Зміст і розведення коней. Тести з відповідями (2020 рік)

 

  Главная      Тесты

 

     поиск по сайту           правообладателям           

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1         2              

 

 

 

 

Зміст і розведення коней. Тести з відповідями (2020 рік)

 

 

 

МОДУЛЬ 1

1.                У коней, на відміну від інших тварин, є певні особливості процесу дихання, які полягають у наступному:

1. газообмін в легенях відбувається при вдиху і видиху;

2. гортань розділена на дві: дихальну і звукову;

3. наявність легеневих мішків;

4. відсутність носових раковин;

5. відсутність дихання через рот.

 

2.                Коні мають певні анатомічні особливості легенів, які полягають у наступному:

1. частки легень розділені на краніальну, середню і каудальну;

2. середня і каудальна частки легень зливаються в одну;

3. права краніальна частка має трахейний бронх;

4. ліва і права легені мають додаткові частки;

5. каудальні частки легень розділені на латеральну і медіальну.

 

3.                Шлунок коня  має анатомічні особливості, які полягають у наступному:

1. шлунок багатокамерний, має кардіальне розширення і передшлунки;

2. шлунок однокамерний, має кардіальний сфінктер і сліпий мішок;

3. шлунок однокамерний і має кардіальний дівертікул;

4. шлунок двокамерний, розділений на залозистий і м’язовий;

5. шлунок однокамерний, кишкового типу.

 

4.                Особливості будови нирок у коней полягають у наступному:

1. гладенькі однососочкові;

2. гладенькі багатососочкові;

3. борозенчасті однососочкові;

4. борозенчасті багатососочкові;

5. множинні.

 

5.                Печінка коня має наступні анатомічні особливості:

1. поділена на 4 частки і має добре розвинений жовчний міхур;

2. поділена на 2 частки і має добре розвинений жовчний міхур;

3. поділена на 6 часток і має добре розвинений жовчний міхур;

4. поділена на 5 часток і немає жовчного міхура;

5. не поділена на частки і не має жовчного міхура.

6.                У коней зміна всіх зубів закінчується у віці:

1. 15-18 міс;

2. 2 роки;

3. 3 роки;

4. 4,5 роки;

5. 5,5 років.

 

7.                Кількість зубів у жеребців становить:
1. 32;

2. 36;

3. 34;

4. 42;

5. 40.

 

8.                При максимальних фізичних навантаженнях частота дихання коней може збільшуватися:

1. у 2-3 рази;

2. у 5-7 разів;

3. у 10-12 разів;

4. у 14-15 разів;

5. у 20 разів.

 

9.                Кількість зубів у кобил становить:

1. 40;

2. 36;

3. 38.

4. 42;

5. 32.

 

10.           Найбільша абсолютна маса серця характерна для коней таких порід:

1. ваговозні;

2. рисисті;

3. верхові.

 

11.           Для споживання грубих кормів коні мають наступні пристосування:

1. велика кількість слини (до 40 л);

2. великі додаткові слинні залози;

3. зубна система зі складчастими корінними зубами та розвинутими різцями;

4. потужна жувальна мускулатура;

5. потужні щелепи.

 

12.           У коня загальна місткість шлунку і кишківника складає в середньому:

1. 150 л;

2. 200 л;

3. 260 л;

4. 350 л.

 

13.           Диплоїдний набір хромосом в каріотипі самців коней складається з такої кількості хромосом:

1. 62+ХУ; 

2. 64+ХУ; 

3. 64+ ХХ;

4. 46+Х;

5. 46+У;

6. 64+Х; 

7. 64+У;

8. 62+ХХ;

9. 62+У;

10. 62+Х.

 

14.           Диплоїдний набір хромосом в каріотипі самиць коней складається з такої кількості хромосом:

1. 62+ХУ; 

2. 64+ХУ; 

3. 64+ ХХ;

4. 46+Х;

5. 46+У;

6. 64+Х; 

7. 64+У;

 

 

8. 62+ХХ;

9. 62+У;

10. 62+Х.

 

15.           При успадковуванні масті у коней епістатична дія гена С при взаємодії неаллельних генів характеризується наступним:

1. Ген С доповнює дію інших неалельних йому генів, що призводить до новоутворення.

2. Ген С при взаємодії з іншими неалельними йому генами викликає повернення до дикого фенотипу (масть агуті).

3. Ген С пригнічує дію інших домінантних неалельних йому генів, внаслідок чого формується сіра масть.

4. Ген С може проявляти свою дію лише при наявності інших домінантних неалельних генів, що призводить до формування гнідої масті.

 

16.           При успадкуванні масті у коней криптомерійна дія гена Г при взаємодії неалельних генів характеризується наступним:

1. Ген Г пригнічує дію інших домінантних неалельних йому генів, внаслідок чого формується сіра масть.

2. Ген Г при взаємодії з іншими неалельними йому генами викликає повернення до дикого фенотипу (масть агуті).

3. Ген Г доповнює дію інших неалельних йому генів, що призводить до новоутворення.

4. Ген Г може проявляти свою дію лише при наявності інших домінантних неалельних генів, що призводить до формування гнідої масті.

 

17.           Кількість поліморфних систем білків і ферментів у сироватці та еритроцитах у коней наступна:

1. 9 поліморфних систем;

2. 15 поліморфних систем;

3. 6 поліморфних систем;

4. поліморфізм відсутній.

 

18.           Генетична аномалія коней «аброхія» (відсутність передніх кінцівок) має наступний тип успадкування:

1. щеплена зі статевою хромосомою;

2. невідомий тип успадкування;

3. простий рецесивний тип успадкування;

4. домінантний тип успадкування;

5. проявляється лише у гетерозиготному стані.

 

19.           При купанні коней необхідно додержуються наступних основних вимог:

1. Температура води не нижче 18С, купання повинне проходити не раніше чим через 2 години після годівлі.

2. Купання  проводиться відразу після годівлі, температура води 10-15 С, тривалість купання 1-2 години.

