|
|
Зміст і розведення коней. Тести з відповідями (2020 рік)
МОДУЛЬ 1
1. У коней, на відміну від інших тварин, є певні особливості процесу дихання, які полягають у наступному:
1. газообмін в легенях відбувається при вдиху і видиху;
2. гортань розділена на дві: дихальну і звукову;
3. наявність легеневих мішків;
4. відсутність носових раковин;
5. відсутність дихання через рот.
2. Коні мають певні анатомічні особливості легенів, які полягають у наступному:
1. частки легень розділені на краніальну, середню і каудальну;
2. середня і каудальна частки легень зливаються в одну;
3. права краніальна частка має трахейний бронх;
4. ліва і права легені мають додаткові частки;
5. каудальні частки легень розділені на латеральну і медіальну.
3. Шлунок коня має анатомічні особливості, які полягають у наступному:
1. шлунок багатокамерний, має кардіальне розширення і передшлунки;
2. шлунок однокамерний, має кардіальний сфінктер і сліпий мішок;
3. шлунок однокамерний і має кардіальний дівертікул;
4. шлунок двокамерний, розділений на залозистий і м’язовий;
5. шлунок однокамерний, кишкового типу.
4. Особливості будови нирок у коней полягають у наступному:
1. гладенькі однососочкові;
2. гладенькі багатососочкові;
3. борозенчасті однососочкові;
4. борозенчасті багатососочкові;
5. множинні.
5. Печінка коня має наступні анатомічні особливості:
1. поділена на 4 частки і має добре розвинений жовчний міхур;
2. поділена на 2 частки і має добре розвинений жовчний міхур;
3. поділена на 6 часток і має добре розвинений жовчний міхур;
4. поділена на 5 часток і немає жовчного міхура;
5. не поділена на частки і не має жовчного міхура.
6. У коней зміна всіх зубів закінчується у віці:
1. 15-18 міс;
2. 2 роки;
3. 3 роки;
4. 4,5 роки;
5. 5,5 років.
7.
Кількість
зубів у жеребців становить:
1. 32;
2. 36;
3. 34;
4. 42;
5. 40.
8. При максимальних фізичних навантаженнях частота дихання коней може збільшуватися:
1. у 2-3 рази;
2. у 5-7 разів;
3. у 10-12 разів;
4. у 14-15 разів;
5. у 20 разів.
9. Кількість зубів у кобил становить:
1. 40;
2. 36;
3. 38.
4. 42;
5. 32.
10. Найбільша абсолютна маса серця характерна для коней таких порід:
1. ваговозні;
2. рисисті;
3. верхові.
11. Для споживання грубих кормів коні мають наступні пристосування:
1. велика кількість слини (до 40 л);
2. великі додаткові слинні залози;
3. зубна система зі складчастими корінними зубами та розвинутими різцями;
4. потужна жувальна мускулатура;
5. потужні щелепи.
12. У коня загальна місткість шлунку і кишківника складає в середньому:
1. 150 л;
2. 200 л;
3. 260 л;
4. 350 л.
13. Диплоїдний набір хромосом в каріотипі самців коней складається з такої кількості хромосом:
1. 62+ХУ;
2. 64+ХУ;
3. 64+ ХХ;
4. 46+Х;
5. 46+У;
6. 64+Х;
7. 64+У;
8. 62+ХХ;
9. 62+У;
10. 62+Х.
14. Диплоїдний набір хромосом в каріотипі самиць коней складається з такої кількості хромосом:
1. 62+ХУ;
2. 64+ХУ;
3. 64+ ХХ;
4. 46+Х;
5. 46+У;
6. 64+Х;
7. 64+У;
8. 62+ХХ;
9. 62+У;
10. 62+Х.
15. При успадковуванні масті у коней епістатична дія гена С при взаємодії неаллельних генів характеризується наступним:
1. Ген С доповнює дію інших неалельних йому генів, що призводить до новоутворення.
2. Ген С при взаємодії з іншими неалельними йому генами викликає повернення до дикого фенотипу (масть агуті).
3. Ген С пригнічує дію інших домінантних неалельних йому генів, внаслідок чого формується сіра масть.
4. Ген С може проявляти свою дію лише при наявності інших домінантних неалельних генів, що призводить до формування гнідої масті.
16. При успадкуванні масті у коней криптомерійна дія гена Г при взаємодії неалельних генів характеризується наступним:
1. Ген Г пригнічує дію інших домінантних неалельних йому генів, внаслідок чого формується сіра масть.
2. Ген Г при взаємодії з іншими неалельними йому генами викликає повернення до дикого фенотипу (масть агуті).
3. Ген Г доповнює дію інших неалельних йому генів, що призводить до новоутворення.
4. Ген Г може проявляти свою дію лише при наявності інших домінантних неалельних генів, що призводить до формування гнідої масті.
17. Кількість поліморфних систем білків і ферментів у сироватці та еритроцитах у коней наступна:
1. 9 поліморфних систем;
2. 15 поліморфних систем;
3. 6 поліморфних систем;
4. поліморфізм відсутній.
18. Генетична аномалія коней «аброхія» (відсутність передніх кінцівок) має наступний тип успадкування:
1. щеплена зі статевою хромосомою;
2. невідомий тип успадкування;
3. простий рецесивний тип успадкування;
4. домінантний тип успадкування;
5. проявляється лише у гетерозиготному стані.
19. При купанні коней необхідно додержуються наступних основних вимог:
1. Температура води не нижче 18◦С, купання повинне проходити не раніше чим через 2 години після годівлі.
2. Купання проводиться відразу після годівлі, температура води 10-15 ◦С, тривалість купання 1-2 години.
