↓


Іони барію в значних концентраціях можуть заважати визначенню іонів кальцію, так як утворюють аналогічний осад.

NaAlO2 + NH4 Cl + 2H2 O → Al(OH)3 ↓ + NaCl + NH4 OH

AlO2 ‾ + NH4 + + 2HOH → Al(OH)3 ↓ + NH4 OH

Реакція йде за присутності твердого хлориду амонію. Визначенню іонів Al3+ заважають іони Cr3+ .

№ 52

Скласти молекулярні та іонні рівняння основних реакцій визначення катіонів K+ , Ca2+ . Навести умови виконання цих реакцій. Звернути увагу на іони, що заважають визначенню

KCl + NaHC4 H4 O6 → KHC4 H4 O6 ↓ + NaCl

K+ + HC4 H4 O6 ‾ → KHC4 H4 O6

Умови: нейтральний або оцтовокислий холодний розчин, велика концентрація іонів К+ . Заважають іони амонію.

2KNO3 + Na3 [Co(NO2 )6 ] → K2 Na[Co(NO2 )6 ]↓ + 2NaNO3

2K+ + Na+ + [Co(NO2 )6 ]3– → K2 Na[Co(NO2 )6 ]↓

Умови: нейтральний чи оцтовокислий розчин. Заважають іони амонію.

CaSO4 + (NH4 )2 C2 O4 → CaC2 O4 ↓ + (NH4 )2 SO4

Ca2+ + C2 O4 2– → CaC2 O4

Заважають іони барію та стронцію, які з оксалатом амонію дають аналогічні осади.


CaCl2 + K4 [Fe(CN)6 ] → K2 Ca[Fe(CN)6 ]↓ + 2KCl

2K+ + Ca2+ + [Fe(CN)6 ]4– → K2 Ca[Fe(CN)6 ]↓

Іони барію в значних концентраціях можуть заважати визначенню іонів кальцію, оскільки утворюють аналогічний осад.

№ 53

Скласти молекулярні та іонні рівняння основних реакцій визначення катіонів Na+ , Zn2+ . Навести умови виконання цих реакцій. Звернути увагу на іони, що заважають визначенню

NaCl + K[Sb(OH)6 ] → Na[Sb(OH)6 ]↓ + KCl

Na+ + [Sb(OH)6 ]‾ → Na[Sb(OH)6 ]↓

Умови: нейтральне або слабколужне середовище, досить висока концентрація солі натрію, холодний розчин. Солі амонію заважають даній реакції тому що гідролізують, результуючи іони водню. Реактив K[Sb(OH)6 ] у присутності солей амонію розкладається так само, як при дії кислот.

Na+ + Zn[(UO2 )3 (CH3 COO)8 ] + CH3 COO‾ + 9H2 O →

→ NaZn[(UO2 )3 (CH3 COO)9 ]∙9H2 O↓

Умови: нейтральний або оцтовокислий розчин.

ZnSO4 + H2 S + 2CH3 COONa → ZnS↓ + 2CH3 COOH + Na2 SO4

Zn2+ + H2 S + 2CH3 COO‾ → ZnS↓ + 2CH3 COOH

ОсадZnS розчинний в мінеральних кислотах. В даній реакції присутність ацетату натрію необхідна тому що сильна кислота HCl, яка утворюється без його присутності, замінюється на слабку CH3 COOH, в якій ZnS не розчиняється. Заважають іони Co2+ та Ni2+ якщо рН розчину не дорівнює 2.

№ 54

Скласти молекулярні та іонні рівняння основних реакцій визначення катіонів Mg2+ , Al3+ . Навести умови виконання цих реакцій. Звернути увагу на іони, що заважають визначенню

MgSO4 + 2NH4 OH ↔ Mg(OH)2 ↓ + (NH4 )2 SO4

Mg2+ + 2NH4 OH ↔ Mg(OH)2 ↓ + 2NH4 +

Іони амонію заважають визначеннню іонів магнію.

NaAlO2 + NH4 Cl + 2H2 O → Al(OH)3 ↓ + NaCl + NH4 OH

AlO2 ‾ + NH4 + + 2HOH → Al(OH)3 ↓ + NH4 OH

Умови: присутність твердого хлориду амонію. Іони Cr3+ заважають визначенню іонів Al3+ .

№ 55

Скласти молекулярні та іонні рівняння основних реакцій визначення катіонів Na+ , Al3+ . Навести умови виконання цих реакцій. Звернути увагу на іони, що заважають визначенню

NaCl + K[Sb(OH)6 ] → Na[Sb(OH)6 ]↓ + KCl

Na+ + [Sb(OH)6 ]‾ → Na[Sb(OH)6 ]↓

Умови: нейтральне або слабколужне середовище, досить висока концентрація солі натрію, холодний розчин.

Солі амонію заважають даній реакції тому що гідролізують, результуючи іони водню. Реактив K[Sb(OH)6 ] у присутності солей амонію розкладається так само, як при дії кислот.

Na+ + Zn[(UO2 )3 (CH3 COO)8 ] + CH3 COO‾ + 9H2 O →

→ NaZn[(UO2 )3 (CH3 COO)9 ]∙9H2 O↓

Умови: нейтральний або оцтовокислий розчин.

NaAlO2 + NH4 Cl + 2H2 O → Al(OH)3 ↓ + NaCl + NH4 OH

AlO2 ‾ + NH4 + + 2HOH → Al(OH)3 ↓ + NH4 OH

Реакція йде за присутності твердого хлориду амонію. Визначенню іонів Al3+ заважають іони Cr3+ .

№ 56

Скласти молекулярні та іонні рівняння основних реакцій визначення катіонів Ca2+ , Zn2+ . Навести умови виконання цих реакцій. Звернути увагу на іони, що заважають визначенню

CaSO4 + (NH4 )2 C2 O4 → CaC2 O4 ↓ + (NH4 )2 SO4

Ca2+ + C2 O4 2– → CaC2 O4

Виявленню іонів кальцію заважають іони барію та стронцію, які дають з оксалатом амонію аналогічні осади.

CaCl2 + K4 [Fe(CN)6 ] → K2 Ca[Fe(CN)6 ]↓ + 2KCl

2K+ + Ca2+ + [Fe(CN)6 ]4– → K2 Ca[Fe(CN)6 ]↓

Іони барію в значних концентраціях можуть заважати визначенню іонів кальцію, оскільки дають аналогічні осади.

ZnSO4 + H2 S + 2CH3 COONa → ZnS↓ + 2CH3 COOH + Na2 SO4

Zn2+ + H2 S + 2CH3 COO‾ → ZnS↓ + 2CH3 COOH

Осад ZnS розчинний в мінеральних кислотах. В даній реакції присутність ацетату натрію необхідна тому що сильна кислота HCl, яка утворюється без його присутності, замінюється на слабку CH3 COOH, в якій ZnS не розчиняється.

Заважають іони Co2+ та Ni2+ якщо рН розчину не дорівнює 2.

