Поняття, предмет та метод страхового права. Тест (2022)

1. Які причини виникнення та існування страхування:
а) захист майнових інтересів суб’єктів виробничих відносин і суспільства від несприятливих подій (ризиків);
б) створення сезонних запасів у харчовій промисловості;
в) збільшення обсягів виробництва;
г) здійснення запобіжних заходів, спрямованих на зменшення страхового ризику.
2. Виділіть характерні ознаки страхування:
а) обов’язковий характер настання страхових випадків;
б)замкнута розкладка збитку, перерозподіл його в просторі та часі, відшкодування збитків, випадковий характер виникнення;
в) розподільчий характер відносин і формування фондів грошових коштів;
г) платіжність, поверненість і цільовий характер використання грошових коштів.
3. Розкриває суть ризикової функції страхування:
а) створення системи страхових резервів;
б) передача за певну плату страховикові матеріальної відповідальності за наслідки ризику, зумовленого подіями, перелік яких передбачено договором страхування або чинним законодавством;
в) зменшення наслідків страхових подій;
г) перерозподіл коштів між страхувальниками.
4. Страхування:
а) створює нову вартість;
б) не створює нової вартості;
в) не має правильної відповіді.
5. Функція страхування, яка полягає в передачі за певну плату страховикові матеріальної відповідальності за наслідки ризику, зумовленого подіями, перелік яких передбачено чинним законодавством або договором – це:
а) функція створення і використання страхових резервів;
б) інвестиційна функція;
в) ризикова функція;
г) контрольна функція.
6. Страхування ґрунтується на таких принципах:
а) страховий інтерес, суброгація, франшиза, сумлінність сторін;
б) часткове покриття збитку;
в) непропорційна відповідальність;
г) обов’язковість настання страхової події.
7. Що розуміють під страховим ринком:
а) інструмент перерозподілу грошових коштів між суб’єктами господарювання;
б) сферу обігу цінних паперів;
в) особливу сферу грошових економічних відносин, де об’єктом купівлі-продажу виступає специфічний товар — страхова послуга;
г) механізм забезпечення попиту та пропозиції на фінансові ресурси.
8. Через страхові послуги відбувається:
а) купівля-продаж страхового захисту;
б) експертиза товарів;
в) об’єднання тимчасово вільних капіталів;
г) задоволення потреби у фінансових ресурсах держави.
9. Страхування об’єктів за одним загальним договором страхування декількома страховиками називається:
а) суброгація;
б) співстрахування;
в) перестрахування;
г) франшиза.
10. Що з наведеного далі охоплюється поняттям «страховий захист»?
а) фінансування витрат на боротьбу зі страховою подією;
б) здійснення запобіжних заходів, спрямованих на зменшення ризику;
в) відшкодування збитків, завданих негативними подіями;
г) все вірно.
11. Відправним критерієм у виділенні галузей страхування є:
а) відмінності в страхових ризиках;
б) відмінності в обсягах страхового забезпечення;
в) відмінності в об’єктах страхування;
г) все вірно.
12. Які функції виконує страхування:
а) формування і використання фінансових ресурсів;
б) відтворювальну та стимулюючу;
в) ризикову, превентивну, заощадження коштів і контрольну;
г) фіскальну й економічну.

Тема 2.
1. В яких формах підприємств можуть створюватись страховики в Україні:
а) юридичної особи у формі акціонерних, повних, командитних товариств і товар з додатковою відповідальністю;
б) юридичної особи у формі товариств з обмеженою відповідальністю і приватних підприємств;
в) фізичної особи, зареєстрованої як суб’єкт підприємницької діяльності;
г) іноземної юридичної особи.
2. Хто (що) є страховим посередником:
а) фондові біржі;
б) банки й інші фінансово-кредитні установи;
в)страхові агенти та страхові брокери;
г) інвестиційні фонди та компанії.
3. Що характеризує зміст діяльності філії страховика:
а) здійснення страхової діяльності за видами, на які страховик отримав ліцензію;
б) розробку правил страхування з окремих видів і подання їх на затвердження;
в) організацію рекламної кампанії щодо страхових послуг страховика;
г) прийняття рішень щодо перестрахування взятих на себе ризиків.
4. Кількість учасників (засновників) страховика, згідно з вимогами Закону України "Про страхування", має бути:
а) не менше двох;
б) не менше трьох;
в) не лімітується;
г) не менше п’яти.
5. Якими видами діяльності може займатися страхова компанія:
а) надавати кредити страхувальникам;
б) проводити ремонтні роботи застрахованих транспортних засобів, що постраж внаслідок страхового випадку;
в) укладати договори страхування і визначати розмір збитку страхувальників у зв’ зі страховою подією;
г) займатись роздрібною торгівлею.
6. Залежно від способу залучення страхувальника до страхового процесу виділяють:
а) змішане та комбіноване страхування;
б) страхування життя та ризикові види страхування;
в) обов’язкове та добровільне страхування;
г) особове та майнове страхування.