3. Температура води не нижче 18 С, купання проводиться після роботи і годівлі.

 

20.           По закінченню роботи з конем слід виконати наступні дії:

1. Розсідлати коня, зробити проводку коня, дати овес.

2. Розсідлати коня, розтерти джгутом соломи спину і кінцівки, покрити попоною.

3. Розсідлати коня, зробити проводку, розтерти спину і кінцівки джгутом соломи, оглянути стан коня.

4. Зробити проводку, в холодну погоду покрити попоною і дати коню сіно.

 

21.           Причинами механічних пошкоджень у коней можуть бути наступні чинники:

1. Недосконалість конструкції збруї, пороки кінцівок, неправильне кування, невміле обслуговування поголів'я.

2. Перегодівля концентратами, пороки кінцівок, невміле обслуговування поголів'я.

3. Неправильне  кування, пороки кінцівок, купання в холодній воді.

 

22.           Неправильна конструкція сідла або невірне його використання може призвести до  пошкодження таких частин тіла коня:

1. гребень загривка, поперек, боки грудної клітки, позаду лопатки;

2. поперек, спина, ділянка живота, ділянка крижів;

3. гребень загривка, поперек, ділянка живота і крижів.

 

23.           Догляд за кіньми передбачає проведення відповідних дій з наступною частотою:

1. Чистять

А. Після роботи

2. Розтирають солом'яним джгутом і чистять

Б. Щодня

3. Розкрючковують копита

В. До та після роботи

Відповідь: 1 – Б; 2 – А; 3 - В

 

 

24.      Для оцінки природної та штучної освітленості стаєнь використовують наступні показники:

1. Природне

А. Люкс

2. Штучне

Б. Вт/м

 

В. Коефіцієнт природної освітленості

Відповідь: 1 – В; 2 - А

 

 

 

25.           Підлога в стайні повинна відповідати наступним  вимогам:

1. високі теплоізоляційні якості;

2. низькі теплоізоляційні якості;

3. низька пористість поверхні;

4. висока пористість поверхні;

5. висока вологостійкість;

6. висока вологоємкість.  

 

26.           Стіни в стайні повинні відповідати наступним  вимогам:

1. висока теплопровідність;

2. низька теплопровідність;

3. високий коефіцієнт термічного опору;

4. вогнестійкість і легкість;

5. висока гігроскопічність

6. низький коефіцієнт термічного опору.

 

 

27.           Для будівництва стаєнь мають підбиратися наступні будівельні матеріали з відповідною характеристикою:

1. Цеглина, дерево, саман

А. Високий коефіцієнт теплового опору

2. Цеглина, залізобетонні плити, бетон

Б. Низький коефіцієнт теплового опору

Відповідь: 1- А; 2 - Б

 

 

 

28.           Параметри мікроклімату в конюшнях вимірюються у таких одиницях:

1. Температура

А. %

2. Відносна вологість

Б. ˚С

3. Швидкість руху повітря

В. мг/м3

4. Концентрація аміаку

Г. м/сек

Відповідь: 1- Б; 2 – А; 3 -  Г, 4 – В.

 

 

29.           Допустимі межі коливання основних параметрів мікроклімату в конюшнях для дорослих коней наступні:

1. Температура, 0С

А. 4-6

2. Відносна вологість, %

Б. 85-90

3. Швидкість руху повітря, м/сек

В.10-12

 

Г. 40-85

 

Д. 0,3 – 1

 

Е. 0,1 – 0,3

Відповідь:1 – А; 2 – Г; 3 - Д

 

 

30.           Допустимі межі коливання основних параметрів мікроклімату в конюшнях для молодняку коней наступні:

1. Температура, 0С

А. 6-10

2. Відносна вологість, %

Б. 10-15

3. Швидкість руху повітря, м/сек

В. 40-85

 

Г. 85-95

 

Д. 0,1 – 0,5

 

Е. 0,5 – 0,7

Відповідь:1- А; 2 – В; 3 - Е

 

 

31.           Висновок про розвиток кістяка коня можна зробити за наступним проміром:

1. висота в загривку;

2. обхват грудей;

3. обхват п`ястки.

 

32.           Широкотілість і масивність коня характеризує наступний індекс:

1. індекс формату;

2. індекс обхвату грудей;

3. індекс довгоногості.

 

 

 

33.           З наведеного переліку ознак назвіть ті, що характеризують відповідну масть:

1. ворона
2. булана

А. голова, тулуб, кінцівки, хвіст і грива однакового чорного кольору;
Б. голова, тулуб від жовто - молочного до жовто - пісочного кольору, хвіст, грива, кінцівки: передні по зап'ястний, задні по скакальний суглоби чорні;
В. голова, тулуб, кінцівки каштанового кольору, хвіст і грива білі;
Г. на основній масті розкидані великі білі плями;
Д. на основній масті розкидані темні плями, смужки різної величини і форми.

Відповідь:1 – А; 2 - Б

 

 

 

34.           У конярстві застосовують наступні системи утримання:

1. вигульна, вільно вигульна;

2. стаєнна і табунна;

3. стійлова і пасовищна.

 

35.           При стаєнному утриманні коней необхідні наступні приміщення:

1. стайні, манеж, бази-навіси;

2. стайні, кузня, манеж, бази навіси, пункт штучного осіменіння;

3. стайні, манеж, пункт штучного осіменіння.

 

36.           Найбільш прийнятними для будівництва стаєнь вважаються такі будівельні матеріали:

1. стінові панелі, цеглина, шлакоблок;

2. шлакоблок, цеглина, дерево;

3. цеглина, дерево.

 

37.           Забезпечити оптимальні параметри мікроклімату стайні можна за допомогою наступного виду вентиляції:

1. природна, приточна;

2. штучна, витяжна;

3. приточно-витяжна з природним імпульсом.

 

38.           До підлоги у стайні пред'являються такі основні вимоги:

1. достатньо тверда, тепла і непроникна для рідини;

2. достатньо  тверда, еластична, гігроскопічна;

3. з високою вологоємкістю, тепла, достатньо тверда.