3. Температура води не нижче 18 ◦С, купання проводиться після роботи і годівлі.
20. По закінченню роботи з конем слід виконати наступні дії:
1. Розсідлати коня, зробити проводку коня, дати овес.
2. Розсідлати коня, розтерти джгутом соломи спину і кінцівки, покрити попоною.
3. Розсідлати коня, зробити проводку, розтерти спину і кінцівки джгутом соломи, оглянути стан коня.
4. Зробити проводку, в холодну погоду покрити попоною і дати коню сіно.
21. Причинами механічних пошкоджень у коней можуть бути наступні чинники:
1. Недосконалість конструкції збруї, пороки кінцівок, неправильне кування, невміле обслуговування поголів'я.
2. Перегодівля концентратами, пороки кінцівок, невміле обслуговування поголів'я.
3. Неправильне кування, пороки кінцівок, купання в холодній воді.
22. Неправильна конструкція сідла або невірне його використання може призвести до пошкодження таких частин тіла коня:
1. гребень загривка, поперек, боки грудної клітки, позаду лопатки;
2. поперек, спина, ділянка живота, ділянка крижів;
3. гребень загривка, поперек, ділянка живота і крижів.
23. Догляд за кіньми передбачає проведення відповідних дій з наступною частотою:
1. Чистять |
А. Після роботи |
2. Розтирають солом'яним джгутом і чистять |
Б. Щодня |
3. Розкрючковують копита |
В. До та після роботи |
Відповідь: 1 – Б; 2 – А; 3 - В
24. Для оцінки природної та штучної освітленості стаєнь використовують наступні показники:
1. Природне |
А. Люкс |
2. Штучне |
Б. Вт/м |
|
В. Коефіцієнт природної освітленості |
Відповідь: 1 – В; 2 - А
25. Підлога в стайні повинна відповідати наступним вимогам:
1. високі теплоізоляційні якості;
2. низькі теплоізоляційні якості;
3. низька пористість поверхні;
4. висока пористість поверхні;
5. висока вологостійкість;
6. висока вологоємкість.
26. Стіни в стайні повинні відповідати наступним вимогам:
1. висока теплопровідність;
2. низька теплопровідність;
3. високий коефіцієнт термічного опору;
4. вогнестійкість і легкість;
5. висока гігроскопічність
6. низький коефіцієнт термічного опору.
27. Для будівництва стаєнь мають підбиратися наступні будівельні матеріали з відповідною характеристикою:
1. Цеглина, дерево, саман |
А. Високий коефіцієнт теплового опору |
2. Цеглина, залізобетонні плити, бетон |
Б. Низький коефіцієнт теплового опору |
Відповідь: 1- А; 2 - Б
28. Параметри мікроклімату в конюшнях вимірюються у таких одиницях:
1. Температура |
А. % |
2. Відносна вологість |
Б. ˚С |
3. Швидкість руху повітря |
В. мг/м3 |
4. Концентрація аміаку |
Г. м/сек |
Відповідь: 1- Б; 2 – А; 3 - Г, 4 – В.
29. Допустимі межі коливання основних параметрів мікроклімату в конюшнях для дорослих коней наступні:
1. Температура, 0С |
А. 4-6 |
2. Відносна вологість, % |
Б. 85-90 |
3. Швидкість руху повітря, м/сек |
В.10-12 |
|
Г. 40-85 |
|
Д. 0,3 – 1 |
|
Е. 0,1 – 0,3 |
Відповідь:1 – А; 2 – Г; 3 - Д
30. Допустимі межі коливання основних параметрів мікроклімату в конюшнях для молодняку коней наступні:
1. Температура, 0С |
А. 6-10 |
2. Відносна вологість, % |
Б. 10-15 |
3. Швидкість руху повітря, м/сек |
В. 40-85 |
|
Г. 85-95 |
|
Д. 0,1 – 0,5 |
|
Е. 0,5 – 0,7 |
Відповідь:1- А; 2 – В; 3 - Е
31. Висновок про розвиток кістяка коня можна зробити за наступним проміром:
1. висота в загривку;
2. обхват грудей;
3. обхват п`ястки.
32. Широкотілість і масивність коня характеризує наступний індекс:
1. індекс формату;
2. індекс обхвату грудей;
3. індекс довгоногості.
33. З наведеного переліку ознак назвіть ті, що характеризують відповідну масть:
1. ворона |
А. голова, тулуб,
кінцівки, хвіст і грива однакового чорного кольору; |
Відповідь:1 – А; 2 - Б
34. У конярстві застосовують наступні системи утримання:
1. вигульна, вільно вигульна;
2. стаєнна і табунна;
3. стійлова і пасовищна.
35. При стаєнному утриманні коней необхідні наступні приміщення:
1. стайні, манеж, бази-навіси;
2. стайні, кузня, манеж, бази навіси, пункт штучного осіменіння;
3. стайні, манеж, пункт штучного осіменіння.
36. Найбільш прийнятними для будівництва стаєнь вважаються такі будівельні матеріали:
1. стінові панелі, цеглина, шлакоблок;
2. шлакоблок, цеглина, дерево;
3. цеглина, дерево.
37. Забезпечити оптимальні параметри мікроклімату стайні можна за допомогою наступного виду вентиляції:
1. природна, приточна;
2. штучна, витяжна;
3. приточно-витяжна з природним імпульсом.
38. До підлоги у стайні пред'являються такі основні вимоги:
1. достатньо тверда, тепла і непроникна для рідини;
2. достатньо тверда, еластична, гігроскопічна;
3. з високою вологоємкістю, тепла, достатньо тверда.