№ 57

Скласти молекулярні та іонні рівняння основних реакцій визначення катіонів K+ , Al3+ . Навести умови виконання цих реакцій. Звернути увагу на іони, що заважають визначенню

KCl + NaHC4 H4 O6 → KHC4 H4 O6 ↓ + NaCl

K+ + HC4 H4 O6 ‾ → KHC4 H4 O6

Умови : нейтральний або оцтовокислий розчин, велика концентрація іонів К+ , холодний розчин. Іони амонію заважають виявленню іонів калію.

2KNO3 + Na3 [Co(NO2 )6 ] → K2 Na[Co(NO2 )6 ]↓ + 2NaNO3

2K+ + Na+ + [Co(NO2 )6 ]3– → K2 Na[Co(NO2 )6 ]↓

Умови: нейтральний або оцтовокислий розчин. Іони амонію заважають визначенню іонів калію.

NaAlO2 + NH4 Cl + 2H2 O → Al(OH)3 ↓ + NaCl + NH4 OH

AlO2 ‾ + NH4 + + 2HOH → Al(OH)3 ↓ + NH4 OH

Умови: присутність твердого хлориду амонію. Іони Cr3+ заважають визначенню іонів Al3+ .

№ 58

Скласти молекулярні та іонні рівняння основних реакцій визначення катіонів Zn2+ , Na+ . Навести умови виконання цих реакцій. Звернути увагу на іони, що заважають визначенню

ZnSO4 + H2 S + 2CH3 COONa → ZnS↓ + 2CH3 COOH + Na2 SO4

Zn2+ + H2 S + 2CH3 COO‾ → ZnS↓ + 2CH3 COOH

ОсадZnS розчинний в мінеральних кислотах. В даній реакції присутність ацетату натрію необхідна тому що сильна кислота HCl, яка утворюється без його присутності, замінюється на слабку CH3 COOH, в якій ZnS не розчиняється.

Заважають іони Co2+ та Ni2+ якщо рН розчину не дорівнює 2.

NaCl + K[Sb(OH)6 ] → Na[Sb(OH)6 ]↓ + KCl

Na+ + [Sb(OH)6 ]‾ → Na[Sb(OH)6 ]↓

Умови: нейтральне або слабколужне середовище, досить висока концентрація солі натрію, холодний розчин.

Солі амонію заважають даній реакції тому що гідролізують, результуючи іони водню. Реактив K[Sb(OH)6 ] у присутності солей амонію розкладається так само, як при дії кислот.

Na+ + Zn[(UO2 )3 (CH3 COO)8 ] + CH3 COO‾ + 9H2 O →

→ NaZn[(UO2 )3 (CH3 COO)9 ]∙9H2 O↓

Умови: нейтральний або оцтовокислий розчин.

№ 59

Скласти молекулярні та іонні рівняння основних реакцій визначення катіонівMg2+ , Na+ . Навести умови виконання цих реакцій. Звернути увагу на іони, що заважають визначенню

MgSO4 + 2NH4 OH ↔ Mg(OH)2 ↓ + (NH4 )2 SO4

Mg2+ + 2NH4 OH ↔ Mg(OH)2 ↓ + 2NH4 +

Іони амонію заважають визначенню іонів магнію.

NaCl + K[Sb(OH)6 ] → Na[Sb(OH)6 ]↓ + KCl

Na+ + [Sb(OH)6 ]‾ → Na[Sb(OH)6 ]↓

Умови: нейтральне або слабколужне середовище, досить висока концентрація солі натрію, холодний розчин.

Солі амонію заважають даній реакції тому що гідролізують, результуючи іони водню. Реактив K[SB(OH)6 ] у присутності солей амонію розкладається так само, як при дії кислот.

Na+ + Zn[(UO2 )3 (CH3 COO)8 ] + CH3 COO‾ + 9H2 O →

→ NaZn[(UO2 )3 (CH3 COO)9 ]∙9H2 O↓

Умови: нейтральний або оцтовокислий розчин.

№ 60

Скласти молекулярні та іонні рівняння основних реакцій визначення катіонів Ca2+ , Mg2+ . Навести умови виконання цих реакцій. Звернути увагу на іони, що заважають визначенню

CaSO4 + (NH4 )2 C2 O4 → CaC2 O4 ↓ + (NH4 )2 SO4

Ca2+ + C2 O4 2– → CaC2 O4

Виявленню іонів кальцію заважають іони барію та стронцію, які дають з оксалатом амонію аналогічні осади.

CaCl2 + K4 [Fe(CN)6 ] → K2 Ca[Fe(CN)6 ]↓ + 2KCl

2K+ + Ca2+ + [Fe(CN)6 ]4– → K2 Ca[Fe(CN)6 ]↓

Іони барію в значних концентраціях можуть заважати визначенню іонів кальцію, так як утворюють аналогічні осади.

MgSO4 + 2NH4 OH ↔ Mg(OH)2 ↓ + (NH4 )2 SO4

Mg2+ + 2NH4 OH ↔ Mg(OH)2 ↓ + 2NH4 +

Іони амонію заважають визначенню іонів магнію.

№ 61

Принцип аналітичної класифікації аніонів. До яких аналітичних груп належать аніони SO4 2– , PO4 3– , CO3 2– ,Cl‾, Br‾, I‾, NO2 ‾, NO3 ‾ ?

Написати молекулярні та іонні рівняння реакцій дії групових реактивів, якщо в розчині присутні такі аніони: SO4 2– , I‾, NO2 ‾. Зазначити колір осадів, розчинність

Поділ аніонів на аналітичні групи оснований на різній розчинності солей барію і солей срібла:

І група – аніони, солі барію яких важкорозчинні у воді;

ІІ група – аніони, солі срібла яких важкорозчинні у воді і у розведеній азотній кислоті;

ІІІ група – не утворюють важкорозчинних солей з іонами барію і срібла.

Аніони SO4 2– , PO4 3– , CO3 2– належать до І групи;

″Cl‾, Br‾, I‾ ″ до ІІ групи;

″NO2 ‾, NO3 ‾ ″ до ІІІ групи.

Рівняння реакцій:

1) Na2 SO4 + BaCl2 ↔ BaSO4 ↓ + 2NaCl

SO4 2– + Ba2+ ↔ BaSO4

Білий кристалічний осад, практично нерозчинний у воді і кислотах.

2) KI + AgNO3 ↔ KNO3 + AgI↓

I‾ + Ag+ ↔ AgI↓

Осад жовтого кольору, розчинний в тіосульфаті натрію і ціаніді калію, але нерозчинний в гідроксиді амонію.

3) На аніон NO2 ‾ груповий реактив відсутній через належність вказаного аніона до ІІІ аналітичної групи.

