Мал. 4. Етапи формування політичної карти світу Фор му ван ня політич ної кар ти світу налічує декіль ка ти ся чоліть. У ць о му проц есі визн ач аю ть чот ир и етап и: стар од авній, сер едньо вічний, нов ий і новітній (мал. 4). Новітній етап поділяють на три періоди. Визн ач альн им и подіями першого періоду (1914–1939 pp.) бул и розп ад Австро5Угорськ ої імперії і по я ва на політичній карті світу гру пи но вих не за леж них країн. Зок ре ма, на політичній карті Європ и з’явил ись такі держ ав и, як Австрія, Угорщ ин а, Поль ща, Че хос ло вач чи на, Фінляндія, Лит ва, на ко рот кий час Ук раїнсь ка Нар одн а Респ убліка та ін. Заг ал ом в 1939 р. бул а 71 сув ер енн а країна. До то го ж у цей період ут во ри ла ся ве ли чез на дер жа ва з ко ма ндно5адміністрат ивн им тип ом екон оміки – СРСР і світ розк ол овс я на дві си с те ми за іде о логічним прин ци пом. Хар акт ерн ою озн ак ою другого періоду новітньо г о етап у у форм уванні політичн ої карт и світу (після закінченн я Друг ої світов ої війни і до поч атк у 19905х років) є крах кол оніальн ої сист ем и. Дес ятк и країн Афр ик и, Азії, Лат инськ ої Амер ик и упр од овж цьо г о періоду прог ол ос или нез ал ежність, визв ол ивш ись з5під кол оніальн ог о гніту. Особл ив о рез ульт ат ивн им вия в ив ся 1960 p. – «рік Афр ик и», кол и на політичній карті Чорн ог о конт ин ент у з’явил ис я дес ятк и сув ер енн их країн. шо вані вод но час у двох час ти нах світу: Ту реч чи на – в Азії та Європі, Єгипет – в Афр иці та Азії, Росія – в Азії та Європі. Нез ал ежн о від свог о розт аш ув анн я, усі держ ав и є повн оцінним и суб’єкта ми міжна род но го пра ва. При ць о му де які дер жа ви про дов жу ють визн ав ат и глав ою держ ав и прав ит ел я іншої держ ав и, з якою вон а пов’язана кол оніальн им мин ул им. Прикл ад ам и є кол ишні домініони Вел ик ої Брит анії (англ. dominion – во лодіння, вла да – Канада, Австралія тощо), де гла вою фор маль но виз наєть ся бри тансь кий мо нарх. Нині во ни вхо дять до скла ду Бри тан сь кої Співдруж ності Націй. Так са мо фор маль но во лодіють князівством Анд орр а дві інші європ ейські держ ав и – Франція та Іспанія (так зван ий конд омініум , від лат. – сумісне вол одіння). Реа льн у ж влад у в Анд оррі має глав а її уряд у.
|
Третій період новітньо г о етап у форм ув анн я політичн ої карт и світу поз на чився роз па дом Ра дянсь ко го Со ю зу в 1991 р. і кра хом соціалістичног о таб ор у. Як наслідок, на політичн ій карт і світу замість 15 кол ишніх респ ублік СРСР з’явилася ціла низк а нез ал ежн их країн. Крім тог о, об’єдналася Німечч ин а і, навп ак и, розп алися Сою зн і Респ убліки Югос л авія та Чех осл ов ачч ин а. Вин икл и нові нез ал ежні держ ав и і в Океа нії, в Афр иці. Визн ач ен о дол ю Гонк онг у та Аом ин ю, які відійшли до Кит аю. Суч асн а політичн а карт а світу. Гол овн им и за знач енн ям об’єктам и політичн ої карт и світу є держ ав и, країни і тер ит орії. Дер жа ва – зас ел ен а тер ит орія з визн ач ен им и корд он ам и, що в політико5ге ог рафічно му відно шенні не за леж на від інших дер жав у внутрішніх і зовнішніх відно си нах. Зва жа ю чи на це, час то ка жуть, що дер жа ва є су ве рен ним політич ним ут во рен ням. Ре алії сь о го ден ня |
16 |
1
|
|
Країна – зас ел ен а тер ит орія з визн ач ен им и корд он ам и, що в політико5гео гр афічном у віднош енні мож е мат и держ авн ий сув ер енітет або бут и зал ежн ою від інших держ ав. Отж е, країною є будь5яка держ ав а. Водн оч ас, да ле ко не кож на країна має пра во на зи ва ти ся дер жа вою. Вва жаєть ся, що заг ал ом у світі нині налічую ть близьк о 250 країн.
На політичній карті світу існую ть країни, які не визн ані більшістю інших дер жав як не за лежні дер жа ви. Прик ла дом не виз на них дер жав є Абх азія (част ин а Грузії), Нагірнокар аб аськ а Респ убліка (част ин а Азербайдж ан у), Придністров’я (част ин а Молд ов и), Тур ецьк а Респ убліка Північног о Кіпру (част ин а Кіпру) тощ о. Так сам о існую ть тер ит орії з не виз на че ним ста ту сом, як5от Па лес ти на (част ко во оку по ва на Ізраїлем), Західна Сах ар а (окуп ов ан а Мар окк о).
§3. Політична карта світу
Ста тус країн ма ють та кож зал ежні країни і тер ит орії , кож на з яких пе ре бу ває під політич ним чи війсь ко вим конт ро лем однієї із су ве рен них держ ав. Сер ед так их, зокр ем а, колонії – країни, позб авл ені держ авн ої сам остійності і політичн ої та екон омічної своб од и. Кол онії мож уть мат и 17 різний ста тус, нап рик лад: за морсь ка те ри торія, як5от Гібрал тар у Ве ли кої Бри танії, за морсь кий де пар та мент (регіон), як5от фран цузь ка Гвіана, або авт он омн ий регіон – Фар ерські остр ов и Данії.
До за леж них країн на ле жать і протекторати – країни, що заз ви чай виз на ють над со бою су ве ренітет пев ної дер жа ви у міжна род них відно синах, але зберігаю ть нез ал ежність у внутрішніх справ ах. Нині подібною фор мою міждер жав них відно син є «віль но асоційо ва на дер жа ва», як5от Пу ер то5Рико, що за ле жить від США, то що.
Особ ли вий ста тус має Ан та рк ти да, міжна род но5пра во вий ре жим якої визн ан о дог ов ор ом від 1 жовтн я 1959 р. Згідно з ним, дан ий конт ин ент є нейт раль ним, деміліта ри зо ва ним, де за бо ро не на будь5яка війсь ко ва та гос по дарсь ка діяльність, а та кож політичні поділи те ри торії. Єди ним дозвол ен им видом діяльн ості є нау к ов о5пош ук ов а роб от а. Приг ад аємо, Укр аїна так ож має там нау к ов о5дослідну станцію «Акад емік Верн адс ьк ий».