39. Забезпечити нормальний відпочинок коня можна за умови ухилу підлоги стайні у межах:
1. менше 5 см;
2. більше 7 см;
3. 5-7 см.
40. Послідовність укладання шарів при будівництві глинобитної підлоги у стайні наступна:
1. Шар глини утрамбовують, заливають шаром вапна.
2. На ґрунт накладають шар щебеню або битої цеглини, заливають розчином вапна. Ретельно утрамбовують і накладають шар глини з піском або соломою і утрамбовують.
3. На ґрунт накладають шар глини і ретельно утрамбовують.
41. Торфяна підлога має наступні властивості:
1. достатньо гігієнічна, рихла, добре зберігає тепло;
2. щільна, під тиском пружинить, гігієнічна, зберігає тепло;
3. щільна, достатньо гігієнічна і зберігає тепло.
42. Оптимальні розміри табунів в залежності від спрямованості конярства становлять:
1. Племінні господарства |
А. табуни до 400 кобил |
2. Господарства м'ясного напряму |
Б. маткові табуни 80-150 голів, молодняк до 150 голів |
Відповідь: 1- Б; 2 – А.
43. В залежності від виробничого напряму і природних можливостей розміри конярських господарств наступні:
1. Племінні з утриманням у стайнях |
А. 40-200 кобил |
2. Племінні при табунному способі |
Б. 100-400 кобил |
3. Товарні ферми табунного утримання, м'ясні |
В. 150-900 кобил |
4. Товарні ферми табунного утримання, молочні |
Г. 10-100 кобил |
Відповідь:1 – Г; 2 – А; 3 – В; 4 - Б
44. Оптимальні матеріали для облаштування підлоги в стайнях та їх характеристики наступні:
1.Матеріали повинні бути з високим коефіцієнтом теплопровідності. |
А. Глина, дерево, керамзитобетон |
2. Матеріали повинні бути з низьким коефіцієнтом теплопровідності. |
Б. Бетон, цеглина |
Відповідь: 2 - А
45. Дорослий кінь в середньому на підтримання життя за добу витрачає таку кількість обмінної енергії, МДж:
1. 25,0-37,0;
2. 44,0-65,0;
3. 9,0-15,0.
46. На кожні 100 кг/км зовнішньої механічної роботи при повному нормальному навантаженні кінь витрачає таку кількість обмінної енергії, МДж:
1. 3,5;
2. 2,7;
3. 4,5.
47. При бонітуванні коней різних порід враховують наступні проміри:
1. верхових напівкровних порід |
А. висота в холці, коса
довжина тулуба, обхват грудей, обхват п'ястка |
Відповідь: 1 – Б; 2 – А; 3 – А.
48. Швидкий алюр коня з 2-копитним діагональним спиранням об землю в 2 темпи з фазою безопорного руху називається:
1. інохідь;
2. рись;
3. галоп.
49.
Бурсит
може локалізуватися на таких частинах тіла коня:
1. потилиця;
2. лікоть;
3. плече;
4. холка;
5. хвіст.
50.
Мокреці
найчастіше зустрічаються у коней такої групи порід:
1. верхових;
2. рисистих;
3. ваговозних.
51.
На
передніх кінцівках коня зустрічаються наступні недоліки екстер`єру:
1. курба;
2. шпат;
3. букшина;
4. наливи;
5. піпгак.
52. Вада кінцівок коня «козинець» характеризується наступним:
1. випотівання
синовіальної рідини з капсули суглоба;
2. потовщення задньої стінки скакального суглоба ;
3. виріст на задній стінці п'ясткової кістки;
4. кісткове розрощення в області путо - вінцевого суглоба;
5. вип’ячування лучезап’ястного суглоба вперед.
53. Згідно ДНАОП 2.0.00-1.01.00 «Правила охорони праці в сільськогосподарському виробництві» обслуговувати жеребців-плідників забороняється:
1. людині молодше 18 років;
2. людям у нетверезому стані;
3. вагітним жінкам, матерям що годують;
4. людям хворим на інфекційні захворювання.
54. При наближенні до коней їх потрібно окликати у таких випадках:
1. наближаючись до коней у денниках;
2. наближаючись до коней у стійлах;
3. наближаючись до коней у падоках;
4. в усіх випадках.
55. Коней дозволяється чистити:
1. у денниках;
2. на конов'язі;
3. на розв'язках;
4. у левадах.
56. При заведенні і виведенні жеребців-плідників з денників необхідно додержуватися наступних основних правил:
1. тільки при повністю відкритих дверях;
2. коли у проходах є конюхи і тренера;
3. сідаючи верхи;
4. коли у проходах і біля дверей немає інших людей.
57. На прогулянку кобил і жеребців виводять наступним чином:
1. одночасно;
2. тільки окремо;
58. Роботу, огляд, сідлання, вимірювання коней потрібно проводити:
1. зліва;
59. Кування коней необхідно проводити:
1. у станках і на розв'язках;
60. Гібрид, якого отримують при схрещуванні осла з кобилою, називається:
2. мул;
МОДУЛЬ 2
61. Лоша зберігає здатність засвоювати імуноглобуліни молозива на протязі такого часу після народження:
1. 4-12 годин;
2. 15-20 годин;
3. 24-36 годин;
4. 42-50годин.
62. На 1 кг приросту живої маси лошаті потрібна наступна кількість молока:
1. 5 кг;
2. 10 кг;
3. 7,5 кг;
4. 15 кг.
63. До споживання концентрованих та грубих кормів лошат починають привчати з такого віку:
1. 1 міс.;
2. 2 міс.;
3. 3 міс.;
4. 4 міс.
