Білет № 1

І. Який із вказаних реагентів використовується для виявлення іона нікеля?

1.        Вісмутат натрія в кислому середовищі.

2.        Роданід амонію.

3.        Диметилгліоксим.

4.        Гексацианоферрат (ІІ) калія.

5.        Гексацианоферрат (ІІІ) калія.

ІІ. Які з перелічених реагентів і при яких умовах використовують для розподілу ІІ та ІІІ аналітичних груп катіонів?

1.        Сірководень при рН = 0,5.

2.        Сірководень при рН = 9,2.

3.        Сульфід амонію при рН = 9,2.

4.        Ці групи не можна розділити, оскільки вони осаджуються разом.

5.        Карбонат амонію при рН = 9,2

ІІІ. Які з наведених реагентів використовуються для виявлення сульфіт іону?

1.        Дифеніламін.

2.        Хлорид барію в кислому середовищі.

3.        Нітрат срібла в 2М розчині азотної кислоти.

4.        Йодокрахмальний розчин.

5.        Розчин перманганата калію в кислому середовищі.

ІV. Які з перелічених аніонів осаджуються, якщо суміш обробити розчином нітрату срібла в присутності 2М азотної кислоти?

1. Нітрат.      2. Хлорид.     3. Йодид.

4. Сульфат.     5. Карбонат.

V. Дією яких реагентів можна розділити іони барія і магнія?

1.        Na₂CO₃.

2.        (NH₄)₂CO₃ в присутності NH₄OH i NH₄Cl.

3.        Na₂HPO₄.

4.        Na₂HPO₄ в присутності NH₄OH i NH₄HCl.

5.        K₂Cr₂O₇.

VI. Які іони заважають виявленню карбонат - іона реакцією помутніння вапнякової чи баритової води?

1. Йодид.     2. Сульфіт.     3. Сульфат.

4. Фосфат.     5. Нітрит.

VIІ. Напишіть в іонному вигляді рівняння реакції взаємодії йодид - іона з хлорною водою. Знайдіть суму коефіцієнтів.

1. 6.     2. 4.     3. 8.     4. 10.     5. 12.

VIІІ. Отримали осади сульфідів нікеля і марганця (ІІ). Який із перелічених реагентів може розчинити сульфід марганця, залишивши в осаді нікель?

1.        Соляна кислота.

2.        Азотна кислота.

3.        Суміш соляної та азотної кислот.

4.        Гідроксид амонію.

5.        Соляна кислота в присутності пероксида водню.

ІХ. Аналізу піддавали кристалічну сіль, розчинну у воді. При цьому :

а) соляна кислота і сірководень в потрібних умовах не дали осаду. При дії сульфіда амонія в присутності амонійно буферної суміші випав осад тілесного кольору;

б) в процесі відкриття аніону при додаванні нітрата срібла в середовищі 2М азотної кислоти з'явився білий осад;

в) реакція з хлорною водою була негативна.

Яку сіль піддавали аналізу?

1.        Йодид марганцю.

2.        Хлорид марганцю.

3.        Хлорид нікелю.

4.        Нітрат кобальту.

5.        Сульфіт марганцю.

Х. При дії карбоната амонія у лужному середовищі на розчин солі металу випав білий осад. При дії соляної кислоти на цей же розчин виділився білий осад, розчинний в гарячій воді. Додавання біхромата калія призвело до утворення осаду, розчинного у лузі. Який катіон знаходиться у розчині?

1. Барій.     2. Магній.     3. Свинець.

4. Кальцій.     5. Срібло.

 

 

 

 

Білет № 2

І. Який із перелічених катіонів заважає знаходженню кобальта (ІІ) роданідом амонія?

1. Барій.     2. Кальцій.     3. Залізо (ІІІ).

4. Залізо (ІІ).     5. Нікель.

ІІ. Чи розчинний у воді сульфат барія?

ІІІ. Який із наведених реактивів дозволяє відкрити фосфат - іон?

1.        Хлорид барія в кислому середовищі.

2.        Нітрат срібла в середовищі 2М азотної кислоти.

3.        Молібденова рідина.

4.        Хлорна вода.

5.        Ні один з наведених реагентів.

ІV. Який з названих реагентів використовують для знаходження заліза (ІІІ) в суміші катіонів п'яти груп?

1.        Гексацианоферат (ІІ) калія.

2.        Гексацианоферат (ІІІ) калія.

3.        Сульфід амонія.

4.        Роданід амонія.

5.        Сірководень в кислому середовищі.

V. Напишіть в молекулярному вигляді рівняння реакції розчинення сульфіду міді (ІІ) в азотній кислоті. Чому дорівнює сума коефіцієнтів рівняння?

1. 5.     2. 11.     3. 20.     4. 23.     5. 27.

VІ. Який з наведених реактивів дозволяє відкрити сульфат - іон в присутності аніонів І групи?

1.        Хлорид барія в кислому середовищі.

2.        Нітрат срібла в азотній кислоті.

3.        Сірчана кислота.

4.        Молібденова рідина.

5.        Ні один з наведених реактивів.

VІІ. Який з перелічених катіонів можна виявити в присутності іншого катіона без попереднього маскування і відділення?

1.        Калій в присутності амонія.

2.        Кальцій в присутності барія.

3.        Натрій в присутності амонія.

4.        Магній в присутності амонія.

5.        Барій в присутності кальція.

VІІІ. Отримали осади сульфідів заліза (ІІ) та міді (ІІ). Який реагент може розчинити лише сульфід заліза, залишивши в осаді мідь?

1.        Сульфід натрія.

2.        Соляна кислота.

3.        Азотна кислота.

4.        Суміш азотної та соляної кислот.

5.        Ні один з наведених.

ІХ. Аналізу піддали червонувато - рожеву сіль, розчинну у воді. При цьому:

а) соляна кислота і сірководень в потрібних умовах не дали осадів. При дії сульфіда амонія в присутності амонійного буфера випав осад чорного кольору;

б) реакція з диметилгліоксимом була негативна;

в) аніон солі не має відновлювальних властивостей і утворює з катіоном барія білий осад, нерозчинний в соляній кислоті.

Яка сіль піддавалась аналізу?

1.        Сульфат нікеля.

2.        Сульфат кобальта .

3.        Карбонат кобальта.

4.        Хлорид марганця.

5.        Хлорид кобальта.

Х. З окремими порціями розчину задачі на аніони зробили такі проби: а) при додаванні хлорида барія випав білий осад, який розчинився в соляній  кислоті; б) додали розчин нітрату срібла в присутності 2н. розчину азотної кислоти; осаду не спостерігали; в) при дії молібденової рідини ніякого зовнішнього ефекту не спостерігали; г) розчин йоду, забарвлений крахмалом в синій колір, знебарвився і придбав кислу реакцію; д) при дії дифеніламіну спостерігали забарвлення в синій колір. Які аніони були  присутні у розчині?

1.        Йодид і нітрат. 2. Нітрат і сульфат. 3. Йодид і фосфат. 4. Хлорид і нітрат. 5. Фосфат і сульфіт.

 

 

 

 

Білет № 3

І. Який із наведених катіонів заважає виявленню магнія гідрофосфатом?

1.Амоній.     2. Калій.     3. Барій.     4. Кальцій.     5. Ні один з наведених.

ІІ. Чи розчинний у воді хлорид срібла?

ІІІ. Чи можна осадити всі катіони І аналітичної групи будь - яким із перелічених реагентів?

1.        Немає реагента, осаджуючого усі катіони І аналітичної групи.

2.        Реактив Несслера.

3.        Гексанітрокобальтат (ІІІ) натрія.

4.        Карбонат натрія.

5.        Гідроксид калія.

ІV. Що являється груповим реагентом на аніони ІІ групи?

1.        Нітрат срібла.

2.        Групового реагента немає.

3.        Хлорид барія при рН = 7-9.

4.        Нітрат срібла в присутності 2М азотної кислоти.

5.        Хлорид барія в кислому середовищі.

V. Напишіть у молекулярному вигляді рівняння реакції розчинення сульфіда кобальта в розбавленій азотній кислоті. Чому дорівнює сума коефіцієнтів рівняння?

1. 25.     2. 5.     3. 23.     4. 27.     5. 11.

VІ. Розчин включає в себе катіони магнія, кальція та барія. Який реагент може осадити всі катіони разом?

1.        Сірчана кислота.

2.        Біхромат калія.

3.        Карбонат натрія.

4.        Карбонат амонія в присутності амонійної буферної суміші.

5.        Сірководень.

VІІ. Як виявити йодид - іон в присутності хлорид - іона?

1.        Додати нітрат срібла в середовищі азотної кислоти і за кольором осадів встановити присутність йодида.

2.        На суміш аніонів подіяти хлорною водою в присутності бензолу. За зміною кольору бензольного шару виявити йодид - іон.

3.        Дією йодокрахмального розчину.

4.        Подіяти нітрит - іоном в присутності кислоти. Йод, що утворюватиметься, виявити за допомогою бензола чи крахмала.

5.        Виявити йодид - іон в присутності хлорид - іона неможливо.

VІІІ. Який катіон можна виявити в присутності іншого катіона без попереднього розподілу та маскування?

1.        Кобальт в присутності заліза (ІІІ).

2.        Залізо (ІІІ) в присутності кобальта.

3.        Залізо (ІІІ) в присутності заліза (ІІ).

4.        Нікель в присутності заліза (ІІ).

5.        Залізо (ІІ) в присутності заліза (ІІІ).

ІХ. Аналізу піддавалась безбарвна кристалічна сіль, розчинна у воді. При цьому:

а) при проведенні реакції з реактивом Несслера випав червоно - бурий осад;

б) групові реактиви на V, IV, III та ІІ аналітичні групи катіонів при потрібних

    умовах осадів не дали;

в) при виявленні аніона додали декілька крапель хлорної води, бензола та

    перемішали; бензольний шар забарвився у фіолетовий колір. Яка це сіль?

1.        Йодид амонія.

2.        Хлорид амонія.

3.        Йодид калія.

4.        Хлорид калія.

5.        Йодид натрія.

Х. З окремими порціями аналізуємого на вміст аніонів розчину зробили такі проби :

а) додали розчин нітрату срібла в присутності 2М азотної кислоти; з'явився жовтий осад; б) при додаванні хлорида барія при рН = 7-9 випав білий осад, який розчинився в соляній кислоті; в) при додаванні молібденової рідини (після відповідної обробки) випав жовтий осад; г) при додаванні соляної кислоти ніякого ефекту не состерігалось. Які аніони мали присутність у розчині?

1.        Йодид, фосфат, карбонат.

2.        Йодид, фосфат.

3.        Карбонат, фосфат.

4.        Хлорид, йодид.

5.        Йодид, карбонат.

 

 

 

Білет № 4

І. В якому з перелічених випадків не вдається відкриття катіона калія за допомогою гексанітрокобальтата натрія?

1.        В присутності катіона натрія.

2.        В нейтральному середовищі.

3.        В слабокислому середовищі.

4.        В лужному середовищі.

5.        В присутності катіона амонія.

ІІ. Напишіть рівняння реакції виявлення катіона магнія гідрофосфатом в іонному вигляді. Чому дорівнює сума коефіцієнтів рівняння?

    1. 4.     2. 5.     3. 7.     4. 8.     5. 9.

ІІІ. Що є груповим реагентом на аніони І групи?

1.        Нітрат срібла.

2.        Хлорид барія при рН = 7-9.

3.        Групового реагента немає.

4.        Нітрат срібла в присутності 2М азотної кислоти.

5.        Хлорид барія в кислому середовищі.

ІV. Які з перелічених аніонів відносяться до аніонів - відновників?

1.        Карбонат.

2.        Сульфіт.

3.        Нітрат.

4.        Нітрит.

5.        Йодид.

V. Які з названих катіонів можна виявити без попереднього відділення та маскування?

1.        Іон калія в присутності іона амонія.

2.        Іон натрія в присутності іона амонія.

3.        Іон амонія в присутності іона натрія.

4.        Іон барія в присутності іона кальція.

5.        Іон кальція в присутності іона барія.

VІ. В чому заключається проба на присутність аніонів - окисників?

До досліджуваного розчину потрібно додати :

1.        2М розчин лугу та 1-2 краплі перманганата калія.

2.        Розбавлений розчин йоду, забарвлений в синій колір крахмалом.

3.        2н. розчин сірчаної кислоти. Декілька крапель бензола та 1-2 краплі йодида калія.

4.        2М розчин оцтової кислоти чи хлористоводневої кислоти.

5.        Провести пробу на виділення газу.

VІІ. Напишіть в іонному вигляді рівняння реакції взаємодії нітрит - іона з йодидом калія в кислому середовищі. Чому дорівнює сума коефіцієнтів рівняння?

    1. 10.     2. 13.     3. 8.     4. 14.     5. 5.

VІІІ. За якою причиною катіон магнія відносять до І аналітичної групи катіонів?

1.        Карбонат магнія розчинний у воді.

2.        Сульфат магнія розчинний у воді.

3.        Основний карбонат магнія розчинний в солях амонія.

4.        Сульфід магнія розчинний у воді.

5.        Хлорид магнія не розчинний у воді.

ІХ. Які реакції і в якій послідовності потрібно провести, щоб відкрити катіон в солі хлорида марганця?

1.        На початку аналіза додати сульфід амонія в присутності амонійної буферної суміші при рН = 9.

2.        Провести реакцію з вісмутатом натрія в кислому середовищі.

3.        Послідовно додати групові реагенти на V, IV та ІІІ аналітичні групи в потрібних умовах.

4.        Зробити попередні висновки за забарвленням солі.

5.        Сіль розчинити у воді.

6.        Провести перевірочні реакції на присутність катіонів кобальта і нікеля.

Х. З окремими порціями аналізуємого на вміст аніонів розчину провели наступні досліди :

1)       Додали розчин нітрата срібла в азотній кислоті; з'явився білий осад, який повністю розчинився в гідроксиді амонія;

2)       Додали розчин хлорида барія в нейтральному середовищі, з'явився білий осад, який розчинився в соляній кислоті;

3)       При додаванні дифеніламіна синє забарвлення не з'явилось;

4)       При додаванні розчину молібденової рідини (після відповідної обробки) з'явився жовтий осад. Які з перелічених аніонів могли бути присутніми у розчині?

1. Хлорид і фосфат.     2. Хлорид і нітрат.     3. Фосфат і нітрат.

4. Йодид і фосфат.     5. Йодид, фосфат та нітрат.

 

Білет № 5

І. Який з наведених іонів заважає знаходженню іона амонія реактивом Несслера?

    1. Калій.     2. Натрій.     3. Магній.

    4. Барій.     5. Залізо (ІІІ).

ІІ. Який із перелічених реагентів може бути використаний для виявлення катіона марганця?

1.        Вісмутат натрія.

2.        Алізарин.

3.        Гексацианоферат (ІІ) калія.

4.        Диметилгліоксим.

5.        Роданід амонія.

ІІІ. Чи має ІІІ аналітична група аніонів груповий реагент?

ІV. Який із названих реагентів може бути використаний для виявлення йодид - іона?

1.        Хлорна вода.

2.        Гіпохлорид натрія.

3.        Хлорид барія в нейтральному середовищі.

4.        Перманганат калія в кислому середовищі.

5.        Розбавлена сірчана кислота.

V. Напишіть в іонному вигляді реакцію розчинення сульфіда заліза (ІІІ) в соляній кислоті. Чому дорівнює сума коефіцієнтів рівняння.

    1. 8.     2. 9.     3. 10.     4. 14.     5. 12.

VІ. Яка розчинність у воді сульфідів різних катіонів?

1.        Всі сульфіди розчинні у воді.

2.        Всі сульфіди не розчинні у воді.

3.        Не розчинні у воді сульфіди ІІІ, ІV, V груп.

4.        Не розчинні у воді тільки сульфіди І групи.

5.        Розчинні у воді тільки сульфіди І та ІІ груп.

VІІ. У чому полягає проба на присутність аніонів - відновників?

1.        У розчин додати перманганат калія у лужному середовищі.

2.        У розчин, підкислений сірчаною кислотою, додати розчин йода,

     забарвлений крахмалом в синій колір.

3.        На розчин подіяти сірчаною кислотою.

4.        Зробити пробу на виділення газу.

5.        Подіяти йодидом калія в середовищі сірчаної кислоти.

VІІІ. Сіль, розчинна у воді, являється сіллю барія. Який із перелічених аніонів може входити до складу цієї солі?

    1. Сульфат.     2. Фосфат.     3. Нітрат.     4. Хлорид.     5. Карбонат.

ІХ. Аналізу піддали червонувато - рожеву кристалічну сіль, розчинну у воді. При цьому :

    а) соляна кислота і сірководень в потрібних умовах осаду не дали;

    б) при дії сульфіда амонія в присутності амонійного буфера випав осад чорного кольору;

    в) при відкритті аніона дія хлорида барія не супроводжувалась будь - яким ефектом;

    г) при додаванні нітрата срібла і азотної кислоти виділився білий осад.

Яка з перелічених солей піддавалась аналізу?

1.        Хлорид марганця.

2.        Хлорид кобальта.

3.        Нітрат марганця.

4.        Фосфат кобальта.

5.        Сульфат нікеля.

Х. З окремими порціями досліджуваного розину виконані наступні проби :

    а) доданий розчин хлорида барія, при цьому випав білий осад, розчинний в

    соляній кислоті;

    б) доданий розчин йода, забарвлений крахмалом в синій колір; при цьому синє забарвлення зникло;

    в) подіяли нітратом срібла в 2М розчині азотної кислоти; виділення осаду при цьому не спостерігалось;

    г) дифеніламін давав забарвлення синього кольору, але при дії йодида калія в

    присутності розбавленої мінеральої кислоти ніяких змін не спострігалось.

Які аніони могли бути присутніми у розчині?

1.        Сульфат і нітрит.

2.        Сульфіт і нітрит.

3.        Нітрат і сульфіт.

4.        Нітрит, нітрат, сульфіт.

5.        Сульфат і нітрат.

 

 

 

Білет № 6

І. Напишіть рівняння реакції взаємодії іона кобальта (ІІ) з роданід - іоном. Чому дорівнює сума коефіцієнтів рівняння?

    1. 4.     2. 6.     3. 9.     4. 3.     5. 8.

ІІ. Які умови необхідні для виявлення іона натрія дигідроантимонатом калія?

1.        Нейтральне середовище; 2. Кисле середовище; 3. Лужне середовище;

4.        Концентрований розчин солі натрія; 5. Розбавлений розчин солі натрія;

6.        Нагрівання.

ІІІ. За допомогою якого реагента можно розділити ІІІ і ІV аналітичні групи катіонів?

1.        Карбонат амонія в лужному середовищі; 2. Сульфід амонія в лужному середовищі; 3. Сірководень в кислому середовищі; 4. Сірководень в лужному середовищі; 5. Сульфід натрія в лужному середовищі.

ІV. Чим відрізняється аналіз аніонів від аналіза катіонів?

1.        Виявлення багатьох аніонів частіше всього проводять дрібним способом.

2.        При аналізі аніонів групові реагенти застосовують звичайно не для розділення груп, а в основному, щоб встановити їх наявність чи відсутність.

3.        Групові реагенти для аналіза катіонів використовують не тільки для знаходження груп, але і для їх розділу.

4.        Аналіз катіонів не відрізняється від аналіза аніонів.

5.        Аналіз катіонів проводять систематичним шляхом на відміну від аналіза аніонів.

6.        Групові реагенти аніонів використовують в основному для розділення груп.

V. Напишіть в іонному вигляді рівняння реакції взаємодії сульфіт - іона з розчином йода. Чому дорівнює сума коефіцієнтів рівняння?

    1. 4.     2. 8.     3. 10.     4. 5.     5. 3.

VІ. Для виявлення марганця (ІІ) використовують вісмутат натрія. Чи додають ще якийсь реагент і з якою метою?

1.        Використовують тільки вісмутат натрія; 2. Додають луг для створення лужного середовища; 3. Додають азотну кислоту для окиснення марганця; 4. Додають азотну кислоту для відновлення вісмутата натрія; 5. Додають азотну кислоту для створення кислого середовища.

VІІ. Які статистичні правила розчинності солей у воді (без врахування винятків)?

1. Солі слабких кислот розчинні у воді; 2. Солі слабких кислот не розчинні у воді; 3. Солі сильних кислот не розчинні у воді; 4. Солі сильних кислот розчинні у воді; 5. Солі калія, натрія, амонія розчинні у воді.

VІІІ. Як можна відрізнити нітрит - іон від нітрат - іона?

1.        Подіяти кислотою.

2.        Подіяти йодидом калія в присутності розведеної мінеральної кислоти.

3.        Подіяти перманганотом калія в кислому середовищі.

4.        Подіяти дифеніламіном.

5.        Подіяти розчином йода, забарвленим крахмалом в синій колір.

ІХ. Аналізу піддали безбарвну кристалічну сіль, розчинну у воді. При цьому :

    а) групові реагенти на V, IV, III групи катіонів в потрібних умовах осадів не дали;

    б) при дії біхромата калія в присутності ацетата натрія виділення осадів не спостерігали;

    в) при дії карбоната амонія в присутності амонійного буфера випав білий осад;

    г) в процесі відкриття аніона при додаванні нітрата срібла в середовищі 2М азотної кислоти з'явився білий осад, який розчинявся повністю в розчині аміака.

Яку сіль піддали аналізу?

1.        Хлорид свинця.     2. Хлорид барія.     3. Хлорид кальція.

4.        Хлорид калія.     5. Йодид свинця.

Х. З окремими порціями аналізуємого на вміст аніонів розчину провели наступні досліди :

    а) додали розчин нітрата срібла в 2М азотній кислоті, виділення осаду не спостерігали;

    б) додали хлорид барія в нейтральному середовищі, випав білий осад, який розчинився в кислотах з виділенням газу без кольору та запаху;

    в) додали розчин молібденової рідини, випав жовтий осад;

    г) газ, що виділявся викликав помутніння вапнякової води, але не знебарвлював йодокрахмальний розчин;

    д) подіяли йодидом калія в кислому середовищі в присутності бензола, ніяких змін при цьому не було.

Які аніони могли бути присутніми в задачі?

1.        Фосфат і карбонат.

2.        Сульфіт і фосфат.

3.        Сульфат, фосфат, карбонат.

4.        Нітрит і сільфіт.

5.        Нітрит і карбонат.

 

 

 

 

 

Білет № 7

І. Напишіть рівняння реакції взаємодії іона свинця (ІІ) з біхромат - іоном. Чому дорівнює сума коефіцієнтів рівняння?

    1. 4.     2. 5.     3. 7.     4. 10.     5. 8.

ІІ. Який із перелічених реагентів може бути застосований для розподілу ІV i V аналітичних груп катіонів?

1.        Сульфід натрія.     2. Сірководень.     3. Соляна кислота.

4.        Сульфід амонія.     5. Карбонат амонія.

ІІІ. Чи є роданід амонія специфічним реагентом на іон кобальта?

ІV. Які ви знаєте реакції, що застосовуються для відкриття карбонат - іона?

1.        Дія хлорида барія в нейтральному середовищі.

2.        Дія кислот.

3.        Помутніння вапнякової чи баритової води.

4.        Дія нітрата срібла в середовищі азотної кислоти.

5.        Дія хлорної води.

V. Напишіть в іонному вигляді рівняння реакції знаходження марганця (ІІ) за допомогою вісмутата натрія. Чому дорівнює сума коефіцієнтів рівняння?

    1. 45.     2. 40.     3. 35.     4. 32.     5. 26.

VІ. В яких випадках неможливо знаходження одних іонів в присутності інших?

1.        Іон заліза (ІІІ) в присутності іона кобальта (ІІ).

2.        Іон кобальта (ІІ) в присутності іона заліза (ІІІ).

3.        Іон нікеля в присутності іона заліза (ІІ).

4.        Іон заліза (ІІ) в пристуності нікеля.

5.        Іон барія в пристуності іона кальція.

VІІ. Які аніони можуть бути присутніми у розчині, якщо при дії 2М сірчаної кислоти на досліджуваний розчин виділяється газ?

    1. Карбонат.     2. Сульфіт.     3. Хлорид.     4. Йодид.     5. Нітрит.

VІІІ. Які аніони можуть бути знайдені за реакцією

     2I^– + 2NO₂^– + 4H⁺ → 2NO + I₂ + 2H₂O?

Яким зовнішнім ефектом воно супроводжується?

1.        Нітрит - іон.

2.        Йодид - іон.

3.        Нітрат - іон.

4.        Розчин забарвлюється у бурий колір.

5.        Шар бензола забарвлюється у фіолетовий колір.

6.        Реакція не супроводжується ніяким ефектом.

ІХ. Через солянокислий розчин солі пропустили сірководень, що не викликало виділення осаду. До іншої порції розчину додали сульфід амонія і амонійний буфер. Розчин залишився прозорим. Додавання оксалата натрія і хромата калія до окремих порцій розчину викликало появу відповідно білого та жовтого осадів. Який катіон входив до складу солі?

    1. Свинець.     2. Барій.     3. Магній.     4. Залізо (ІІІ).     5. Олово (ІІ).

Х. З окремими порціями досліджуваного розчину на аніони були зроблені такі проби:

    а) доданий розчин хлорида барія, з'явився білий осад, розчинний в соляній

    кислоті;

    б) доданий розчин соляної кислоти, спостерігалось виділення газу;

    в) доданий розчин нітрата срібла в 2М азотній кислоті, з'явився білий осад;

    г) розчин перманганата калія в лужному середовищі не знебарлювався.

Які з наведених далі аніонів могли бути присутні в розчині?

1.        Карбонат і хлорид.

2.        Карбонат і сульфіт.

3.        Хлорид і сульфіт.

4.        Сульфіт і хлорид.

5.        Сульфіт і йодид.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Білет № 8

І. Чи можна розділити ІІ і ІІІ аналітичні групи катіонів і який для цього може бути застосований реагент?

1.        Сульфід амонія при рН = 9,2.

2.        Сульфід амонія при рН = 0,5.

3.        Сірководень при рН = 0,5.

4.        Карбонат амонія при рН = 9,2.

5.        Групи розділити не можна.

ІІ. Які з наведених катіонів утворюють солі, водні розчини яких забарвлені?

    1. Марганець.     2. Нікель.     3. Кобальт (ІІ).     4. Залізо (ІІІ).     5. Свинець.

ІІІ. Чи розчиняється хлорид свинця у гарячій воді?

ІV. Які реагенти використовуються для відкриття нітрат - іона?

1.        Хлорна вода.

2.        Хлорид барія при рН = 7-9.

3.        Нітрат срібла в 2М азотній кислоті.

4.        Дифеніламін.

5.        Йодид калія в кислому середовищі.

V. Написати в іонному вигляді рівняння реакції розчину сульфіда марганця в розбавленій азотній кислоті. Чому дорівнює сума коефіцієнтів рівняння?

    1. 5.     2. 11.     3. 23.     4. 25.     5. 27.

VІ. Який із перелічених реагентів дозволяє відділити іон барія від іона кальція?

1.        Карбонат амонія.

2.        Оксалат амонія.

3.        Біхромат калія.

4.        Сульфід амонія.

5.        Гідрофосфат натрія.

VІІ. Які аніони заважають знаходженню йодид - іона реакцією з хлорною водою?

    1. Нітрат.     2. Сульфіт.     3. Карбонат.     4. Хлорид.     5. Бромід.

VІІІ. Які аніони в аналізуємому розчині не можуть бути присутні, якщо рН розчину ≤ 2?

    1. Карбонат.     2. Сульфат.     3. Сульфіт.     4. Нітрат.     5. Хлорид.

ІХ. Аналізу піддали безбарвну кристалічну сіль, розчинну у воді. При цьому :

    а) групові реагенти на V, IV, ІІІ і ІI анлітичні групи катіонів в потрібних умовах осадів не дали;

    б) при дії реактива Несслера і дигідроантимоната калія осадів не спостерігали;

    в) при знаходженні аніону при додаванні нітрата срібла в присутності 2М азотної кислоти випав білий осад; при додаванні хлорної води і бензола ніякого ефекта не спостерігали.

Яку з наведених далі солей піддавали аналізу?

1.        Хлорид калія.

2.        Хлорид натрія.

3.        Йодид калія.

4.        Йодид натрія.

5.        Хлорид магнія.

Х. З окремими порціями аналізуємого на вміст аніонів розчину провели наступні проби:

    а) досліджуваний розчин знебарвлював перманганат калія в кислому середовищі, але не знебарвлював в лужному;

    б) до підкисленого розчину додали розчин хлорида барія, осаду не спостерігали;

    в) додали розчин нітрата срібла в 2М азотній кислоті, з'явився осад білого кольору.

Які з наведених далі аніонів могли бути присутніми в розчині?

1.        Нітрит і йодид.

2.        Нітрит і хлорид.

3.        Йодид і хлорид.

4.        Сульфіт і хлорид.

5.        Йодид, нітрит і сульфат.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Білет № 9

І. Напишіть рівняння реакції взаємодії іона барія з біхромат - іоном. Чому дорівнює сума коефіцієнтів рівняння?

    1. 4.     2. 5.     3. 7.     4. 8.     5. 10.

ІІ. Який реагент дозволяє знайти залізо (ІІІ) в суміші катіонів п'яти груп?

1.        Гідрофосфат натрія.

2.        Гексацианоферат (ІІ) калія.

3.        Гексацианоферат (ІІІ) калія.

4.        Диметилгліоксим.     5. Роданід амонія.

ІІІ. Які з перелічених іонів осаджуються, якщо суміш обробити розчином хлорида барія в нейтральному середовищі.

    1. Нітрит.     2. Сульфіт.     3. Сульфат.     4. Йодид.     5. Хлорид.

ІV. Які з перелічиних реагентів використовуються для виявлення хлорид - іона?

1.        Хлорид барія в нейтральному середовищі.

2.        Нітрат срібла в 2М азотній кислоті.

3.        Хлорна вода і бензол.

4.        Перманганат калія і сірчана кислота.

5.        Біхромат калія і сірчана кислота.

V. Чи заважають катіони І аналітичної групи виявленню один одного?

1.        Будь - який катіон можна виявити в присутності всіх інших катіонів.

2.        Виявленню катіона натрія заважає катіон магнія.

3.        Виявленню катіона амонія заважають іони калія та натрія.

4.        Виявленню іона магнія заважають іони калія та натрія.

5.        Виявленню іонів калія та натрія заважає іон амонія.

VІ. Який з наведених реактивів дозволяє виявити фосфат - іон в присутності сульфіт - іона?

1.        Хлорид барія в кислому середовищі.

2.        Нітрат срібла в кислому середовищі.

3.        Молібденова рідина в присутності окисника.

4.        Нітрат свинця.

5.        Ні один з наведених реактивів.

VІІ. Які реактиви дозволяють відділити залізо (ІІІ) від міді (ІІ)?

1.        Гідроксид амонія.

2.        Сульфід амонія.

3.        Карбонат амонія.

4.        Сірководень в кислому середовищі.

5.        Сульфід натрія.

VІІІ. Чи можна розділити йодид -  і хлорид - іони?

1.        Неможна, оскільки вони відносяться до одної аналітичної групи.

2.        Можна, дією нітрата срібла в присутності азотної кислоти. При цьому йодид срібла залишається в осаді, а хлорид срібла розчиняється.

3.        Можна, дією гідроксида амонія на передчасно осаджені хлорид і йодид срібла. При цьому йодид срібла залишається в осаді, а хлорид срібла розчиняється.

4.        Можна, дією хлорида барія. При цьому осяде тільки йодид барія.

5.        Неможна, так як хімічні властивості їх сполук однакові.

ІХ. З окремими порціями аналізуємого на вміст аніонів розчину проведені наступні досліди :

    а) додали рочин хлорида барія в нейтральному середовищі; випав білий осад, який не розчинявся в соляній кислоті;  б) додали розчин нітрата срібла в 2М азотній кислоті; осаду не спостерігали; в) подіяли дифеніламіном, спостерігали забарвлення в синій колір; г) подіяли йодидом калія в кислому середовищі; реакція була негативною. Які аніони могли бути присутні у розчині?

1.        Сульфат і нітрат.

2.        Сульфіт і нітрит.

3.        Хлорид і сульфіт.

4.        Нітрат і сульфіт.

5.        Сульфат і нітрит.

Х. Аналізували безбарвну кристалічну сіль, розчинну у воді. При цьому :

    а) групові реагенти на V, IV, ІІІ аналітичних групи катіонів в потрібних умовах осадів недали; б) при дії біхромата калія і ацетата натрія виділився жовтий осад; в) в процесі відкриття аніона при додаванні нітрата срібла в середовищі 2м азотної кислоти з'явився осад білого кольору. Яку сіль аналізували?

1.        Хлорид барія. 2. Хлорид кальція. 3. Хлорид калія. 4. Хлорид магнія. 5. Йодид калія.

 

 

 

 

Білет № 10

І. Напишіть в іонному вигляді рівняння реакції знаходження іона калія за допомогою гексанітрокобальтата натрія. Чому дорівнює сума коефіцієнтів рівняння?

    1. 5.     2. 4.     3. 6.     4. 8.     5. 10.

ІІ. Які характерні особливості сульфідів катіонів ІІІ аналітичної групи?

1.        Усі сульфіди розчинні у воді.

2.        Усі сульфіди не розчинні у воді.

3.        Усі сульфіди розчиняються в розбавлених мінеральних кислотах.

4.        Сульфіди не розчиняютьяс в кислотах.

5.        Сульфіди розчиняються в кислотах - окисниках.

ІІІ. Чи забарвлений водний розчин нітрата кобальта?

ІV. Чим відрізняється осад сульфата барія від інших солей барія аніонів І аналітичної групи?

1.        Осад сульфата барія не розчиняється в кислотах.

2.        Осад сульфата барія не розчиняється у воді.

3.        Утворюються змішані кристали з перманганатом калія.

4.        Немає ніяких відмінностей.

5.        Осад сульфата барія відрізняється за кольором.

V. Напишіть в молекулярному вигляді ріняння реакції розчинення сульфіда нікеля в азотній кислоті. Чому дорівнює сума коефіцієнтв рівняння?

    1. 5.     2. 11.     3. 23.     4. 13.     5. 20.

VІ. Чи можна повністю осадити ІV аналітичну групу катіонів дією сірководня в лужному чи кислому середовищі (рН = 0,5)?

1.        Можна осадити сірководнем в лужному середовищі, так як сірководень - груповий реагент ІV аналітичної групи і при цьому утворюються сульфіди катіонів.

2.        Неможна осадити сірководнем в кислому середовищі, оскільки сульфіди катіонів ІV аналітичної групи розчинні в мінеральних кислотах.

3.        Неможна зовсім осадити сірководнем, оскільки сульфіди катіонів ІV аналітичної групи розчинні у воді.

4.        Неможна осадити сірководнем в лужному середовищі, оскільки катіони підгрупи миш'яка утворюють при цьому розчинні тіосолі.

5.        Можна осадити сірководнем в кислому середовищі тому,що сульфіди катіонів ІV аналітичної групи не розчиняються в розведених мінеральних кислотах.

VІІ. Яких умов необхідно дотримуватись при відкритті фосфат - іона молібденовою рідиною?

1.        Реагент додавати в надлишку.

2.        Додати твердий нітрат амонія.

3.        Додати азотну кислоту.

4.        Нагріти розчин.

5.        Провести реакцію в холодному розчині.

6.        Спочатку окислити відновники.

VІІІ. Які операції здійснюються на початку аналіза солі хлорида калія?

1.        Сіль розчиняють у воді.

2.        Сіль розчиняють в соляній кислоті.

3.        Проводять знаходження іона амонія.

4.        Проводять знаходження ІІ-V аналітичних груп груповими реагентами, а потім переходять до аналізу І групи.

5.        Відразу ж досліджують розчин на присутність катіонів І аналітичної групи.

ІХ. При додаванні сульфіда амонія до розчину солі в лужному середовищі випав чорний осад. Надлишок роданіда амонія викликає появу синього забарвлення. Сіль якого ктіона знаходилась у розчині?

    1. Cu²⁺.     2. Ca²⁺.     3. Fe²⁺.     4. Fe³⁺.     5. Bi³⁺.

Х. Водний розчин досліджуваної солі виявився нейтральним. Додавання карбоната натрія не призвело до утворення осаду. Яку сіль аналізували?