№ 62

Принцип аналітичної класифікації аніонів. До яких аналітичних груп належать аніони SO4 2– , PO4 3– , CO3 2– ,Cl‾, Br‾, I‾, NO2 ‾, NO3 ‾ ? Написати молекулярні та іонні рівняння реакцій дії групових реактивів, якщо в розчині присутні такі аніони: PO4 3– , Cl‾, NO3 ‾. Зазначити колір осадів, розчинність

Поділ аніонів на аналітичні групи оснований на різній розчинності солей барію і солей срібла:

І група – аніони, солі барію яких важкорозчинні у воді;

ІІ група – аніони, солі срібла яких важкорозчинні у воді і у розведеній азотній кислоті;

ІІІ група – не утворюють важкорозчинних солей з іонами барію і срібла.

Аніони SO4 2– , PO4 3– , CO3 2– належать до І групи;

″Cl‾, Br‾, I‾ ″ до ІІ групи;

″NO2 ‾, NO3 ‾ ″ доІІІгрупи.

Рівняння реакцій:

1) Серед фосфатів добре розчинними у воді є лише фосфати лужних металів та однозаміщені фосфати лужноземельних металів. Тому, з нейтральних розчинів хлорид барію осаджує білий гідрофосфат барію за рівнянням:

HPO4 2– + Ba2+ ↔ BaHPO4

З лужних розчинів осаджується білий фосфат барію:

2PO4 3– + 3Ba2+ ↔ Ba3 (PO4 )2

Обидва осади розчинні в оцтовій та мінеральних кислотах.

2) KCl + AgNO3 ↔ KNO3 + AgCl↓

Cl‾ + Ag+ ↔ AgCl↓


Білий сирнистий осад, нерозчинний в розведених кислотах, але добре розчинний в гідроксиді та карбонаті амонію. Подано лише перше рівняння реакції. Фактично вказаний осад оброблюють або 10%-ним розчином (NH4 )2 CO3 або 2 н. розчином NH4 OH до отримання прозорого розчину, потім по краплях додають 2 н. розчин НNO3 до кислої реакції. В присутності іонів Cl‾ знову випадає осад AgCl.

3) На аніон NO3 ‾ груповий реактив відсутній через належність вказаного аніона до ІІІ аналітичної групи.

№ 63

Принцип аналітичної класифікації аніонів. До яких аналітичних груп належать аніони SO4 2– , PO4 3– , CO3 2– ,Cl‾, Br‾, I‾, NO2 ‾, NO3 ‾ ? Написати молекулярні та іонні рівняння реакцій дії групових реактивів, якщо в розчині присутні такі аніони: CO3 2– , Br‾, SO4 2– . Зазначити колір осадів, розчинність

Поділ аніонів на аналітичні групи оснований на різній розчинності солей барію і солей срібла:

І група – аніони, солі барію яких важкорозчинні у воді;

ІІ група – аніони, солі срібла яких важкорозчинні у воді і у розведеній азотній кислоті;

ІІІ група – не утворюють важкорозчинних солей з іонами барію і срібла.

Аніони SO4 2– , PO4 3– , CO3 2– належать до І групи;

″Cl‾, Br‾, I‾ ″ до ІІ групи;

″NO2 ‾, NO3 ‾ ″ доІІІгрупи.

Рівняння реакцій:


1) Na2 CO3 + BaCl2 ↔ BaCO3 ↓ + 2NaCl

CO3 2– + Ba2+ ↔ BaCO3

Об’ємистий білий осад, практично нерозчинний у воді, але розчинний в азотній кислоті.

2) KBr + AgNO3 ↔ KNO3 + AgBr↓

Br‾+ Ag+ ↔ AgBr↓

Жовтуватий сирнистий осад, нерозчинний в азотній кислоті, але розчинний в гідроксиді амонію, тіосульфаті натрію та ціаніді калію. Подано лише перше рівняння реакції. Фактично вказаний осад оброблюють 2 н. розчином NH4 OH до отримання прозорого розчину, потім по краплях додають 2 н. розчин НNO3 до кислої реакції. В присутності іонів Br‾ знову випадає осад AgBr.

3)Na2 SO4 + BaCl2 ↔ BaSO4 ↓ + 2NaCl

SO4 2– + Ba2+ ↔ BaSO4

Білий кристалічний осад, практично нерозчинний у воді і кислотах.

№ 64

Принцип аналітичної класифікації аніонів. До яких аналітичних груп належать аніони SO4 2– , PO4 3– , CO3 2– ,Cl‾, Br‾, I‾, NO2 ‾, NO3 ‾ ? Написати молекулярні та іонні рівняння реакцій дії групових реактивів, якщо в розчині присутні такі аніони: Cl‾, PO4 3– , CO3 2– . Зазначити колір осадів, розчинність

Поділ аніонів на аналітичні групи оснований на різній розчинності солей барію і солей срібла:

І група – аніони, солі барію яких важкорозчинні у воді;

ІІ група – аніони, солі срібла яких важкорозчинні у воді і у розведеній азотній кислоті;

ІІІ група – не утворюють важкорозчинних солей з іонами барію і срібла.

Аніони SO4 2– , PO4 3– , CO3 2– належать до І групи;

″Cl‾, Br‾, I‾ ″ до ІІ групи;

″NO2 ‾, NO3 ‾ ″ доІІІгрупи.

Рівняння реакцій:

1) KCl + AgNO3 ↔ KNO3 + AgCl↓

Cl‾+ Ag+ ↔ AgCl↓

Білий сирнистий осад, нерозчинний в розведених кислотах, але добре розчинний в гідроксиді та карбонаті амонію. Подано лише перше рівняння реакції. Фактично вказаний осад оброблюють або 10%-ним розчином (NH4 )2 CO3 або 2 н. розчином NH4 OH до отримання прозорого розчину, потім по краплях додають 2 н. розчин НNO3 до кислої реакції. В присутності іонів Cl‾ знову випадає осад AgCl.

2) Серед фосфатів добре розчинними у воді є лише фосфати лужних металів та однозаміщені фосфати лужноземельних металів. Тому з нейтральних розчинів осаджується білий гідрофосфат барію:

HPO4 2– + Ba2+ ↔ BaHPO4

З лужних розчинів осаджується білий фосфат барію:

2PO4 3– + 3Ba2+ ↔ Ba3 (PO4 )2

Обидва осади розчинні в оцтовій та мінеральних кислотах.

3) Na2 CO3 + BaCl2 ↔ BaCO3 ↓ + 2NaCl

CO3 2– + Ba2+ ↔ BaCO3

Об’ємистий білий осад, практично нерозчинний у воді, але розчинний в азотній кислоті.

№ 65

Принцип аналітичної класифікації аніонів. До яких аналітичних груп належать аніони SO4 2– , PO4 3– , CO3 2– ,Cl‾, Br‾, I‾, NO2 ‾, NO3 ‾ ? Написати молекулярні та іонні рівняння реакцій дії групових реактивів, якщо в розчині присутні такі аніони: I‾, SO4 2– , NO3 ‾. Зазначити колір осадів, розчинність

Поділ аніонів на аналітичні групи оснований на різній розчинності солей барію і солей срібла:

І група – аніони, солі барію яких важкорозчинні у воді;

ІІ група – аніони, солі срібла яких важкорозчинні у воді і у розведеній азотній кислоті;

ІІІ група – не утворюють важкорозчинних солей з іонами барію і срібла.