64. Для задоволення мінімальних вимог молодняку коней в розрахунку на 1 голову пасовища повинні мати наступні характеристики:
Площа пасовища, м2 |
Висота травостою, см |
Термін випасання, днів |
1. 100 2. 200 3. 300 4. 400 |
А. 10 Б. 20 В. 30 Г. 40 |
а. до 2 б. до 4 в. до 6 г. до 8 |
Відповідь: 3 – В - в
65. Контроль за ростом і розвитком лошат здійснюють у наступні вікові періоди:
1. 3 дні; 1, 1,5, 2, 2,5, 3 та 4 роки;
2. 3 дні; 1, 2, 3 та 4 роки;
3. 1, 1,5, 2, 2,5, 3 роки;
4. 1, 1,5, 2, 2,5, 3 та 4 роки.
66. Лошата поточного року народження підлягають тавруванню у наступному віці:
1. на 10 день після народження;
2. на 30 день після народження;
3. за 10-15 днів до відлучення;
4. на 5 місяці після народження.
67. Відлучення лошат проводять у такому віці:
1. 3-4 міс.;
2. 6-7 міс.;
3. 8-10 міс.;
4. 11-12 міс.
68. Відповідний тренінг коней починають у такому віці:
1. заводський груповий тренінг молодняку коней 2. заводський індивідуальний тренінг лошат |
А. 6-7 міс. Б. 9-12 міс. В. 16-18 міс. |
Відповідь: 1 – А; 2 - В
69. На вантажних роботах в умовах бездоріжжя потреба коня в енергії збільшується на:
1. 7%;
2. 15%;
3. 10%.
70. Для забезпечення енергією працюючого м’яза впродовж перших двох-трьох годин роботи у коня використовується така речовина:
1. вуглеводи;
2. амінокислоти;
3. жири.
71. Грубі корми в раціоні племінних і робочих коней за поживність мають складати:
1. 15%;
2. 30%;
3. 50%.
72. З наведеного переліку грубих кормів кращим для коней вважається наступний:
1. солома;
2. трав’яне борошно;
3. сіно;
4. полова.
73. Максимальна добова дача злакового сіна коневі становить:
1. 10 кг;
2. 15 кг;
3. 25 кг.
74. З наведеного переліку концентрований кормів кращим для коней вважається наступний:
1. висівки пшеничні;
2. овес;
3. ячмінь;
4. кукурудза.
75. На 1 кг спожитого зерна конем виділяється така кількість слини:
1. 3 кг;
2. 4 кг;
3. 2 кг.
76. Корм проходить через шлунково-кишковий канал коня за таку кількість часу:
1. 30-40 годин;
2. 50-70 годин;
3. 90-100 годин.
77. На ніч коню бажано давати наступний корм:
1. концентрований корм;
2. соковитий корм;
3. грубий корм.
78. Нормальне співвідношення Са до Р у раціоні коня має складати:
1. 1:1;
2. 1:2;
3. 1:0,75;
4. 1,5:0,5.
19. Чистокровна верхова порода використовувалася при створенні коней таких порід:
1. ольденбургської;
2. голштинської;
3. першеронської;
4. арденської;
5. російської рисистої;
6. донської;
7. датської теплокровної;
8. тракененської.
20. Темперамент, стрибкові і рухові якості враховують при оцінці роботоздатності коней такої породи:
1. російська рисиста;
2. новоолександрівська;
3. українська
верхова.
21. Коней перерахованих порід відносять до наступних груп:
1. верхові |
А. першерони |
Відповідь: 1 – Б, Г. 2 – А, В
22. Коней перерахованих порід відносять до наступних груп:
1. рисисті |
А. першерони |
Відповідь: 1- Е; 2 - Ж
23.
В
основу класифікації порід на верхові, ваговозні, рисисті покладено:
1. характер робочої продуктивності;
2. походження;
3. тип будови тіла.
24.
До
чистокровної верхової породи відносяться такі лінії:
1. Назрулли, Феларіса, Тедді, Рибо;
2. Воломайта,
Скотленд, Аксворті;
3. Насима, Мансура , Кохейлан.
25.
Найбільшу
молочність мають коні такої групи порід:
1. верхові;
2. ваговозні;
3. рисисті.
26.
Чистокровна
верхова порода коней була виведена:
1. у другій половині ХVII - у першій половині ХVIIІ ст.;
2. у ХІХ ст.;
3. у ХХ ст.
27.
У
коней чистокровної верхової породи найчастіше зустрічається така масть:
1. руда;
2. гніда;
3. сіра.
28.
У
коней орловської рисистої породи найчастіше зустрічається така масть:
1. руда;
2. гніда;
3. сіра.
29.
У
коней російської рисистої породи найчастіше зустрічається така масть:
1. руда;
2. гніда;
3. солова.
30.
В
арабській породі виділяють наступні внутрішньопородні типи:
1. східний, масивний, верховий;
2. обважений, полегшений, основний;
3. сиглави, кохейлан, хадбан.
31.
«Щучий»
профіль голови є характерною особливістю для
коней такої породи:
1. арабської;
2. чистокровної;
3. ютландської.
32.
Коней
української верхової породи розводять у таких кінних заводах України:
1. Деркульський, Дніпропетровський, Олімпійський;
2. Лимарівський,
Запорізький, Дібрівський;
3. Новоолександрівський, Ягольницький, Дубровський.
33.
Коней
російської рисистої породи розводять у таких кінних заводах України:
1. Деркульський,
Дніпропетровський, Олімпійський;
2. Лимарівський, Запорізький, Дібрівський;
3. Новоолександрівський, Ягольницький, Дубровський.