1.        Карбонат калія.

2.        Сульфат натрія.

3.        Сульфат амонія.

4.        Сульфат магнія.

5.        Хлорид магнія.

 

 

 

 

 

 

 

 

Білет № 11.

І. Чи можна розділити І та ІІ аналітичні групи катіонів? Якщо так, та який при цьому необхідний реагент?

1.        Карбонат амонія при рН = 9,2.

2.        Групи розділити не можна.

3.        Карбонат амонія при рН = 0,5.

4.        Сульфід амонія при рН = 9,2.

5.        Соляна кислота.

ІІ. Напишіть в іонному вигляді реакцію знаходження міді (ІІ) гексацианофератом (ІІ) калія. Чому дорівнює сума коефіцієнтів рівняння?

    1. 3.     2. 4.     3. 6.     4. 8.     5. 5.

ІІІ. Вкажіть характерні ознаки І аналітичної групи аніонів.

1.        Солі барія погано розчинні у воді.

2.        Солі срібла погано розчинні у воді, але розчинні в кислотах.

3.        Солі срібла не розчиняються в кислотах.

4.        Солі барія добре розчинні у воді.

5.        Солі срібла добре розчинні у воді.

ІV. Чи володіє нітрит - іон окислювальними властивостями?

V. Напишіть в молекулярному вигляді рівняння реакції розчинення сульфіда заліза (ІІІ) в соляній кислоті. Чому дорівнює сума коефіцієнтів рівняння?

    1. 5.     2. 8.     3. 10.     4. 12.     5. 14.

VІ. Як розділити суміш катіонів калія, барія і заліза (ІІ)?

1.        Відділити залізо (ІІ) сульфідом амонія, а потім осадити барій карбонатом амонія; у розчині залишається калій.

2.        Пропустити сірководень в кислому середовищі, осадити залізо (ІІ) та барій, калій залишається у розчині.

3.        Осадити барій карбонатом амонія, потім залізо (ІІ) - сульфідом амонія, калій залишається у розчині.

4.        Осадити калій гексанітрокобальтатом натрія, потім барій - карбонатом амонія, залізо (ІІ) - перевести в осад сульфідом амонія.

5.        Осадити барій і залізо (ІІ) карбонатом натрія, калій залишається у розчині; розчинити осад карбонатів в кислоті і розділити барій та залізо (ІІ) сульфідом амонія.

VІІ. Які статистичні правила (без врахування виключень) розчинності у воді кислот і гідроксидів?

1.        Більшість кислот не розчиняється у воді.

2.        Більшість кислот розчиняється у воді.

3.        Більшість гідроксидів не розчиняється у воді.

4.        У воді розчинні гідроксиди лужних металів.

5.        Більшість гідроксидів розчиняється у воді.

VІІІ. За якими реакціями можна знайти карбонат - іон в присутності сульфіт - іона? Чи заважають вони визначенню один одного?

1.        Сульфіт - іон не заважає визначенню карбонат - іона.

2.        Дією соляної кислоти і пропусканням газу, що виділяється через вапняну воду.

3.        Дією соляної кислоти в присутності пероксида водня і пропусканням газу, що виділився через вапняну воду.

4.        Дією соляної кислоти в присутності перманганата калія і пропусканням газу, що виділився через вапняну воду.

5.        Дією нітрата срібла в присутності азотної кислоти.

ІХ. При дії карбоната натрія на розчин солі випав білий осад, розчинний в надлишку хлорида амонія. Який катіон був у розчині?

    1. Магній.     2. Кальцій.     3. Барій.     4. Свинець.     5. Мідь (ІІ).

Х. Аналізували кристалічну сіль, розчинну у воді. При цьому :

1)       при додаванні соляної кислоти, а потім і при пропусканні сірководня осади не виділялись;

2)       при дії сульфіда амонія в присутності амонійної буферної суміші випав осад тілесного кольору;

3)       нітрат срібла в присутності азотної кислоти і хлорид барія в нейтральному середовищі зорових ефектів не дали;

4)       дифеніламін дав синє забарвлення;

5)       йодид калія в кислому середовищі не викликав побуріння розчину.

Яку сіль аналізували?

1.        Нітрит кобальта.

2.        Сульфіт свинця.

3.        Нітрат свинця.

4.        Нітрит марганця.

5.        Нітрат марганця.

 

 

 

Білет № 12

І. Які із перелічених катіонів володіють амфотерними властивостями?

1.        Залізо (ІІІ).

2.        Залізо (ІІ) та залізо (ІІІ).

3.        Алюміній та цинк.

4.        Марганець (ІІ) та цинк.

5.        Барій та алюміній.

ІІ. Чи розчинний у воді карбонат міді?

ІІІ. Вкажіть ознаки, характерні для ІІ аналітичної групи аніонів.

1.        Солі срібла не розчиняються у воді.

2.        Солі срібла не розчиняються в азотній кислоті.

3.        Солі срібла розчиняються в азотній кислоті.

4.        Солі барія не розчиняються у воді.

5.        Солі барія не розчиняються в кислоті.

ІV. Напишіть в молекулярному вигляді рівняння реакції хлорида кальція з реагентом, який зазвичай використовують для виявлення кальція. Чому дорівнює сума коефіцієнтів рівняння?

    1. 4.     2. 5.     3. 6.     4. 8.     5. 10.

V. Чи можна виявити нітрат - іон в присутності нітрит - іона?

1.        Можна, дією йодокрахмального розчину.

2.        Неможна, так як нітрит - іон заважає виявленню нітрат - іона.

3.        Можна, реакцією з дифеніламіном.

4.        Можна, дією йодида калія в кислому середовищі.

5.        Можна, розділивши ці іони дією хлорида барія.

VІ. Напишіть в іонному вигляді рівняння реакції розчинення сульфіда свинця в розведеній азотній кислоті. Чому дорівнює сума коефіцієнтів рівняння?

    1. 25.     2. 23.     3. 5.     4. 27.     5. 11.

VІІ. Як розділити суміш іонів кальція, кобальта та свинця?

1.        Відділити кальцій карбонатом амонія, осадити кобальт і свинець соляною кислотою; хлорид свинця розчинити в гарячій воді.

2.        Відділити кальцій карбонатом амонія, а потім кобальт осадити сульфідом амонія; після цього осадити хлорид свинця.

3.        Осадити кобальт сульфідом амонія, потім свинець - соляною кислотою; після чого кальцій - карбонатом амонія.

4.        Суміш цих катіонів розділити неможливо.

5.        Осадити свинець соляною кислотою; потім відділити кобальт сульфідом амонія, після чого кальцій - карбонатом амонія.

VІІІ. Як розрізнити один від одного хлориди і йодиди?

1.        Хлорид срібла білого кольору, а йодид срібла - жовтого.

2.        Хлорид срібла розчиняється в азотній кислоті, а йодид срібла ні.

3.        Хлорид срібла розчиняється в гідроксиді амонія, а йодид срібла ні.

4.        Йодид - іон окиснюється нітритом до вільного йода, при цьому розчин буріє; хлорид - іон такої реакції не дає.

5.        Хлорид - іон осаджується солями срібла, а йодид - іон ні.

ІХ. З окремими порціями розчину, який досліджували на аніони, зробили такі проби:

    а) додали хлорид барія в нейтральному середовищі, виділився білий осад, розчинний в соляній кислоті;

    б) додали синій йодокрахмальний розчин, який при цьому знебарвився; в) додали нітрат срібла і 2М азотна кислота, випав білий осад; г) додали дифеніламін, який не викликав змін. Які з перелічених аніонів могли бути присутні в дослідженні?

1.        Сульфат і нітрат.

2.        Сульфіт і йодид.

3.        Сульфід і хлорид.

4.        Карбонат і нітрат.

5.        Сульфат і хлорид.

Х. Аналізували темно - зелену сіль, яка розчинна у воді. Отримані слідуючі результати:

    а) соляна кислота і сірководень в потрібних умовах осадів не дали; б) при дії сульфіда амонія при рН = 9,2 випав чорний осад; в) роданід амонія не викликав ніяких змін; г) додавання хлорида барія привело до утворення білого осаду, не розчинного в соляній кислоті. Яка з перелічених далі солей аналізувалась?

1.        Хлорид міді.

2.        Сульфат нікеля.

3.        Сульфат міді.

4.        Сульфат кобальта.

5.        Сульфат заліза (ІІІ).

 

Білет № 13

І Із перелічених виділіть признаки, характерні для ІІІ аналітичної групи аніонів.

1.        Солі барія не розчиняються у воді, але розчиняються в кислотах.

2.        Солі срібла не розчиняються у воді і кислотах.

3.        Групового реагента група не має.

4.        Солі барія і срібла розчинні у воді.

5.        Груповим реагентом є нітрат срібла.

ІІ. Чи розчинний у воді гідроксид міді (ІІ)?

ІІІ. Які метали володіють змінним ступенем окиснення?

    1.Магній.     2. Кальцій.     3. Залізо.     4. Марганець.     5. Алюміній.

ІV. Який із реактивів можна застосувати для виявлення іона амонія в суміші без попереднього відділення заважаючих іонів?

1.        Реактив Несслера.

2.        Гексанітрокобальтат (ІІІ) натрія.

3.        Диметилгліоксим.

4.        Дигідроантимонат калія.

5.        Гідроксид натрія при нагріванні.

V. Який із перелічених реагентів можна використати для розділення іонів барія і кальція?

1.        Сульфат калія.

2.        Карбонат калія.

3.        Біхромат калія.

4.        Оксалат амонія.

5.        Карбонат амонія.

VІ. Чи можна виявити сульфіт - іон в присутності сульфата?

1.        Неможна, так як вони входять  в одну аналітичну групу.

2.        Можна, так як вони входять в різні аналітичні групи.

3.        Можна дією хлорида барія в нейтральному середовищі.

4.        Можна, дією йодида калія, який окиснюється сульфіт - іоном до вільного йода, в результаті чого розчин буріє.

5.        Можна, дією синього йодокрахмального розчина. При цьому йод відновлюється сульфітом і розчин знебарвлюється.

VІІ. Які з перелічених катіонів утворюють сульфіди, розчинні в соляній кислоті?

1.        Марганець (ІІ).     2. Залізо (ІІ).     3. Кобальт (ІІ).

4.        Мідь (ІІ).     5. Свинець.

VІІІ. В якій послідовності необхідно проводити операції з окремими порціями рлозчину для виявлення катіона в солі хлорид натрія?

1.        Подіяти дигідроантимонатом калія.

2.        Подіяти гідрофосфатом натрія в присутності амонійної буферної суміші.

3.        Додати надлишок реактива Несслера.

4.        Подіяти на окремі порції розчину соляною кислотою, сірководнем, сульфідом і карбонатом амонія у відповідних умовах.

ІХ. З окремими порціями розчину, який досліджували на аніони, провели проби. При цьому :

    а) при додаванні розчину хлорида барія в нейтральному середовищі осад не виділявся;

    б) при додаванні нітрата срібла і 2М азотної кислоти випав жовтий осад;

    в) дифеніламін виклакав появу інтенсивної сині;

    г) при додаванні йодида калія у кислому середовищі зовнішнього ефекта не було.

Які з перелічених далі аніонів були присутні в розчині?

1.        Йодид і нітрат.

2.        Йодид і нітрит.

3.        Хлорид і нітрит.

4.        Йодид, нітрит і нітрат.

5.        Хлорид і нітрат.

Х. Аналізували безбарвну кристалічну сіль, розчинну у воді. При цьому отримані слідуючі результати:

    а) групові реагенти на V-ІІ аналітичні групи катіонів в потрібних умовах осадів не дали;

б) при дії гідрофосфата натрія і амонійної буферної суміші випав білий осад;

в) у присутності нітрата срібла і 2М азотної кислоти виділився білий осад.

Яка з перелічених далі солей аналізувалась?

1.        Сульфат калія.

2.        Хлорид магнія.

3.        Хлорид калія.

4.        Нітрат натрія.

5.        Йодид магнія.

 

Білет № 14

І. В якому середовищі можна знайти іон натрія дигідроантимонатом калія?

1.        Тільки в лужному.

2.        Тільки в кислому.

3.        Як в кислому, так і в лужному.

4.        Тільки в нейтральному.

5.        Як в лужному , так і в нейтральному.

ІІ. Чи розчинний у воді сульфат свинця?

ІІІ. Які із перелічених аніонів осаджуються при дії хлорида барія в нейтральному середовищі?

    1. Нітрат.     2. Сульфат.     3. Фосфат.     4. Йодид.     5. Хлорид.

ІV. Що входить до складу реактиву Несслера?

1.        Na₂HPO₄ i NH₄OH;  2. KOH;  3. K₂HgI₄;  4. NaH₂SbO₄;  5. K₂HgI₄ i KOH.

V. Які з названих реактивів розчиняють сульфід міді?

1.        Азотна кислота; 2. Соляна кислота; 3. Сірчана кислота;

4. Суміш азотної і соляної кислот; 5. Сульфід натрія.

VІ. Як розділити суміш іонів міді (ІІ), заліза (ІІ) і магнія?

1.        Осадити магній гідрофосфатом, потім відділити залізо (ІІ) сульфідом амонія, після чого виділити мідь (ІІ) сірководнем.

2.        Осадити мідь (ІІ) і залізо (ІІ) сірководнем в кислому середовищі. Магній при цьому залишиться у розчині.Сульфіди міді і заліза розділити соляною кислотою.

3.        Осадити мідь (ІІ) сірководнем в кислому середовищі, потім у слаболужному середовищі виділити залізо (ІІ) сульфідом амонія; магній при цьому залишиться у розчині.

4.        Осадити мідь (ІІ) соляною кислотою, потім залізо (ІІ) - сірководнем в кислому середовищі; магній при цьому залишиться у розчині.

5.        Магній осадити карбонатом амонія в присутності амонійної буферної суміші. Після цього осадити мідь (ІІ) із кислого розчину сурководнем, а залізо (ІІ) - із слаболужного сульфідом амонія.

VІІ. При якій кислотності розчину і за якою причиною необхідно проводити осадження сульфідів ІІІ аналітичної групи катіонів із суміші трьох груп?

1.        Можна, у слаболужному середовищі, так як при цьому повністю осаджуються сульфіди ІІІ аналітичної групи, а катіони І та ІІ груп залишаються у розчині.

2.        Неможна у сильнолужному середовищі, тому що при цьому осаджується гідроксид магнія.

3.        Можна в кислому середовищі, оскільки при цьому повністю осаджуються сульфіди ІІІ аналітичної групи, а катіони І та ІІ групи залишаються у розчині.

4.        Неможна у слаболужному середовищі, так як при цьому осаджуються сульфіди не тільки ІІІ аналітичної групи, але й І та ІІ.

5.        Неможна у кислому середовищі, тому що сульфіди ІІІ аналітичної групи розчинні в кислотах.

VІІІ. Які реакції і у якій послідовності потрібно провести для того, щоб знайти аніон в солі йодид калія?

1.        Розчинити сіль у воді.

2.        Розчинити сіль в кислоті.

3.        Подіяти нітратом срібла і 2М азотною кислотою.

4.        Подіяти хлоридом барія.

5.        Провести знаходження катіона.

6.        Осадити катіон дією карбоната натрія.

7.        Окислити йодид до йода хлорною водою.

ІХ. При додаванні нітрата ртуті (ІІ) до розчину солі випадає білий, поступово темніючий осад. При пропусканні сірководня через підкислений розчин цієї солі утворюється темно - бурий осад, не розчинний у сульфіді натрія. Який із перелічених катіонів був присутнім у розчині?

1.        Марганець (ІІ).     2. Олово (ІІ).     3. Мідь (ІІ).

4. Свинець.     5. Олово (ІV).

Х. Аналізу піддали білу кристалічну сіль, розчинну у воді. Отримані наступні результати:

    а) групові реагенти на ІІ - V аналітичні групи катіонів осадів не дали;

    б) подіяли реактивом Несслера і дигідроантимонатом калія, результати були від'ємні;

    в) при дії хлорида барія в нейтральному середовищі і нітрата срібла в 2М азотній кислоті осади не випадали;

    г) при додаванні бензола, йодида калія та сірсаної кислоти бензольний шар забарвлювався в рожево - фіолетовий колір;

    д) дифеніламін давав синє забарвлення.

Яка сіль піддавалась аналізу?

1.        Нітрат магнія; 2. Нітрит магнія; 3. Нітрит калія;

4. Нітрат калія; 5. Нітрат натрія.

 

 

                                                                                                                                                                                                           

 

Білет № 15

І. Які речовини не заважають виявленню іона калія гексанітрокобальтатом (ІІІ)?

1.        Оцтова кислота.

2.        Хлорид натрія.

3.        Гідроксид натрія.

4.        Соляна кислота.

5.        Хлорид амонія.

ІІ. До якої аналітичної групи відносяться катіони, сульфіди яких розчинні в сульфіді натрія?

    1. І.     2. ІІ.     3. V.     4. ІV.     5. ІІІ.

ІІІ. Чи розчинний у воді нітрат барія?

ІV. Напишіть в іонному вигляді рівняння реакції взаємодії карбонат - іона з сильною кислотою. Чому дорівнює сума коефіцієнтів рівняння?

    1. 4.     2. 5.     3. 6.     4. 8.     5. 3.

V. Чи можливо виявити хлорид - іон в присутності йодид - іона?

1.        Можна, дією нітрата срібла за різним забарвленням осадів, які  утворюються;

2.        Неможна, так як обидва аніона входять в одну аналітичну групу і дають аналогічні реакції;

3.        Можна, дією хлорної води;

4.        Можна, дією нітрата срібла з наступним розчиненням хлорида срібла в гідроксиді амонія;

5.        Можна дією нітрата срібла з наступним розчиненням хлорида срібла в азотній кислоті;

VІ. Які з наведених реагентів і з якою метою використовуються для виявлення карбонат - іона з досліджуваного розчину суміші аніонів?

1.        Соляна або сірчана кислота для розпаду карбоната до оксида вуглецю.

2.        Пероксид водня або перманганат калія для окиснення заважаючого сульфіта до сульфата.

3.        Пероксид водню або перманганат калія для окиснення карбоната до оксида вуглецю.

4.        Вапняна вода, яка стає каламутною при пропусканні оксида вуглецю внаслідок утворення гідрокарбоната кальція.

5.        Вапняна вода, яка стає каламутною при пропусканні оксида вуглеця внаслідок утворення карбоната кальція.

VІІ. Напишіть в молекулярному вигляді рівняння реакції між хлоридом ртуті (ІІ) і хлоридом олова (ІІ). Чому дорівнює сума коефіцієнтів рівняння?

    1. 8.     2. 6.     3. 5.      4. 4.     5. 11.

VІІІ. Чи можливо розділити катіони натрія і магнія?

1.        Неможна, бо вони входять в одну аналітичну групу.

2.        Можна, дією дигідроантимоната калія, при цьому осяджується натрій, а магній залишається в розчині.

3.        Можна, дією карбоната амонія і амонійної буферної суміші, при цьому осаджується магній, а натрій залишається в розчині.

4.        Можна, дією гідроксида калія, при цьому осаджується магній, а натрій залишається в розчині.

5.        Можна, дією карбоната калія, при цьому осаджується магній, а натрій залишається у розчині.

ІХ. При дії сульфіда амонія на розчин солі в лужному середовищі випав чорний осад. Додавання надлишку гідроксида амонія до досліджуваного розчину викликало появу інтенсивно - синього забарвлення. Який катіон був у розчині?

1.        Кобальт (ІІ).

2.        Залізо (ІІ).

3.        Залізо (ІІІ).

4.        Мідь (ІІ).

5.        Свинець.

Х. При дослідженні білої солі, розчинної у воді, отримані результати:

    а) при дії реактива Несслера червоно - бурий осад не виділився;

    б) додавання соляної кислоти викликало утворення білого осаду, розчинного в гарячій воді; наступні операції проводили з фільтратом, отриманим після видалення катіона;

    в) при дії хлорида барія в нейтральному середовищі і нітрата срібла в азотнокислому середовищі виділення осадів не спостерігалось;

    г) додавання йодида калія і сірчаної кислоти викликало побуріння розчину, а шар бензолу, який додали, забарвився в рожево - фіолетовий колір;

    д) в присутності дифеніламіна з'явилось синє забарвлення.

Яку сіль аналізували?

1.        Сульфат магнія.

2.        Сульфат свинця.

3.        Нітрат олова (ІІ).

4.        Нітрат свинця.

5.        Нітрит свинця.

 

 

Білет № 16

І. В якому середовищі проводять осадження сульфідів ІІІ аналітичної групи катіонів?

1.        В сильнолужному.

2.        В слаболужному.

3.        В нейтральному.

4.        В слабокислому.

5.        В сильнокислому.

ІІ. В ході аналіза досліджуваного розчину які катіони можна відкрити дробно перед початком систематичного аналізу?

1.        Калій.

2.        Амоній.

3.        Барій.

4.        Залізо (ІІІ).

5.        Свинець.

ІІІ. Чи розчинний у воді нітрат заліза (ІІІ)?

ІV. Чи можливо осадити ІІІ аналітичну групу аніонів? Який для цього потрібен реагент?

1.        Хлорид барія в нейтральному середовищі.

2.        Хлорид барія в кислому середовищі.

3.        Нітрат срібла в кислому середовищі.

4.        Нітрат срібла в нейтральному середовищі.

5.        Осадити неможна.

V. Розчин містить катіони свинця, міді (ІІ), кобальта. Який із перелічених реагентів може осадити всі катіони?

1.        Сульфід амонія в лужному середовищі.

2.        Сульфід амонія в кислому середовищі.

3.        Сірководень в кислому середовищі.

4.        Соляна кислота.

5.        Сірчана кислота.

VІ. Які аніони можна відкрити в присутності інших аніонів вказаним тут способом:

1.        Карбонат у присутності сульфіта розкладанням кислотою.

2.        Йодид в присутності хлорида нітратом срібла.

3.        Хлорид в присутності йодида нітратом срібла.

4.        Нітрат в присутності нітрита дифеніламіном.

5.        Нітрит в присутності нітрата дією йодида калія і сірчаної кислоти.

VІІ. Які з названих катіонів утворюють сульфіди, розчинні в лугах і сульфідах лужних металів?

1.        Залізо (ІІІ).

2.        Залізо (ІІ).

3.        Олово (ІV).

4.        Олово (ІІ).

5.        Свинець.

VІІІ. Які з перелічених катіонів утворюють хлориди, не розчинні у воді?

1.        Магній. 2. Кальцій. 3.Кобальт. 4.Срібло. 5.Свинець.

ІХ. Досліджували розчин суміші солей і отримали наступні результати:

    а) при дії хлорида барія виділився білий осад, розчинний в кислоті з виділенням газу; б) йодокрахмальний розчин, доданий до аналізованої суміші, не знебарвився; в) в присутності дифеніламіна з'явилась інтенсивна синь; г) додавання йодида калія і сірчаної кислоти не давало ніякого ефекта. кі з наведених далі аніонів могли бути присутні у розчині?

1.        Сульфат і нітрат. Карбонат і нітрит. Сульфіт і нітрит. Карбонат і нітрат. Сульфат і нітрит.

Х. Для визначення катіона срібла його осаджують соляною кислотою. Потім осад хлорида срібла відділяють і розчиняють в гідроксиді амонія. Якщо до однієї частини отриманого аміачного розчину додати йодид калія, а до другої - азотну кислоту, то чи будуть спостерігатись при цьому які - небудь процеси?

1.        При додаванні кислоти отриманий аміакат срібла руйнується і знову виділяється білий осад хлорида срібла.

2.        При додаванні йодида калія отриманий аміакат срібла руйнується і знову виділяється білий осад хлорида срібла.

3.        При додаванні йодида калія ніяких змін не відбувається.

4.        При додаванні азотної кислоти ніяких змін не відбувається.

5.        При додаванні йодида калія утворюється жовтий осад йодида срібла.

 

 

 

 

 

 

Білет № 17

І. Чи можна розділити І та ІІ аналітичні групи аніонів?

1.        Можна, хлоридом барія в нейтральному середовищі.

2.        Можна, нітратом срібла в нейтральному середовищі.

3.        Можна, нітратом срібла в азотнокислому середовищі.

4.        Неможна, так як і солі срібла і солі барія аніонів І та ІІ груп не розчиняються у воді.

5.        Можна, хлоридом барія в азотнокислому середовищі.

ІІ. Яка з перелічених речовин додається до розчину при осадженні барія біхроматом калія?

1.        Оцтова кислота.

2.        Ацетат натрія.

3.        Соляна кислота.

4.        Хлорид натрія.

5.        Гідроксид натрія.

ІІІ. Чи розчинний у воді хлорид свинця?

ІV. Напишіть в іонному вигляді рівняння реакції виявлення іона кобальта роданідом амонія. Чому дорівнює сума коефіцієнтів рівняння?

    1. 4.     2. 6.     3. 9.     4. 3.     5. 8.

V. Які з названих катіонів випадають в осад при дії сірчаної кислоти?

1.        Магній.

2.        Барій.

3.        Марганець (ІІ).

4.        Свинець.

5.        Ртуть (ІІ).

VІ. Як і в якій послідовності необхідно провести операції по виявленню аніона в нітраті натрія?

1.        Розчинити сіль у воді.

2.        Розчинити сіль в кислоті.

3.        Видалити катіон карбонатом натрія.

4.        Подіяти нітратом срібла в нейтральному середовищі.

5.        Подіяти хлоридом барія в нейтральному середовищі.

6.        Подіяти нітратом срібла в азотнокислому середовищі.

7.        Додати дифеніламін.

8.        Додати йодид калія в сірчану кислоту.

9.        Дослідити розчин солі на катіон.

VІІ. Чи можна розділити сульфат- і фосфат-іон?

1.        Неможна, так як обидва аніона входять в одну аналітичну групу.

2.        Можна, хлоридом барія в нейтральному середовищі.

3.        Можна, нітратом срібла в нейтральному середовищі.

4.        Можна, хлоридом барія в кислому середовищі.

5.        Можна, нітратом срібла в кислому середовищі.

6.        Можна, за допомогою молібденової рідини.

VІІІ. При дії соляної кислоти на суміш осадів деяких сульфідів ІІІ і ІV аналітичних груп які із перелічених катіонів залишаються в осаді?

1.        Залізо (ІІІ) та залізо (ІІ).

2.        Марганець (ІІ) та мідь (ІІ).

3.        Мідь (ІІ) та залізо (ІІ).

4.        Марганець та кобальт (ІІ).

5.        Кобальт (ІІ) та мідь (ІІ).

ІХ. При дії надлишку реактива Несслера з досліджуваного розчину виділився білий осад. Який з наведених далі катіонів міг бути у розчині?

1.        Магній.

2.        Алюміній.

3.        Натрій.

4.        Залізо (ІІІ).

5.        Мідь (ІІ).

Х. Аналізували білу сіль і отримали наступні результати:

    а) сіль розчинилась в соляній кислоті з виділенням газу; б) газ, що виділився викликав помутніння вапнякової води;  в) йодокрахмальний розчин, доданий до досліджуваної солі, не знебарвлювався; г) при додаванні біхромта калія і ацетата натрія виділився жовтий осад. Яку з перелічених далі солей аналізували?

1.        Карбонат свинця. 2. Сульфіт свинця. 3. Карбонат барія. 4. Карбонат кальція. 5. Сульфіт барія.

 

 

 

 

Білет № 18

І. Які з перелічених катіонів заважають виявленню магнія гідрофосфатом?

1.        Амоній.

2.        Калій.

3.        Натрій.

4.        Барій.

5.        Свинець.

ІІ. Які умови необхідні для виявлення іона марганця вісмутатом натрія?

1.        Кисле середовище.

2.        Нейтральне середовище.

3.        Низька концентрація марганця.

4.        Висока концентрація марганця.

5.        Лужне середовище.

ІІІ. Чи можна виявити І аналітичну групу аніонів дією хлорида барія в кислому середовищі?

ІV. Які з названих реактивів можуть бути використані для виявлення йодид-іона?

1.        Дифеніламін.

2.        Нітрат срібла.

3.        Хлорид барія.

4.        Хлорна вода.

5.        Йодокрахмальний клейстер.

V. Проаналізували розчинну у воді сіль і виявили катіон свинця. Яка із даних солей свинця піддавалась аналізу?

1.        Нітрат.     2. Хлорид.     3. Сульфат.

4. Сульфід.     5. Карбонат.

VІ. Чи заважає залізо (ІІІ) та залізо (ІІ) виявленню нікеля амонійним розчином диметилгліоксима? Як відкрити нікель в їх присутності?

1.        Не заважають.

2.        Заважають, так як залізо (ІІІ) та залізо (ІІ) утворюють з аміачним розчином диметилгліоксима червоні осади.

3.        Заважають, оскільки залізо (ІІІ) утворює з аміаком бурий осад гідроксида, а залізо (ІІ) з диметилгліоксимом - червоний розчинний комплекс.

4.        Нікель можна відкрити в присутності заліза безпосередньою дією диметилгліоксима на досліджуваний розчин.

5.        Нікель можна відкрити в присутності заліза крапельною реакцією з диметилгліоксимом.

VІІ. Чи можна повністю розділити ІV та ІІІ аналітичні групи катіонів, пропускаючи сірководень через лужний розчин?

1.        Можна, так як в цих умовах повністю осаджуються катіони ІV групи, а ІІІ група залишається в розчині.

2.        Неможна, тому що в лужному середовищі не осаджується підгрупа миш'яку.

3.        Неможна, оскільки в лужному середовищі осаджується підгрупа міді і ІІІ група.

4.        Можна, так як груповим реагентом ІІІ групи є сульфід амонія, а не сірководень.

5.        Неможна, оскільки в названих умовах повністю осаджуються і ІІІ і ІV групи.

VІІІ. Які із перелічених аніонів можуть бути присутні в кислому розчині?

1.        Сульфат. 2. Сульфіт. 3. Нітрат. 4. Нітрит. 5. Карбонат.

ІХ. Досліджуваний розчин аніонів підкислили сірчаною кислотою. При цьому розчин побурішав, а при подальшому додаванні крахмала - посинів. Які аніони були присутні у розчині і що між ними сталось?

1.        Сульфіт - іон відновив йодид - іон до вільного йода.

2.        Нітрит - іон окислив сульфіт - іон до вільної сірки.

3.        Нітрат - іон окислив йодид - іон до вільного йода.

4.        Нітрит - іон окислив йодид - іон до вільного йода.

5.        Сульфіт - іон відновив нітрат - іон до оксидів азоту.

Х. Досліджували білу сіль і отримали наступні результати:

    а) сіль не розчнилась у воді;

    б) сіль розчинилась в соляній кислоті з виділенням безбарвного газу;

    в) газ, що виділявся не знебарвлював йодокрахмальний розчин;

    г) при пропусканні сірководня через отриманий солянокислий розчин осад не виділився;

    д) додавання сульфіда амонія теж не призвело до утворення осаду;

    е) при додаванні карбоната амонія і амонійного буфера випав білий осад;

    ж) при дії біхромата калія і ацетата натрія осад не виділився.

Яку з перелічених солей аналізували?

Карбонат магнія.     2. Сульфіт магнія.     3. Сульфіт кальція.

4. Карбонат кальція.     5. Карбонат свинця.

 

 

Білет № 19

І. Який із перелічених регентів використовують для виявлення кальція після відділення заважаючих іонів?

1.        Оксалат амонія.

2.        Гідроксид амонія.

3.        Сірчана кислота.

4.        Біхромат калія.

5.        Диметилгліоксим.

ІІ. Які із названих катіонів можуть утворювати комплексні сполуки?

1.        Натрій.

2.        Барій.

3.        Залізо(ІІІ).

4.        Нікель.

5.        Мідь(ІІ).

ІІІ. Напишіть в іонному вигляді рівняння реакції розчинення карбоната кальція в оцтовій кислоті. Чому дорівнює сума коефіцієнтів рівняння?

    1. 7.     2. 8.     3. 9.     4. 6.     5. 5.

ІV. Чи розчинний у воді сульфат марганця?

V. Які властивості сульфідів катіонів ІV аналітичної групи?

1.        Сульфіди підгрупи міді розчиняються в кислотах - окисниках.

2.        Сульфіди підгрупи миш'яку розчиняються в сульфіді натрія.

3.        Сульфіди підгрупи міді розчиняються в сульфіді натрія.

4.        Сульфіди підгрупи миш'яку розчиняються в лугах.

5.        Сульфіди підгрупи міді розчиняються в розбавлених кислотах.

VІ. Які аніони випадають в осад при дії нітрата срібла в нейтральному розчині?

    1. Нітрат.     2. Хлорид.     3. Нітрит.     4. Карбонат.     5. Фосфат.

VІІ. Як і в якій послідовності відкривають катіон в солі нітрата магнія?

1.        Сіль розчиняють у воді.

2.        Сіль розчиняють в кислоті.

3.        Додають гідрофосфат натрія і амонійну буферну суміш.

4.        Додають гідрофосфат натрія і соляну кислоту.

5.        Діють груповими реагентами на V-ІІ аналітичні групи катіонів.

6.        Додають реакив Несслера.

VІІІ. Який із запропонованих реагентів дозволяє розділити іони барія і свинця?

1.        Біхромат калія.

2.        Сірчана кислота.

3.        Соляна кислота.

4.        Сульфід амонія.

5.        Карбонат амонія.

ІХ. При аналізі суміші аніонів був проведений ряд операцій з окремими порціями розчину. Отримані наступні результати:

    а) при підкисленні розчину виділився газ із запахом горящої сірки;

    б) газ, що виділявся пропустили через вапнякову воду,яка ставала каламутною;

    в) газ, що виділявся знебарвлював йодокрахмальний розчин;

    г) при підкисленні розчину в присутності пероксида водня виділився газ, що викликав помутніння вапнякової води.

Які з наведених далі аніонів знаходились у розчині?

1.        Карбонат і нітрат.

2.        Карбонат і сульфат.

3.        Сульфіт і нітрит.

4.        Карбонат і нітрит.

5.        Сульфіт і карбонат.

Х. Аналізували білу сіль, розчинну у воді. Дію соляної кислоти, а потім пропускання сірководня через цей розчин не викликали видимих змін. При додаванні карбоната амонія випав білий осад, а під дією біхромата калія - жовтий. Який із наведених далі катіонів був у розчині?

1.        Барій.

2.        Кальцій.

3.        Кобальт.

4.        Мідь.

5.        Свинець.

 

 

 

 

Білет № 20

І. Які із перелічених реагентів можуть бути використані для виявлення міді(ІІ)?

1.        Тіомочевина.

2.        Гексацианоферат(ІІІ) калія.

3.        Гексацианоферат(ІІ) калія.

4.        Гідроксид амонія.

5.        Диметилгліоксим.

ІІ. Чи розчинний у воді гідроксид міді(ІІ)?

ІІІ. Напишіть рівняння реакції між іонами барія і фосфат - іонами. Чому дорівнює сума коефіцієнтів рівняння?

    1. 3.     2. 6.     3. 4.     4. 5.     5. 8.

ІV. Які реактиви можуть бути використані для виявлення нітрат - іонів?

1.        Дифеніламін.

2.        Диметилгліоксим.

3.        Солі срібла.

4.        Йодид калія та сірчана кислота.

5.        Хлорна вода.

V. До розчинів індивідуальних солей додали амонійний буфер і сульфід амонія. Утворення осадів не спостерігалось. Які з наведених далі катіонів могли бути присутніми?

    1. Калій.   2. Кальцій.     3. Кобальт.     4. Мідь.     5. Свинець.

VІ. Які реагенти можуть розчинити сульфід олова(ІІ)?

1.        Гідроксид натрія з утворенням тіосолі.

2.        Сульфід натрія з утворенням тіосолі.

3.        Сульфід амонія з утворенням тіосолі.

4.        Полісульфід натрія з утворенням тіосолі.

5.        Азотна кислота.

VІІ. Для виявлення хлорид - іона спочатку осаджують його сріблом, а потім утворений хлорид срібла розчиняють в аміаку. Напишіть в іонному вигляді реакцію руйнування аміаката срібла (в присутності хлорид - іонів) кислотою. Чому дорівнює сума коефіцієнтів рівняння?