ò Політич на кар та – це ге ог рафічна кар та, на якій відоб ра же но те ри торіально#політичн ий поділ світу, мат ер иків або окр ем их регіонів.
ò Про цес фор му ван ня су час ної політич ної кар ти світу три ва лий і налічує чо тири ета пи: ста ро давній, се реднь овічний, но вий і новітній.
ò Го лов ни ми об’єкта ми політич ної кар ти світу є дер жа ви, країни, те ри торії.
ò політичн а карт а ò держ ав а ò країна ò тер ит орія ò домініон ò конд ом ін іум ò нев изн ан а держ ав а ò зал ежн а країна ò кол онія ò прот ек- т ор ат ò
I |
Що відобр аж ен о на політичній карті? Назвіть гол овні об’єкти політичн ої кар ти світу по чат ку на шої ери. |
II |
Поя сніть, у чом у гол овн а відмінність між країною та держ ав ою. |
III |
Визн ачт е, в якій част ині світу найбільш е зал ежн их країн і тер ит орій. |
IV |
Назвіть і по кажіть на політичній карті Євро пи прик ла ди різних видів те ри торіаль но5політич них ут во рень. Які з них є сусіда ми Ук раїни? |
-
єди ної конс ти туції, єди но го керівно го цент ру, єди но го гро ма дя н ства та єди ної дер жав ної мо ви. Унітар на фор ма уст рою з’яви ла ся знач но раніше, і сам е вон а теп ер прит ам анн а, зокр ем а, більш ості держ ав Європ и, Лат инськ ої Амер ик и і Афр ик и. За конст ит уцією Укр аїна так ож є уні тар ною.
Складн а за устр оєм держ ав а хар акт ер из уєтьс я ная вністю держ авн их утв ор ень, які маю ть певн у юрид ичн у і політичн у сам остійність. На сьо годні фак тич но єди ним предс тав ни ком та кої фор ми дер жав но го уст рою зал иш ил ась федерація (від лат. foederatio – сою з).
ФОРМИ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УСТРОЮ І ДЕРЖАВНОГО ПРАВЛІННЯ
При га дай те приз на чен ня адміністра тив но5те ри торіаль но го уст рою. Назвіть адміністра тив но5те ри торіальні оди ниці Ук раїни. Форм и адмiністрат ивн о#тер ит орiальн ог о устр ою держ ав и. Форм а держ авн ог о устр ою – це спосіб тер ит оріальн ої орг анізації держ ав и, що вста нов лює по ря док поділу країни на час ти ни і виз на чає ха рак тер відно син між центр альн им и і місцев им и орг ан ам и влад и. Нині у світі розрізняють дві го ловні фор ми дер жав но го уст рою – прос ту (унітар ну) і склад ну (фед ер ат ивн у). Прост а , або унітарн а , форм а держ авн ог о устр ою (від лат. unitar – єднан ня) оз на чає вер хо ве н ство єди ної дер жа ви над адміністра тив но5 те ри торіаль ни ми оди ни ця ми або національ но5етнічни ми оди ни ця ми (обл аст ям и, деп арт ам ент ам и, преф ект ур ам и, провінціями тощ о), на які вон а поділен а. Хар акт ерн им и озн ак ам и унітарн ої держ ав и є ная вність |
18 |
1
|
Фор ми дер жав но го правління. Форм а правління – це орг анізація
За респ убліканськ ої форм и правління , що є найп ош ир енішою у світі, вищ а влад а в держ аві нал еж ить обр ан им на визн ач ен ий термін предст авницьк им орг ан ам. Так ими орг ан ам и є парл ам ент, яком у нал еж ить зак он одавч а влад а, і уряд, що має вик он авч у влад у. Глав а респ убліки – през идент – та кож оби раєть ся на виз на че ний термін.
У през ид ентській респ убліці глав а держ ав и, яког о обир ає нар од, є водн оч ас і глав ою уряд у. Отж е, він має дуж е вел икі повн ов аж енн я, приз на чає та звіль няє членів уря ду на влас ний роз суд. Од нак він не мо же розп уст ит и парл ам ент, а парл ам ент не мож е висл ов ит и нед овіру урядові. Сер ед през ид ен тськ их респ ублік, зокр ем а, Росія, США, Браз илія, Єгип ет, ПАР, Уганд а та ін.
У парл ам ентській респ убліці роль през ид ент а значн о менш а, верх овен с тво має парл ам ент. Сам е парл ам ент обир ає през ид ент а, яком у він звітує. Так сам о більшість парл ам ент у форм ує уряд, в рук ах яког о й зо се ред же на вла да. При ць о му пре зи дент має пра во роз пус ти ти пар ламент. Та ка фор ма правління по ши ри ла ся у євро пейсь ких (Греція, -
-
- дя), оз на чає, що вла да цілком або част ко во зо се ред же на у ру ках од ноосібног о глав и держ ав и – мон арх а. Зазв ич ай влад а мон арх а є довічною і пер ед аєтьс я у спад ок нащ адк ам.
Арабс ьк их Емірат ах мон арх и обираю тьс я (сер ед прав ит елів5спадкоємців) на п’ятир ічний термін.
реа льн а зак он од авч а влад а нал ежить парл ам ент у, а вик он авч а – уряд у. Сам же мон арх зазв ич ай має цер ем оніальн е знач енн я, тобт о цар ює, але, по суті, не прав ить. Прикл ад ам и
Мал. 6. Королівська родина Великої Британії |
є Данія, Швеція, Норв егія, Іспанія, Японія. |
На суч асній політичній карті ще збер егл ос я кільк а аб со лют них мо нархій , де уряд та інші орг ан и влад и відповідальні лиш е пер ед мон арх ом, як гол ов ою держ ав и, а парл ам ент у взаг алі нем ає або він є дор адч им орг ан ом.
Прик ла да ми є Ка тар, Бру ней, ОАЕ, Оман.
§4. Форми адміністративнотериторіального устрою...
Різно ви дом аб со лют ної мо нархії є те ок ра тич на мо нархія, де гла ва дер жа ви є вод но час гла вою церк ви. До ць о го ти пу мо нархій на ле жать дві дер жа ви – Ва ти кан (гла ва усіх ка то ликів – Па па Римсь кий) і Са удівсь ка
Аравія (глав а – кор оль, що має тит ул «зберігач а свящ енн их ісламськ их 21 меч ет ей»).