 

39.           Забезпечити нормальний відпочинок коня можна за умови ухилу підлоги стайні у межах:

1. менше 5 см;

2. більше 7 см;

3. 5-7 см.

 

40.           Послідовність укладання шарів при будівництві глинобитної підлоги у стайні наступна:

1. Шар глини утрамбовують, заливають шаром вапна.

2. На ґрунт накладають шар щебеню або битої цеглини, заливають розчином вапна. Ретельно утрамбовують і накладають шар глини з піском або соломою і утрамбовують.

3. На ґрунт накладають шар глини і ретельно утрамбовують.

 

41.           Торфяна підлога має наступні властивості:

1. достатньо  гігієнічна, рихла, добре зберігає тепло;

2. щільна, під тиском пружинить, гігієнічна, зберігає тепло;

3. щільна,  достатньо гігієнічна і зберігає тепло.

 

42.           Оптимальні розміри табунів в залежності від спрямованості конярства становлять:

1. Племінні господарства

А. табуни до 400 кобил

2. Господарства м'ясного напряму

Б. маткові табуни 80-150 голів, молодняк до 150 голів

Відповідь: 1- Б; 2 – А.

 

43.           В залежності від виробничого напряму і природних можливостей розміри конярських господарств наступні:

1. Племінні з утриманням у стайнях

А. 40-200 кобил

2. Племінні при табунному способі

Б. 100-400 кобил

3. Товарні ферми табунного утримання, м'ясні

В. 150-900 кобил

4. Товарні ферми табунного утримання, молочні

Г. 10-100 кобил

Відповідь:1 – Г; 2 – А; 3 – В; 4 - Б

 

 

44.           Оптимальні матеріали для облаштування підлоги в стайнях та їх характеристики наступні:

1.Матеріали повинні бути з високим коефіцієнтом теплопровідності.

А. Глина, дерево, керамзитобетон

2. Матеріали повинні бути з низьким коефіцієнтом теплопровідності.

Б. Бетон, цеглина

Відповідь: 2 - А

 

 

45.      Дорослий кінь в середньому на підтримання життя за добу витрачає таку кількість обмінної енергії, МДж:

1. 25,0-37,0;

2. 44,0-65,0;

3. 9,0-15,0.

 

 

46.           На кожні 100 кг/км зовнішньої механічної роботи при повному нормальному навантаженні кінь витрачає таку кількість обмінної енергії, МДж:

1. 3,5;

2. 2,7;

3. 4,5.

47.           При бонітуванні коней різних порід враховують наступні проміри:

1. верхових напівкровних порід
2. рисистих порід
3. важковозних порід

А. висота в холці, коса довжина тулуба, обхват грудей, обхват п'ястка
Б. висота в холці, обхват грудей, обхват п'ястка

Відповідь: 1 – Б; 2 – А; 3 – А.

 

48.           Швидкий алюр коня з 2-копитним діагональним спиранням об землю в 2 темпи з фазою безопорного руху називається:

1. інохідь;

2. рись;

3. галоп.

 

49.           Бурсит може локалізуватися на таких частинах тіла коня:
1. потилиця;
2. лікоть;
3. плече;
4. холка;
5. хвіст.

 

50.           Мокреці найчастіше зустрічаються у коней такої групи порід:
1. верхових;
2. рисистих;
3. ваговозних.

 

51.           На передніх кінцівках коня зустрічаються наступні недоліки екстер`єру:
1. курба;
2. шпат;
3. букшина;
4. наливи;
5. піпгак.

52.           Вада кінцівок коня «козинець» характеризується наступним:

1. випотівання синовіальної рідини з капсули суглоба;
2. потовщення задньої стінки скакального суглоба ;
3. виріст на задній стінці п'ясткової кістки;
4. кісткове розрощення в області путо - вінцевого суглоба;
5. вип’ячування лучезап’ястного суглоба вперед.

 

53.           Згідно ДНАОП 2.0.00-1.01.00 «Правила охорони праці в сільськогосподарському виробництві» обслуговувати жеребців-плідників забороняється:

1. людині молодше 18 років;

2. людям у нетверезому стані;

3. вагітним жінкам, матерям що годують;

4. людям хворим на інфекційні захворювання.

 

54.           При наближенні до коней їх потрібно окликати у таких випадках:

1. наближаючись до коней у денниках;

2. наближаючись до коней у стійлах;

3. наближаючись до коней у падоках;

4. в усіх випадках.

 

55.           Коней дозволяється чистити:

1. у денниках;

2. на конов'язі;

3. на розв'язках;

4. у левадах.

 

56.           При заведенні і виведенні жеребців-плідників з денників необхідно додержуватися наступних основних правил:

1. тільки при повністю відкритих дверях;

2. коли у проходах є конюхи і тренера;

3. сідаючи верхи;

4. коли у проходах і біля дверей немає інших людей.

 

57.           На прогулянку кобил і жеребців виводять наступним чином:

1. одночасно;

2. тільки окремо;

 

58.           Роботу, огляд, сідлання, вимірювання коней потрібно проводити:

1. зліва;

 

59.           Кування коней необхідно проводити:

1. у станках і на розв'язках;

 

60.           Гібрид, якого отримують при схрещуванні осла з кобилою, називається:

 

2. мул;

 

 

 

 

МОДУЛЬ 2

61.           Лоша зберігає здатність засвоювати імуноглобуліни молозива на протязі такого часу після народження:

1. 4-12 годин;

2. 15-20 годин;

3. 24-36 годин;

4. 42-50годин.

 

62.           На 1 кг приросту живої маси лошаті потрібна наступна кількість молока:

1. 5 кг;

2. 10 кг;

3. 7,5 кг;

4. 15 кг.

 

63.           До споживання концентрованих та грубих кормів лошат починають привчати з такого віку:

1. 1 міс.;

2. 2 міс.;

3. 3 міс.;

4. 4 міс.