7. Діяльність страховика полягає в:
а) укладанні договорів страхування;
б) виконанні зобов’язань по укладених договорах страхування;
в) управлінні грошовими та матеріальними активами;
г) все вірно.
8. Страховий пул будує свою діяльність на таких принципах:
а) створення на основі єдиних правил і тарифів страховиків — учасників пулу найбільш сприятливих умов страхування для клієнтів;
б) укладання договорів страхування від імені учасників пулу за єдиними умовами страхування та тарифами;
в) солідарної відповідальності учасників пулу з виконання зобов’язань за договорами страхування, які укладаються від імені учасників страхового пулу;
г) все вірно.
9. Правом на страховий захист на території України користаються:
а) іноземці;
б) особи без громадянства;
в) іноземні юридичні особи;
г) все вірно.
10. Чи відповідає держава за зобов’язаннями страховика:
а) так;
б) ні;
в) так, лише зі страхування життя;
г) так. лише з обов’язкових видів страхування.
11. Які форми підприємств можуть займатись в Україні страховою діяльністю:
а) приватні підприємства та фізичні особи;
б) товариства з обмеженою відповідальністю;
в) підприємства з 100 % іноземним капіталом;
г) акціонерні, командитні, повні товариства та товариства з додатковою відповідальністю
12. Які відокремлені підрозділи можуть створювати страховики:
а) фондові біржі;
б) банки та інші кредитні установи;
в) філіали, представництва й агентства;
г) виробничі цехи та торговельні підприємства.
13. Які з наведених видів робіт можуть виконувати страхові агенти:
а) удосконалення правил страхування;
б) пошук страхувальників й укладання договорів страхування;
в) розрахунок страхових тарифів;
г) пошук страховиків.
14. Які види майна зі зазначених нижче не приймають на страхування:
а) грошові кошти (готівка);
б) товарні запаси та готова продукція;
в) незавершені об’єкти будівництва;
г) транспортні засоби.
15. Чи можуть страхувальники брати участь у розподілі прибутку страховика:
а) так;
б) ні;
в) тільки якщо вони належать до засновників або акціонерів;
г) тільки якщо вони уклали договори страхування життя.
16. Прямі страховики — це:
а) юридичні особи, які здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у перестрахуванні від свого імені на підставі угоди зі страховиком, який має потребу у перестрахуванні як перестрахувальник;
б) страхові компанії, які продають страхувальникам страхові послуги;
в) громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов’язані зі здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань;
г) юридичні особи або громадяни, які зареєстровані у встановленому порядку як суб’єкти підприємницької діяльності та здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у страхуванні від свого імені на підставі угоди з особою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник.
17. Страхові правовідносини включають:
а) відносини між страхувальником (набувачем) і страховиком з приводу майнових зобов’язань, пов’язаних з договором страхування;
б) відносини між державою та страховими компаніями з приводу ліцензування;
в) відносини щодо фінансової стійкості та платоспроможності страховиків;
г) все вірно.
18. Чим пояснюється необхідність державного нагляду за діяльністю страхових компаній:
а) необхідністю ліквідації наслідків несприятливих подій;
б) акумуляцією інвестиційних ресурсів;
в) потребою захисту інтересів страхувальників;
г) все вірно;
ж) страховою діяльністю.
19. Реорганізація страховика передбачає:
а) проведення комплексної перевірки фінансово-господарської діяльності страховика, зокрема обов’язкової аудиторської перевірки;
б) встановлення заборони на вільне користування майном страховика та прийняття страхових зобов’язань без дозволу Уповноваженого органу;
в) об’єднання кількох страховиків із визначенням порядку передачі страхових зобов’язань за умови погодження на це власників страховиків;
г) все вірно.
20. Представництво страхової компанії має право:
а) виплачувати страхові суми та страхові відшкодування;
б) виконувати репрезентативні функції;
в) брати участь у співстрахуванні;
г) розробляти правила страхування.
21. Діяльність страхових брокерів може бути визначена:
а) як професійна діяльність осіб, зареєстрованих як суб’єкти підприємництва, пов’язана з посередництвом у сфері страхування;
б) як діяльність, що обслуговує "життєвий цикл" страхового поліса на різних його стадіях;
в) як професійна діяльність осіб, уповноважених діяти від імені та за дорученням однієї чи більше страхових компаній, з укладання договорів;
г)як фінансова діяльність у сфері страхування.
22. Фінансова надійність страховика забезпечується:
а) розміром статутного капіталу;
б) кількістю учасників страховика;
в) величиною страхових резервів;
г) збалансованим страховим портфелем.
23. До власних коштів страховика належать:
а) статутний капітал;
б) страхові та вільні резерви;
в) вільні резерви;
г) статутний капітал і вільні резерви.