Крім двох ос нов них форм правління, ще розрізня ють такі спе цифічні форм и правління, як Брит анськ а Співдружність і Джам ахірія.
Джам ах ірія (арабськ ою – нар од овл адд я) є особл ив ою формою державного правління і предс т авл ен а у єдиній країні світу – Лівії. Тут офіційно скас ов ан о уряд, парл ам ент, ліквідов ан о політичні партії. Верх овн им ор га ном вла ди є За галь ний на род ний конг рес, який оби раєть ся один раз на рік. Є так ож постійно діючі виб орні нар одні збор и і комітет и, що об’єдну ють усе до рос ле на се лен ня за те ри торіаль ним прин ци пом і наділені пра вом за ко но дав чої ініціати ви.
ò Розрізня ють дві го ловні фор ми дер жав но го уст рою – прос ту (унітар ну) і склад ну (фе де ра тив ну).
ò Розрізня ють такі фор ми правління: рес публіка (президентська, парламентська, президентсько-парламентська), мон архія (конституційна, абсолютна, теократична), Брит анськ а Співдружність і Джам ахірія.
ò унітарн а держ ав а ò фе де рація ò конф ед ер ація ò респ убліка (през иден тс ьк а, парл ам ен тськ а, през ид ен тськ о5парл ам ен тськ а) ò мо нархія (конст ит уційна, абс ол ютн а, теократична) ò Брит анськ а Співдружність
ò Джа ма хірія ò
I |
Назвіть су часні фор ми дер жав но го правління. |
II |
Чо му фе де ра тив ну фор му дер жав но го уст рою на зи ва ють склад ною? |
III |
По ясніть го ловні відмінності між різно ви да ми рес публікансь кої фор ми правління. |
IV |
Визн ачт е форм у держ авн ог о правління в країнах – сусідах Укр аїни. |
-
по се редньо – шля хом во ле ви яв лен ня у про це ду рах ви борів чи ре фе рендумів і опо се ред ко ва но – че рез предс тав ни цт во у ви бор чих ор га нах, у том у числі парл ам енті.
Осн овн им и принц ип ам и дем окр атії є верх ов ен с тво зак он у, рівнопр авність гром ад ян, зах ищ еність їхніх прав і своб од тощ о. Сам е том у дем окр а тич ну дер жа ву іноді на зи ва ють пра во вою дер жа вою.
Нині де мок ра тична сис те ма п равління ха рак терна для біль шості країн світу. При чо му де мок ра тичність політич но го ре жи му мо же втілю ва ти ся у різних, не тільк и респ убліканськ их форм ах держ авн ог о правління. Приміром, цілком дем окр ат ичн им и вваж аю тьс я парл ам ент ські мон архії в Швеції і Нідерл анд ах, у Вел икій Брит анії і Японії тощ о.
ПОЛІТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ СИСТЕМИ КРАЇН. ТИПОЛОГІЯ ДЕРЖАВ
Поя сніть, чим держ ав а відрізняєтьс я від країни. Політичні сис те ми країн . Політичн а сист ем а – це сук упність норм, які визн ач аю ть прав а та обов’язк и держ ав и, політичн их партій, суспільн их та гро мадсь ких ор ганізацій, церк ви і ре гу лю ють їхні взаємовідно си ни. Політичн а сист ем а зал еж ить від політичн ог о реж им у, який визн ач ає конк ретні фор ми керівницт ва дер жа вою, конт ро лює й уп рав ляє усіма проц ес ам и в суспільстві. Розрізняю ть такі гол овні тип и політичн их ре жи мів: де мок ра тич ний, ав то ри тар ний і то талітарний. Різно ви да ми є та кож ре жим фа ши стсь кий, те ок ра тич ний, війсь ко вої дик та ту ри, або хун ти, то що. Де мок ратія (з грец. – нар од і влад а) – сист ем а політичн ої влад и, що пер едбач ає нар од овл адд я, тобт о участь нар од у у форм ув анні орг анів дер жав ної вла ди і в уп равлінні дер жав ни ми справа ми. Це відбу ваєть ся без- |
22 |
1
|
Опор ою авт ор ит арн ог о реж им у є сил ові структ ур и влад и – армія, кар альн і орг ан и. Особл ив о яскр ав о це помітно у крайніх проя в ах авт ор ит ар изм у, кол и він наб ув ає озн ак військ ов ої дикт ат ур и (лат. dictatura – нео бм еж ен а влад а), або хунт и (назв а дикт ат ур и в іспан ом овн их країнах). У мин ул ом у та ке трап ля ло ся у ряді країн Аф ри ки, Азії, Ла тинсь кої Аме ри ки.
Заг ал ом авт ор ит арні політичні сист ем и дуж е пош ир ені в історії людства. Нині вон и прит ам анні пер ед усім абс ол ютн им мон архіям.
Авт ор ит арн им є прям е през ид ен тськ е пр авління, заст ос ув анн я якого в надз ви чай них си ту аціях (стихійне ли хо, тех но ген на аварія, соціальні за во ру шен ня то що) пе ред ба чає за ко но да в ство ба гать ох країн світу. Прот е авт ор ит арн их озн ак мож е наб ут и будь5яка форма держ авного пр авління, якщ о якась із гілок влад и – зак он од авч а чи вик он авч а (чи през ид ент) – пер еб ер е на себ е функції та повн ов аж енн я інших.
§5. Політичні та економічні системи країн...
То таліта ризм (від лат. totalis – увесь, цілий, повн ий) – це політичн а сис те ма, якій при та ман ний пов ний (то талітар ний) конт роль над усіма сфе ра ми суспіль но го жит тя. То талітар на сис те ма ігно рує конс ти туційні прав а і своб од и гром ад ян і жорст ок о пер еслідує тих, хто нам аг аєтьс я ви- с ту па ти про ти неї. Ха рак тер ним та кож є на сад жен ня куль ту вож дя – «бать ка на родів і учи те ля». Са ме та ка політич на сис те ма па ну ва ла в Ук раїні під час пер еб ув анн я її у складі СРСР, до здоб утт я нез ал ежн ості.
Еко номічні сис те ми країн. Екон омічна сист ем а є спос об ом екон омічног о житт я, це спосіб вед енн я екон оміки. Розрізняю ть дві осн овні економічні сист ем и: ринк ов у і план ов у. Крім тог о, у баг атьо х країнах світу спост ерігаєтьс я пер ехідна екон омічна сист ем а – від план ов ої екон оміки до ринк ов ої.