 

 

64.           Для задоволення мінімальних вимог молодняку коней в розрахунку на 1 голову пасовища повинні мати наступні характеристики:

Площа пасовища, м2

Висота травостою, см

Термін випасання, днів

1. 100

2. 200

3. 300

4. 400

А. 10

Б. 20

В. 30

Г. 40

а. до 2

б. до 4

в. до 6

г. до 8

Відповідь: 3 – В - в

 

 

 

65.           Контроль за ростом і розвитком лошат здійснюють у наступні вікові періоди:

1. 3 дні; 1, 1,5, 2, 2,5, 3 та 4 роки;

2. 3 дні; 1, 2, 3 та 4 роки;

3. 1, 1,5, 2, 2,5, 3 роки;

4. 1, 1,5, 2, 2,5, 3 та 4 роки.

 

66.           Лошата поточного року народження підлягають тавруванню у наступному віці:

1. на 10 день після народження;

2. на 30 день після народження;

3. за 10-15 днів до відлучення;

4. на 5 місяці після народження.

 

67.           Відлучення лошат проводять у такому віці:

1. 3-4 міс.;

2. 6-7 міс.;

3. 8-10 міс.;

4. 11-12 міс.

 

68.           Відповідний тренінг коней починають у такому віці:

1. заводський груповий тренінг молодняку коней

2. заводський індивідуальний тренінг лошат

А. 6-7 міс.

Б. 9-12 міс.

В. 16-18 міс.

Відповідь: 1 – А; 2 - В

69.           На вантажних роботах в умовах бездоріжжя потреба коня в енергії збільшується на:

1. 7%;

2. 15%;

3. 10%.

 

70.            Для забезпечення енергією працюючого м’яза впродовж перших двох-трьох годин роботи у коня використовується така речовина:

1. вуглеводи;

2. амінокислоти;

3. жири.

 

71.            Грубі корми в раціоні племінних і робочих коней за поживність мають складати:

1. 15%;

2. 30%;

3. 50%.

 

72.           З наведеного переліку грубих кормів кращим для коней вважається наступний:

1. солома;

2. трав’яне борошно;

3. сіно;

4. полова.

 

73.           Максимальна добова дача злакового сіна коневі становить:

1. 10 кг;

2. 15 кг;

3. 25 кг.

 

 

74.           З наведеного переліку концентрований кормів кращим для коней вважається наступний:

1. висівки пшеничні;

2. овес;

3. ячмінь;

4. кукурудза.

 

75.           На 1 кг спожитого зерна конем виділяється така кількість слини:

1. 3 кг;

2. 4 кг;

3. 2 кг.

 

76.           Корм проходить через шлунково-кишковий канал коня за таку кількість часу:

1. 30-40 годин;

2. 50-70 годин;

3. 90-100 годин.

 

77.             На ніч коню бажано давати наступний корм:

1. концентрований корм;

2. соковитий корм;

3. грубий корм.

 

78.           Нормальне співвідношення Са до Р у раціоні коня має складати:

1. 1:1;

2. 1:2;

3. 1:0,75;

4. 1,5:0,5.

 

 

19. Чистокровна верхова порода використовувалася при створенні коней таких порід:

1. ольденбургської;

2. голштинської;

3. першеронської;

4. арденської;

5. російської рисистої;

6. донської;

7. датської теплокровної;

8. тракененської.

 

 

20.           Темперамент, стрибкові і рухові якості враховують при оцінці роботоздатності коней такої породи:

1. російська рисиста;

2. новоолександрівська;

3. українська верхова.

 

21.           Коней перерахованих порід відносять до наступних груп:

1. верхові
2. ваговозні

А. першерони
Б. чистокровна
В. новоолександрівська
Г. арабська
Д. володимирська
Е. американська стандартбредна
Ж. гуцульська

Відповідь: 1 – Б, Г. 2 – А, В

 

 

22.            Коней перерахованих порід відносять до наступних груп:

1. рисисті
2. місцеві

А. першерони
Б. чистокровн
В. новоолександрівська
Г. арабська
Д. володимирська
Е. американська стандартбредна
Ж. гуцульська

Відповідь: 1- Е; 2 - Ж

 

 

23.            В основу класифікації порід на верхові, ваговозні, рисисті покладено:
1. характер робочої продуктивності;
2. походження;
3. тип будови тіла.

24.           До чистокровної верхової породи відносяться такі лінії:
1. Назрулли, Феларіса, Тедді, Рибо;
2. Воломайта, Скотленд, Аксворті;
3. Насима, Мансура , Кохейлан.

25.           Найбільшу молочність мають коні такої групи порід:
1. верхові;
2. ваговозні;
3. рисисті.

26.            Чистокровна верхова порода коней була виведена:
1. у другій половині ХVII - у першій половині ХVIIІ ст.;
2. у ХІХ ст.;
3. у ХХ ст.

27.           У коней  чистокровної верхової породи найчастіше зустрічається така масть:
1. руда;
2. гніда;
3. сіра.

28.           У коней  орловської рисистої породи найчастіше зустрічається така масть:
1. руда;
2. гніда;
3. сіра.

 

29.           У коней  російської рисистої породи найчастіше зустрічається така масть:
1. руда;
2. гніда;
3. солова.

 

30.            В арабській породі виділяють наступні внутрішньопородні типи:
1. східний, масивний, верховий;
2. обважений, полегшений, основний;
3. сиглави, кохейлан, хадбан.

31.            «Щучий» профіль голови є характерною особливістю для коней такої породи:
1. арабської;
2. чистокровної;
3. ютландської.

32.           Коней української верхової породи розводять у таких кінних заводах України:
1. Деркульський, Дніпропетровський, Олімпійський;
2. Лимарівський, Запорізький, Дібрівський;
3. Новоолександрівський, Ягольницький, Дубровський.

33.           Коней російської рисистої породи розводять у таких кінних заводах України:
1. Деркульський, Дніпропетровський, Олімпійський;
2. Лимарівський, Запорізький, Дібрівський;
3. Новоолександрівський, Ягольницький, Дубровський.
 

