№ Вид діяльності Хто виконує основні функції 1 Короткі висновки про раніше вивчений матеріал, який буде потрібний при вивченні нового матеріалу Учитель з викорис-танням знань учнів 2 Постановка навчальної проблеми Учитель 3 Постановка навчального експеременту в комплексі з іншими дидактичними засобами Учитель; поможливості учні 4 Обробка результатів експерименту. Висновки з експерименту експерименту Учні 5 Узагальнення висновків; формулювання досліджуваної закономірності Учитель, учні під керивництвом учителя 6 Історія відкриття закономірності; значення її для розвитку господарства, науки Учитель; поможливості учні 7 Формування практичних умінь і навичок у застосуванні вивченої закономірності Учні під керивництвом учителя 8 Підведення підсумків і накреслення перспективних проблем Учитель

Під керівництвом учителя учні повинні самостійно відшукати мак-симально можливу кількість інформації, яку потрібно засвоїти. Ще К. Д. Ушинський вказував на необхідність саме такої організації навчального процесу: «Якщо навіть припустити, що учень зрозуміє думку, пояснену йому вчителем, то і в такому випадку думка ця ніколи не вляжеться в голові його так міцно і свідомо, ніколи не стане такою повною власністю учня, як тоді, коли він сам її виробить» (Ушинский К. Д. Собрание сочинений, т. 10. М.Л., Изд-во АПН, 1950, с. 422).

§ 6. ЗМІСТ І ЗАВДАННЯ ПРАКТИКУМУ з методики і техніки шкільного ФІЗИЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ

Практикум з методики і техніки шкільного фізичного експерименту має на меті ознайомити студентів з основним обладнанням фізичного кабінету середньої школи та методикою і технікою постановки різних видів навчального експерименту: демонстраційних дослідів, фронтальних лабораторних робіт, фізичних практикумів і експериментальних задач. Структура і зміст завдань практикуму підпорядковані педагогічній концепції, згідно з якою найбільший педагогічний ефект від практикуму можна дістати тоді, коли студенти оволодіватимуть необхідними вміннями і навичками застосовувати різні види навчального експерименту в їх єдності. У зв’язку з цнм роботн практикуму (за винятком робіт з вивчення основного обладнання фізичного кабінету) включають у себе завдання з різнпх видів навчального експерименту під час вивчення того чи іншого питання шкільного курсу фізики.

Передбачений програмою час для практикуму з методики і техніки шкільного фізичного експерименту дає змогу включити до робіт практикуму тільки найбільш складні демонстраційні досліди, а також окремі лабораторні роботи, роботи фізичних практикумів і експериментальні задачі, які найбільшою мірою дають змогу зрозуміти студентам специфіку цих видів навчального експерименту.

У процесі виконання робіт практикуму кожен студент повинен оволодіти такими знаннями, уміннями і навичками:

1. Знати призначення і правила експлуатації основного обладнання з фізики для середньої школи.

2. Умітн складати установки за схемамн і описами, вміщеними в цьому посібнику та в інших виданнях, на які в описах робіт практнкуму зроблено посилання.

3. Оволодіти методикою і технікою виконання різних видів шкільного фізичного експерименту з дотриманням основних дидактичних вимог до них.

4. Уміти супроводжувати досліди чіткими, вичерпними і короткими поясненнями на рівні, доступному для учнів відповідного класу.

5. Оволодіти навичками в дотриманні правил техніки безпеки під час проведення всіх видів навчального експернменту.


§ 7. Засоби НІТ у навчальному фізичному експеременті

Стрімке збільшення потоку наукової інформації у період технічного прогресу людства потребує своєчасного адекватного відбиття в навчальному процесі. Використання засобів нових інформаційних технологій (НІТ) сприяє не лише покращенню емоційного сприйняття, а й підвищенню інформативності навчального матеріалу, його наочності та доступності. Фізика за своєю основою є експериментальною наукою. Шкільний фізичний експеримент тісно пов’язаний з теоретичним навчанням.

Навчальний експеримент передбачає: висунення теоретичної гіпотези, яка вимагає практичного підтвердження, розробку методу дослідження, постановку експерименту, спостереження за його ходом, зняття фізичних пара-метрів, їх систематизацію, аналіз та узагальнення і формулювання висновків щодо проведеної роботи. Зважаючи на універсальність, комп’ютерну техніку можна використати на всіх етапах проведення експерименту. Це відкриває нові, перспективні підходи щодо отримання експериментальних даних.

Ефективність застосування ЕОМ в експериментально-дослідній роботі зумовлюється такими чинниками: висока точність результатів та їх достовірність, оскільки програмні засоби уможливлюють застосування методів, що знижують нагромадження похибок під час округлення та обчислення проміжних величин; скорочення кількості складних, дорогих і унікальних приладів; підвищення якості та інформативності дослідження за рахунок ретельнішої обробки даних; збільшення кількості об’єктів, що контролюються; підвищення емоційного впливу; скорочення циклів дослідження на основі прискорення підготовки і проведення експерименту, оперативного використання результатів аналізу, зменшення часу обробки та систематизації даних.

Комп’ютеризація експерименту розширює обізнаність учнів з досліджуваним фізичним явищем, формує навички і надає їм впевненості під час використання сучасних експериментальних методів, ознайомлює з передовими засобами пізнання, видами контролю за технологічними процесами на виробництві, дає змогу по-новому розглядати методику постановки шкільного експерименту.