Аніони SO4 2– , PO4 3– , CO3 2– належать до І групи;

″Cl‾, Br‾, I‾ ″ до ІІ групи;

″NO2 ‾, NO3 ‾ ″ доІІІгрупи.

Рівняння реакцій:

1) KI + AgNO3 ↔ KNO3 + AgI↓

I‾ + Ag+ ↔ AgI↓

Осад жовтого кольору, розчинний в тіосульфаті натрію і ціаніді калію, проте нерозчинний в гідроксиді амонію.

2) Na2 SO4 + BaCl2 ↔ BaSO4 ↓ + 2NaCl

SO4 2– + Ba2+ ↔ BaSO4

Білий кристалічний осад, практично нерозчинний у воді і кислотах.

3) На аніон NO3 ‾ груповий реактив відсутній через належність даного аніона до ІІІ аналітичної групи.

№ 66

Принцип аналітичної класифікації аніонів. До яких аналітичних груп належать аніони SO4 2– , PO4 3– , CO3 2– ,Cl‾, Br‾, I‾, NO2 ‾, NO3 ‾ ?

Написати молекулярні та іонні рівняння реакцій дії групових реактивів, якщо в розчині присутні такі аніони: NO3 ‾, Br‾, PO4 3– .

Зазначити колір осадів, розчинність

Поділ аніонів на аналітичні групи оснований на різній розчинності солей барію і солей срібла:

І група – аніони, солі барію яких важкорозчинні у воді;

ІІ група – аніони, солі срібла яких важкорозчинні у воді і у розведеній азотній кислоті;

ІІІ група – не утворюють важкорозчинних солей з іонами барію і срібла.

Аніони SO4 2– , PO4 3– , CO3 2– належать до І групи;

″Cl‾, Br‾, I‾ ″ до ІІ групи;

″NO2 ‾, NO3 ‾ ″ доІІІгрупи.


Рівняння реакцій:

1) На аніон NO3 ‾ груповий реактив відсутній через належність даного аніона до ІІІ аналітичної групи.

2) KBr + AgNO3 ↔ KNO3 + AgBr↓

Br‾ + Ag+ ↔ AgBr↓

Жовтуватий сирнистий осад, нерозчинний в азотній кислоті, але розчинний в гідроксиді амонію, тіосульфаті натрію та ціаніді калію. Подано лише перше рівняння реакції. Фактично вказаний осад оброблюють 2 н. розчином NH4 OH до отримання прозорого розчину, потім по краплях додають 2 н. розчин НNO3 до кислої реакції. В присутності іонів Br‾ знову випадає осад AgBr.

3) Серед фосфатів добре розчинними у воді є лише фосфати лужних металів та однозаміщені фосфати лужноземельних металів. Тому, з нейтральних розчинів осаджується білий гідрофосфат барію:

HPO4 2– + Ba2+ ↔ BaHPO4

З лужних розчинів осаджується білий фосфат барію:

2PO4 3– + 3Ba2+ ↔ Ba3 (PO4 )2

Обидва осади розчинні в оцтовій і мінеральних кислотах.

№ 67

Принцип аналітичної класифікації аніонів. До яких аналітичних груп належать аніони SO4 2– , PO4 3– , CO3 2– ,Cl‾, Br‾, I‾, NO2 ‾, NO3 ‾ ?

Написати молекулярні та іонні рівняння реакцій дії групових реактивів, якщо в розчині присутні такі аніони: PO4 3– , Cl‾, CO3 2– .

Зазначити колір осадів, розчинність

Поділ аніонів на аналітичні групи оснований на різній розчинності солей барію і солей срібла:

І група – аніони, солі барію яких важкорозчинні у воді;

ІІ група – аніони, солі срібла яких важкорозчинні у воді і у розведеній азотній кислоті;

ІІІ група – не утворюють важкорозчинних солей з іонами барію і срібла.

Аніони SO4 2– , PO4 3– , CO3 2– належать до І групи;

″Cl‾, Br‾, I‾ ″ до ІІ групи;

″NO2 ‾, NO3 ‾ ″ доІІІгрупи.

Рівняння реакцій:

1) Серед фосфатів добре розчинними у воді є лише фосфати лужних металів та однозаміщені фосфати лужноземельних металів. Тому, з нейтральних розчинів осаджується білий гідрофосфат барію:

HPO4 2– + Ba2+ ↔ BaHPO4

З лужних розчинів осаджується білий фосфат барію:

2PO4 3– + 3Ba2+ ↔ Ba3 (PO4 )2

Обидва осади розчинні в оцтовій та мінеральних кислотах.

2) KCl + AgNO3 ↔ KNO3 + AgCl↓

Cl‾ + Ag+ ↔ AgCl↓


Білий сирнистий осад, нерозчинний в розведених кислотах, але добре розчинний в гідроксиді та карбонаті амонію. Подано лише перше рівняння реакції. Фактично вказаний осад оброблюють або 10%-ним розчином (NH4 )2 CO3 або 2 н. розчином NH4 OH до отримання прозорого розчину, потім по краплях додають 2 н. розчин НNO3 до кислої реакції. В присутності іонів Cl‾ знову випадає осад AgCl.

3) Na2 CO3 + BaCl2 ↔ BaCO3 ↓ + 2NaCl

CO3 2– + Ba2+ ↔ BaCO3

Об’ємистий білий осад, практично нерозчинний у воді, проте розчинний в азотній кислоті.

№ 68

Принцип аналітичної класифікації аніонів. До яких аналітичних груп належать аніони SO4 2– , PO4 3– , CO3 2– ,Cl‾, Br‾, I‾, NO2 ‾, NO3 ‾ ?

Написати молекулярні та іонні рівняння реакцій дії групових реактивів, якщо в розчині присутні такі аніони: I‾, CO3 2– , NO3 ‾.

Зазначити колір осадів, розчинність

Поділ аніонів на аналітичні групи оснований на різній розчинності солей барію і солей срібла:

І група – аніони, солі барію яких важкорозчинні у воді;

ІІ група – аніони, солі срібла яких важкорозчинні у воді і у розведеній азотній кислоті;

ІІІ група – не утворюють важкорозчинних солей з іонами барію і срібла.

Аніони SO4 2– , PO4 3– , CO3 2– належать до І групи;


″Cl‾, Br‾, I‾ ″ до ІІ групи;

″NO2 ‾, NO3 ‾ ″ доІІІгрупи.

Рівняння реакцій:

1) KI + AgNO3 ↔ KNO3 + AgI↓

I‾ + Ag+ ↔ AgI↓

Осад жовтого кольору, розчинний в тіосульфаті натрію і ціаніді калію, проте нерозчинний в гідроксиді амонію.