24. Основними факторами, що обумовлюють виникнення страхових відносин, є:
а) об’єктивна можливість настання надзвичайних, несприятливих подій, які можуть спричинити шкоду майну, життю та здоров’ю;
б) усвідомлена фізичними, юридичними особами потреба у страховому захисті їх майнових інтересів;
в) економічна зацікавленість страхувальників і страховиків в укладанні договорів страхування;
г) все вірно.
25. Чи можуть об’єднання страховиків відповідно до чинного законодавства займатися страховою діяльністю:
а) так;
б) так, але окрім страхування життя;
в) ні;
г) так, відповідно до наданого їм дозволу.
26. Первинними доходами страховика є:
а) доходи від страхової діяльності;
б) доходи від інвестиційної та фінансової діяльності;
в) інші доходи (відмінні від а), б).
27. Фонди страхових гарантій створюються:
а) страховиками;
б) страхувальниками;
в) страховими посередниками;
г) страховими брокерами

Тема 3-4.
1. Які види страхування є обов’язковими:
а) страхування авіаційних суден;
б) страхування будівель громадян;
в) страхування від нещасних випадків школярів;
г) страхування життя.
2. Хто може припинити дію договору страхування:
а) Міністерство фінансів України;
б) страховик за порушення умов договору страхувальником;
в) Ліга страхових організацій;
г) судові органи.
3. Страховий поліс - це:
а) документ, який видається страховиком страхувальнику та засвідчує факт укладання договору страхування;
б) договір страхування майна;
в) документ, що регламентує взаємовідносини сторін у страхуванні життя;
г) документ, що визначає розмір збитків страхувальника.
4. Правила страхування — це:
а) документ, який визначає умови проведення кожного виду страхування;
б) договір страхування;
в) перелік претензій страхувальника до страховика;
г) аварійний сертифікат.
5. Договір страхування майна може укладатись:
а) у межах дійсної або ринкової вартості майна;
б) без визначення вартості майна;
в) на суму збитків від ліквідації майна;
г) у межах ліміту відповідальності перестраховика.
6. Страховий акт - це документ, який підтверджує:
а) факт страхового випадку;
б) причини страхового випадку;
в) обставини страхового випадку;
г) все вірно.
7. Хто розробляє правила страхування з добровільних видів страхування:
а) страховик;
б) страхувальник;
в) Міністерство фінансів України;
г) Кабінет Міністрів України.
8. Хто розробляє умови страхування з обов’язкових видів страхування:
а) страховик;
б) Міністерство економіки України;
в) Кабінет Міністрів України;
г) страхові брокери.
9. При настанні страхового випадку зі застрахованим майном страхувальник повинен:
а) скласти страховий акт;
б) заявити про страховий випадок до компетентних органів;
в) вжити заходів щодо запобігання та зменшення збитків;
г) обчислити суму збитку та страхового відшкодування.
10. Страхувальниками за договорами страхування життя можуть бути:
а) тільки фізичні особи;
б) тільки юридичні особи;
в) і фізичні, і юридичні особи;
г) фінансові посередники.
11. Страхова сума за договорами страхування життя може бути виплачена:
а) тільки страхувальнику або застрахованій особі;
б) страхувальнику або його правонаступникам;
в) будь-кому із родичів;
г) органам соціального забезпечення.
12. Чи існують законодавчі обмеження по максимальному строку страхування за одним договором:
а) так:
б) ні;
в) так, лише на окремі види.
13. Плата за страхування, яку отримує страхова компанія, називається:
а) страховим тарифом;
б) страховою сумою;
в) страховою премією;
г) податком.
14. Основний принцип у задоволенні страхових претензій – це:
а) відшкодування;
б) укладання договору страхування;
в) страховий інтерес;
г) франшиза.
15. Ризики класифікують за:
а) кількісними критеріями;
б) якісними критеріями;
в) кількісними та якісними критеріями;
г) кількісними критеріями — лише ризикові види страхування та якісними критеріями — лише страхування життя.
16. Договір страхування набирає чинності:
а) з моменту укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування;
б) з моменту подання заяви про страхування, якщо інше не передбачено договором страхування;
в) з моменту підписання договору, якщо інше не передбачено договором страхування;
г) з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.
17. Факт укладання договору страхування посвідчується:
а) страховим свідоцтвом;
б) страховим полісом;
в) страховим сертифікатом;
г) все вірно.
18. Обов’язкові умови договору страхування:
а) є необхідними для договорів певного виду.
б) це умови, які є в будь-якому договорі та передбачені законодавством на випадок, якщо сторони не захочуть встановити інше.
в) встановлені сторонам законодавством для узгодження.
г) вносяться в договір за бажанням сторін.
19. Підставою для обчислення величини страхового відшкодування для страховика є дані:
а) представлені у заяві страхувальника;
б) встановлені та зафіксовані страховиком у страховому акті;
в) надані компетентними органами у випадку звернення до них;
г) все вірно.

Тема 5.
1. До особистого страхування відносять страхування:
а) професійної відповідальності;
б) життя і від нещасних випадків;
в) вантажів і багажу;
г) будівель громадян.
