Реферат
на тему:
Республіка Молдова
Площа - 33,8 кмг
. Населення - 4,4 млн чоловік. Столиця - Кишинеу.
Молдова - південно-західний сусід України. З 1924 по 1940 роки більша частина території Молдови входила до складу Української РСР як автономна республіка. У 1940 році Молдова дістала статус союзної республіки в складі колишнього СРСР. Стала незалежною в 1991 році.
Республіка Молдова лежить у межиріччі Прута й Дністра, невелика частина її території заходить на лівий берег Дністра. На заході вона межує з Румунією, на півночі, сході та півдні - з Україною. Залізниці, що проходять територією України, дають Молдові вихід до Дунаю та Чорного моря.
Основне природне багатство Молдови - її грунтово-кліматичні ресурси. Переважно рівнинний рельєф, що являє собою чергування рівнин і височин, розчленованих річковими долинами, балками та ярами, помірно континентальний клімат із жарким літом, м'якою зимою, родючі чорноземні грунти створюють дуже сприятливі умови для розвитку агропромислового виробництва.
З корисних копалин трапляються будівельні матеріали (вапняки, глини, цементна сировина).
Молдова - одна з найбільш густо заселених країн Європи (129 чол. на 1 км2).
Корінні жителі - молдовани - становлять понад 60 % населення. З інших національностей значний відсоток становлять українці, росіяни, гагаузи, болгари. Гагаузи та болгари компактно проживають на півдні країни, українці - майже повсюдно, росіяни - здебільшого в містах.
Проголошення суверенітету, прийняття нових ознак державності, а особливо статусу молдавської мови як державної та перехід на латинський алфавіт зазнали опору певної, насамперед російськомовної, частини населення. Поляризація політичних сил призвела до проголошення Придністровської автономної соціалістичної республіки в складі Рибницького, Тираспільського, Бендерського та Дубосарського районів на Лівобережжі Дністра. У 1992 році виник збройний конфлікт, наслідком якого були не тільки людські жертви і зруйновані будівлі, а й потужний міграційний потік біженців. Половина з них переселилась на Правобережжя Дністра, половина -
в Україну. Тобто певним чином відбувся територіальний перерозподіл населення за етнічними ознаками.
Урбанізаційні процеси властиві Молдові як будь-якій країні Європи, але більшість населення - сільське (53 %), хоч за останні 20 років його кількість зменшилася на 11 %. Найбільшими містами є столиця Кишинеу та промислові центри Тираспіль, Бендери, Бєльци.
Економічна політика розвитку господарства в Молдові за радянські часи сприяла створенню тут підприємств машинобудівної, легкої, харчової промисловості. Для будівництва і обслуговування цих підприємств завозили людей з інших регіонів СРСР, головним чином з Росії. Це призвело до їх концентрації в промислових центрах Бендери, Тираспіль, Рибниця та в столиці.
У господарстві Республіки Молдова провідними є агропромислове виробництво, яке базується на багатогалузевому сільському господарстві. В сільському
гoсподарстві провідна роль належить рослинництву, а в структурі рослинництва - виноградарству, садівництву, овочівництву. Виноградники й сади Молдови є неодмінним елементом ландшафту. Виноградники займають 1/4 земельних угідь країни. Виноградарством особливо виділяються Кодри - височина в центральній частині країни. Сади поширені здебільшого в долинах річок. Під плодовими та ягідними культурами перебуває понад 7 % сільськогосподарських угідь. У заплавах Дністра, Прута, на зрошуваних землях півдня поширене овочівництво та баштанництво. В країні значні посіви зернових, переважно пшениці, і технічних культур (тютюн, цукрові буряки, соняшник, ефіроолійні). Землеробство південних районів потребує постійного зрошування.
Тваринництво представлене свинарством, скотарством м'ясо-молочного напряму, вівчарством, птахівництвом.
На основі інтенсивного сільськогосподарського виробництва розвивається потужний переробний комплекс, представлений виноробством, плодоовочевоконсервною, борошномельно-круп'яною, хлібопекарською, тютюново-ферментаційною, парфумерно-косметичною промисловістю.
Промисловий комплекс країни спеціалізується на машинобудуванні (сільськогосподарське, верстато-, приладобудування), легкій (шовкова, трикотажна, взуттєва, швейна, килимова), хімічній (фармацевтична, гумотехнічна) промисловості та промисловості будівельних матеріалів.
|