2) Na2 CO3 + BaCl2 ↔ BaCO3 ↓ + 2NaCl

CO3 2– + Ba2+ ↔ BaCO3

Об’ємистий білий осад, практично нерозчинний у воді, проте розчинний в азотній кислоті.

3) На аніон NO3 ‾ груповий реактив відсутній через належність даного аніона до ІІІ аналітичної групи.

№ 69

Принцип аналітичної класифікації аніонів. До яких аналітичних груп належать аніони SO4 2– , PO4 3– , CO3 2– ,Cl‾, Br‾, I‾, NO2 ‾, NO3 ‾ ?

Написати молекулярні та іонні рівняння реакцій дії групових реактивів, якщо в розчині присутні такі аніони: NO2 ‾, I‾, SO4 2– .

Зазначити колір осадів, розчинність

Поділ аніонів на аналітичні групи оснований на різній розчинності солей барію і солей срібла:

І група – аніони, солі барію яких важкорозчинні у воді;

ІІ група – аніони, солі срібла яких важкорозчинні у воді і у розведеній азотній кислоті;

ІІІ група – не утворюють важкорозчинних солей з іонами барію і срібла.

Аніони SO4 2– , PO4 3– , CO3 2 належать до І групи;

″Cl‾, Br‾, I‾ ″ до ІІ групи;

″NO2 ‾, NO3 ‾ ″ доІІІгрупи.

Рівняння реакцій:

1) На аніон NO2 ‾ груповий реактив відсутній через належність даного аніона до ІІІ аналітичної групи.

2) KI + AgNO3 ↔ KNO3 + AgI↓

I‾ + Ag+ ↔ AgI↓

Осад жовтого кольору, розчинний в тіосульфаті натрію і ціаніді калію, проте нерозчинний в гідроксиді амонію.

3) Na2 SO4 + BaCl2 ↔ BaSO4 ↓ + 2NaCl

SO4 2– + Ba2+ ↔ BaSO4

Білий кристалічний осад, практично нерозчинний у воді і кислотах.

№ 70

Принцип аналітичної класифікації аніонів. До яких аналітичних груп належать аніони SO4 2– , PO4 3– , CO3 2– ,Cl‾, Br‾, I‾, NO2 ‾, NO3 ‾ ?

Написати молекулярні та іонні рівняння реакцій дії групових реактивів, якщо в розчині присутні такі аніони: SO4 2– , PO4 3– , Cl‾.

Зазначити колір осадів, розчинність

Поділ аніонів на аналітичні групи оснований на різній розчинності солей барію і солей срібла:

І група – аніони, солі барію яких важкорозчинні у воді;

ІІ група – аніони, солі срібла яких важкорозчинні у воді і у розведеній азотній кислоті;

ІІІ група – не утворюють важкорозчинних солей з іонами барію і срібла.

Аніони SO4 2– , PO4 3– , CO3 2– належать до І групи;

″Cl‾, Br‾, I‾ ″ до ІІ групи;

″NO2 ‾, NO3 ‾ ″ доІІІгрупи.

Рівняння реакцій:

1) Na2 SO4 + BaCl2 ↔ BaSO4 ↓ + 2NaCl

SO4 2– + Ba2+ ↔ BaSO4

Білий кристалічний осад, практично нерозчинний у воді і в кислотах.

2) Серед фосфатів добре розчинними у воді є лише фосфати лужних металів та однозаміщені фосфати лужноземельних металів. Тому, з нейтральних розчинів хлорид барію осаджує білий гідрофосфат барію за рівнянням:

HPO4 2– + Ba2+ ↔ BaHPO4

З лужних розчинів осаджується білий фосфат барію:

2PO4 3– + 3Ba2+ ↔ Ba3 (PO4 )2

Обидва осади розчинні в оцтовій та мінеральних кислотах.


3) KCl + AgNO3 ↔ KNO3 + AgCl↓

Cl‾ + Ag+ ↔ AgCl↓

Білий сирнистий осад, нерозчинний в розведених кислотах, але добре розчинний в гідроксиді та карбонаті амонію. Подано лише перше рівняння реакції. Фактично вказаний осад оброблюють або 10%-ним розчином (NH4 )2 CO3 або 2 н. розчином NH4 OH до отримання прозорого розчину, потім по краплях додають 2 н. розчин НNO3 до кислої реакції. В присутності іонів Cl‾ знову випадає осад AgCl.

№ 71 -72

Пояснити, чому відсутній груповий реактив на аніони третьої аналітичної групи

До ІІІ аналітичної групи належать аніони NO2 ‾ , NO3 ‾, ClO3 ‾ , ClО4 ‾ , CH3 COO‾. Всі солі барію і срібла вказаних аніонів добре розчинні у воді, тому груповими реактивами – хлоридом барію і нітратом срібла вони не осаджуються.

№ 73 -74 -75

Дати мотивовану відповідь, чи можна замість BaCl2 використовувати для осадження аніонів першої аналітичної групи інші солі барію. Скласти відповідні рівняння реакцій

Крім BaCl2 можна використовувати ВаBr2 , ВаI2 та Ва(NO3 )2 . Всі три названі солі добре розчинні у воді і дадуть з аніонами I-ї аналітичної групи аналогічні осади:

Na2 SO4 + ВаBr2 ↔ ВаSO4 ↓ + 2NaBr

Na2 SO4 + ВаI2 ↔ ВаSO4 ↓ + 2NaІ

Na2 SO4 + Ва(NO3 )2 ↔ ВаSO4 ↓ + 2NaNO3

№ 76 -77 -78

Чому осадження аніонів другої аналітичної групи за допомогою групового реактиву проводять в присутності НNO3 ? Відповідь обґрунтувати рівняннями реакцій

До ІІ-ї аналітичної групи належать аніони, які утворюють з катіонами срібла солі, важкорозчинні у воді і у розведеній азотній кислоті. Фактично реакцію на аніони ІІ-ї аналітичної групи проводять таким чином: до 2-3 крапель досліджуваного розчину додають 2-3 краплі 0,1 н розчину AgNO3 ; осад відділяють і оброблюють 2-3 краплями 2 н розчину NH4 OH і/або 10%-го розчину (NH4 )2 CO3 . На цьому етапі роблять висновок, який саме аніон присутній в досліджуваному розчині: хлорид срібла добре розчинний і в NH4 OH і в (NH4 )2 CO3 . Бромід срібла малорозчинний в NH4 OH і нерозчинний в (NH4 )2 CO3 . Йодиди і сульфіди срібла нерозчинні ні в розчині аміаку, ні в карбонаті амонію. Отримавши там, де це можливо, прозорий розчин, до нього додають по краплях розчин НNO3 до кислої реакції (проба на лакмус). В присутності іонів Cl‾ і Br‾ знову випадають аналогічні осади AgCl та AgBr.