Коней новоолександрівської ваговозної породи розводять у таких кінних заводах України:
1. Деркульський, Дніпропетровський, Олімпійський;
2. Лимарівський, Запорізький, Дібрівський;
3. Новоолександрівський, Ягольницький, Дубровський.
 

 

 

34. При створенні російської рисистої породи використовувалися коні наступних порід:
1. французька рисиста;
2. американська стандартбредна;
3. орловська рисиста.

35.           При створенні російської ваговозної породи переважно використовувалася така порода коней  :

1. арденська;
2. першеронська;
3. брабансонська.

36.            Мокреці найчастіше зустрічаються у коней такої групи порід:
1. верхових;
2. рисистих;
3. ваговозних.

37.            Вихід лошат на 100 маток 75-85 % характерний для такої породи коней
1. чистокровної верхової;
2. французької рисистої;
3. першеронської.

38.           Рекордна жвавість в класі 2.00,0 і жвавіше прийнята для такої породи коней:
1. новоолександрівська ваговозна;
2. української верхової;
3. російської рисистої;

 

39.           Отбой 2.14,1; Пион 2.00,1; Исполнительний 2.09,2 є основними продовжувачами провідних ліній такої породи:

1. орловська рисиста;
2. українська верхова;
3. російська рисиста;
4. новоолександрівська ваговозна.

40.           Хризолит (Рух - Ходомерка); Гнев (Нарцис - Голубка); Бахус ( Хорей - Бритва ) є основними продовжувачами провідних ліній такої породи:

1. орловська рисиста;
2. українська верхова;
3. російська рисиста;
4. новоолександрівська ваговозна.

41.           Настой (Ават – Ночка); Вальс (Литак – Либретта); Ластик (Сокол – Люта) є основними продовжувачами провідних ліній такої породи:

1. орловська рисиста;
2. українська верхова;
3. російська рисиста;
4. новоолександрівська ваговозна.

42.            Молочність є однією з ознак відбору у таких порід коней:
1. російська рисиста, орловська рисиста, французька рисиста;
2. новоолександрівська, володимирська, радянський ваговоз;
3. українська верхова, чистокровна верхова, арабська.

43.             Жвавість на різні дистанції є основною ознакою відбору для коней таких порід:
1. російська рисиста;
2. голштинська;
3. українська верхова.

 

44.            Перераховані породи коней відносяться до відповідних груп :

1. місцеві степові
2. місцеві гірські
3. місцеві лісові

А. бурятська, башкирська, казахська
Б. алтайська, киргизька, локайська
В. якутська, мезенська, тавдінська

Відповідь: 1 – А; 2 – Б; 3 – В.

 

45.           Перерахованим породам коней притаманні наступні ознаки:

1. місцеві лісові породи коней
2. місцеві степові породи коней
3. місцеві гірські породи коней

А. низькорослість, масивний довгий тулуб, грубий кістяк, широкі і міцні копита
Б. короткі ноги, подовжений тулуб, легкий і міцний кістяк
В. підвищена окислювальна здатність крові, найменш масивні серед місцевих порід, дуже міцний копитний ріг

Відповідь: 1 – А; 2 – Б; 3 – В.

 

46.           Методом простого відтворювального схрещування була створена наступна порода коней:

1. новоолександрівська ваговозна;
2. російська рисиста;
3. чистокровна верхова;

4. українська верхова.

 

47.             В Україні створені і затверджені такі породи коней:
1. радянська ваговозна ;
2. українська верхова ;
3. новоолександрівська ваговозна;
4. російська рисиста;
5. орловська рисиста .

 

48.           До статевої системи жеребця відносять наступні органи:

1. сім’яник;

2. придаток сім’яника;

3. сім’япровід;

4. сечостатевий канал;

5. пухирчасті, цибулинні та передміхурова залози;

6. статевий член;

7. нирки;

8. сечовий міхур.

 

 

 

49.           До статевої системи кобили відносять наступні органи:

1. яєчник;

2. нирки;

3. матка;

4. піхва;

5. яйцепровід;

6. сечовий міхур.

 

 

 

50.            Терміну «овуляція» відповідає наступне визначення:

1. вихід яйцеклітини;

2. прояв статевої активності;

3. статевий спокій.

 

 

 

51.           Кобил для відтворення слід починати використовувати у віці:

1. 2 роки;

2. 4 роки;

3. 6 роки;

4. більше 6 років.

 

52.           Охота у кобил в середньому триває:

1. 2-3 дня;

2. 1 день;

3. 5-7 днів;

4. 14-20 днів;

5. 16-22 дні.

 

53.            Жеребність у кобил в середньому триває:

1. 6 міс.;

2. 8 міс.;

3. 9 міс.;

4. 11 міс.;

5. 12 міс.

 

54.           Овуляція у кобил в середньому триває:

1. 3-4 доби;

2. 5-6 діб;

3. 8-10 діб;

4. 24 доби.

 

 

 

55.           Прикріплення ембріона до слизової оболонки рогів матки відбувається через наступний час після запліднення:

1. 2-4 тижні;

2. 5-7 тижні;

3. 8-14 тижнів.

 

56.           Кількість рухливих сперміїв в дозі для осіменіння кобил повинна складати:

1. не менше 300 млн.;

2. не менше 500 млн.;

3. не менше 800 млн.

 

57.           Осіменіння кобил в період охоти повторюють через таку кількість часу:

1. 24 години;

2. 12 годин;

3. 48 годин.

 

 

58.           Густина сперми жеребця  в залежності від кількості сперміїв в 1 мл наступна:

1. густа

А. більше 1 млрд. сперміїв

2. середня

Б. від 200 млн. до 1 млрд.

3. рідка

В. до 200 млн.

Відповідь: 1 – А; 2 – Б; 3 – В.

 

59.           Нормальне статеве навантаження на жеребців різного віку становить:

1. 15 кобил

А. 3 річного

2. 25 кобил

Б. 4-12 річного

3. 35 кобил

В. більше 12 річного

Відповідь: 1 – А; 2 – В; 3 – Б

 

 

 

МОДУЛЬ №3

79.           При описі відмітин на кінцівках коня вказується наступне:

1. нижній кордон;

2. верхній кордон;

3. нижній і верхній кордони.