Коней новоолександрівської ваговозної породи розводять у таких кінних
заводах України:
1. Деркульський, Дніпропетровський, Олімпійський;
2. Лимарівський, Запорізький, Дібрівський;
3. Новоолександрівський, Ягольницький, Дубровський.
34. При створенні російської рисистої породи використовувалися коні наступних
порід:
1. французька рисиста;
2. американська стандартбредна;
3. орловська рисиста.
35. При створенні російської ваговозної породи переважно використовувалася така порода коней :
1.
арденська;
2. першеронська;
3. брабансонська.
36.
Мокреці
найчастіше зустрічаються у коней такої групи порід:
1. верхових;
2. рисистих;
3. ваговозних.
37.
Вихід
лошат на 100 маток 75-85 % характерний для такої породи коней
1. чистокровної
верхової;
2. французької рисистої;
3. першеронської.
38.
Рекордна
жвавість в класі 2.00,0 і жвавіше прийнята для такої породи коней:
1. новоолександрівська
ваговозна;
2. української верхової;
3. російської рисистої;
39. Отбой 2.14,1; Пион 2.00,1; Исполнительний 2.09,2 є основними продовжувачами провідних ліній такої породи:
1. орловська
рисиста;
2. українська верхова;
3. російська рисиста;
4. новоолександрівська ваговозна.
40. Хризолит (Рух - Ходомерка); Гнев (Нарцис - Голубка); Бахус ( Хорей - Бритва ) є основними продовжувачами провідних ліній такої породи:
1. орловська рисиста;
2. українська верхова;
3. російська рисиста;
4. новоолександрівська ваговозна.
41. Настой (Ават – Ночка); Вальс (Литак – Либретта); Ластик (Сокол – Люта) є основними продовжувачами провідних ліній такої породи:
1. орловська рисиста;
2. українська верхова;
3. російська рисиста;
4. новоолександрівська ваговозна.
42.
Молочність
є однією з ознак відбору у таких порід коней:
1. російська рисиста,
орловська рисиста, французька рисиста;
2. новоолександрівська, володимирська, радянський ваговоз;
3. українська верхова, чистокровна верхова, арабська.
43.
Жвавість
на різні дистанції є основною ознакою відбору для коней таких порід:
1. російська рисиста;
2. голштинська;
3. українська верхова.
44. Перераховані породи коней відносяться до відповідних груп :
1. місцеві степові |
А. бурятська,
башкирська, казахська |
Відповідь: 1 – А; 2 – Б; 3 – В.
45. Перерахованим породам коней притаманні наступні ознаки:
1. місцеві лісові
породи коней |
А. низькорослість,
масивний довгий тулуб, грубий кістяк, широкі і міцні копита |
Відповідь: 1 – А; 2 – Б; 3 – В.
46. Методом простого відтворювального схрещування була створена наступна порода коней:
1.
новоолександрівська ваговозна;
2. російська рисиста;
3. чистокровна верхова;
4. українська верхова.
47.
В
Україні створені і затверджені такі породи коней:
1. радянська ваговозна
;
2. українська верхова ;
3. новоолександрівська ваговозна;
4. російська рисиста;
5. орловська рисиста .
48. До статевої системи жеребця відносять наступні органи:
1. сім’яник;
2. придаток сім’яника;
3. сім’япровід;
4. сечостатевий канал;
5. пухирчасті, цибулинні та передміхурова залози;
6. статевий член;
7. нирки;
8. сечовий міхур.
49. До статевої системи кобили відносять наступні органи:
1. яєчник;
2. нирки;
3. матка;
4. піхва;
5. яйцепровід;
6. сечовий міхур.
50. Терміну «овуляція» відповідає наступне визначення:
1. вихід яйцеклітини;
2. прояв статевої активності;
3. статевий спокій.
51. Кобил для відтворення слід починати використовувати у віці:
1. 2 роки;
2. 4 роки;
3. 6 роки;
4. більше 6 років.
52. Охота у кобил в середньому триває:
1. 2-3 дня;
2. 1 день;
3. 5-7 днів;
4. 14-20 днів;
5. 16-22 дні.
53. Жеребність у кобил в середньому триває:
1. 6 міс.;
2. 8 міс.;
3. 9 міс.;
4. 11 міс.;
5. 12 міс.
54. Овуляція у кобил в середньому триває:
1. 3-4 доби;
2. 5-6 діб;
3. 8-10 діб;
4. 24 доби.
55. Прикріплення ембріона до слизової оболонки рогів матки відбувається через наступний час після запліднення:
1. 2-4 тижні;
2. 5-7 тижні;
3. 8-14 тижнів.
56. Кількість рухливих сперміїв в дозі для осіменіння кобил повинна складати:
1. не менше 300 млн.;
2. не менше 500 млн.;
3. не менше 800 млн.
57. Осіменіння кобил в період охоти повторюють через таку кількість часу:
1. 24 години;
2. 12 годин;
3. 48 годин.
58. Густина сперми жеребця в залежності від кількості сперміїв в 1 мл наступна:
1. густа |
А. більше 1 млрд. сперміїв |
2. середня |
Б. від 200 млн. до 1 млрд. |
3. рідка |
В. до 200 млн. |
Відповідь: 1 – А; 2 – Б; 3 – В.
59. Нормальне статеве навантаження на жеребців різного віку становить:
1. 15 кобил |
А. 3 річного |
2. 25 кобил |
Б. 4-12 річного |
3. 35 кобил |
В. більше 12 річного |
Відповідь: 1 – А; 2 – В; 3 – Б
МОДУЛЬ №3
79. При описі відмітин на кінцівках коня вказується наступне:
1. нижній кордон;
2. верхній кордон;
3. нижній і верхній кордони.