Рівняння реакцій подаю на прикладі виявлення аніона Cl‾ :

1) NaCl + AgNO3 ↔ NaNO3 + AgCl↓

Ag+ + Cl‾ ↔ AgCl↓

2) AgCl + 2NH4 OH → [Ag(NH3 )2 ]+ + Cl‾ + 2H2 O

3) [Ag(NH3 )2 ]Cl + 2HNO3 → AgCl↓ + 2NH4 NO3

[Ag(NH3 )2 ]+ + Cl‾ + 2H+ → AgCl↓ + 2NH4 +

№ 79 -80

Пояснити, як можна відокремити аніони ІІІ аналітичної групи від аніонів І та ІІ аналітичних груп. Скласти відповідні рівняння реакцій

Припускаємо, що в розчині є суміш аніонів І, ІІ, та ІІІ аналітичних груп.

Як відомо, на аніони ІІІ аналітичної групи не існує групового реактиву. Через це, краще спершу дробними реакціями видалити з розчину аніони ІІІ аналітичної групи, потім вже груповими реактивами виявляти аніони І та ІІ аналітичних груп.

Спочатку видалимо нітрит-іон в присутності нітрат-іона за допомогою NH4 Cl:

NO2 ‾ + NH4 + → N2 ↑ + 2H2 O

Потім видалимо нітрат-іон:

2NO3 ‾ + 3Cu + 8H+ → 3Cu2+ + 2NO↑ + 4H2 O

2NO + O2 (повітря) → 2NO2 ↑(бурий газ)

Після видалення з розчину вищезазначених аніонів практичної потреби у видаленні інших аніонів ІІІ аналітичної групи не виникає , тому, після вказаної процедури можна вважати, що в розчині залишилась суміш аніонів І та ІІ аналітичних груп.

№ 81

Скласти молекулярні та іонні рівняння основних реакцій визначення аніонів PO 4 3– , I , SO 4 2– . Навести умови їх виконання та зовнішній ефект, який супроводжує перебіг даних реакцій.

Характерна реакція на фосфат-іон:

Na2 HPO4 +12(NH4 )2 MoO4 +23HNO3 ↔(NH4 )3 [P(Mo3 O10 )4 ]↓+2NaNO3 +21NH4 NO3 +12H2 O

Умови: азотнокисле середовище, присутність нітрату амонію. Зовнішній ефект – жовтий осад фосфорнододекамолібдату амонію. Реакція йде швидше при нагріванні.

Характерні реакції на йодид-іон:

2NaI + Cl2 → I2 + 2NaCl

2I‾ + Cl2 → I2 + 2Cl‾

Вільний йод, що виділяється, можна виявити за допомогою крохмалю (синє забарвлення) або бензолу (червоно-фіолетове забарвлення).

2KI + 2HNO2 + H2 SO4 → I2 + 2NO↑ + K2 SO4 + 2H2 O

2I‾ + 2NO2 ‾ + 4H+ → I2 + 2NO↑ + 2H2 O

Умови: кисле середовище. Зовнішній ефект – синє забарвлення розчину в присутності йодид-іонів.

Характерна реакція на сульфат-іон:

Na2 SO4 + BaCl2 ↔ BaSO4 ↓ + 2NaCl

SO4 2– + Ba2+ ↔ BaSO4

Умови: додавання кількох крапель 2 н розчину HNO3 перед вливанням розчину хлориду барію. Зовнішній ефект: білий кристалічний осад сульфату барію.

№ 82

Скласти молекулярні та іонні рівняння основних реакцій визначення аніонівPO4 3– , Cl , NO3 ‾.

Навести умови їх виконання та зовнішній ефект, який супроводжує перебіг даних реакцій

Характерна реакція на фосфат-іон:

Na2 HPO4 +12(NH4 )2 MoO4 +23HNO3 ↔(NH4 )3 [P(Mo3 O10 )4 ]↓+2NaNO3 +21NH4 NO3 +12H2 O

Умови: азотнокисле середовище, присутність нітрату амонію. Зовнішній ефект – жовтий осад фосфорнододекамолібдату амонію. Реакція йде швидше при нагріванні.

Визначення хлорид-іону за допомогою групового реактиву:

KCl + AgNO3 ↔ AgCl↓ + KNO3

Cl‾ + Ag+ ↔ AgCl↓

Умови: азотнокисле середовище. Зовнішній ефект – білий сирнистий осад хлориду срібла.

Характерна реакція на хлорид-іон:

NaCl + H2 SO4 (конц.) ↔ NaHSO4 + HCl↑

Умова: нагрівання. Зовнішній ефект – специфічний запах хлороводню.

Характерна реакція на нітрат-іон:

2KNO3 + 3Cu + 4H2 SO4 → 3CuSO4 + 2NO↑ + K2 SO4 + 4H2 O

2NO3 ‾ + 3Cu + 8H+ → 3Cu2+ + 2NO↑ + 4H2 O

2NO + O2 (повітря) → 2NO2

Умови: сірчанокисле середовище. Зовнішній ефект – бурий газ NO2 .

№ 83

Скласти молекулярні та іонні рівняння основних реакцій визначення аніонів SO4 2– , NO2 , PO4 3– . Навести умови їх виконання та зовнішній ефект, який супроводжує перебіг даних реакцій

Характерна реакція на сульфат-іон:

Na2 SO4 + BaCl2 ↔ BaSO4 ↓ + 2NaCl

SO4 2– + Ba2+ ↔ BaSO4

Умови: додавання кількох крапель 2 н розчину HNO3 перед вливанням розчину хлориду барію. Зовнішній ефект: білий кристалічний осад сульфату барію.

Характерні реакції на нітрит-іон:

NaNO2 + H2 SO4 → NaHSO4 + HNO2

3HNO2 →HNO3 + 2NO↑ + H2 O

2NO + O2 (повітря) → 2NO2

Реакцію вести на холоді. Зовнішній ефект – бурий газ NO2 .

2KMnO4 + 5NaNO2 + 3H2 SO4 → 2MnSO4 + 5NaNO3 + K2 SO4 + 3H2 O

5NO2 ‾ + 2MnO4 ‾ + 6H+ → 2Mn2+ + 5NO3 ‾ + 3H2 O

Умови: сірчанокисле середовище. Зовнішній ефект: рожеве забарвлення розчину.

Характерна реакція на фосфат іон:

Na2 HPO4 +12(NH4 )2 MoO4 +23HNO3 ↔(NH4 )3 [P(Mo3 O10 )4 ]↓+2NaNO3 +21NH4 NO3 +12H2 O

Умови: азотнокисле середовище, присутність нітрату амонію. Зовнішній ефект – жовтий осад фосфорнододекамолібдату амонію. Реакція йде швидше при нагріванні.

№ 84

Скласти молекулярні та іонні рівняння основних реакцій визначення аніонів Cl, PO 4 3– , NO 2 ‾. Навести умови їх виконання та зовнішній ефект, який супроводжує перебіг даних реакцій

Визначення хлорид-іону за допомогою групового реактиву:

KCl + AgNO3 ↔ AgCl↓ + KNO3

Cl‾ + Ag+ ↔ AgCl↓

Умови: азотнокисле середовище. Зовнішній ефект – білий сирнистий осад хлориду срібла.