За умов рин ко вої еко номіки обмін то ва ра ми та пос лу га ми, а та кож ціни на них за ле жать від по пи ту і про по зиції. Влас не, місце зустрічі по пи ту і про по зиції і на зи ва ють рин ком. Ос но ву рин ко вої еко номіки станов ить конк ур енція. Хар акт ерн им и озн ак ам и ринк ов ої екон оміки є приват на власність, сво бо да підприємницт ва, осо бис тий інте рес.
Про те і рин ко ва еко номіка має не доліки, як5от: соціаль на нерівність, нес табільність еко номічно го роз вит ку то що. То му нині за пев них умов визн аєтьс я можл ив им втруч анн я у ринк ов е госп од ар с тво з бок у держ ав и.
Тип ол огія держ ав. Ти по логія – це груп ув анн я країн за певн им критерієм. Не обхідність ти по логії ви ни кає (у зв’яз ку з вирішен ням те о ре тичних і практ ичн их завд ань) чер ез вел ик у різном анітність країн світу. Вам уже відо мо, що дер жа ви різнять ся за фор ма ми дер жав но го уст рою і правління. Так са мо во ни не од на кові за ге ог рафічним по ло жен ням, пло щею і фор мою те ри торії, національ ним скла дом і мо ва ми, ма ють різну кількість нас ел енн я і прир одн их рес урсів тощ о (мал. 7, 8).
щею країн світу тю населення країн світу
об ся гу кінце вих то варів і пос луг, ви роб ле них і ре алізо ва них за один рік тіль ки національ ни ми ви роб ни ка ми як на те ри торії влас ної країни, так і за її ме жа ми.
Близькі за ВВП країни мо жуть ду же відрізня ти ся за рівнем еко номічно го роз вит ку (мал. 9), зок ре ма че рез різну чи сельність на се лен ня. Том у під час тип ол огії вик ор ист ов ую ть ще й пок азн ик сер едньо д уш ов ог о дох од у за рік.
Зва жа ю чи на такі оз на ки, виділя ють три ос новні ти пи країн су час но го світу.
1. Екон омічно розв ин уті країни . Вон и відрізняю тьс я найв ищ им рівнем доб ро бу ту на се лен ня. До хо ди на ду шу на се лен ня ста нов лять 20–50 тис. дол. США. Втім, ця груп а є нео дн орідною.
Ре алії сь о го ден ня |
Одн а з найв ажл ивіших озн ак, за якою виділяю ть різні тип и країн, – це рівень соціальн о5екон омічног о розв итк у (див. форзац). Заг альн ов изн аними універс альн им и пок азн ик ам и, що хар акт ер из ую ть стан екон оміки, пе ре дусім є ва ло вий внутрішній про дукт (ВВП) і ва ло вий національ ний прод укт (ВНП) країни (мал. 9). Вал ов ий внутрішній прод укт – сук упн а ринк ов а вартість усьо г о обс яг у кінцев их тов арів і посл уг, вир обл ен их і реа лізов ан их за один рік на тер ит орії дан ої країни (врах ов ую ч и надх одж енн я від їхньо г о експорт у). Вал ов ий національн ий прод укт – су куп на рин ко ва вартість усь о го |
24 |
1
|
2. Країни пе рехідно го ти пу еко номіки – кол ишні соціалістичні країни, що пер еб уд ов ую ть національн у екон оміку відповідно до ринк ов их зас ад. Нині до таких країн належить більшість колишніх республік Югославії та країн СНД. Країни Центр альн ої Європ и (Слов енія, Угорщ ина, Поль ща, Чехія, Сло вач чи на) та країни Балтії (Ес тонія, Латвія і Литва) завершили перехідний етап розвитку і визнані країнами з ринковою економікою.
3. Країни, що розв ив аю тьс я, – ду же стро ка та та не од норідна гру па. Ад же країни тут знач но відрізня ють ся од на від од ної за еко номічним Заз ви чай ще розрізня ють найм енш розв ин уті країни , що ма ють низь-
Анг ол а, Ефіопія, Сом алі, Суд ан, Танз анія та ін. Сер ед азійськ их країн найменш розвинутими є Аф ганістан, Банг ла деш, Не пал, М’ян ма то що, у Лат инській Амер иці – Гаїті.
Не ве ли ку, але спе цифічну гру пу країн да но го ти пу ста нов лять соціалістичні країни – Кор ейськ а Народн о5Дем окр ат ичн а Респ убліка, Куб а, Кит ай і В’єтнам. Вон и дотр им ую тьс я центр алізов ан о кер ов ан ої екон оміки, але водн оч ас запр ов адж ую ть в екон оміку ринк ов ий мех анізм.
У су часній соціаль но5еко номічній ге ог рафії не існує ус та ле ної ти по логії країн світу за рівнем соціальн о5екон омічног о розв итк у. Усі запр оп он овані тип ол огії є умовн им и, оскільк и покл ад ені в осн ов у будь5якої з них крит ерії обир аю тьс я здебільш ог о на розс уд авт ор а. Тим час ом ті чи інші тип ол огії нео бхідні для аналізу та порівнянн я соціальн о5екон омічног о роз вит ку країн. І пев ну ти по логію оби ра ють за леж но від зав дань, що ставл ятьс я під час вивч енн я та дослідженн я країни. Запропонуйте власну типологію країн світу.
Знайдіть і по кажіть на політичній карті світу країни, що на ле жать до різних типів за рівнем соціальн о5екон омічног о розв итк у.
УЗАГАЛЬНЕННЯ |
||
ò Політичн а сист ем а – це сук упність норм, які визн ач аю ть прав а та обов’язк и держ ав и і суспільн их об’єднань і рег ул юю ть їхні взаємовіднос ин и. ò Гол овні тип и політичн их реж имів – дем окр ат ичн ий, авт ор ит арн ий і тот алітарн ий. ò Еко номічна сис те ма є спо со бом еко номічно го жит тя; ос новні еко номічні си с те ми – рин ко ва, пла но ва і пе рехідна (від пла но вої еко номіки до рин ко вої). ò Розрізня ють три ос новні ти пи країн су час но го світу: еко номічно роз ви нуті країни, країни пер ехідног о тип у екон оміки і країни, що розв ив аю тьс я. Ключові терміни і поняття ò політичн а сист ем а ò дем окр атія ò авт ор ит ар изм ò то таліта ризм ò екон омічна сист ем а ò ринк ов а екон оміка ò план ов а екон оміка ò вал овий внутрішній прод укт ò вал ов ий національн ий прод укт ò економічно розв ин уті країни ò країни пер ехідног о тип у екон оміки ò країни, що роз ви ва ють ся ò САМОПЕРЕВІРКА |
||
26 |
||
|
||
I |
Назвіть політич ну сис те му, що є про ти леж ною де мок ратії. |
|
II |
Сха рак те ри зуй те особ ли вості су час ної соціаль но5еко номічної ти по логії країн світу. |
|
III |
Порівняй те між со бою різні політичні ре жи ми і виз нач те їхні «плю си» і «міну си». |
|
IV |
По ясніть, чи має, на ва шу дум ку, су час на політичн а сист е ма в Ук раї ні оз на ки ав то ри та риз му. |
МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ
При га дай те, у яких міжна род них ор ганізаціях бе ре участь Ук раїна.