80. Перше бонітування коней проводять у наступному віці за відповідними ознаками :
1. у 1-річному віці 2. у 2-річному віці 3. у 2,5-річному віці |
А. за походженням, типовістю, промірами, екстер’єром; Б. за походженням, типовістю, промірами, екстер’єром, роботоздатністю; В. за походженням, типовістю, промірами, екстер’єром, роботоздатністю, якістю потомства. |
Відповідь: 2 – А
81. Належність коней до чистокровної верхової породи визначають за наступними вимогами:
1. батьки записані до ДКПК цієї породи, а також тих, чиї батько або мати належать до однієї з вихідних порід, за умови відповідності типу породи;
2. предки записані в книги племінних коней, що визнані Всесвітньою організацією конярства;
3. предки записані в ДКПК, пов’язані з міжнародним комітетом з племінних книг (ISBC).
82. При визначенні належності коней до української верхової породи згідно з «Інструкцією по бонітуванню племінних коней» у їх родоводах допускається:
1. наявність предків чистокровної верхової та арабської порід;
2. кровність за чистокровною верховою породою не повинна перевищувати ¾ від загальної;
3. наявність предків угорських, ганноверської, тракененської, вестфальської, голштинської, російської верхової, чистокровної верхової та арабської порід;
4. наявність предків стандартбредної та чистокровної верхової порід;
5. кровність за орловською рисистою породою не повинна бути меншою за 7/8;
6. наявність предків орловської рисистої, стандартбредної, французької рисистої, чистокровної верхової порід;
7. частка крові чистокровної верхової породи не повинна перевищувати 1/8.
83. При визначенні належності коней до орловської рисистої породи згідно з «Інструкцією по бонітуванню племінних коней» у їх родоводах допускається:
1. наявність предків чистокровної верхової та арабської порід;
2. кровність за чистокровною верховою породою не повинна перевищувати ¾ від загальної;
3. наявність предків угорських, ганноверської, тракененської, вестфальської, голштинської, російської верхової, чистокровної верхової та арабської порід;
4. наявність предків стандартбредної та чистокровної верхової порід;
5. кровність за орловською рисистою породою не повинна бути меншою за 7/8;
6. наявність предків орловської рисистої, стандартбредної, французької рисистої, чистокровної верхової порід;
7. частка крові чистокровної верхової породи не повинна перевищувати 1/8.
84. При визначенні належності коней до російської рисистої породи згідно з «Інструкцією по бонітуванню племінних коней» у їх родоводах допускається:
1. наявність предків чистокровної верхової та арабської порід;
2. кровність за чистокровною верховою породою не повинна перевищувати ¾ від загальної;
3. наявність предків угорських, ганноверської, тракененської, вестфальської, голштинської, російської верхової, чистокровної верхової та арабської порід;
4. наявність предків стандартбредної та чистокровної верхової порід;
5. кровність за орловською рисистою породою не повинна бути меншою за 7/8;
6. наявність предків орловської рисистої, стандартбредної, французької рисистої, чистокровної верхової порід;
7. частка крові чистокровної верхової породи не повинна перевищувати 1/8.
85. При бонітуванні коней різних порід враховують наступні проміри:
1. верхових напівкровних порід |
А. висота в холці, коса
довжина тулуба, обхват грудей, обхват п'ястка |
Відповідь: 1 – Б; 2 – А; 3 – А.
86. За результатами бонітування поголів’я коней відносять до наступних класів:
1. еліта;
2. еліта-рекорд;
3. І клас;
4. ІІ клас;
5. ІІІ клас.
87. При бонітуванні коней до мінімальної оцінки за походження додають від 1 до 2 балів за таких умов:
1. батьки оцінені за якістю потомства у 8 балів;
2. батьки проявили жвавість вище за стандарт породи;
3. батьки оцінені за якістю потомства у 10 балів;
4. батьки перевищують стандарт породи за промірами на 1-2 см;
5. за батьків-чемпіонів і рекордистів порід.
88. Коней відносять до відповідного бонітувального класу за таких умов:
1. коні не відповідають мінімальним вимогам ІІ класу;
2. коні набирають необхідну кількість балів за всіма ознаками;
3. коні не добирають 1 балу до встановленого мінімуму за однією ознакою;
4. коні не добирають 1 балу до встановленого мінімуму за двома ознаками.
89. У племінних господарствах не бонітується така статевовікова група коней:
1. мерини;
2. жеребці;
3. лошата.
90. Форма 10-к «Відомість результатів бонітування племінних коней» призначена:
1. для оцінки коней за комплексом ознак та визначення їх подальшого призначення;
2. заводять на всіх племінних коней 2-років і старше;
3. для накопичення відомостей про індивідуальні екстер’єрні, продуктивні, відтворні та племінні якості коней, інтенсивність їх використання;
4. для запису всього наявного пробонітованого поголів’я коней господарства в розрізі статево-вікових груп;
5. для узагальнення і аналізу племінної роботи з породами коней у господарствах за рік.
91. Форма 11-к «Зведена відомість результатів бонітування племінних коней» призначена:
1. для оцінки коней за комплексом ознак та визначення їх подальшого призначення;
2. заводять на всіх племінних коней 2-років і старше;
3. для накопичення відомостей про індивідуальні екстер’єрні, продуктивні, відтворні та племінні якості коней, інтенсивність їх використання;
4. для запису всього наявного пробонітованого поголів’я коней господарства в розрізі статево-вікових груп;
5. для узагальнення і аналізу племінної роботи з породами коней у господарствах за рік.