 

 

 

 

80.           Перше бонітування коней проводять у наступному віці за відповідними ознаками :

1. у 1-річному віці

2. у 2-річному віці

3. у 2,5-річному віці

А. за походженням, типовістю, промірами, екстер’єром;

Б. за походженням, типовістю, промірами, екстер’єром, роботоздатністю;

В. за походженням, типовістю, промірами, екстер’єром, роботоздатністю, якістю потомства.

Відповідь: 2 – А

 

 

81.           Належність коней до чистокровної верхової  породи визначають за наступними вимогами:

1. батьки записані до ДКПК цієї породи, а також тих, чиї батько або мати належать до однієї з вихідних порід, за умови відповідності типу породи;

2. предки записані в книги племінних коней, що визнані Всесвітньою організацією конярства;

3. предки записані в ДКПК, пов’язані з міжнародним комітетом з племінних книг (ISBC).

 

 

82.           При визначенні належності коней до української верхової породи згідно з «Інструкцією по бонітуванню племінних коней» у їх родоводах допускається:

1. наявність предків чистокровної верхової та арабської порід;

2. кровність за чистокровною верховою породою не повинна перевищувати ¾ від загальної;

3. наявність предків угорських, ганноверської, тракененської, вестфальської, голштинської, російської верхової, чистокровної верхової та арабської порід;

4. наявність предків стандартбредної та чистокровної верхової порід;

5. кровність за орловською рисистою породою не повинна бути меншою за 7/8;

6. наявність предків орловської рисистої, стандартбредної, французької рисистої, чистокровної верхової порід;

7. частка крові чистокровної верхової породи не повинна перевищувати 1/8.

 

83.           При визначенні належності коней до орловської рисистої породи згідно з «Інструкцією по бонітуванню племінних коней» у їх родоводах допускається:

1. наявність предків чистокровної верхової та арабської порід;

2. кровність за чистокровною верховою породою не повинна перевищувати ¾ від загальної;

3. наявність предків угорських, ганноверської, тракененської, вестфальської, голштинської, російської верхової, чистокровної верхової та арабської порід;

4. наявність предків стандартбредної та чистокровної верхової порід;

5. кровність за орловською рисистою породою не повинна бути меншою за 7/8;

6. наявність предків орловської рисистої, стандартбредної, французької рисистої, чистокровної верхової порід;

7. частка крові чистокровної верхової породи не повинна перевищувати 1/8.

 

 

 

84.           При визначенні належності коней до російської рисистої породи згідно з «Інструкцією по бонітуванню племінних коней» у їх родоводах допускається:

1. наявність предків чистокровної верхової та арабської порід;

2. кровність за чистокровною верховою породою не повинна перевищувати ¾ від загальної;

3. наявність предків угорських, ганноверської, тракененської, вестфальської, голштинської, російської верхової, чистокровної верхової та арабської порід;

4. наявність предків стандартбредної та чистокровної верхової порід;

5. кровність за орловською рисистою породою не повинна бути меншою за 7/8;

6. наявність предків орловської рисистої, стандартбредної, французької рисистої, чистокровної верхової порід;

7. частка крові чистокровної верхової породи не повинна перевищувати 1/8.

 

85.           При бонітуванні коней різних порід враховують наступні проміри:

1. верхових напівкровних порід
2. рисистих порід
3. важковозних порід

А. висота в холці, коса довжина тулуба, обхват грудей, обхват п'ястка
Б. висота в холці, обхват грудей, обхват п'ястка

Відповідь: 1 – Б; 2 – А; 3 – А.

 

 

 

86.           За результатами бонітування поголів’я коней відносять до наступних класів:

1. еліта;

2. еліта-рекорд;

3. І клас;

4. ІІ клас;

5. ІІІ клас.

 

87.           При бонітуванні коней до мінімальної оцінки за походження додають від 1 до 2 балів за таких умов:

1. батьки оцінені за якістю потомства у 8 балів;

2. батьки проявили жвавість вище за стандарт породи;

3. батьки оцінені за якістю потомства у 10 балів;

4. батьки перевищують стандарт породи за промірами на 1-2 см;

5. за батьків-чемпіонів і рекордистів порід.

88.           Коней відносять до відповідного бонітувального класу за таких умов:

1. коні не відповідають мінімальним вимогам ІІ класу;

2. коні набирають необхідну кількість балів за всіма ознаками;

3. коні не добирають 1 балу до встановленого мінімуму за однією ознакою;

4. коні не добирають 1 балу до встановленого мінімуму за двома ознаками.

 

 

89.           У племінних господарствах не бонітується така статевовікова група коней:

1. мерини;

2. жеребці;

3. лошата.

 

90.           Форма 10-к «Відомість результатів бонітування племінних коней» призначена:

1. для оцінки коней за комплексом ознак та визначення їх подальшого призначення;

2. заводять на всіх племінних коней 2-років і старше;

3. для накопичення відомостей про індивідуальні екстер’єрні, продуктивні, відтворні та племінні якості коней, інтенсивність їх використання;

4. для запису всього наявного пробонітованого поголів’я коней господарства в розрізі статево-вікових груп;

5. для узагальнення і аналізу племінної роботи з породами коней у господарствах за рік.

 

91.           Форма 11-к «Зведена відомість результатів бонітування племінних коней» призначена:

1. для оцінки коней за комплексом ознак та визначення їх подальшого призначення;

2. заводять на всіх племінних коней 2-років і старше;

3. для накопичення відомостей про індивідуальні екстер’єрні, продуктивні, відтворні та племінні якості коней, інтенсивність їх використання;

4. для запису всього наявного пробонітованого поголів’я коней господарства в розрізі статево-вікових груп;

5. для узагальнення і аналізу племінної роботи з породами коней у господарствах за рік.