    1. 7.    2. 5.     3. 10.     4. 4.     5. 9.

VІІІ. Які і в якій послідовності проводяться операції для аналізу солі нітрат амонія?

1.        Сіль розчиняють в кислоті.

2.        Сіль розчиняють у воді.

3.        До досліджуваного розчину додають хлорид барія.

4.        До досліджуваного розчину додають нітрат срібла і азотну кислоту.

5.        На досліджуваний розчин діють соляною кислотою.

6.        Через солянокислий розчин пропускають сірководень.

7.        До досліджуваного розчину додають реактив Несслера.

8.        Дією карбоната натрія видаляють катіон.

9.        На досліджуваний розчин в присутності амонійного буфера діють сульфідом амонія.

10.      На досліджуваний розчин в присутності амонійного буфера діють карбонатом амонія.

11.      До досліджуваного розчину додають дифеніламін.

12.      До досліджуваного розчину додають йодид калія і сірчану кислоту.

ІХ. При аналізі суміші аніонів отримані наступні результати:

1.        При дії хлорида барія виділився білий осад, розчинний в кислоті.

2.        Додавання нітрата срібла викликало утворення жовтого осаду, розчинного в азотній кислоті.

3.        Додавання хлорної води не викликало ніяких змін.

4.        В присутності йодида калія і сірчаної кислоти ніяких ефектів не спостерігалось.

5.        При додаванні дифеніламіна з'явилась інтенсивна синь.

Які аніони були присутні у розчині?

1.        Сульфат і хлорид.

2.        Фосфат і нітрат.

3.        Йодид і нітрит.

4.        Йодид і нітрат.

5.        Фосфат і йодид.

Х. При дії гексацаноферата(ІІІ) калія на розчин досліджуваної солі виділився синій осад. Додавання диметилгліоксима до другої порції розчину викликало появу червоного забарвлення. Додавання хлорида барія до розчину, який підготували для аналізу аніонів, супроводжувалось утворенням білого осаду, який не розчинявся в кислоті. Яка з наведених далі солей піддавалась аналізу?

1.        Сульфат заліза(ІІ). 2. Сульфат нікеля. 3. Карбонат заліза(ІІ). 4. Сульфат заліза(ІІІ). 5. Сульфіт нікеля.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

АНАЛІТИЧНА ХІМІЯ

 

 

ТЕСТИ ДО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ

студентів технологічних спеціальностей

денної форми навчання

 

 

Титриметричні методи аналізу

Частина I

Метод нейтралізації

 

 

 

 

 

 

 

 

-2-

Аналітична хімія. Тести до оцінювання знань студентів технологічних спеціальностей денної форми навч. Титриметричні методи аналізу. Ч.І. Метод нейтралізації  -2009

 

 

 

 

 

 

 

 

          Мета методичних вказівок „Тести до оцінювання знань студентів при вивченні дисципліни „Аналітична хімія”.. Титриметричні методи аналізу. Частина І. Метод нейтралізації.” – підвищення ефективності контролю знань студентів усіх технологічних спеціальностей денної форми навчання. Білети можуть бути використані для контролю самопідготовки студентів до лабораторних робіт, тощо. Студентами білети можуть бути використані для самооцінки знань.

           Кожен білет включає 10 питань, що охоплюють всі розділи теми. Перші чотири питання оцінюються 3 балами, наступні чотири – 6 балами, останні два питання – 7 балами. Таким чином всі позитивні відповіді дають студенту 50 балів, що відповідає оцінці 5 (відмінно). Відповіді, що дають 26-34 балів оцінюються як 3 (задовільно), а 36-44 балів, як 4 (добре), 45-50 балів – як 5 (відмінно). Якщо сума балів складає менше 26 – оцінка незадовільна.

           В кінці методичних вказівок є список рекомендованої літератури.

            

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-4-

Білет № 1

І.   Напишіть у молекулярному вигляді рівняння реакції хлоридної кислоти з тетраборатом натрію. Чому дорівнює сума коефіцієнтів?

      1. 14.              2. 12.            3. 9.          4. 6.

ІІ. З яких речовин можна приготувати розчин за точною наважкою?

 1. Концентрована НСІ. 2. Гідроксид натрію.

 3. Тетраборат натрію. 4. Щавлева кислота.

ІІІ. Який посуд і терези використовуються для приготування розчинів  приблизної концентрації?  1. Мірні колби. 2. Циліндри. 3. Мензурки.

       4. Аналітичні терези. 5. Технічні терези.

ІV. Як характеризується середовище за допомогою водневого показника?

 1. Якщо pH дорівнює 7, розчин нейтральний.

 2. Якщо pH дорівнює 0, розчин нейтральний.

 3. Якщо pH більше 7, розчин кислий.

 4. Якщо pH менше 7, розчин кислий.

 5. Якщо pH менше 7, розчин лужний.

 6. Якщо pH більше 7, розчин лужний.

V. Чому дорівнює наважка гідроксиду калію для приготування 200 г 10 % розчину?

        1. 10,0 г.            2. 5,6 г.           3. 11,2 г.            4. 20,0 г.

VІ. Який з перелічених індикаторів може бути використаний для титрування 0,1М розчину оцтової кислоти (pK=4,8) 0,1М розчином гідроксиду натрію?

         1. Метиловий оранжевий (рТ=4). 2. Метиловий червоний (рТ=5).

         3. Фенолфталеїн (рТ=9). 4. Тимолфталеїн (рТ= 10).

VІІ. Чому дорівнює рН одномолярного розчину хлоридної кислоти?

          1. 1.                    2. -1.                 3. 2.                    4. 0.

VІІІ. Чому дорівнює нормальна концентрація розчину гідроксиду натрію, якщо титр його дорівнює 0,004000 г/мл?

           1. 0,1.                2. 0,01.             3. 0,4.                  4. 0,02.

ІХ. До яких точок еквівалентності можна титрувати фосфатну кислоту

          (К₁=7,1∙10^-3, К₂=6,2∙10^-8, К₃=5,0∙10^-13 )?

         1.До першої точки еквівалентності, тому що перша і друга константи

          дисоціації кислоти відрізняються на 5 порядків.

          2. До першої точки еквівалентності, тому що кислота титрується взагалі

         як одноосновна.                 3. До середньої солі.

         4. До другої точки еквівалентності, тому що друга і третя константа

          дисоціації кислоти відрізняються на 5 порядків.

Х. До розчину сульфату амонію було додано 25,00 мл розчину гідроксиду натрію з титром 0,009021 г/мл. Після видалення кип’ятінням аміаку на титрування надлишку гідроксиду натрію витрачено 6,30 мл НСІ з титром 0,007860 г/мл. Обчислити вміст сульфату амонію у розчині. Який метод титрування застосований?

         1. Метод залишків. 2. Метод заміщення. 3. Метод прямого титрування.

         4. 0,2829 г. 5. 0,5658 г.

-5-

Білет № 2

І. Чому дорівнює молярна маса еквівалента фосфатної кислоти, якщо титрування вести до гідрофосфату натрію?

         1. М/2.                 2. М.                 3. М/3.                    4. 2М.

ІІ. Чи можна стандартизувати розчин хлоридної кислоти за точними наважками наведених речовин?

         1. Тетраборат натрію.

         2. Гідроксид натрію.

         3. Гідроксид калію.

         4. Карбонат натрію.

ІІІ. Який посуд і терези використовують для приготування стандартних розчинів за точною наважкою?

         1. Мірні колби. 2. Мензурки. 3. Циліндри.

         4. Аналітичні терези. 5. Технічні терези.

ІV. Що таке нормальна концентрація розчину?

        1. Кількість мг речовини в 1 л розчину.

        2. Кількість мг речовини в 1 мл розчину.

        3. Кількість молів еквівалента речовини в 1 л розчину.

        4. Кількість молів речовини в 1 л розчину.

V. Розрахувати інтервал переходу рН-індикатора, якщо його рК=5.

         1. 5-7.                    2. 4-6.                  3. 3-5.                      4. 5-9.

VІ. Як правильно записати титр речовини, якщо 0,4820 г її розчинено в 100,00 мл води?

          1. 0,00482 г/мл. 2. 0,004820 г/мл. 3. 0,0048 г/мл. 4. 0,0048200 г/мл.

VІІ. Який індикатор підходить для титрування слабкої кислоти (рК=5) лугом?

          1. Метиловий червоний (рТ=5). 2. Метиловий оранжевий (рТ=4).

          3. Тимолфталеїн (рТ=10). 4. Фенолфталеїн (рТ=9).

VІІІ. Яку наважку гідроксиду натрію необхідно взяти для приготування 200 мл 0,1 М розчину?

           1. 0,2 г.             2. 0,4 г.            3. 0,8 г.           4. 1,0 г.          5. 0,1 г.

ІХ. Чи можна відтитрувати Н₂СО₃ до першої і другої точок еквівалентності (К₁=4,5∙10^-7, К₂=4,8∙10^-11)?

           1. Можна відтитрувати тільки до першої точки еквівалентності.

           2. Можна відтитрувати до першої і до другої точок еквівалентності.

           3. Можна відтитрувати тільки до другої точки еквівалентності.

           4. Як слабку кислоту її взагалі відтитрувати не можна.

Х. Зразок масою 0,5000 г, що містить дигідрофосфат натрію, титрують розчином гідроксиду натрію. Визначити масову частку дигідрофосфату у відсотках, якщо на титрування витрачено 10,00 мл 0,1М розчину гідроксиду натрію. Який індикатор може бути застосований?

            1. Метиловий червоний (рТ=5).

            2. Тимолфталеїн (рТ=10).

            3. 24 %. 4. 12 %. 5. 22,2 %

 

-6-

Білет № 3

І. Яка реакція у розчину з рН=3?

           1. Нейтральна.                 2. Лужна.                   3. Кисла.

ІІ. Чи можна приготувати стандартний розчин гідроксиду натрію за точною наважкою?

           1. Можна. 2. Не можна. 3. Треба встановити точну концентрацію розчину за щавлевою кислотою.

ІІІ. Що таке процентна концентрація розчину?

           1. Кількість молів еквівалента речовини в 1 л розчину.

           2. Кількість молів речовини в 1 л розчину.

           3. Кількість грамів речовини в 100 г розчину.

           4. Кількість грамів речовини в 100 мл розчину.

           5. Кількість молів речовини в 100 мл розчину.

ІV. Чому дорівнює молярна маса еквівалента фосфатної кислоти, якщо титрування ведеться до гідрофосфату натрію?

          1. М.                    2. М/2.                  3. М/3.                  4. 2М.

V. Розрахувати кількість мілілітрів 38 %-ї хлоридної кислоти густиною 1,19г/см³ для приготування 500 мл 0,1М розчину НСІ?

      1. 4,8.                   2. 4,0.                    3. 10,0                  4. 2,4.

VІ. Розрахувати інтервал переходу індикатора, якщо рК_Інд=9.

           1.  4-6.                   2. 6-10.                  3. 7-9.                   4. 8-10.

VІІ. Яке значення рК кислоти Н₂СО₃ використовується для розрахунку рН розчину карбонату натрію: рК₁=6,4 або рК₂=10,3?

            1. рК₁.

            2. рК_2.

            3. Значення рК взагалі не потрібне для розрахунку рН.

VІІІ. З яким індикатором можна провести титрування Н₂SO₃ (рК₁=1,85, рК₂=7,20) до кислої солі?

            1. рТ=4.                 2. рТ=8.                3. рТ=10.               4. рТ=7.

ІХ. Фосфатна кислота характеризується такими константами дисоціації: К₁=7,1∙10^-3, К₂=6,2∙10^-8, К₃=5,0∙10^-13. Чи можна визначити її вміст шляхом прямого титрування лугом і до яких продуктів?    

             1. До гідрофосфату.

             2. До дигідрофосфату.

             3. Не можна відтитрувати взагалі, тому що це слабка кислота.

             4. До фосфату.

Х. Титр тетраборату натрію становить 0,01907 г/мл. На титрування 10,00 мл цього розчину витрачено 20,00 мл хлоридної кислоти. Яка нормальна концентрація кислоти і її титр за гідроксидом натрію.

            1. 0,0500 М.

            2. 0,1000 М.

            3. 0,002000 г/мл.

            4. 0,001825 г/мл.

 

-7-

Білет № 4

І. Що таке титр розчину?

           1. Кількість грамів речовини в 1 л розчину.

           2. Кількість грамів речовини в 100 г розчину.

           3. Кількість грамів речовини в 1 мл розчину.

           4. Кількість молів речовини в 1 л розчину.

ІІ. Чи можна приготувати стандартний розчин тетраборату натрію

          за точною наважкою.

ІІІ. Чому дорівнює молярна маса еквівалента карбонату натрію при титруванні його кислотою до гідрокарбонату?

         1. М.                   2. М/2.                    3. 2М.

ІV. Як правильно записати об’єм розчину, що відміряний піпеткою?

         1. 10 мл.            2. 10,00 мл.            3. 10,0 мл.          4. 10,000 мл.

V. В яких реакціях для фіксування точки еквівалентності можна використати індикатор фенолфталеїн (рТ=9)?

     1. HCl + NaOH.

     2. HCl + NH₄OH.

     3. CH₃COOH + КОН

     4. Na₂CO₃+2HCl →H₂CO₃.

     5. Na₂CO₃+HCl → NaHCO₃.

VІ. Чому дорівнює молярна концентрація розчину гідроксиду натрію, якщо на титрування 20,00 мл його витрачено 10,00 мл 0,2М розчину НСІ?

           1. 0,5.                  2. 0,2.                      3. 0,4.                 4. 0,1.

VІІ. Який реагент не можна застосувати для титриметричного визначення оцтової кислоти?

4.     Гідроксид калію. 2. Гідроксид натрію. 3. Гідроксид амонію.

VІІІ. Для розрахунку рН багатоосновної слабкої кислоти слід використати:

             1. рК_1.  2. рК_2.

             3. рК взагалі не використовується для розрахунку рН, а тільки

             концентрації.

ІХ. Чи впливає концентрація взаємодіючих речовин на величину стрибка рН при титруванні сильної кислоти сильною основою?

            1. Не впливає.

            2. При збільшенні концентрації стрибок зменшується.

            3. При збільшенні концентрації стрибок збільшується.

            4. При зменшенні концентрації стрибок збільшується.

Х. До розчину сульфату амонію було додано 25,00 мл розчину гідроксиду натрію (Т=0,009020 г/мл). Потім кип’ятінням з розчину був видалений аміак. На титрування залишку гідроксиду натрію пішло 6,30 мл соляної кислоти (Т=0,007860 г/мл). Обчислити вміст сульфату амонію у розчині. Який метод титрування застосований?

            1. Пряме титрування. 2. Метод заміщення.

            3. Метод прямого титрування.

            4. 0,2828 г. 5. 0,5228 г. 6. 0,1512 г.

-8-

Білет № 5

І. Що таке титр за визначуваною речовиною?

      1. Кількість грамів визначуваної речовини, що міститься в 1 мл титранту.

     2. Кількість грамів реактиву, що міститься в 1 мл його розчину.

      3. Кількість моль-еквівалентів реактиву, що міститься в 1л його розчину.

      4. Кількість грамів визначуваної речовини, що взаємодіє з 1 мл титранту.

ІІ. Яким способом можна приготувати стандартний розчин NaOH?

      1. Можна по точній наважці.      2. Можна з фіксаналу.

      3. Можна приготувати розчин приблизної концентрації, а потім

         стандартизувати його.

 

ІІІ. Як правильно записати масу речовини, що зважена на аналітичних терезах?

      1. 3,2000 г.               2. 3,2 г.             3. 3,20 г.                4. 3,200 г.

ІV. Чому дорівнює молярна маса еквівалента гідрофосфату натрію, що відтитрований кислотою до дигідрофосфату?

      1. 2М.                        2. М/2.              3. М.                     4. М/4.

V. В яких реакціях для фіксування точки еквівалентності не можна використовувати індикатор метиловий оранжевий (рТ=4)?

      1. HCl + NaOH.      2. HCl + NH₄OH.      3. Na₂B₄O₇+HCl.

      4. Na₂CO₃+HCl →NaHCO₃.      5. NaCO₃+HCl →H₂CO₃.

VІ. Чому дорівнює рН 0,1М розчину гідроксиду натрію?

         1. 13.                          2. 2,0.                 3. 0,4 г.                   4. 0,2 г.

VІІ. Скільки грамів гідроксиду натрію міститься в 100,00 мл розчину, якщо

            на титрування 20,00 мл витрачено 10,00 мл 0,1М розчину НСІ?

            1. 0,36 г.                     2. 0,18 г.            3. 0,4 г.                   4. 0,2 г.

VІІІ. Яка суміш має буферні властивості?

            1. NH₄OH і NH₄Cl.     2. NaOH і NaCl.    3. HCl і NaCl.

            4. CH₃COOH і CH₃COONa.    5. Na₂HPO₄+NaH₂PO₄.

ІХ. Яка послідовність дій при визначенні солі амонію методом заміщення?

      1. Беруть наважку солі.

      2. Відтитровують сіль гідроксидом натрію.

      3. В колбу для титрування наливають формалін.

      4. Додають індикатор.

      5. В колбу для титрування відбирають розчин солі.

      6. Формалін нейтралізують гідроксидом натрію.

      7. В мірній колбі готують розчин солі.

Х. Титр тетраборату натрію дорівнює 0,01907 г/мл. На титрування 10,00 мл цього розчину витрачено 20,00 мл розчину НСІ, що одержаний розчиненням 7,3 г препарату технічної НСІ в мірній колбі на 100,00 мл. Яка молярна концентрація розчину НСІ та її масова частка у технічному препараті.

           1. 0,025М.                  2. 0,05М.                      3. 0,1М.

           4. 12,5 %.                   5. 50 %.                         6. 2,5 %.

 

 

-9-

Білет № 6

І. Як можна приготувати стандартний розчин щавлевої кислоти?

          1. За точною наважкою. 2. За приблизною наважкою з наступною стандартизацією за гідроксидом натрію.  3. З фіксаналу.

 

ІІ. Чому дорівнює молярна маса еквівалента Na₂B₄O₇·10H₂O?

          1. 201,4 г.             2. 100,7 г.             3. 381,4 г.              4. 190,7 г.

ІІІ. Як правильно записати масу речовини, зваженої на технічних терезах?

          1. 10,2 г.               2. 10,20 г.             3. 10,200 г.            4. 10,2000 г.

ІV.  Що таке молярна концентрація розчину?

          1. Кількість молів речовини в 1 л розчину.

          2. Кількість грамів речовини в 1 л розчину.

          3. Кількість грамів речовини в 100 г розчину.

          4. Кількість молів речовини в 100 г розчину.

V. Чому дорівнює масова частка H₂SO₄ в її 0,05М розчині (ρ≈1)?

           1. 0,049 %.           2. 4,9 %.               3. 0,49 %.               4. 0,05 %.

VІ. Як впливає рК кислоти на точність її визначення при титруванні лугом?

           1. Не впливає.   2. Чим слабкіша кислота, тим точніше фіксується точка

          еквівалентності. 3. Чим більша величина рК, тим менша точність

          титрування. 4. Чим сильніша кислота, тим точніше фіксується точка

           еквівалентності.

VІІ. Чому дорівнює нормальна концентрація розчину кислоти, якщо на титрування 10,00 мл її витрачено 20,00 мл 0,0500М лугу?

         1. 0,1000.            2. 0,2000.               3. 0,0500.                4. 0,02500.

VІІІ. Які індикатори і чому можна використовувати при титруванні тетраборату натрію розчином НСІ?

      1. Фенолфталеїн, тому що тетраборат натрію дає лужну реакцію.

      2. Метиловий червоний, тому що ортоборна кислота має кислу реакцію.

      3. Метилоранж, тому що він змінює забарвлення в кислому середовищі.

      4. Фенолфталеїн, тому що він змінює забарвлення в кислому середовищі.

 

ІХ. Розрахувати стрибок рН при титруванні 0,1 М розчину слабкої кислоти (К=10^-5) 0,1 М розчином лугу.

            1. 8-10.                  2. 4-10.                     3. 4-6.                   4. 6-8.

Х. Чи можна прямим титруванням визначити вміст ацетату натрію

     (рК_CH3COOH=4,8)?

            1. Можна відтитрувати кислотою, тому що ацетат натрію внаслідок

            гідролізу має лужну реакцію.

            2. Не можна, тому що оцтова кислота не дуже слабка.

            3. Не можна, тому що оцтова кислота дуже слабка.

            4. Можна відтитрувати лугом, тому що ацетат натрію – сіль слабкої

            кислоти.

            5. Не можна, тому що рН у точці еквівалентності значно менше 4.

 

-10-

Білет № 7

І. Як правильно записати величину титру у г/мл стандартного розчину?

            1. 0,0079.   2. 0,007900.  3. 0,0079000.   4. 0,786.     5. 0,007860.

ІІ. Чому дорівнює молярна маса еквівалента дигідрофосфату натрію, відтитрованого лугом до гідрофосфату?

            1. М/2.                    2. М/3.                      3. 2М.                    4. М.

ІІІ. Напишіть рівняння реакції стандартизації розчину NaOH за щавлевою кислотою в іонному вигляді. Чому дорівнює сума коефіцієнтів у рівнянні?

            1. 6.                         2. 4.                          3. 3.  

ІV. Наважку гідроксиду натрію масою 0,16 г розчинили в 400 мл води. Чи є цей розчин стандартним?

V. Чому дорівнює рН суміші 0,1М розчину гідроксиду амонію (рК=4,8) і 0,1М розчину хлориду амонію.

            1. 3,8.              2. 4,8.               3. 10,2.            4. 13.              5. 9,2.

VІ. Які індикатори і чому можуть бути використані для фіксування точки еквівалентності при титруванні оцтової кислоти лугом?

     1. Метиловий червоний, тому що оцтова кислота має кислу реакцію.

     2. Фенолфталеїн, тому що реактив має лужну реакцію.

     3. Метиловий оранжевий, тому що ацетат натрію дає кислу реакцію.

     4. Фенолфталеїн, тому що ацетат натрію дає лужну реакцію.

VІІ. Розчин 0,1М гідроксиду натрію розбавили в 10 разів. Які величини рН у вихідному і розведеному розчинах?

            1. У вихідному розчині рН=1.      2. У вихідному розчині рН=13.

            3. Після розведення рН= 14.        4. Після розведення рН=2.

            5. Після розведення рН=12.         6. Після розведення рН=0.

VІІІ. Чому дорівнює наважка гідроксиду калію для приготування 500 мл 0,1М розчину?         1. 5,6 г.           2. 2,8 г.            3. 0,1 г.             4. 50 г.

ІХ. Наважка карбонату натрію масою 1,0140 г, що містить домішки гідрокарбонату натрію, розчинена в мірній колбі об’ємом 200,00 мл. На титрування 20,00 мл цього розчину з індикатором фенолфталеїном витрачено 8,72 сірчаної кислоти з титром 0,004920 г/мл. При дотитровуванні того ж розчину з індикатором метиловим оранжевим (без доливання бюретки) об’єм кислоти склав 18,10 мл. Обчислити масову частку карбонату і гідрокарбонату у зразку.

            1. 91,52 % карбонату.            2. 45,75 % карбонату.

            3. 5,48 % гідрокарбонату.     4. 10,98 % гідрокарбонату.

Х.  У чому полягає метод зворотного титрування хлориду амонію?

      1. Хлорид амонію обробляють надлишком лугу, залишок якого

       відтитровують кислотою.

      2. Хлорид амонію титрують лугом.

      3. Хлорид амонію обробляють надлишком кислоти, залишок якої

       відтитровують лугом.

     4. Хлорид амонію обробляють формаліном, а потім кислоту, що виділилася, відтитровують лугом.

-11-

Білет № 8

І. Як готується стандартний розчин точної концентрації?

     1. За наважкою, що взяли на аналітичних терезах і розчинили у циліндрі.

    2. За наважкою, що взяли на технічних терезах і розчинили у циліндрі.

    3. Наважку беруть на аналітичних терезах і розчиняють у мірній колбі.

    4. Наважку беруть на технічних терезах і розчиняють у мірній колбі.

ІІ. Чому дорівнює молярна маса еквівалента Na₂CO₃ при взаємодії з НСІ?

            1. М/2 – при нейтралізації до Н₂СО₃.

            2. М  – при нейтралізації до Н₂СО₃.

            3. М  – при нейтралізації до гідрокарбонату.

            4. М/2 – при нейтралізації до гідрокарбонату.

ІІІ. Напишіть рівняння стандартизації НСІ за тетраборатом натрію у молекулярному вигляді. Чому дорівнює сума коефіцієнтів рівняння?

            1. 6.                        2. 9.                       3. 12.                        4. 14.

ІV. Від чого залежить забарвлення індикаторів методу нейтралізації?

V. Скільки мілілітрів 20 %-ї H₂SO₄ густиною 1,14 г/см³ необхідно взяти для приготування 500,0 мл 0,2М розчину цієї кислоти?

       1. 12,2.                   2. 10,7.                  3. 21,4.                     4. 43,0.

VІ. Як можна відтитрувати хлорид амонію (pK(NH₄OH)=4,8)? 

     1. Прямим титруванням НСІ.  2. Прямим титруванням гідроксидом натрію.

     3. Методом заміщення: заміщують сіль амонію лугом, який титрують розчином НСІ.

     4. Методом заміщення: заміщують сіль амонію кислотою, яку титрують гідроксидом натрію.

      5. Методом зворотного титрування: залишок гідроксиду натрію, що не прореагував з NH₄Cl, титрують соляною кислотою.

      6. Методом зворотного титрування: залишок НСІ, що не прореагував з NH₄Cl, титрують гідроксидом натрію

VІІ. Чому дорівнює рН суміші 0,М розчину оцтової кислоти і 0,1М розчину ацетату натрію (pK(CH₃COOH)=4,8)?

      1. 3,8.                  2. 4,8.                3. 5,8.               4. 8,4.              5. 2,9.

VІІІ. У яких реакціях може бути використаний індикатор метиловий червоний (рТ=5) для фіксування точки еквівалентності?

     1. NaOH + HCl.  2. NH₄OH + HCl.  3. NaOH + CH₃COOH.  4. Na₂B₄O₇+HCl.

ІХ. Як титрується винна кислота, якщо дві її константи дисоціації такі: K₁=9,1∙10^-4, K₂=4,3∙10^-5?

1. Відтитрувати не можна, тому що не фіксуються точки еквівалентності.

2. Можна відтитрувати тільки до кислої солі.3. Можна відтитрувати тільки до середньої солі.4. Можна відтитрувати як до кислої, так і до середньої солі.

Х. Визначити молярну концентрацію розчину НСІ, якщо на титрування хімічно чистого карбонату натрію масою 0,1946 г витрачається 20,45 мл цього розчину.

             1. 0,1795.              2. 0,08977.              3. 0,04487.                4. 0,09700.

 

-12-

Білет № 9

І. Написати рівняння реакції хлориду амонію з формальдегідом у молекулярному вигляді. Чому дорівнює сума коефіцієнтів рівняння?

             1. 15.                      2. 4.                         3. 21.                         4. 25.

ІІ. Які речовини є первинними стандартами?

             1. Концентрована НСІ.   2. Розведена НСІ.

             3. Тетраборат натрію.   4. Хімічно чистий карбонат натрію.

ІІІ. Чи слід бюретку обполіскувати розчином титранту?

ІV. Чому дорівнює молярна маса еквівалента карбонату натрію в реакції з НСІ, якщо реакція іде до утворення Н₂СО₃?

         1. М.                   2. М/2.                   3. 2М.                      4. 2М/3.

V. Чому дорівнює титр за гідроксидом натрію розчину НСІ, молярна концентрація якої 0,1?

         1. 0,100 г/мл.       2. 0,003650 г/мл.      3. 0,00400 г/мл.     4. 0,0500 г/мл.

VІ. Чому дорівнює рН 0,1М розчину оцтової кислоти (рК=4,8)?

             1. 2,4.                  2. 4,8.                    3. 2.                    4. 3,4.

VІІ. Які індикатори можна використовувати при титруванні 0,1М розчину НСІ 0,1М розчином гідроксиду натрію?

       1. Тільки метиловий червоний (рТ=5). 2. Тільки фенолфталеїн (рТ=9).

       3. Тільки метиловий оранжевий (рТ=4).  4. Тільки лакмус (рТ=7).

       5. Усі перелічені індикатори.

VІІІ. Які речовини не використовують у ролі титрантів метода нейтралізації для визначення кислот, основ і солей?

             1. Хлоридна кислота. 2. Сульфатна кислота. 3. Оцтова кислота.

             4. Гідроксид амонію. 5. Гідроксид натрію. 6. Гідроксид калію.

ІХ. Наважка масою 0,6000 г хлориду амонію розчинена в мірній колбі на 100,00 мл. До 10,00 мл цього розчину додали 20,00 мл 0,1000М гідроксиду натрію. Після кип’ятіння і видалення аміаку на титрування гідроксиду натрію, що не вступив у реакцію, витрачено 18,00 мл 0,1000М розчину НСІ. Розрахувати масову частку (%) аміаку у препараті. Який з перелічених методів титрування застосовано?

     1. Метод заміщення. 2. Метод прямого титрування. 3. Метод залишків.

     4. 5,66 %.          5. 12,5 %.          6. 41,6 %.

 

Х. Чи можна і яким чином визначити гідроксид і карбонат натрію у суміші?

1. Не можна визначити ці компоненти у суміші.

2. Можна з фенолфталеїном титрувати гідроксид натрію, а потім з метиловим оранжевим карбонат натрію до Н₂СО₃.

3. Можна з фенолфталеїном титрувати карбонат натрію до гідрокарбонату, а потім з метиловим оранжевим гідроксид натрію.

4. Можна з фенолфталеїном титрувати гідроксид натрію і карбонат натрію до гідрокарбонату, а потім з метиловим оранжевим гідрокарбонат титрувати до Н₂СО₃.

 

-13-

Білет № 10

І. Розчин називається 1-молярним, якщо він містить:

            1. 1 г речовини в 1 л розчину.

            2. 1 г речовини в 100 г розчину.

            3. 1 моль речовини в 1 л розчину.

            4. 1 моль еквівалента речовини в 1 л розчину.

ІІ. Титрування гідроксиду амонію кислотою закінчили у нейтральному середовищі. Чи вірним було титрування?

ІІІ. Чи є концентрована хлоридна кислота стандартною речовиною?

ІV. Як записати об’єм розчину, що виміряний бюреткою?

          1. 10,20 мл.         2. 10,2 мл.          3. 10 мл.          4. 10,200мл.

V. Чому дорівнює рН суміші 0,1М розчину гідроксиду амонію і 0,1М розчину хлориду амонію (рК(NH₄OH)=4,8)?

       1. 4,8.             2. 9,2.                 3. 8,2.                  4. 13.

VІ. Як підбирають індикатор у методі кислотно-основного титрування?

   1. Показник титрування індикатора співпадає з рН розчину титрованої речовини.

   2. Показник титрування індикатора співпадає з рН розчину речовини, що утворюється в точці еквівалентності.

   3. Інтервал переходу індикатора знаходиться в межах стрибка на кривій титрування.

   4. Показник титрування індикатора співпадає з рН розчину титранту.

VІІ. Чому дорівнює титр 0,1000 М розчину гідроксиду натрію?

             1. 0,1000 г/мл.             2. 0,4000 г/мл.             3. 0,01000 г/мл.

             4. 0,004000 г/мл.         5. 0,004 г/мл.               6. 0,1 моль/екв/л.

VІІІ. Яка суміш не є буферною?

              1. CH₃COOH і CH₃COONa.             2. HCl і NaCl.

              3. NH₄OH і NH₄Cl.                           4. HCl і KCl.

ІХ. Яким методом проводять визначення солі амонію?

       1. Досліджуваний розчин відтитровують соляною кислотою.

       2. До розчину солі амонію додають надлишок стандартного розчину

           NaOH, кип’ятять до повного видалення аміаку, залишок NaOH

           титрують стандартним розчином НСІ.

       3. Досліджуваний розчин титрують стандартним NaOH.

       4. До розчину солі амонію додають надлишок NaOH, залишок якого

           одразу титрують стандартним розчином НСІ.

Х. Розрахувати стрибок рН біля точки еквівалентності при титруванні 0,01М розчину слабкої кислоти (К_дис=10^-4) 0,01М розчином гідроксиду натрію і підібрати індикатор.

             1. 7-10.             2. 7-9.             3. 6-9.

             4. Фенолфталеїн.

             5. Метиловий червоний.

             6. Метиловий оранжевий.

 

-14-

Білет № 11

І. Чи є розчин з точно відомою концентрацією стандартним, незалежно від способу приготування?

ІІ. Яку реакцію має водний розчин хлориду амонію?

    1. Слабкокислу, внаслідок дисоціації. 2. Лужну, внаслідок гідролізу.

    3. Слабколужну, внаслідок дисоціації.4. Слабкокислу, внаслідок гідролізу.

    5. Нейтральну.                            

ІІІ. Яким посудом слід користуватися при приготуванні стандартних розчинів?

     1. Циліндри.        2. Мензурки.      3. Мірні колби.           4. Піпетки.

ІV. Написати рівняння реакції титрування ортофосфатної кислоти гідроксидом натрію до гідрофосфату у молекулярному вигляді. Чому дорівнює сума коефіцієнтів?

      1. 6.                          2. 8.                         3. 4.                      4. 10.

V. Чому дорівнює інтервал переходу індикатора з К_дис=10^-5?

      1. 4-6.                        2. 4-8.                     3. 4-10.                  4. 6-8.

VІ. Що є стрибком рН на кривій титрування?

    1.Інтервал значень рН, при якому візуально спостерігається зміна  забарвлення індикатора.

    2.Значення рН, при якому найбільш різко змінюється забарвлення індикатора і закінчується титрування.

    3.Різка зміна рН поблизу точки еквівалентності.

VІІ. Скільки грамів гідроксиду натрію необхідно для приготування 100 мл 2М розчину?

      1. 2.                      2. 8.                      3. 4.                    4. 0,2.

VІІІ. Які індикатори можна використовувати при титруванні 0,1М розчину лугу 0,1М розчином сильної кислоти?

1. Фенолфталеїн, тому що точка еквівалентності знаходиться в

кислому середовищі. 2. Метиловий червоний, тому що точка еквівалентності знаходиться в кислому середовищі. 3. Фенолфталеїн і метиловий червоний, тому що точка еквівалентності знаходиться в нейтральному середовищі.

4. Фенолфталеїн і метиловий червоний, тому що їх рТ входить у межі стрибка рН на кривій титрування.

ІХ. Чи можна визначити вміст ацетату натрію прямим титруванням НСІ (рК_СH3COOH=4,8)?

1. Можна, тому що ця сіль внаслідок гідролізу має лужну реакцію.

2. Не можна, тому що ця сіль внаслідок гідролізу має кислу реакцію.

3. Не можна, тому що ця сіль утворена недостатньо слабкою кислотою і скачок титрування буде відсутній.

Х. Визначити масову частку H₂C₂O₄ ∙2H₂O, що містять забруднений  препарат щавлевої кислоти, якщо на титрування наважки його 0,1500 г, розчиненої у довільному об’ємі води, витрачено 25,60 мл 0,09000М розчину гідроксиду калію?

            1. 96,8 %.           2. 48,4 %.              3. 0,145 %.         4. 14,5 %.

 

-15-

Білет № 12

І. Чи є хімічно чистий карбонат натрію первинним стандартом для НСІ?

ІІ. Як готують стандартний розчин тетраборату натрію?

1.За наважкою, взятою на технічних терезах, з наступним розчиненням у мірній колбі.

2.За наважкою, взятою на аналітичних терезах, з наступним розчиненням у мірному циліндрі.

3.За наважкою, взятою на аналітичних терезах, з наступним розчиненням у мірній колбі.

4.За наважкою, взятою на технічних терезах, з наступним розчиненням у мірному циліндрі.

ІІІ. Що таке рН?

     1. Концентрація іонів водню.               2. Водневий показник розчину.

     3. Десятковий логарифм концентрації іонів водню.

     4. Від’ємний десятковий логарифм концентрації іонів водню.