Характерна реакція на хлорид-іон:

NaCl + H2 SO4 (конц.) ↔ NaHSO4 + HCl↑

Умова: нагрівання. Зовнішній ефект – специфічний запах хлороводню.

Характерна реакція на фосфат-іон:

Na2 HPO4 +12(NH4 )2 MoO4 +23HNO3 ↔(NH4 )3 [P(Mo3 O10 )4 ]↓+2NaNO3 +21NH4 NO3 +12H2 O

Умови: азотнокисле середовище, присутність нітрату амонію. Зовнішній ефект – жовтий осад фосфорнододекамолібдату амонію. Реакція йде швидше при нагріванні.

Характерні реакції на нітрит-іон:

NaNO2 + H2 SO4 → NaHSO4 + HNO2

3HNO2 → HNO3 + 2NO↑ + H2 O

2NO + O2 (повітря) → 2NO2

Реакцію вести на холоді. Зовнішній ефект – бурий газ NO2 .

2KMnO4 + 5NaNO2 + 3H2 SO4 → 2MnSO4 + 5NaNO3 + K2 SO4 + 3H2 O

5NO2 ‾ + 2MnO4 ‾ + 6H+ → 2Mn2+ + 5NO3 ‾ + 3H2 O

Умови: сірчанокисле середовище. Зовнішній ефект: рожеве забарвлення розчину.

№ 85

Скласти молекулярні та іонні рівняння основних реакцій визначення аніонів I , SO 4 2– , NO 3 ‾ Навести умови їх виконання та зовнішній ефект, який супроводжує перебіг даних реакцій

Характерні реакції на йодид-іон:

2NaI + Cl2 → I2 + 2NaCl

2I‾ + Cl2 → I2 + 2Cl‾

Вільний йод, що виділяється, можна виявити за допомогою крохмалю (синє забарвлення) або бензолу (червоно-фіолетове забарвлення).

2KI + 2HNO2 + H2 SO4 → I2 + 2NO↑ + K2 SO4 + 2H2 O

2I‾ + 2NO2 ‾ + 4H+ → I2 + 2NO↑ + 2H2 O

Умови: кисле середовище. Зовнішній ефект – синє забарвлення розчину в присутності йодид-іонів.

Характерна реакція на сульфат-іон:

Na2 SO4 + BaCl2 ↔ BaSO4 ↓ + 2NaCl

SO4 2– + Ba2+ ↔ BaSO4

Умови: додавання кількох крапель 2н розчину HNO3 перед вливанням розчину хлориду барію. Зовнішній ефект: білий кристалічний осад сульфату барію.

Характерна реакція на нітрат-іон:

2KNO3 + 3Cu + 4H2 SO4 → 3CuSO4 + 2NO↑ + K2 SO4 + 4H2 O

2NO3 ‾ + 3Cu + 8H+ → 3Cu2+ + 2NO↑ + 4H2 O

2NO + O2 (повітря) → 2NO2

Умови: сірчанокисле середовище. Зовнішній ефект – бурий газ NO2 .

№ 86

Скласти молекулярні та іонні рівняння основних реакцій визначення аніонів NO 3 , NO 2 , PO 4 3– . Навести умови їх виконання та зовнішній ефект, який супроводжує перебіг даних реакцій

Характерна реакція на нітрат-іон:

2KNO3 + 3Cu + 4H2 SO4 → 3CuSO4 + 2NO↑ + K2 SO4 + 4H2 O

2NO3 ‾ + 3Cu + 8H+ → 3Cu2+ + 2NO↑ + 4H2 O

2NO + O2 (повітря) → 2NO2

Умови: сірчанокисле середовище. Зовнішній ефект – бурий газ NO2 .

Характерні реакції на нітрит-іон:

NaNO2 + H2 SO4 → NaHSO4 + HNO2

3HNO2 → HNO3 + 2NO↑ + H2 O

2NO + O2 (повітря) → 2NO2

Реакцію вести на холоді. Зовнішній ефект – бурий газ NO2 .

2KMnO4 + 5NaNO2 + 3H2 SO4 → 2MnSO4 + 5NaNO3 + K2 SO4 + 3H2 O

5NO2 ‾ + 2MnO4 ‾ + 6H+ → 2Mn2+ + 5NO3 ‾ + 3H2 O

Умови: сірчанокисле середовище. Зовнішній ефект: рожеве забарвлення розчину.

Характерна реакція на фосфат-іон:

Na2 HPO4 +12(NH4 )2 MoO4 +23HNO3 ↔(NH4 )3 [P(Mo3 O10 )4 ]↓+2NaNO3 +21NH4 NO3 +12H2 O

Умови: азотнокисле середовище, присутність нітрату амонію. Зовнішній ефект – жовтий осад фосфорнододекамолібдату амонію. Реакція йде швидше при нагріванні.

№ 87

Скласти молекулярні та іонні рівняння основних реакцій визначення аніонів PO4 3– , Cl, CO3 2– . Навести умови їх виконання та зовнішній ефект, який супроводжує перебіг даних реакцій

Характерна реакція на фосфат-іон:

Na2 HPO4 +12(NH4 )2 MoO4 +23HNO3 ↔(NH4 )3 [P(Mo3 O10 )4 ]↓+2NaNO3 +21NH4 NO3 +12H2 O

Умови: азотнокисле середовище, присутність нітрату амонію. Зовнішній ефект – жовтий осад фосфорнододекамолібдату амонію. Реакція йде швидше при нагріванні.

Визначення хлорид-іону за допомогою групового реактиву:

KCl + AgNO3 ↔ AgCl↓ + KNO3

Cl‾ + Ag+ ↔ AgCl↓

Умови: азотнокисле середовище. Зовнішній ефект – білий сирнистий осад хлориду срібла.

Характерна реакція на хлорид-іон:

NaCl + H2 SO4 (конц.) ↔ NaHSO4 + HCl↑

Умова: нагрівання. Зовнішній ефект – специфічний запах хлороводню.

Характерна реакція на карбонат-іон:

Na2 CO3 + 2HCl → 2NaCl + H2 CO3

CO2 ↑ + H2 O

CO2 + Ba(OH2 ) ↔ BaCO3 ↓ + H2 O

Зовнішній ефект – помутніння баритової води (випадає білий осад карбонату барію).

№ 88

Скласти молекулярні та іонні рівняння основних реакцій визначення аніонів I , CO 3 2– , NO 3 ‾. Навести умови їх виконання та зовнішній ефект, який супроводжує перебіг даних реакцій

Характерні реакції на йодид-іон:

2NaI + Cl2 → I2 + 2NaCl

2I‾ + Cl2 → I2 + 2Cl‾

Вільний йод, що виділяється, можна виявити за допомогою бензолу (червоно-фіолетове забарвлення) або крохмалю (синє забарвлення).

