| Реферат на тему:
ПЕТРУШКА КУЧЕРЯВА,
ПИЖМО ЗВИЧАЙНЕ,
ПІВНИКИ БОЛОТЯНІ
ПЕТРУШКА КУЧЕРЯВА
(петрушка городня, петрушка посiвна, петрушка польова)
Petroselinum crispum
Дворiчна трав'яниста, гола рослина родини селерових (зонтичних). У перший рiк утворює розетку з листкiв i потовщений веретеноподiбний корiнь, на другий - прямостояче, круглясте, вздовж штриховане, вiд середини стебло розгалужене, до 100 см заввишки. Листки темно-зеленi, прикореневi довгочерешковi, верхнi трироздiльнi. Квiтки правильнi, п'ятипелюсткові, двостатевi, зiбранi в складнi зонтики; пелюстки округлi, при основi серцеподібнi, виїмчастi. Цвiте у червні - липнi. Плід - двосiм'янка.
Культивують як пряну рослину.
Для лiкарських потреб використовують плоди, рiдше листя i коренеплоди петрушки кучерявої. Листя заготовляють у перший рiк вегетацiї i використовують свiжим або висушеним як траву до їжi. Плоди збирають у перiод стиглостi. Коренеплоди викопують у кiнцi першого року вегетацiї (восени або навеснi).
Усi частини рослини мiстять ефiрнi олiї, флавоноїди, кумарини, вiтамiни, бiлки, мiкро- та макроелементи.
Галеновi препарати петрушки кучерявої посилюють дiурез, підвищують тонус гладкої мускулатури кишечника, матки i сечового мiхура. Сприяють видiленню жовчi, покращують роботу печінки і селезінки.
Застосовують галенові препарати петрушки кучерявої при набряках, водянцi, гіпертонічній хворбі, нирковокам'янiй хворобi, метеоризмi, захворюваннях печінки і селезінки.
Протипоказано використовувати галенові препарати петрушки кучерявої при вагiтностi, циститах, подагрi.
Надмірне вживання препаратів петрушки може приводити до підвищення тонусу міометрію і спричини аборт!
Внутрiшньо - настiй листя петрушки кучерявої (1 ст ложка сировини на 400 мл окропу) пити по 50 мл тричі на день до їди. Настiй насіння петрушки (1 ч ложка на 400 мл окропу) вживати по 50 мл тричі на день пiсля їди.
Зовнішньо - обмивання свіжим соком петрушки кучерявої; змащування уражених ділянок шкіри (екзема, гноякові пошкодження шкіри, фурункули, вугри) маззю із насіння (5 г сировини на 20 г внутрішнього свинячого жиру), а також для лікування педикульозу; настоєм із листя петрушки кучерявої обробляють гнійні рани, виразки, обмивають обличчя при вуграх та ластовинню. Відваром із кореневища петрушки миють обличчя проти загару.
ПИЖМО ЗВИЧАЙНЕ
(глисник, горбинка польова, деревій жовтий, дика горобина,
коровай, криворот, наворотень, приворотень, райцвiт, остуда, вороташ)
Tanaceum vulgare
Багаторiчна трав'яниста рослина родини айстрових з мiцним галузистим кореневищем, з якого виростають декілька прямостоячих здерев'янiлих голих, у верхнiй частинi гiллястих, стебел до 100 см заввишки. Листки черговi, перистороздiленi, зверху темно-зеленi, знизу - сiрувато-зеленi, з запахом камфори. Суцвiття - пiвкулястi кошики, зiбранi в щитки. Квiтки дрiбнi, золотаво-жовтi. Цвiте у червнi - липнi. Плід - сiм'янка.
Пижмо звичайне росте на берегах рiчок, серед чагарникiв, на сухих луках.
Використовують молодi суцвiття. Збирають їх на початку цвiтiння.
Квiтки пижма звичайного мiстять алкалоїди, ефірні олії флавоноїди, вітаміни, дубильнi речовини, мiнеральнi сполуки (мікро- та макроелементи, органiчнi кислоти.
Настiй пижма звичайного застосовують як глистогінний засiб та при захворюваннях шлунково-кишкового тракту - (гіпоацидний гастрит, ахiлiя, колiт, ентерит), печiнки (гепатит, холецистит), при iнтоксикацiях, спричинених травматизмом, туберкульозом. Мiсцево використовують при виразках, гнiйних ранах, укусах бджiл.
Внутрiшньо - настiй пижма звичайного (10 г сировини на 200 мл окропу, настояти протягом 50 хв) вживати по 1 ст ложцi тричі на день до їди. Настоянку - (20 г суцвiття на 100 мл 70% розчину спирту, настоювати 10 днiв) приймати по 30 крапель тричі на день.
Зовнiшньо - настiй пижма звичайного (1 ст ложка суцвiтть на 400 мл окропу, настояти 50 хв) служить для миття голови при лусці та випадінні волосся.
Протипоказано застосовувати вагiтним жiнкам.
ПІВНИКИ БОЛОТЯНІ
(бендаси, бендюги, качеписки, качорики,
косатень, косатець, коситень, півник, шаш)
Iris pseudaсorus
|