2. Страхування від нещасних випадків може бути:
а) колективним;
б) індивідуальним;
в) колективним та індивідуальним;
г) взаємним.
3. Особисте страхування включає страхування:
а) транспортних засобів фізичних осіб;
б) професійної відповідальності;
в) життя та від нещасних випадків на транспорті;
г) правильні відповіді а, б, в.
4. При проведенні страхування життя мас значення:
а) громадянство;
б) вік застрахованого;
в) специфіка роботи страхувальника;
г) правильні відповіді а, б, в.
5. Страхувальниками при обов’язковому медичному страхуванні є:
а) фізичні особи;
б) юридичні особи;
в) фізичні та юридичні особи;
г) держава, юридичні та фізичні особи.
6. Страхування від нещасних випадків відноситься до:
а) страхування життя;
б) медичного страхування;
в) ризикового страхування;
г) все вірно.
7. За обов’язковим страхуванням від нещасних випадків на транспорті застрахованими вважаються:
а) пасажири з моменту оголошення посадки в морське або річкове судно до моменту завершення поїздки;
б) пасажири з моменту оголошення посадки в поїзд, автобус або інший транспортний засіб до моменту завершення поїздки;
в) водії лише на час обслуговування поїздки;
г) все вірно.
8. За договорами страхування життя дітей розмір внесків залежить від:
а) віку дитини та страхової суми;
б) строку страхування;
в) тривалості сплати страхових внесків;
г) все вірно.
9. Страхувальник при укладанні договору страхування життя може сплачувати внески шляхом:
а) безготівкових розрахунків;
б) готівкою;
в) безготівкових розрахунків або готівкою;
г) сплати страхових премій.
10. Залежно під періоду дії страхового покриття зі страхування життя виділяють:
а) страхування на випадок смерті; страхування на дожиття; змішане страхування життя;
б) довічне страхування; страхування життя на визначений строк;
в) страхування життя з одночасною виплатою страхової суми; страхування життя з виплатою ренти; страхування доходів родини; страхування життя з виплатою пенсії;
г) страхування на чітко встановлену страхову суму; страхування на страхову суму, яка зменшується; страхування на страхову суму, яка збільшується.
11. Страхування від нещасних випадків може бути:
а) колективним;
б) індивідуальним;
в) колективним та індивідуальним;
г) взаємним.
12. Страхувальниками при добровільному медичному страхуванні є:
а) тільки фізичні особи;
б) тільки юридичні особи;
в) фізичні та юридичні особи;
г) медичні заклади.
13. Що виступає об’єктом страхування в особистому страхуванні:
а) життя, здоров’я, працездатність людини;
б) відповідальність перед третіми особами;
в) нещасний випадок;
г) предмет особистого користування.
14. Нещасний випадок — це:
а) об’єкт соціального страхування;
б) раптова короткочасна подія, яка настала проти волі людини та спричинила шкоду здоров’ю або смерть;
в) сімейний стан страхувальника;
г) перерви у виробництві.
15. Умови договору страхування життя передбачають страхову виплату у разі:
а) дожиття застрахованого до закінчення строку дії договору або досягнення застрахованим визначеного договором віку;
б) смерті застрахованої особи;
в) нещасного випадку, що стався із застрахованою особою;
г) все вірно.
16. Розмір страхового платежу за обов’язковим особовим страхуванням від нещасних випадків на транспорті розрізняється залежно від:
а) виду транспортного засобу;
б) тривалості перевезення;
в) розміру страхової суми;
г) маршруту перевезення.
17. При укладанні договору добровільного медичного страхування програма страхування обирається:
а) лише застрахованим;
б) страховиком;
в) страхувальником;
г)лише страховиком.
18. Визначена у договорі страхування життя величина інвестиційного доходу не повинна:
а) перевищувати чотирьох відсотків річних;
б) перевищувати п’яти відсотків річних;
в) перевищувати шести відсотків річних;
г) взагалі не визначається.
19. Страховий інтерес у страхуванні життя мають:
а) страхувальник у власному житті, роботодавець у житті своїх співробітників;
б) одне із подружжя в житті іншого, родичі у житті дітей; партнери по бізнесу, кредитори у житті боржника;
в) немає правильної відповіді;
г) а, б.
20. Страхувальниками у змішаному страхуванні життя є:
а) лише фізичні особи;
б) юридичні та фізичні особи;
в) роботодавці;
г) все вірно.
21. Страхування від нещасних випадків включає страхування:
а) життя дітей;
б) додаткової пенсії;
в) туристів, спортсменів і пасажирів;
г) від усіх хвороб.
22. Медичне страхування об’єднує:
а) короткострокові види особового страхування;
б) середньострокові види особового страхування;
в) короткострокові та довгострокові види особового страхування;
г) все вірно.