 

 

 

92.           Книга племінних коней вперше була видана у такій країні:

1. Німеччина;

2. Англія;

3. Росія.

 

93.           Для різних порід коней проводять наступні види випробувань:

 

1. ваговозних порід
2. рисистих порід
3. верхових порід

А. в гладких і бар'єрних скачках
Б. на термінову доставку вантажу риссю або кроком
В. у виїздці
Г. в заїздах на іподромах
Д. в конкурі

Відповідь: 1 – Б; 2 – Г; 3 – А, В, Д

 

94.           В залежності від відстані перевезення коней використовують наступні види транспорту:

1. Автомобільний

А. на відстань до 1000 км

2. Повітряний

Б. на відстань понад 1000 км

Відповідь:1 – А; 2 – Б

 

95.           Термін «тяглове зусилля коня» характеризує:

1. сила, з якою запряжений кінь долає опір с.-г. знаряддя або воза;

2. кількість роботи, виконана конем за одиницю часу;

3. маса возу з вантажем, яку може перевозити кінь.

 

96.           Термін «нормальне тяглове зусилля коня» характеризує:

1. таке зусилля, яке проявляє кінь під час ривків, за несприятливих умов шляху і рельєфу протягом короткого часу на малій відстані;

2. зусилля, з яким працює кінь щодня протягом тривалого часу, не проявляючи ознак втоми;

3. кількість роботи за одиницю часу в кінських силах.

 

97.           Термін «максимальне тяглове зусилля коня» характеризує:

1. таке зусилля, яке проявляє кінь під час ривків, за несприятливих умов шляху і рельєфу протягом короткого часу на малій відстані;

2. зусилля, з яким працює кінь щодня протягом тривалого часу, не проявляючи ознак втоми;

3. кількість роботи за одиницю часу в кінських силах.

 

98.           Взаємозв`язок  живої маси коня з його максимальним тягловим зусиллям полягає у наступному:

1. тяглове зусилля дорівнює живій масі коня (іноді перевищує її на 7-10 %);

2. із збільшенням живої маси коня його тяглове зусилля зменшується;

3. зв'язок не встановлено.

99.           Об’єм  роботи запряжного коня за день визначають наступним способом:

1. тяглове зусилля помножити на швидкість руху;

2. масу воза з вантажем помножити на коефіцієнт опору дороги;

3. тяглове зусилля помножити на пройдений шлях.

 

100.      Роботу запряжного коня вимірюють у таких одиницях:

1. в кілограм - сила - метрах ( кгс-м);

2. в кілограм - сила - метрах за секунду ( кгс-м/с);

3. в кінських силах (к.с.).

 

101.      Оранка плугом при тягловому зусиллі коня близько 20 % його живої маси відноситься до наступного виду робіт:

1. важкий;

2. середній;

3. легкий.

 

 

102.      Термін «потужність коня» характеризується:

1. кількістю роботи, виконаної конем за одиницю часу;

2. масою воза з вантажем, яку може перевозити кінь;

3. силою, з якою запряжений кінь долає опір с.-г. знаряддя або воза.

 

103.      Термін «витривалість коня» характеризується:

1. здатністю коня тривалий час зберігати характерну для нього потужність, а також швидко відновлювати сили після годівлі і відпочинку;

2. кількістю роботи, виконаної конем за одиницю часу;

3. масою воза з вантажем, яку може перевозити кінь.

 

104.      Витривалість коня вимірюється в таких одиницях:

1. кілограм - сила - метр;

2. кінських силах;

3. не має одиниці виміру, оскільки є якісною ознакою.

 

 

105.      Термін «кінська сила» характеризується:

1. величиною роботи коня;

2. тягловим зусиллям, яке проявляє кінь щодня без ознак втоми ;

3. потужністю, яку проявляє кінь живою масою 500 кг, добре втягнутий в роботу без ознак втоми.

 

106.      Вік початку та закінчення використання робочого коня наступний:

1. для початку використання на легких роботах

2. до якого зберігається працездатність

А. 2 роки
Б. 3 роки
В. 5 років
Г. 10 років
Д. 20 років

Відповідь: 1 – Б; 2 - Д

 

 

 

107.      Відлучення лошат проводять у такому віці:

1. 3-4 міс.;

2. 6-7 міс.;

3. 8-10 міс.;

4. 11-12 міс.

 

108.      Відповідний тренінг коней починають у такому віці:

1. заводський груповий тренінг молодняку коней

2. заводський індивідуальний тренінг лошат

А. 6-7 міс.

Б. 9-12 міс.

В. 16-18 міс.

Відповідь: 1 – А; 2 - В

 

 

 

109.      Іподромний тренінг та випробування коней верхових і рисистих порід починають з такого віку:

1. 1,5 роки;

2. 2,0 роки;

3. 3,0 роки;

4. 4,0 роки.

 

110.      Молодняк коней перед відправленням на іподром бонітують за наступними ознаками:

1. походження, типовість, проміри, екстер’єр;

2. походження, типовість, проміри, екстер’єр, роботоздатність;

3. походження, проміри, екстер’єр, роботоздатність;

4. походження, проміри, роботоздатність.

 

111.      Заводський тренінг поєднують з використанням на сільськогосподарських, польових і транспортних роботах для коней таких порід:

1. ваговозних;

2. рисистих;

3. верхових;

4. напівкровних.

 

112.      При заводському тренінгу стрибкові навантаження передбачені для молодняку коней таких порід:

1. ваговозних;

2. рисистих;

3. верхових;

4. напівкровних.

 

 

113.      Місткість вимені кобили становить:

1. 2,5-2,8 л;

2. 3,5-4,0 л;

3. 1,5-2,5 л.

 

 

 

114.      Для стимуляції молоковіддачі у кобили при ручному доїнні роблять наступне:

1. кобилу підпускають до «чергового» лошати;

2. напувають вволю за 30 хв до доїння;

3. роблять масаж вимені.

 

115.      Після вижереблення роздоювання кобил починають на:

1. 20-30 день;

2. 7-8 день;

3. 2-3 день.