У су час но му світі, де жодні при родні кор до ни не є пе реш ко дою для спілку ван ня між на ро да ми і са моізо ляція будь5якої країни во че видь є для неї шкідли вою, важ ли ве місце посіда ють різні фор ми міжна род но го співробітницт ва. Однією з та ких форм є міжнар одні орг анізації – об’єднан ня дер жав або національ них гро мад, у тому числі не у ря до во го ха ракте ру, для до сяг нен ня за галь них цілей у політиці, еко номіці, соціальній сфері, нау ці, культ урі тощ о. Міжнар одн а орг ан ізація створ юєтьс я на підставі угод и її учасн иків. При цьо м у діяльність кожн ої міжнар одн ої орг анізації регл ам ент уєтьс я її стат ут ом.
Існу ють за галь но політичні і спе ціальні міжна родні ор ганізації.
Заг альн оп олітичні міжнар одні орг ан ізації. Орг анізація Об’єднан их Нац ій (ООН) – це унікальн а орг анізація нез ал ежн их країн, які об’єднали ся в ім’я за галь но го ми ру і соціаль но го прог ре су (мал. 10). Офіційною да тою на род жен ня Ор ганізації є 24 жовт ня 1945 ро ку, а її зас нов ни ка ми
вва жаєть ся 51 кра ї на, у то му числі й Ук раїна. На кін ець 2008 р. кількість країн5членів ООН дос ягл а 192.
Зайдіть на сайт ООН http://www.un.org/ru/aboutun/structure/ і, оз найомивш ись з ним, визн ачт е, які спеціалізов ані уст ан ов и та пов’язані з нею ор га ни ут во рю ють ор ганізаційну струк туру ООН.
ООН до по ма гає біжен цям і го ло ду ю чим. Уст ан ов и ООН з надзв ич айн ої доп ом ог и над аю ть доп ом ог у більш як 23 млн біженців і пе реміще них осіб, за без пе чу ю чи їхній за хист. Всесвітня про до воль ча прог ра ма – провідна ор ганізація ООН, що відповідає за про до воль чу доп ом ог у, відправл яє пон ад 5 млн тонн прод ов ольс тва на рік, заб езп еч уюч и прод укт ам и харч ув анн я прибл изн о 113 млн осіб у 80 країнах світу.
Ра да Євро пи (РЄ) – найд авніша в Європі міжнар одн а політичн а орг анізація, ство ре на 1949 р. (мал. 11). Ор га ни РЄ пе ре бу ва ють у фран цузь кому місті Страс бурзі, на кор доні Франції і Німеч чи ни, як сим вол при миренн я двох країн.
Од ним із найз начніших до сяг нень Ра ди Європ и є розр обк а та прий н ятт я Європ ейської конв енції про зах ист прав люд ин и і осн овних своб од. Конв енція встан овл ює невід’ємні прав а і своб од и для кожн ог о і зоб ов ’яз ує держав и гар ант ув ат и ці прав а кожній люд ині. Гол овн а відм інн ість Конв енції від інших міжнар одн их дог ов орів у гал узі прав люд ин и –
Мал. 11. існув анн я мех анізму зах ист у зазн ач ен их прав. Пра пор Ра ди Євро пи
-
-
-
-
-
Ним є Європ ейськ ий суд з прав люд ин и, що розгл яд ає індивідуа льні скарг и про по ру шен ня Кон венції.
Ра ду Євро пи не слід плу та ти з Євро пейсь кою Ра дою: це аб со лют но різні ор ганізації. Євро пейсь ка Ра да є най ви щим політич ним ор га ном Євро пей ськ ог о Сою з у, що склад аєтьс я з глав держ ав та урядів країн5членів ЄС і їхніх заст упн иків – міністрів зак орд онн их справ. Європ ейськ ий парл ам ент , що є одн им з орг анів Європ ейськ ог о Сою з у, оби ра ють пря мим за галь ним го ло су ван ням терміном на п’ять років. Подібно до за ко но дав чо го ор га ну ок ре мої дер жа ви де пу та ти Євро пар ла мен ту ут во рю ють ок ремі фракції. Щоп рав да, тут такі фракції є предс тав ни ка ми міжнар одн их партійних об’єднань. Місця в Європ арл ам енті розп оділені між країнам и5член ам и відповідно до чис ельн ості нас ел енн я (мал. 12). Щомісячн о сесії Європ ейськ ог о парл ам ент у відбув аю тьс я в Страсб ур зі, надз ви чайні засідан ня – у Брюс селі, де пра цю ють коміте ти Євро пей сь ко го пар ла мен ту, а сек ре таріат – у Люк сем бурзі. Європ ейськ ий парл ам ент і Рад а Європ и ма ють рівні пов но ва жен ня. Про те Євро пейсь |
28 |
1
|
Співдружність Нез ал ежн их Держ ав
Мал. 12. (СНД) – міждерж авн е об’єднанн я більш ості
Лог от ип і зал засідань кол ишніх респ ублік Рад янськ ог о Сою з у.
Євро пар ла мен ту
Офіційне місце пер еб ув анн я орг анів СНД – Мінськ. Це об’єднан ня бу ло ут во ре не на п ри-
кінці 1991 р. Білор усс ю, Росією та Укр аїною, кол и предст авн ик и цих трь ох рес публік СРСР виз на ли не мож ливість по даль шо го існу ван ня че рез гли бо ку політич ну кри зу єди ної дер жа ви – СРСР. Од нак, з ва жа ю чи на істор ичн у спільність нар одів, зая в ил и про прагн енн я розв ив ат и співро біт ницт во в політичній, еко номічній, куль турній та інших сфе рах на осн ові взаємног о визн анн я і пов аг и держ авн ог о сув ер енітет у.