23. Яка підгалузь особового страхування передбачає відповідальність у разі смерті застрахованого, постійної втрати застрахованим здоров’я та тимчасової непрацездатності?
а) медичне страхування;
б) страхування життя;
в) страхування від нещасних випадків;
г) страхування на випадок хвороби.
24. Страхування життя об’єднує:
а) короткострокові види особового страхування;
б) середньострокові види особового страхування;
в) довгострокові види особового страхування;
г) все вірно.
25. За основним договором страхування матеріальних активів на випадок вогню, стихійного лиха, крадіжки захисту підлягає:
а) майно на час проведення експериментальних робіт;
б) майно, одержане підприємством за договором майнового найму;
в) майно, що належить підприємству.
26. Вартість «Зеленої карти» залежить від:
а) марки автомобіля:
б) строку експлуатації автомобіля;
в) країни, до якої він їде;
г) все вірно


Тема 6.
1. Які існують форми страхування:
а) життя і ризикове;
б) добровільне й обов’язкове;
в) майнове, особисте, відповідальності;
г) медичне та від нещасних випадків.
2. До майнового страхування належить страхування:
а) інвестицій;
б) від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ;
в) цивільної відповідальності власників транспортних засобів;
г) кредитів.
3. Виділіть особливість майнового страхування:
а) страхова сума не встановлюється, визначається гранична сума відшкодування;
б) надання страхувальникові фінансової допомоги;
в) визначення страхової суми ґрунтується на дійсній вартості застрахованих об’єктів;
г)на страхування приймаються тільки будівлі.
4. Обов’язкове страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень проводиться з метою:
а) гарантування економічної та продовольчої безпеки держави;
б) створення сприятливих умов для розвитку аграрного сектору економіки;
в) захисту інтересів сільськогосподарських підприємств;
г) все вірно.
5. Обов’язкове страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень проводиться з метою:
а) гарантування економічної та продовольчої безпеки держави;
б) створення сприятливих умов для розвитку аграрного сектору економіки;
в) захисту інтересів сільськогосподарських підприємств;
г) все вірно.
6. Страхування вантажів за способом транспортування класифікуються на:
а) страхування експортних вантажів, страхування імпортних вантажів, страхування внутрішніх перевезень, страхування транзитних перевезень;
б) наземне страхування вантажів, страхування вантажів при перевезенні повітряним транспортом, страхування вантажів з перевезення внутрішніми водними шляхами, комбіноване страхування, страхування поштових відправлень;
в) страхування генеральних вантажів, страхування наливних, насипних, навальних вантажів, страхування сільськогосподарських та інших тварин, страхування дорогоцінних металів, банківських банкнот, монет;
г) комбіноване страхування, страхування наливних, насипних, навальних вантажів, страхування сільськогосподарських та інших тварин.
7. Принципи андерайтингу в автострахуванні враховують:
а) вартість та клас автомобіля;
б) потужність та обсяг двигуна автомобіля;
в) вік, стать та водійський стаж водія;
г) все вірно.
8. Фактори ризику, які враховуються при страхуванні автотранспорту такі:
а) технічні характеристики транспортного засобу;
б) індивідуальні характеристики користувача транспортного засобу;
в) цілі користування транспортним засобом;
г) все вірно.
9. Карго страхування передбачає покриття вантажу:
а) тільки на час його пересування;
б) на час його доставки до місця відправлення;
в) на час його доставки до місця відправлення та навантаження;
г) все вірно.
10. Наявність страхового випадку при транспортуванні вантажів морським судном підтверджується:
а) морським протестом;
б) випискою з судового журналу;
в) актами, що свідчать про причини страхового випадку;
г) все вірно.
11. Резерв катастроф формується з метою здійснення страхових виплат у разі:
а) настання природних стихійних лих;
б) настання природних катастроф або значних промислових аварій;
в) забруднення навколишнього природного середовища;
г) все вірно.


Тема 7.
1. Які функції виконує Моторне (транспортне) страхове бюро України:
а) укладає угоди з уповноваженими організаціями інших країн про взаємне визнання договорів страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів;
б) забезпечує фінансову стабільність страхових операцій на умовах солідарної відповідальності учасників об’єднання;
в) здійснює управління централізованими страховими резервними фондами;
г) розраховує страхові резерви та страхові тарифи.
2. При страхуванні відповідальності об’єктом страхування виступає відповідальність:
а) перед третіми фізичними та юридичними особами, яким можуть бути завдані збиток чи інша шкода внаслідок певних дій або бездіяльності страхувальника;
б) перед третіми фізичними особами, яким можуть бути завдані збиток чи інша шкода внаслідок певних дій або бездіяльності страхувальника;
в) перед третіми юридичними особами, яким можуть бути завдані збиток чи інша школа внаслідок певних дій або бездіяльності страхувальника;
г) перед державою за шкоду, заподіяну внаслідок несплати податків.