ІV. Чому дорівнює молярна маса еквівалента фосфатної кислоти у реакціях: а)H₃PO₄ +NaOH=NaH₂PO₄ +H₂O;  б)H₃PO₄ +2NaOH=Na₂НРO₄ +2H₂O?

             1. М – в першій реакції;                2. М – в другій реакції;

             3. М/3 – в першій реакції;             4. М/3 – в другій реакції;

             5. М/2 – в першій реакції;             6. М/2 – в другій реакції;

V. Скільки грамів Н₂О треба додати до 30 г KOH, щоб одержати 15% розчин?

        1. 140 г.             2. 170 г.               3. 240 г.             4. 85 г.

VІ. З яким індикатором можна титрувати НСООН (рК=3,8) розчином NaOH?

             1. З метиловим червоним (рТ=5).   2. З метиловим оранжевим (рТ=4).

            3. З тимолфталеїном (рТ=4,6).      4. З фенолфталеїном (рТ=9).

VІІ. Який титр розчину НСІ за NaOH, якщо у 150 мл розчину міститься 0,548 г НСІ?         1. 0,003653 г/мл.              2. 0,004000 г/мл.           3. 0,007306 г/мл.

VІІІ. Що таке показник титрування (рТ) індикатора?

   1. Те значення рН, при якому індикатор найбільш різко змінює своє забарвлення.

   2. Те значення рН, при якому закінчується титрування з даним індикатором.

   3. рН точки еквівалентності на кривій титрування.

   4. Інтервал значення рН, в межах якого змінюється забарвлення індикатора.

ІХ. Чому дорівнюють молярна концентрація і титр розчину КОН, якщо 26,00 мл його втрачено на титрування наважки 0,1560 г янтарної кислоти (М(H₂C₄H₄O₄)=118 г/моль)?

      1. 0,1017М, Т=0,005695 г/мл.

      2. 0,2032М, Т=0,011400 г/мл.       3. 0,05080М, Т=0,002850 г/мл.

Х. Як титрується Н₃РО₄ ( K₁=7,6∙10^-3,  K₂=6,2∙10^-8, K₃=5,5∙10^-13 )?

       1.Можна відтитрувати тільки до NaH₂PO₄.

       2.Можна відтитрувати як до NaH₂PO₄, так і до Na₂HPO₄.

       3.Можна відтитрувати тільки до Na₂HPO₄.

       4. Можна відтитрувати до Na₃PO₄.

 

-16-

Білет № 13

І. Чи можна приготувати розчин тетраборату натрію за точною наважкою?

ІІ. Які з наведених сполук можна визначити методом кислотно-основного титрування?

    1. Будь-які кислоти і основи.          2. Не дуже слабкі кислоти і основи.

    3. Будь які солі.                               4. Тільки слабкі кислоти і основи.

    5. Солі дуже слабких кислот і основ.

ІІІ. Де у методі нейтралізації зустрічається ацетат натрію?

    1. Як сіль, яку можна титрувати сильною кислотою.

    2. Як сіль, яка утворюється при нейтралізації кислоти лугом.

    3. Як реактив (титрант).

    4. Як важливий компонент ацетатної буферної суміші.

    5. Як первинний стандарт для встановлення точної концентрації НСІ.

    6. Як первинний стандарт для встановлення точної концентрації КОН.

ІV. Що таке молярна концентрація розчину?

    1. Кількість моль розчиненої речовини, що міститься в 1 л розчину.

    2. Кількість моль розчиненої речовини, що міститься в 1000 г розчину.

    3. Кількість грамів розчиненої речовини, що міститься в 1 л розчину.

    4. Кількість грамів розчиненої речовини, що міститься в 100 г розчину.

V. Яка молярна концентрація 20 % розчину НСІ з густиною 1,14 г/см³? 

     1. 4,65М.                2. 6,25М.                3. 7,02М.                 4. 3,16М. 

VІ. Скільки грамів H₂SO₄, міститься у розчині, якщо на його титрування витрачається 23,50 мл гідроксиду натрію з титром 0,005764 г/мл?

     1. 0,1659 г.            2. 0,1253 г.              3. 0,006637 г.          4. 0,3222 г.

VІІ. Який титр розчину НСІ за оксидом кальцію, якщо на титрування 0,1144 г  хімічно чистого карбонату кальцію витрачено 27,65 мл цього розчину?

               1. 0,004636 г/мл.               2. 0,005378 г/мл.

               3. 0,001049 г/мл.               4. 0,002317 г/мл.

VІІІ. Чому дорівнює рН суміші, що містить 0,01 М оцтової кислоти і 0,1 М ацетату натрію?

        1. 3,8.                 2. 5,8.                 3. 4,8.               4. 7,24.             5. 1,4.

ІХ. Підібрати індикатор для титрування 0,1М розчину гідроксиду амонію 0,1М розчином НСІ. Розрахувати стрибок на кривій титрування.

             1. Фенолфталеїн.              2. Лакмус.             3. Метиловий оранжевий.

             4. 4-10.                               5. 6,2-4.                 6. 6,2-10.

 

Х. Як титрується щавлева кислота (pK₁=1,25, pK₂=4,27) ?

     1. Щавлеву кислоту можна відтитрувати тільки до кислої солі.

     2. Щавлеву кислоту можна відтитрувати і до кислої, і до середньої солі.

     3. Щавлеву кислоту можна відтитрувати тільки до середньої солі.

     4. Щавлева кислота дуже слабка і титрується за методом заміщення.

     5. Щавлева кислота є первинним стандартом  для встановлення точної концентрації лугу.

 

-17-

Білет № 14

І. Чи можна приготувати стандартний розчин гідроксиду натрію за точною наважкою?

ІІ. Яке середовище буде у точці еквівалентності при титруванні слабкої основи сильною кислотою?

             1. Нейтральне.                   2. Кисле.                 3. Лужне.

ІІІ. Розчин забарвлюється лакмусом (рТ 7) у червоний колір, а метиловим оранжевим (рТ 4) у рожевий. Які значення рН може мати розчин?

              1. 3.           2. 1.           3. 7.             4. 10.

ІV. Чи можна видувати з піпетки останню краплину, що в ній залишилась?

 

V. До якого об’єму необхідно довести 50,00 мл 2М розчину, щоб утворився 0,3М розчин?

        1. 523 мл.               2. 333 мл.                3. 167 мл              4. 88 мл.

VІ. Яку наважку щавлевої кислоти необхідно взяти, щоб приготувати 500 мл 0,1М розчину?

              1. 6,03 г.               2. 3,15 г.                 3. 0,315 г.              4. 2,85 г.

VІІ. Скільки грамів Н₃РО₄ міститься в даному розчині, якщо на титрування його з фенолфталеїном витрачено 25,50 мл 0,2000 м розчину КОН?

              1. 0,2499 г.              2. 0,1248 г.             3. 0,4998 г.            4. 0,7398 г.

VІІІ. До 25 мл 0,1М розчину НСІ додали 30 мл 0,1М розчину КОН. Чому дорівнює рН одержаного розчину з урахуванням змін об’єму розчину?

               1. 6,15.                 2. 11,96.                 3. 8,45.                   4. 9,35.

ІХ. Розрахувати стрибок на кривій титрування 0,01М розчину НСІ 0,01М розчином гідроксиду натрію. З яким індикатором виконують титрування?

               1. 4-10.                        2. 5-9.                       3. 5-10.                  4. 4-9.

               5. Метиловий червоний.

               6. Метиловий оранжевий.

               7. Фенолфталеїн.

 

Х. У якій послідовності проводиться визначення солі амонію методом зворотного титрування?

             1. Зважується наважка солі.

              2. Розчин солі нагрівають з точно виміряним об’ємом стандартного

              розчину лугу.

             3. Додають індикатор.

             4. У мірній колбі готують розчин солі.

              5. Нагрівання продовжують до повного виділення аміаку, далі розчин

              охолоджується.

             6. В колбу для титрування відбирають аліквоту розчину солі.

             7. Залишок лугу відтитровують розчином НСІ.

              8. В колбу для титрування додають надлишок стандартного розчину

              лугу.

 

-18-

Білет № 15

І. Для приготування розчину 2,9 мл концентрованої 96%-ї сульфатної кислоти густиною 1,84 г/см³ розбавили водою до об’єму 1 л. Чи можна на базі цих даних точно розрахувати титр одержаного розчину?

 

ІІ. Чи слід обполіскувати піпетку тим розчином, що нею відбирають?

 

ІІІ. Що виражає собою добуток нормальної концентрації розчину і його об’єму?

     1. Кількість молів речовини, що міститься в 1 л розчину.

     2. Кількість моль – еквівалентів речовини у даному об’ємі, вираженому у літрах.

    3. Кількість мілімоль– еквівалентів речовини у даному об’ємі, вираженому у мілілітрах.

    4. Кількість молів  речовини, що міститься  у даному об’ємі, вираженому у літрах.

ІV. Розчин не забарвлюється фенолфталеїном (рТ 9), але забарвлюється лакмусом (рТ 7) у червоний колір. Які значення рН може мати розчин?

      1. 11.                       2. 8.                     3. 5.                      4. 4.

V. Обчислити рН розчину, в 100 мл якого міститься 0,365 г НСІ.

              1. 2.                         2. 1.                     3. 1,5.                    4. 0,5.

VІ. Розрахувати молярну концентрацію розчину НСІ, якщо титр дорівнює 0,003592 г/мл.

              1. 0,09841.              2. 0,04925.          3. 0,1056.              4. 0,07652.

VІІ. Яку наважку Na₂CO₃ необхідно взяти, щоб на титрування його до H₂CO₃ витрачалось 30 мл 0,05 н розчину H₂SO₄?

             1. 0,11 г.                2. 0,16 г.              3. 0,08 г.                4. 0,32 г.

VІІІ. З якими індикаторами можна титрувати Na₂CO₃ розчином НСІ?

               1. Метиловий оранжевий при титруванні до гідрокарбонату.

               2. Метиловий оранжевий при титруванні до H₂CO₃.

               3. Фенолфталеїн при титруванні до гідрокарбонату.

               4. Метиловий червоний при титруванні до гідрокарбонату.

ІХ. Чи можна визначити вміст оксалату натрію прямим титруванням, якщо константи дисоціації щавлевої кислоти К₁= 5,6∙10^-2  і К₂= 5,4∙10^-5?

    1. Можна титрувати НСІ, тому що сіль внаслідок гідролізу має лужну реакцію.

    2. Можна титрувати НСІ, тому що це сіль слабкої кислоти.

    3. Можна титрувати лугом, тому що це сіль слабкої кислоти.

    4. Не можна титрувати НСІ, тому що відсутній стрибок на кривій титрування.

Х. На титрування 20,00 мл НСІ з Т _HCl/NaOH= 0,003954 г/мл витрачається 20,00 мл розчину КОН. Яка молярна концентрація розчину гідроксиду калію?

    1. 0,1067 М             2. 1,0670 М         3. 0,08425 М            4. 0,09885 М

 

-19-

Білет № 16

І. Як готують розчини з точною концентрацією?

    1. Наважку стандартної речовини беруть на аналітичних терезах, розчиняють у мірній колбі, розраховують титр розчину.

    2. Готують розчин приблизної концентрації, точну концентрацію встановлюють за іншим стандартним розчином.

    3. Готують за фіксаналом.

    4. Наважку стандартної речовини беруть на технічних терезах, розчиняють у мірній колбі і розраховують концентрацію розчину.  

 

ІІ. Чи треба колбу для титрування обполіскувати досліджуваним розчином?

 

ІІІ. Яке забарвлення має метиловий оранжевий і фенолфталеїн в 0,1М розчині ацетату натрію?

    1. Метиловий оранжевий – рожевий.     2. Метиловий оранжевий – жовтий.

    3. Фенолфталеїн – безбарвний.            4. Фенолфталеїн – рожевий.

 

ІV. Чи можна приготувати стандартний розчин гідроксиду натрію за фіксаналом?

 

V. Скільки грамів H₂SO₄ міститься в 5 л розчину, якщо на титрування 25,00 мл цього розчину витрачено 25,00 мл 0,09000 н розчину гідроксиду калію?

1. 22,58 г.                  2. 41,94 г.                3. 10,48 г.               4. 10,63 г.

VІ. Яке рН має 0,01М розчину гідроксиду амонію (К(NH₄OH)=1,76∙10^-3)?

     1. 11,12.                    2. 5,11.                     3. 4,76.                   4. 10,63.

VІІ. Яку наважку янтарної кислоти H₂C₄H₄O₄ треба взяти для встановлення за нею титру 0,1М розчину гідроксиду калію, якщо користуватися мірною колбою ємкістю 250,00 мл? Який індикатор треба застосувати?

    1. 1,48 г.       2. 2,96 г.       3. 0,74.

    4. Фенолфталеїн.  5. Метиловий оранжевий.  6. Метиловий червоний.

VІІІ. До 25 мл 0,2М розчину оцтової кислоти добавили 24 мл 0,1М розчину гідроксиду натрію. Чому дорівнює рН отриманого розчину?

    1. 3,13.              2. 6,13.             3. 10,12.               4. 5,75.

ІХ. Як можна титрувати H₂CO₃ (рК₁=6,4, рК₂=10,3)?

      1. Як одноосновну кислоту до першої точки еквівалентності.

      2. Як двоосновну кислоту до другої точки еквівалентності.

      3. Як до кислої, та і до середньої солі.

      4. H₂CO₃ титрувати не можна.

Х. На титрування наважки H₂C₂O₄∙2H₂O масою 0,0500 г витрачено 20,00 мл розчину гідроксиду натрію. Визначити а)нормальну концентрацію і б)титр гідроксиду натрію.

              А: 1. 0,03966.               2. 0,0800.                   3. 0,0600.

              Б: 1. 0,001446 г/мл.     2. 0,002920 г/мл.       3. 0,001600 г/мл.

 

-20-

Білет № 17

І. Що означає вираз Т(HCl/Na₂CO₃)?

    1. Кількість грамів соляної кислоти, що реагує з 1 мл карбонату натрію.

    2. Кількість грамів карбонату натрію, що реагує з 1 мл НСІ.

    3. Кількість грамів карбонату натрію, що міститься в 1 мл розчину.

    4. Кількість грамів НСІ, що міститься в 1 мл розчину.

 

ІІ. Чому дорівнює молярна маса еквівалента карбонату калію у реакції нейтралізації його розчином НСІ до гідрокарбонату?

      1. 138.                    2. 69.                   3. 276.                    4. 34,5.

ІІІ. 4 мл концентрованої H₂SO₄ розчинили в 500 мл води. Чи є такий розчин стандартним?

ІV. За якою формулою слід розрахувати рН солі, утвореної слабкою основою і сильною кислотою?

              1. рН=7+1/2рК_кисл+1/2lgС_солі.

              2. рН=7-1/2рК_осн-1/2lgС_солі.

              3. рН=(рК₁+рК₂)/2.

              4. рН= рК_кисл- lgС_кисл/С_солі.

V. Скільки мілілітрів 12М розчину НСІ необхідно взяти, щоб після розбавлення її водою одержати 1 л 3М розчину?

 1. 500 мл.             2. 250 мл.               3. 750 мл.                4. 150 мл.

VІ. Для встановлення титру розчину НСІ наважка Na₂CO₃ (х.ч.) масою 5,2060 г розчинена у мірній колбі ємністю 500 мл. На титрування 25,00 цього розчину витрачається 26,18 мл розчину НСІ. Визначити нормальну концентрацію кислоти.

       1. 0,1876.                   2. 0,09380.               3. 0,01500.                4. 0,3652.

VІІ. Підібрати індикатор для титрування 0,1М розчину оцтової кислоти 0,1М розчином гідроксиду натрію.

               1. Фенолфталеїн(рТ 9).

               2. Метиловий оранжевий(рТ 4).

               3. Метиловий червоний(рТ 5).

               4. Тимолфталеїн (рТ 10).

ІХ. З 1,050 г технічної щавлевої кислоти приготовлено 250,00 мл розчину. На нейтралізацію 20,00 мл його витрачено 15,00 мл 0,1М розчину лугу. Визначити масову частку H₂C₂O₄∙2H₂O в аналізованому зразку.

              1. 90,04 %.                   2. 45,02 %.             3. 80,80 %.              4. 60,92 %.

Х. Чи можливо прямим титруванням розчином НСІ визначити вміст форміату натрію (рК_HCOOH=3,75)?

     1. Ні, тому що ця сіль в результаті гідролізу має кислу реакцію.

     2. Можна, тому що ця сіль в результаті гідролізу має лужну реакцію.

     3. Ні, тому що ця сіль утворена недостатньо слабкою кислотою, відсутній стрибок на кривій титрування.

     4. Можна, тому що константа іонізації мурашиної кислоти досить велика.

 

-21-

Білет № 18

І. Які з наведених речовин не є стандартними?

       1. Гідроксид калію.      2. Гідроксид натрію.     3. Щавлева кислота.

       4. Тетраборат натрію.       5. Концентрована НСІ.

ІІ. Чи можна приготувати за точною наважкою стандартний розчин з хімічно чистого карбонату натрію?

 

ІІІ. Напишіть у молекулярному вигляді рівняння реакції взаємодії 1 молю ортофосфатної кислоти з 1 молем гідроксиду натрію. Чому дорівнює сума коефіцієнтів у рівнянні?   1. 4.       2. 6.        3. 8.            4. 10.

ІV. Яке середовище буде в точці еквівалентності при титруванні слабкої основи сильною кислотою і чому?

                1. Нейтральне, тому що проходить реакція нейтралізації.

                2. Кисле, тому що проходить гідроліз солі, що утворюється.

                3. Кисле, тому що відбувається іонізація кислоти.

                4. Лужне, тому що проходить гідроліз солі, що утворюється.

V. Скільки мілілітрів води треба додати до 1 л 0,16 М розчину HCl, щоб отримати 0,1М розчин?     1. 600 мл.       2. 300 мл.       3. 900 мл.     4. 1200 мл.

VІ. До 20 мл 0,1М розчину оцтової кислоти добавлено 10 мл 0,2М розчину гідроксиду натрію. Яким буде забарвлення метилового червоного (рТ 5) у цьому розчині?                1. Червоним.      2. Жовтим.

                3. Розчин залишається безбарвним.                 4. Оранжевим.

VІІ. Щоб встановити титр розчину гідроксиду калію, 5,9840 г щавлевої кислоти (H₂C₂O₄∙2H₂O) розчинили у мірній колбі ємністю 1000 мл. На титрування 25,00 мл одержаного розчину витрачається 26,32 мл розчину гідроксиду калію. Визначити Т_KOH/HCl.

                 1. 0,001644 г/мл.                 2. 0,007576 г/мл.

                 3. 0,004779 г/мл.                 4. 0,003188 г/мл.

VІІІ. Яка суміш не має буферних властивостей?

                 1. HCOONa і HCOOH.                 2. HCl і NaCl.

                 3. NH₄OH і NH₄Cl.                 4. NaCl і KCl.

ІХ. Зразок вапняку 25,00 г розчинено у 50,00 мл 1М розчину НСІ. На титрування кислоти, що не вступила у реакцію, витрачено 30,00 мл 0,1М розчину гідроксиду натрію. Визначити масову частку карбонату кальцію у зразку. Який метод титрування застосовано?

   1. Пряме титрування.          2. Метод заміщення.        3. Метод зворотного титрування.            4. 9,41 %.              5. 47,04 %.              6. 64,80 %.

Х. Розрахувати стрибок на кривій титрування 0,02М розчину гідроксиду калію 0,02М розчином азотної кислоти. Підібрати індикатор.

               1. 4-10.                  2. 4,7-9,3.              3. 4-9,3.                   4. 4,7-10.

               5. Метиловий червоний.

               6. Метиловий оранжевий.

               7. Фенолфталеїн.

 

-22-

Білет № 19

І. У чому суть титрування за методом заміщення?

   1. Замість визначуваної речовини вводять іншу речовину і титрують  останню розчином титранта.

   2. Визначувану речовину заміщують іншою речовиною за хімічною реакцією і титрують замісник розчином титранта.

   3. До визначуваної речовини додають надлишок одного стандартного розчину, залишок якого титрують другим стандартним розчином.

ІІ. 0,1М розчин НСІ розбавили в 10 разів. Як зміниться рН після розбавлення?

              1. Збільшиться.

              2. Зменшиться.

              3. Залишиться без змін.

ІІІ. Чому дорівнює молярна маса еквівалента Na₂B₄O₇·10H₂O?

               1. 200,4 г.               2. 100,7 г.           3. 381,4 г.              4. 190,7 г.

 

ІV. Чи можна приготувати стандартний розчин НСІ за фіксаналом?

 

V. До 55 мл 0,2М гідроксиду калію додали 45 мл 0,2М НСІ. Чому дорівнює рН одержаного розчину?

               1. 12,0.                  2. 12,3.                3. 7.                        4. 4,5.

VІ. Скільки мілілітрів 81%-ної H₂SO₄ з густиною 1,74 г/см³ потрібно для приготування 1,5 л 0,05 н розчину?

               1. 4,4.                       2. 8,8.                    3. 2,6.                    4. 6,6.

VІІ. На титрування розчину, що містить 0,2584 г Na₂CO₃ (х.ч.), до H₂CO₃ витрачається 21,35 мл розчину H₂SO₄. Визначити титр розчину кислоти.

                 1. 0,02240 г/мл.             2. 0,005600 г/мл.              3. 0,01120 г/мл.

                 4. 0,2240 г/мл.

VІІІ. Який інтервал переходу індикатора, якщо рК_Інд=4,0.

               1. 2-4.                     2. 3-5.                       3. 3-6.                    4. 4-6.

ІХ. Розрахувати область стрибка рН на кривій титрування 0,5М розчину гідроксиду амонію 0,5М розчином НСІ. З яким індикатором можна проводити титрування?

               1. 3,3-6,2.                 2. 4,0-6,5.                 3. 6,2-10.

               4. Метиловий оранжевий.                       5. Фенолфталеїн.

Х. Константи дисоціації щавлевої кислоти К₁=5,6∙10^-2 і К₂=5,4∙10^-5. Чи можна визначити її вміст прямим титруванням лугом і за якими реакціями?

1. Відтитрувати взагалі неможна, тому що неможна зафіксувати

               точку еквівалентності.

               2. Можна відтитрувати тільки до кислої солі.

               3. Можна відтитрувати тільки до середньої солі.

               4. Можна відтитрувати до кислої і до середньої солі.

               5. Можна відтитрувати тільки до кислої солі.

 

 

-23-

Білет № 20

І. Оцтову кислоту титрували розчином гідроксиду калію до нейтральної реакції розчину. Чи правильний результат отримано?

 

ІІ. Чи можна приготувати стандартний розчин реагента за фіксаналом?

 

ІІІ. Чому дорівнює сума коефіцієнтів в іонному рівнянні взаємодії тетраборату натрію з соляною кислотою?

             1. 11.                        2. 12.                         3. 14.                       4. 8.

ІV. Як можна стандартизувати розчин гідроксиду натрію?

             1. Визначають за стандартним розчином соляної кислоти.

             2. Визначають за стандартним розчином тетраборату натрію.

             3. Визначають за стандартним розчином сірчаної кислоти.

             4. Визначають за стандартним розчином щавлевої кислоти.

V. Яку наважку Na₂CO₃ (х.ч.) треба взяти, щоб на її титрування до H₂CO₃

 витратити 30 мл 0,1 н H₂SO₄.

       1. 0,16 г.             2. 0,08 г.            3. 0,32 г.            4. 0,14 г.          5. 0,28 г.

VІ. Для встановлення титру розчину H₂SO₄ наважку тетраборату натрію Na₂B₄O₇·10H₂O масою 2,4000 г розчинили в мірній колбі на 200,00 мл. На титрування 20,00 мл розчину Н₂SO₄ витрачається 33,35 мл розчину тетраборату натрію. Яка нормальна концентрація розчину Н₂SO₄.

             1. 0,1053.             2. 0,2130.              3. 0,05320.              4. 0,4260.

VІІ. В 100 мл пива міститься 0,067 г молочної кислоти (HC₃H₅O₃). Визначити об’єм 0,0890М розчину NaOH (мл), необхідний для нейтралізації молочної кислоти в 500 мл пива.

             1. 3,36 мл.            2. 1,68 мл.           3. 16,80 мл.

VІІІ. Яке рН у точці еквівалентності при титруванні 0,2М розчину гідроксиду амонію НСІ з такою ж концентрацією:

             1. 5,11.                  2. 4,97.                3. 5,3.                          4. 4,0.

ІХ. Підберіть індикатор при титруванні 0,1М розчину мурашиної кислоти 0,1М розчином гідроксиду калію, розрахувавши стрибок на кривій титрування (рК_HCOOH=3,75).

             1. Фенолфталеїн.

             2. Метиловий червоний.

             3. Бром феноловий синій.

             4. 6,75-10.

             5. 7,76-10.

Х. Що таке інтервал переходу кислотно-основного індикатора?

      1. Стрибок рН на кривій титрування.

      2. Інтервал значень рН, всередині якого візуально спостерігається зміна забарвлення індикатора.

      3. Значення рН, при якому індикатор найбільш різко змінює своє забарвлення.

      4. Певне значення рН на кривій титрування.

-24-

Л І Т Е Р А Т У Р А

 

Основна

           1. Бабко А.К., П’ятницькій І.В. Кількісний аналіз. – К.: Вища шк.., 1974. – 352 с.

           2. Васильєв В.П. Аналитическая химия. - Ч.1.- Гравиметрический и титриметрический методы анализа. М.: Высш. шк., 1989. - 320 с.

            3. Жаровський Ф.Г., Пилипенко А.Т., П’ятницький І.В. Аналітична хімія. – К.: Вища шк.., 1982. – 543 с.

            4. Толстоусов В.Н., Эфрос М. Задачник по количественному аналізу. – Л.: Химия, 1986. – 161с.

             5. Аналітична хімія. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт для студентів спеціальностей напрямів 0917 „Харчова технологія та інженерія”, 0929 „Біотехнологія” та 0708 "Екологія" денної та заочної форм навчання. Титриметричний метод аналізу (Уклад.:, Є.Є.Костенко, М.Г.Христіансен, М.Й.Штокало, В.Г.Дроков, О.М.Бутенко). К.: НУХТ, 2005. – 49 с.

 

Додаткова

               1. Попадич И.А., Траубенберг С.Е., Осташенкова Н.В. и др. Аналитическая химия. – М.: Химия, 1989. – 240 с.

               2. Посыпайко В.И., Козырева Н.А., Логачева Ю.П. Химические методы анализа. – М.: Высш. шк., 1989.- 448 с.               

 

 

 

 

АНАЛІТИЧНА ХІМІЯ

 

 

ТЕСТИ

для оцінювання знань та самопідготовки

з електрохімічних методів аналізу

для студентів напрямів 6.051701 - “Харчові технології та інженерія”,

6.051401 – “Біотехнологія”, 6.040106 – “Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування”

денної форми навчання

 

 

 

СХВАЛЕНО

                                                                                                              на засіданні кафедри

   аналітичної хімії

 Протокол № 12

   від 26.06.2007 р.

 

 

 

 

 

 

                Аналітична хімія: Тести для оцінювання знань та самопідготовки з електрохімічних методів аналізу для студ. напрямів 6.051701 - “Харчові технології та інженерія”, 6.051401 – “Біотехнологія”, 6.040106 – “Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування” ден. форм. навч. / Уклад.: Є.Є.Костенко, В.Д. Ганчук, М.Г.Христіансен та ін. – К.: НУХТ, 2007. – 16 с.

 

 

                Рецензент М.Й.Штокало, доктор.хім.наук

 

 

 

Укладачі: Є.Є. Костенко, кандидат хім.наук

                                      В.Д. Ганчук, кандидат техн. наук

       М.Г. Христіансен,

       В.Г. Дроков, кандидати хім.наук

                                      О.М. Бутенко, кандидат техн. наук

        Г.М. Біла, кандидат хім.наук

 

 

 

 

                Відповідальний за випуск Є.Є. Костенко, канд.хім.наук, доц.

                Електрохімічні методи аналізу (потенціометрія, вольтамперометрія, кондуктометрія, електрогравіметрія, кулонометрія) широко використовуються в аналізі харчової продукції і сировини, об¢єктів довкілля, лікарських препаратах тощо. Вони внесені до державних стандартів, що стосуються оцінки якості у всіх галузях промисловості. Тому володіння теоретичними і практичними основами електрохімічних методів розкриває перед майбутніми спеціалістами-харчовиками, екологами, біотехнологами широкий діапазон можливостей при працевлаштуванні.

Тести з електрохімічних методів створені для підвищення ефективності самостійної творчої роботи студентів, що виконується у позанавчальний час.

                Тести пов¢язані з профілем майбутньої спеціальності і призначені для контролю знань і самостійної роботи з аналітичної хімії для студентів всіх технологічних спеціальностей денної форми навчання. Їх слід використовувати при підготовці та проведенні модульних контролів знань студентів.

 

 

 

Білет № 1

1. У прямій потенціометрії використовують залежність…

1. сили струму від електрохімічного потенціалу індикаторного електроду;

2. потенціалу індикаторного електроду від об'єму титранту в процесі титрування;

3. потенціалу індикаторного електроду від концентрації (активності) речовини за рівнянням Нернста;

4. сили струму від концентрації (активності) визначуваної речовини;

5. потенціалу ІСЕ від концентрації (активності) визначуваного іону.

2. Яку із зазначених пар електродів можна використати в кислотно-основному потенціометричному титруванні?

1. Nа – ІСЕ зі скляною мембраною – хлоридсрібний електрод;

2. скляний мембранний електрод – каломельний електрод;

3. металевий електрод – СВЕ;

4. платиновий електрод – каломельний електрод;

5. хінгідронний електрод – СВЕ.

3. Рівняння Нернста для електроду І роду має вигляд:

1.	3.
2.	4.

4. Вказати вигляд диференціальної кривої титрування суміші хлориду і йодиду натрію розчином АgNОз.

5. Обчислити рН і активність іонів гідрогену в розчині, в якому потенціал водневого електроду складає “–0,413 В” (при 25 ˚С).

1. 6; 10

2. 7; 0,1

3. 3,5; 5

4. 3; 10.

6. На потенціометричне титрування водної витяжки лимонного печива витрачено 10,70 см³ розчину NаОН з С = 0,1000 моль/дм³. Розрахувати масу в мг лимонної кислоти С₃Н₄ОН(СООН)₃ (рК₁ = 3,10; рК₂= 4,76; рК₃ = 6,40, рК₄ = 16,0) у водній витяжці.

7. Питома електропровідність – це…

1. електропровідність 1 см³ розчину електроліту, що містить 1 моль-еквівалент електроліту;

2. рухливість іону;

3. величина обернена до опору R розчину;

4. електропровідність розчину, який міститься між електродами площею 1 см² та відстань між якими 1 см.

8. Визначити молярну концентрацію та масову частку ацетатної кислоти в розчині, якщо його питома електропровідність дорівнює 0,75 Ом·см, а при вимірюванні електропровідності стандартних розчинів одержано такі дані:

ТСН3СООН, г/см3	0,01002		0,05000		0,1000	0,1500		0,2000
χ, Ом·см	3,50		1,46		0,90	0,64		0,47
1. 2; 11,80;		2. 1,21; 7,26;		3. 0,66; 3,96;			4. 2,55; 15,00.

9. Метод вольтамперометрії – це метод, що об’єднує групу електрохімічних методів аналізу, які базуються на:

1. вивченні поляризаційних кривих;

2. вивченні кривих залежності сили струму від молярної концентрації розчину;

3. побудові кривих залежності оптичної густини від довжини хвилі;

4. вимірюванні потенціалу індикаторного електроду.

10. Визначити величину граничного дифузійного струму Cu(ІІ) на 0,1000 М розчині нітрату натрію, якщо С = 5,0∙10^-4 М, D = 1,8∙10^-5 см²∙с^-1, m = 5,2 мг/с, τ = 2,3 с.

1. 4,09 мкА

2. 3,9 мкА

3. 6,0 мкА

4. 1,7 мкА

Білет № 2

1. Потенціометрія ґрунтується на...

1. вимірюванні ЕРС гальванічних елементів для визначення концентрації (активності) визначуваних іонів;

2. вимірюванні сили струму, що виникає внаслідок електродного процесу;

3. вимірюванні електрохімічного потенціалу індикаторного електроду відносно електроду порівняння для визначення концентрації іонів в досліджуваному розчині;

4. вимірюванні маси речовини, яка відкладається на індикаторному електроді в процесі електролізу.

2. Яку із зазначених пар електродів можна використати в окисно-відновному титруванні?

1. скляний мембранний електрод – хлоридсрібний електрод;

2. електрод з благородного металу – хлоридсрібний електрод;

3. металевий електрод – каломельний електрод;

4. мембранний ІСЕ – платиновий електрод.

3. Рівняння Нернста для електроду II роду має вигляд:

1.	3.
2.	4.

4. Вказати вигляд інтегральної кривої титрування суміші двох слабких кислот: молочної (рК = 3,83) і фторидної (рК = 3,21).

5. У стандартних розчинах СdSO було виміряно потенціали:

С, моль/дм3	10	10	10	10	10
Е, мВ	75,0	100	122	146	170

За цими даними побудовано градуювальний графік в координатах Е – рСd. Досліджуваний розчин солі кадмію об’ємом 20,00 см³ розбавили водою до 100,00 см³ і виміряли потенціал Сd – ІСЕ в одержаному розчині Е_х= 94 мВ. Визначити концентрацію Сd в досліджуваному розчині (моль/дм³).

6. Наважку кухонної солі 1,9830 г розчинено у мірній колбі місткістю 500,00 см³. Визначити масову частку (%) NаСІ у солі, якщо при потенціометричному титруванні 50,00 см³ визначуваного розчину стандартним розчином АgNОз з С = 0,1000 моль/дм³ одержано дані:

V(АgNОз), см3	19,0		19,5	19,9		20,0	20,1		20,5	21,0
Е, мВ	570		589	629		704	737		757	775
1. 11,70;		2. 59,00;			3. 58,50;			4. 19,83.

 

7. В кондуктометричному титруванні застосовуються такі типи реакцій:

1. Реакції кислотно-основного титрування у НЧТ;

2. Реакції осадження у ВЧТ;

3. Реакції окисно-відновного титрування;

4. Реакції комплексоутворення у НЧТ і ВЧТ;

5. Всі типи реакцій.

8. Опір 0,5000 М розчину К₂SО₄ в комірці з електродами площею 1,35 см³ та відстанню між ними     0,45 см дорівнює 4,86 Ом. Визначити еквівалентну електропровідність розчину.

1. 41,2;

2. 20,6;

3.136,4;

4. 68,2.

9. Як називається метод, в якому використовується ртутний крапельний електрод?

1. полярографією;	3. атомна спектроскопія;
2. кулонометрією;	4. амперометричне титрування.

10. Визначити концентрацію нікелю (мг/см³) в досліджуваному розчині, якщо при його полярографу ванні висота полярографічної хвилі становила 26,5 мм. В стандартному розчині (С_Ni²⁺= 2,23∙10^-3 моль/дм³) висота хвилі склала 31,2 мм.

1. 0,2047

2. 0,1092

3. 0,1571

4. 0,1235

Білет № 3

1. Потенціометричне титрування – це…

1. титриметричний метод, в якому т.е. встановлюють за різкою зміною потенціалу індикаторного електроду;

2. іонометричний метод визначення окисно-відновного потенціалу в розчині;

3. титриметричний метод, в якому т.е. встановлюється за різкою зміною дифузійного струму;

4. застосування рівняння Нернста для знаходження потенціалу в точці еквівалентності.

2. Електродом ІІ роду називають…

1. металевий стрижень, занурений в розчин солі цього металу;

2. металевий стрижень, вкритий шаром малорозчинної сполуки цього металу;

3. металевий стрижень, вкритий шаром малорозчинної сполуки цього металу і занурений у розчин солі, яка містить аніон малорозчинної сполуки;

4. металевий стрижень, вкритий шаром малорозчинної сполуки цього металу і занурений в розчин солі цього металу.

3. Рівняння Нернста для водневого індикаторного електроду має вигляд:

1.	3.
2.	4.

4. Вказати вигляд диференціальної кривої титрування суміші хлоридів калію і натрію розчином АgNОз.