Сучасні персональні комп’ютери (ПК) уможливлюють використання ЕОМ у дослідній роботі з підключенням відповідних допоміжних пристроїв у ролі засобів контролю, реєструючих приладів, приладів візуального відбиття та ін. На екрані графічного дисплея можна формувати систему шкал вольт-, ампер-і ватметрів та багатьох інших вимірювальних приладів, що реєструють певні параметри досліджуваних об’єктів. В експериментально-дослідній роботі проміжпою ланкою між ЕіОМ і об’єктом дослідження є датчики та перетиорюючі пристрої. Як правило, датчики сприймають інформацію в аналоговому вигляді (температура, тиск, освітленість, вологість, напруга та ін.), яку перш ніж «подати» до комп’ютера, необхідно перетворити в цифрову форму. Під час роботи з групою датчиків програми забезпечують періодичне опитування стану кожного з них. Після обробки експериментальних даних ЕОМ направляє результати в необхідному для аналізу вигляді на пристрої виводу.

Для використання апаратних засобів ЕОМ, опрацювання сигналів, що надходять, і виведення результатів у зручній для сприйняття формі створюють відповідні програмні засоби обробки та дослідження сигналів. Такі програми можуть бути спеціалізовані — призначені для дослідження конкретного фізичного об’єкта, або універсальні — для забезпечення певного виду експериментів. Програмні засоби, призначені для забезпечення сприйняття іиформації про зміну параметрів фізичних величин та їх характеристик від датчиків та перетворюючих пристроїв для її наступної обробки в цифровому вигляді, збереження та реєстрації на засобах виводу, відносять до експериментально-дослідних.

Питання комп’ютеризації експериментально-дослідної роботи неодноразово порушу-валися в наукових та навчально-методичних виданнях, але специфіка підходу щодо застосування та їх інформативність недостатні для використання в шкільній практиці. Виконання таких робіт у навчальному процесі забезпечує розроблений пакет педагогічних програмних засобів (ППЗ) «F(t)». Він призначений для демонстрації і дослідження зміни фізичних величин з часом та експлуатації ПК типу ІВМ РС як осцилограф. ППЗ «F(t)» забезпечує візуалізацію часових змін характеристик фізичних величин, що досліджуються за допомогою датчиків резистивного типу (фото-, термо-, магніто- і га-зорезистори та ін.) та перетворювачів, підключених до аналогово-цифрового порту вводу ЕОМ ІВМ РС і сумісних з ними. Інструментальна похибка у вимірюваннях та розрахунках на основі рекомендованого пакету програм не перевищує 5 %. Дослідження проводять у системі з реальним масштабом часу.

ППЗ «F(t)» дає змогу оцінити відхилення електричних характеристик датчика фізичної величини і побудувати графічну залежність зміни її па-раметрів з часом на екрані ди-плея (типу EGA або VGA). Пакет «F(t)» передбачає повний і посторінковий перегляд досліджуваного процесу апрок-симованої графічної залежності й проведення його функціонального дослідження на основі диференціювання та інтегрування функції з обчис-ленням площі криволінійної трапеції та знаходженням абсолютних екстремумів функції. У пакеті реалізована можливість кросування функції для визначення її значень у будьякий момент часу дослідження.

Для покращення психологічного сприйняття, інформативності та слухового контролю передбачено звуковий супровід експериментального процесу. Враховуючи невеликі розміри дисплея, що впливає на погіршення демонстраційних характеристик ПК, а також проблеми підключення ЕОМ з EGA та VGA дисплеями до побутових телевізорів, у пакеті передбачена можли-вість виведення відеоінформації з підвищеним контрастом. Програма забезпечує вивід результатів дослідження на друкуючий пристрій для отримання твердої копії утвореної графічної залежності та даних її аналізу.

Основним робочим файлом пакета, який забезпечує отримання даних та керування експериментальним процесом є f(t).ехе. Інформація про досліджуваний процес за умовчанням заноситься у файли даних f(t).dat та атрибутів f(t).аtг для подальшої обробки та збереження в бібліотеці експериментальних даних. За необхідності користувач має змогу створити або викликати з бібліотеки даних (каталог ОАТА) для дослідження свій файл з будьяким іншим іменем, що відповідає вимогам та синтаксису операційної системи MS DOS. До пакета також входять допоміжні файли з довідковою і технічною інформацією для користувачів f(t).doc і f(t).shm, в яких описано призначення та можливості ППЗ «F(t)», його особливості, функціональні клавіші, схеми узгодження та ін.

Датчики під’єднують через стандартний аналогово-цифровий порт вводу/виводу ЕОМ ІВМ РС за допомогою узгоджувального пристрою (мал. 1.). Для отримання інформащї щодо стану датчиків звертаються до порту за адресою 0201h.




Наочність та інформативність споглядання ходу демоистраційного експерименту забезпечується безпосереднім спостереженням використаного обладнання і засобів, а також результатів обробки експериментальних даних у графічному та цифрознаковому вигляді на дисплеї ЕОМ і копії, отриманої на друкуючому пристрої. Передбачено збереження експериментальних результатів та функціональної залежності, добутих під час досліджень, у бібліотеці даних для наступного використания для актуплізації опорних знань, на уроках узагальнення набутих знань, умінь та навичок, а також під час повторения навчального матеріалу.

Такий комп’ютеризований підхід до проведення шкільного фізичного експерименту розширює обізнаність учнів з досліджупаними явищами, надає їм впевненості