3. Страхування відповідальності передбачає:
а) можливість заподіяння шкоди третім конкретним особам, обумовленим у договорі страхування;
б) можливість заподіяння шкоди тільки майну третіх осіб, яким, згідно з їхньою заявою, здійснюються відповідні виплати;
в) можливість заподіяння шкоди як здоров’ю, так і майну третіх осіб, відносно яких за законом або згідно з рішенням суду здійснюються відповідні виплати, які компенсують завдану шкоду;
г) можливість заподіяння шкоди здоров’ю самого страхувальника.
4. На розмір тарифних ставок за договором страхування професійної відповідальності впливають:
а) стан здоров’я страхувальника;
б) професія страхувальника;
в) стаж роботи страхувальника;
г) віковий фактор клієнтів страхувальника.
5. Майнові інтереси, пов’язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди фізичній особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, складають;
а) особове страхування;
б) майнове страхування;
в) страхування відповідальності;
г) перестрахування.
6. Договори страхування професійної відповідальності юридичних та фізичних осіб укладаються, якщо вони мають:
а) досвід виконання професійних обов’язків;
б) кваліфікаційний сертифікат та ліцензію на здійснення діяльності з надання професійних послуг;
в) можливість надання професійних послуг, яку бажають застрахувати;
г) відповідну матеріально-технічну базу.
7. Особливістю страхування відповідальності є:
а) захист інтересів страхувальника;
б) визначення страхової суми на підставі страхової оцінки;
в) відшкодування збитків страхувальника;
г) страхування на користь третьої особи.
8. Об’єктом страхування за договором страхування цивільної відповідальності визнається:
а) недбалість страхувальника;
б) некваліфіковане виконання страхувальником своїх обов’язків;
в) відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам;
г) транспортний засіб.
9. Хто може бути страхувальником за договором страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів:
а) будь-яка особа;
б) власник транспортного засобу;
в) особа, яка має нотаріально оформлене доручення на користування транспортним засобом;
г) юридичні особи та дієздатні громадяни, які використовують транспортні засіб
10. Міжнародна система "Зелена картка" діє:
а) у країнах Близького Сходу;
б) у західноєвропейських країнах;
в) у США;
г) тільки у країнах Африки.
11. Об’єктом страхування професійної відповідальності є:
а) нематеріальні втрати, яких зазнала третя особа;
б) матеріальні втрати, яких завдала третя особа страхувальнику;
в) матеріальні втрати, яких зазнала третя особа внаслідок навмисних дій страхувальника
г) правильні відповіді а, б.
12. Страхова сума при страхуванні професійної відповідальності визначається:
а) страхувальником;
б)страховиком;
в) згідно з нормативами страхування;
г) за згодою сторін.
13. Чи має Україна статус «повного члена» Міжнародної системи автострахування «Зелена картка»:
а) так, із травня 2004 р.;
б) так, з 2008 р. - після вступу України в СОТ;
в) немає.
14. Страховики, яким дозволено займатися страхуванням відповідальності власників транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам, зобов’язані заснувати:
а) моторне (транспортне) страхове бюро;
б) страховий пул;
в) асоціацію страховиків із страхування відповідальності;
г) перестраховий пул.
15. В якій формі проводиться страхування автотранспорту громадян?
а) у добровільній формі;
б) в обов’язковій формі;
в) а, б;
г) транспортні засоби – в обов’язковій формі, а додаткове обладнання до них – у добровільній.
16. Якщо домашнє майно підлягає ремонту, то збиток визначається в розмірі:
а) витрат на ремонт;
б) визначеної в договорі страхування страхової суми;
в) його дійсної вартості;
г) його ринкової вартості.
17. Обов’язкове страхування відповідальності власників собак проводиться з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної:
а) життю третіх осіб;
б) здоров’ю третіх осіб;
в) майну третіх осіб;
г) все вірно.
18. Відповідно до законодавства України страхування відповідальності власників транспортних засобів проводиться в:
а) обов’язковій формі;
б) добровільній формі;
в) обов’язковій та добровільній формах;
г) комбінованій формі.
19. Страхова сума за страхуванням відповідальності може бути встановлена на основі:
а) домовленості страхувальника та страховика;
б) визначених законодавством та об’єднаннями страховиків лімітів відповідальності;
в) визначених міжнародними угодами лімітів відповідальності;
г) все вірно.
20. Під час страхування професійної відповідальності не покривається шкода, завдана при виконанні службових обов’язків:
а) умисно;
б) у разі помилки;
в) у разі упущення;
г) все вірно.
21. Розмір франшизи (при відшкодуванні збитків, заподіяних майну потерпілих) за обов’язковим страхуванням цивільної відповідальності власників транспортних засобів, не може перевищувати:
а) 2% від ліміту відповідальності;
б) 3% від ліміту відповідальності;
в) 4% від ліміту відповідальності;
г) ліміту відповідальності.