 

5. Обчислити рН розчину, якщо ЕРС елементу |хінгідронний електрод | НСООNa ||0,1 M KCl, AgCl| Ag,Cl| при 20 °С складає 0,006 В.

 

6. 20,00 см³ досліджуваного розчину метиламіну СН₃NН₂ розведено у мірній колбі до 100,00 см³, далі 10,00 см³ цього розчину відтитровано потенціометрично розчином НСl (С = 0,1000 моль/дм³). Побудувати криву титрування і визначити концентрацію вихідного розчину СНNН₂ у моль/дм³ за такими даними:

V(НСl), см3	17,0	17,5	17,8	18,0	18,2	18,5	19,0
рН	9,43	9,20	8,30	6,00	3,30	2,90	2,6

 

 

7. Кондуктометричний метод аналізу базується на вимірюванні…

1. електропровідності досліджуваних розчинів;

2. сили струму в процесі електролізу;

3. потенціалу одного з електродів, занурених в розчин;

4. опору досліджуваного розчину залежно від концентрації.

8. Знайти площу електродів комірки, якщо відстань між ними дорівнює 0,5 см, а опір 1 М розчину КСl при температурі 20˚С у цій комірці дорівнює 2,5 Ом.

1. 1,959;

2. 2,400;

3. 0,50;

4. 1,00.

9. Який процес лежить в основі полярографії?

1. процес електролізу, що супроводжується окисленням або відновленням визначуваної речовини на поверхні одного з електродів;

2. процес електродіалізу, що супроводжується відновленням визначуваної речовини на поверхні одного з електродів;

3. процес синтезу, що супроводжується окисленням визначуваної речовини на поверхні одного з електродів;

4. електрохімічна реакція, що відбувається на поверхні катоду чи аноду.

10. При полярографуванні насиченого розчину броміду плюмбуму на амонійно-аміачному фоні висота полярографічної хвилі плюмбуму склала 26 мм, а для 0,01000 М розчину в тих самих умовах – 20 мм. Обчислити добуток розчинності броміду плюмбуму.

 

1. 2,21∙10-6

2. 1,57∙10-6

3. 1,70∙10-4

4. 2,45∙10-6

 

Білет № 4

1. Основні вимоги до реакцій, що використовують у потенціометричному титруванні.

1. реакції проходять повільно;	3. реакції проходять кількісно;
2. реакції проходять швидко;	4. реакції зворотні.

2. На чому основані потенціометричні методи аналізу?

1. на вимірюванні провідності або опору, які змінюються залежно від вмісту або складу досліджуваної речовини в розчині;

2. на вимірюванні електрорушійних сил гальванічних елементів для визначення активності речовин та вимірювання фізико-хімічних констант;

3. на вимірюванні міри поглинання світлової енергії досліджуваною речовиною.

4. на вимірюванні дифузійного струму.

3. Які електроди називають електродами першого роду?

1. потенціал яких не залежить від активності катіонів металу, з якого виготовлений електрод;

2. потенціал яких залежить від активності катіонів металу, з якого виготовлений електрод;

3. електроди чутливі до аніонів , що утворюють малорозчинні осади з катіонами металу електрода.

4. Які електроди відносяться до електродів порівняння?

1. скляний;	3. каломельний;
2. хінгідронний;	4. хлоридсрібний.

5. Обчислити потенціал срібного електрода, зануреного у насичений розчин АgI. ДР АgI =8,3∙10.

1. – 0,729 В;

2. – 0,9355 В;

3. 0.9353 В;

4. 0,729 В.

6. При потенціометричному титруванні 20,00 см³ розчину молочної кислоти стандартним розчином NаОН (С=0,1200 М) одержано такі дані:

VNaOH, см3	0	1,0	2,0	3,0	3,1	3,2	3,3	3,5	4,0
рН	3,4	4,0	5,0	6,7	7,2	9,9	10,3	10,9	11,3

Побудувати криві титрування у координатах рН – V і ∆рН/∆V – V. Розрахувати титр і масу молочної кислоти в г/дм³.

1. 1,72 г;

2. 3,44 г;

3. 0,001728 г/см3;

4. 0,003456 г/см3.

7. На чому ґрунтується кондуктометричний аналіз?

1. на вимірюванні провідності, яка змінюються залежно від вмісту або складу досліджуваної речовини в розчині;

2. на вимірюванні електрорушійних сил гальванічних елементів для визначення активності речо-вин та вимірювання фізико-хімічних констант;

3. на вимірювання міри поглинання світлової енергії досліджуваною речовиною.

4. на вимірюванні опору, який змінюється залежно від вмісту або складу досліджуваної речовини в розчині;

 

8. Для різних концентрацій NаОН у воді одержали такі значення еквівалентних електропровідностей розчинів:

С, моль/дм3	0,05	0,1	0,2	0,3	0,5
λ, См·см2·моль	219	213	206	203	197

Визначити масову частку % NаОН у розчині, якщо його питома електропровідність дорівнює 0,052 Ом·см.

 

1. 1,045;

2. 0,265;

3.1,49;

4.0,602.

9. Фоновий електроліт додають для того, щоб...

1. зменшити міграцію іонів у розчині;

2. збільшення електропровідності;

3. для екранування електричного поля індикаторного електрода;

4. збільшення опору аналізованого розчину.

10. Визначити величину граничного дифузійного струму Tl (І) на 0,1000 М розчині нітрату натрію, якщо С = 6,0∙10^-4 М, D = 2,1∙10^-5 см²∙с^-1, m = 5,6 мг/с, τ = 2,5 с.

 

1. 5,96 мкА

2. 4,45 мкА

3. 5,37 мкА

4. 6,0 мкА

Білет № 5

1. Що таке електрод?

1. це сукупність двох, трьох або більше контактуючих фаз, на межах яких виникають стрибки електричних потенціалів;

2. металеві дротинки на поверхні яких виникає електричний потенціал.

2. До якого класу електродів відноситься скляний електрод?

1. електронно-обмінний;	3. окисно-відновний;
2. іонообмінний:	4. іоноселективний з твердою мембраною.

3. Наведіть рівняння залежності електродного потенціалу від активності учасників реакції.

4. Чи залежить в потенціометрії потенціал електроду порівняння від перебігу будь-яких хімічних перетворень у розчині?

1. Так;                       2. Ні.

5. ЕРС елемента Рt(Н₂) | Розчин кислоти || 1М КСl, Нg₂Сl₂ | Нg при t 25°С дорівнює 0,571 В. Обчислити концентрацію іонів гідрогену і рН розчину.

 

1. 4,88;

2. 2,00;

3. 1,32∙10

4. 1,32∙10

 

6. 20,00 см³ досліджуваного розчину метиламіну СН₃NH₂ розбавили у мірній колбі до 100,00 см³, далі 10,00 см³ цього розчину відтитрували потенціометрично розчином НС1 (С=0,1000 М). Побудувати криві титрування у координатах рН – V і ∆рН/ ∆V – V та визначити концентрацію вихідного розчину СН₃NH₂ (у моль/дм³) за такими даними:

VHCl, см3	15,00	17,00		17,50	17,80		18,00	18,20		18,50	19,00
pH	9,90	9,43		9,20	8,30		6,00	3,30		2,90	2,60
1. 0,800 моль/дм3;			2. 0,5500 моль/дм3;			3. 0,0550 моль/дм3.

7. Електроди методу високочастотної кондуктометрії.

1. водневі електроди;	3. скляні електроди;
2. металеві електроди;	4. платинові електроди.

 

8. Наважку харчового продукту 15 г піддали сухому озоленню. Золу розчинили і виміряли питому електричну провідність. Вона дорівнювала 8,5 Oм^-1∙см^-1. У другу таку ж порцію продукту внесли 10мг визначуваного компоненту, зробили ті ж самі операції і виміряли електричну провідність. Вона виявилась рівною 10,6 Oм^-1∙см^-1. Знайти вміст визначуваного компоненту в 100,0 г продукту. Яким способом проводили визначення?

1. 0,269;

2. 0,053;

3. 0,031;

4. 0,530.

          1. Методом порівняння зі стандартом.                  2. Методом добавки.

9. Потенціал півхвилі Е _½ не залежить від:

1. концентрації;

2. довжини хвилі;

3. сили струму;

4. напруги.

 

10. Визначити концентрацію фенолу в стічній воді (мг/дм³), якщо при полярографуванні 50,00 см³ стандартного розчину фенолу з Т = 0,1000 мг/см³ висота хвилі склала 38,5 мм. В 50,00 см³ стічної води висота хвилі фенолу становила 24,5 мм.

 

1. 24,5;

2. 13,0;

3. 12,6;

4. 20,2.

 

Білет № 6

1. Вимоги до індикаторних електродів, що застосовують у потенціометричному методі аналізу.

1. потенціал таких електродів залежить від активності визначуваних іонів за рівнянням Нернста;

2. потенціал таких електродів повинен бути відтворюваним і швидко встановлюватися;

3. електрод повинен бути необоротним і хімічно інертним;

4. електрод не повинен каталізувати побічні реакції.

2. Електроди, які використовують в окисно-відновних реакціях.

1. металеві електроди, потенціал яких залежить від активності іонів, що беруть участь в реакціях;

2. іонообмінні мембранні електроди;

З. інертні мембранні електроди з платини, паладію тощо;

4. електроди другого роду.

3. Чи є в потенціометрії окисно-відновні електроди оборотними?

1. Так;            2. Ні.

4. Які електроди є індикаторними?

1. електроди, потенціал яких залежить від концентрації визначуваних іонів;

2. електроди, потенціал яких відомий і не залежить від концентрації визначуваних іонів;

3. електроди, на міжфазових межах яких відбуваються реакції з участю електронів або іонів;

4. електроди, потенціал яких не залежить від будь-яких хімічних перетворень у розчині.

5. Обчислити добуток розчинності гідроксиду нікелю при температурі 20˚С, якщо потенціал нікелевого електроду зануреного у насичений розчин гідроксиду нікелю і виміряного відносно стандартного хлоридсрібного електрода у 0,1 М КС1 дорівнює 0,659 В. Е˚= – 0,23 В.

1. 2∙10;

2. 2∙10;

3. 0,5∙10;

4. 0,1∙10.

6. Побудувати криві потенціометричного титрування у координатах Е – V і ∆Е/∆ V – V, розрахувати вміст СаСl у розчині (г/дм³), якщо при титруванні 25,00 см цього розчину 0,0550 н. розчином Нg₂(NО₃)₂ (f_екв.=1/2) одержано такі дані:

, см3	15,00		17,00	17,50	17,90		18,00	18,10		18,50	19,00
Е, мВ	411		442	457	498		613	679		700	709
1. 1,37;		2. 2,74;				3. 2,19;			4. 1,56.

7. З яким титрантом при високочастотному титруванні розчину АgNОз результати будуть максимально точні? Відповідь обгрунтуйте.

 

1. NаС1;

2. СаС12;

3. НС1;

4. NН4С1.

 

8. Для кондуктометричного визначення молочної кислоти з 500,00 см³ відібрали аліквотну частину 25,00 см³ і виміряли опір розчину. Він виявився рівним 610 Ом. Опір стандартного розчину, що містить 10,0 мг молочної кислоти в 25,0 см³ розчину, дорівнював 300 Ом. Скільки мг молочної кислоти міститься в 1,00 дм³ розчину?

1. 400,0;

2. 800,0;

3. 600,0;

4. 200,0.

9. Найважливішими характеристиками полярограми є:

1. потенціал напівхвилі Е _½;

2. висота полярографічної хвилі;

3. висота стрибка полярографічної хвилі;

4. потенціал виділення.

10. Визначити концентрацію іонів Cd(II) в розчині, якщо під час полярографування 12 см³ розчину висота полярографічної хвилі становила 28 мм, а після додавання 4,5 см³ стандартного 1,0∙10^-3 М розчину Cd(II) висота хвилі збільшилася до 49 мм.

 

1. 1,1∙10-4

2. 1,5∙10-3

3. 2,1∙10-4

4. 1,1∙10-1

Білет № 7

1. В потенціометрії електрорушійну силу вимірюють за допомогою:

1. індикаторного електроду;

2. електроду порівняння;

3. індикаторного та стандартного електродів;

4. декількох електродів.

2. Які пари електродів використовують для вимірювання рН?

1. скляний мембранний – хлорид срібний;	3. хінгідронний електрод – СВЕ;
2. водневий індикаторний – каломельний;	4. металевий електрод – СВЕ.

3. Рівняння Нернста для хлоридсрібного електроду має вигляд:

1.	3.
2.	4.

4. Вимоги до індикаторних електродів:

1. потенціал індикаторного електроду має залежати від концентрації визначуваних іонів за рівнян-ням Нернста;

2. потенціал електродів повинен бути відтворюваним і швидко встановлюватися;

3. електрод повинен бути необоротним і хімічно інертним;

4. електрод не повинен каталізувати побічні реакції.

 

5. У стандартних розчинах солі калію були виміряні електродні потенціали:

С, моль/дм3	10-1	10-2	10-3	10-4
Е, мВ	100	46	–7	–60

За цими даними побудувати графік Е = . Обчислити вміст калію у % мас. у зразку масою 0,2000 г, який був розчинний у 500,00 см³. Електродний потенціал Е_x в одержаному розчині 100 мВ.

1. 0,037;

2. 0,042;

3. 0,028;

4. 0,030.

 

6. Визначити масу Н₃РО₄ у г/дм³, якщо при потенціометричному титруванні 20,00 см³ її розчину розчином NaOH з С = 0,1100 М одержано дані:

VNaOH, см3	0	0,4	0,8	1,0	1,2	1,4	1,6	1,8	2,0	2,2	2,6
pH	2,70	2,80	3,20	3,70	6,50	6,90	7,25	7,65	8,50	10,20	11,00

Побудувати криву титрування в координатах рН – V_NaOH.

1. 0,98;

2. 1,17;

3. 0,59;

4. 0,73.

 

7. В якій суміші визначають вміст обох компонентів методом кондуктометричного титрування?

 

1. НСl + Н3РО4;

2. НСl + СН3СООН;

3. Н2SО4 + Na2SО4;

4. НСl + NH4Сl.

8. Витяжку сиру, що містить 30 мг хлориду, відтитрували на кондуктометрі розчином АgNОз (С_AgNO3= 0,05000 моль/дм³). Навести вид кривої низькочастотного титрування та знайти об’єм витраченого розчину АgNОз.

1. 0,169;

2. 1,69;

3. 16,90;

4. 8,40.

 

9. Які методи використовують для кількісного полярографічного аналізу?

1. метод градуювального графіка;

2. метод добавок та порівняння;

3. варіант 1 і 2;

4. метод обмежуючих розчинів.

10. У комірці місткістю 10,00 см³ дифузійний струм плюмбуму становив 18,5 мкА. Після введення добавки 0,2 см³ стандартного розчину плюмбуму з концентрацією 2 мкг/см³ дифузійний струм збільшився до 29,2 мкА. Обчислити концентрацію плюмбуму в мкг/см³ в досліджуваному розчині.

1. 0,063;

2. 0,63;

3. 0,47;

4. 0,054.

 

Білет № 8.

1. В якому з видів потенціометричного титрування використовується скляний електрод?

1. кислотно-основному;	3. окисно-відновному;
2. комплексонометричному;	4. осаджувальному.

2. Який електрод повинен мати практично постійний та добре відтворюваний потенціал?

1. індикаторний;	3. електрод порівняння;
2. хінгідронний;	4. мембранний.

3. Рівняння Нернста для каломельного електроду має вигляд:

1.	3.
2.	4.

4. Вказати вигляд інтегральної кривої титрування хлоридної кислоти :

 

5. Обчислити потенціал мідного електрода зануреного в розчин нітрату купруму, якщо в 150,00 см³ розчину міститься 24,22 г Cu(NO₃)₂∙3H₂O. E⁰_Cu²⁺/_Cu↓=0,345 B.

1.0,30;

2.0,28;

3. 0,38;

4. 0,34.

 

6. Виміряні потенціали Na-ICE відносно хлоридсрібного електроду в стандартних розчинах NaCl:

CNa+, моль/дм3	10-1	10-2	10-3	10-4
Е, мВ	44	95	155	212

Визначити масову частку NaCl у хлібі, якщо в 100,00 см³ витяжки одержаної з 5г, потенціал       Na-ICE становить 110 мB.

1. 3,00

2. 4,31

3. 3,70

4. 2,05

 

7. Опір 0,5000 М розчину К₂SО₄ в комірці з електродами площею 1,35 см³ та відстанню між ними 0,45 см дорівнює 4,86 Ом. Визначити еквівалентну електропровідність розчину.

8. Під час високочастотного титрування 10,00 см³ розчину NH₄Cl 0,1095 M розчином NaOH одержано такі результати:

V(NaOH), см3	0	0,5	1,0	1,5	2,0	2,5	3,0	3,5	4,0	4,5
І, мкА	62	61	60	59	58	57	52	45	38	30

Побудувати криву титрування і обчислити в г масу NH₄Cl в 200,00 см³ розчину.

1. 0,316;

2. 0,527;

3. 0,0158;

4. 0,0316.

 

9. Рівняння Ільковича – це ...

1. залежність сили дифузійного струму від концентрації;

2. залежність інтенсивності світла від концентрації;

3. залежність інтенсивності світла від довжини хвилі;

4. залежність потенціалу індикаторного електроду від концентрації.

 

10. Визначити концентрацію іонів Cu(II) в розчині, якщо під час полярографування 16 см³ розчину висота полярографічної хвилі становила 32 мм, а після додавання 5,5 см³ стандартного 1,0∙10^-3 М розчину Cu(II) висота хвилі збільшилася до 55 мм.

 

1. 2,3∙10-3

2. 1,9∙10-4

3. 1,3∙10-4

4. 3,3∙10-4

 

Білет № 9

1. За допомогою скляного електрода можна вимірювати pH розчину в межах:

1. 0–6 од.;

2. 0–9 од.;

3. 6–12 од.;

4. 0–12 од.

2. Який електрод повинен мати несталий, але добре відтворюваний потенціал?

1. електрод порівняння.	3. індикаторний
2. каломельний електрод.	4. хлоридсрібний.

3. Рівняння Нернста для скляного електрода має вигляд:

1.	3.
2.	4.

4. Вказати вигляд диференціальної кривої титрування суміші хлоридної та ацетатної кислот:

 

5. Обчислити pH розчину, якщо ЕРС елементу хінгідронний електрод |CH₃COOH||0.1 м KCl, Ag Cl| Ag

при 20˚C дорівнює 0,0169В, а Е˚_AgCl,Ag,Cl^-= 0,2 В.

 

1. 3,5;

2.4,0;

3. 5,2;

4. 4,5.

 

6. Наважку золи харчового продукту 5,1157 г розчинили в колбі місткістю 50,00 см³. Визначити вміст срібла у %, якщо під час потенціометричного титрування 25,00 см³ одержаного розчину 0,1250 М розчином NaCl отримали такі результати:

VNaCl, см3	8,0	9,0	9,5	9,75	9,9	10,0	10,1	10,25	10,5	11,0
Е, мВ	690	670	655	635	595	520	440	405	380	360

 

1. 5,00;

2. 5,29;

3. 4,17;

4. 3,31.

 

7. Максимальну точність при високочастотному титруванні розчину AgNO₃ забезпечує розчин титранту.

1. HCl;

2. KCl;

3. NH4Cl;

4. NaCl

 

8. Під час високочастотного титрування 25,00 см³ розчину суміші хлоридної і ацетатної кислот розчином NaOH (C = 0,1050 моль/дм³) одержано дані:

VNaOH, см3	3	4	5	6	7	8	9	11	13	15	16	17	18	19
I, мкА	47	42	37	33	26	21	23	26	31	35	37	44	56	68

Побудувати графік титрування і розрахувати масу в г/дм³ HCl i CH₃COOH в досліджуваному розчині.

1. 0,0307 і 0,0535;

2. 1,226 і 2,142;

3. 0,307 і 0,535;

4. 2,452 і 1,071.

 

9. Амперометричне титрування – це

1. титриметричний метод, в якому т.е. фіксують за різкою зміною дифузійного струму в процесі титрування;

2. титриметричний метод, в якому т.е. фіксують за зміною концентрації досліджуваного розчину;

3. вольамперометричний метод, в якому т.е. фіксують за зміною довжини півхвилі;

4. титрування сильної основи сильною кислотою.

 

10. Для визначення цинку 2,5000 г виноградних вичавок озолили. Отриману золу розчинили і довели об’єм розчину амонійним фоном до 50,00 см³. При полярографуванні 10,00 см³ розчину золи без добавки та з добавкою 0,02 мг Cu отримали відповідні значення висоти хвилі h_x – 14,0 мм та h_x+доб. – 24,0 мм. Обчислити масу купруму в 100 г виноградних вичавок.

1. 6,0;

2. 5,6;

3. 5,0;

4. 3,7.

 

Білет № 10

1.        У яких реакціях водневий електрод є індикаторним (метод потенціометричного титрування)?

1.окиснення-відновлення;	3. осадження;
2. нейтралізації;	4. комплексоутворення.

2. В осаджувальному потенціометричному титруванні в якості індикаторного електроду використовують …

1. скляний;	3. мембранний – чутливий до іона осаджувача або до визначуваного іона;
2. металевий;	4. електрод з благородного металу.

3. Рівняння Нернста має вигляд:

4. Вказати вигляд інтегральної кривої титрування фосфатної кислоти (рК₁=2; рК₂=7; рК₃=12).

 

 

5. Обчислити потенціал платинового електрода, зануреного в розчин FeSO₄, який на 99% відтитрований розчином KMnO₄. Е^о_Fe³⁺_/Fe²⁺=0,770 В.

1. 0,787;

2. 0,878;

3. 0,630;

4. 0,718.

6. Виміряні потенціали К – ІС Е відносно СВЕ в стандартних розчинах KCl:

СК+, моль/дм3	10-1	10-2	10-3	10-4
Е, мВ	54	103	165	222

Визначити вміст калію в мг в 100 г кураги, якщо в 50,00 см³ екстракту, одержаного з 5 г кураги, потенціал К – ІС Е становить 140 мВ.

1. 1224,6

2. 1500

3. 1347

4. 1295

7. Знайти площу електродів комірки, якщо відстань між ними дорівнює 0,5 см, а опір 1 М розчину КСl при температурі 20˚С у цій комірці дорівнює 2,5 Ом.

1. 1,959;

2. 2,400;

3. 0,50;

4. 1,00.

 

8. Під час низькочастотного титруванні 25,00 см³ розчину HNO₃ розчином NaOH одержано такі дані:

VNaOH, см3	0	3,00	5,00	7,00	9,00	11,00
Wx∙103, Ом-1	1,5	1,09	0,67	0,63	1,00	1,35

С_NaOH = 0,1000 моль/дм³

Побудувати криву НЧТ і розрахувати титр HNO₃.

1. 0,156∙10-3;

2. 1,56∙10-3;

3. 0,078∙10-3;

4. 0,078∙10-3.

9. Як зміниться величина потенціалу півхвилі, якщо іон-відновник (або іон-окисник) зв’язати у комплексну сполуку?

1. буде зміщуватися у сторону негативних значень потенціалів, в залежності від стійкості комплексу, що утворюється;

2. не буде змінюватися;

3. свій варіант відповіді;

4. буде зміщуватися у сторону позитивних значень потенціалів, в залежності від нестійкості утвореного комплексу.

10. Визначити концентрацію іонів Fe(II) в розчині, якщо під час полярографування 14 см³ розчину висота полярографічної хвилі становила 30 мм, а після додавання 5,0 см³ стандартного 1,0∙10^-3 М розчину Fe(II) висота хвилі збільшилася до 52 мм.

 

1. 1,2∙10-4

2. 2,2∙10-2

3. 1,2∙10-1

4. 1,9∙10-4

 

Білет № 11

1. Криву потенціометричного титрування за методом Грана будують в координатах…

1. Е – V;                2.                 3. ;              4.

2. Які пари електродів можна використати для вимірювання рН?

1. скляний мембранний електрод – хлоридсрібний електрод;

2. срібний електрод – СВЕ;

3. платиновий електрод-хлоридсрібний;

4. хінгідронний електрод – СВЕ.

 

3. Рівняння Нернста для хлоридсрібного електроду має вигляд:

1.	3.
2.	4.

4. Вказати вигляд диференціальної кривої титрування фосфатної кислоти.

рК₁=2,12; рК₂=7,21; рК₃=12,30

5. Обчислити потенціал водневого електрода зануреного в 0,01000 М розчин НСООН, що на 50% відтитрований 0,01000 М розчином КОН.

К_{дис.НСООН} = 1,84∙10^-4

1. 0,170;

2. – 0,217;

3. – 0,170;

4. 0,217.

 

6. Побудувати криву титрування і визначити концентрацію (моль/дм³) та вміст ацетатної кислоти в (г/дм³) ,якщо під час титрування 25,00 см³ розчину СН₃СООН 0,2000 М розчином NaOH одержано такі дані:

VNaOH, cм3	10,0	15,0	18,0	19,0	19,9	20,0	20,1	20,5	21,0
рН	4,80	5,30	5,70	6,05	6,35	7,10	10,5	11,20	11,25

 

1. 0,2500;

2. 0,1600;

3. 9,6;

4. 7,5.

7. Електроди методу низькочастотної кондуктометріі:

1. хлоридсрібні;	3. платинові електроди;
2. срібні електроди;	4. каломельні електроди.

8. Визначити титр та нормальну концентрацію СН₃СООН, 100,00 см³ розчину якої відтитрували 0,5000н. розчином NaOH та отримали такі дані:

VNaOH, cм3	8	9	10	11	12	13	15	17
R, Ом	75	68	62,3	57	53	50,8	51,5	52

 

1. 0,1260;

2. 0,06300;

3. 0,003780;

4. 0,007560.

 

9. Яку кількість речовини можна визначити за допомогою амперометричного титрування?

1. 10^-4 – 10^-5 М;

2. 10^-6 – 10^-7 М;

3. 10⁴ – 10⁵ М;

4. 10^-2 – 10^-4 М

10. У комірці місткістю 10,00 см³ дифузійний струм плюмбуму становив 18,5 мкА. Після введення добавки 0,2 см³ стандартного розчину плюмбуму з концентрацією 2 мкг/см³, дифузійний струм збільшився до 29,2 мкА. Обчислити концентрацію плюмбуму в мкг/см³ в досліджуваному розчині.

1. 0,063;

2. 0,63;

3. 0,47

4. 0,054

Білет № 12

1. Які з перелічених електродів в потенціометрії використовують як електроди порівняння?

1. каломельний	3. хлоридсрібний;
2. скляний;	4. хінгідронний.

2. В методі потенціометричного титрування використовують такі типи реакцій:

1. кислотно–основні;	3. осадження та комплексоутворення;
2. окисно–відновні;	4. всі типи хімічних реакцій.

 

3. Рівняння Нернста для металевого електроду І роду має вигляд:

1.	3.
2.	4.

4. Вказати вигляд інтегральної кривої титрування суміші хлориду і йодиду натрію розчином AgNO₃.

5. Потенціал мідного електрода, зануреного в розчин нітрату купруму, відносно насиченого хлоридсрібного електрода дорівнює 0,139 В (ЕРС). Обчислити концентрацію іонів Cu²⁺ (моль/дм³) та вміст у г в 200,00 см³.

Е^о_{AgCl/Ag↓,Cl}^-= 0,201 B.

1. 0,668;

2. 0,348;

3. 8,55;

4. 7,12.

6. Побудувати криву титрування в координатах рН – V та визначити вміст HCl в г/дм³ та концентрацію (моль/дм³), якщо під час титрування 20,00 см³ аналізованого розчину кислоти 0,1800 М розчином NaOH отримано результати:

VNaOH, cм3	10,0	15,0	18,0	19,0	19,5	19,9	20,0	20,1	21,0	21,5
рН	1,45	1,85	2,25	2,60	3,10	3,60	7,0	10,6	11,5	11,6

 

1. 6,57;

2. 1,85;

3. 0,1800;

4. 0,2000.

7. З яким титрантом і чому при високочастотному титруванні розчину, що містить сульфат-іони, буде найбільша точність?

1. (СН3СООН)2Ва;

2. Ва(Na3)2;

3. BaCl2

BaSO4

8. В результаті титрування 25,00 см³ суміші кислот НС1 та СНСООН 0,1050 М розчином NаОН отримано дані:

VNaOH, см3	2,0	4,0	5,0	6,0	7,0	8,0	9,0	11,0	13,0	15,0	16,0	17,0	18,0	19,0
І, мкА	62	51	37	32	23	21	23	26	31	37	37	44	56	68

Визначити вміст кислот НС1 та СНСООН в г/ дм³.

1. 1,23 і 2,14 г/ дм3;

2. 0,66 і 1,07 г/ дм3;

3. 1,23 і 4,16 г/ дм3;

4. 1,30 і 4,16 г/ дм3.

9. Для побудови кривих амперометричного титрування використовують залежність:

1. І = f (V);

2. І = f (А);

3. С = f (λ);

4. І = f (Е);

10. Розрахувати характеристику капіляра для потенціалу – 0,8 В відносно донної ртуті, якщо маса 20 краплин ртуті, що витекли з капіляра за 37 с, становить 0,2472 г.

1. К=3,894

2. К= 4,673

3. К= 2,453

4. К= 6,983

Білет № 13

1. Які методи кількісних визначень використовують в іонометрії?

1. градуювального графіка;	3. молярного коефіцієнта поглинання;
2. добавки;	4. порівняння з одним стандартом.

2. Що характеризує головну властивість іон-селективних електронів?

1. коефіцієнт селективності, час відгуку.

2. дрейф потенціалу, електродна функція.

3. селективність визначення.

4. чутливість визначення.

3. Яку із зазначених пар можна використати в окисно-відновному потенціометричному титруванні?

1. NO3 – ІСЕ – хлоридсрібний;	3. платиновий – каломельний;
2. металевий електрод – СВЕ;	4. скляний – СВЕ.

4. Вказати вигляд диференційної кривої титрування суміші двох слабких кислот: молочної (рК=3,83) і фторидної (рК=3,21).

 

5. Обчислити рН та концентрацію іонів гідрогену, якщо ЕРС елементу Pt (H₂) | NH₄Cl | 0,1 м KCl, AgCl |Ag, при 20˚С складає 0,638В. Е^о_AgCl/Ag,Cl^-=0,290 B

1. 6,0;

2. 5,0;

3. 10-6;

4. 10-5.

 

6. Визначити вміст плюмбуму в мг/дм³, якщо в результаті амперометричного титрування 10,00см³ аналізованого розчину стандартним розчином Na₂SO₄, титр якого за плюмбумом 0,006400 мг/см³, одержано дані:

	VNa2SO4	0		0,5	1,0	1,5	2,0		2,5
	I, мкА	151		106	57	31	31		30
1. 0,83;			2. 1,053;					3. 1,83;			4. 1,54.

7. На чому ґрунтується метод прямої кондуктометрії?

1. на визначенні прямої залежності опору від концентрації визначуваної речовини;

2. на використанні прямої залежності електричної провідності від концентрації;

3. на використанні оберненої залежності питомої електропровідності від концентрації визначуваної речовини.

4. на визначенні залежності електропровідності від опору.

8. Обчислити титр розчину HF, якщо його питома електрична провідність дорівнює 4,50 м^-1см^-1 за такими даними:

СНF, моль/дм3	0,4	0,7	1,5	3,0	6,0	7,0	8,0
Х, Ом-1см-1	2,5	3,8	5,0	8,0	12,3	14,0	15,0

 

9. Яка характеристика речовини використовується в якісному полярографічному аналізі?

1. потенціал виділення;

2. величина дифузійного струму;

3. потенціал півхвилі;

4. потенціал індикаторного електроду.

10. Для визначення купруму 250,00 см³ вина озолили. Отриману золу розчинили і довели об’єм розчину до 100,00 см³ амонійним фоном. При полярографуванні цього розчину висота хвилі купруму виявилась 27,00 мм. Висота хвилі стандартного розчину з Т_Cu = 0,01 мг/см³ склала 30,00 мм. Обчислити масу купруму (мг) в 1 дм³ вина.

1. 5,3;

2. 10,2;

3. 9,0;

4. 7,5.

 

Білет № 14

1. Під час титрування багатоосновних кислот для одержання кількох стрибків на кривій титрування необхідно, щоб силові показники (рК) за попереднім та наступним ступенем відрізнялися не менше, ніж на …

1. 2 од.;

2. 3 од.;

3. 4 од.;

4. не відрізнялися.

2. В якому потенціометричному титруванні водневий електрод є індикаторним?

1. окисно-відновному;	3. комплексоутворення;
2. осадження;	4. основно-кислотному;

3. Рівняння Нернста має вигляд:

4. Вказати вигляд інтегральної кривої титрування щавелевої кислоти.

(рК₁=1,25; рК₂=4,27)

5. Обчислити концентрацію іонів Ag⁺ та ДР хлориду арґентуму, в насичений розчин якого занурені срібний електрод та СВЕ, якщо Е_Ag⁺/_Ag=0,434 B,

а Е^о_Ag⁺/_Ag=0,799 B.

1.                     2.                           3.                        4.               

6. Під час потенціометричного титрування 20,00 см³ розчину ацетатної кислоти стандартним розчином КОН (С = 0,1305 м) одержано дані:

VKOH, cм3	8,0	9,0	9,5	9,9	10,0	10,1	10,5	11,0
рН	5,7	6,04	6,35	7,06	8,79	10,52	11,22	11,51

Побудувати криву титрування у координатах  та визначити вміст СН₃СООН в розчині (г/дм³) а концентрацію (моль/дм³). (Mr _CH3COOH)= 60 г/моль

1. 9,31;

2. 3,91;

3. 0,06525;

4. 0,1305.

7. Еквівалентна електрична провідність – це …

1. величина обернена до опору R розчину;

2. рухливість іону;

3. електропровідність 1 см³ розчину електроліту, що містить 1 моль – еквівалент електроліту;

4. електропровідність розчину, який міститься між електродами, відстань між якими 1 см, а площа 1 см².

8. Розрахувати молярну концентрацію винної кислоти, 50,00 см³ якої титрували 0,2000 М розчином КОН і отримали дані:

VKOH, cм3	18	19	20	21	22	23	25	17
R, Ом	750	680	623	570	530	508	515	520

 

1. 0,4545

2. 0,5001

3. 0,5345

4. 0,5133

9. В яких випадках використовують платиновий або графітовий мікроелектроди, що обертаються?

1. при амперометричному визначенні, основаному на окиснювально-відновних реакціях;

2. при титриметричному визначенні сильних основ і кислот;

3. при амперометричному визначенні, основаному на реакціях осадження;

4. при титриметричному визначенні слабких кислот і основ.

10. Розрахувати характеристику капіляра для потенціалу –0,9 В відносно донної ртуті, якщо маса 20 краплин ртуті, що витекли з капіляра за 39 с, становить 0,2522 г.

1. К=3,875

2. К= 4,3

3. К= 1,3

4. К= 1,5

Білет № 15

1.      Який електрод, зазвичай, використовують у потенціометрії як стандартний?

1. скляний;	3. хлоридсрібний електрод;
2. електрод з благородного металу;	4. СВЕ.

 

2. В потенціометричному титруванні т.е. фіксується за …

1. різким збільшенням опору;	3. різким збільшенням струму;
2. стрибком потенціалу;	4. зміною кольору розчину.

 

3. Рівняння Нернста для хлоридсрібного електроду має вигляд:

 

4. Вказати вигляд інтегральної кривої титрування лимонної кислоти (рК₁=3,1; рК₂=4,76; рК₃=6,40, рК₄=16,0).

 

5. Обчислити при якому співвідношенні концентрації Fe³⁺ та Fe²⁺ потенціал платинового електрода, виміряний відносно насиченого каломельного електрода (НКЕ), дорівнює 0,583 В.

Е^о_Fe³⁺/_Fe²⁺= 0,771 B;          E⁰_HKE= 0,247 B.

1. 10:1;

2. 1:10;

3. 100:1;

4. 1:100.

6. Водневий електрод, занурений в суміш 0,1500 М розчину кислоти НА і 0,2500 М розчину солі NaA, у парі з СВЕ є анодом. Обчислити константу дисоціації слабкої кислоти НА, якщо потенціал елемента становить 0.295 В.