92. Книга племінних коней вперше була видана у такій країні:
1. Німеччина;
2. Англія;
3. Росія.
93. Для різних порід коней проводять наступні види випробувань:
1.
ваговозних порід |
А. в гладких і
бар'єрних скачках |
Відповідь: 1 – Б; 2 – Г; 3 – А, В, Д
94. В залежності від відстані перевезення коней використовують наступні види транспорту:
1. Автомобільний |
А. на відстань до 1000 км |
2. Повітряний |
Б. на відстань понад 1000 км |
Відповідь:1 – А; 2 – Б
95. Термін «тяглове зусилля коня» характеризує:
1. сила, з якою запряжений кінь долає опір с.-г. знаряддя або воза;
2. кількість роботи, виконана конем за одиницю часу;
3. маса возу з вантажем, яку може перевозити кінь.
96. Термін «нормальне тяглове зусилля коня» характеризує:
1. таке зусилля, яке проявляє кінь під час ривків, за несприятливих умов шляху і рельєфу протягом короткого часу на малій відстані;
2. зусилля, з яким працює кінь щодня протягом тривалого часу, не проявляючи ознак втоми;
3. кількість роботи за одиницю часу в кінських силах.
97. Термін «максимальне тяглове зусилля коня» характеризує:
1. таке зусилля, яке проявляє кінь під час ривків, за несприятливих умов шляху і рельєфу протягом короткого часу на малій відстані;
2. зусилля, з яким працює кінь щодня протягом тривалого часу, не проявляючи ознак втоми;
3. кількість роботи за одиницю часу в кінських силах.
98. Взаємозв`язок живої маси коня з його максимальним тягловим зусиллям полягає у наступному:
1. тяглове зусилля дорівнює живій масі коня (іноді перевищує її на 7-10 %);
2. із збільшенням живої маси коня його тяглове зусилля зменшується;
3. зв'язок не встановлено.
99. Об’єм роботи запряжного коня за день визначають наступним способом:
1. тяглове зусилля помножити на швидкість руху;
2. масу воза з вантажем помножити на коефіцієнт опору дороги;
3. тяглове зусилля помножити на пройдений шлях.
100. Роботу запряжного коня вимірюють у таких одиницях:
1. в кілограм - сила - метрах ( кгс-м);
2. в кілограм - сила - метрах за секунду ( кгс-м/с);
3. в кінських силах (к.с.).
101. Оранка плугом при тягловому зусиллі коня близько 20 % його живої маси відноситься до наступного виду робіт:
1. важкий;
2. середній;
3. легкий.
102. Термін «потужність коня» характеризується:
1. кількістю роботи, виконаної конем за одиницю часу;
2. масою воза з вантажем, яку може перевозити кінь;
3. силою, з якою запряжений кінь долає опір с.-г. знаряддя або воза.
103. Термін «витривалість коня» характеризується:
1. здатністю коня тривалий час зберігати характерну для нього потужність, а також швидко відновлювати сили після годівлі і відпочинку;
2. кількістю роботи, виконаної конем за одиницю часу;
3. масою воза з вантажем, яку може перевозити кінь.
104. Витривалість коня вимірюється в таких одиницях:
1. кілограм - сила - метр;
2. кінських силах;
3. не має одиниці виміру, оскільки є якісною ознакою.
105. Термін «кінська сила» характеризується:
1. величиною роботи коня;
2. тягловим зусиллям, яке проявляє кінь щодня без ознак втоми ;
3. потужністю, яку проявляє кінь живою масою 500 кг, добре втягнутий в роботу без ознак втоми.
106. Вік початку та закінчення використання робочого коня наступний:
1. для початку використання на легких роботах 2. до якого зберігається працездатність |
А. 2 роки |
Відповідь: 1 – Б; 2 - Д
107. Відлучення лошат проводять у такому віці:
1. 3-4 міс.;
2. 6-7 міс.;
3. 8-10 міс.;
4. 11-12 міс.
108. Відповідний тренінг коней починають у такому віці:
1. заводський груповий тренінг молодняку коней 2. заводський індивідуальний тренінг лошат |
А. 6-7 міс. Б. 9-12 міс. В. 16-18 міс. |
Відповідь: 1 – А; 2 - В
109. Іподромний тренінг та випробування коней верхових і рисистих порід починають з такого віку:
1. 1,5 роки;
2. 2,0 роки;
3. 3,0 роки;
4. 4,0 роки.
110. Молодняк коней перед відправленням на іподром бонітують за наступними ознаками:
1. походження, типовість, проміри, екстер’єр;
2. походження, типовість, проміри, екстер’єр, роботоздатність;
3. походження, проміри, екстер’єр, роботоздатність;
4. походження, проміри, роботоздатність.
111. Заводський тренінг поєднують з використанням на сільськогосподарських, польових і транспортних роботах для коней таких порід:
1. ваговозних;
2. рисистих;
3. верхових;
4. напівкровних.
112. При заводському тренінгу стрибкові навантаження передбачені для молодняку коней таких порід:
1. ваговозних;
2. рисистих;
3. верхових;
4. напівкровних.
113. Місткість вимені кобили становить:
1. 2,5-2,8 л;
2. 3,5-4,0 л;
3. 1,5-2,5 л.
114. Для стимуляції молоковіддачі у кобили при ручному доїнні роблять наступне:
1. кобилу підпускають до «чергового» лошати;
2. напувають вволю за 30 хв до доїння;
3. роблять масаж вимені.