22. Метою страхування відповідальності є страховий захист:
а) власності громадян і суб’єктів господарювання;
б) майнових інтересів громадян і суб’єктів господарювання;
в) інтересів можливих осіб, які спричинили шкоду;
г) на випадок настання визначених подій, пов’язаних з їх життям, здоров’ям і працездатністю.
23. Професійну відповідальність можуть страхувати:
а) лише фізичні особи, які здійснюють професійну діяльність на основі отриманої ліцензії, атестату або іншого документу;
б) юридичні особи, які здійснюють професійну діяльність на основі отриманої ліцензії, атестату або іншого документу;
в) юридичні особи та будь-які дієздатні громадяни;
г) все вірно.
24. При страхуванні цивільної відповідальності автовласника страховий захист розповсюджується на:
а) автомобіль страхувальника;
б) життя та здоров’я страхувальника;
в) автомобіль, життя та здоров’я третіх осіб;
г) все вірно
25. Договір страхування відповідальності перевізника укладається на користь:
а) страхувальника;
б) набувачів;
в) третіх осіб;
г) спадкоємців.
26. Ризики при страхуванні професійної відповідальності, що пов’язані з можливістю заподіяння матеріальних збитків третім особам, викликаються роботою:
а) фармацевтів;
б) лікарів;
в) будівельників;
г) все вірно.

Тема 8-1
1. Договір страхування будівельно-монтажних ризиків укладається на:
а) один рік;
б) кілька місяців;
в) період усього будівництва;
г) необмежений період.
2. Страхування технічних ризиків включає:
а) комплекс страхових ризиків, що пов’язані з будівельними, монтажними, експлуатаційними роботами та використанням складного технологічного обладнання, машин, техніки;
б) страхування втрат прибутку, пов’язаних із перервами у будівництві;
в) страхування втрат від проведення експериментальних робіт;
г) страхування витрат на усунення дефектів у збудованому об’єкті.
3. Страхування валютних ризиків передбачає:
а) страхування втрат прибутку при зміні ринкової кон’юнктури;
б) страхування від втрат у разі зміни валютних курсів;
в) відшкодування втрат унаслідок невиконання короткострокових кредитних вимог;
г) страхування ризику непогашення кредиту в іноземній валюті.
4. Страхова відповідальність при страхуванні від втрат прибутку охоплює такі види збитків:
а) прибуток, не отриманий страхувальником;
б) витрати страхувальника, що мають постійний характер;
в) прибуток, не отриманий контрагентами страхувальника;
г) відсотки за непогашеним кредитом.
5. Різновидом фінансових ризиків є:
а) ризик неплатежу;
б) неотримання прибутку при інвестиційних операціях;
в) втрати або зменшення прибутку внаслідок непередбачуваних обставин;
г) все вірно.
6. Об’єктом страхування ризиків непогашення кредитів є:
а) відповідальність позичальників кредитів;
б) відповідальність банку;
в) відповідальність кредитної установи;
г) майнові інтереси страховика.
7. Екологічне страхування включає:
а) страхування відповідальності на випадок аварійного забруднення навколишнього середовища.
б) майнове страхування фінансових збитків, зумовлених аварійним забрудненням навколишнього середовища.
в) майнове страхування фінансових збитків
г) все вірно
8. Об’єктом екологічного страхування є:
а) екологічний ризик забруднення навколишнього середовища;
б) потенційний економічний збиток, спричинений забрудненням виробничими, побутовими та іншими відходами, транспортними засобами;
в) забрудненням при розміщенні, проектуванні, будівництві, реконструкції, введенні в дію та експлуатації підприємств, споруд та інших об’єктів;
г) вірно а);в)
9. Страхування екологічних ризиків виконує такі функції:
а) формування екологічної відповідальності фізичних та юридичних осіб за результати антропогенної діяльності;
б) стимулювання протиаварійних заходів за рахунок диференціації страхових тарифів і грошових виплат за безаварійну роботу;
в) забезпечення компенсаційних гарантій постраждалим незалежно від фінансового стану підприємства — винуватця аварійного забруднення навколишнього середовища;
г) захист від втрат перестрахувальника.
10. Програми іпотечного страхування включають в себе:
а) страхування нерухомого майна, пойменованого в договорі про іпотеку, від ризиків втрати і пошкодження;
б) страхування на випадок втрати нерухомого майна, пойменованого в договорі про іпотеку, в результаті припинення права власності (титульне страхування);
в) страхування на випадок смерті і втрати працездатності позичальника іпотечного кредиту;
г) вірно в).
11. Об’єктом титульного страхування є:
а) життя позичальника;
б) страхування на випадок втрати позичальником працездатності;
в) житло, що надається в заставу (іпотеку) як забезпечення іпотечного кредиту;
г) право власності власника житла, що є предметом іпотеки.
12. Предмет застави страхують від таких ризиків:
а) вогневі ризики (пожежа, вибух газу, удар блискавки);
б) стихійні лиха;
в) ушкодження водою (з опалювальних, каналізаційних та водопровідних систем);
г) немає вірних відповідей.