Нез аб ар ом кількість членів СНД зросл а до дван адц ят и (кол ишніх рес публік СРСР). Од нак ідеї, зак ла дені в ос но ву діяль ності цієї орг анізації, не бул и реа лізов ані пов ною мірою. Чер ез суттєві розбіжності між окр ем им и держ ав ам и5учасн иц ям и всер ед ині СНД мал и місце і нині трив аю ть проц ес и под альш ог о розх одж енн я. Кер ую ч ись прав ом будь5якої держ ав и вийт и з орг анізації у будь5який час і на власн ий розсуд, про такі наміри в 2008 р. зая в ил а Грузія.
Спеціальні міжна родні ор ганізації . Од на з найвідоміших і найвпли-
29 вовіших орг анізацій так ог о хар акт ер у – це Європ ейськ ий Сою з (ЄС) . Він був утв ор ен ий 1993 р. і нині налічує 27 країн.
ЄС є унікальн им міжнар одн им утв ор енн ям, яке поєднує озн ак и міжнар одн ої орг анізації і держ ав и. Сою з має повн ов аж енн я на участь у міжнар одн их віднос ин ах і відіграє в них вел ик у роль. Країни ЄС зоб ов’язали ся про во ди ти спіль ний курс у сфері зовнішньої політи ки і без пе ки, ос нов них нап рямів внутрішньої еко номічної політи ки, ко ор ди ну ва ти політик у в пит анн ях охор он и довкілля, бор отьб и зі злоч инністю та ін.
Гол овн ою мет ою Європ ейськ ог о Сою з у є створ енн я «Європ и без корд онів», де бу ло б усу не но всі пе реш ко ди на шля ху віль но го пе ре су ван ня лю дей, капітал у, тов арів і посл уг. З 1999 р. (у готівков их розр ах унк ах з 2002 р.) введен а єдин а вал ют а – євро (за вин ятк ом Вел ик ої Брит анії і Данії). Отж е, це од но час но політич ний, еко номічний і ва лют ний со юз.
Парт не р ство з ЄС. 1 бе рез ня 1998 р. на бу ла чин ності Уго да про парт не р ство та співробітницт во між ЄС та Ук раїною. 30 груд ня 2005 р. на бу ло чин ності рішен ня ЄС на да ти Ук раїні ста тус країни з рин ко вою еко номікою. На сь о годні роз ши ре ний ЄС є найбіль шим зовнішнь о тор говель ним парт не ром Ук раїни.
На поч атк у XXI ст. пер ед НАТ О пост ав цілий компл екс страт егічних цілей і завд ань, які док орінно відрізняю тьс я від кол ишніх, зокр ем а под олан ня наслідків поділу Євро пи за часів «хол одн ої війни», зміцненн я дем окр атії в країнах Центр альн ої та Східної Європ и. Йдетьс я про бор оть бу зі зброєю ма со во го зни щен ня і те ро риз мом. Го лов ною ме тою НА ТО є зах ист своб од и і безп ек и всіх її членів політичн им и й військ ов им и зас об ами відповідно до Стат ут у ООН.
Нині діяльність НАТ О, яка здійснює політик у «відкрит их двер ей», де далі роз ши рюєть ся. Во на охоп лює співпра цю і з дер жа ва ми, які не входять до склад у цієї орг анізації, у том у числі й з Укр аїною.
У своїх взаємовідно си нах з НА ТО Ук раїна по до ла ла шлях від Хартії про особл ив е партн ер с тво (1997 р.) чер ез План дій (2002 р.) до Інтенс и2009 р. з підго тов ки Ук раїни до на бут тя член ства в НА ТО. Тоді ж було підписано Декларацію про доповнення Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО.
Зменш енн я гол од у та жебр ац тв а бул о назв ан е на спеціальній сесії Ге не раль ної Асамб леї ООН в 2000 р. однією з вось ми цілей по точ но го тис яч оліття. З огл яд у на це, особл ив у роль посідає Прод ов ольч а і сільськ о- гос по дарсь ка ор ганізація Об’єдна них Націй (ФАО) . Це є міжу ря до ва міжнар одн а орг анізація, спеціалізов ан а уст ан ов а ООН (мал. 13). Вон а бу ла зас но ва на 1945 р. із штаб5квар ти рою в Римі. Го лов ни ми ціля ми ФАО є збір, вив чен ня і по ши рен ня інфор мації з пи тань хар чу ван ня, про до вольства, сільськ ог о госп од ар с тва, сприя нн я поліпшенн ю вир обн иц тв а і збут у про до воль ства та ін.
Мал. 13. Штабквартира ФАО в Римі та лог от ип ФАО фіко ва но го діало гу з НА ТО що до пи тань на бут тя член ства і відповідних реф орм. Проц ес Інтенс ифіков ан ог о діалог у проп он уєтьс я країнам, що висл ов ил и зацікавл еність стат и член ам и НАТ О, і є перш им етап ом офіційног о проц ес у підгот овк и країн до членс тва в НАТ О. У серпні 2009 р. Пре зи дент Ук раїни зат вер див пер шу Річну національ ну прог ра му на |
30 |
1
|
Се ред міжу ря до вих міжна род них орг анізацій дос ить відом ою у світі є Ор ганізація Об’єдна них Націй з пит ань освіти, нау к и і культ ур и (ЮНЕС КО ) . Це спеціалізо ва на ус танов а ООН, яка нині об’єднує 192 кра-
Мал. 14. Зал засідань і лог от ип їни. Во на ви ник ла 1945 р., штаб5кварЮНЕС КО ти ра пе ре бу ває в Па рижі (мал. 14).
ЮНЕС КО здійснює досліджен ня в га лузі освіти, на у ки і куль ту ри, сприяє прос ув анн ю, пер ед ачі та обміну знанн ям и, здійснює обмін спеціалізо ва ною інфор мацією то що. Од нак зав дан ня цієї ор ганізації не обм еж ую тьс я публікацією нау к ов их відкриттів. Розв ив аю ч и співпрац ю 31 між держ ав ам и в гал узі освіти, нау к и і культ ур и, ЮНЕСК О прагн е до дос ягн енн я вищ ої мет и – заб езп еч енн я мир у і міжнар одн ої безп ек и, дот р иманн я прав люд ин и, взаємної пош ан и люд ей і нар одів.
До 2008 р. ООН включ ил а до свог о списк у об’єктів світов ої спадщ ин и пон ад 850 культ урн их, прир одн их та прир одн о5культ урн их об’єктів. З огл яд у на вел ик у цінність цих пам’яток для всіх люд ей, їх вваж аю ть заг альн им надб анн ям людства. ЮНЕСК О доп ом огл а зах ист ит и баг ат о так их пам’яток у пон ад 80 країнах світу.
