Тема
: Перерізи. Винесені і накладні перерізи. Штрихування перерізів.
Мета
: Ознайомити учнів з перерізами, дати аналіз, поглибити знання.
Тип заняття
: комбіноване.
Міжпредметні зв
’
язки
: геометрія, теоретична механіка, трудове навчання.
Наочні посібники
: креслярські інструменти, демонстраційні матеріали, роз даткові матеріали.
Література
: А.М.Хаскін; С.К.Боголюбов.
Хід уроку:
1.
Підготовчий етап:
а) перевірка присутності;
б) перевірка готовності.
2.
Основний етап:
а) повідомлення теми;
б) опитування (усне і показове);
в) виклад нового матеріалу;
г) закріплення нового матеріалу при перевірці знань по картках програмового контролю.
3.
Заключний етап:
а) оцінювання знань;
б) домашнє завдання;
в) відповіді на можливі запитання студентів;
г) загальні висновки.
Перерізи
Крім виглядів і розрізів на робочих кресленнях досить часто застосовують перерізи. За їх допомогою у тому чи іншому місці виявляють поперечну форму деталі. Суть цього способу наочно зображено на рис.229. Для виявляння поперечної форми і глибини шпонкової канавки валик умовно розсічено площиною, перпендикулярною до його осі. Ця площина висунута і на ній видно фігуру, яка утворилася внаслідок розсічення. Щоб зобразити фігуру перерізу в натуральну величину, її повертають до положення, паралельного площині проекцій.
Перерізом
називають зображення фігури, яке утворюється при умовному пересіченні деталі однією або кількома площинами.
У перерізі показують лише те, що є в січній площині. Частину деталі, розташовану за січною площиною, у перерізі не показують.
Для утворення перерізу треба:
а) у належному місці креслення провести січну площину;
б) фігуру, утворену в перерізі, повернути в положення, паралельне площині проекції;
в) на вільному місці поля креслення побудувати переріз і в разі потреби оформити його написом.
Перерізом, як і розріз, є зображенням умовним. Умовність полягає, по-перше, в тому, що січну площину проводять уявно, а по-друге, в тому, що фігура, утворена в перерізі, окремо від предмета не існує, але ми її умовно відриваємо і зображуємо на полі креслення.
Перерізи поділяють на такі, що входять до складу розрізів, і такі, що існують як самостійні зображення. Останні в свою чергу поділяють на винесені і накладені перерізи. Перерізи називаються винесеними
, якщо вони виконані окремо від відповідного зображення
. Їх обводять суцільною основною лінією і штрихують під кутом 45 о
до основного напису. Правила виконання і позначення лінії перетину, тобто сліду січної площини, ті самі, що й для розрізів (див. §18.3).
Розглянемо деякі випадки виконання винесених перерізів:
1. Переріз являє собою симетричну фігуру, розміщену на продовженні сліду січної площини. У цьому випадку лінію перетину, що збігається з віссю симетрії самого перерізу, показують тонкою штрих-пунктирною лінією без позначень буквами і стрілками (рис.230, а, б). Так само виконують симетричні перерізи, розміщені в розриві між частинами того самого зображення (рис.230, г).
2. Перерізом є симетрична фігура, розташована на довільному місці креслення. У цьому разі лінію перетину позначають і сам переріз супроводять написом (рис.230, б).
3. Переріз являє собою несиметричну фігуру. У цьому випадку лінію перетину позначають і переріз супроводять написом (рис.230, а). Коли несиметричний переріз розташований у розриві між частинами зображення, лінію перетину і стрілки проводять, але не позначають буквами і переріз не надписують (рис.230, в).
Перерізи називаються накладеними
, якщо вони розміщені на самому зображенні предмета
. Накладені перерізи обводять тонкою суцільною лінією і заштриховують під кутом 45 о
до основного напису креслення. Буквених позначень на накладених перерізах не проставляють, а лінію перетину проводять лише тоді, коли форма цих перерізів несиметрична (рис.231, а, б).
Винесені перерізи за своєю будовою і розташуванням повинні відповідати напряму, показаному стрілками (рис.230, а, б). Дозволяється розташовувати перерізи на будь-якому місці з повертанням зображення. У цьому випадку до напису додають слово “повернуто” (рис.231, г).
Для кількох однакових перерізів, які належать одному предмету, лінії перетину позначають однією буквою і креслять лише один переріз (рис.231, в-д). Якщо при цьому січні площини напрямлені під різними кутами, то напису “повернуто” не ставлять (рис.231, д). Коли розташування однакових перерізів точно визначено зображенням і розмірами предмета, то дозволяється проводити лише одну лінію перетину, а в написі показувати кількість однакових перерізів, наприклад: “А–А два перерізи”.
Напрям січної площини повинен бути таким, щоб утворювались лише нормальні поперечні перерізи (рис.231, е). Якщо в зв ’ язку з цим переріз виконують двома січними площинами (рис.231, б), то його роблять не суцільним, а складеним з окремих частин.
|