115. Після вижереблення роздоювання кобил починають на:
1. 20-30 день;
2. 7-8 день;
3. 2-3 день.
116. Вміст відповідних компонентів у кобилячому молоці наступний:
1. загального білка 2. жиру 3. сухої речовини
|
А. 1 % Б. 2 % В. 3 % Г. 7 % Д. 11 % Е. 12 % |
Відповідь: 1 – Б; 2 – Б, 3 - Д
117. Кислотність і мінімальна кількість жиру, яка допускається в кобилячому молоці, придатному для приготування кумису, наступні:
1. 9 °Т 2. 7 °Т 3. 6 °Т |
А. 1% Б. 2% В. 3% |
Відповідь:2 - А
118. Оптимальна температура і тривалість зберігання кумису наступні:
1. 14-16°С |
А. 3 дні |
Відповідь: 1 – А.
119. Існують такі види кумису:
1. слабкий;
2. середній;
3. міцний.
120. Для отримання пепсину забір шлункового соку у коней проводять:
1. 1 раз на місяць 2. 1-2 рази на тиждень 3. 2 рази на місяць |
А. 3-4 л Б. 6-8 л В. 1-2 л |
Відповідь:2 - Б
121. Препарати на основі крові жеребних кобил використовують при лікуванні та профілактиці такого захворювання:
1. лейкоз;
2. безпліддя;
3. ботулізм.
122. Оптимальними строками жеребності кобил для забору крові при виробництві біопрепаратів є наступні:
1. 45-90 днів;
2. 150-220 днів;
3. 230-300 днів.
123. Терміну «іпотерапія» відповідає наступне визначення:
1. лікування та профілактика захворювань з використанням сироватки крові жеребих кобил;
2. форма лікувальної фізкультури в якій інструментом реабілітації є кінь;
3. 1 і 2.
124. Спеціальні терміни, які використовують для визначення порушень алюру коней рисистих порід, характеризуються наступним:
1. «Неправильний хід» коня 2. «Перехоплення» коня 3. «Збій» коня |
А. явне порушення двотактного ритму або синхронності руху кінцівок на
жвавій рисі; В. перехід коня з рисі на галоп, при цьому він робить більше трьох стрибків. |
Відповідь: 1 – А; 2 – Б; 3 - В
125. До участі у бар'єрних скачках коні допускаються з такого віку:
1. жеребці 2. кобили
|
А. 2-х роки Б. 3-х роки В. 4-х роки |
Відповідь: 1 – Б; 2 – Б.
126. Скачки з подолання різноманітних нерухомих перешкод польового типу називаються:
1. гладкими скачками;
2. стипль - чезами;
3. бар'єрними скачками.
127. До проведення випробування коней ваговозних порід на термінову доставку вантажу риссю пред’являються наступні вимоги:
1. довжина дистанції становить (м) 2. сила тяги (кг) |
А. 1800 Б. 2000 В. 2400 Г. 40 Д. 50 Е. 55 |
Відповідь: 1 – Б; 2 – Д.
128. До класичних видів кінного спорту відносяться:
1. виїздка, конкур, триборство;
2. виїздка, стипль-чез, вольтижування;
3. конкур, кінні пробіги, триборство.
129. Забійний вихід у коней в середньому становить:
1. 45-69 %;
2. 40-50 %;
3. 60-75 %.
130. При забої коней необхідно оформлювати такі документи:
1. Акт на вибракування;
2. Товарно-транспортна накладна;
3. Ветеринарне свідоцтво;
4. Акт приплоду.
131. При транспортуванні коней, призначених для забою, на відстань 80 км їх живу масу на вміст травного тракту зменшують:
1. на 3%;
2. на 1,5%;
3. на 1%.
132. Перевірку коней на сап перед забоєм проводять:
1. за 12 год.;
2. за 8 год.;
3. за 24 год.
133. Правильна послідовність технологічного процесу первинної обробки туш коней наступна:
1. Оглушення → знекровлення і збір крові → відділення голови і кінцівок → забіловка і зняття шкури → видалення нутрощів → розпилювання та очищення туш → вет-сан експертиза → визначення маси і вгодованості → таврування туш → дозрівання м'яса в холодильних камерах.
2. Оглушення → знекровлення і збір крові → відділення голови і кінцівок → забіловка і зняття шкури → видалення нутрощів → визначення маси і вгодованості → розпилювання та очищення туш → вет-сан експертиза → таврування туш → дозрівання м'яса в холодильних камерах.
3. Оглушення → знекровлення і збір крові → визначення маси і вгодованості → відділення голови і кінцівок → забіловка і зняття шкури → видалення нутрощів → розпилювання та очищення туш → таврування туш → вет-сан експертиза → дозрівання м'яса в холодильних камерах.
Відповідь: 1 – А; 2 – Б.
134. Від передзабійної маси коней субпродукти становлять:
1. 5,9-8,1%;
2. 6,9-9,1%;
3. 3,9-6,1%.
135. Живу масу жеребних кобил, що надійшли на забій до м'ясокомбінату знижують наступним чином:
1.
першої половини жеребності |
А. на 3 % |
Відповідь: 1 – А; 2 – В.
136. Живу масу коней, що надійшли на забій до м’ясокомбінату, при значному забрудненні їх шкіряного покриву знижують на:
1. 7 %;
2. 4 %;
3. 10 %.
137. Параметри електричного струму для оглушення коней наступні:
1. сила струму |
А. 0,75 А Б. 1,5 А В. 2,0 А |
2. напруга в мережі |
А. 24 В Б. 110 В В. 220 В |
Відповідь: 1 – А; 2 – Б.
////////////////////////////