1. 1,0∙10-5;

2. 2,45∙10-3;

3. 1,7∙10-5;

4. 1,0∙10-7.

7. Кондуктометричне титрування – це …

1. титриметричний метод, в якому т.е. встановлюють за різкою зміною потенціалу;

2. …, в якому т.е. встановлюється за різкою зміною електричної провідності;

3. …, в якому т.е. встановлюється за різкою зміною дифузійного струму;

4. …, в якому т.е. встановлюється за різкою зміною опору.

8. Обчислити титр яблучної кислоти (Мr = 134 г/моль), якщо при титруванні її 25,00 см³ 0,1000 М розчином КОН одержано дані:

VKOH, cм3	0	0,5	1,0	1,5	2,0	2,5	3,0	3,5	4,0
R∙103, Ом	4,5	2,5	1,8	1,7	1,64	1,61	1,6	1,59	1,57

 

Скільки кислоти у г міститься 100,00 см³ розчину? рК₁ = 3,46; рК₂ = 5,05.

1. 0,018;

2. 0,043;

3. 1,8·10-4;

4. 4,3·10-4.

 

9. За допомогою мікроелектродів вимірювання проводять в інтервалі:

1. від – 0,2 до 1,2 В;

2. від – 2 до 4,2 В;

3. від + 0,2 до 1,2 В;

4. від –1,5 до –2,2 В.

10. Визначити концентрацію іонів Pb(II) в розчині, якщо під час полярографування 18 см³ розчину висота полярографічної хвилі становила 34 мм, а після додавання 6,0 см³ стандартного 1,0∙10^-3 М розчину Pb(II) висота хвилі збільшилася до 58 мм.

1. 1,3∙10-1

2. 1,38∙10-4

3. 2,8∙10-5

4. 1,98∙10-1

 

 

 

 

 

 

 

АНАЛІТИЧНА ХІМІЯ

 

 

ТЕСТИ

для оцінювання знань та самопідготовки

з методу комплексоутворення

для студентів-технологів напряму 0917

“Харчова технологія та інженерія”

денної форми навчання

 

 

 

 

 

.2007 р.

 

 

 

 

 

 

                Аналітична хімія: Тести для оцінювання знань та самопідготовки з методу комплексоутворення для студ.-технологів напряму 0917 “Харчова технологія та інженерія”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                Метод комплексоутворення грунтується на використанні при титруванні реакцій, які супроводжуються утворенням комплексних сполук металів з органічними та неорганічними лігандами. Метод широко застосовується в заводських лабораторіях харчових підприємств, зокрема, для аргентометричного визначення хлоридів, комплексонометричного визначення загальної жорсткості води і вмісту окремих металів. Тому оволодіння необхідними теоретичними знаннями і практичними навичками є необхідним і актуальним елементом у системі хімічної підготовки студентів – технологів.

                Тести з методу комплексоутворення створені для підвищення ефективності самостійної творчої роботи студентів, що виконується у позанавчальний час.

                Тести пов¢язані з профілем майбутньої спеціальності і призначені для контролю знань і самостійної роботи з аналітичної хімії для студентів всіх технологічних спеціальностей денної форми навчання. Їх слід використовувати при підготовці та проведенні модульних контролів знань студентів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Білет № 1

1.                    Чи можна приготувати стандартний розчин ЕДТА за точною наважкою?

2.                    Яким чином залежить величина стрибка на кривій титрування від ДР сполуки, яка утворюється пр титруванні?

1.        Не залежить;

2.        Чим менше ДР, тим більше величина стрибка;

3.        Чим більше ДР, тим менше величина стрибка;

4.        Чим більше ДР, тим більше величина стрибка.

3.                    Які титранти використовують при комплексонометричному визначенні Fe³⁺ i Cu²⁺?

1. NaOH.   2. KOH.   3. ЕДТА.   4. HCl.

4.                    Які адсорбційні індикатори використовують в методах осадження?

1.        флуоресцеін;

2.        еріохром чорний;

3.        еозін;

4.        хромат калію.

5.             Скільки грамів хлору містить досліджуваний розчин NH₄Cl, якщо на титрування його витрачено 30,00 см³ розчину AgNO₃, титр якого за хлором дорівнює 0,003512 г/см³?

                  1. 0,1570;   2. 0,1054;   3. 0,2046;   4. 0,0105.

6.             Для встановлення точної концентрації розчину трилону Б, 1,3250 г висушеного х.ч. CaCO₃ розчинили в мірній колбі місткістю 250,00 см³. На титрування 25,00 см³ цього розчину (після відповідної обробки і розведення) витрачено 26,47 см³ трилону Б. Визначити нормальну концентрацію трилону Б.

                  1. 0,2000;   2. 0,0500;   3. 0,1000;   4. 0,1500.

7.                    До розчину 0,2266 г речовини, яка містить хлор, додали 30,00 см³ 0,1121 н розчину AgNO₃, а потім залишок AgNO₃ відтитрували 0,50 см³ 0,1158 н розчином NH₄SCN. Розрахувати масову частку (%) хлору у досліджуваній речовині.

1. 5170;   2. 25,85;   3. 93,50;   4. 61,40.

8.                    Розрахуавти молярну масу еквіваленту Ca²⁺ при титруванні комплексоном ІІІ.

  1. 13,03;   2. 10,02;   3. 40,08;   4. 20,04.

9.                    Скільки грамів BaCl₂ міститься у 250 см³ розчину, якщо після додавання до 25,00 см³ його 40,00 см³ 0,1020 н розчину AgNO₃ на зворотнє титрування витрачено 15,00 см³ 0,0980 н розчину NH₄SCN?

  1. 3,15;   2. 1,50;   3. 2,714;   4. 3,054.

10.                 Для визначення вмісту MoO₄^2– – іонів в розчині молібдат – іони спочатку осадили у вигляді CaMoO₄, осад відокремили і відтитрували кальцій 0,1002 н розчином трилону Б. На тирування витрачено 11,17 см³ цього розчину.

  1. 179,2 мг                          1,119 мг-екв;

  2. 358,4 мг                          2,238 мг-екв;

  3. 454,2 мг                          2,583 мг-екв;

  4. 90,1 мг                            0,545 мг-екв.

Білет № 2

1.             Як готувати стандартний розчин ЕДТА?

1. За наважкою, що взяли на аналітичних терезах і розчинили у циліндрі;
2. За наважкою, що взяли на технічних терезах і розчинили у циліндрі;
3. За наважкою, що взяли на аналітичних терезах і розчинили в мірній колбі;
4. За наважкою, що взяли на аналітичних терезах і розчинили у мірній колбі.

2.                    Вимоги до реакцій, які використовують в комплексонометричному титруванні

1.        Реакція має проходити швидко;

2.        Реакція має проходити повільно;

3.        Реакція має проходити стехіометрично;

4.        Реакція має проходити кількісно.

3.                    Чи впливає рН середовища на результати титирування з адсорбційними індикаторами?

4.                    Чому дорівнює молярна маса еквівалента ЕДТА?

1. М/2   2. М/4   3. М

5.                    Яку наважку хімічно чистого хлориду натрію необхідно взяти для приготуання 100,00 см³ стандартного 0,1000 М розчину, який використовується для стандартизації розчину нітрату меркурію (ІІ)?

1. 0,584   2. 0,292   3. 1,168   4. 0,697

6.                    На титрування 25,00 см³ розчину хлориду натрію (ТNaCl/Cl = 0.001890 г/см³) витрачається 24,30 см³ розчину AgNO₃. Визначити нормальну концентрацію AgNO₃.

1. 0,05000;   2. 0,06148;   3. 0,05484;   4. 0,06509.

7.                    Розрахувати стрибок титрування 0,1 н розчину NaCl 0,1 н розчином AgNO₃ (з урахуванням зміни об'єму) ДРAgCl = 1,0·10^–10.

1.        В межах  рСl  4¸6,0;

2.        В межах  рAg  6¸3,5;

3.        В межах  рСl  3,7¸6,3;

4.        В межах  рСl  4,3¸5,7.

8.                    Розрахувати вміст Ca²⁺ у 200,00 см³ вапнякової води, якщо на титрування її 20,00 см³ використано 16,05 см³ 0,05952 н розчину ЕДТА у присутності мурексиду при рН = 13.

1. 0,50;   2. 1,5;   3. 0,38;   4. 0,19.

9.                    Під час комплексонометричного визначення загального вмісту кальцію та магнію на титрування 100,00 см³ води у присутності еріохром чорного Т (при   рН = 10), витрачено 9,25 см³ 0,0200 н розчину ЕДТА. Чому дорівнює загальна твердість води?

1. 0,458;   2. 1,85;   3. 0,925;   ;. 2,005.

10.                 Розрахувати наважку NaCl, необхідну для приготування 200,00 см³ розчину солі з титром за хлором 0,002535 г/см³.

1. 0,8358;   2. 8,3580;   3. 2,4503;   4. 0,0835.

 

 

Білет № 3

1.             Хімічна назва трилону Б.

1.        Імінодіоцтова кислота;

2.        Етілендіамінтетраоцтова кислота;

3.        Натрієва сіль етілендіамінтетраоцтової кислоти;

4.        Двонатрієва сіль етілендіамінтетраоцтової кислоти.

2.                    Чи є ЕДТА первинним стандартом?

3.                    Вміст яких з перелічених іонів можна визначити за методом Мора?

1. Хлориди;   2. Броміди;   3. Роданіди;   4. Йодиди;   5. Сульфіди.

4.                    З якими індикаторами фіксують точку еквівалентності при меркурометричному титруванні?

1. роданід заліза;   2. нітропруссид натрія;

3. еріохром чорний;   4. Дифенілкарбазон.

5.                    Яку наважку хімічно чистого хлориду натрію необхідно взяти для приготування 200,00 см³ стандартного 0,1000 М розчину його, який використовується для стандартизації розчину нітрату меркурію (ІІ)?

1. 0,01168;   2. 0,2013;   3. 1,1680;   4. 2,3200.

6.                    Скільки мг KCN знаходиться в розчині, якщо на титрування його до появи незникаючої муті, необхідно 26,05 см³ 0,1015 н розчину AgNO₃?

1. 688 мг;   2. 344 мг;   3. 125 мг;   4. 172 мг.

7.                    Розрахувати  а) нормальну і  б) молярну концентрації розчину нітрату меркурію (ІІ), якщо на титрування 25,00 см³ його витрачено 18,02 см³ розчину NaCl, титр якого дорівнює 0,01700 г/см³.

1.  а) 0,07208;   2.  а) 0,03604;   3.  а) 0,07208;   4.  а) 0,14416;

     б) 0,03604;       б) 0,07208;        б) 0,14416;        б) 0,07208.

8.                    На ттрування 50,00 см³ розчину, який містить іони феруму (ІІІ), витрачено 15,00 см³ 0,10020 н розчину ЕДТА. Розрахувати вміст феруму (ІІІ) у розчині в грамах на дм³.

1. 1,68 г/дм³;   2. 0,84 г/дм³;   3. 0,56 г/дм³;   4. 1,12 г/дм³.

9.                    Розрахувати кількість сульфат–іонів моль/дм³ у воді, якщо на тирування 25,00 см³ її необхідно 12,50 см³ стандартного розчину хлориду барію, приготовленого розчину хлориду барію, приготовленого розчиненням 12,21 г BaCl₂·2H₂O кваліфікації "чистий для аналізу" у мірній колбі місткістю 1 дм³.

1. 0,025 моль/дм³;   2. 0,250 моль/дм³;   3. 0,105 моль/дм³;   4. 1,050 моль/дм³.

10.                 На титрування водної витяжки приготованого з 15,00 г м'яса, 0,0500 н розчином ЕДТА у присутності мурексиду (при рН = 13) витрачено 5,15 см³ ЕДТА. Розрахувати масову частку (%) Ca²⁺ у м'ясі.

1. 0,017;   2. 0,034;   3. 0,068;   4. 0,019.

 

 

 

 

 

 

Білет № 4

1.                    Які індикатори використовують в комплексонометрії?

1. еозін;   2. еріохром чорний Т;   3. мурексид;

4. дифенілкарбазон; 5. металохромні;   6. специфічні.

2.                    Як готують стандартний розчин ЕДТА?

1.        За приблизною наважкою в хімічному стакані;

2.        За точною наважкою в циліндрі;

3.        За точною наважкою в мірній колбі;

4.        За приблизно наважкою в мірній колбі.

3.                    Умови аргентометричного визначення за методом Мора?

1.        Нейтральне середовище;

2.        Кисле середовище;

3.        Сильнолужне середовище;

4.        Аміачне середовище.

4.             За яким методом можна взначити вміст хлориду в розчині при рН = 2.

1.        Аргентометричне титрування за методом Мора;

2.        За методом Мора з попередньою нейтралізацією розчину;

3.        Роданометричне титрування за Фольгардом;

4.        Меркурометрично;

5.        Меркуриметрично.

5.             Чому дорівнюють титри 0,05605 н розчину AgNO₃ : а) за Cl^–;  б) за NaCl?

1.  а) 0,00200;   2.  а) 0,00200;   3.  а) 0,00100;   4.  а) 0,00400;

     б) 0,00327;       б) 0,00163          б) 0,00327;       б) 0,00163.

6.             Який об'єм розчину розчину AgNO₃ (TAgNO₃/Ag = 0,005040) необхідо витратити на титрування 20,00 см³ розчину отриманого розчиненням 0,1000 г х.ч. KCl в мірній колбі місткістю 250 см³.

1. 7,60;   2. 1,00;   3. 3,80   4. 2,30

7.             Скільки грамів Hg(NO₃)₂·½ H₂O потрібно для приготування 500,00 см³ 0,1000 н розчину солі, який використовується для меркуриметричного визначення хлоридів.

1. 8,41;   2. 16,83;   3. 6,73;   4. 3,36.

8.                   Розрахувати молярну масу еквівалента Al³⁺ при титруванні трилоном Б.

1. 26,98;   2. 13,49;   3. 53,96;   4. 8,98.

9.                   Розчин ЕДТА приготували розчиненням 3,850 г очищеного та висушеного дигідратату двонатрієвої солі етілендіамінтетраоцтоворї кислоти Na₂H₂C₁₀H₁₂O₈N₂·2H₂O. Розрахувати вміст кальцію (мг) в 1 дм³ мінеральної води, якщо на титрування 10,00 см³ тієї ж води при рН = 13 витрачено 10,00 см³ приготованого розчину ЕДТА.

1. 0,8276;   2. 413,8;   3. 827,6;   4. 0,4138.

10.                На титрування 50,00 см³ розчину, який містить іони феруму (ІІІ) необхідно 13,70 см³ 0,01201 М розчину ЕДТА. Обчислити концентрацію розчину феруму (ІІІ) в міліграмах на см³.

1. 3,29;   2. 1,84;   3. 0,092;   4. 0,184.

 

 

Білет № 5

1.                   Чи відрізняється забарвлення комплексної сполуки індикатора з металом від забарвлення іонів вільного індикатора при комплексонометричних визначеннях?

2.                   В яких одиницях виражається загальна твердість води?

1.     кількість мг іонів Mg у 1 дм³ води; 2. кількість мг іонів Ca у 1 дм³ води;

3.   кількість мг іонів Ca і Mg в 1 дм³ води; 4. кількість ммоль-еквівалентів Ca і        Mg у 1 дм³ води; 5. Кількість мг - % іонів Ca i Mg.

3              Яким методом можна визначити вміст хлориду при рН = 10

1.     аргентометрично за методом Мора;

2.     титруванням з адсорбційним індикатором - флуорисціїном;

3.     титруванням з індикатором еозіном;

4.     титруванням за Фольгардом з підкисленням.

5.     роданідометрично за Фольгардом.

4         В яких умовах проводять меркурометричне визначення хлоридів:

1.     в сильнокислому середовищі;    2. В присутності відновників;

             3. забарвлених розчинах;    4. В присутності окисників (MnO₄^–, NO₂^–);

         в каламутних розчинах.

5         Яку наважку хімічно чистого хлориду натрію необхідно взяти для приготування 300,00 см³ стандартного 0,1000 М розчину, який використовується для стандартизації розчину нітрату меркурію (ІІ)?

1. 1,168;   2. 2,326;   3. 1,752;   4. 0,180.

6         Розрахувати стрибок титрування 0,1000 н розчину K₂CrO₄ 0,1000 н розчину AgNO₃ (із врахуванням зміни об'єму ДРAg₂CrO₄ = 2·10^–12).

1.     в межах  pAg  3,6 - 4,3;   2. В межах  pAg  2 - 4;

3. в межах  pAg  4 - 5,3;      4. В межах  pAg  3,2 - 4.

7         Скільки грамів хлориду містить досліджуваний розчин NH₄Cl, якщо на титрування його використано 25,00 см³ розчину AgNO₃, титр якого 0,01705 г/см³.

1. 0,2684;   2. 0,5070;   3. 0,1342;   4. 0,1671.

8         Розчин ЕДТА приготували розчиненням 3,850 г очищеного та висушеного дигідрату двонатрієвої солі етилендиамінтетраоцтової кислоти Na₂H₂C₁₀O₈N₂·2Н₂О. Розрахувати: а) молярну концентрацію розчину ЕДТА; б) нормальну концентрацію розчину ЕДТА.

1.  а) 0,0207;   2.  А) 0,0103;   3.  А) 0,0414;   4.  А) 0,0207;

     б) 0,0103;       б) 0,0207;        б) 0,0207;        б) 0,0414.

9         Для комплексонометричного визначення загального вмісту Са²⁺ та Mg²⁺ на титрування 100,00 см³ води у присутності еріохром чорного Т (при рН = 10) витрачено 18,45 см³ 0,0500 н розчину ЕДТА. Чому дорівнює загальна твердість води?

1. 4,612;   2. 9,225;   3. 0,9225;   4. 6,872.

10      Розрахувати вміст Al³⁺ у розчині, якщо до розчину додали 15,00 см³ 0,1150 н розчину ЕДТА, залишок якого був потім відтитрований 3,00 см³ 0,10100 н розчином сульфату цинку.

1. 0,0366;   2. 0,0529;   3. 0,0265;   4. 0,0182.

Білет № 6

 

1.        Яка з наведених формул відповідає хімічній будові трилону Б.

1.        ₂(HOOC)=N-(CH₂)₂-N=(COOH)₂            

2.        (HOOCCH₂)₂=N-(CH₂)₂-N=(CH₂COONa)₂

3. ₂(HOOCCH₂)=N-(CH₂)₂-N=(CH₂COOH)₂

4. HOOC-(CH₂)₂-NH-(CH₂)₂-COOH

5. (HOOCCH₂)₂=N-CH₂-N=(CH₂COONa)₂

 

2.        Що є основою визначення Ca i Mg комплексонометричним методом?

1.Властивість комплексона ІІІ утворювати стійкі, безбарвні, розчинні у воді комплекси з Ca i Mg;

2.Властивість комплексона ІІІ утворювати стійкі, розчинні комплекси синього кольору;

3.Властивість комплексона ІІІ утворювати стійкі малодисоційовані сполуки з Ca i Mg;

4.Властивість комплексона ІІІ утворювати сиійкі важкорозчинні комплекси з Ca i Mg;

5.Властивість комплексона ІІІ утворювати стійкі розчинні забарвлені комплекси з Ca i Mg;

6.Різна стійкість комплексів Ca i Mg з індикатором і комплексоном ІІІ.

3.        В яких випадках неможна проводити роданометричне титрування хлоридів за Фольгардом.

1.рН = 12-13;

2.У присутності PO₄^3–;

3.У присутності CO₃^2–, SO₃^2– з підкисленням;

4.У присутності CO₃^2–, SO₃^2– без підкислення;

5.У пристуності F^–/

4.        За яким методом можна визначити вміст Cl^–  в кислому розчині.

1.Гравіметричним методом;

2.Аргентометрично по Мору;

3.Роданідометрично по Фольгарду;

4.Меркурометрично;

5.Меркуриметрично.

5.        Розрахувати а) нормальну та б) молярну концентрації розчину нітрату меркурію (ІІ), якщо на титрування 50,00 см³ його необхідно 36,04 см³ розчину NaCl, титр якого дорівнює 0,01700 г/см³.

                                                                                                                                                                                                               2

1. а) 0,0350    2. а) 0,0350    3. а) 0,0700    4. а) 0,1400

    б) 0,0700       б) 0,1400        б) 0,0350        б) 0,0700

6.        Який об'єм розчину AgNO₃  (Т = 0,01760 г/см³) необхідний для титрування 25,00 см³ розчину, отриманого розчиненням 1,1820 г х.ч. NaCl в мірній колбі місткістю 250 см³.

1. 15,00;    2. 17,50;    3. 22,08;    4. 19,52.

7.        Скільки грамів NaBr міститься у 200,00 см³ розчину, якщо на титрування  20,00 см³ його витрачено 30,00 см³ 0,1000 н розчину AgNO₃?

1. 3,087;    2. 1,543;    3. 6,174;    4. 0,987.

8.        Розрахувати наважку для приготування 2,5 дм³ 0,1000 н стандартного розчину комплексону ІІІ.

1. 43 г;    2. 46,5 г;    3. 21,5 г;    4. 86 г;

9.        Розчин ЕДТА приготували розчиненням 3,850 г очищеного та висушеного дигідратату двонатрієвої солі етилендіамінтетраоцтової кислоти Na₂H₂C₁₀H₁₂O₈N₂·2H₂O. Розрахувати загальний вміст кальцію та магнію у ммоль-екв. В 1 дм³ мінеральної води, якщо на титрування 10,00 см³ її при рН = 10 витрачено 20,50 см³ приготованого розчину ЕДТА.

1. 42,4;    2. 21,2;    3. 0,84;    4. 8,40.

10.      На тирування 100,00 см³ розчину, який містить іони феруму (ІІІ), витрачено 27,40 см³ 0,01201 М розчину ЕДТА. Обчислити концентрацію розчину феруму (ІІІ) в мг/см³.

1. 0,920;    2. 3,290;    3. 0,184;    4. 0,360.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Білет № 7

1.        Умови визначення загальної твердості води :

1.        Кисле середовище;

2.        При рН = 10, що створюється за допомогою аміачного буфера;

3.        Присутність Cu²⁺;

4.        Присутність Zn²⁺;

5.        Сильнокисле середовище.

2.        З якими індикаторами фіксується точка еквіалентності при комплексонометричному тируванні?

1.        Ксиленовий оранжевий;    2. Мурексид;    3. Еозін;

4. Хромат калію;    5. Металохромні.

3.        Які іони визначють за методом Мора?

1. Йодиди;    2. Хлориди    3. Броміди;

4. Роданіди;    5. Срібло.

4.        В яких умовах проводять роданометричне титрування за методом Фолбгарда?

1.        В кислому середовищі;

2.        В присутності Ba²⁺, Bi³⁺, Pb²⁺;

3.        В присутності окисників;

4.        В присутності F^–;

5.        В присутності солей ртуті.

5. Яку наважку солі Hg(NO₃)₂· ½H₂O небхідно взяти для приготування 500,00 см³ розчину нітрату меркурію (ІІ) з концентрацією 0,0500 М?

1. 4,17;    2. 8,34;    3. 41,70;    4. 10,55.

6. Скільки грамів хлориду містить досліджуваний розчин NH₄Cl, якщо на тирування його витрачено 25,00 см³ розчину AgNO₃, титр якого дорівнює 0,01502 г/см³

1. 1,1924;    2. 0,0528;    3. 0,1182;    4. 0,0591.

7. Розрахувати стрибок титрування 0,1 н розчину AgNO₃ 0,1 н розчином NH₄SCN між недостачею і надлишком останнього в 0,1% (з урахуванням зміни об'єму).

1. pSCN від 5 до 7;    3. pSCN від 3 до 5;

2. рAg від 4 до 6;       4. рAg від 5 до 7.

8. Титр розчину ЕДТА за MgO дорівнює 1,08000 мг/дм³. Розрахувати а) нормальну концентрацію; б) молярну концентрацію.

1 а) 0,0536 моль-екв/дм³;    2 а) 0,0268 моль-екв/дм³;

   б) 0,0268 моль-екв/дм³;       б) 0,0536 моль-екв/дм³;

3 а) 0,0268 моль-екв/дм³;    4. а) 0,0134 моль-екв/дм³;

   б) 0,0134 моль-екв/дм³;        б) 0,0536 моль-екв/дм³.

9. Розрахувати молярну масу еквівалента Fe³⁺ при титруванні комплексоном ІІІ.

1. 18,61;    2. 27,92;    3. 13,96;    4. 55,85.

10. Знайти вміст Ca²⁺ у 100,00 см³ вапняної води, на титрування 10,00 см³ якої витрачено 8,05 см³ 0,04852 н розчину ЕДТА у присутності мурексиду (при       рН = 13).

1. 0,0781;    2. 0,1032;    3. 0,1562;    4. 0,9764.

 

 

Білет № 8

1.        При яких значеннях рН проводять меркуриметричне визначення хлоридів з дифенілкарбазоном.

1.        рН = 0-1,5;   2. рН = 8÷9;   3. рН = 1,5÷2;   4. рН = 6-7;   5. рН = 7.

2.        Вяких одиницях виражається загальна твердість води?

1.        Кількість мг іонів Mg у 1 дм³ води;

2.        Кількість мг іонів Са у 1 дм³ води;

3.        Кількість мг іонів Са і Mg у 1 дм³ води;

4.        Кількість ммоль-еквівалентів Са і Mg у 1 дм³ води;

5.        Кількість мг-% іонів Са і Mg.

3.        Умови визначення загальної твердості води трилонометричним методом з індикатором еріохром чорним Т?

1.        В кислому середовищі; 2. При рН = 10; 3. В середовищі аміачного буфера; 4. При рН = 11 в присутності лугу; 5. В присутності Mn²⁺.

4.        В якихвипадках неможна застосовувати аргентометричне титрування методом Мора?

1.        В присутності CH₃COONa;

2.        В ПРИСУТНОСТІ AsO₄^–, PO₄^3–, CO₃^2–;

3.        В присутності NH₄OH;

4.        В присутності Sr²⁺, Pb²⁺ в нейтральному середовищі;

5.        рН = 13.

5. Розрахувати нормальну і молярну концентрації розчину нітрату меркурію (ІІ), якщо на титрування50,00 см³ його потрібно 36,04 см³ розчину NaCl, титр якого дорівнює 0,01700 г/см³.

1.        а) 0,03604;     2. а) 0,07208;    3. а) 0,07208;    4. а) 0,14416;

б) 0,07208;        б) 0,14416;        б) 0,03604;        б) 0,07208.

6. 0,9330 г х.ч. KCl розчинили в клбі місткістю 250 см³. Який об'єм 0,1000 н розчину AgNO₃ необхідно витратити для осадження хлору з 25,00 см³ отриманого розчину, щоб на титрування залишку AgNO₃, було витрачено      25,00 см³ 0,0500 н розчину роданіду амонію?

1. 50,00;    2. 28,05;    3. 30,50;    4. 25,01.

7. Визначити масову частку аргентуму (%) в сплаві, якщо після розчинення наважки 0,3000 г його в HNO₃ на титрування одержаного розчину використано 23,80 см³ 0,1000 н розчину NH₄SCN?

1. 3,60;    2. 1,87;    3. 4,05;    4. 0,28.

8. Розрахувати молярну масу еквіваленту Mg²⁺ при титруванні комплексоном ІІІ.

1. 6,79;    2. 8,10;    3. 12,15;    4. 24,30.

9. На титрування 20,00 см³ розчину, який приготований з 1,5250 г безводного х.ч. MgSO₄ в мірній колбі місткістю 500,00 см³, витрачається 19,55 см³ розчину трилону Б. Визначити його нормальну концентрацію.

1. 0,04550;    2. 0,02592;    3. 0,3580;    4. 0,05184.

10. На титрування проби води об'ємом 50,00 см³ витрачено 4,20 см³ 0,05110 М розчину ЕДТА у присутності еріохром чорного Т при рН = 10. Розрахувати кількість Са²⁺ і Mg²⁺ ммоль-екв/дм³ води.

1. 2,14;    2. 8,58;    3. 4,29;    4. 10,60.

Білет № 9

1.        Вимоги до реакції, що є основою титриметричних методів осадження.

1.        Осад має бути практично не розчинний;

2.        Осад має утворюватися достатньо швидко;

3.        Має бути можливість фіксування точки еквівалентності;

4.        ДР осаду має бути ≤ 10^–10;

5.        Співосадження має не заважати точному встановленню точки еквівалентності.

2.        Чи впливає кислотність середовища на результати комплексонометричних визначень? Відповідь обгрунтувати.

3.        За яким методом можна визначити вміст Cl^–  у технічному BaCl₂?

1. Меркуриметрично;    2. Роданометрично за Фольгардом;

3. Меркурометрично;  4. Ваговим методом;  5. Аргентометрично за Мором.

4.        За яких умов можна проводити роданометричне титрування за методом Фольгарда?

1.        В нейтральному середовищі;

2.        При рН = 3-5;

3.        В лужному середовищі після попередньої нейтралізації надлишку іонів ОН^–;

4.        В сильнолужному середовищі;

5.        В присутності F^– іонів.

5. Скільки грамів Hg₂(NO₃)₂·2H₂O треба для приготування 500,00 см³ 0,0100 н розчину солі, використовується длямеркурометричного визначення хлоридів?

1. 28,06;    2. 14,03;    3. 18,05;    4. 30,08.

6. Чому дорівнюють титри 0,1121 н розчину AgNO₃: а) за Cl^–; б) за NaCl.

1.        а) 0,00205;    2. а) 0,00348;    3. а) 0,00602;    4. а) 0,00398;

б) 0,00400;        б) 0,00205;       б) 0,00398;        б) 0,00655.

7. Скільки грамів KCl міститься  у 500,00 см³ розчину, якщо на титрування    25,00 см³ його витрачено 30,00 см³ 0,0500 н розчину AgNO₃?

1. 2,663;    2. 1,119;    3. 2,238;    4. 4,476.

8. Титр розчину ЕДТА за СаО дорівнює 0,06728 мг/дм³. Розрахувати для розчину: а) нормальну концентрацію; б) молярну концентрацію.

1.а) 0,00120 моль-екв/дм³;     2. а) 0,00240 моль-екв/дм³;    

б) 0,00060 моль-екв/дм³;        б) 0,00060 моль-екв/дм³;  

3. а) 0,00120 моль-екв/дм³;      4. а) 0,00240 моль-екв/дм³;

          б) 0,00240 моль-екв/дм³;          б) 0,00120 моль-екв/дм³.

9. На тирування 100,00 см³ розчину, який містить іони феруму (ІІІ) витрачено 30,00 см³ 0,05020 н розчинуЕДТА. Розрахувати вміст феруму (ІІІ) у розчині в грамах на дм³.

1. 0,84;    2. 0,68;    3. 0,42;    4. 0,34.

10. Під час комплексонометричного визначення вмісту Са²⁺ на титрування     5,00 см³ молока витрачено0,62 см³ 0,05000 М розчину ЕДТА. Розрахувати вміст Са²⁺ у г в 100,00 см³ молока.

1. 0,00124;    2. 0,0124;    3. 0,00248;    4. 0,02500.

 

Білет № 10

1.        Фактори, що впливають на величину стрибка на кривій титрування за методом осадження.

1.        Концентрації реагуючих розчинів;

2.        рН середовища;

3.        Задана ступінь точності титрування;

4.        Величина ДР осаду.

2. Яке співвідношення компонентів в комплексах з комплексоном ІІІ (Me:H₂T₂^2–)?

1. 1:2;    2. 1:1;    3. 1:4;    4. 2:1;    5. 1:3.

3. За яким методом можна визначити вміст Cl^– в технічному NaCl?

1.        Аргентометрично за методом Мора;

2.        Титрування за методом Фаянса з флуоресцеіном;

3.        Титрування за методом Фаянса з еозіном;

4.        Меркуриметрично;

5.        Меркурометрично.

4. Які з наведених речовин можна визначити за методом Фольгарда?

1. Солі срібла;    2. Роданіди;    3. Броміди;    4. Хлориди;    5. Фториди.

5. Скільки грамів х.ч. срібла необхідно для приготування 200,00 см³ розчину, який необхідний для визначення концентрації ~ 0,1000 н розчину роданіду?

1. ~300;    2. ~2,5;    3. ~3,15;    4. ~2,16.

6. Розрахувати концентрацію сульфат-іонів моль/дм³ у воді, якщо на титрування 50,00 см³ її необхідно 25,00 см³ стандартного розчину хлориду барію, приготовленого розчиненням 24,42 г BaCl₂·2H₂O кваліфікації "чистий для аналізу" у мірній колбі місткістю 1 дм³.

1. 0,025;    2. 0,050;    3. 0,200;    4. 0,100.

7. Скільки грамів хлориду містить досліджуваний розчин NH₄Cl, якщо на титрування його витрачено 15,00 см³ розчину AgNO₃, титр якого дорівнює 0,02002 г/см³?

1. 0,0945;    2. 0,9537;    3. 1,0025;    4. 0,1054.

8. Розрахувати молярну масу еквіваленту Са²⁺ при титруванні комплексоном ІІІ.

1. 19,02;    2. 40,08;    3. 20,04;    4. 60,93.

9. Для стандартизації трилона Б, 1,3250 г висушеного х.ч. СаСО₃ розчинилив мірній1 колбі місткістю 250,00 см³. На титрування 25,00 см³ цього розчину (після відповідної обробки та розведення) витрачено 26,47 см³ трилону Б. Визначити титр трилону Б за кальцієм.

1. 0,003000;    2. 0,002005;    3. 0,010008;    4. 0,005505.

10. На титрування 25,00 см³ розчину, який містить іони Са²⁺ та Mg²⁺, витрачено 15,00 см³ 0,01000 н розчину ЕДТА. Розрахувати вміст Са²⁺ та Mg²⁺ в розчині у ммоль-екв/дм³.

1. 0,60;    2. 1,80;    3. 6,00;    4. 0,90.

 

 

 

 

 

Білет № 11

1.        Який посуд використовують для приготування стандартного розчину ЕДТА?

1. Циліндри;    2. Мензурки;    3. Мірні колби;

4. Піпетки;    5. Хімічні стакани.

2. В яких одиницях виражають твердість води?

1.        В мг-% розчинних солей кальцію і магнію;

2.        В мг розчинних солей кальцію і магнію;

3.        В ммоль-еквівалентах розчинних солей кальцію і магнію в 1 дм³ води;

4.        В г-еквівалентах розчинних солей кальцію і магнію в 1 дм³ води.

3. За яким методом можна визначити вміст Cl^– у технічному SrCl₂?

1. Меркуримтерично;    2. Меркурометрично;

3. Аргнетометрично за методом Мора;

4. Титруванням з адсорбційним індикатором - флуоресцеіном;

5.        Гравіметричним методом.

4. Які індикатори використовують для фіксування точки еквівалентності у аргентометричному титруванні методом Гей-Люсака?

1.Хромат калію;    2. Залізо-амонійні галуни;    3. Без індикатора;

4. Флуоресцеін;   5. Нітропруссилд натрію.

5. Яку наважку х.ч. хлориду натрію необхідно взяти для приготування 150,00 см³ стндартного розчину нітрату меркурію (ІІ)?

1. 1,750;    2. 0,875;    3. 1,870;    4. 0,930.

6. Скільки грамів BaCl міститься у 250,00 см³ розчину, якщо після додавання до 25,00 см³ його 40,00 см³ 0,10200 н розчину AgNO₃ на зворотнє титрування використано 15,00 см³ 0,09800 н розчину NH₄SCN?

1. 1,35;    2. 5,43;    3. 7,32;    4. 2,71.

7. На титрування 25,00 см³ розчину хлориду натрію (Т_NaCl/Cl = 0,000945) витричається 48,30 см³ розчину AgNO₃. Визначити нормальну концентрацію розчину AgNO₃.

1. 0,05484;    2. 0,00550;    3. 0,02742;    4. 0,10968.

8. Під час комплексонометричного визначеннявмісту Са²⁺ на тирування 10,00 см³ вина витрачено 1,20 см³ 0,05000 М розчину ЕДТА. Розрахувати вміст Са²⁺ у 200,00 см³ вина.

1. 0,00024;    2. 0,00012;    3. 0,00048;    4. 0,0048.