 

 

116.      Вміст відповідних компонентів у кобилячому молоці наступний:

1. загального білка

2. жиру

3. сухої речовини

 

А. 1 %

Б. 2 %

В. 3 %

Г. 7 %

Д. 11 %

Е. 12 %

Відповідь: 1 – Б; 2 – Б, 3 - Д

 

 

117.      Кислотність і мінімальна кількість жиру, яка допускається в кобилячому молоці, придатному для приготування кумису, наступні:

1. 9 °Т

2. 7 °Т

3. 6 °Т

А. 1%

Б. 2%

В. 3%

Відповідь:2 - А

 

 

 

118.      Оптимальна температура і тривалість зберігання кумису наступні:

1. 14-16°С
2. 4-6°С
3. 8-10°С

А. 3 дні
Б. 1 тиждень
В. 5 днів

Відповідь: 1 – А.

 

 

119.      Існують такі види кумису:

1. слабкий;

2. середній;

3. міцний.

 

120.      Для отримання пепсину забір шлункового соку у коней проводять:

1. 1 раз на місяць

2. 1-2 рази на тиждень

3. 2 рази на місяць

А. 3-4 л

Б. 6-8 л

В. 1-2 л

Відповідь:2 - Б

 

 

121.      Препарати на основі крові жеребних кобил використовують при лікуванні та профілактиці такого захворювання:

1. лейкоз;

2. безпліддя;

3. ботулізм.

 

122.      Оптимальними строками жеребності кобил для забору крові при виробництві біопрепаратів є наступні:

1. 45-90 днів;

2. 150-220 днів;

3. 230-300 днів.

 

 

 

123.      Терміну «іпотерапія» відповідає наступне визначення:

1. лікування та профілактика захворювань з використанням сироватки крові жеребих кобил;

2. форма лікувальної фізкультури в якій інструментом реабілітації є кінь;

3. 1 і 2.

 

 

124.      Спеціальні терміни, які використовують для визначення порушень алюру коней рисистих порід, характеризуються наступним:

1. «Неправильний хід» коня

2. «Перехоплення» коня

3. «Збій» коня

А. явне порушення двотактного ритму або синхронності руху кінцівок на жвавій рисі;
Б. перехід коня з рисі на галоп, при цьому він робить до трьох стрибків;

В. перехід коня з рисі на галоп, при цьому він робить більше трьох стрибків.

Відповідь: 1 – А; 2 – Б; 3 - В

 

 

125.      До участі у бар'єрних скачках коні допускаються з такого віку:

1. жеребці

2. кобили

 

А. 2-х роки

Б. 3-х роки

В. 4-х роки

Відповідь: 1 – Б; 2 – Б.

 

 

 

126.      Скачки з подолання різноманітних нерухомих перешкод польового типу називаються:

1. гладкими скачками;

2. стипль - чезами;

3. бар'єрними скачками.

 

 

 

127.      До проведення випробування коней ваговозних порід на термінову доставку вантажу риссю пред’являються наступні вимоги:

1. довжина дистанції становить (м)

2. сила тяги (кг)

А. 1800

Б. 2000

В. 2400

Г. 40

Д. 50

Е. 55

Відповідь: 1 – Б; 2 – Д.

 

128.      До класичних видів кінного спорту відносяться:

1. виїздка, конкур, триборство;

2. виїздка, стипль-чез, вольтижування;

3. конкур, кінні пробіги, триборство.

 

129.      Забійний вихід у коней в середньому становить:

1. 45-69 %;

2. 40-50 %;

3. 60-75 %.

 

130.      При забої коней необхідно оформлювати такі документи:

1. Акт на вибракування;

2. Товарно-транспортна накладна;

3. Ветеринарне свідоцтво;

4. Акт приплоду.

 

131.      При транспортуванні коней, призначених для забою, на відстань 80 км їх живу масу на вміст травного тракту зменшують:

1. на 3%;

2. на 1,5%;

3. на 1%.

 

 

132.      Перевірку коней на сап перед забоєм проводять:

1. за 12 год.;

2. за 8 год.;

3. за 24 год.

 

133.      Правильна послідовність технологічного процесу первинної обробки туш коней наступна:

1. Оглушення → знекровлення і збір крові → відділення голови і кінцівок → забіловка і зняття шкури → видалення нутрощів → розпилювання та очищення туш → вет-сан експертиза → визначення маси і вгодованості → таврування туш → дозрівання м'яса в холодильних камерах.

2. Оглушення → знекровлення і збір крові → відділення голови і кінцівок → забіловка і зняття шкури → видалення нутрощів → визначення маси і вгодованості → розпилювання та очищення туш → вет-сан експертиза → таврування туш → дозрівання м'яса в холодильних камерах.

3. Оглушення → знекровлення і збір крові → визначення маси і вгодованості → відділення голови і кінцівок → забіловка і зняття шкури → видалення нутрощів → розпилювання та очищення туш → таврування туш → вет-сан експертиза → дозрівання м'яса в холодильних камерах.

Відповідь: 1 – А; 2 – Б.

 

134.      Від передзабійної маси коней субпродукти становлять:

1. 5,9-8,1%;

2. 6,9-9,1%;

3. 3,9-6,1%.

 

135.      Живу масу жеребних кобил, що надійшли на забій до м'ясокомбінату знижують наступним чином:

1. першої половини жеребності
2. другої половини жеребності

А. на 3 %
Б. на 7 %
В. на 10 %
Г. на 15 %

Відповідь: 1 – А; 2 – В.

 

136.      Живу масу коней, що надійшли на забій до м’ясокомбінату, при значному забрудненні їх шкіряного покриву знижують на:

1. 7 %;

2. 4 %;

3. 10 %.

 

137.      Параметри електричного струму для оглушення коней наступні:

1. сила струму

А. 0,75 А

Б. 1,5 А

В. 2,0 А

2. напруга в мережі

А. 24 В

Б. 110 В

В. 220 В

Відповідь: 1 – А; 2 – Б.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

////////////////////////////