За картою атласу з’ясуйте, які країни входять до складу СНД, НАТО, ЄС.
ò Міжнародні організації – об’єднання держав або національних громад, у тому числі неурядового характеру, для досягнення загальних цілей у різних сферах життя суспільства.
ò Існують загальнополітичні і спеціальні міжнародні організації.
ò загальнополітичні міжнародні організації ò спеціальні міжн ар одн і орг ан ізації ò ООН ò РЄ ò ЄП ò СНД ò НАТО ò ЄС ò ФАО ò ЮНЕСКО ò
I |
Назвіть найвпливовіші міжнародні організації. |
II |
Поясніть, як відрізняється роль загальнополітичних і спеціальних міжнародних організацій. |
III |
Як пояснити суперечливі думки в нашому суспільстві щодо членства України в НАТО? |
IV |
Висловіть своє ставлення щодо потреби участі України в діяль нос ті різних міжнародних організацій. |
32 Òeìà 2..
НАСЕЛЕННЯ
1 СВIТУ
Головні ознаки (характеристики) населення світу визначаються демографічним процесом – безперервними змінами в ході природного та механічного руху населення. Зважаючи на різноманіття наслідків такого процесу, населення вивчають різні науки. Демографія досліджує закономірності відтворення населення й окремих його груп шляхом аналізу природного руху і змін статево5вікової, шлюбної та сімейної структур. Наука етнографія вивчає побутові й культурні особливості життя народів. А географія населення спрямовує свою увагу на особливості розміщення населення і поселень на земній кулі залежно від природних особливостей та суспільних умов його існування.
КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ.
ПРИРОДНИЙ І МЕХАНІЧНИЙ РУХ.
СТАТЕВО-ВІКОВИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ
Пригадайте, що є міграцією.
Поясніть, чим імміграція відрізняється від еміграції.
Кількість населення. Сукупність людей, які проживають на певній території, становить її населення. Зрозуміло, що чисельність населення світу не є постійною величиною і щороку змінюється (мал. 15). Головним джерелом інформації про такі зміни є переписи, які здійснюють регулярно у більшості країн через кожні 10 років. Завдяки їм відомо, що на сьогоднішній день чисельність населення світу становить 6,8 млрд осіб.
Загалом чисельність населення світу постійно збільшується. Однак темпи зростання не завжди були однаковими. Свого піку вони досягли в період 1965–1970 рр. Тоді після здобуття політичної незалежності більшість країн Азії, Африки та Латинської Америки отримали доступ до медичного забезпечення, завдяки чому рівень смертності у них зменшився вдвічі.
Завдяки передусім країнам, що розвиваються, темпи зростання населення у світі у середині ХХ ст. сягали 2 % на рік. Як наслідок, менш ніж за 40 років, з 1960 по 1999
р., чисельність населення планети зросла вдвічі, а восени 1999 р. перетнула позначку 6 млрд. Це явище стрімкого зростання чисельності населення земної кулі дістало назву «демографічного вибуху» .
кожні 12 місяців населення Землі
зростає більш як на одну «Францію», «Велику Британію» чи «Італію», або на один «Єгипет» чи дві «Аргентини».
За малюнком 16 і Додатком визначте і подальші перспективи щодо темпів зростання чисельності населення світу.
Європа у цьому прирості не бере участі, оскільки тут він є нині від’єм ним (населення Європи зменшується на 1 млн осіб щорічно). Левова частка приросту населення світу припадає на найменш розвинуті регіони, передусім на країни Азії та Африки. Втім, як передбачається, у подальшому, в 2045– 2050 рр., темпи приросту населення навіть у цих частинах світу суттєво знизяться і загалом у світі становитимуть лише 0,3–0,4 % на рік (мал. 16).
Природний рух. Чисельність населення світу зростає завдяки тому, що на Землі постійно змінюються покоління людей унаслідок природного руху населення, або його відтворення. Відтворення (природний рух) населення – це зміна чисельності і складу населення внаслідок народжуваності і смертності, без урахування механічного переміщення. Відтворення населення визначає розміри природного приросту.
Природний приріст
– це різниця між народжуваністю та смертністю (обчислюється на 1000 жителів на рік). Він буває додатним у разі перевищення народжуваності над смертністю і від’ємним, коли смертність більша від народжуваності, або нульовим, коли ці показники мають однакове значення (мал. 17).
Зазвичай у світі виділяють два типи відтворення населення .
Для першого типу характерні порівняно невисокі показники народжуваності, смертності й природного приросту, що становить менш як 2 особи на 1000 жителів. Подекуди рівень народжуваності нижчий за той, який необхідний для простого відтворення населення. Так, в Україні та Росії природний приріст становить відповідно –6 і –5 осіб на 1000 жителів.
Перший тип відтворення населення характерний для більшості країн Європи, Північної Америки і деяких інших регіонів світу. Тут відбувається прискорене старіння населення, коли у віковій структурі переважає населення старших вікових груп.
У період 2009–2050 рр. чисельність населення в 45 розвинутих країнах, за прогнозами, зменшиться. Наприклад, у Росії чисельність населення зменшиться на 33 млн осіб, в Японії – на 25 млн осіб, в Україні – на 15 млн осіб, у Німеччині – на 8,4 млн осіб, а в Польщі – на 7,7 млн осіб.
Другий тип властивий країнам Азії, Африки й Латинської Америки, для структури населення яких характерна висока частка молодших вікових груп. Адже тут порівняно високі показники народжуваності, стабільні (часто низькі) показники смертності та високий природний приріст, що перевищує 12 осіб на 1000 жителів.
Найбільший у світі природний приріст населення спостерігається в африканській Уганді та азійському Ємені, де він перевищує 35 осіб на 1000 жителів. У десятках країн, що розвиваються, і чимало з яких належать до найменш розвинутих країн, на одну жінку припадає понад четверо дітей.
У глобальному масштабі однією з найважливіших демографічних змін, що відбулися, є майже повсюдне скорочення народжуваності – з п’яти дітей на жінку в період 1965–1970 рр. до менш ніж три дитини на жінку у 2005–2010 рр.
утиски людей у своїй країні, релігійні та інші гуманітарні причини.
Міграції можуть різнитися за багатьма ознаками. Вам уже відомо з курсу географії України, що всі міграційні переміщення поділяються на зовнішню і внутрішню міграції. Так само ви маєте пам’ятати, що у зовнішній міграції розрізняють еміграцію (від лат. emigro – виселяюсь) та імміграцію (від лат. immigrans – той, що заселяється).
