Реферат на тему:

ПОСТРІЛ

Пострілом називається викидання кулі з каналу ство­ла під дією порохових газів, що утворюються при згорянні порохового заряду. Постріл відбувається за дуже малий проміжок часу (0,001—0,06 с). Від удару бойка по капсу­лю патрона виникає полум'я, від якого загоряється по­роховий заряд; при цьому утворюється велика кількість дуже нагрітих газів, які збільшуються в об'ємі і створю­ють високий тиск, що діє в усі боки з однаковою силою. Під тиском газів 250—500 кгс/см2 куля зсувається з місця, врізається у нарізи і набуває обертального руху. Порох продовжує горіти, відповідно кількість газів (об'єм і тиск) в каналі ствола збільшується. Найбільшої величини (2880 кгс/см2) тиск газів досягає, коли куля пройде 4—6 см шляху. Потім внаслідок збільшення швид­кості руху кулі об'єм закульного простору збільшується швидше, ніж приплив нових газів, і тиск починає падати. До моменту вильоту кулі з каналу ствола тиск дорівнює 300—900 кгс/см2. Однак швидкість руху кулі в каналі ствола зростає, оскільки гази, хоч і менше, продовжують на неї тиснути. Куля рухається по каналу ствола з безпе­рервно зростаючою швидкістю і викидається назовні в на-

прямі осі каналу ствола. Розжарені гази, що витікають з каналу ствола услід за кулею, при зустрічі з повітрям ут­ворюють полум'я й ударну хвилю, яка є джерелом звуку при пострілі. Порохові гази при вильоті кулі з каналу ствола впливають на неї на відстані 10—15 см (мал. ).

Початковою швидкістю кулі називається швидкість, з якою куля залишає канал ствола, тобто швидкість руху кулі біля точки вильоту. Початкова швидкість кулі — од­на з найважливіших характеристик бойових властивостей зброї. Збільшення початкової швидкості збільшує даль­ність польоту кулі, її пробивну й убивчу дію, зменшує вплив зовнішніх умов на її політ (табл. 1). Величина по­чаткової швидкості кулі залежить від довжини ствола, ма­си кулі, маси порохового заряду та інших чинників.

Оскільки тиск газів у каналі ствола діє в усі боки з од­наковою силою, при пострілі він не тільки виштовхує ку­лю вперед, а й відштовхує назад зброю. Рух зброї (ствола) назад під час пострілу називається віддачею. Віддача стрі­лецької зброї відчувається як поштовх у плече, руку, гру­ди. Дія віддачі характеризується величинами швидкості та енергії. Швидкість відбою зброї приблизно у стільки разів

Таблиця

ПРОБИВНА ТА УБИВЧА ДІЯ КУЛІ

менша від початкової швидкості кулі, у скільки разів ку­ля менша від зброї. При пострілі ствол зброї здійснює ко­ливальні рухи — вібрує. Внаслідок цього дулова частина ствола у момент вильоту кулі може також відхилитися від початкового положення в будь-який бік (уверх, вниз, пра­воруч, ліворуч). Величина цього відхилення збільшується в разі неправильного використання упора для стрільби, за­бруднення зброї тощо (мал. ).

У момент пострілу ствол автомата, залежно від кута підіймання, займає певне положення. Політ кулі в повітрі починається по прямій лінії як продовження осі каналу ствола у момент вильоту кулі. Ця лінія називається лінією метання. При вильоті кулі у повітрі на неї діють дві си­ли: сила тяжіння і сила опору повітря. Сила тяжіння де­далі більше відхиляє кулю вниз від лінії метання, а сила опору повітря уповільнює рух кулі в повітрі, намагаючись перекинути її головною частиною назад. Під дією цих двох сил куля продовжує політ по кривій, що знаходиться ниж-

че від лінії метання (мал. ). Крива лінія, яку описує центр ваги кулі при польоті в повітрі, називається траєк­торією.

Прямим пострілом називається постріл, у якого тра­єкторія польоту кулі не піднімається над лінією прицілю­вання вище цілі на всьому своєму шляху (мал. ). Прак­тичне значення його полягає в тому, що в напружені моменти бою стрільба може вестися без перестановки при­цілу; у цьому випадку точка прицілювання вибирається за нижнім обрізом цілі.