2KI+ 2HNO2 +H2 SO4 → I2 + 2NO↑ + K2 SO4 + 2H2 O

2I‾ + 2NO2 ‾ + 4H+ → I2 + 2NO↑ + 2H2 O

Умови: кисле середовище. Зовнішній ефект – синє забарвлення розчину в присутності йодид-іонів.

Характерна реакція на карбонат-іон:

CaCO3 + 2HCl → CaCl2 + H2 CO3

CO2 ↑ + H2 O

CO2 + Ba(OH)2 ↔ BaCO3 ↓ + H2 O

Зовнішній ефект – помутніння баритової води (випадає білий осад карбонату барію).

Характерна реакція на нітрат-іон:

2KNO3 + 3Cu + 4H2 SO4 → 3CuSO4 + 2NO↑ + K2 SO4 + 4H2 O

2NO3 ‾ + 3Cu + 8H+ → 3Cu2+ + 2NO↑ + 4H2 O

2NO + O2 (повітря) → 2NO2

Умови: сірчанокисле середовище. Зовнішній ефект – бурий газ NO2 .

№ 89

Скласти молекулярні та іонні рівняння основних реакцій визначення аніонів NO3 , I , SO4 2– . Навести умови їх виконання та зовнішній ефект, який супроводжує перебіг даних реакцій

Характерна реакція на нітрат-іон:

2KNO3 + 3Cu + 4H2 SO4 → 3CuSO4 + 2NO↑ + K2 SO4 + 4H2 O

2NO3 ‾ + 3Cu + 8H+ → 3Cu2+ + 2NO↑ + 4H2 O

2NO + O2 (повітря) → 2NO2

Умови: сірчанокисле середовище. Зовнішній ефект – бурий газ NO2 .

Характерні реакції на йодид-іон:

2NaI + Cl2 → I2 + 2NaCl

2I‾ + Cl2 → I2 + 2Cl‾

Вільний йод, що виділяється, можна виявити за допомогою крохмалю (синє забарвлення) або органічного розчинника (червоно-фіолетове забарвлення).

2KI + 2HNO2 + H2 SO4 → I2 + 2NO↑ + K2 SO4 + 2H2 O

2I‾ + 2NO2 ‾ + 4H+ → I2 + 2NO↑ + 2H2 O

Умови: кисле середовище. Зовнішній ефект – синє забарвлення розчину в присутності йодид-іонів.

Характерна реакція на сульфат-іон:

Na2 SO4 + BaCl2 ↔ BaSO4 ↓+ 2NaCl

SO4 2– + Ba2+ ↔ BaSO4

Умови: додавання кількох крапель 2н розчину HNO3 перед вливанням розчину хлориду барію. Зовнішній ефект: білий кристалічний осад сульфату барію.

№ 90

Скласти молекулярні та іонні рівняння основних реакцій визначення аніонів NO 2 , PO 4 3– , Cl ‾. Навести умови їх виконання та зовнішній ефект, який супроводжує перебіг даних реакцій

Характерні реакції на нітрит-іон:

NaNO2 + H2 SO4 → NaHSO4 + HNO2

3HNO2 → HNO3 + 2NO↑ + H2 O

2NO + O2 (повітря) → 2NO2

Реакцію вести на холоді. Зовнішній ефект – бурий газ NO2 .


2KMnO4 + 5NaNO2 + 3H2 SO4 → 2MnSO4 + 5NaNO3 + K2 SO4 + 3H2 O

5NO2 ‾ + 2MnO4 ‾ + 6H+ → 2Mn2+ + 5NO3 ‾ + 3H2 O

Умови: сірчанокисле середовище. Зовнішній ефект: рожеве забарвлення розчину.

Характерна реакція на фосфат-іон:

Na2 HPO4 +12(NH4 )2 MoO4 +23HNO3 ↔(NH4 )3 [P(Mo3 O10 )4 ]↓+2NaNO3 +21NH4 NO3 +12H2 O

Умови: азотнокисле середовище, присутність нітрату амонію. Зовнішній ефект – жовтий осад фосфорнододекамолібдату амонію. Реакція йде швидше при нагріванні.

Визначення хлорид-іону за допомогою групового реактиву:

KCl + AgNO3 ↔ AgCl↓ + KNO3

Cl‾ + Ag+ ↔ AgCl↓

Умови: азотнокисле середовище. Зовнішній ефект – білий сирнистий осад хлориду срібла.

Характерна реакція на хлорид-іон:

NaCl + H2 SO4 (конц.) ↔ NaHSO4 + HCl↑

Умови: концентрована сірчана кислота, нагрівання. Зовнішній ефект – специфічний запах хлороводню.

№ 91 -92

Який аніон відкривають за допомогою магнезіальної суміші? Написати рівняння реакції. При визначенні якого катіону утворюється такий самий осад? Який ще реагент використовують для відкриття цього аніону?

Це аніон PO 4 3– :

HPO4 2– + Mg2+ + NH4 OH ↔ MgNH4 PO4 ↓ + H2 O

Такий самий білий кристалічний осад отримаємо при визначенні катіона Mg 2+ .

Ще для відкриття фосфат-іона використовують молібденову рідину:

Na2 HPO4 +12(NH4 )2 MoO4 +23HNO3 ↔(NH4 )3 [P(Mo3 O10 )4 ]↓+2NaNO3 +21NH4 NO3 +12H2 O

№ 93 -94

Для відкриття якого з аніонів застосовують молібденову рідину? Написати рівняння реакції. Навести 5 об’єктів сільськогосподарського призначення, які містять цей аніон

Це аніон PO 4 3– :

Na2 HPO4 +12(NH4 )2 MoO4 +23HNO3 ↔(NH4 )3 [P(Mo3 O10 )4 ]↓+2NaNO3 +21NH4 NO3 +12H2 O

5 об’єктів сільськогосподарського призначення, які містять даний аніон: простий суперфосфат, подвійний суперфосфат, амофос, диамофос, преципітат.

№ 95

Чи можна задля відкриття йодид-іону за допомогою хлорної води замість бензолу використати крохмаль? Яка функція бензолу в цій реакції? Як ще можна відкрити аніон І ? Написати відповідні рівняння реакцій

Реакція відкриття йодид-іону за допомогою хлорної води наступна:

2КІ + Cl2 → 2КCl + I2

Органічні розчинники, зокрема бензол, екстрагують вільний йод, забарвлюючись у червоно-фіолетовий колір.

Вільний йод також можна виявити крохмалем , який у присутності йоду синіє.

Крім цього, йодид-іон можна виявити так:

1) KI + AgNO3 ↔ AgI↓ + KNO3

2) 2KI + 3H2 SO4 → 2KHSO4 + I2 + SO2 ↑ + 2H2 O

3) 4I + 2Cu2+ ↔ Cu2 I2 + I2

4) 2I + Pb2+ → PbI2

5) 2I + 2NO2 ‾ + 4H+