9. Титр розчину за СаО дорівнює 0,98050 мг/см³. Розрахувати для розчину а) нормальну концентрацію; б) молярну концентрацію.

1.        а) 0,0174 моль-екв/дм³;     2. а) 0,06992 моль-екв/дм³;

б) 0,03496 моль/дм³;              б) 0,03496 моль/дм³;

3. а) 0,03496 моль-екв/дм³;    4. а) 0,03496 моль-екв/дм³

    б) 0,0174 моль/дм³;                 б) 0,06992 моль/дм³.

10. На титрування 100,00 см³ розчину. Який містить іони феруму (ІІІ) витрачено 27,50 см³ 0,05972 н розчину ЕДТА. Розрахувати вміст феруму (ІІІ) у розчині в грамах на дм³.

1. 0,4585;    2. 1,0812;    3. 0,9172;    4. 10,812.

 

 

Білет № 12

1.        Які індикаторм використовують при роздільному комплексонометричному визначенні Са²⁺ і Mg²⁺ в одному розчині.

1. Мурексид;    2. Еозін;    3. Дифенілкарбазон;

4. Еріохром чорний Т;    5. Хромат калію.

2.        Які розчини є первинними стандартами?

1. ЕДТА;    2. Hg(NO₃)₂;    3. AgNO₃;   4. Hg₂(NO₃)₂;    5. NaCl.

3.        Яким чином можна визначити вміст хлориду в зразку, який містить солі барію і стронцію?

1.        Аргентометричним титруванням за методом Мора;

2.        Гравіметричним методом (осаджувач - іон Ag⁺);

3.        Роданометричним титруванням за методом Фольгарда;

4.        Меркуриметрично;

5.        Меркурометрично.

4.        В яких умовах можна проводити аргентометричне визначення за методом Мора?

1. рН = 6,5-10;    2. В нейтральному середовищі в пристутності Pb²⁺ i Bi³⁺;

3. В присутності Ni²⁺, Co²⁺, Cu²⁺;

4. В присутності CO₃^2–, C₂O₄^2–, SO₃^2–, S^2–, PO₄^3–, S₂O₃^2–,AsO₄^3–;

5. В нейтральному середовищі.

5.        Скільки грамів Hg₂(NO₃)₂·2Н₂О потрібно для прготування 250,00 см³ 0,0500 н розчину солі, який використовується для меркурометричного визначення хлоридів?

1. 3,5076;    2. 7,0152;    3. 0,4053;    4. 0,8106.

6.        Яким має бути вміст KCN (мг) в аналізованому розчині, для того, щоб на титрування його до появи незникаючої муті витрачалось 13,02 см³ 0,1015 н розчину AgNO₃?

1. 180,0;    2. 500,0;    3. 172,0;    4. 344,0.

7.        Розрахувати концентрацію сульфат-іонів у моль/дм³ у воді, якщо на титрування 25,00 см³ її витрачено 15,05 см³ стандартного розчину хлориду барію, приготованого розчиненням 24,21 г BaCl₂·2H₂O кваліфікації "чистий для аналізу" у мірній колбі місткістю 1 дм³.

1. 0,0298;    2. 0,0597;    3. 0,1194;    4. 0,0352.

8.        На титрування 200,00 см³води у присутності еріохром чорного Т (при рН = 10) витрачено 36,9 см³ 0,0500 н розчину ЕДТА. Чому дорівнює загальна твердість води?

1. 3,40;    2. 10,15;    3. 9,22;    4. 4,61.

9.        На тирування 100,00 см³ розчину, який містить іони феруму (ІІІ) витрачено 15,00 см³ 0,02500 н розчину ЕДТА. Розрахувати вміст феруму (ІІІ) у розчині в грамах на 1 дм³.

1. 0,105;    2. 0,505;    3. 0,209;    4. 0,052.

10.     Знайти вміст Са²⁺ (г) у 100,00 см³ вапняної води, якщо на титрування 10,00 см³ її витрачено 12,05 см³ 0,003648 М розчину ЕДТА у пристуності мурексиду (при рН = 13).

1. 0,0175;    2. 0,0087;    3. 0,1693;    4. 0,1924.

                                                                                                                                                                                                                           1

Білет № 13

1.        Яка з наведених формул відповідає хімічній будові трилону Б?

 

1.        HOOCH₂C-NH-CH₂COOH

 

         HOOC                    COOH

       ½                     ½

2.     N-CH₂-CH₂-N

  ½                      ½

NaOOCH₂C                       CH₂COONa

               

                3. ₂(HOOCCH₂)=N-(CH₂)₂-N=(CH₂COOH)₂

             

                4. (HOOCCH₂)₂=N-(CH₂)₂-N=(CH₂COONa)₂

 

                5. (HOOCCH₂)₂=N-CH₂-N=(CH₂COONa)₂

 

2.        В яких випадках неможна проводити роданідометричне титрування за методом Фольгарда?

1. В стльнокислому середовищі;    2. У присутності Н₂О₂;

3. У присутності солей меркурію;    4. У пристуності Ba²⁺, Pb²⁺, Bi³⁺;

5. В нейтральному середовищі.

3.        В яких умовах проводять роздільне визначенняСа²⁺ і Mg²⁺ в одному розчині?

1. У сильнолужному середовищі;    2. У сильнокислому середовищі;

3. Перше титрування при рН = 8-10, дрегу титрування при рН = 4÷7;

4. Перше титрування при рН = 4÷6, друге титрування при рН = 10÷12;

5. Перше титрування при рН = 8÷9, друге титрування при рН = 10-11.

4.        Які індикатори можна використовувати для визначення хлоридів меркуриметричним методом?

1. Na[Fe(CN)₅NO];    2. Дифенілкарбазон;    3. b-нитрозо-a-нафтол;

4. Нітропруссид натрія;    5. Дифенілкарбазид.

5.        Розрахувати наважку хлориду натрію, потрібну для приготування 250,00 см³ розчину солі з титром за хлором 0,003545 г/см³.

1. 1,461;    2. 0,538;    3. 0,886;    4. 1,772.

6.        Скільки грамів NaBr міститься у 500,00 см³ розчину, якщо на титрування 20,00 см³ його витрачено 15,00 см³ 0,2000 н розчину AgNO₃?

1. 5,186;    2. 15,435;    3. 9,872;    4. 7,717.

7.        Розрахувати стрибок титрування та побудувати криву титрування 0,01000 н розчину AgNO₃ 0,01000 н розчином NH₄SCN.

1. рAg від 5 до 7;    2. pSCN від 5 до 7;

3. pAg від 4 до 6; 4. pSCN від 3 до 8.

 

 

                                                                                                                                                                                                                           2

8.        Розрахувати вміст (г) Al³⁺ у розчині, якщо до нього додали 25,00 см³ 0,8090 н розчину ЕДТА, залишок якого був далі відтитрований 10,00 см³ 0,01010 н розчином сульфату цинку.

1. 0,2716;    2. 0,6218;    3. 0,5432;    4. 1,0819.

9.        На титрування водної витяжки, що була приготована з 10,00 г м'яса, 0,07310 н розчином ЕДТА у присутності мурексиду (при рН = 130 витрачено 3,10 см³ ЕДТА. Розрахувати масову частку, %, Са²⁺ у м'ясі.

1. 0,453;    2. 0,091;    3. 0,045;    4. 0,100.

10.      На титрування проби води об'ємом 100,00 см³ витрачено 8,20 см³ 0,05110 М розчину ЕДТА у присутності еріохром чорного Т при рН = 10. Розрахувати кількість ммоль-екв Са²⁺ і Mg²⁺ в 1 дм³ води.

1. 2,85;    2. 5,16;    3. 4,19;    4. 2,09.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Білет № 14

1.        Умови визначення загальної твердості води з індикатором еріохром чорним Т?

1. рН = 10÷11;    2. рН = 5÷6;    3. рН = 8÷9;    4. рН = 7,0

2.        З яким індикатором фіксують точку еквівалентності при комплексонометричному визначенні Са²⁺ в присутності Mg²⁺ в одному розчині?

1. Дифенілкарбазид;    2. Еріохром чорний Т;    3. Мурексид;

4. Еозін;    5. Fe³⁺.

3.        Які з наведених розчинів є первинними стандартами?

1. AgNO₃;    2. Na₂H₂Tr;    3. NH₄SCN;    4. Hg₂(NO₃)₂;    5. Hg(NO₃)₂.

4.        Який використовують титрант в меркуриметричному визначенні хлоридів?

1. NH₄SCN;    2. Hg(NO₃)₂;    3. Hg₂(NO₃)₂;    4. ЕДТА.

5.        Скільки грамів Hg₂(NO₃)₂·2Н₂О потрібно для приготування 2000,00 см³ 0,1000 н розчину, який використовується для меркурометричного визначення хлоридів?

1. 5,602;    2. 11,204;    3. 56,122; 4.    112,244.

6.        Скільки грамів NaCl міститься у 300,00 см³ розчину, якщо на титрування 20,00 см³ його витрачено 28,00 см³ 0,12800 н розчину AgNO₃?

1. 6,283;    2. 0,6283;    3. 3,1420;    4. 0,2815.

7.        Розрахувати а) нормальну та б) молярну концентрації розчину нітрату меркурію (ІІ), якщо на титрування 100,00 см³ його необхідно витратити 25,5 см³ розчину AgNO₃, титр якого дорівнює 0,03400 г/см³.

1.        а) 0,0510;    2. а) 0,0255;    3. а) 0,2000;    4. а) 0,1000;

б) 0,0255;        б) 0,0510;        б) 0,1000;       б) 0,0500.

8.        Розчин ЕДТА приготовано розчиненням 4,115 г лочищеного та висушеного дигідратату двонатрієвої солі етилендіамінтетраоцтової кислоти Na₂H₂C₁₀H₁₂O₈N₂·2H₂O в 1 дм³води. Розрахувати вміст кальцію (мг) в 1 дм³ мінеральної води, якщо на титрування 10,00 см³ цієї ж води при рН = 13 витрачено 15,00 см³ розчину ЕДТА.

1. 0,6633;    2. 0,3305;    3. 663,3;    4. 330,5.

9.        Розрахувати вміст Al³⁺, якщо до аналізованого розчину додали 25,00 см³ 0,06050 н розчину ЕДТА, залишок якого був потім відтитрований 5,00 см³ 0,0500 н розчином сульфату цинку.

1. 0,0340;    2. 0,3400;    3. 0,0170;    4. 0,0238.

10.     Скільки грамів сульфату кальцію міститься в 1 дм³ гіпсової води, якщо на титрування 10,00 см³ її використано 12,45 см³ 0,01900 н розчину ЕДТА?

1. 0,3204;    2. 1,6102;    3. 3,2204;    4. 16,102.

 

 

 

 

 

 

 

 

Білет № 15

1.        Написати в іонному вигляді рівняння реакцій визначення твердості води. Чому дорівнює сума коефіцієнтів в кожному рівнянні?

1. 4, 6, 6;    2. 5, 8, 4;    3. 4, 5, 5;    4. 5, 4, 6.

2.        Як готують стандартний розчин ЕДТА?

1.        Наважку зважують на технічних терезах і розчиняють в мірній колбі;

2.        Наважку зважують на аналітичних терезах і розчиняють в циліндрі;

3.        Наважку зважують на технічних терезах і розчиняють в циліндрі;

4.        Наважку зважують на аналітичних терезах і розчиняють у мірній колбі.

3.        Які з перелічених об'єктів можна визначати за методои Фольгарда?

1. Срібло;    2. Броміди;    3. Хлориди;    4. Йодиди;    5. Сульфіди.

4.        Чи можна приготувати стандартний розчин нітрата срібла за точною наважкою?

5.        Скільки грамів KCl міститься у 500,00 см³ розчину, якщо на титрування 20,00 см³ його витрачено 14,00 см³ 0,2500 н розчину AgNO₃?

1. 6,52;    2. 0,104;    3. 3,25;    4. 0,023

6.        На титрування хлорид-іонів у розчині золи, яку отримали з 50,00 см³ вина, використано 1,50 см³ 0,05070 н розчину нітрату меркурію (ІІ). Знайти вміст хлорид-іонів у 100,00 см³ вина.

1. 0,0026;    2. 0,0013;    3. 0,0007;    4. 0,0052.

7.        Скільки грамів броміду містить досліджуваний розчин NaBr, якщо на титрування його витрачено 15,00 см³ розчину AgNO₃, титр якого дорівнює 0,02502 г/см³.

1. 0,4546;    2. 0,2273;    3. 0,1136;    4. 0,5680.

8.        На титрування проби води об'ємом 50,00 см³ витрачено 8,40 см³ 0,1000 М розчину ЕДТА у присутності еріохром чорного Т при рН = 10. Рлозрахувати кількість Са²⁺ і Mg²⁺ ммоль-екв/дм³ води.

1. 16,80;    2. 1,68;    3. 8,40;    4. 3,36.

9.        Розрахувати наважку для приготування 1,25 дм³ 0,0500 н розчину комплексону ІІІ.

1. ~43,0;    2. 21,5;    3. 23,2;    4. 50,0.

10.     На тирування 150,00 см³ розчину, який містить іони феруму ІІІ витрачено 27,00 см³ 0,10025 н розчину ЕДТА. Розрахувати вміст феруму ІІІ у розчині в грамах на 1 дм³.

1. 0,84;    2. 0,50;    3. 1,20;    4. 2,50.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Білет  №1

 

1. Яку роль відіграють світлофільтри у фотоелектроколориметрах?

а) виділяють ділянку максимального поглинання поліхроматичного випромінювання видимої  частини спектру;

б) виділяють ділянку мінімального поглинання поліхроматичного випромінювання видимої частини спектру;

в) виділяють ділянку мінімального поглинання монохроматичного випромінювання в ультрафіолетовій та видимій частині спектру;

г) виділяють ділянку максимального поглинання монохроматичного випромінювання в ультрафіолетовій та видимій частині спектру.

2. Чи можливе визначення феруму (ІІІ) у вигляді тіаціанатного комплексу в присутності іонів фтору і чому?

а) Так;    б) Ні.

3. При визначенні заліза у вигляді моносульфосаліцилата оптична густина розчину, що містить у    50 см³ 0,23мг заліза, виявилась рівною 0,26 за товщини шару розчину 2см. Обчислити значення молярного коефіцієнта світлопоглинання моносульфосаліцілату феруму.

а) 0,0158;    б) 1580;    в) 3906;    г) 0,0390.

4. Наважку гречаної крупи 10 г піддали сухому озоленню для видалення органічних речовин. Золу розчинили і в розчині за відповідних умов, окиснили манган периодатом до перманганату. Оптична густина цього розчину при 528 нм дорівнювала 0,31. У другу таку саму пробу крупи внесли 50 мг мангану, провели ті самі операції і виміряли оптичну густину, що виявилась рівною 0,46. Скільки марганцю міститься в 100 г гречаної крупи? Який спосіб визначення концентрації тут використали?

                  а) 10,30 г;    б) 1,03 г;    в) 9,67 г;    г) 0,96 г;

                 д) метод порівняння;    є) метод добавок.

5. Які джерела збудження люмінесценції використовують у люмінесцентному аналізі?

                  а) високовольтна іскра;    б) полум’я газового пальника;

                  в) випромінювання ртутної газорозрядної лампи;    г) електрична дуга.

6.        Які обмеження концентрації визначуваної речовини має люмінесцентний аналіз?

а) 10^-2г моль/дм³;    б) 10^-3 г моль/дм³;    в) 10^-4 г моль/дм³;    г) 10^-9 г моль/дм³.

7. Вітамін А визначали у лікарських препаратах. Приготували стандартні розчини з різною концентрацією цього вітаміну:  0,4; 0,8; 1,2; 1,6; 2,0 мкг/см³. Інтенсивність їх флуоресценції дорівнювала відповідно 22, 43, 67, 87 і 111 поділок шкали флуориметра. Аналізований зразок подрібнили і після відповідного оброблення з нього одержали 200 см³ розчину вітаміну А з флуоресценцією 27 поділок шкали. Розрахуйте, скільки міліграмів вітаміну А містилося у зразку взятому для аналізу. Який спосіб визначення концентрації тут використали?

а) 100 мг;    б) 10 мг;    в) 1 мг;    г) 0,10 мг;

д) спосіб обмежуючих розчинів;     є) спосіб градуювального графіка;

ж) спосіб порівняння зі стандартом.

8. Речовини, які визначають методами полуменевої фотометрії.

а) вітаміни;    б) лужні та лужноземельні метали;    в) солі;    г) амінокислоти.

9. Помилка визначення за допомогою атомно-абсорбційного аналізу характеризується величиною порядку

               а) 10^–6 %;               в) 10^–2 %;

               б) 10^–3- 10^–4 %;      г) 10^–5 %.

10. Розрахуйте концентрацію іонів калію в розчині С_х за такими даними, одержаними на фотометрі: С₁ =5,00мкг/см³; С₂= 15,00мкг/см³; І₁ =50,00мкА; І₂= 85,00мкА; І_х= 63,00мкА. І₁, І₂, І_х – сила струму для стандартних розчинів Х з концентраціями С₁ і С₂ і задачі С. Який спосіб визначення концентрації тут використали?

а) 8,7 мкг/см³;    б) 3,7 мкг/см³;    в) метод обмежених розчинів;

г) метод градуювального графіка;    д) метод порівняння зі стандартом.

 

 

 

 

 

Білет № 2

1. Які причини відхилення від прямопропорційної залежності оптичної густини від концентрації?

            а) закон Бера справедливий лише для розведених розчинів;

      б) закон Бера виконується, коли в розчині проходять процеси гідролізу, дисоціації, полімеризації, взаємодії з розчинником;

            в) закон Бера виконується лише для монохроматичного випромінювання.

2. Які іони і чому будуть заважати визначенню іонів феруму (ІІІ) у вигляді тіаціанатного                    комплексу?

                      а) F^‑;    б) Cu²⁺;    в) PO₄^3‑;     г) Cl^‑;     д) NO₃^‑.

3. Для визначення феруму піддали мокрому озоленню 5 г томатного соку. Цю пробу              перенесли в мірну колбу місткістю 50 см³. Для проведення аналізу відібрали 20 см³ цього розчину і додали за певних умов 1,10-фенантролін. При цьому утворився помаранченво-червоний комплекс феруму. Оптична густина його 0,20. Оптична густина розчинів фенантролінатів феруму, що містять 10; 30; 50; 70 і 100 мкг феруму, відповідно дорівнювала: 0,05; 0,23; 0,48; 0,53;і 0,75.

               Скільки феруму міститься у 100 г томатного соку?

                а) 1,25г;    б) 0,65г;    в) 2,00 г;    г) 0,90 г.

4. До 1 см³ досліджуваного розчину крові, аналізованої на вміст гемоглобіну, додали ацетон, розчин тіоціанату амонію і воду до 100 см³. Фотометричні вимірювання проводились у кюветі з ℓ = 2см при λ = 480нм. Оптична густина виявилась рівною А = 0,75. Молярний коефіцієнт світлопоглинання тіоціанатного комплексу феруму (ІІІ) в цих умовах дорівнює 14000.

         Скільки грамів феруму міститься у 1 см³ досліджуваного розчину?                                       

                а) 15 10^-5г;     б) 15 10^-3г;     в) 30  10^-5г;     г) 30 10^-3г.

5. Чи впливають сторонні речовини на люмінесцентне визначення?                                                      

                а) так;     б) ні.

6. Що характеризує чутливість люмінесцентних визначень?   

                а) молярний коефіцієнт світло поглинання;    б) квантовий вихід;

                в) енергетичний вихід;    г) стоксове зміщення.

7. Для визначення вмісту тіаміну у гречаній крупі взяли наважку 1 г крупи. Після відповідного оброблення з неї одержали 25 см³ розчину тіохрому з інтенсивністю флуоресценції 60 поділок шкали флуорометра. До такої самої наважки крупи у процесі обробки додали ще 0,6 мкг тіаміну і одержали такий самий об’єм розчину з інтенсивністю флуоресценції 72 поділки шкали.

         Скільки міліграмів тіаміну міститься у 100 г крупи? Який спосіб визначення використано? 

                   а) 8,3мг;    б) 0,12мг;     в) 0,30мг;    г) 3,00мг;    д) метод обмежувальних розчинів;

                   є) метод порівняння зі стандартом;    ж) метод добавок.

8. Поняття  «самопоглинання»  у полуменевій фотометрії.

    а) при занадто малих концентраціях визначуваних іонів 99 % незбуджених атомів металу можуть частково або повністю поглинати енергію, випромінювану в процесі квантового переходу 1 % збуджених атомів визначуваного металу;

    б) у разі великих концентрацій визначуваних іонів 99 % незбуджених атомів металу можуть частково або повністю поглинати енергію, випромінювану в процесі квантового переходу 1 % збуджених атомів визначуваного металу;

                в) при занадто малих концентраціях визначуваних іонів 1 % збуджених атомів металу може частково або повністю поглинати енергію, випромінювану в процесі квантового переходу 99 % незбуджених атомів визначуваного металу;

                 г) у разі великих концентрацій визначуваних іонів 1 % збуджених атомів металу може частково або повністю поглинати енергію, випромінювану в процесі квантового переходу 99 % незбуджених атомів визначуваного металу.

9. На виникнення фонового сигналу в атомно-абсорбційній спектроскопії не впливає…

                 а) випромінювання, що випускається нагрітим пробоєм;

                  б) поглинання інших компонентів проби;  в) потужність джерела випромінювання;

                  г) турбулентність.

10. Обчислити концентрацію іонів Са²⁺ за даними, що одержані на полуменевому фотометрі: С₁=15мкг/см³,  С₂ =35мкг/см³;     І₁= 60;   І₂= 95;   І_х= 73.

         Який спосіб розрахунків тут використовували?  

         а)  2,74 мкг/см³      б)  22,43 мкг/см³;     в)  7,43 мкг/см³;     г) 17,74 мкг/см³;

         д) метод порівняння зі стандартом;      ж) метод добавок;     з)  метод обмежувальних розчинів.   

Білет № 3

 

1. Що таке світлопропускання розчину? У яких межах воно може змінюватися?                     

              а) відношення інтенсивності світла, що падає на розчин до інтенсивності світла, що проходить крізь розчин.  Т=І₀/ І;

              б) відношення інтенсивності світла що проходить крізь розчин до інтенсивності первинного пучка випромінювання.  Т= І/І₀;

               в) 0 <  Т  < 1;

               г) 0 < Т  < 100.

2. Які іони можна визначати фотометричним методом у вигляді тіоціанатних комплексів?

                а) Fe³⁺;    б) Fe²⁺;    в) Cu²⁺;    г)  Al³⁺.

3. Пропускання розчину перманганату калію з титром 4,74 мкг/см³, яке виміряне в кюветі 1 см дорівнює 0,31. Розрахувати молярний коефіцієнт світло поглинання перманганату калію.

                 а) 3,4·10³;    б) 1,7·10⁴;    в) 1,7·10³;     г)  34.   

4. Для фотометричного визначення фосфору в молоці взяли 10, г молока, осадили і відокремили білки, об’єм сироватки довели до 25 см³. Потім 2 см³ цього розчину перенесли в колбу місткістю     50 см³, додали всі реагенти, зокрема ванадат і молібдат амонію, після чого довели об’єм розчину до позначки. Оптична густина розчину виявилась 0,40. Оптична густина п’яти стандартних розчинів, що містять у 50 см³: 0,10;  0,30;  0,50;  0,70  і 0,80 мг фосфору, дорівнює відповідно: 0,09; 0,45;  0,63;  0,73.  Скільки міліграмів фосфору міститься в 100 г молока?

                 а) 5,6мг;    б) 56мг;    в) 0,45мг;    г) 45мг.           

5. Що називають «концентраційним гасінням» флуоресценції?

                 а) при збільшенні концентрації досліджуваної речовини яскравість світіння спочатку зростає пропорційно концентрації, потім починає «відставати» від концентрації і далі зменшується;

                 б) при збільшенні концентрації досліджуваної речовини яскравість світіння спочатку зменшується, потім починає зростати пропорційно концентрації;

                 в) при зменшенні концентрації досліджуваної речовини яскравість світіння спочатку зменшується, потім залишається постійною незалежно від концентрації;

               г) при зменшенні концентрації досліджуваної речовини яскравість світіння спочатку залишається незмінною, потім зменшується пропорційно концентрації.  

6. Який з методів є чутливішим?

                  а) молекулярно-абсорбційний аналіз;     б) флуориметричний;

                  в) атомно-абсорбційний аналіз.

7. Для визначення вітаміну С взяли 20 см³ виноградного соку і після відповідного оброблення з нього одержали 100  см³  розчину. Інтенсивність флуоресценції була54 поділки шкали. Концентрація стандартного розчину – 2,0 мкг/см³, а інтенсивність його флуоресценції 27 поділок шкали.

         Розрахуйте, скільки грамів вітаміну С міститься в 1 л виноградного соку.

         Який спосіб визначення концентрації тут використовують?

                   а) 2,0·10^‑4г;    б) 4,0·10^‑4г;    в) 5,0·10^‑4;    г) 1,0·10^‑5.

8. Що є кількісною характеристикою методу полуменевої фотометрії?

                   а) випромінювання з певною частотою хвилі;

                   б) випромінювання з певною довжиною хвилі;

                   в) інтенсивність спектральної лінії;

                   г) міра поглинання монохроматичного випромінювання.    

9. Який горючий газ в атомно-абсорбційній спектроскопії найчастіше застосовують…

                   а) ацетилен;           в) бензол;

                   б) різні ефіри;        г) стиснене повітря.

10. Зразок аналізували на вміст  Са²⁺. З цією метою приготували п’ять стандартних розчинів з концентрацією Са²⁺ : 0,6; 1,0;  1,4; 2,0; 2,2 мкг/см³. Інтенсивність випромінювання їх складала відповідно: 24; 45; 69; 89; 114. Аналізований зразок подрібнили і після відповідного оброблення з нього отримали 50 см³  розчину Са²⁺ з інтенсивністю випромінювання І = 55.

         Скільки мг кальцію міститься у досліджуваному зразку?

         Який спосіб визначення концентрації тут використовують?         

                  а) 61,0мг;     б) 0,61мг;      в) 0,061мг;     г) 6,1мг;    д) метод градуювального графіка; 

                  є) метод обмежувальних розчинів.

 

Білет № 4

 

1. Об’єднаний закон світлопоглинання Бугера-Ламберта-Бера має вигляд

                а) ;    б) ;     в) І = І₀ · 10^–;    г) І = І₀ · 10^–;

д) К = ;            є) А = .

2. Яким пристроєм користуються для монохроматизації світла у фотоелектроколориметрах?

                а) дифракційною решіткою;    б) монохроматизаторами;    в) світлофільтрами;

                г) фотоелементами.

3. Молярний коефіцієнт світлопоглинання сполуки, що утворилася при конденсації фурфуролу з бензидином при λ = 413 нм складає 2,00·10². Розрахувати молярну концентрацію фурфуролу в розчині, якщо пропускання цього розчину в кюветі 3 см дорівнює 50 %.

                а) 5,0·10^-4;    б) 3,0·10^-2;    в) 8,3·10^-2;    г) 5,0·10^-2.

4. Наважку мюслів «5 фруктів» 20,000 г піддали сухому озоленню. Золу розчинили і манган перевели до MnO₄^–. Оптична густина розчину при λ = 528 нм виявилась 0,36. З другою такою ж пробою мюслів з додаванням 10 мкг Mn (ІІ) провели такі ж операції. Оптична густина дорівнювала 0,44. Визначити масу мангану (мг), що міститься у 100 г мюслів.

                а) 0,409;    б) 4,50;    в) 0,225;    г) 2,04·10^-4.

5. Енергетичний вихід люмінесценції – це відношення….

                а) випромінюваної енергії люмінесценції до енергії, що не випромінювалась;

                б) випромінюваної енергії люмінесценції до енергії світла, що поглинається;

                в) енергії світла, що поглинається, до енергії люмінесценції;

                г) числа квантів енергії люмінесценції до числа квантів світла, що поглинається.

6. Люмінесценція – це….

                а) теплове випромінювання;    б) поглинання світла молекулами;

                в) холодне світіння атомів;      г) світіння іонів;    д) холодне світіння молекул.

7. Для визначення вітаміну С з 20 см³ мультивітамінного соку після відповідного оброблення одержано 50,00 см³ розчину, І_фл. Якого склала 30 поділок шкали приладу І_флуор. стандартного розчину вітаміну С (Т = 2 мкг/см³) склала 24 од. шкали флуорометра.

                Обчислити масу (мг) вітаміну С в 1 дм³ соку.

                а) 6,25;    б) 7,50;    в) 2,50;    г) 62,5.

8. Джерелом збудження у полуменевій фотометрії є ….

а) лампа з порожнистим катодом;

б) полуменевий пальник;

в) електрична дуга;

г) конденсована іскра;

д) Штриф Нернста.

9. Фізичну основу атомно-абсорбційного аналізу становить явище….

а) випромінювання світла атомами;

б) поглинання світла іонами;

в) розсіювання світла атомами;

в) поглинання світла атомами.

10. Порцію мінеральної води «Боржомі» 25  см³ розбавили у мірній колбі до позначки          100 см³ дистильованою водою. Інтенсивність випромінювання, виміряна у полум’ї для досліджуваного і стандартного розчинів, приготованих з х.ч. СаСО₃:

                ССа мкг/см³                        10            20            30            40            50            х

                І, мкА                                   12            23            35            47            59            28

Визначити концентрацію кальцію у мг/дм³ у воді.

                а) 2,5;    б) 250;    в) 100;    г) 25.

 

 

 

 

 

 

Білет № 5

 

1. Спектром світлопоглинання називають…

                а) розподіл значень молярного коефіцієнта світлопоглинання за частотами;

                б) розподіл значень оптичної густини за довжинами хвиль;

                в) і перше і друге;

                г) залежність оптичної густини від концентрації розчину;

                д) залежність оптичної густини від товщини поглинального шару.

2. В яких координатах будують градуювальний графік в молекулярно-абсорбційному аналізі?

                а) А – λ;    б) Т – А;    в) А - ;    г) А – С;    д) Т - .

3. Молярний коефіцієнт світлопоглинання розчину моносульфосаліцілату феруму дорівнює 1,6·10³. Яка має бути маса феруму (мг) у стандартних розчинах, які готують у мірних колбах місткістю 100,00 см³, щоб оптичні густини знаходились в інтервалі 0,1 – 1,0 при товщині поглинального шару 1 см?

                а) 0,625 – 6,25;    б) 3,5 – 35;    в) 6,25·10^-5 – 6,25·10^-4;    г) 0,0625 – 0,625.

4. З 5 г досліджуваної морської капусти шляхом відповідного оброблення одержали хлороформний розчин дитизонату меркурію. Оптична густина його, виміряна при λ =       490 нм, виявилась рівною 0,20. У другу таку ж саму пробу капусти додали 2,5 мкг меркурію, при цьому оптична густина дорівнювала 0,38. Визначити масову частку (%) меркурію у морській капусті.

                а) 5,55·10^-5 %;    б) 5,55·10^-2;    в) 2,78·10^-4;    г) 2,78·10^-3.

5. Хемілюмінесценція спостерігається під час…

                а) дії світла;    б) дії температури;    в) дії катодних променів;    г) механічної дії;

                д) перебігу хімічних реакцій.

6. Квантовий вихід – це відношення….

а) числа квантів, що не випромінювались, до числа, що випромінювались;

б) числа квантів, що випромінювались, до числа, що поглинались;

в) числа квантів, що випромінювались, до числа, що не випромінювались;

г) числа квантів, що не випромінювались, до числа, що не поглинались;

7. Вітамін А визначають за допомогою градуювального графіка

                С мкг/см³                             0,4           0,8           1,2           1,6           2,0

                І_флуор., од                               22            43            67            87            111

                Аналізований зразок лікарського препарату подрібнили і після оброблення одержали з нього 50 см³ розчину з флуоресценцією 55 одиниць. Скільки мг вітаміну А містить препарат?

                а) 0,001;    б) 1,0;    в) 0,05;    г) 5,0.

8. Що є якісною характеристикою визначуваного елементу у фотометрії полум’я?

                а) інтенсивність випромінювання світла;  б) інтенсивність розсіювання світла;                             в) довжина хвилі випромінюваного світла;      г) колір полум’я обумовлений частотою                  спектральної лінії;    д) інтенсивність поглинутого світла.

9. У полум’ї пальника досліджувана речовина….

                а) дисоціюється на молекули;    б) дисоціюється на атоми;    в) дисоціюється на іони;

                г) не дисоціюється взагалі.

10. Для атомно-абсорбційного визначення цинку у твердому сирі «рокфор» взяли наважку його масою 1,000 г , після відповідного оброблення перенесли в мірну колбу місткістю        100 см³. Атомному поглинанню цим розчином світла з довжиною хвилі 213,9 нм відповідає 6,0 поділок шкали приладу. Для стандартного розчину цинку з концентрацією 0,6 мкг цинку в 1,0 см³ на шкалі відповідають 11,5 поділки. Визначити масову частку (%) цинку в твердому сирі.

                а) 3,1·10^–3;    б) 3,1·10^–5;    в) 1,15·10^–2;    г) 1,15·10^–4.

 

Білет № 6

 

1. Спектрофотометричний та фотометричний аналіз ґрунтується на вимірюванні інтенсивності електромагнітного випромінювання, що….

                а) поглинається;     б) розсіюється;    в) випускається;    г) заломлюється.

2. Взаємозв’язок між світлопропусканням та оптичною  густиною дає рівняння:

                а) ;    б) А = ;    в) ;    г) Т = ;    д) А = 2%.

3. Молярний коефіцієнт поглинання комплексної сполуки кобальту (1:1) з λ_max = 368 нм становить 15000. Розрахувати мінімальну концентрацію кобальту в мг/дм³, яку можна виміряти в кюветі з = 5 см, якщо мінімальна оптична густина розчину становить 0,020.

                а) 1,59·10^–5;    б) 0,0159;    в) 2,7·10^–7;    г) 2,7·10^–4.

4. Природну воду, що містить NO₃^– ‑ обробили сульфатом аргентуму для видалення Cl^–, а потім фенолдисульфоновою кислотою. Оптична густина розчину склала 0,65. Така сама проба стандартного розчину NaNO₃, концентрація якого С = 0,00050 моль/дм³. Оброблена фенолдисульфоновою кислотою мала А = 0,50. Визначити масу (мг) нітрат-іону в 1 дм³ води.

                а) 80,6;    б) 23,8;    в) 55,2;    г) 27,6;    д) 40,3.

5. Спектр флуоресценції та його максимум, порівняно зі спектром поглинання та його  максимумом, зміщено в область….

                а) більших λ;    б) менших λ;    в) більших υ;    г) більших λ, тобто менших υ.

6. Явище концентраційного гасіння люмінесценції пов’язано….

а) з підвищенням температури;

б) з наявністю речовин погашувачів;

в) з великою концентрацією речовин, що має люмінесценцією;

г) з розкладанням речовини під час підвищення температури.

7. Для визначення вітаміну В₁₂ методом добавок наважку харчового продукту масою       0,2500 г розчинили і після відповідного оброблення виміряли інтенсивність люмінесценції  отриманого розчину: І_х = 36. Після додавання стандартного розчину, що містить 25 мкг вітаміну В₁₂ інтенсивність люмінесценції збільшилась до І_х+ст. = 66. Визначити масову частку (%) вітаміну В₁₂ у продукті, якщо І₀ холостого розчину дорівнює 6.

                а) 0,0055;    б) 0,012;    в) 0,01;    г) 0,0001.

8. Полуменева фотометрія – це метод….

а) атомно-абсорбційного спектрального аналізу;

б) емісійного спектрального аналізу;

в) абсорбційної спектроскопії;

г) молекулярно-абсорбційного аналізу.

9. Джерелом випромінювання світла в приладах для атомно-абсорбційного аналізу є….

а) вольфрамова лампа розжарювання;

б) конденсована іскра;

в) Штифт Нернста;

г) лампа з порожнистим катодом.

10. Визначити концентрацію іонів калію у мг/дм³ у досліджуваному розчині, якщо зі            100 см³ його відібрали до 10 см³ і розбавили до 1000 см³. Методом обмежених розчинів на полуменевому фотометрі одержали:

                С_К мкг/дм³                           х              10            45

                І, мкА                                   30            25            50

                а) 1,7;    б) 0,17;    в) 17;    г) 1.