Тема 8-2

1. Яка основна мета діяльності товариств взаємного страхування:
а) створення страхового захисту членів товариств;
б) організація обов’язкового особистого страхування для категорій осіб відповідно до чинного законодавства;
в) страхові операції з будь-яких видів страхування;
г) перестрахування ризиків щодо особистого страхування.
2. При передачі ризику в перестрахування комісійні винагороди за перестрахування отримують:
а) перестраховик;
б) цедент;
в) як перестраховик, так і цедент;
г) страхувальник.
3. Перестрахування забезпечує:
а) надійність інвестиційної політики;
б) фінансову надійність страховика;
в) зменшення ризику;
г) платоспроможність страховика.
4. Розрізняють такі види перестрахувальних операцій:
а) пропорційне та непропорційне перестрахування;
б) факультативне й облігаторне перестрахування;
в) самострахування і співстрахування;
г) обов’язкове та добровільне страхування.
5. Страховик, який уклав договір перестрахування:
а) залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі згідно з договором страхування;
б) залишається відповідальним перед страхувальником лише в певній частині;
в) не несе відповідальності перед страхувальником;
г) несе відповідальність лише за окремими видами страхування.
6. Страховик (перестраховик) України має право приймати ризики в перестрахування лише:
а) з тих видів добровільного страхування, на здійснення яких він отримав ліцензію;
б) з тих видів обов’язкового страхування, на здійснення яких він отримав ліцензію;
в) з тих видів добровільного та обов’язкового страхування, на здійснення яких він отримав ліцензію;
г) зі страхування життя.
7. Облігаторне перестрахування охоплює:
а) весь страховий портфель;
б) значну частину страхового портфеля;
в) кожний відокремлений ризик;
г) а, б.
8. Об’єктом перестрахувальних операцій є:
а) майнова ситуація в певному страховому товаристві;
б) настання страхового випадку у певному страховому товаристві;
в) настання страхового ризику в певному страховому товаристві;
г) все вірно
9. У групі пропорційного перестрахування виділяють такі підвиди договорів перестрахування:
а) квотний, ексцедентний та квотно-ексцедентний договори;
б) ексцеденти збитку та ексцедент збитковості;
в) облігаторні договори;
г) факультативи і договори.
10. Перестрахування є:
а) самостійною галуззю страхування;
б) підгалуззю майнового страхування;
в) підгалуззю особового страхування;
г) підгалуззю страхування відповідальності.
11. В перестрахуванні ризику беруть участь чотири страховики. В даному випадку ретроцесіонарій — це:
а) перший страховик;
б) другий страховик;
в) третій страховик;
г) четвертий страховик.
12. За непропорційним перестрахуванням розрахунки між сторонами договору охоплюють:
а) підсумкові фінансові результати цедента;
б) окремі договори страхування;
в) окремі збитки;
г) все вірно.
13. Що означає перестрахування із 60% квотою?
а) цедент приймає 60% кожного ризику;
б) перестраховик приймає 60% кожного ризику;
в) цедент приймає 40% кожного ризику;
г) перестраховик приймає 40% кожного ризику.
14. До факультативного перестрахування страхові компанії вдаються досить часто у таких випадках:
а) ризик настільки значний, що виходить за межі (ліміти) діючих перестрахувальних договорів;
б) ризик не підпадає під умови чинних договорів;
в) компанія, що передає ризик, вважає за необхідне перестрахувати частину відповідальності за власним утриманням;
г) все вірно.
15. Облігаторне перестрахування вигідніше порівняно з факультативним для:
а) цедента;
б) перестраховика;
в) а, б;
г) перестрахового брокера.
16. До непропорційних перестрахувальних договорів відносяться:
а) квотні договори;
б) факультативні договори;
в) квотні та ексцедентні договори;
г) договори ексцедента збитку та ексцедента збитковості.
17. Коли цедент отримує найбільшу комісію за перестрахуванням:
а) за квотним договором;
б) за ексцедентним договором;
в) за договором ексцедента суми;
г) за факультативно-облігаторними договорами.
18. Другий договір ексцедента суми використовується:
а) як альтернатива до першого договору ексцедента суми;
б) для безпечних ризиків;
в) додатково до факультативного договору перестрахування;
г) у тому випадку, коли перший договір ексцедента суми не може задовольнити виплати.
19. Сутність ексцедентного перестрахування полягає втому, що:
а) цедент зобов’язаний передати перестраховику визначену частку у всіх ризиках даного виду, а перестраховик не має права відмовитися від цього обв’язку;
б) цедент визначає розмір власної участі у всіх або у частині договорів прямого страхування, а відповідальність понад всю власну участь передає перестраховикам;
в) все вірно.
20. Основні переваги факультативного перестрахування:
а) висока ставка комісії перестрахування;
б) увага, що приділяється окремим ризикам;
в) легкість в управлінні;
г) все вірно.


 

////////////////////////////