Внутрішня міграція позначається тільки на кількості жителів у різних регіонах однієї країни. Тим часом зовнішня міграція може впливати на загальну чисельність населення країни.
Кількість міжнародних мігрантів зростає. У 2005 р. їх було 192 млн, а в 2010 р., імовірно, збільшиться до 210 млн. Проте, як і раніше, міжнародні мігранти становитимуть лише 3 % від загальної чисельності населення світу.
Мал. 18. Частка робочихіммігрантів серед загального населення деяких країн
-
-
-
розвинуті країни стали відкритішими з точки зору допуску мігрантів до роботи там, де відчувається брак робочої сили. У 2005 р. майже половина розвинутих держав заявила про своє бажання залучати більшу кількість висококваліфікованих робочих5іммігрантів (мал. 18).
За прогнозами ООН, близько 128 млн міжнародних мігрантів, або 61 %, проживатимуть в розвинутих країнах, а 82 млн таких мігрантів, або 39 %, – у країнах, що розвиваються. Найбільше міжнародних мігрантів буде в Європі (33 %), далі за цим показником розташуються Азія (28 %), Північна Америка (24 %), Африка (9 %), Латинська Америка і Кариб ський басейн та Океанія (3 % в кожному з цих регіонів). На країни з високим рівнем доходу припадатиме 62 % загальної кількос ті міжнародних мігрантів. Лідерами щодо кількості міжнародних мігрантів будуть США, де проживатимуть 20 % загальної кількості таких мігрантів. Далі слідуватимуть Росія (6 %), Німеччина (5 %), Канада (3 %) і Саудівська Аравія (3 %). Значну частку населення становитимуть мігранти в Австралії, Ізраїлі, Йорданії, у Гонконзі й Макао, у деяких невеликих держах Європи тощо. Міграційна політика держав. У багатьох розвинутих країнах повільне зростання чисельності працездатного населення разом із стійким еконо мічним зростанням є причиною браку робочих рук. Причому це стосуєть ся тих сфер діяльності, куди приходить працювати все більша кількість трудящих5мігрантів. Зважаючи на це, починаючи приблизно з 1995 р. |
3636 |
1
|
Серед окремих регіонів світу найбільше літніх людей у Європі – 22 %. Приблизно удвічі менше людей цієї вікової категорії в Азії, Латинській Америці та у Карибському басейні – 10 %. Ще менше літніх людей в Африці, де їх частка становить тільки 5 %.
У більшості країн і регіонів світу тривалість життя збільшується. За прогнозами, вона перевищуватиме 76 років у розвинутих державах і 65 років у країнах, що розвиваються. У найменш розвинутих країнах, дві третини з яких зазнають серйозного негативного впливу епідемії ВІЛ/ СНІДу, середній показник очікуваної тривалості життя становить лише близько 55 років.
У глобальному масштабі очікувана тривалість життя після настання
605річного віку збільшилася з 15 років у 1950–1955 рр. до 20 років у 2005–2010 рр., а в 2045–2050 рр. цей показник досягне 23 років. Отже, люди літнього віку продовжують старіти, і очікується, що частка осіб у віці 80 років або старше, яка нині становить 1,5 % загальної чисельності населення у світі, в 2050 р. дорівнюватиме 4,4 %.
Найбільше літніх людей, як і нині, буде в Європі – 35 % в 2050 р. В Азії, Латинській Америці та Карибському басейні літні люди на той час становитимуть 24 % загальної чисельності населення. Найменше літніх людей буде в майбутньому в Африці – лише 10 % населення.
Демографічна політика держав. Демографічна політика – це система адміністративних, економічних, пропагандистських та інших заходів, які здійснюються державою з метою
врегулювання передусім народжува- Мал. 20. Частка населення віком
понад 65 років у деяких країнах ності. В країнах з першим типом відсвіту творення населення державні заходи спрямовані на збільшення народжу-
ваності та природного приросту, а в країнах з другим типом, навпаки, на скорочення. Так, у багатьох європейських країнах (ФРН, Нідерланди, Швеція тощо) запроваджують грошові субсидії, певні міри соціального захисту та стимулювання, інші заходи соціально5економічного характеру для підтримки сімей і жінок, які мають дітей. А в Китаї, навпаки, державного значення набула політика стримування народжуваності.
-
-
-
-
-
Старіння населення породжує проблеми, пов’язані із забезпеченням фінансової стабільності як пенсійних систем, заснованих на перерозподі лі доходів, унаслідок чого частина доходів молодих поколінь використо вується на користь як старших поколінь, так і системи охорони здоров’я. Оскільки жінки становлять більшість літніх людей і протягом свого життя меншою мірою задіяні на ринку праці, вони особливо ризикують опинитися серед незаможних у літньому віці. Як, на вашу думку, держа ва має реагувати на цю проблему? Старіння населення може забезпечити додаткове і постійне збільшення доходу на душу населення і економічне зростання, за тієї умови, що вна слідок зменшення кількості дітей більше жінок поповнюватимуть ринок робочої сили, що обсяг інвестицій у сектори охорони здоров’я і освіти збільшуватиметься і що люди відкладатимуть більше коштів, необхід них для життя протягом тривалішого періоду перебування на пенсії. Проте відповідні результати залежатимуть від створення належних інститутів і прийняття на озброєння стратегій, які сприяють накопичен ню людського та фізичного капіталу. |
38 |
1
|
ò Чисельність населення світу становить 6,8 млрд осіб і темпи його зростання сягають 1,2 % щорічно.
ò У більшості країн Європи і Північної Америки, для яких характерний перший тип відтворення населення, переважає населення старших вікових груп. ò У країнах Азії, Африки та Латинської Америки, для яких властивий другий тип відтворення населення, висока частка молодших вікових груп.
ò Кількість міжнародних мігрантів зростає, найбільше їх очікується в Європі, а серед країн – у США.
ò Зменшення розміру сімей і зростання тривалості життя зумовлює процес старіння населення в усьому світі.
ò кількість населення ò відтворення ò типи відтворення населення ò прир одний рух населення ò природний приріст ò механічний рух населення ò міграція ò еміграція ò імміграція ò статево5віковий склад населення ò міграційна політика ò демографічна політика ò
I |
Покажіть на карті регіони світу, де переважає: а) перший тип відтворення населення; б) другий тип відтворення населення. |
II |
Поясніть причини появи подібних гасел у Китаї: «Одна сім’я – одна дитина» та Індії: «Одна сім’я – дві дитини». |
III |
Обґрунтуйте необхідність скорочення темпів приросту населення для країн, що розвиваються. |
IV |
Доведіть, що старіння населення світу породжує проблеми. |