 

 

 

 

Білет № 7

 

1. Які варіанти фотометричного аналізу використовують при вимірюванні оптичної густини розчинів з високою концентрацією забарвленої речовини?

                а) фотометричне титрування;

                б) диференційну спектрофотометрію;

                в) зменшення довжини кювети;

                г) збільшення довжини хвилі;

                д) екстракційно-фотометричне визначення.

2. Молярний коефіцієнт світлопоглинання і чутливість фотометричного визначення.

                а) молярний коефіцієнт не впливає на чутливість визначення;

                б) збільшення коефіцієнта зменшує чутливість;

                в) чутливість збільшується зі збільшенням коефіцієнта;

                г) молярний коефіцієнт змінюється залежно від довжини хвилі;

                д) молярний коефіцієнт змінюється залежно від концентрації забарвленої речовини у розчині.

3. Для визначення вмісту феруму у крупі методом добавок взяли дві однакові наважки 3 г крупи і до однієї з них додали 0,7 мг феруму. Після мінералізації і відповідної обробки одержали два розчини з оптичною густиною 0,24 та 0,72. Скільки мг феруму міститься у 100 г крупи?

                а) 0,17;    б) 0,25;    в) 1,5;    г) 3,3;    д) 5,0.

4. При визначенні марганцю у вигляді перманганату калію оптична густина розчину, що містить у 100 см³ 0,12 мг марганцю (59,94), дорівнювала 0,15. Вимірювали її при λ = 525 нм у кюветі з товщиною шару 3 см. Обчислити значення молярного коефіцієнту світлопоглинання.

                а) 2290;    б) 417;    в) 20600;    г) 0,952;    д) 0,0857.

5. Які види гасіння люмінесценції враховують при флюорометричних визначеннях?

                а) гасіння за низьких температур;

                б) гасіння сторонніми речовинами;

                в) гасіння при підвищенні температури;

                г) гасіння при підвищенні концентрації;

                д) гасіння не треба враховувати.

6. Флуорометр настроїли на 56 поділок шкали за стандартним розчином рибофлавіну (вітаміну В₂) з відомою концентрацією 12 мкг/см³. У тих самих умовах вміряли флуоресценцію розчину таблетки полівітаміну (яку розчинили у мірній колбі місткістю 250 см³) і одержали 32 поділки шкали. «Холостий» дослід дав 8 поділок. Скільки мг вітаміну В₂ містить одна таблетка полівітаміну?

                а) 5;    б) 5,7;    в) 6,25;    г) 17,5;    д) 20.

7. Форма спектра флуоресценції….

                а) залежить від λ світла, що збуджує;

                б) не залежить від λ світла, що збуджує;

                в) залежить від температури;

                г) залежить і від температури, і від λ.

8. Які явища у полум’ї газового пальника порушують прямо пропорційну залежність інтенсивності випромінювання від концентрації визначуваної речовини?

                а) випаровування аерозолю;

                б) атомізація визначуваної речовини;

                в) іонізація атомів у полум’ї;

                г) поглинання випромінювання збудженими атомами;

                д) присутність сторонніх речовин.

9. Що треба змінити у атомно-абсорбційному спектрофотометрі, якщо після визначення плюмбуму треба визначати купрум?

а) джерело живлення;    б) джерело випромінювання;    в) частоту модулятора;

г) температуру в атомізаторі;    д) довжину хвилі монохроматора.

10. Виноградний сік перед вимірюванням розбавили: піпеткою відміряли 10 см³ у мірну колбу місткістю 50 см³. Довели водою до позначки, перемішали і виміряли інтенсивність випромінювання на полуменевому фотометрі, яка склала 43 поділки шкали. Концентрація іонів калію у двох обмежувальних розчинах була 0,2 та 0,4 мг/см³, а інтенсивність випромінювання відповідно 39 і 67 поділок шкали. Скільки калію містить сік, г/л.

                а) 0,3;    б) 1,5;    в) 2,7;    г) 3,15;    д) 13,5.

Білет № 8

1. Що треба зробити перед вимірюванням оптичної густини забарвленого розчину на фотоелектроколориметрі?

а) встановити довжину хвилі монохроматора;

б) вибрати довжину кювети;

в) вибрати світофільтр;

г) вибрати діапазон вимірювань;

д) встановити частоту модулятора.

2. Які фактори впливають на величину молярного коефіцієнта світлопоглинання?

а) довжина кювети;    б) довжина хвилі;

в) концентрація забарвленої речовини у розчині;

г) вибір аналітичного реактиву, який утворює забарвлену сполуку з мікроелементом;

д) присутність сторонніх речовин у дослідженому розчині.

3. Для визначення вмісту мангану у борошні методом добавок взяли дві однакові наважки    3 г борошна і до однієї з них додали 15 мкг мангану. Після мінералізації і відповідної обробки одержали два розчини з оптичною густиною 0,34 та 0,49. "Холостий" дослід дав оптичну густину 0,07. Скільки мг мангану міститься у 100 г борошна?

                а) 4,5;    б) 3,6;    в) 1,5;    г) 1,2;    д) 0,3.

4. При визначенні феруму у вигляді сульфосаліцилату оптична густина розчину, що містить у 50 см³ 0,23 мг феруму (55,84), дорівнювала 0,26. Вимірювали її при λ = 420 нм у кюветі з товщиною шару 2 см. Обчислити значення молярного коефіцієнту світлопоглинання комплексу.

                а) 2290;    б) 417;    в) 1600;    г) 0,952;    д) 0,0857

5. Що треба змінити у флуорометрі, якщо після вітаміну В₂ треба визначати вітамін В₁?

а) джерело випромінювання;    б) світлофільтри;    в) фотоелементи;

г) діапазон вимірювань;    д) нічого не треба міняти.

6. З 0,24 мг тіаміну (вітаміну В₁)розчинили у мірній колбі місткістю 200 см³, 5 см³ цього розчину взяли для приготування стандартного розчину, за яким настроїли флуориметр на 96 поділок шкали. У тих самих умовах виміряли флуоресценцію розчину з 2 г хліба, і одержали 64 поділки шкали. Скільки мг тіаміну міститься у 100 г хліба?

                а) 0,16;    б) 0,2;    в) 0,8;    г) 4;    д) 8.

7. Спектр флуоресценції та його максимум порівняно зі спектром поглинання та його максимумом завжди зміщені в область….

                а) більших λ;    б) менших λ;    в) більших ν;

                г) більших λ, тобто менших ν.

8. На що впливає збільшення температури полум'я у полуменевому фотометрі?

а) полегшується утворення аерозолю;

б) покращується атомізація;

в) збільшується можливість іонізації;

г) збільшується кількість хімічних елементів, що збуджуються у полум'ї;

д) створюються умови для самопоглинання.

9. Що в атомно-абсорбційному спектрофотометрі дає змогу визначати один хімічний елемент у  присутності багатьох інших?

а) джерело живлення;   б) джерело випромінювання;    в) модулятор;

г) атомізатор;    д) монохроматор.

10. Мінеральну воду перед вимірюванням розвели: піпеткою відміряли 20 см³ у мірну колбу місткістю 100 см³, довели водою до позначки, перемішали і виміряли інтенсивність випромінювання на полуменевому фотометрі, яка склала 57 поділок шкали. Концентрація іонів натрію у двох стандартних обмежувальних розчинах була 0,2 і 0,3 мг/см³, їхня інтенсивність - відповідно 43 та 64 поділки шкали. Скільки натрію г/л містить вода?

                а) 0,24;    б) 1,2;    в) 4,4;    г) 11,5;    д) 12,5.

Білет № 9

 

1.        Фізичний зміст поняття "молярний коефіцієнт світлопоглинання"

а) це довжина хвилі, при якій спостерігається максимальне світлопоглинання;

б) e = А, якщо можливе вимірювання оптичної густини 1 моль/дм³ розчину при товщині шару його 1 см;

в) це мінімальна концентрація аналізованого розчину, при якій фотометричне визначення можливе.

2.        З якою метою до розчину, який містить Fe³⁺, додається HNO₃ при визначенні феруму (ІІІ) у вигляді тіоціанатного комплексу?

а) HNO₃ створює кисле середовище;

б) HNO₃ запобігає гідролізу солі феруму (ІІІ);

в) HNO₃ посилює забарвлення тіоціанатного комлексу;

г) HNO₃ входить до складу тіоціанатного комплексу.

3.        Оптична густина розчину трисульфосаліцилату феруму, що виміряна при 433 нм у кюветі з товщиною шару     2 см, дорівнює 0,15. Для реакції брали 4 см³ 0,0005820 моль/дм³ розчину феруму і реакція проходила в колбі об'ємом 50 см³. обчислити молярний коефіцієнт світлопоглинання.

а) 16129;    б) 1613;    в) 128;    г) 12886.

4.        З 0,1 г яблук приготували розчин для визначення кальцію і перенесли його в мірну колбу об'ємом 25 см³. Туди додали всі необхідні реагенти, зокрема кислотний хром темносиній К, довели об'єм розчину до позначки. Оптична густина цього розчину при 550 нм виявилася рівною 0,54. Для побудови градуювального графіка приготували забарвлені стандартні розчини сполуки кальцію з цими ж реагентами, що містять у 25 см³ 2, 4, 5, 8, 10, 14, 25 мкг кальцію. Оптичні густини цих розчинів відповідно дорівнюють: 0,12; 0,30; 0,36; 0,58; 0,72; 1,00; 1,20. Скільки мг кальцію міститься у 100 г яблук? Яка масова частка кальцію в яблуках у %?

а) 7,4 %;    б) 0,1 %;    в) 0,74 %;    г) 0,07%.

5.        На чому грунтується закон Стокса?

а) спектр люмінесценції знаходиться у більш довгохвильовій області спектру, ніж спектр світлопоглинання;

б) спектр світлопоглинання знаходиться у більш довгохвильовій області спектру, ніж спектр люмінесценції;

в) спектр люмінесценції зміщений у короткохвильову область відносно спектра люмінесценції.

6.        Як використовують явище люмінесценції в аналітичній хімії?

а) у визначенні мікрокількостей металів; б) у визначенні мікрокількостей органічних речовин;

в) у контролі якості харчових продуктів; г) як джерело енергії в полуменевій фотометрії.

7. Для визначення рибофлавіну взяли наважку 5 г хліба і після відповідного оброблення одержали 25 см³ розчину рибофлавіну з інтенсивністю флуоресценції 79 поділок шкали флуорометра. Після оброблення дитіонітом натрію інтенсивність флуоресценції зменшилася до 23 поділок шкали. Концентрація стандартного розчину була             0,25 мкг/см³, а інтенсивність його флуоресценції – 70 поділок шкали.

                Після оброблення дитіонітом флуоресценція стандартного розчину повністю зникла. Розрахуйте, скільки міліграмів рибофлавіну міститься у 100 г хліба.

                а) 100 мг;    б) 0,1 мг;    в) 0,2 мг;    г) 5 мг.

8. Які процеси відбуваються з речовиною в полум’ї газового пальника? Написати схему перетворень речовини.

                а) поглинання енергії плазми полум’я 1 % визначуваних атомів;       б) атомізація;

                в) випаровування розчинника з аналізованого розчину;    г) випаровування твердої визначуваної речовини;

                д) термічна дисоціація;    є) випромінювання енергії.

9. Атомно-абсорбційним методом не можна визначити елементи, резонансні лінії яких знаходяться….

                а) на ближній інфрачервоній ділянці спектра;

                б) на далекій ультрафіолетовій ділянці спектра;

                в) на видимій ділянці спектра;

                г) на ближній ультрафіолетовій ділянці спектра.

10. Вміст Са²⁺ визначали у твердому сирі методом стандартної добавки. Для аналізу взяли наважку 5 г сиру. Після відповідної обробки з неї отримали 25 см³ розчину, що містить Са²⁺, з інтенсивністю випромінювання 75. До другої такої ж наважки сиру в процесі її обробки додали ще 1 мкг Са²⁺ і отримали такий самий об’єм розчину з інтенсивністю 80. Скільки мг Са²⁺ міститься в 100 г сиру?

                а) 0,02;    б) 18,75;    в) 0,019;    г) 1,87.

 

 

 

 

 

Білет № 10

1. Кількісні характеристики чутливості фотометричних визначень

                а) ε, молярний коефіцієнт світлопоглинання;

                б) оптична густина;

                в) товщина шару розчину;

                г) С_min, мінімальна концентрація речовини, при якій фотометричне визначення можливе.

2. Суть фотометричного визначення вмісту речовини за методом порівняння зі стандартом.

                а) вимірюють оптичну густину аналізованого зразка і стандартного розчину;

                б) готують розчин аналізованого зразка;

                в) вимірюють оптичну густину двох стандартів визначуваного компоненту і обчислюють його вміст за

спеціальною формулою;

                г) готують стандартний розчин визначуваного компоненту;

                д) обчислюють вміст визначуваного компоненту за спеціальною формулою;

                є) вимірюють оптичну густину двох однакових проб аналізованого зразка і обчислюють вміст

визначуваного компоненту за спеціальною формулою.

3. На спектрі світлопоглинання розчину n – нітрофенолу з концентрацією 0,001 моль/дм³ у кюветі з товщиною шару І = 1 см є два максимум – світлопоглинання: при 450 нм, де А = 0,68 і при 300 нм, де А = 0,51. Чи забарвлений цей розчин? Обчислити молярні коефіцієнти світлопоглинання при 450 і 300 нм.

                а) ε₄₅₀ = 700;          б) 3500 = ε₄₅₀;       в) ε₄₅₀ = 680;          г) жовтий;

                    ε₃₀₀ = 410;               ε₃₀₀ = 5100;           ε₃₀₀ = 510;          д) червоний;    ж) синій.

4. З 1 г молока після відокремлення білку отримали розчин, що містить фосфат – іон. Після додавання ванадату та молібдату амонію одержали фосфорованадомолібдогетерополікислоту жовтого кольору, оптичну густину якої вимірювали при 440 нм і вона виявилася рівною 0,64. До 20 см³ стандартного розчину, що містить 0,025 мг фосфору у 1 см³, додали ті ж самі реагенти і вимірювали оптичну густину, яка виявилася рівною 0,60. Скільки мг фосфору міститься в 100 г молока?

                а) 0,53 мг;    б) 5 мг;    в) 10 мг;    г) 53 мг.

5. У якому діапазоні концентрацій інтенсивність флуоресценції збільшується прямо пропорційно концентрації речовини, що світиться?

                а) 10^–5 - 10^–3 моль/дм³;    б) 10^–9 - 10^–6 моль/дм³;    в) 0,01 – 0,1 моль/дм³;    г) 10^–4 - 10^–2 моль/дм³.

6. Як використовують явище люмінесценції в контролі якості харчових об’єктів?

                а) для визначення мікрокількостей металів;    б) для визначення вітамінів;

                в) для визначення свіжості сирих м’ясопродуктів;     г) для визначення кислотності.

7. Для визначення рибофлавіну взяли наважку 3,5 г хліба і після відповідного оброблення одержали 25 см³ розчину рибофлавіну з інтенсивністю флуоресценції 79 поділок шкали флуорометра. Після оброблення дитіонітом натрію інтенсивність флуоресценції зменшилася до 23 поділок шкали. Концентрація стандартного розчину була            0,15 мкг/см³, а інтенсивність його флуоресценції – 60 поділок шкали.

                Після оброблення дитіонітом флуоресценція стандартного розчину повністю зникла. Розрахуйте, скільки міліграмів рибофлавіну міститься у 100 г хліба.

                а) 100 мг;    б) 0,14;    в) 0,1;    г) 3,5.

8. Назвати фактори, що впливають на результати полуменевофотометричних визначень.

                а) в’язкість та поверхневий натяг аналізованих розчинів;

                б) концентрація визначуваного компоненту;

                в) аніонний ефект;

                г) наявність жорстких джерел енергії.

9. Проба для атомно-абсорбційного аналізу повинна бути….

                а) газоподібною;    б) твердою;

                в) рідкою;                г) безбарвною.

10. Для визначення Са²⁺ у молоці взяли 20 см³ зразка і після відповідної обробки з нього отримали 100 см³ розчину. Інтенсивність випромінювання складала 38. Концентрація стандартного розчину відповідала 8 мкг Са²⁺ в 1 см³, а    І = 76. Обчислити, скільки грамів Са²⁺ міститься в 1 л молока?

                а) 0,02;    б) 2,00;    в) 0,04;    г) 0,4.

Білет № 11

 

1. Фізичні причини  відхилень від закону Бера.

                а) наявність монохроматора у фотоелектроколориметрі;

                б) відхилення від монохроматичності;

                в) відсутність монохроматора у фотоелектроколориметрі;

                г) наявність лампи накалювання у фотоелектроколориметрі.

2. Суть фотометричного визначення вмісту речовини за методом стандартної добавки.

                а) готують стандартну пробу визначуваного компоненту і пробу аналізованого зразка, вимірюють оптичну густину і обчислюють вміст компоненту за стандартною формулою;

                б) готують однакові проби аналізованого зразка, до однієї з них додають стандартну добавку визначуваного компоненту, вимірюють оптичну густину всіх проб і обчислюють вміст визначуваного компоненту за спеціальною формулою;

                в) готують дві проби аналізованого зразка, вимірюють оптичну густину кожного з них і обчислюють вміст визначуваного за спеціальною формулою.

4. Пігулку вітаміну піддали мокрому озоленню для руйнування органічної речовини. Одержаний розчин розвели водою до 1 л у мірній колбі. Для визначення феруму відібрали 10 см³ цього розчину і у необхідних умовах провели реакцію з 1,10 – фенатроліном. Оптична густина розчину виявилася рівною 0,48. У іншу таку ж порцію розчину внесли 0,15 мкг феруму і виконали ті ж самі операції. Оптична густина в цьому випадку виявилась  рівною 0,60. Обчислити масу феруму в розчині.

                а) 0,6 мкг;    б) 0,12 мкг;    в) 60 мкг;    г) 0,072 мкг.

5. Що таке фосфоресценція?

                а) люмінесценція, викликана присутністю фосфору в аналізованому зразку;

                б) люмінесценція, викликана хімічною реакцією;

                в) люмінесценція, яка триває деякий час після припинення збудження;

                г) люмінесценція, викликана біохімічними процесами в живому організмі.

6. Як відрізняються спектр поглинання та спектр флуоресценції?

                а) спектр світлопоглинання зміщений у більш довгохвильову область λ, ніж спектр флуоресценції;

                б) спектр флуоресценції зміщений у більш довгохвильову область λ, ніж спектр світлопоглинання;

                в) спектр флуоресценції співпадає зі спектром світлопоглинання.

7. Вміст тіаміну у гречаній крупі визначали методом стандартної добавки. Для аналізу взяли наважку 2,5 г крупи. Після відповідного оброблення з неї одержали 25 см³ розчину тіохрому з інтенсивністю флуоресценції 50 поділок шкали флуорометра. До такої самої наважки крупи у процесі її обробки додали ще 0,9 мкг тіаміну і одержали такий самий об’єм розчину тіохромі з інтенсивністю флуоресценції 56 поділок шкали. Розрахуйте, скільки міліграмів тіаміну міститься у 100 г крупи.

                а) 0,75 мкг;    б) 7,5 мкг;    в) 0,80;    г) 8,0 мкг.

8.Що таке «аніонний ефект» у полуменевій фотометрії і як його усунути?

                а) складні аніони зв’язують визначувані катіони у сполуки, які легко піддаються прямому полуменевофотометричному визначенню;

                б) це явище, при якому складні аніони зв’язують визначувані катіони у важкорозчинні сполуки, які не піддаються прямому визначенню;

                в) внесення складних кисеньвмісних аніонів у аналізований розчин з метою поліпшення визначення металу;

                г) для усунення «аніонного ефекту» використовують «звільняючі» реагенти;

                д) для усунення «аніонного ефекту» підвищують рН розчину.

9. Аналітичний сигнал в атомно-абсорбційному аналізі у разі невеликих коливань температури….

                а) різко змінюється;    б) незначно змінюється;    в) не змінюється;    г) взагалі зникає.

10. Вміст Zn²⁺ визначали у полісолодовому екстракті методом стандартної добавки. Для аналізу взяли 4 г полісолоду. Після відповідної обробки з неї отримали 25 см³ розчину, що містить Zn²⁺ з інтенсивністю випромінювання 64. До другої такої ж наважки полісолоду в процесі її обробки додали ще 1,5 мкг Zn²⁺ і отримали такий самий об’єм розчину з інтенсивністю 72. Скільки мг Zn²⁺ міститься в 100 г полісолоду?

                а) 0,30 мг;    б) 12,00 мг;    в) 1,33 мг;    г) 300,00 мг.

 

Білет № 12

 

1. Способи визначення концентрації забарвлених розчинів за світлопоглинанням

                а) за спектрами світлопоглинання; б) метод градуювального графіка;

                в) метод порівняння зі стандартом; г) метод стандартної добавки;

                д) метод спектрофотометричного титрування; є) за товщиною шару аналізованого розчину.

2. Вигляд спектра поглинання для однієї визначуваної речовини в розчині

 

 

 

 

 

3. Для визначення Са²⁺ у молоці взяли 20 см³ зразка і після відповідної обробки з нього отримали 100 см³ розчину. Інтенсивність випромінювання складала 38. Концентрація стандартного розчину відповідала 8 мкг Са²⁺ в 1 см³, а    І = 76. Обчислити, скільки грамів Са²⁺ міститься в 1 л молока?

                а) 4,00;    б) 0,04;    в) 0,01;    г) 0,02

4. При визначенні цинку в пшеничному борошні 1 г його піддали сухому озоленню для руйнування органічних речовин. Потім золу розчинили, перенесли у колбу об’ємом 50 см³ і довели водою до позначки. З одержаного розчину екстрагували цинк розчином піридилазонафтолу. Оптична густина екстракту дорівнює 0,40. До другої такої ж проби додали 5 мкг цинку, екстрагували у тих самих умовах і виміряли оптичну густину, що виявилась рівною 0,60. Скільки мг цинку міститься в 100 г борошна?

                а) 10,00 мг;    б) 1,00 мг;    в) 3,33 мг;     г) 0,10 мг.

5. Що є джерелом енергії збудження в фотолюмінесценції?

                а) хімічна реакція;    б) кванти світла;    в) рентгенівське випромінювання;

                г) лазерне випромінювання;    д) дія ультразвуку.

6. Основні вузли приладів для люмінесцентного аналізу.

                а) освітлювач (ртутна лампа) зі світлофільтрами;    б) кювети;    в) діафрагми;

                г) пристрій для вимірювання інтенсивності свічення;

                д) приймач люмінесценції – фотоелементи і фотопомножувачі;    ж) лампа накалювання;

                з) газовий пальник.

7. Вміст тіаміну у гречаній крупі визначали методом стандартної добавки. Для аналізу взяли наважку 2,5 г крупи. Після відповідного оброблення з неї одержали 25 см³ розчину тіохрому з інтенсивністю флуоресценції 50 поділок шкали флуорометра. До такої самої наважки крупи у процесі її обробки додали ще 0,9 мкг тіаміну і одержали такий самий об’єм розчину тіохромі з інтенсивністю флуоресценції 56 поділок шкали. Розрахуйте, скільки міліграмів тіаміну міститься у 100 г крупи.

                а) 6,00 мг;    б) 2,00 мг;    в) 0,30 мг;    г) 3,00 мг.

8. Чи впливає в’язкість і поверхневий натяг розчину аналізованої речовини на результати полуменевофотометричних визначень?

                а) так;    б) ні;

                в) аналізована проба використовується у газоподібному стані;

                г) аналізована проба використовується у твердому стані.

9. Концентраційна залежність оптичної густини в атомно-абсорбційному спектроскопічному аналізі виражається рівнянням….

                а) І = а·С^b;    б) ;    в) І = k·С;    г) .

10. Вміст Са²⁺ визначали за методом градуювального графіка. Приготували п’ять стандартних розчинів з різною концентрацією цього елементу: 4,0; 8,0; 12,0; 16,0; 20,0 мкг/см³. Інтенсивність їх випромінювання складала відповідно: 22; 43; 67; 88; 100. Аналізований зразок подрібнили і після відповідної обробки отримали 25 см³ розчину Са²⁺ з І = 76. Скільки мг Са²⁺ міститься у розчині?

                а) 0,35 мг;    б) 14,00 мг;    в) 0,56 мг;    г) 350,00 мг.

 

 

 

 

 

Білет № 13

 

1. У яких діапазонах довжин хвиль можливі фотометричні визначення?

                а) у інфрачервоній області більше 750 нм;

                б) у видимій області 400 – 750 нм;

                в) в ультрафіолетовій області менше 400 нм;

                г) у рентгенівській області;

                д) у вакуумі.

2. З якою метою здійснюється вибір оптимальної товщини шару аналізованого розчину у фотометричному аналізі?

                а) для виконання залежності 0,1<А_х<1,0;

                б) для визначення оптимальних умов експерименту;

                в) для визначення вмісту визначуваного компоненту.

3. Для визначення вмісту Р у молоці взяли 20 см³ зразка і після відповідної обробки з нього отримали 100 см³ розчину. Інтенсивність випромінювання складала 48. Концентрація стандартного розчину відповідала 5 мкг Р в 1 л, а І = 60. Обчислити, скільки грамів Р міститься в 1 л молока?

                а) 15,00;    б) 1,50 мг;    в) 0,15 мг;    г) 3,00 мг.

4. Значення молярного коефіцієнта світлопоглинання розчину моносульфосаліцілату феруму (ІІІ) дорівнює 1,6·10³. Обчислити інтервал вмісту феруму у мг, у стандартних розчинах, що приготовані в мірних колбах об’ємом 100 см³, щоб величини оптичної густини при вимірюванні в кюветах з товщиною шару 1 см, вкладалися в інтервал значень оптичної густини 0,1 – 1,0.

                а) 0,35 – 3,50 мг;    б) 0,625 – 6,25 мг;    в) (0,35 – 3,5)·10^‑4 мг;    г) (0,625 – 6,25)·10^‑4 мг.

5. Що є джерелом енергії збудження в біолюмінесценції?

                а) хімічна реакція;           б) біохімічні процеси в живому організмі;

                в) лампа накалювання;    г) полум’я газового пальника.

6. Як впливають сторонні речовини на люмінесцентне визначення?

                а) збільшують інтенсивність люмінесценції;

                б) зменшують інтенсивність люмінесценції;

                в) не впливають;

                г) заважають люмінесцентному визначенню;

                д) прискорюють люмінесцентне визначення.

7. Вітамін А визначали у лікарських препаратах за методом градуювального графіка. Приготували стандартні розчини з різною концентрацією цього вітаміну: 0,4; 0,8; 1,2; 1,6 і 2,0 мкг/см³. Інтенсивність їх флуоресценції дорівнювала відповідно 22, 43, 67, 87 і 111 поділок шкали флуорометра. Аналізований зразок подрібнили і після відповідного оброблення з нього одержали 25 см³ розчину вітаміну А з флуоресценцією 97 поділок шкали.

                Побудуйте градуювальний графік на міліметровому папері і за його допомогою розрахуйте, скільки міліграмів вітаміну А міститься у зразку взятому для аналізу.

                а) 42,5 мкг;    б) 1,70 мкг;    в) 4,25 мкг;    г) 17,00 мкг.

8. Які зміни відбуваються з графічною залежністю І - С_х у полуменевій фотометрії при великих концентраціях визначуваної речовини. Як математично описується ця ланка графіка?

                а) пряма відхиляється в бік осі ОХ і описується рівнянням І = k·C²;

                б) пряма відхиляється в бік осі ОХ і описується рівнянням І = k;

                в) зміни не відбуваються.

9. Аналітичний сигнал в атомно-абсорбційному аналізі пов'язаний з числом….

                а) збуджених атомів;    б) молекул, що розпалися на атоми;

                в) незбуджених атомів;    г) вільних атомів.

10. Для визначення вмісту Са²⁺ взяли 20 см³ виноградного соку і після відповідної обробки з нього отримали 100 см³ розчину. Інтенсивність випромінювання складала 54. Концентрація стандартного розчину відповідала 2 мкг Са²⁺ в 1 см³, а І = 27. Обчислити, скільки грамів Са²⁺ міститься в 1 л виноградного соку.

                а) 400,00 г;    б) 4,00 г;    в) 20,00 г;    г) 0,02 г.

 

 

 

Білет № 14

 

1. Як відбувається вибір світлофільтрів при вимірюванні оптичної густини розчину на фотоелектроколориметрі?

                а) вимірюють оптичну густину першого розчину стандартної серії на всіх світлофільтрах у видимій області спектра;

                б) вимірюють оптичну густину останнього розчину стандартної серії на всіх світлофільтрах у видимій області спектра;

                в) готують серію стандартних розчинів;

                г) оптимальною λ є та, при якій оптична густина максимальна;

                д) оптимальною λ є та, при якій оптична густина мінімальна.

2. Суть фотометричного визначення вмісту речовини за методом градуювального графіка.

                а) будують графік залежності А = f(m_x);

                б) будують графік залежності А = f(λ);

                в) готують серію стандартних розчинів;

                г) вимірюють оптичну густину кожного розчину стандартної серії в оптимальних умовах;

                д) вміст визначуваного компоненту знаходять графічною інтерполяцією.

3. Вміст купруму у деяких харчових продуктах становить 1·10^–6 %. Який мінімальний молярний коефіцієнт світлопоглинання повинна мати комплексна сполука купруму, якщо наважка зразка не перевищує 1 г. Кінцевий об'єм вимірюваного розчину не повинен бути менше 5 см³, кювета має l - 5 см, мінімальне значення правильно визначуваної густини дорівнює 0,02.

                а) 128;    б) 1,28·10⁴;    в) 1,28·10³;   г) 1000.

4. На аналіз взяли 50 см³ молока (ρ = 1,030). Осадили білки трихлороцтовою кислотою, сироватку перенесли у колбу об'ємом 50 см³. Потім відібрали 25 см³ цього розчину, додали всі необхідні реагенти для визначення купруму у вигляді діетилдітіокарбомату. Оптична густина цього розчину дорівнює 0,12. Величини оптичної густини розчинів, що містять 4; 78; 10; 12; 15 мкг купруму, після додавання тих самих реагентів виявились відповідно рівними: 0,07; 0,14; 0,20; 0,26; 0,31. Скільки купруму, мкг, міститься в 100 г продукту?

                а) 23,3 мкг;   б) 26 мкг;    в) 2,5 мкг;     г) 26 мкг.

5. Що є джерелом енергії збудження в хемілюмінесценції?

                а) лампа накалювання;    б) хімічна реакція;

                в) біохімічні процеси в організмі;    г) катодні промені.

6. Чому люмінесцентний метод використовують тільки для визначення дуже малих концентрацій речовини?

                а) для точнішого визначення вмісту досліджуваного компоненту;

                б) щоб уникнути "концентраційного гасіння люмінесценції";

                в) для усунення впливу сторонніх іонів, що заважають.

7. Вітамін А визначали у лікарських препаратах за методом градуювального графіка. Приготували стандартні розчини з різною концентрацією цього вітаміну: 0,4; 0,8; 1,2; 1,6 і 2,0 мкг/см³. Інтенсивність їх флуоресценції дорівнювала відповідно 22, 43, 67, 87 і 111 поділок шкали флуорометра. Аналізований зразок подрібнили і після відповідного оброблення з нього одержали 25 см³ розчину вітаміну А з флуоресценцією 97 поділок шкали.

                Побудуйте градуювальний графік на міліметровому папері і за його допомогою розрахуйте, скільки міліграмів вітаміну А міститься у зразку взятому для аналізу.

                а) 42,5 мкг;    б) 1,70 мкг;    в) 4,25 мкг;    г) 17,00 мкг.

8. Які зміни відбуваються з графічною залежністю І - С_х у полуменевій фотометрії при дуже маленьких концентраціях визначуваної речовини? Як математично описується ця ланка графіка?

                а) пряма відхиляється в бік осі ОХ;

                б)залежність математично описується залежністю І = k;

                в) пряма відхиляється в бік осі ОY;

                г) залежність описується залежністю І = k·C²;

                д) зміни не відбуваються.

                ж) залежність описується рівнянням І = k·C.

9. В атомно-абсорбційній спектроскопії аналітичним сигналом є….

                а) зменшення інтенсивності поглинання;

                б) збільшення інтенсивності випромінювання;

                в) збільшення інтенсивності поглинання;

                г) зменшення інтенсивності випромінювання.

10. Обчислити концентрацію іонів К⁺ методом обмежуючих розчинів за такими даними, одержаними на полуменевому фотометрі: С₁ = 5 мкг/см³; С₂ = 15 мкг/см³; І₁ = 50; І₂ = 85; І_х = 63.

                а) 0,87 мкг/см³;   б) 1 мкг/см³;    в) 8,7·10^–3 мкг/см³;    г) 8,71 мкг/см³.

 

 

 

 

Білет № 15

 

1. З якою метою обирають світлофільтр при вимірюванні оптичної густини розчину на фотоелектроколориметрі?

                а) для знаходження концентрації визначуваного компоненту;

                б) для встановлення λ, при якій спостерігається максимальне значення оптичної густини;

                в) для знаходження оптимальної товщини шару досліджуваного розчину.

2. Які прямі методи визначення концентрації у фотометричному аналізі Ви знаєте?

                а) спектрофотометричне титрування;

                б) метод градуювального графіка;

                в) метод порівняння зі стандартом;

                г) метод стандартної добавки.

3. Наважку 0,2 г золи продукту, що містить ферум, відповідним чином розчинили в колбі об'ємом       100 см³. До 1 см³ цього розчину додали ацетон, роданід амонію і воду до 100 см³. Оптична густина цього розчину при 480 нм в кюветі 2 см виявилась рівною 0,50. Молярний коефіцієнт світлопоглинання роданідного комплексу феруму (ІІІ) в цих умовах дорівнює 1,4·10⁴. Обчислити масову частку феруму у % у золі.

                а) 5,01 %;    б) 50,12 %;    в) 25 %;    г) 56 %.

4. Світлопропускання розчину солі кальцію, виміряне у кюветі з товщиною шару 1 см, дорівнює 20 %. Скільки мг Са міститься в 1 л розчину, якщо молярний коефіцієнт світлопоглинання цього розчину дорівнює 8,0·10³?

                а) 0,35 мг;    б) 3,5 мг;    в) 0,035 мг;    г) 35 мг.

5. Що є джерелом енергії збудження в катодолюмінесценції?

                а) хімічна реакція;    б) катодні промені;

                в) лазерне випромінювання;    г) дія ультразвуку.

6. До якої групи інструментальних методів аналізу належить люмінесцентний аналіз?

                а) до електрохімічних;    б) до оптичних;

                в) до хроматографічних;    г) до мас-спектрометричних.

7. Для визначення рибофлавіну (вітаміну В₂) методом добавок наважку харчового продукту масою 0,2000 г і після відповідної обробки виміряли інтенсивність люмінесценції отриманого розчину: І_х = 30. Після додавання стандартного розчину, що містить 40 мкг вітаміну В₂, інтенсивність люмінесценції збільшилась до І_х+ст = 80. Визначити масову частку (%) вітаміну В₂ у продукті, якщо інтенсивність люмінесценції контрольного розчину дорівнює….

                а) 0,1 %;    б) 1 %;    в) 0,01 %;    г) 10 %.

8. За якою формулою обчислюються результати полуменевофотометричного визначення аналізованого компоненту за методом обмежуючих розчинів?

                а)                           б)

в) ;       г) .

9. До якої групи інструментальних методів аналітичної хімії належить атомно-абсорбційний спектральний аналіз?

                а) до електрохімічних;    б) до хроматографічних;    в) до оптичних;

                г) до радіометричних;     д) до радіофізичних.

10. 1 г картоплі озолили у муфельній печі. Золу розчинили в HNO₃ і перенесли у мірну колбу місткістю 500 см³. Застосували метод добавок; одержали такі результати:

                mк⁺, мг/дм³          х              х+10        х+20

                І                              20            35            50

                Визначити масову частку (%) К⁺ у картоплі.

                а) 6,6 %;    б) 0,66 %;    в) 1 %;    г) 0,3 %.